Гу́сєв (рос. Гусев), до 1946 року — Ґумбі́ннен (нім. Gumbinnen) — місто районного значення в Калінінградській області Російської Федерації. Адміністративний центр .
місто Гусєв | |||||
---|---|---|---|---|---|
рос. Гусев | |||||
| |||||
Країна | Росія | ||||
Суб'єкт Російської Федерації | Калінінградська область | ||||
Код ЗКАТУ: | 27 212 501 | ||||
Основні дані | |||||
Час заснування | 1539 | ||||
Статус міста | 1724 | ||||
Населення | ▲ 28 257 (2017) | ||||
Площа | 16, 25 км² | ||||
Поштові індекси | 238050-238056 | ||||
Телефонний код | +7 401-43 | ||||
Географічні координати: | 54°35′31″ пн. ш. 22°11′58″ сх. д. / 54.59222000002777264° пн. ш. 22.19972000002777790° сх. д.Координати: 54°35′31″ пн. ш. 22°11′58″ сх. д. / 54.59222000002777264° пн. ш. 22.19972000002777790° сх. д. | ||||
Часовий пояс | +2 | ||||
Висота над рівнем моря | 45 м | ||||
Влада | |||||
Вебсторінка | admgusev.ru | ||||
Мапа | |||||
Гусєв | |||||
| |||||
Гусєв у Вікісховищі |
Через місто протікає річка , розділяючи його навпіл. Відстань до обласного центру — 115 км, до кордону: з Литвою — 36 км; з Польщею — 26 км.
Місто має однойменну залізничну станцію, через яку здійснює пряме залізничне сполучення з містами: Москва, Санкт-Петербург, Челябінськ (Росія), Гомель (Білорусь), Харків (Україна).
Свою теперішню назву місто отримало відподно до Указу Президії Верховної Ради РРФСР від 7 листопада 1946 року на честь радянського військового політпрацівника Сергія Гусєва.
Історія
Перші згадки в літописних джерелах про поселення Піссеркайм відносяться до XVI століття, коли за наказом принца Альбрехта німецькі родини почали освоювати колишню пруську область Надровію.
Невдовзі в місці злиття річок і , біля шляху виникло село, яке отримало назву Гумбіннен. В середині XVI століття в селі була збудована дерев'яна лютеранська кірха, що дозволила стати Гумбіннену центром церковного приходу.
XVIІІ століття
Спочатку кривавий похід кримських татар у середині XVIІ століття, а потім епідемія чуми на початку XVIІІ століття, що забрала дві третини населення, спустошили ці землі. Щоб зробити їх привабливими для ремісників, Гумбіннен отримав від короля Фрідріха-Вільгельма I міські права. День першого засідання міського магістрату — 25 травня 1724 року — був встановлений днем заснування міста.
Перший план забудови міста був складений особисто королем, згідно з ним у центрі міста була розташована центральна площа, а від неї в напрямку сторін горизонту відходили чотири головні вулиці. Будівництво міста почалося на правому березі річки Пісси, внаслідок чого ця частина міста стала називатися «Старе місто». До 1730 року були зведені основні адміністративні будівлі, школа, кузні, пекарні. У період з 1730 по 1735 роки були забудовані 6 кварталів житлових будинків, центральні вулиці і площі були вимощені бруківкою.
У 1732 році, рятуючись від переслідувань католицької церкви, до міста прибули переселенці-лютеранці з Зальцбурзького округу Австрії. Кількість населення міста перевищила 2 тисячі мешканців. Нові поселенці внесли значний внесок у будівництво міста, розвиток ремесел і сільського господарства. З 1738 року Гумбіннен став центром урядового округу Східної Пруссії, для управління сімнадцятьма адміністративними територіями в місті розмістилися державні служби. Того ж року в межах міста було змінено русло річки Пісси, почалося спорудження захисних дамб. Для зміцнення дамб забивались палі, висаджувалися дерева. З 1739 року Гумбіннен також стає гарнізонним містом: тут були розміщені піхотний, кавалерійський і артилерійський полки.
Внаслідок Семирічної війни Східна Пруссія перейшла під контроль Російської імперії. У період з 13 січня 1758 року по 5 травня 1762 року Гумбіннен був повністю підпорядкований російському уряду. За російського правління значно розширилася Гумбінненська школа: в ній стало шість класів, з них у п'яти класах навчали за програмою латинської школи, а в одному — по світською програмою.
