Грузова (пол. Graziowa) — колишнє село, а тепер — лісове селище Бещадського повіту Підкарпатського воєводства Республіки Польща, на прадавніх українських землях, у долині річки Вігор, притоки р. Сян. Нижче по течії знаходилися також села Трійця і Посада Риботицька, а найближчими містами були Риботичі та Арламів.
Село Грузова Graziowa Координати H G O
Грузова у Вікісховищі |
Історія
Першу згадку про село маємо в документі від 1469 року. До 1772 року село входило до складу Риботицького ключа Перемишльської землі Руського воєводства Королівства Польського.
У 1772 році після першого розподілу Польщі село відійшло до імперії Габсбургів, входило до провінції Королівство Галичини та Володимирії. Недалеко від Ямни Горішньої функціонувала закладена наприкінці XIX століття гута скла, що діяла до 30-х років XX століття. Поряд стояв млин та парова лісопильня, що належали М. Сегалу. З кінця XVIII до середини XX століття діяла також водяна лісопильня. В 1879 р. в селі було 128 житлових будинків і 775 жителів.
Після розпаду Австро-Угорщини і утворення 1 листопада 1918 р. Західноукраїнської Народної Республіки це переважно населене українцями село Надсяння було окуповане Польщею. В 1921 р. вже було 210 житлових будинків і 1155 жителів (890 греко-католиків, 190 римо-католиків і 75 юдеїв). На 1.01.1939 в селі було 1470 жителів, з них 1140 українців-грекокатоликів, 240 українців-римокатоликів, 20 поляків, 70 євреїв. Село входило до ґміни Войткова Добромильського повіту Львівського воєводства.
Після початку Другої світової війни 13 вересня 1939 року війська Третього Рейху увійшли в село, та після вторгнення СРСР до Польщі 27 вересня увійшли радянські війська і Грузова, що знаходиться на правому, східному березі Сяну, разом з іншими навколишніми селами відійшла до СРСР та ввійшла до складу утвореної 27 листопада 1939 року Дрогобицької області УРСР (обласний центр — місто Дрогобич).
З початком німецько-радянської війни 27 червня 1941 року село було зайняте військами вермахту. 28 липня 1944 року німці покинули цю територію. Від 13 серпня 1944 почалася примусова мобілізація українців до Червоної Армії.
В березні 1945 року Грузову, як і весь Бірчанський район з районним центром Бірча, Ліськівський район з районним центром Лісько та західна частина Перемишльського району включно з містом Перемишль зі складу Дрогобицької області передано Польщі.
Церква
Вперше церква в селі згадується в 1510 році.
Церква Різдва Пр. Богородиці була збудована в 1731 році, після виселення українців пограбована, в 1968 році розібрана і перевезена до скансену в Сяніку. Була парафіяльною церквою Бірчанського деканату Перемишльської єпархії УГКЦ. В селі також був греко-католицький цвинтар, діяв до 1946 року, серед поховань є могила коменданта боївки Служби Безпеки УПА «Затоки».
Виселення
9 вересня 1944 р. між Радянським Союзом та тимчасовим урядом Польщі було підписано договір про прийняття так званої Лінії Керзона як польсько-українського кордону. Згідно з ним частина земель з переважно українським населенням відходила до Польщі (Підляшшя, Холмщина, Надсяння і Лемківщина). По той бік кордону опинялися близько мільйона українців. У вересні-жовтні 1944 почалося добровільне переселення, яке в 1945 році стало примусовим. В березні 1945 р. міліціонери з Войткової вбили в селі кількох українців. 19 жовтня 1945 2-й батальйон 28-го полку піхоти Війська польського депортував із села 40 родин. 28 лютого 1946 року польське військо прибуло за рештою жителів. Врешті наступного дня зловили 20 родин, але з них 13 було змішаними і їх відпустили. Побито навіть стареньку польку, якій наказано виїхати. А 2 і 4 березня військо знову обшукувало село, але нікого не вдалося зловити, бо решта попри снігові замети поховалися в лісі та по сусідніх селах, тільки вбито 3 особи і пограбовано оселі. Надалі вояки Війська польського постійно грабували і тероризували жителів села. За 1945-1946 рр. вивезено 48 зі 147 родин.
А в період з 28 квітня по 10 травня 1947 року в село прибули польські військові й депортували 634 жителів села на ті території в західній та північній частині польської держави (так звані повернені території), що до 1945 належали Німеччині. Село опустіло, більшість хат спалили або розібрали поляки.
У 1959 р. в уцілілих хатах поселили грецьких комуністів-утікачів. У кінці 1960-х їх також виселили, а територія села разом з територіями інших навколишніх виселених сіл включена до відпочинкового комплексу Ради Міністрів.
Примітки
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 [ 21 лютого 2021 у Wayback Machine.]. — Вісбаден, 1983. — с. 17.
- . Архів оригіналу за 30 липня 2017. Процитовано 2 жовтня 2017.
Посилання
- Apokryf Ruski. Grąziowa [ 3 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
Джерела
- Grąziowa 1.) wś, pow. dobromilski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 803. (пол.)
Це незавершена стаття про Підкарпатське воєводство. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gruzova pol Graziowa kolishnye selo a teper lisove selishe Beshadskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva Respubliki Polsha na pradavnih ukrayinskih zemlyah u dolini richki Vigor pritoki r Syan Nizhche po techiyi znahodilisya takozh sela Trijcya i Posada Riboticka a najblizhchimi mistami buli Ribotichi ta Arlamiv Selo Gruzova Graziowa Koordinati 49 36 05 pn sh 22 32 58 sh d H G O Krayina Polsha PolshaVoyevodstvo PidkarpatskePovit BeshadskijGmina Ustriki DolishniPersha zgadka 1469Naselennya 22 osobi 2006 Chasovij poyas UTC 1 vlitku UTC 2Telefonnij kod 48 13 Poshtovij indeks 38 540Avtomobilnij kod RBIKod SIMC 0361778GeoNames 771487OSM 1748163 R Ustriki Dolishni GruzovaGruzova Polsha GruzovaGruzova Pidkarpatske voyevodstvo Gruzova u VikishovishiIstoriyaPershu zgadku pro selo mayemo v dokumenti vid 1469 roku Do 1772 roku selo vhodilo do skladu Ribotickogo klyucha Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Korolivstva Polskogo U 1772 roci pislya pershogo rozpodilu Polshi selo vidijshlo do imperiyi Gabsburgiv vhodilo do provinciyi Korolivstvo Galichini ta Volodimiriyi Nedaleko vid Yamni Gorishnoyi funkcionuvala zakladena naprikinci XIX stolittya guta skla sho diyala do 30 h rokiv XX stolittya Poryad stoyav mlin ta parova lisopilnya sho nalezhali M Segalu Z kincya XVIII do seredini XX stolittya diyala takozh vodyana lisopilnya V 1879 r v seli bulo 128 zhitlovih budinkiv i 775 zhiteliv Pislya rozpadu Avstro Ugorshini i utvorennya 1 listopada 1918 r Zahidnoukrayinskoyi Narodnoyi Respubliki ce perevazhno naselene ukrayincyami selo Nadsyannya bulo okupovane Polsheyu V 1921 r vzhe bulo 210 zhitlovih budinkiv i 1155 zhiteliv 890 greko katolikiv 190 rimo katolikiv i 75 yudeyiv Na 1 01 1939 v seli bulo 1470 zhiteliv z nih 1140 ukrayinciv grekokatolikiv 240 ukrayinciv rimokatolikiv 20 polyakiv 70 yevreyiv Selo vhodilo do gmini Vojtkova Dobromilskogo povitu Lvivskogo voyevodstva Pislya pochatku Drugoyi svitovoyi vijni 13 veresnya 1939 roku vijska Tretogo Rejhu uvijshli v selo ta pislya vtorgnennya SRSR do Polshi 27 veresnya uvijshli radyanski vijska i Gruzova sho znahoditsya na pravomu shidnomu berezi Syanu razom z inshimi navkolishnimi selami vidijshla do SRSR ta vvijshla do skladu utvorenoyi 27 listopada 1939 roku Drogobickoyi oblasti URSR oblasnij centr misto Drogobich Z pochatkom nimecko radyanskoyi vijni 27 chervnya 1941 roku selo bulo zajnyate vijskami vermahtu 28 lipnya 1944 roku nimci pokinuli cyu teritoriyu Vid 13 serpnya 1944 pochalasya primusova mobilizaciya ukrayinciv do Chervonoyi Armiyi V berezni 1945 roku Gruzovu yak i ves Birchanskij rajon z rajonnim centrom Bircha Liskivskij rajon z rajonnim centrom Lisko ta zahidna chastina Peremishlskogo rajonu vklyuchno z mistom Peremishl zi skladu Drogobickoyi oblasti peredano Polshi Cerkva Vpershe cerkva v seli zgaduyetsya v 1510 roci Cerkva Rizdva Pr Bogorodici bula zbudovana v 1731 roci pislya viselennya ukrayinciv pograbovana v 1968 roci rozibrana i perevezena do skansenu v Syaniku Bula parafiyalnoyu cerkvoyu Birchanskogo dekanatu Peremishlskoyi yeparhiyi UGKC V seli takozh buv greko katolickij cvintar diyav do 1946 roku sered pohovan ye mogila komendanta boyivki Sluzhbi Bezpeki UPA Zatoki Viselennya 9 veresnya 1944 r mizh Radyanskim Soyuzom ta timchasovim uryadom Polshi bulo pidpisano dogovir pro prijnyattya tak zvanoyi Liniyi Kerzona yak polsko ukrayinskogo kordonu Zgidno z nim chastina zemel z perevazhno ukrayinskim naselennyam vidhodila do Polshi Pidlyashshya Holmshina Nadsyannya i Lemkivshina Po toj bik kordonu opinyalisya blizko miljona ukrayinciv U veresni zhovtni 1944 pochalosya dobrovilne pereselennya yake v 1945 roci stalo primusovim V berezni 1945 r milicioneri z Vojtkovoyi vbili v seli kilkoh ukrayinciv 19 zhovtnya 1945 2 j bataljon 28 go polku pihoti Vijska polskogo deportuvav iz sela 40 rodin 28 lyutogo 1946 roku polske vijsko pribulo za reshtoyu zhiteliv Vreshti nastupnogo dnya zlovili 20 rodin ale z nih 13 bulo zmishanimi i yih vidpustili Pobito navit starenku polku yakij nakazano viyihati A 2 i 4 bereznya vijsko znovu obshukuvalo selo ale nikogo ne vdalosya zloviti bo reshta popri snigovi zameti pohovalisya v lisi ta po susidnih selah tilki vbito 3 osobi i pograbovano oseli Nadali voyaki Vijska polskogo postijno grabuvali i terorizuvali zhiteliv sela Za 1945 1946 rr vivezeno 48 zi 147 rodin A v period z 28 kvitnya po 10 travnya 1947 roku v selo pribuli polski vijskovi j deportuvali 634 zhiteliv sela na ti teritoriyi v zahidnij ta pivnichnij chastini polskoyi derzhavi tak zvani poverneni teritoriyi sho do 1945 nalezhali Nimechchini Selo opustilo bilshist hat spalili abo rozibrali polyaki U 1959 r v ucililih hatah poselili greckih komunistiv utikachiv U kinci 1960 h yih takozh viselili a teritoriya sela razom z teritoriyami inshih navkolishnih viselenih sil vklyuchena do vidpochinkovogo kompleksu Radi Ministriv PrimitkiKubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 21 lyutogo 2021 u Wayback Machine Visbaden 1983 s 17 Arhiv originalu za 30 lipnya 2017 Procitovano 2 zhovtnya 2017 PosilannyaApokryf Ruski Graziowa 3 zhovtnya 2017 u Wayback Machine DzherelaGraziowa 1 ws pow dobromilski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1881 T II S 803 pol Portal Polsha Ce nezavershena stattya pro Pidkarpatske voyevodstvo Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi