Гюші-хан (*ᠭᠦᠦᠱᠢᠬᠠᠭᠠᠨ; 1582 — 1655) — 1-й володар Хошутського ханства в 1642—1655 роках. Відіграв провідну роль в об'єднанні Тибету та встановленні теократичної влади Далай-лам.
Гюші-хан | |
---|---|
монг. ᠭᠦᠦᠱᠢ ᠬᠠᠨ | |
Ім'я при народженні | калм. Toral Behu[1] |
Народився | 1582 |
Помер | 1655 |
Країна | Хошутське ханство |
Діяльність | політик |
Посада | хан і король |
Конфесія | тибетський буддизм |
Батько | d |
Брати, сестри | Байбагас-батур і d |
Діти | Даян Очір-хан і Даші-Батур[2] |
|
Життєпис
Нойон хошутів
Походив з роду Джочі-Хасара. Третій син хошутского тайши Ханай-нойона Хонгора і Ахайя-хатун. Народився 1582 року, отримавши ім'я Тюрю-Баірлху (Торобайху). У 1594 році брав участь у поході на Туркестан. Став вірним адептом буддизму школи Гелуг.
1625 року підтримав старшого рідного брата Байбаґаса проти зведеного брата Чокура. 1630 року після загибелі Байбаґаса разом з іншим братом — Кенделен-Убаші — виступив проти Чокура, якому зрештою завдав поразки в запеклій битві на річці Тобол. Супротивник вимушен був мігрувати на захід. За цим Тюрю-Баірлху очолив хошутів.
В наступні роки відбувається протистояння Гюші з Хара-Хулою, тайджі Дербен-Ойрату, чим сприяв у 1634 році розпаду останнього. 1635 року здійснив паломництво до Лхаси, під час якого попередив напад монгольського війська на чолі із Арсаланом (прихильником Карма Каг'ю) на монастирі Гелуг. 1636 року Тюрю-Баірлху починає боротьбу проти джунгарського хана Батур-хунтайджі.
Володар Тибету
В 1637 році Далай-лама V і спорядили послів до тайджі хошутів по допомогу. Військо очолив Тюрю-Баірлху, яке того ж року в битві біля озера Кукунор завдало нищівної поразки , прихильника Каг'ю. В результаті область навколо Куконора стала основним місцем розташування хошутів. За цим були підкорені тангути та область Амдо. У 1638 році Тюрю-Баірлху здійснив прощу до Далай-лами V, який надав хошутському тайджі титули «Тензін-Чок'ї Г'ялпо» («Володар законів і опора релігії»), Гюші («Керманич держави»). Сам хошутський очільник прийняв титул хана.
1639 року було підкорено Бері — хорське князівство-гегемон в регіоні Кхам, де був володарем Доньо Дордже, що переслідував буддистів. 1640 році його було схоплено і страчено. Після цього захоплено усю державу Бері. За цим хошути виступили проти Карма Тенкьона, правителя Цанґу (Центральний Тибет). Спротив тривав до 1642 року, коли було захоплено столицю супротивника — Шигацзе. Але Чоїнг Дордже, 10-й кармапа Каг'ю відмовився принести присягу вірності Далай-ламі V. У відповідь Гюші-хан наказав оточити гар (великий рухливий табір) Чоїнга Дордже в місцевості Ямдур. Після нетривалого спротиву хошути знищили усіх в ньому, але кармапі вдалося втекти на південь. Невдовзі вобласті Конґпо (південносхідний Тибет) почалося повстання, яке Гюші-хан жорстоко придушив, стративши 7 тис. прихильників Каг'ю. В результаті потуга школу Каг'ю була знищена. За цим Гюші наказав усі монастирі сект Каг'ю і Джонанг перетворити на монастирі Гелуг, а ченців школи Ньїнґма ув'язнити. Кордон підвладних земель прростягнувся до міста Тачинлу, де було розташовано тибетсько-хошутську митницю для зборів з торгівлі з китайцями.
Після цього Гюші-хан встановив свою владу над усіма районами Тибету і зайняв «високий трон тибетських імператорів». Втім, побоюючись виступу тибетців проти чужоземних правителів, він в 1642 році передав верховну владу над усім Тибетом Далай-ламі V, але суто номінально. Втім цивільна влада була передана деші (десріду) Сонам Раптену, який весь час таємно допомагав хошутам іспонукавдо знищення супротивниківсекти Гелуг. Натомість володар хошутів і його нащадки були проголошені спадковими правителями Тибету зі збереженням ними свого контролю над землями в Кукунор. Таким чином, Хошутське ханство встановило фактичну владу над Тибетом. Разом з тим відбулося об'єднання Тибету в єдину державу, що сталося після 1370 року.
Гюші-хан розташував літню ставку в області Дам, біля озера Намцо, а взимку часто відвідував Лхасу, де тепер перебував Далай-лама V. 1644 року Гюші-хан вирішив знищити бутанську школу Каг'ю на чолі із Нгванг Намґ'ялом, що став теократичним володарем. Проте внаслідок важкого клімату хошуто-тибетське військо зазнало чималих втрат й повернулося. У 1646 році було укладено мир з Бутаном, але 1647 року Гюші-хан знову спробував здолати Нгванг Намґ'яла, але марно.
Разом з тим невдовзі після встановлення влади в Тибеті до хошутів прибуло посольство від держави Цін, яке на той час захопило Внутрішню Монголію із запрошення Далай-ламі V і Гюші-ханові прибути до своєї столиці Мукден, що фактично означало визнання зверхності Цін. Хошути не відповіли на нього. Після захоплення маньчжурами Північного Китаю у 1645 році Далай-дама V отримав нове запрошення, на яке відгукнувся. Далай-лама V прибув до Китаю в 1652 році, і навесні 1653 року відбув на батьківщину. Імперія Цін визнала особливі відносини Тибету з Халхою, Джунгарією і Хошутськимм ханством.
Помер у січні 1655 року. Йому спадкував старший син Даян Очір-хан.
Примітки
- http://pahar.in/mountains/Books%20and%20Articles/Tibet%20and%20China/1905%20Tibet,%20a%20dependency%20of%20Mongolia%20(1643-1716)%20by%20Das%20from%20JPASBv1%20NS%20s.pdf
- http://papers.ssrn.com/sol3/papers.cfm?abstract_id=2522885
Джерела
- Wang Furen and Suo Wenqing, Highlights of Tibetan history. Beijing: New World Press 1984.
- Tsepon W. D. Shakabpa, One hundred thousand moons, Vols. I—II. Leiden: Brill 2010.
- Schaik, Sam Van. Tibet: A History (2011) Yale University Press.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gyushi han ᠭᠦᠦᠱᠢ ᠬᠠᠭᠠᠨ 1582 1655 1 j volodar Hoshutskogo hanstva v 1642 1655 rokah Vidigrav providnu rol v ob yednanni Tibetu ta vstanovlenni teokratichnoyi vladi Dalaj lam Gyushi hanmong ᠭᠦᠦᠱᠢ ᠬᠠᠨIm ya pri narodzhennikalm Toral Behu 1 Narodivsya1582Pomer1655KrayinaHoshutske hanstvoDiyalnistpolitikPosadahan i korolKonfesiyatibetskij buddizmBatkodBrati sestriBajbagas batur i dDitiDayan Ochir han i Dashi Batur 2 Mediafajli u VikishovishiZhittyepisNojon hoshutiv Pohodiv z rodu Dzhochi Hasara Tretij sin hoshutskogo tajshi Hanaj nojona Hongora i Ahajya hatun Narodivsya 1582 roku otrimavshi im ya Tyuryu Bairlhu Torobajhu U 1594 roci brav uchast u pohodi na Turkestan Stav virnim adeptom buddizmu shkoli Gelug 1625 roku pidtrimav starshogo ridnogo brata Bajbagasa proti zvedenogo brata Chokura 1630 roku pislya zagibeli Bajbagasa razom z inshim bratom Kendelen Ubashi vistupiv proti Chokura yakomu zreshtoyu zavdav porazki v zapeklij bitvi na richci Tobol Suprotivnik vimushen buv migruvati na zahid Za cim Tyuryu Bairlhu ocholiv hoshutiv V nastupni roki vidbuvayetsya protistoyannya Gyushi z Hara Huloyu tajdzhi Derben Ojratu chim spriyav u 1634 roci rozpadu ostannogo 1635 roku zdijsniv palomnictvo do Lhasi pid chas yakogo poperediv napad mongolskogo vijska na choli iz Arsalanom prihilnikom Karma Kag yu na monastiri Gelug 1636 roku Tyuryu Bairlhu pochinaye borotbu proti dzhungarskogo hana Batur huntajdzhi Volodar Tibetu V 1637 roci Dalaj lama V i sporyadili posliv do tajdzhi hoshutiv po dopomogu Vijsko ocholiv Tyuryu Bairlhu yake togo zh roku v bitvi bilya ozera Kukunor zavdalo nishivnoyi porazki prihilnika Kag yu V rezultati oblast navkolo Kukonora stala osnovnim miscem roztashuvannya hoshutiv Za cim buli pidkoreni tanguti ta oblast Amdo U 1638 roci Tyuryu Bairlhu zdijsniv proshu do Dalaj lami V yakij nadav hoshutskomu tajdzhi tituli Tenzin Chok yi G yalpo Volodar