XIX століття
У 1812 році Гумбіннен став базою французьких військ перед походом до Московії, яка розв'язала у Європі широкомасштабну війну. У місті було зосереджено велику кількість військ, розміщені військові склади. Жителі міста підтримували зусилля французької армії навести лад у Балтиці. 18 червня 1812 року місто відвідав Наполеон. Протягом трьох днів він проводив огляд військ і уточнював план військової кампанії проти московитів. На початку листопада 1812 року стали прибувати вози з пораненими і хворими. Коли місць у пристосованих приміщеннях, кірхах, школах стало не вистачати, військові змушені були розташовувати шпиталі навіть у цивільних приміщеннях.
При наближенні до міста російської армії, головнокомандувач французьким військом маршал Мюрат віддав наказ ліквідувати всі військові запаси. Лише завдяки діям московської агентури вдалося зберегти частину ресурсів для агресора. 25 грудня 1812 року банди Матвія Платова влетіли до Гумбіннена. Але невдовзі місто було очищене від московської присутності.
Важливою подією для подальшого розвитку міста стало відкриття Східно-Німецької залізниці, яка йшла до кордону з Польщею та Литвою. Урочисте відкриття відбулося 6 червня 1860 року. Залізниця дала поштовх розвитку промисловості і сільського господарства округу. Розвиток економіки вимагав кваліфікованих кадрів. У 1872 році була відкрита перша в Східній Пруссії сільськогосподарська школа, трохи пізніше в місті була відкрита машинобудівна школа. У 1882 році було збудовано цегельний завод.
ХХ століття
У 1904 році внаслідок об'єднання Фрідріхшюле з факультетом Вищої реальної школи в Гумбіннені виник перший вищий навчальний заклад. До кінця 1905 року в ньому навчалось 587 осіб.
У 1912 році біля старого мосту в урочистій обстановці відбулось відкриття бронзової статуї лося, викупленої міським магістратом у скульптора Людвіга Фордермаєра.
Під час Першої світової війни 20 серпня 1914 року на території Гумбінненського округу відбулась битва між російськими та німецькими військами. яка увійшла в історію, як битва при Гумбіннені. Результатом битви стало захоплення міста російськими військами, які, втім, не спромоглися закріпити успіх і 12 вересня 1914 року Гумбіннен був звільнений німецькими військами.
Після Першої світової війни місто розвивалось, як адміністративний центр округу. Тут знаходились адміністративні органи влади, військові частини, митниця, філіали різних банків. У 1917 році почалося будівництво заводу з виробництва сільськогосподарських машин. Завод випускав двигуни внутрішнього згоряння, молотарки, жатки, сівалки, плуги. Для забезпечення побутовим газом населення був побудований газовий завод, на якому також вироблялись кокс, бензол, вугільна смола, аміачна вода. В районі залізничної станції знаходилося паровозне депо. Було відкрито чотири цегельних заводи, дільниця зі збирання електрообладнання заводу «Опель».
У 1929 році вступила в дію міська електрична станція потужністю 12 тисяч кіловат. Харчова промисловість була представлена сиро-, масло- і пивоварнями, працювали два млини, два великих зернових елеватори. У місті містилась значна кількість майстерень.
В роки Другої світової війни Гумбіннен являв собою потужний оборонний вузол. На території округу були створені дві смуги довготривалих оборонних споруд загальною глибиною 6-10 кілометрів. Напрямком основного удару радянських військ під час штурму Східної Пруссії було обрано місто Гумбіннен, тому наступальна операція, що розпочалась 16 жовтня 1944 року, отримала назву «Гумбіннен-Гольдапської». У середині січня 1945 року, після тривалих і запеклих боїв, радянські війська наблизились до Гумбіннена. Штурм міста розпочався 20 січня, бої тривали дві доби. У боях за оволодіння містом особливо відзначились війська 28-ї армії генерал-лейтенанта О. О. Лучинського.
За підсумками Другої світової війни частина Східної Пруссії, на якій був розташований Гумбіннен, увійшла до складу СРСР. 7 вересня 1946 року Гумбіннен був перейменований в Гусєв. Того ж дня постановою Президії Верховної Ради СРСР був утворений Гусєвський район з центром у місті Гусєві в складі Калінінградській області РРФСР.
