Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Іспанська революція 1820—1823 рр. або Ліберальне триріччя (ісп. Trienio Liberal) — соціальна революція, спрямована на повалення феодального ладу й абсолютної монархії в Іспанії. Революція зазнала поразки від сил Священного союзу, а саме від збройної інтервенції Франції, яка повернула владу королю Фернандо VII.
| Іспанська революція | |
| Країна |  Іспанія |
|---|---|
| Попередник | d |
| Наступник | d |
| Час/дата початку | 8 березня 1820 |
| Час/дата закінчення | 31 серпня 1823 |
 Іспанська революція у Вікісховищі | |
Передумови і причини
Феодально-абсолютистські порядки, відновлені в 1814 році, викликали різке невдоволення широких кіл буржуазії, ліберального дворянства, військових, інтелігенції. Окупація французькими військами Іспанії сприяла піднесенню національно-визвольної боротьби народів країн Латинської Америки — колоній Іспанії. Вони скористалися послабленням метрополії й проголошували себе незалежними державами. Втрата колоній у Латинській Америці боляче вдарила по іспанській промисловості й торгівлі, оскільки її колишніми ринками поступово заволоділа Англія. Внутрішній ринок не міг поглинути всієї маси товарів, бо купівельна спроможність народу була низькою. У країні діяла цехова система, яка стримувала розвиток вільного підприємництва, була велика різниця в митних зборах у деяких провінціях, держава монополізувала виробництво окремих товарів тощо. Переважна більшість сільськогосподарських земель перебувала в руках поміщиків і церкви, на користь яких селяни виконували численні феодальні повинності. Буржуазія обстоювала проведення радикальних економічних реформ, бо вбачала в політичних перетвореннях шлях виходу країни з кризи, в якій вона опинилася внаслідок правління короля Фердинанда VII.
Хід революції
Армійські офіцери були незадоволені репресіями уряду і рішенням короля направити війська до Латинської Америки. У південних портах Іспанії зосередилась 30-тисячна іспанська армія. У січні 1820 р. військові під командуванням Рафаеля Ріего-і-Нуньєса підняли повстання, яке підтримали в окремих провінціях і Мадриді. Метою повстання було відновлення демократичної Конституції 1812 р. Створювалися революційні хунти, звільнялися політичні в'язні, організовувалася національна міліція. Відновили роботу кортеси, на засіданнях яких прибічники реформ — «модерадос» (помірковані) та «екзальтадос» (палкі) — вимагали відновити Конституцію 1812 р.
Перетворення 1820—1821 рр.
Ті помірні ліберали, що прийшли до влади в березні 1820 року, спиралися на підтримку ліберального дворянства і верхівки буржуазії. «Модерадос» здобули перемогу на виборах в кортеси, які відкрилися в Мадриді в червні 1820 р. Соціально-економічна політика «модерадос» сприяла розвитку промисловості й торгівлі: була скасована цехова система, скасовані внутрішні митні збори, монополії на сіль і тютюн, проголошена свобода торгівлі. Восени 1820 кортеси ухвалили рішення про ліквідацію релігійних орденів і закриття частини монастирів. Їхнє майно перейшло у власність держави і підлягало продажу.
Були скасований майорат — відтепер дворяни могли вільно розпоряджатися своєю земельною власністю. Багато збіднілих ідальго стали продавати свої землі. Аграрне законодавство «модерадос» створило можливість перерозподілу земельної власності на користь буржуазії. Більш складним виявилося рішення про феодальні повинності. «Модерадос» прагнули до компромісу з дворянством; в той же час хвилювання в селі змушували революціонерів йти назустріч вимогам селян.
У червні 1821 р. кортеси прийняли закон про скасування сеньйоріальних прав. Закон скасовував юридичну та адміністративну владу сеньйорів, баналітет та інші сеньйоріальні привілеї. Поземельні повинності зберігалися, якщо сеньйор міг документально довести, що земля, оброблювана селянами, є частиною його власності. Однак Фердинанд XVII, навколо якого згуртувалися сили феодальної реакції, відмовився затвердити закон про скасування сеньйоріальних прав, використавши право вето, надане королю Конституцією 1812. Боячись вступити в конфлікт з дворянством, «модерадос» не зважилися порушити королівське вето. Закон про скасування сеньйоріальних прав залишився на папері. «Модерадос» прагнули не допустити поглиблення революції і тому були проти виступу чи втручання народних мас в політичну боротьбу. Вже в серпні 1820 р. уряд розпустив «армію спостереження», у жовтні обмежив свободу слова, друку і зборів. Ці заходи призвели до послаблення революційного табору, що зіграло на руку роялістам. У 1820—1821 рр. вони організовували численні змови з метою відновлення абсолютизму.
Прихід до влади «ексальтадос»
Невдоволення народних мас політикою уряду, його нерішучістю у боротьбі з контрреволюцією призвело до дискредитації «модерадос». Вплив же «ексальтадос», навпаки, зростав. Народ пов'язував з ними надії на продовження революційних перетворень. У кінці 1820 р. від «ексальтадос» відокремилося радикальне крило, яке отримало назву «комунерос». Учасники цього руху вважали себе продовжувачами тієї боротьби, яку вели проти посилення королівської влади «комунерос» 16 ст. Опорою руху «комунерос» були міські низи. Різко критикуючи помірних лібералів, «комунерос» вимагали очистити державний апарат від прихильників абсолютизму, відновити демократичні свободи і «армію спостереження». Але руху міських низів у роки другої революції були притаманні серйозні слабкості. По-перше, в середовищі «комунерос» зберігалися монархічні ілюзії, незважаючи на те що король і його оточення були оплотом реакційних сил. По-друге, рух «комунерос» був відірваний від селянства, яке складало більшість населення країни. Хоча один з керівників «комунерос» — Ромеро Альпуенте виступав у кортесах з вимогою ліквідації всіх селянських повинностей, цей рух в цілому не проводив боротьбу на захист інтересів селян.
На початку 1822 р. на виборах в кортеси здобули перемогу «ексальтадос». Головою кортесів був обраний Р. Ріего. У червні 1822 р. кортеси прийняли закон про пустки і королівські землі: половину цих земель передбачалося продати, а іншу — розподілити між ветеранами антинаполеонівської війни і безземельними селянами. Таким шляхом «ексальтадос» намагалися полегшити становище самої знедоленої частини селян, не порушуючи при цьому корінних інтересів дворянства.
Зрушення вліво, що сталось в політичному житті країни, викликало запеклий опір роялістів. У кінці червня — початку липня 1822 р. в Мадриді відбулися зіткнення між королівською гвардією і національної міліцією.
Уряд «модерадос», що шукав примирення з роялістами, змушений був піти у відставку. У серпні 1822 р. до влади прийшов уряд «ексальтвдос» на чолі з Е. Сан-Мігелем. Новий уряд більш активно повів боротьбу з контрреволюцією. Наприкінці 1822 р. війська генерала Міни — легендарного вождя антинаполеонівської герильї — розгромили контрреволюційні банди, створені роялістами в гірських районах Каталонії. Придушуючи контрреволюційні виступи, «ексальтадос» в той же час нічого не зробили для поглиблення революції. Уряд Е. Сан-Мігеля фактично продовжував аграрну політику помірних лібералів. Ліберальне дворянство і верхівка буржуазії в 1820—1821 рр. домоглися здійснення своїх цілей і не були зацікавлені у подальшому розвитку революції. Відсутність радикальних соціально-економічних та політичних перетворень позбавив «ексальтадос» підтримки народних мас; проти уряду став виступати рух «комунерос».
1823 рік. Інтервенція
Події 1820—1822 рр.. показали, що іспанська реакція не може самостійно придушити революційний рух. Тому Веронський конгрес Священного союзу, що зібрався в жовтні 1822 р., ухвалив рішення про організацію інтервенції. У квітні 1823 французькі війська перейшли кордон Іспанії. Розчарування селянських мас в політиці ліберальних урядів, швидке зростання податків, а також контрреволюційна агітація духовенства призвели до того, що селяни не піднялися на боротьбу з інтервентами.
У травні 1823 р., коли значна частина країни вже знаходилася в руках інтервентів, «ексальтадос» ухвалили рішення про вступ в силу закону про скасування сеньйоріальних прав. Однак цей запізнілий крок вже не зміг змінити ставлення селян до революції. Уряд і кортеси були змушені покинути Мадрид і переїхати до Севільї, а за тим — в Кадіс. Незважаючи на героїчний опір армії генерала Міни в Каталонії і загонів Ріего в Андалусії, у вересні 1823 р. майже вся Іспанія опинилася під владою контрреволюційних сил. 1 жовтня 1823 року Фердинанд VII підписав декрет, яким відміняв всі закони, прийняті кортесами в 1820—1823 рр.. В Іспанії знову утвердився абсолютизм. Уряд почав переслідувати учасників революції. У листопаді 1823 р. був страчений Р. Ріего. Ненависть камарильї до революційного руху дійшла до того, що в 1830 р. король наказав закрити всі університети, вбачаючи в них джерело ліберальних ідей.
Спроби іспанського абсолютизму відновити свою владу в Латинській Америці виявилися марними. До початку 1826 р. Іспанія втратила всі колонії в Латинській Америці, за винятком Куби і Пуерто-Рико. Революція зазнала поразки. Тим не менш вона розхитала підвалини старого порядку, підготувавши ґрунт для подальшого розвитку революційного руху. Події Іспанської революції справили великий вплив на революційні процеси в Португалії, Неаполі та П'ємонті.
Див. також
Джерела
- Буржуазна революція в Іспанії 1820 1823 років [ 11 листопада 2016 у Wayback Machine.]
- Революції в Європі на початку XIX ст. pidruchniki.com. оригіналу за 12 серпня 2016.
Література
- Encyclopédie Universalis, Paris, Volume 18, 2000
- Larousse, tome 1, 2, 3, Paris, 1998
- Caron, Jean-Claude, La France de 1815 à 1848, Paris, Armand Colin, coll. " Cursus ", 2004, 193 p
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ispanska revolyuciya 1820 1823 rr abo Liberalne tririchchya isp Trienio Liberal socialna revolyuciya spryamovana na povalennya feodalnogo ladu j absolyutnoyi monarhiyi v Ispaniyi Revolyuciya zaznala porazki vid sil Svyashennogo soyuzu a same vid zbrojnoyi intervenciyi Franciyi yaka povernula vladu korolyu Fernando VII Ispanska revolyuciya Krayina Ispaniya Poperednikd Nastupnikd Chas data pochatku8 bereznya 1820 Chas data zakinchennya31 serpnya 1823 Ispanska revolyuciya u Vikishovishi Ispanskij dokument 1820 roku yakij pidtverdzhuye sho korol poklyavsya na KonstituciyiPeredumovi i prichiniKorol Fernando VII Feodalno absolyutistski poryadki vidnovleni v 1814 roci viklikali rizke nevdovolennya shirokih kil burzhuaziyi liberalnogo dvoryanstva vijskovih inteligenciyi Okupaciya francuzkimi vijskami Ispaniyi spriyala pidnesennyu nacionalno vizvolnoyi borotbi narodiv krayin Latinskoyi Ameriki kolonij Ispaniyi Voni skoristalisya poslablennyam metropoliyi j progoloshuvali sebe nezalezhnimi derzhavami Vtrata kolonij u Latinskij Americi bolyache vdarila po ispanskij promislovosti j torgivli oskilki yiyi kolishnimi rinkami postupovo zavolodila Angliya Vnutrishnij rinok ne mig poglinuti vsiyeyi masi tovariv bo kupivelna spromozhnist narodu bula nizkoyu U krayini diyala cehova sistema yaka strimuvala rozvitok vilnogo pidpriyemnictva bula velika riznicya v mitnih zborah u deyakih provinciyah derzhava monopolizuvala virobnictvo okremih tovariv tosho Perevazhna bilshist silskogospodarskih zemel perebuvala v rukah pomishikiv i cerkvi na korist yakih selyani vikonuvali chislenni feodalni povinnosti Burzhuaziya obstoyuvala provedennya radikalnih ekonomichnih reform bo vbachala v politichnih peretvorennyah shlyah vihodu krayini z krizi v yakij vona opinilasya vnaslidok pravlinnya korolya Ferdinanda VII Hid revolyuciyiArmijski oficeri buli nezadovoleni represiyami uryadu i rishennyam korolya napraviti vijska do Latinskoyi Ameriki U pivdennih portah Ispaniyi zoseredilas 30 tisyachna ispanska armiya U sichni 1820 r vijskovi pid komanduvannyam Rafaelya Riego i Nunyesa pidnyali povstannya yake pidtrimali v okremih provinciyah i Madridi Metoyu povstannya bulo vidnovlennya demokratichnoyi Konstituciyi 1812 r Stvoryuvalisya revolyucijni hunti zvilnyalisya politichni v yazni organizovuvalasya nacionalna miliciya Vidnovili robotu kortesi na zasidannyah yakih pribichniki reform moderados pomirkovani ta ekzaltados palki vimagali vidnoviti Konstituciyu 1812 r Progoloshennya Ispanskoyi Konstituciyi 1812 roku Peretvorennya 1820 1821 rr Ti pomirni liberali sho prijshli do vladi v berezni 1820 roku spiralisya na pidtrimku liberalnogo dvoryanstva i verhivki burzhuaziyi Moderados zdobuli peremogu na viborah v kortesi yaki vidkrilisya v Madridi v chervni 1820 r Socialno ekonomichna politika moderados spriyala rozvitku promislovosti j torgivli bula skasovana cehova sistema skasovani vnutrishni mitni zbori monopoliyi na sil i tyutyun progoloshena svoboda torgivli Voseni 1820 kortesi uhvalili rishennya pro likvidaciyu religijnih ordeniv i zakrittya chastini monastiriv Yihnye majno perejshlo u vlasnist derzhavi i pidlyagalo prodazhu Buli skasovanij majorat vidteper dvoryani mogli vilno rozporyadzhatisya svoyeyu zemelnoyu vlasnistyu Bagato zbidnilih idalgo stali prodavati svoyi zemli Agrarne zakonodavstvo moderados stvorilo mozhlivist pererozpodilu zemelnoyi vlasnosti na korist burzhuaziyi Bilsh skladnim viyavilosya rishennya pro feodalni povinnosti Moderados pragnuli do kompromisu z dvoryanstvom v toj zhe chas hvilyuvannya v seli zmushuvali revolyucioneriv jti nazustrich vimogam selyan U chervni 1821 r kortesi prijnyali zakon pro skasuvannya senjorialnih prav Zakon skasovuvav yuridichnu ta administrativnu vladu senjoriv banalitet ta inshi senjorialni privileyi Pozemelni povinnosti zberigalisya yaksho senjor mig dokumentalno dovesti sho zemlya obroblyuvana selyanami ye chastinoyu jogo vlasnosti Odnak Ferdinand XVII navkolo yakogo zgurtuvalisya sili feodalnoyi reakciyi vidmovivsya zatverditi zakon pro skasuvannya senjorialnih prav vikoristavshi pravo veto nadane korolyu Konstituciyeyu 1812 Boyachis vstupiti v konflikt z dvoryanstvom moderados ne zvazhilisya porushiti korolivske veto Zakon pro skasuvannya senjorialnih prav zalishivsya na paperi Moderados pragnuli ne dopustiti pogliblennya revolyuciyi i tomu buli proti vistupu chi vtruchannya narodnih mas v politichnu borotbu Vzhe v serpni 1820 r uryad rozpustiv armiyu sposterezhennya u zhovtni obmezhiv svobodu slova druku i zboriv Ci zahodi prizveli do poslablennya revolyucijnogo taboru sho zigralo na ruku royalistam U 1820 1821 rr voni organizovuvali chislenni zmovi z metoyu vidnovlennya absolyutizmu Prihid do vladi eksaltados Nevdovolennya narodnih mas politikoyu uryadu jogo nerishuchistyu u borotbi z kontrrevolyuciyeyu prizvelo do diskreditaciyi moderados Vpliv zhe eksaltados navpaki zrostav Narod pov yazuvav z nimi nadiyi na prodovzhennya revolyucijnih peretvoren U kinci 1820 r vid eksaltados vidokremilosya radikalne krilo yake otrimalo nazvu komuneros Uchasniki cogo ruhu vvazhali sebe prodovzhuvachami tiyeyi borotbi yaku veli proti posilennya korolivskoyi vladi komuneros 16 st Oporoyu ruhu komuneros buli miski nizi Rizko kritikuyuchi pomirnih liberaliv komuneros vimagali ochistiti derzhavnij aparat vid prihilnikiv absolyutizmu vidnoviti demokratichni svobodi i armiyu sposterezhennya Ale ruhu miskih niziv u roki drugoyi revolyuciyi buli pritamanni serjozni slabkosti Po pershe v seredovishi komuneros zberigalisya monarhichni ilyuziyi nezvazhayuchi na te sho korol i jogo otochennya buli oplotom reakcijnih sil Po druge ruh komuneros buv vidirvanij vid selyanstva yake skladalo bilshist naselennya krayini Hocha odin z kerivnikiv komuneros Romero Alpuente vistupav u kortesah z vimogoyu likvidaciyi vsih selyanskih povinnostej cej ruh v cilomu ne provodiv borotbu na zahist interesiv selyan Rafael Riego odin z lideriv Ispanskoyi revolyuciyi Na pochatku 1822 r na viborah v kortesi zdobuli peremogu eksaltados Golovoyu kortesiv buv obranij R Riego U chervni 1822 r kortesi prijnyali zakon pro pustki i korolivski zemli polovinu cih zemel peredbachalosya prodati a inshu rozpodiliti mizh veteranami antinapoleonivskoyi vijni i bezzemelnimi selyanami Takim shlyahom eksaltados namagalisya polegshiti stanovishe samoyi znedolenoyi chastini selyan ne porushuyuchi pri comu korinnih interesiv dvoryanstva Zrushennya vlivo sho stalos v politichnomu zhitti krayini viklikalo zapeklij opir royalistiv U kinci chervnya pochatku lipnya 1822 r v Madridi vidbulisya zitknennya mizh korolivskoyu gvardiyeyu i nacionalnoyi miliciyeyu Uryad moderados sho shukav primirennya z royalistami zmushenij buv piti u vidstavku U serpni 1822 r do vladi prijshov uryad eksaltvdos na choli z E San Migelem Novij uryad bilsh aktivno poviv borotbu z kontrrevolyuciyeyu Naprikinci 1822 r vijska generala Mini legendarnogo vozhdya antinapoleonivskoyi gerilyi rozgromili kontrrevolyucijni bandi stvoreni royalistami v girskih rajonah Kataloniyi Pridushuyuchi kontrrevolyucijni vistupi eksaltados v toj zhe chas nichogo ne zrobili dlya pogliblennya revolyuciyi Uryad E San Migelya faktichno prodovzhuvav agrarnu politiku pomirnih liberaliv Liberalne dvoryanstvo i verhivka burzhuaziyi v 1820 1821 rr domoglisya zdijsnennya svoyih cilej i ne buli zacikavleni u podalshomu rozvitku revolyuciyi Vidsutnist radikalnih socialno ekonomichnih ta politichnih peretvoren pozbaviv eksaltados pidtrimki narodnih mas proti uryadu stav vistupati ruh komuneros 1823 rik Intervenciya Podiyi 1820 1822 rr pokazali sho ispanska reakciya ne mozhe samostijno pridushiti revolyucijnij ruh Tomu Veronskij kongres Svyashennogo soyuzu sho zibravsya v zhovtni 1822 r uhvaliv rishennya pro organizaciyu intervenciyi U kvitni 1823 francuzki vijska perejshli kordon Ispaniyi Rozcharuvannya selyanskih mas v politici liberalnih uryadiv shvidke zrostannya podatkiv a takozh kontrrevolyucijna agitaciya duhovenstva prizveli do togo sho selyani ne pidnyalisya na borotbu z interventami U travni 1823 r koli znachna chastina krayini vzhe znahodilasya v rukah interventiv eksaltados uhvalili rishennya pro vstup v silu zakonu pro skasuvannya senjorialnih prav Odnak cej zapiznilij krok vzhe ne zmig zminiti stavlennya selyan do revolyuciyi Uryad i kortesi buli zmusheni pokinuti Madrid i pereyihati do Sevilyi a za tim v Kadis Nezvazhayuchi na geroyichnij opir armiyi generala Mini v Kataloniyi i zagoniv Riego v Andalusiyi u veresni 1823 r majzhe vsya Ispaniya opinilasya pid vladoyu kontrrevolyucijnih sil 1 zhovtnya 1823 roku Ferdinand VII pidpisav dekret yakim vidminyav vsi zakoni prijnyati kortesami v 1820 1823 rr V Ispaniyi znovu utverdivsya absolyutizm Uryad pochav peresliduvati uchasnikiv revolyuciyi U listopadi 1823 r buv strachenij R Riego Nenavist kamarilyi do revolyucijnogo ruhu dijshla do togo sho v 1830 r korol nakazav zakriti vsi universiteti vbachayuchi v nih dzherelo liberalnih idej Sprobi ispanskogo absolyutizmu vidnoviti svoyu vladu v Latinskij Americi viyavilisya marnimi Do pochatku 1826 r Ispaniya vtratila vsi koloniyi v Latinskij Americi za vinyatkom Kubi i Puerto Riko Revolyuciya zaznala porazki Tim ne mensh vona rozhitala pidvalini starogo poryadku pidgotuvavshi grunt dlya podalshogo rozvitku revolyucijnogo ruhu Podiyi Ispanskoyi revolyuciyi spravili velikij vpliv na revolyucijni procesi v Portugaliyi Neapoli ta P yemonti Div takozhIspanska revolyuciya 1868 Ispanska revolyuciya 1931 1939 Lipneva revolyuciya u Franciyi 1830 DzherelaBurzhuazna revolyuciya v Ispaniyi 1820 1823 rokiv 11 listopada 2016 u Wayback Machine Revolyuciyi v Yevropi na pochatku XIX st pidruchniki com originalu za 12 serpnya 2016 LiteraturaEncyclopedie Universalis Paris Volume 18 2000 Larousse tome 1 2 3 Paris 1998 Caron Jean Claude La France de 1815 a 1848 Paris Armand Colin coll Cursus 2004 193 pPosilannya