zakoniv i opora religiyi Gyushi Kermanich derzhavi Sam hoshutskij ochilnik prijnyav titul hana 1639 roku bulo pidkoreno Beri horske knyazivstvo gegemon v regioni Kham de buv volodarem Dono Dordzhe sho peresliduvav buddistiv 1640 roci jogo bulo shopleno i stracheno Pislya cogo zahopleno usyu derzhavu Beri Za cim hoshuti vistupili proti Karma Tenkona pravitelya Cangu Centralnij Tibet Sprotiv trivav do 1642 roku koli bulo zahopleno stolicyu suprotivnika Shigacze Ale Choying Dordzhe 10 j karmapa Kag yu vidmovivsya prinesti prisyagu virnosti Dalaj lami V U vidpovid Gyushi han nakazav otochiti gar velikij ruhlivij tabir Choyinga Dordzhe v miscevosti Yamdur Pislya netrivalogo sprotivu hoshuti znishili usih v nomu ale karmapi vdalosya vtekti na pivden Nevdovzi voblasti Kongpo pivdennoshidnij Tibet pochalosya povstannya yake Gyushi han zhorstoko pridushiv strativshi 7 tis prihilnikiv Kag yu V rezultati potuga shkolu Kag yu bula znishena Za cim Gyushi nakazav usi monastiri sekt Kag yu i Dzhonang peretvoriti na monastiri Gelug a chenciv shkoli Nyingma uv yazniti Kordon pidvladnih zemel prrostyagnuvsya do mista Tachinlu de bulo roztashovano tibetsko hoshutsku mitnicyu dlya zboriv z torgivli z kitajcyami Pislya cogo Gyushi han vstanoviv svoyu vladu nad usima rajonami Tibetu i zajnyav visokij tron tibetskih imperatoriv Vtim poboyuyuchis vistupu tibetciv proti chuzhozemnih praviteliv vin v 1642 roci peredav verhovnu vladu nad usim Tibetom Dalaj lami V ale suto nominalno Vtim civilna vlada bula peredana deshi desridu Sonam Raptenu yakij ves chas tayemno dopomagav hoshutam isponukavdo znishennya suprotivnikivsekti Gelug Natomist volodar hoshutiv i jogo nashadki buli progolosheni spadkovimi pravitelyami Tibetu zi zberezhennyam nimi svogo kontrolyu nad zemlyami v Kukunor Takim chinom Hoshutske hanstvo vstanovilo faktichnu vladu nad Tibetom Razom z tim vidbulosya ob yednannya Tibetu v yedinu derzhavu sho stalosya pislya 1370 roku Gyushi han roztashuvav litnyu stavku v oblasti Dam bilya ozera Namco a vzimku chasto vidviduvav Lhasu de teper perebuvav Dalaj lama V 1644 roku Gyushi han virishiv znishiti butansku shkolu Kag yu na choli iz Ngvang Namg yalom sho stav teokratichnim volodarem Prote vnaslidok vazhkogo klimatu hoshuto tibetske vijsko zaznalo chimalih vtrat j povernulosya U 1646 roci bulo ukladeno mir z Butanom ale 1647 roku Gyushi han znovu sprobuvav zdolati Ngvang Namg yala ale marno Razom z tim nevdovzi pislya vstanovlennya vladi v Tibeti do hoshutiv pribulo posolstvo vid derzhavi Cin yake na toj chas zahopilo Vnutrishnyu Mongoliyu iz zaproshennya Dalaj lami V i Gyushi hanovi pributi do svoyeyi stolici Mukden sho faktichno oznachalo viznannya zverhnosti Cin Hoshuti ne vidpovili na nogo Pislya zahoplennya manchzhurami Pivnichnogo Kitayu u 1645 roci Dalaj dama V otrimav nove zaproshennya na yake vidguknuvsya Dalaj lama V pribuv do Kitayu v 1652 roci i navesni 1653 roku vidbuv na batkivshinu Imperiya Cin viznala osoblivi vidnosini Tibetu z Halhoyu Dzhungariyeyu i Hoshutskimm hanstvom Pomer u sichni 1655 roku Jomu spadkuvav starshij sin Dayan Ochir han Primitkihttp pahar in mountains Books 20and 20Articles Tibet 20and 20China 1905 20Tibet 20a 20dependency 20of 20Mongolia 20 1643 1716 20by 20Das 20from 20JPASBv1 20NS 20s pdf http papers ssrn com sol3 papers cfm abstract id 2522885DzherelaWang Furen and Suo Wenqing Highlights of Tibetan history Beijing New World Press 1984 Tsepon W D Shakabpa One hundred thousand moons Vols I II Leiden Brill 2010 Schaik Sam Van Tibet A History 2011 Yale University Press