Громадянська війна в Камбоджі — військово-політичний конфлікт у Камбоджі, що тривав від 1967 до 1975 року. Спочатку розгортався між комуністичними партизанами (за активного сприяння Північного В'єтнаму та В'єтконгу) та режимом глави держави Нородома Сіанука. Після перевороту Лон Нола та встановлення проамериканського республіканського режиму 1970 року конфлікт розгортався між урядом країни, який підтримували США та Південний В'єтнам, і , в якому значну роль відігравали партійні структури та збройні формування місцевих комуністів.
Громадянська війна в Камбоджі | |||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|
Американські танки в Камбоджі під час . 4 травня 1970 | |||||||
| |||||||
Сторони | |||||||
Камбоджа (до 1970) Кхмерська Республіка (від 1970) США Республіка В'єтнам за підтримки: Австралія Канада Франція Індія Таїланд Японія Малайзія Сінгапур | Червоні кхмери (від 1970) ДРВ В'єтконг за підтримки: КНР СРСР Чехословаччина Польща Куба | ||||||
Командувачі | |||||||
Нородом Сіанук Лон Нол Лонг Борет | Пол Пот Кхіеу Сампхан Ієнг Сарі Нуон Чеа Нородом Сіанук |
Підсумком війни стало падіння центрального уряду та прихід до влади «червоних кхмерів», які проголосили курс на радикальне перевлаштування камбоджійського суспільства з опорою на маоїстські концепції. Громадянська війна в Камбоджі, поряд із бойовими діями в Лаосі та Південному В'єтнамі, вважається частиною Другої індокитайської війни.
Передумови
1953 року Камбоджа здобула незалежність від Франції. Відповідно до Женевських угод 1954 року, якими завершилась колоніальна війна Франції в Індокитаї, Камбоджа проголошувалась нейтральною країною. Правителем королівства став принц Нородом Сіанук, який спочатку мав значну популярність серед населення. Сіанук позиціонував себе як політик лівого спрямування. Він був переконаний, що панівною силою в Південно-Східній Азії в майбутньому виявиться Китай. 1965 року, після низки прикордонних інцидентів за участі збройних сил США у Південному В'єтнамі, Камбоджа розірвала дипломатичні відносини з США.
Під час громадянської війни в Південному В'єтнамі, до якої у подальшому активно втрутились США, камбоджійська територія використовувалась партизанами В'єтконгу й підрозділами Північного В'єтнаму. Президент США Ліндон Джонсон заборонив американським наземним підрозділам діяти на території Камбоджі, оскільки такі дії порушували б її формальний нейтралітет. Сили В'єтконгу й Північного В'єтнаму, не зв'язані такими обмеженнями, створили у східних районах країни мережу базових таборів і складів, куди відступали після кожної серйозної поразки у Південному В'єтнамі, щоб у безпеці від дій противника поповнити втрати й відпочити. 1966 року принц Сіанук уклав з Китаєм, що підтримував Північний В'єтнам у війні, угоду про присутність північнов'єтнамських військ у Камбоджі й використання морського порту Сіануквіль для доставки їм військових матеріалів, що було порушенням нейтралітету країни. Шлях, яким здійснювалось постачання комуністичних сил через Камбоджу, отримав назву , за аналогією з більш відомою «стежкою Хо Ши Міна». В той же час перебування в'єтнамських сил на території країни спричинило безліч проблем, одним із найгостріших стало продовольче питання: північнов'єтнамські війська масово скуповували у камбоджійців рис, пропонуючи ціну набагато вищу за урядову. Це завдало суттєвого удару по рисовому експорту Камбоджі та її економіці. До сільської місцевості було відряджено солдатів, які збирали рис під загрозою застосування сили.
Перебіг подій
1967 року в провінції Баттамбанг, традиційному оплоті спротиву владі, спалахнуло селянське повстання, придушене урядом і мобілізованими для розправи чиновниками й містянами. Повстанням скористалась Комуністична партія Камбоджі, відома як «червоні кхмери», для розгортання збройної боротьби проти Сіанука. В січні 1968 року комуністи здійснили першу військову акцію, на той момент вони мали лише 10 гвинтівок. Однак до кінця 1968 року в Камбоджі йшла вже повноцінна громадянська війна.
На ранньому етапі війни бойові дії були малоінтенсивними та проходили без втручання США чи Північного В'єтнаму. Принц Сіанук, ведучи боротьбу проти комуністичних повстанців, почав змінювати свою зовнішню політику. 1969 року Камбоджа відновила дипломатичні відносини зі США. Від березня того ж року американська авіація потай базових районів В'єтконгу та північнов'єтнамської армії на сході Камбоджі (Операція «Меню»). Це відбувалось за таємної чи явної згоди Сіанука. Однак бомбардування зачіпали тільки ті об'єкти, що використовувались комуністичними силами, які діяли в Південному В'єтнамі. До громадянської війни в країні США все ще не втручались.
В березні 1970 року в Камбоджі відбувся безкровний переворот, в результаті якого принц Нородом Сіанук був повалений, а до влади прийшов його прем'єр-міністр Лон Нол, що відзначався рішучими проамериканськими поглядами. Сіанук після того відвідав Москву й Пекін, звідки відкрито закликав своїх уже колишніх противників повалити незаконний уряд. Тим часом Лон Нол, узявши владу в свої руки, одразу ж розпорядився закрити порт Сіануквіль для постачання військових матеріалів комуністам, і зажадав від північнов'єтнамських військ упродовж 72 годин залишити територію країни.
Головним наслідком заяви Лон Нола було те, що від того моменту війна в Камбоджі припинила бути внутрішньою справою країни, оскільки втрата камбоджійських баз серйозно позначилась би на проведенні в'єтнамськими комуністичними силами операцій у Південному В'єтнамі. Північнов'єтнамська армія не підкорилась ультиматуму, а замість того розгорнула широкомасштабний наступ проти камбоджійських військ. Невдовзі загроза нависла над Пномпенем — столицею країни. Відтоді під ударом опинились військово-політичні інтереси США в регіоні. Військова перемога північнов'єтнамських військ у Камбоджі вкрай позитивно вплинула б на В'єтнамську війну, що тривала, перетворивши всю країну на тил В'єтконгу та Північного В'єтнаму. Наприкінці квітня 1970 року президент США Річард Ніксон після численних консультацій з радниками ухвалив рішення про проведення наземної операції в Камбоджі, метою якої стало б зменшення тиску противника на урядові сили Камбоджі, а також знищення базових таборів на сході країни.
30 квітня й 1 травня 1970 року збройні сили США та Південного В'єтнаму почали . Просуваючись углиб країни, вони не зустріли значного спротиву, оскільки основні сили північнов'єтнамської армії в той час вели бойові дії на західному фронті. Були виявлені кілька великих базових таборів. Під час тієї операції американська армія захопила найбільші трофеї за час В'єтнамської війни. Однак вторгнення спричинило сплеск активності антивійськового руху в США, що змусило Ніксона пообіцяти вивести війська з Камбоджі до 30 червня. Це й було зроблено. Південнов'єтнамські війська продовжували операції там ще кілька місяців, причому безпосередньо підтримали урядову армію (відтоді мала назву FANK — фр. Forces Armees Nationales Khemeres, Кхмерські національні збройні сили) на полі бою.
До середини 1970 року розклад сил у Камбоджі виглядала так: протиурядові комуністичні сили були формально об'єднані в (НЄФК, фр. Front Uni National du Kampuchea, FUNK), створений на Національному конгресі Камбоджі в Пекіні 3-4 травня 1970 року; Нородом Сіанук очолював (КУНЄК, фр. Government Royal d’Union Nationale du Kampuchea, GRUNK), що перебував у вигнанні, хоч він і не визнавав за собою такого статусу, оскільки деякі його представники перебували в Камбоджі на підконтрольних НЄФК територіях, що мали назву «звільнених районів», й особисто Сіанук відвідував такі райони, не маючи жодних проблем, пов'язаних з військовою активністю противника. В бойових діях проти урядової армії на тій фазі війни брали участь збройні сили «червоних кхмерів» за підтримки північнов'єтнамської армії. Режим Лон Нола почав отримувати значну військово-економічну допомогу від США. Американська авіація надавала підтримку урядовій армії. Окрім того, південнов'єтнамська армія періодично поверталась до Камбоджі та проводила військові операції спільно з національною армією FANK, однак без особливого успіху. Таким чином, у камбоджійській громадянській війні брали участь збройні сили трьох іноземних держав.
У серпні 1970 року урядова армія спробувала рішучо переломити хід бойових дій, розпочавши операцію «Ченла I», а за рік — влітку-восени 1971 року — відбулась «Ченла II». В обох випадках намагаючись установити контроль над дорогою з Пномпеня на Кампонгсаом (сучасний Сіануквіль). Обидві операції завершились украй невдало, й після того FANK у цілому перейшла до стратегічної оборони, а війна остаточно набула затяжного характеру. 1971 року близько 70 % території країни контролювалось північнов'єтнамськими військами та загонами НЄФК. Бойові дії велись в основному за лінії комунікацій, якими Пномпень постачався продовольством. До того часу столиця перебувала практично в стані облоги, — від весни 1972 року місто періодично зазнавало артилерійських обстрілів, що призводили до загибелі мирного населення. Режим Лон Нола набував усе більше авторитарних рис: Лон Нол одночасно був президентом, прем'єр-міністром і міністром оборони. Паралельно з цим звільнені території поступово переходили під контроль комуністів. Соціальна база комуністів у 1970-1972 роках постійно зростала через політику, що проводилась в інтересах безземельних і малоземельних селян.
1 січня 1975 року «червоні кхмери» почали свій фінальний наступ, спрямований на взяття Пномпеня. Вони поступово звужували кільце навколо міста, позбавляючи його решти ліній постачання. Місто було наповнено біженцями та продовжувало жити виключно за рахунок постачання продовольства річковими конвоями й літаками ВПС США повітрям. Вже було очевидно, що час центрального уряду спливає. 1 квітня Лон Нол вийшов у відставку. 12 квітня з Пномпеня був евакуйований персонал посольства США (), що виявилось передмовою до лише за два тижні. Вранці 17 квітня 1975 року столиця Камбоджі — Пномпень — перейшла під контроль збройних сил «червоних кхмерів». Громадянська війна в Камбоджі завершилась, — країна стояла на порозі найбільш трагічних подій своєї новітньої історії.
Наслідки
Американські повітряні бомбардування (особливо удари стратегічних бомбардувальників B-52) завдали важких збитків природі Камбоджі. Бойові дії перетворили понад 2 мільйони осіб на біженців і завдали величезних збитків економіці країни: 80 % промислових потужностей зруйновано, 40 % доріг і 30 % мостів знищено.
Однак найстрашнішим підсумком війни в Камбоджі став прихід до влади «червоних кхмерів» під керівництвом Пол Пота, орієнтованих на побудову комунізму відповідно до доктрин Маркса, Леніна та Мао Цзедуна. Подальший геноцид забрав життя, за різними оцінками від півтора до трьох з половиною мільйонів осіб.
Примітки
- Samuel Lipsman, Edward Doyle. Fighting for Time. — Boston: Boston Publishing Company, 1983 — стор. 127
- Chandler D. The tragedy of Cambodian history. — New Haven, 1991 — стор. 171
- Chandler D. The tragedy of Cambodian history — стор. 175
- Lipsman, Doyle — стор. 144
- Новейшая история Кампучии. — М., 1989 — стор. 134
Література
- Chandler, David P. (1991). The Tragedy of Cambodian History. New Haven CT: Yale University Press. ISBN .
- Deac, Wilfred P. (2000). Road to the Killing Fields: the Cambodian War of 1970–1975. College Station TX: Texas A&M University Press.
- Dougan, Clark; Fulghum, David та ін. (1985). The Fall of the South. Boston: Boston Publishing Company. ISBN .
- Isaacs, Arnold; Hardy, Gordon (1988). Pawns of War: Cambodia and Laos. Boston: Boston Publishing Company. ISBN .
- Karnow, Stanley (1983). Vietnam: A History. New York: Viking Press. ISBN .
- Kinnard, Douglas, The War Managers. Wayne NJ: Avery Publishing Group, 1988.
- Kroth, Jerry. . Jerry Kroth. ISBN . Архів оригіналу за 16 жовтня 2018. Процитовано 15 жовтня 2018.
- Lipsman, Samuel; Doyle, Edward та ін. (1983). Fighting for Time: 1969–1970. Boston: Boston Publishing Company. ISBN .
- Lipsman, Samuel; Weiss, Stephen (1985). The False Peace: 1972–74. Boston: Boston Publishing Company. ISBN .
- Morris, Stephen (1999). Why Vietnam invaded Cambodia : political culture and the causes of war. Stanford CA: Stanford University Press. ISBN .
- Morrocco, John (1985). Rain of Fire: Air War, 1969–1973. Boston: Boston Publishing Company. ISBN .
- Osborne, Milton (1979). Before Kampuchea: Preludes to Tragedy. Sydney: George Allen & Unwin. ISBN .
- Pike Douglas, John Prados, James W. Gibson, Shelby Stanton, Col. Rod Paschall, John and Benjamin F. Schemmer, War in the Shadows. Boston: Boston Publishing Company, 1991
- Ponchaud, Francois, Cambodia: Year Zero. New York: Holt, Rinehart, and Winston, 1981
- Shaw, John M. (2005). The Cambodian Campaign: the 1970 offensive and America's Vietnam War. Lawrence KS: University of Kansas Press. ISBN .
- Shawcross, William (1979). Sideshow: Kissinger, Nixon and the Destruction of Cambodia. University of Michigan. ISBN .
- Sliwinski, Marek (1995). Le Génocide Khmer Rouge: Une Analyse Démographique. Paris: L'Harmattan. ISBN .
- Snepp, Frank (1977). Decent Interval: An Insider's Account of Saigon's Indecent End Told by the CIA's Chief Strategy Analyst in Vietnam. New York: Random House. ISBN .
- Tully, John (2005). A short history of Cambodia: from empire to survival. Singapore: Allen & Unwin. ISBN .
Посилання
- Гражданская война в Камбодже [ 2 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
- Bombs Over Cambodia [ 20 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gromadyanska vijna v Kambodzhi vijskovo politichnij konflikt u Kambodzhi sho trivav vid 1967 do 1975 roku Spochatku rozgortavsya mizh komunistichnimi partizanami za aktivnogo spriyannya Pivnichnogo V yetnamu ta V yetkongu ta rezhimom glavi derzhavi Norodoma Sianuka Pislya perevorotu Lon Nola ta vstanovlennya proamerikanskogo respublikanskogo rezhimu 1970 roku konflikt rozgortavsya mizh uryadom krayini yakij pidtrimuvali SShA ta Pivdennij V yetnam i v yakomu znachnu rol vidigravali partijni strukturi ta zbrojni formuvannya miscevih komunistiv Gromadyanska vijna v KambodzhiAmerikanski tanki v Kambodzhi pid chas 4 travnya 1970Data11 bereznya 1967 17 kvitnya 1975MisceKambodzhaRezultatPeremoga ta prihid do vladi chervonih khmerivStoroni Kambodzha do 1970 Khmerska Respublika vid 1970 SShA Respublika V yetnam za pidtrimki Avstraliya Kanada Franciya Indiya Tayiland Yaponiya Malajziya SingapurChervoni khmeri vid 1970 DRV V yetkong za pidtrimki KNR SRSR Chehoslovachchina Polsha KubaKomanduvachiNorodom Sianuk Lon Nol Long BoretPol Pot Khieu Samphan Iyeng Sari Nuon Chea Norodom Sianuk Pidsumkom vijni stalo padinnya centralnogo uryadu ta prihid do vladi chervonih khmeriv yaki progolosili kurs na radikalne perevlashtuvannya kambodzhijskogo suspilstva z oporoyu na maoyistski koncepciyi Gromadyanska vijna v Kambodzhi poryad iz bojovimi diyami v Laosi ta Pivdennomu V yetnami vvazhayetsya chastinoyu Drugoyi indokitajskoyi vijni Peredumovi1953 roku Kambodzha zdobula nezalezhnist vid Franciyi Vidpovidno do Zhenevskih ugod 1954 roku yakimi zavershilas kolonialna vijna Franciyi v Indokitayi Kambodzha progoloshuvalas nejtralnoyu krayinoyu Pravitelem korolivstva stav princ Norodom Sianuk yakij spochatku mav znachnu populyarnist sered naselennya Sianuk pozicionuvav sebe yak politik livogo spryamuvannya Vin buv perekonanij sho panivnoyu siloyu v Pivdenno Shidnij Aziyi v majbutnomu viyavitsya Kitaj 1965 roku pislya nizki prikordonnih incidentiv za uchasti zbrojnih sil SShA u Pivdennomu V yetnami Kambodzha rozirvala diplomatichni vidnosini z SShA Pid chas gromadyanskoyi vijni v Pivdennomu V yetnami do yakoyi u podalshomu aktivno vtrutilis SShA kambodzhijska teritoriya vikoristovuvalas partizanami V yetkongu j pidrozdilami Pivnichnogo V yetnamu Prezident SShA Lindon Dzhonson zaboroniv amerikanskim nazemnim pidrozdilam diyati na teritoriyi Kambodzhi oskilki taki diyi porushuvali b yiyi formalnij nejtralitet Sili V yetkongu j Pivnichnogo V yetnamu ne zv yazani takimi obmezhennyami stvorili u shidnih rajonah krayini merezhu bazovih taboriv i skladiv kudi vidstupali pislya kozhnoyi serjoznoyi porazki u Pivdennomu V yetnami shob u bezpeci vid dij protivnika popovniti vtrati j vidpochiti 1966 roku princ Sianuk uklav z Kitayem sho pidtrimuvav Pivnichnij V yetnam u vijni ugodu pro prisutnist pivnichnov yetnamskih vijsk u Kambodzhi j vikoristannya morskogo portu Sianukvil dlya dostavki yim vijskovih materialiv sho bulo porushennyam nejtralitetu krayini Shlyah yakim zdijsnyuvalos postachannya komunistichnih sil cherez Kambodzhu otrimav nazvu za analogiyeyu z bilsh vidomoyu stezhkoyu Ho Shi Mina V toj zhe chas perebuvannya v yetnamskih sil na teritoriyi krayini sprichinilo bezlich problem odnim iz najgostrishih stalo prodovolche pitannya pivnichnov yetnamski vijska masovo skupovuvali u kambodzhijciv ris proponuyuchi cinu nabagato vishu za uryadovu Ce zavdalo suttyevogo udaru po risovomu eksportu Kambodzhi ta yiyi ekonomici Do silskoyi miscevosti bulo vidryadzheno soldativ yaki zbirali ris pid zagrozoyu zastosuvannya sili Perebig podij1967 roku v provinciyi Battambang tradicijnomu oploti sprotivu vladi spalahnulo selyanske povstannya pridushene uryadom i mobilizovanimi dlya rozpravi chinovnikami j mistyanami Povstannyam skoristalas Komunistichna partiya Kambodzhi vidoma yak chervoni khmeri dlya rozgortannya zbrojnoyi borotbi proti Sianuka V sichni 1968 roku komunisti zdijsnili pershu vijskovu akciyu na toj moment voni mali lishe 10 gvintivok Odnak do kincya 1968 roku v Kambodzhi jshla vzhe povnocinna gromadyanska vijna Na rannomu etapi vijni bojovi diyi buli malointensivnimi ta prohodili bez vtruchannya SShA chi Pivnichnogo V yetnamu Princ Sianuk veduchi borotbu proti komunistichnih povstanciv pochav zminyuvati svoyu zovnishnyu politiku 1969 roku Kambodzha vidnovila diplomatichni vidnosini zi SShA Vid bereznya togo zh roku amerikanska aviaciya potaj bazovih rajoniv V yetkongu ta pivnichnov yetnamskoyi armiyi na shodi Kambodzhi Operaciya Menyu Ce vidbuvalos za tayemnoyi chi yavnoyi zgodi Sianuka Odnak bombarduvannya zachipali tilki ti ob yekti sho vikoristovuvalis komunistichnimi silami yaki diyali v Pivdennomu V yetnami Do gromadyanskoyi vijni v krayini SShA vse she ne vtruchalis V berezni 1970 roku v Kambodzhi vidbuvsya bezkrovnij perevorot v rezultati yakogo princ Norodom Sianuk buv povalenij a do vladi prijshov jogo prem yer ministr Lon Nol sho vidznachavsya rishuchimi proamerikanskimi poglyadami Sianuk pislya togo vidvidav Moskvu j Pekin zvidki vidkrito zaklikav svoyih uzhe kolishnih protivnikiv povaliti nezakonnij uryad Tim chasom Lon Nol uzyavshi vladu v svoyi ruki odrazu zh rozporyadivsya zakriti port Sianukvil dlya postachannya vijskovih materialiv komunistam i zazhadav vid pivnichnov yetnamskih vijsk uprodovzh 72 godin zalishiti teritoriyu krayini Golovnim naslidkom zayavi Lon Nola bulo te sho vid togo momentu vijna v Kambodzhi pripinila buti vnutrishnoyu spravoyu krayini oskilki vtrata kambodzhijskih baz serjozno poznachilas bi na provedenni v yetnamskimi komunistichnimi silami operacij u Pivdennomu V yetnami Pivnichnov yetnamska armiya ne pidkorilas ultimatumu a zamist togo rozgornula shirokomasshtabnij nastup proti kambodzhijskih vijsk Nevdovzi zagroza navisla nad Pnompenem stoliceyu krayini Vidtodi pid udarom opinilis vijskovo politichni interesi SShA v regioni Vijskova peremoga pivnichnov yetnamskih vijsk u Kambodzhi vkraj pozitivno vplinula b na V yetnamsku vijnu sho trivala peretvorivshi vsyu krayinu na til V yetkongu ta Pivnichnogo V yetnamu Naprikinci kvitnya 1970 roku prezident SShA Richard Nikson pislya chislennih konsultacij z radnikami uhvaliv rishennya pro provedennya nazemnoyi operaciyi v Kambodzhi metoyu yakoyi stalo b zmenshennya tisku protivnika na uryadovi sili Kambodzhi a takozh znishennya bazovih taboriv na shodi krayini 30 kvitnya j 1 travnya 1970 roku zbrojni sili SShA ta Pivdennogo V yetnamu pochali Prosuvayuchis uglib krayini voni ne zustrili znachnogo sprotivu oskilki osnovni sili pivnichnov yetnamskoyi armiyi v toj chas veli bojovi diyi na zahidnomu fronti Buli viyavleni kilka velikih bazovih taboriv Pid chas tiyeyi operaciyi amerikanska armiya zahopila najbilshi trofeyi za chas V yetnamskoyi vijni Odnak vtorgnennya sprichinilo splesk aktivnosti antivijskovogo ruhu v SShA sho zmusilo Niksona poobicyati vivesti vijska z Kambodzhi do 30 chervnya Ce j bulo zrobleno Pivdennov yetnamski vijska prodovzhuvali operaciyi tam she kilka misyaciv prichomu bezposeredno pidtrimali uryadovu armiyu vidtodi mala nazvu FANK fr Forces Armees Nationales Khemeres Khmerski nacionalni zbrojni sili na poli boyu Do seredini 1970 roku rozklad sil u Kambodzhi viglyadala tak protiuryadovi komunistichni sili buli formalno ob yednani v NYeFK fr Front Uni National du Kampuchea FUNK stvorenij na Nacionalnomu kongresi Kambodzhi v Pekini 3 4 travnya 1970 roku Norodom Sianuk ocholyuvav KUNYeK fr Government Royal d Union Nationale du Kampuchea GRUNK sho perebuvav u vignanni hoch vin i ne viznavav za soboyu takogo statusu oskilki deyaki jogo predstavniki perebuvali v Kambodzhi na pidkontrolnih NYeFK teritoriyah sho mali nazvu zvilnenih rajoniv j osobisto Sianuk vidviduvav taki rajoni ne mayuchi zhodnih problem pov yazanih z vijskovoyu aktivnistyu protivnika V bojovih diyah proti uryadovoyi armiyi na tij fazi vijni brali uchast zbrojni sili chervonih khmeriv za pidtrimki pivnichnov yetnamskoyi armiyi Rezhim Lon Nola pochav otrimuvati znachnu vijskovo ekonomichnu dopomogu vid SShA Amerikanska aviaciya nadavala pidtrimku uryadovij armiyi Okrim togo pivdennov yetnamska armiya periodichno povertalas do Kambodzhi ta provodila vijskovi operaciyi spilno z nacionalnoyu armiyeyu FANK odnak bez osoblivogo uspihu Takim chinom u kambodzhijskij gromadyanskij vijni brali uchast zbrojni sili troh inozemnih derzhav U serpni 1970 roku uryadova armiya sprobuvala rishucho perelomiti hid bojovih dij rozpochavshi operaciyu Chenla I a za rik vlitku voseni 1971 roku vidbulas Chenla II V oboh vipadkah namagayuchis ustanoviti kontrol nad dorogoyu z Pnompenya na Kampongsaom suchasnij Sianukvil Obidvi operaciyi zavershilis ukraj nevdalo j pislya togo FANK u cilomu perejshla do strategichnoyi oboroni a vijna ostatochno nabula zatyazhnogo harakteru 1971 roku blizko 70 teritoriyi krayini kontrolyuvalos pivnichnov yetnamskimi vijskami ta zagonami NYeFK Bojovi diyi velis v osnovnomu za liniyi komunikacij yakimi Pnompen postachavsya prodovolstvom Do togo chasu stolicya perebuvala praktichno v stani oblogi vid vesni 1972 roku misto periodichno zaznavalo artilerijskih obstriliv sho prizvodili do zagibeli mirnogo naselennya Rezhim Lon Nola nabuvav use bilshe avtoritarnih ris Lon Nol odnochasno buv prezidentom prem yer ministrom i ministrom oboroni Paralelno z cim zvilneni teritoriyi postupovo perehodili pid kontrol komunistiv Socialna baza komunistiv u 1970 1972 rokah postijno zrostala cherez politiku sho provodilas v interesah bezzemelnih i malozemelnih selyan Plan finalnogo nastupu na Pnompen u kvitni 1975 roku 1 sichnya 1975 roku chervoni khmeri pochali svij finalnij nastup spryamovanij na vzyattya Pnompenya Voni postupovo zvuzhuvali kilce navkolo mista pozbavlyayuchi jogo reshti linij postachannya Misto bulo napovneno bizhencyami ta prodovzhuvalo zhiti viklyuchno za rahunok postachannya prodovolstva richkovimi konvoyami j litakami VPS SShA povitryam Vzhe bulo ochevidno sho chas centralnogo uryadu splivaye 1 kvitnya Lon Nol vijshov u vidstavku 12 kvitnya z Pnompenya buv evakujovanij personal posolstva SShA sho viyavilos peredmovoyu do lishe za dva tizhni Vranci 17 kvitnya 1975 roku stolicya Kambodzhi Pnompen perejshla pid kontrol zbrojnih sil chervonih khmeriv Gromadyanska vijna v Kambodzhi zavershilas krayina stoyala na porozi najbilsh tragichnih podij svoyeyi novitnoyi istoriyi NaslidkiAmerikanski povitryani bombarduvannya osoblivo udari strategichnih bombarduvalnikiv B 52 zavdali vazhkih zbitkiv prirodi Kambodzhi Bojovi diyi peretvorili ponad 2 miljoni osib na bizhenciv i zavdali velicheznih zbitkiv ekonomici krayini 80 promislovih potuzhnostej zrujnovano 40 dorig i 30 mostiv znisheno Odnak najstrashnishim pidsumkom vijni v Kambodzhi stav prihid do vladi chervonih khmeriv pid kerivnictvom Pol Pota oriyentovanih na pobudovu komunizmu vidpovidno do doktrin Marksa Lenina ta Mao Czeduna Podalshij genocid zabrav zhittya za riznimi ocinkami vid pivtora do troh z polovinoyu miljoniv osib PrimitkiSamuel Lipsman Edward Doyle Fighting for Time Boston Boston Publishing Company 1983 stor 127 Chandler D The tragedy of Cambodian history New Haven 1991 stor 171 Chandler D The tragedy of Cambodian history stor 175 Lipsman Doyle stor 144 Novejshaya istoriya Kampuchii M 1989 stor 134LiteraturaChandler David P 1991 The Tragedy of Cambodian History New Haven CT Yale University Press ISBN 0 300 04919 6 Deac Wilfred P 2000 Road to the Killing Fields the Cambodian War of 1970 1975 College Station TX Texas A amp M University Press Dougan Clark Fulghum David ta in 1985 The Fall of the South Boston Boston Publishing Company ISBN 0 939526 16 6 Isaacs Arnold Hardy Gordon 1988 Pawns of War Cambodia and Laos Boston Boston Publishing Company ISBN 0 939526 24 7 Karnow Stanley 1983 Vietnam A History New York Viking Press ISBN 0 670 74604 5 Kinnard Douglas The War Managers Wayne NJ Avery Publishing Group 1988 Kroth Jerry Jerry Kroth ISBN 9780936618081 Arhiv originalu za 16 zhovtnya 2018 Procitovano 15 zhovtnya 2018 Lipsman Samuel Doyle Edward ta in 1983 Fighting for Time 1969 1970 Boston Boston Publishing Company ISBN 0 939526 07 7 Lipsman Samuel Weiss Stephen 1985 The False Peace 1972 74 Boston Boston Publishing Company ISBN 0 939526 15 8 Morris Stephen 1999 Why Vietnam invaded Cambodia political culture and the causes of war Stanford CA Stanford University Press ISBN 0 8047 3049 0 Morrocco John 1985 Rain of Fire Air War 1969 1973 Boston Boston Publishing Company ISBN 0 939526 14 X Osborne Milton 1979 Before Kampuchea Preludes to Tragedy Sydney George Allen amp Unwin ISBN 0 86861 249 9 Pike Douglas John Prados James W Gibson Shelby Stanton Col Rod Paschall John and Benjamin F Schemmer War in the Shadows Boston Boston Publishing Company 1991 Ponchaud Francois Cambodia Year Zero New York Holt Rinehart and Winston 1981 Shaw John M 2005 The Cambodian Campaign the 1970 offensive and America s Vietnam War Lawrence KS University of Kansas Press ISBN 0 7006 1405 2 Shawcross William 1979 Sideshow Kissinger Nixon and the Destruction of Cambodia University of Michigan ISBN 0 671 23070 0 Sliwinski Marek 1995 Le Genocide Khmer Rouge Une Analyse Demographique Paris L Harmattan ISBN 978 2 738 43525 5 Snepp Frank 1977 Decent Interval An Insider s Account of Saigon s Indecent End Told by the CIA s Chief Strategy Analyst in Vietnam New York Random House ISBN 0 394 40743 1 Tully John 2005 A short history of Cambodia from empire to survival Singapore Allen amp Unwin ISBN 1 74114 763 8 PosilannyaGrazhdanskaya vojna v Kambodzhe 2 zhovtnya 2018 u Wayback Machine Bombs Over Cambodia 20 kvitnya 2016 u Wayback Machine