Починаючи з 1946 року місто і його околиці стали заселятися переселенцями із західних областей Росії, Білорусі та інших регіонів. Приїзд переселенців супроводжувався примусовою депортацією німецького населення, яка завершилася 1948 року.
Перші повоєнні роки були цілком присвячені ліквідації наслідків війни, відновленню сільського господарства, створенню промисловості. Лише в 1960-х роках район став займатися новим будівництвом. З'явилися нові, а не капітально відремонтовані, житлові будинки, замість ремонтних майстерень почали створюватись промислові підприємства: заводи «Мікродвигун» та світлотехнічної арматури, що забезпечували своїми виробами більшу частину СРСР і постачали свою продукцію далеко за межі країни. Добре відомою була й продукція комбікормового заводу, трикотажної фабрики «Чайка».
Персоналії
- Газманов Олег Михайлович (* 1951) — радянський та російський естрадний співак, композитор та поет.
Література
- А. М. Иванов «Гумбиннен — Гусев» (Историко-краеведческий очерк). — ОГУП «Калининградское книжное издательство», 2003.
Примітки
Посилання
- Офіційний сайт Адміністрації Гусєвського міського округу [ 10 червня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- (рос.)
Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gu syev ros Gusev do 1946 roku Gumbi nnen nim Gumbinnen misto rajonnogo znachennya v Kaliningradskij oblasti Rosijskoyi Federaciyi Administrativnij centr misto Gusyev ros Gusev Krayina Rosiya Sub yekt Rosijskoyi Federaciyi Kaliningradska oblast Kod ZKATU 27 212 501 Osnovni dani Chas zasnuvannya 1539 Status mista 1724 Naselennya 28 257 2017 Plosha 16 25 km Poshtovi indeksi 238050 238056 Telefonnij kod 7 401 43 Geografichni koordinati 54 35 31 pn sh 22 11 58 sh d 54 59222000002777264 pn sh 22 19972000002777790 sh d 54 59222000002777264 22 19972000002777790 Koordinati 54 35 31 pn sh 22 11 58 sh d 54 59222000002777264 pn sh 22 19972000002777790 sh d 54 59222000002777264 22 19972000002777790 Chasovij poyas 2 Visota nad rivnem morya 45 m Vlada Vebstorinka admgusev ru Mapa Gusyev Gusyev u Vikishovishi Cherez misto protikaye richka rozdilyayuchi jogo navpil Vidstan do oblasnogo centru 115 km do kordonu z Litvoyu 36 km z Polsheyu 26 km Misto maye odnojmennu zaliznichnu stanciyu cherez yaku zdijsnyuye pryame zaliznichne spoluchennya z mistami Moskva Sankt Peterburg Chelyabinsk Rosiya Gomel Bilorus Harkiv Ukrayina Svoyu teperishnyu nazvu misto otrimalo vidpodno do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi RRFSR vid 7 listopada 1946 roku na chest radyanskogo vijskovogo politpracivnika Sergiya Gusyeva IstoriyaPershi zgadki v litopisnih dzherelah pro poselennya Pisserkajm vidnosyatsya do XVI stolittya koli za nakazom princa Albrehta nimecki rodini pochali osvoyuvati kolishnyu prusku oblast Nadroviyu Nevdovzi v misci zlittya richok i bilya shlyahu viniklo selo yake otrimalo nazvu Gumbinnen V seredini XVI stolittya v seli bula zbudovana derev yana lyuteranska kirha sho dozvolila stati Gumbinnenu centrom cerkovnogo prihodu XVIII stolittya Spochatku krivavij pohid krimskih tatar u seredini XVII stolittya a potim epidemiya chumi na pochatku XVIII stolittya sho zabrala dvi tretini naselennya spustoshili ci zemli Shob zrobiti yih privablivimi dlya remisnikiv Gumbinnen otrimav vid korolya Fridriha Vilgelma I miski prava Den pershogo zasidannya miskogo magistratu 25 travnya 1724 roku buv vstanovlenij dnem zasnuvannya mista Pershij plan zabudovi mista buv skladenij osobisto korolem zgidno z nim u centri mista bula roztashovana centralna plosha a vid neyi v napryamku storin gorizontu vidhodili chotiri golovni vulici Budivnictvo mista pochalosya na pravomu berezi richki Pissi vnaslidok chogo cya chastina mista stala nazivatisya Stare misto Do 1730 roku buli zvedeni osnovni administrativni budivli shkola kuzni pekarni U period z 1730 po 1735 roki buli zabudovani 6 kvartaliv zhitlovih budinkiv centralni vulici i ploshi buli vimosheni brukivkoyu U 1732 roci ryatuyuchis vid peresliduvan katolickoyi cerkvi do mista pribuli pereselenci lyuteranci z Zalcburzkogo okrugu Avstriyi Kilkist naselennya mista perevishila 2 tisyachi meshkanciv Novi poselenci vnesli znachnij vnesok u budivnictvo mista rozvitok remesel i silskogo gospodarstva Z 1738 roku Gumbinnen stav centrom uryadovogo okrugu Shidnoyi Prussiyi dlya upravlinnya simnadcyatma administrativnimi teritoriyami v misti rozmistilisya derzhavni sluzhbi Togo zh roku v mezhah mista bulo zmineno ruslo richki Pissi pochalosya sporudzhennya zahisnih damb Dlya zmicnennya damb zabivalis pali visadzhuvalisya dereva Z 1739 roku Gumbinnen takozh staye garnizonnim mistom tut buli rozmisheni pihotnij kavalerijskij i artilerijskij polki Vnaslidok Semirichnoyi vijni Shidna Prussiya perejshla pid kontrol Rosijskoyi imperiyi U period z 13 sichnya 1758 roku po 5 travnya 1762 roku Gumbinnen buv povnistyu pidporyadkovanij rosijskomu uryadu Za rosijskogo pravlinnya znachno rozshirilasya Gumbinnenska shkola v nij stalo shist klasiv z nih u p yati klasah navchali za programoyu latinskoyi shkoli a v odnomu po svitskoyu programoyu XIX stolittya U 1812 roci Gumbinnen stav bazoyu francuzkih vijsk pered pohodom do Moskoviyi yaka rozv yazala u Yevropi shirokomasshtabnu vijnu U misti bulo zoseredzheno veliku kilkist vijsk rozmisheni vijskovi skladi Zhiteli mista pidtrimuvali zusillya francuzkoyi armiyi navesti lad u Baltici 18 chervnya 1812 roku misto vidvidav Napoleon Protyagom troh dniv vin provodiv oglyad vijsk i utochnyuvav plan vijskovoyi kampaniyi proti moskovitiv Na pochatku listopada 1812 roku stali pribuvati vozi z poranenimi i hvorimi Koli misc u pristosovanih primishennyah kirhah shkolah stalo ne vistachati vijskovi zmusheni buli roztashovuvati shpitali navit u civilnih primishennyah Pri nablizhenni do mista rosijskoyi armiyi golovnokomanduvach francuzkim vijskom marshal Myurat viddav nakaz likviduvati vsi vijskovi zapasi Lishe zavdyaki diyam moskovskoyi agenturi vdalosya zberegti chastinu resursiv dlya agresora 25 grudnya 1812 roku bandi Matviya Platova vletili do Gumbinnena Ale nevdovzi misto bulo ochishene vid moskovskoyi prisutnosti Vazhlivoyu podiyeyu dlya podalshogo rozvitku mista stalo vidkrittya Shidno Nimeckoyi zaliznici yaka jshla do kordonu z Polsheyu ta Litvoyu Urochiste vidkrittya vidbulosya 6 chervnya 1860 roku Zaliznicya dala poshtovh rozvitku promislovosti i silskogo gospodarstva okrugu Rozvitok ekonomiki vimagav kvalifikovanih kadriv U 1872 roci bula vidkrita persha v Shidnij Prussiyi silskogospodarska shkola trohi piznishe v misti bula vidkrita mashinobudivna shkola U 1882 roci bulo zbudovano cegelnij zavod HH stolittya U 1904 roci vnaslidok ob yednannya Fridrihshyule z fakultetom Vishoyi realnoyi shkoli v Gumbinneni vinik pershij vishij navchalnij zaklad Do kincya 1905 roku v nomu navchalos 587 osib Gerb Gumbinnena U 1912 roci bilya starogo mostu v urochistij obstanovci vidbulos vidkrittya bronzovoyi statuyi losya vikuplenoyi miskim magistratom u skulptora Lyudviga Fordermayera Pid chas Pershoyi svitovoyi vijni 20 serpnya 1914 roku na teritoriyi Gumbinnenskogo okrugu vidbulas bitva mizh rosijskimi ta nimeckimi vijskami yaka uvijshla v istoriyu yak bitva pri Gumbinneni Rezultatom bitvi stalo zahoplennya mista rosijskimi vijskami yaki vtim ne spromoglisya zakripiti uspih i 12 veresnya 1914 roku Gumbinnen buv zvilnenij nimeckimi vijskami Pislya Pershoyi svitovoyi vijni misto rozvivalos yak administrativnij centr okrugu Tut znahodilis administrativni organi vladi vijskovi chastini mitnicya filiali riznih bankiv U 1917 roci pochalosya budivnictvo zavodu z virobnictva silskogospodarskih mashin Zavod vipuskav dviguni vnutrishnogo zgoryannya molotarki zhatki sivalki plugi Dlya zabezpechennya pobutovim gazom naselennya buv pobudovanij gazovij zavod na yakomu takozh viroblyalis koks benzol vugilna smola amiachna voda V rajoni zaliznichnoyi stanciyi znahodilosya parovozne depo Bulo vidkrito chotiri cegelnih zavodi dilnicya zi zbirannya elektroobladnannya zavodu Opel U 1929 roci vstupila v diyu miska elektrichna stanciya potuzhnistyu 12 tisyach kilovat Harchova promislovist bula predstavlena siro maslo i pivovarnyami pracyuvali dva mlini dva velikih zernovih elevatori U misti mistilas znachna kilkist majsteren V roki Drugoyi svitovoyi vijni Gumbinnen yavlyav soboyu potuzhnij oboronnij vuzol Na teritoriyi okrugu buli stvoreni dvi smugi dovgotrivalih oboronnih sporud zagalnoyu glibinoyu 6 10 kilometriv Napryamkom osnovnogo udaru radyanskih vijsk pid chas shturmu Shidnoyi Prussiyi bulo obrano misto Gumbinnen tomu nastupalna operaciya sho rozpochalas 16 zhovtnya 1944 roku otrimala nazvu Gumbinnen Goldapskoyi U seredini sichnya 1945 roku pislya trivalih i zapeklih boyiv radyanski vijska nablizilis do Gumbinnena Shturm mista rozpochavsya 20 sichnya boyi trivali dvi dobi U boyah za ovolodinnya mistom osoblivo vidznachilis vijska 28 yi armiyi general lejtenanta O O Luchinskogo Za pidsumkami Drugoyi svitovoyi vijni chastina Shidnoyi Prussiyi na yakij buv roztashovanij Gumbinnen uvijshla do skladu SRSR 7 veresnya 1946 roku Gumbinnen buv perejmenovanij v Gusyev Togo zh dnya postanovoyu Prezidiyi Verhovnoyi Radi SRSR buv utvorenij Gusyevskij rajon z centrom u misti Gusyevi v skladi Kaliningradskij oblasti RRFSR Pochinayuchi z 1946 roku misto i jogo okolici stali zaselyatisya pereselencyami iz zahidnih oblastej Rosiyi Bilorusi ta inshih regioniv Priyizd pereselenciv suprovodzhuvavsya primusovoyu deportaciyeyu nimeckogo naselennya yaka zavershilasya 1948 roku Pershi povoyenni roki buli cilkom prisvyacheni likvidaciyi naslidkiv vijni vidnovlennyu silskogo gospodarstva stvorennyu promislovosti Lishe v 1960 h rokah rajon stav zajmatisya novim budivnictvom Z yavilisya novi a ne kapitalno vidremontovani zhitlovi budinki zamist remontnih majsteren pochali stvoryuvatis promislovi pidpriyemstva zavodi Mikrodvigun ta svitlotehnichnoyi armaturi sho zabezpechuvali svoyimi virobami bilshu chastinu SRSR i postachali svoyu produkciyu daleko za mezhi krayini Dobre vidomoyu bula j produkciya kombikormovogo zavodu trikotazhnoyi fabriki Chajka PersonaliyiGazmanov Oleg Mihajlovich 1951 radyanskij ta rosijskij estradnij spivak kompozitor ta poet LiteraturaA M Ivanov Gumbinnen Gusev Istoriko kraevedcheskij ocherk OGUP Kaliningradskoe knizhnoe izdatelstvo 2003 PrimitkiPosilannyaOficijnij sajt Administraciyi Gusyevskogo miskogo okrugu 10 chervnya 2015 u Wayback Machine ros ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Rosiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi