Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гтчаванк (вірм. Գտիչի վանք) — вірменський монастир , заснований у XIII столітті в історичній провінції Арцах. Розташований біля села Тох Гадрутського району Нагірно-Карабаської Республіки.
| Гтчаванк (вірм. Գտիչի վանք) | |
|---|---|
 | |
| 39.593547° пн. ш. 46.941944° сх. д. / 39.593547° пн. ш. 46.941944° сх. д.Координати: 39.593547° пн. ш. 46.941944° сх. д. / 39.593547° пн. ш. 46.941944° сх. д. | |
| Країна |  Нагірно-Карабаська Республіка |
| Розташування | поблизу села Тох у Гадрутському районі |
| Конфесія | Вірменська апостольська церква |
| Єпископство | Арцаська єпархія |
| Тип | монастир і пам'ятка культури |
| Стиль | вірменська архітектура |
| Будівельник | Пер Саргіс і Пер Врданес |
| Засновник | Пер Саргіс і Пер Врданес |
| Дата заснування | XIII століття |
| Початок будівництва | 1241 р. |
| Побудовано | 1248 р. |
  Гтчаванк Гтчаванк (Азербайджан) | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
В улоговині північно-східного схилу гори Тохасар, або Чгнавор, серед густих лісів розташований знаменитий монастир Гтчаванк, купол якого добре проглядається здалеку. Як свідчать історичні джерела, Гтчаванк з давніх часів був одним з політичних і духовних центрів Східного краю Вірменії. Як єпархіальний центр монастир знаходився під заступництвом Араншахіків, потім, з VIII століття — Дізакської гілки цього ж роду. Розташована поблизу фортеця Ктіш в IX столітті була резиденцією Есаі Абу-Мусі. У X столітті фортеця стала центром заснованого тут Дізакського царства.
У середині XIII століття монастир розширюється завдяки новим будівлям, а за часів Дізакських меліків, особливо при пануванні Мелік Авана, або Єгана, стає одним з відомих монастирських комплексів всієї Вірменії. Епіграфічні написи XIII–XVIII ст., висічені на стінах і хачкарах монастиря, повідомляють дуже цінні відомості про середньовічну історію провінції.
Збережені на пам'ятниках епіграфічні написи підтверджують, що стародавні споруди монастиря були зруйновані за часів арабського панування. Згідно з написом на північній стіні нинішньої церкви, два єпископи брати Пер Саргіс і Пер Врданес, які переїхали сюди з монастиря Амарас, на підвалинах стародавніх будівель збудували соборну церкву Гтчаванк. Будівництво було розпочато в 1241 р. і завершено через сім років, в 1248 р.
Цей напис розповідає і про страшні політичні події цього часу. Церква була побудована
...в сумний і важкий час, коли плем'я стрільців (монголо-татари. - Ш.М.)
, перетворивши на руїни всю країну, зруйнували і Амарас. Згадані вище два брати зібрали тут залишки амараської братії. У написі вказані подробиці будівництва церкви і відновлення всього комплексу, але і досить чітко описані межі монастирських володінь, що включають принесені нащадками Дізакського царя Гагіка та приватними особами в дарунок монастирю:
...Починаючи з річки Агван до Єрасха, до пісків Гатухата, Вакуніс з річкою Вахазнагет, до Каратніса і (басейну) річки Хозанагет, Заріст зі своєю річкою, Акарі з річкою Азарагет, Кртагет зі своєю річкою (і) всім кордоном, Дізак, Белукан зі своєю річкою (складають) вотчину церкви, а також парах і Готаноц, Єкехецадзор зі своїми кордонами...
Комплекс Гтчаванка в архітектурному плані є одним з цікавих пам'ятників багатовікової . «За оформлення інтер'єру та екстер'єру, — писав Лео, — архітектура Гтчаванка в загальних рисах носить відбиток багратідського стилю». Як відомо, зодчі Арцаху вміло поєднували найкращі досягнення вірменських архітектурних шкіл з місцевими традиціями, що сприяло створенню гарних і гармонійних споруд. І Гтчаванк, домірністю окремих пропорцій всього комплексу, стриманим оздобленням фасадів, не тільки самобутній, але і є доказом високої професійної майстерності та естетичного смаку вірменського народу — творця безсмертних меморіалів. Головна церква, безперечно, прикраса всього комплексу. Це невелика, прямокутна (розмірами 10 х 7,5 м) зовні і зсередини центральнокупольна споруда представляє досить поширений у центральних регіонах Вірменії тип купольної зали з парними пристінними пілонами і двоповерховими приділами обабіч напівкруглої апсиди-беми. Входи на верхні поверхи прибудов відкриваються через апсиду, куди ведуть кам'яні сходи. Церква побудована із каменя блоків жовтуватого каменю (кар'єр розташований в околиці монастиря). Дугоподібні арки, перекинуті на пристінні пілони, несуть досить високий, але не зовсім гострокінцевий купол церкви. Купол покоїться на циліндричному барабані і покритий віялоподібною покрівлею з плит з двосхилими виступами. Фасади собору прибраний парними трикутними нішами. Віконні отвори обрамляють орнаментовані прямокутні лиштви. Стіни храму зсередини і зовні прибрані досить скромно і не перевантажені декоративними рельєфами, що, мабуть, є однією з основних характерних рис вірменської архітектури.
Церква, не зважаючи на перебудови і руйнівну силу часу, землетрус 1868 р., зберегла свій попередній вигляд. В оздобленні фасадів церкви виділяються бровки віконних прорізів і трикутних ніш. Одночасно в архітектурі собору поєднуються традиційні і нововведені декоративні мотиви. Окремі деталі оздоблення мають паралелі з орнаментами гробниці Сурб Григоріс в Амарасі та декоративних арок-брівок ніш соборної церкви Гандзасару. І це, звичайно, не випадково, оскільки, як було зазначено, церкву побудували приїхавші з Амарасу єпископи, а будівництво здійснювалося під свіжими враженнями від відвідування знаменитого новозбудованого собору Гандзасару. До церкви примикає притвор, що є, на думку М. Бархударянца, «значно старіший за саму церкву». Притвор досить широкий, у північній його частині застосовані колони, які, створюючи додатковий обсяг, розширюють внутрішній простір притвору. Побудований з грубообробленого базальту зі склепінним перекриттям, він служив не тільки місцем зборів, а й усипальницею. Пол притвору покритий надгробними плитами священиків монастиря та кількох меліків. Плити прикрашені красивими і витонченими орнаментальними мереживами і мають написи. Кілька надгробних плит містяться в церкві. До соборної церкви і притвору з півночі примикає друга церква — однонефна зала зі склепінним перекриттям і прямокутним вівтарем. На жаль, нещодавно розвалилося її зведення і постраждали бічні стіни. У стінах помітні маленькі ділянки кладки з червоних цеглин. Це, безсумнівно, результат відновлювальних робіт XVII століття. Церква поєднується з притвором через південний вхід. Таким чином, обидві церкви мають загальний притвор. У стіни вставлені оранаментовані хачкари. Один з них датований 1000 роком. Це вказує на те, що на місці нинішньої церкви існувала інша, побудована з каменю. Про це також говорять останки найдавніших стін. Тут слід зазначити, що архітектура Гтчаванку поки не стала предметом спеціального вивчення, його древні стіни, приховані у землі все ще не розкопані. Тому неможливо скласти повне уявлення про склад древніх споруд і про час їх заснування. Численні високохудожні хачкари, найдавніший з яких датований IX століттям, а новий — XIX, відрізняються майстерним виконанням. Серед них своїми пропорціями, ювелірної тонкістю орнаментів, архітектурно-художньою досконалістю виділяються два великих хачкари, вставлені в стіни обабіч входу в соборну церкву. На хачкарах з південної сторони викарбувано: «В літо 695 (1246 р.). я, пер Врданес, поставив цей хрест в ім'я порятунку моєї душі ...». На іншому з хачкарів написаний напис: «Я, ... єпископ поставив цей хрест».
У західній частині комплексу ще залишилися руїни житлових приміщень та фортечних стін. Цвинтар, розташований навколо монастиря, в основному зруйнований, видно лише самотні надгробні плити і кілька хачкарів, більша частина яких давно залишилася під землею або ж перекинута. Монастир зі своїми житловими та господарськими приміщеннями свого часу представляв завершений архітектурний комплекс. На північний схід від соборної церкви, біля джерела Катнахпюр стоїть старовинна церква, назва якої невідомо. Велика роль, яку відіграв монастир у культурному житті краю. Будучи головним духовним і просвітницьким центром Дізаку протягом багатьох століть, монастир залишався таким до початку нашого століття. Тут сиділи єпископи єпархії. Тут був свій Матенадаран, скріпторіум. Значна кількість рукописів, зібрана в цьому монастирі, дійшла до нас. У XIX столітті настоятель Гтчаванку Аракел вардапет Костандянц протягом вісімнадцяти років трудився над роботою з історії та етнографії краю. У 1913 році під назвою «Мелікства Дізаку» в Вагаршапаті була видана невелика частина його роботи. Рукопис повністю зберігся в Матенадарані. Таким чином, за своїми архітектурними перевагами і виключно важливою роллю у культурному житті краю монастир Гтчаванк стоїть в одному ряду з такими шедеврами вірменського церковного зодчества, як Гандзасар і Хутаванк.
Примітки
- Antony Eastmond. Tamta's World. - Cambridge University Press, 2017. - P. 49-51.
- Christopher J. Walker. Armenia and Karabagh: The Struggle for Unity. - Minority Rights Group, 1991. - P. 78.
Література
- Книга Ш. Мкртчяна
Див. також
Посилання
- Gtichavank Monastery on Armeniapedia.org [ 13 червня 2010 у Wayback Machine.](англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gtchavank virm Գտիչի վանք virmenskij monastir zasnovanij u XIII stolitti v istorichnij provinciyi Arcah Roztashovanij bilya sela Toh Gadrutskogo rajonu Nagirno Karabaskoyi Respubliki lon sec lat dir region lon dir lat sec lat min CoordScale skasovanij lon min Gtchavank virm Գտիչի վանք 39 593547 pn sh 46 941944 sh d 39 593547 pn sh 46 941944 sh d 39 593547 46 941944 Koordinati 39 593547 pn sh 46 941944 sh d 39 593547 pn sh 46 941944 sh d 39 593547 46 941944Krayina Nagirno Karabaska RespublikaRoztashuvannyapoblizu sela Toh u Gadrutskomu rajoniKonfesiyaVirmenska apostolska cerkvaYepiskopstvoArcaska yeparhiyaTipmonastir i pam yatka kulturiStilvirmenska arhitekturaBudivelnikPer Sargis i Per VrdanesZasnovnikPer Sargis i Per VrdanesData zasnuvannyaXIII stolittyaPochatok budivnictva1241 r Pobudovano1248 r GtchavankGtchavank Azerbajdzhan Mediafajli u Vikishovishi V ulogovini pivnichno shidnogo shilu gori Tohasar abo Chgnavor sered gustih lisiv roztashovanij znamenitij monastir Gtchavank kupol yakogo dobre proglyadayetsya zdaleku Yak svidchat istorichni dzherela Gtchavank z davnih chasiv buv odnim z politichnih i duhovnih centriv Shidnogo krayu Virmeniyi Yak yeparhialnij centr monastir znahodivsya pid zastupnictvom Aranshahikiv potim z VIII stolittya Dizakskoyi gilki cogo zh rodu Roztashovana poblizu fortecya Ktish v IX stolitti bula rezidenciyeyu Esai Abu Musi U X stolitti fortecya stala centrom zasnovanogo tut Dizakskogo carstva U seredini XIII stolittya monastir rozshiryuyetsya zavdyaki novim budivlyam a za chasiv Dizakskih melikiv osoblivo pri panuvanni Melik Avana abo Yegana staye odnim z vidomih monastirskih kompleksiv vsiyeyi Virmeniyi Epigrafichni napisi XIII XVIII st visicheni na stinah i hachkarah monastirya povidomlyayut duzhe cinni vidomosti pro serednovichnu istoriyu provinciyi Zberezheni na pam yatnikah epigrafichni napisi pidtverdzhuyut sho starodavni sporudi monastirya buli zrujnovani za chasiv arabskogo panuvannya Zgidno z napisom na pivnichnij stini ninishnoyi cerkvi dva yepiskopi brati Per Sargis i Per Vrdanes yaki pereyihali syudi z monastirya Amaras na pidvalinah starodavnih budivel zbuduvali sobornu cerkvu Gtchavank Budivnictvo bulo rozpochato v 1241 r i zaversheno cherez sim rokiv v 1248 r Cej napis rozpovidaye i pro strashni politichni podiyi cogo chasu Cerkva bula pobudovana v sumnij i vazhkij chas koli plem ya strilciv mongolo tatari Sh M peretvorivshi na ruyini vsyu krayinu zrujnuvali i Amaras Zgadani vishe dva brati zibrali tut zalishki amaraskoyi bratiyi U napisi vkazani podrobici budivnictva cerkvi i vidnovlennya vsogo kompleksu ale i dosit chitko opisani mezhi monastirskih volodin sho vklyuchayut prineseni nashadkami Dizakskogo carya Gagika ta privatnimi osobami v darunok monastiryu Pochinayuchi z richki Agvan do Yerasha do piskiv Gatuhata Vakunis z richkoyu Vahaznaget do Karatnisa i basejnu richki Hozanaget Zarist zi svoyeyu richkoyu Akari z richkoyu Azaraget Krtaget zi svoyeyu richkoyu i vsim kordonom Dizak Belukan zi svoyeyu richkoyu skladayut votchinu cerkvi a takozh parah i Gotanoc Yekehecadzor zi svoyimi kordonami Kompleks Gtchavanka v arhitekturnomu plani ye odnim z cikavih pam yatnikiv bagatovikovoyi Za oformlennya inter yeru ta ekster yeru pisav Leo arhitektura Gtchavanka v zagalnih risah nosit vidbitok bagratidskogo stilyu Yak vidomo zodchi Arcahu vmilo poyednuvali najkrashi dosyagnennya virmenskih arhitekturnih shkil z miscevimi tradiciyami sho spriyalo stvorennyu garnih i garmonijnih sporud I Gtchavank domirnistyu okremih proporcij vsogo kompleksu strimanim ozdoblennyam fasadiv ne tilki samobutnij ale i ye dokazom visokoyi profesijnoyi majsternosti ta estetichnogo smaku virmenskogo narodu tvorcya bezsmertnih memorialiv Golovna cerkva bezperechno prikrasa vsogo kompleksu Ce nevelika pryamokutna rozmirami 10 h 7 5 m zovni i zseredini centralnokupolna sporuda predstavlyaye dosit poshirenij u centralnih regionah Virmeniyi tip kupolnoyi zali z parnimi pristinnimi pilonami i dvopoverhovimi pridilami obabich napivkrugloyi apsidi bemi Vhodi na verhni poverhi pribudov vidkrivayutsya cherez apsidu kudi vedut kam yani shodi Cerkva pobudovana iz kamenya blokiv zhovtuvatogo kamenyu kar yer roztashovanij v okolici monastirya Dugopodibni arki perekinuti na pristinni piloni nesut dosit visokij ale ne zovsim gostrokincevij kupol cerkvi Kupol pokoyitsya na cilindrichnomu barabani i pokritij viyalopodibnoyu pokrivleyu z plit z dvoshilimi vistupami Fasadi soboru pribranij parnimi trikutnimi nishami Vikonni otvori obramlyayut ornamentovani pryamokutni lishtvi Stini hramu zseredini i zovni pribrani dosit skromno i ne perevantazheni dekorativnimi relyefami sho mabut ye odniyeyu z osnovnih harakternih ris virmenskoyi arhitekturi Cerkva ne zvazhayuchi na perebudovi i rujnivnu silu chasu zemletrus 1868 r zberegla svij poperednij viglyad V ozdoblenni fasadiv cerkvi vidilyayutsya brovki vikonnih proriziv i trikutnih nish Odnochasno v arhitekturi soboru poyednuyutsya tradicijni i novovvedeni dekorativni motivi Okremi detali ozdoblennya mayut paraleli z ornamentami grobnici Surb Grigoris v Amarasi ta dekorativnih arok brivok nish sobornoyi cerkvi Gandzasaru I ce zvichajno ne vipadkovo oskilki yak bulo zaznacheno cerkvu pobuduvali priyihavshi z Amarasu yepiskopi a budivnictvo zdijsnyuvalosya pid svizhimi vrazhennyami vid vidviduvannya znamenitogo novozbudovanogo soboru Gandzasaru Do cerkvi primikaye pritvor sho ye na dumku M Barhudaryanca znachno starishij za samu cerkvu Pritvor dosit shirokij u pivnichnij jogo chastini zastosovani koloni yaki stvoryuyuchi dodatkovij obsyag rozshiryuyut vnutrishnij prostir pritvoru Pobudovanij z gruboobroblenogo bazaltu zi sklepinnim perekrittyam vin sluzhiv ne tilki miscem zboriv a j usipalniceyu Pol pritvoru pokritij nadgrobnimi plitami svyashenikiv monastirya ta kilkoh melikiv Pliti prikrasheni krasivimi i vitonchenimi ornamentalnimi merezhivami i mayut napisi Kilka nadgrobnih plit mistyatsya v cerkvi Do sobornoyi cerkvi i pritvoru z pivnochi primikaye druga cerkva odnonefna zala zi sklepinnim perekrittyam i pryamokutnim vivtarem Na zhal neshodavno rozvalilosya yiyi zvedennya i postrazhdali bichni stini U stinah pomitni malenki dilyanki kladki z chervonih ceglin Ce bezsumnivno rezultat vidnovlyuvalnih robit XVII stolittya Cerkva poyednuyetsya z pritvorom cherez pivdennij vhid Takim chinom obidvi cerkvi mayut zagalnij pritvor U stini vstavleni oranamentovani hachkari Odin z nih datovanij 1000 rokom Ce vkazuye na te sho na misci ninishnoyi cerkvi isnuvala insha pobudovana z kamenyu Pro ce takozh govoryat ostanki najdavnishih stin Tut slid zaznachiti sho arhitektura Gtchavanku poki ne stala predmetom specialnogo vivchennya jogo drevni stini prihovani u zemli vse she ne rozkopani Tomu nemozhlivo sklasti povne uyavlennya pro sklad drevnih sporud i pro chas yih zasnuvannya Chislenni visokohudozhni hachkari najdavnishij z yakih datovanij IX stolittyam a novij XIX vidriznyayutsya majsternim vikonannyam Sered nih svoyimi proporciyami yuvelirnoyi tonkistyu ornamentiv arhitekturno hudozhnoyu doskonalistyu vidilyayutsya dva velikih hachkari vstavleni v stini obabich vhodu v sobornu cerkvu Na hachkarah z pivdennoyi storoni vikarbuvano V lito 695 1246 r ya per Vrdanes postaviv cej hrest v im ya poryatunku moyeyi dushi Na inshomu z hachkariv napisanij napis Ya yepiskop postaviv cej hrest U zahidnij chastini kompleksu she zalishilisya ruyini zhitlovih primishen ta fortechnih stin Cvintar roztashovanij navkolo monastirya v osnovnomu zrujnovanij vidno lishe samotni nadgrobni pliti i kilka hachkariv bilsha chastina yakih davno zalishilasya pid zemleyu abo zh perekinuta Monastir zi svoyimi zhitlovimi ta gospodarskimi primishennyami svogo chasu predstavlyav zavershenij arhitekturnij kompleks Na pivnichnij shid vid sobornoyi cerkvi bilya dzherela Katnahpyur stoyit starovinna cerkva nazva yakoyi nevidomo Velika rol yaku vidigrav monastir u kulturnomu zhitti krayu Buduchi golovnim duhovnim i prosvitnickim centrom Dizaku protyagom bagatoh stolit monastir zalishavsya takim do pochatku nashogo stolittya Tut sidili yepiskopi yeparhiyi Tut buv svij Matenadaran skriptorium Znachna kilkist rukopisiv zibrana v comu monastiri dijshla do nas U XIX stolitti nastoyatel Gtchavanku Arakel vardapet Kostandyanc protyagom visimnadcyati rokiv trudivsya nad robotoyu z istoriyi ta etnografiyi krayu U 1913 roci pid nazvoyu Melikstva Dizaku v Vagarshapati bula vidana nevelika chastina jogo roboti Rukopis povnistyu zberigsya v Matenadarani Takim chinom za svoyimi arhitekturnimi perevagami i viklyuchno vazhlivoyu rollyu u kulturnomu zhitti krayu monastir Gtchavank stoyit v odnomu ryadu z takimi shedevrami virmenskogo cerkovnogo zodchestva yak Gandzasar i Hutavank PrimitkiAntony Eastmond Tamta s World Cambridge University Press 2017 P 49 51 Christopher J Walker Armenia and Karabagh The Struggle for Unity Minority Rights Group 1991 P 78 LiteraturaKniga Sh MkrtchyanaDiv takozhTurizm u Virmeniyi Gadrutskij rajon Nagirno Karabaska RespublikaPosilannyaGtichavank Monastery on Armeniapedia org 13 chervnya 2010 u Wayback Machine angl