Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гробниця Сципіонів (лат. Sepulcrum Scipionum, датується ІІІ ст. до Р.Х. – І ст. після Р.Х.) – давньоримська гробниця, що належала патриціанському роду Сципіонів. Похоронний комплекс розташовувався за межами Сервієвого муру на Аппієвій дорозі. Тривалий час місцезнаходження гробниці було невідомим, а сама пам’ятка вважалася втраченою.
| Гробниця Сципіонів | ||||
|---|---|---|---|---|
| Назва на честь: | d | |||
 | ||||
| Вхід у гробницю Сципіонів | ||||
| 41°52′34″ пн. ш. 12°30′02″ сх. д. / 41.876138890028° пн. ш. 12.500750000027778697° сх. д.Координати: 41°52′34″ пн. ш. 12°30′02″ сх. д. / 41.876138890028° пн. ш. 12.500750000027778697° сх. д. | ||||
| Тип | могила і археологічна пам'ятка | |||
| Країна |  Італія | |||
| Розташування | Аппієва дорога, Рим | |||
| Тип будівлі | мавзолей | |||
| Засновник | Луцій Корнелій Сципіон Барбат | |||
| Будівництво | — | |||
  Гробниця Сципіонів (Італія) | ||||
 Гробниця Сципіонів у Вікісховищі | ||||
Історія відкриття гробниці
У Римі в травні 1780 році брати-священники Сассі на ділянці, що належала їм, будуючи льох знайшли велику кількість підземних камер, усередині яких знаходилися саркофаги. Згодом з'ясувалося, що відкрита ними гробниця належала стародавньому римському роду Сципіонів, які були відомими своїми перемогами над карфагенськими військами на чолі з Ганнібалом у ІІІ ст. до н. е.
Найстаріші саркофаги були монолітними, вирубаними з цілісного каменю (пеперіно або аньєнський туф, оскільки мармур у III до н. е. у Римі ще не використовувався). Найбільш раннім похованням підземелля виявився саркофаг Сципіона Барбата — переможця самнітів та етрусків у 298 р. до Р. Х. Саме він і наказав побудувати цю гробницю. На його надгробній плиті були елогії, які описувала надбання великого понтифіка:
«Луцій Корнелій Сципіон Барбат, син Гнєя, хоробра та мудра людина; він був у вас консулом, цензором, едилом. Він узяв Таврасію та Цизауну в Самнії, підкорив усю Луканію, звідки привів заручників».
Алессадро Веррі так описав гробницю Сципіонів:
«Я двічі був у гробницях Сципіонів. Вони розташовані під котеджем винороба поруч із стародавньою Аппієвою дорогою за межами Порта-Капени. Гробниця збудована з туфу, який був викопаний у підземних печерах, а всередині розміщені урни. Перші з них знайдені з поганого м'якого каменю під назвою пеперіно, а літери були написані червоним кольором, збереженим до наших часів добротою удачі. Інші урни, які зараз знаходять, мають гарні орнаменти та вигравірувані літери. Венеціанський сенатор Квіріні забрав череп Сципіона, мосьє Дутенс викрав золотий зуб, який він заховав у коробці: Я вкрав священну кістку не знаю якого Сципіона».
Після повного дослідження лабіринту гробниці було виявлено ще десяток саркофагів, датованих від ІІІ ст. до н. е. — І ст. Папа Римський Пій VI наказав розмістити в музеї Пія-Климента саркофаг Барбата й написи. Усі інші поховання були розбиті, їх вміст було продано, а кістки розкидано по всьому комплексу.
У 1926 р. у ході реставраційних робіт у гробниці було встановлено точні копії вцілілих фрагментів та самого саркофагу. Епітафія Луція Корнелія Сципіона Барбата була написана так званим сатурновим віршем і є одним із найдавніших написів епохи Римської республіки.
Опис поховального комплексу
Загалом гробниця поділена на дві окремі частини: основний комплекс, висічений у виступі з туфу на великому квадратному плані, і мурований склеп пізнішого періоду з окремим входом. Уздовж внутрішніх стін розміщувалися 32 саркофаги, майже всі були з епітафіями, які всі згодом були вирізаними та перевезеними до музею у Ватикані. З тридцяти двох саркофагів залишилося лише шістнадцяті, сім з яких мають на надгробній плиті відповідні написи.
Головний фасад, вхід в поховальний комплекс, виходив на вулицю, перпендикулярну до Аппієвої дороги. З небагатьох уцілілих залишків вдалося реконструювати фасад, утворений високою основою, з анієнського туфу, в якому розміщувалися три арки. Основу увінчала стіна, прикрашена напівколонами з аттичними основами та рифленим валом, який у свою чергу підтримував масивний карниз.
За словами Лівія, на фасаді гробниці були встановлені статуї Сципіона Африканського, Сципіона Азіатіка та поета Квінта Еннія, який був другом першого. Реконструктори моделі поховального комплексу вважають, що статуї повинні були розміщуватися при в ході в гробницю. Їх уявлення спираються на тристоронній аспект фасаду та утворені проміжки між напівколонами.
Саркофаги та епітафії
Початкова кількість саркофагів відповідала тридцяти двом похованням, які датуються початком ІІІ – серединою ІІ ст. до Р.Х. Існує два типи саркофагів – монолітні (вирізані з цілого туфу) та побудовані. Другий тип найчастіше є арковим заглибленням, вирізаним у стіні, в яке поміщали померлого, прикриваючи отвір плитою з вигравіруваними літерами. Самі заглиблення так і залишилися в гробниці, однак надгробні плити були перевезені до Ватикану.
Епітафії, які містили згадку про найвидатніших представників роду Сципіонів були написані червоним кольором. Найбільш вишуканим є напис на плиті Барбата.
Епітафії були знайдені на саркофагах:
- Луція Корнелія Сципіона Барбата
- Луція Корнелія Сципіона
- Публія Корнелія Сципіона Африканського
- Луція Корнелія Сципіона, сина Сципіона Азіатіка
- Паули Корнелії, дружини Гнея Корнелія Сципіона Гіспалло
Історичне значення відкриття
У XVII ст. історики вважали, що римляни, в основному, під час поховання людини використовували кремацію. Ці твердження були підкріплені відкриттям в 1777 р. поховального вогнища Августа, священної огорожі, де були спалені тіла імператора, його родини та перших заступників. Знахідка гробниці Сципіонів стала першим прикладом використання римлянами обряду поховання з саркофагами ще в ті далекі часи. Подальші дослідження підтвердили, що два поховальні обряди існували одночасно. Іноді, археологами, під час розкопок, були виявлені урни з прахом, і саркофаги з тілами в одній і тій же гробниці.
Література
- Верри Аллесандро.Римские ночи при гробнице Сципионов, или Историческое и философическое разсмотрение важнейших проишествий древняго Рима./Перевод с французкого.Ч.1.-Москва:В типографии С. Селивановского, 1805, с. 195.;
- Клод Моатти. АНТИЧНЫЙ РИМ, пер. с франц. И. Ионовой.-М.:ООО «Издательство АСТ»:ООО «Издательство Астрель», 2003, с. 68-70.;
- Фёдорова Елена Васильевна. Латинские надписи. — М.: Издательство МГУ, 1976, 280 с.;
- Тіт Лівій. Історія Риму від заснування міста. Книга XXXVIII.56;
- Rodolfo Amedeo Lanciani, The Ruins and Excavations of Ancient Rome : A Companion Book for Students and Travelers, Boston and New York, Houghton, Mifflin and Company, 1897, 321–327 p.;
- John Bodel - Death on display: looking at Roman funerals - in The art of ancient spectacle - eds. B. Bergmann, C. Kondoleon, Washington, 1999.
Примітки
- Клод Моатти. АНТИЧНЫЙ РИМ, пер. с франц. И. Ионовой.-М.:ООО «Издательство АСТ»: ООО «Издательство Астрель», 2003, с. 68-70.
- Верри Аллесандро. Римские ночи при гробнице Сципионов, или Историческое и философическое разсмотрение важнейших проишествий древняго Рима./Перевод с французкого. Ч.1.-Москва: В типографии С. Селивановского, 1805, с. 195.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Grobnicya Scipioniv lat Sepulcrum Scipionum datuyetsya III st do R H I st pislya R H davnorimska grobnicya sho nalezhala patricianskomu rodu Scipioniv Pohoronnij kompleks roztashovuvavsya za mezhami Serviyevogo muru na Appiyevij dorozi Trivalij chas misceznahodzhennya grobnici bulo nevidomim a sama pam yatka vvazhalasya vtrachenoyu Grobnicya ScipionivNazva na chest dVhid u grobnicyu Scipioniv41 52 34 pn sh 12 30 02 sh d 41 876138890028 pn sh 12 500750000027778697 sh d 41 876138890028 12 500750000027778697 Koordinati 41 52 34 pn sh 12 30 02 sh d 41 876138890028 pn sh 12 500750000027778697 sh d 41 876138890028 12 500750000027778697Tip mogila i arheologichna pam yatkaKrayina Italiya ISO3166 1 alpha 3 ITA ISO3166 1 cifrovij 380 Roztashuvannya Appiyeva doroga RimTip budivli mavzolejZasnovnik Lucij Kornelij Scipion BarbatBudivnictvo Grobnicya Scipioniv Italiya Grobnicya Scipioniv u VikishovishiIstoriya vidkrittya grobniciSarkofag Scipiona Barbata U Rimi v travni 1780 roci brati svyashenniki Sassi na dilyanci sho nalezhala yim buduyuchi loh znajshli veliku kilkist pidzemnih kamer useredini yakih znahodilisya sarkofagi Zgodom z yasuvalosya sho vidkrita nimi grobnicya nalezhala starodavnomu rimskomu rodu Scipioniv yaki buli vidomimi svoyimi peremogami nad karfagenskimi vijskami na choli z Gannibalom u III st do n e Najstarishi sarkofagi buli monolitnimi virubanimi z cilisnogo kamenyu peperino abo anyenskij tuf oskilki marmur u III do n e u Rimi she ne vikoristovuvavsya Najbilsh rannim pohovannyam pidzemellya viyavivsya sarkofag Scipiona Barbata peremozhcya samnitiv ta etruskiv u 298 r do R H Same vin i nakazav pobuduvati cyu grobnicyu Na jogo nadgrobnij pliti buli elogiyi yaki opisuvala nadbannya velikogo pontifika Lucij Kornelij Scipion Barbat sin Gnyeya horobra ta mudra lyudina vin buv u vas konsulom cenzorom edilom Vin uzyav Tavrasiyu ta Cizaunu v Samniyi pidkoriv usyu Lukaniyu zvidki priviv zaruchnikiv Elogiyi Scipiona Barbata Alessadro Verri tak opisav grobnicyu Scipioniv Ya dvichi buv u grobnicyah Scipioniv Voni roztashovani pid kotedzhem vinoroba poruch iz starodavnoyu Appiyevoyu dorogoyu za mezhami Porta Kapeni Grobnicya zbudovana z tufu yakij buv vikopanij u pidzemnih pecherah a vseredini rozmisheni urni Pershi z nih znajdeni z poganogo m yakogo kamenyu pid nazvoyu peperino a literi buli napisani chervonim kolorom zberezhenim do nashih chasiv dobrotoyu udachi Inshi urni yaki zaraz znahodyat mayut garni ornamenti ta vigraviruvani literi Venecianskij senator Kvirini zabrav cherep Scipiona mosye Dutens vikrav zolotij zub yakij vin zahovav u korobci Ya vkrav svyashennu kistku ne znayu yakogo Scipiona Pislya povnogo doslidzhennya labirintu grobnici bulo viyavleno she desyatok sarkofagiv datovanih vid III st do n e I st Papa Rimskij Pij VI nakazav rozmistiti v muzeyi Piya Klimenta sarkofag Barbata j napisi Usi inshi pohovannya buli rozbiti yih vmist bulo prodano a kistki rozkidano po vsomu kompleksu U 1926 r u hodi restavracijnih robit u grobnici bulo vstanovleno tochni kopiyi vcililih fragmentiv ta samogo sarkofagu Epitafiya Luciya Korneliya Scipiona Barbata bula napisana tak zvanim saturnovim virshem i ye odnim iz najdavnishih napisiv epohi Rimskoyi respubliki Opis pohovalnogo kompleksuZagalom grobnicya podilena na dvi okremi chastini osnovnij kompleks visichenij u vistupi z tufu na velikomu kvadratnomu plani i murovanij sklep piznishogo periodu z okremim vhodom Uzdovzh vnutrishnih stin rozmishuvalisya 32 sarkofagi majzhe vsi buli z epitafiyami yaki vsi zgodom buli virizanimi ta perevezenimi do muzeyu u Vatikani Z tridcyati dvoh sarkofagiv zalishilosya lishe shistnadcyati sim z yakih mayut na nadgrobnij pliti vidpovidni napisi Golovnij fasad vhid v pohovalnij kompleks vihodiv na vulicyu perpendikulyarnu do Appiyevoyi dorogi Z nebagatoh ucililih zalishkiv vdalosya rekonstruyuvati fasad utvorenij visokoyu osnovoyu z aniyenskogo tufu v yakomu rozmishuvalisya tri arki Osnovu uvinchala stina prikrashena napivkolonami z attichnimi osnovami ta riflenim valom yakij u svoyu chergu pidtrimuvav masivnij karniz Za slovami Liviya na fasadi grobnici buli vstanovleni statuyi Scipiona Afrikanskogo Scipiona Aziatika ta poeta Kvinta Enniya yakij buv drugom pershogo Rekonstruktori modeli pohovalnogo kompleksu vvazhayut sho statuyi povinni buli rozmishuvatisya pri v hodi v grobnicyu Yih uyavlennya spirayutsya na tristoronnij aspekt fasadu ta utvoreni promizhki mizh napivkolonami Imovirnij fasad grobniciSarkofagi ta epitafiyiPochatkova kilkist sarkofagiv vidpovidala tridcyati dvom pohovannyam yaki datuyutsya pochatkom III seredinoyu II st do R H Isnuye dva tipi sarkofagiv monolitni virizani z cilogo tufu ta pobudovani Drugij tip najchastishe ye arkovim zagliblennyam virizanim u stini v yake pomishali pomerlogo prikrivayuchi otvir plitoyu z vigraviruvanimi literami Sami zagliblennya tak i zalishilisya v grobnici odnak nadgrobni pliti buli perevezeni do Vatikanu Epitafiyi yaki mistili zgadku pro najvidatnishih predstavnikiv rodu Scipioniv buli napisani chervonim kolorom Najbilsh vishukanim ye napis na pliti Barbata Epitafiyi buli znajdeni na sarkofagah Luciya Korneliya Scipiona Barbata Luciya Korneliya Scipiona Publiya Korneliya Scipiona Afrikanskogo Luciya Korneliya Scipiona sina Scipiona Aziatika Pauli Korneliyi druzhini Gneya Korneliya Scipiona GispalloIstorichne znachennya vidkrittyaU XVII st istoriki vvazhali sho rimlyani v osnovnomu pid chas pohovannya lyudini vikoristovuvali kremaciyu Ci tverdzhennya buli pidkripleni vidkrittyam v 1777 r pohovalnogo vognisha Avgusta svyashennoyi ogorozhi de buli spaleni tila imperatora jogo rodini ta pershih zastupnikiv Znahidka grobnici Scipioniv stala pershim prikladom vikoristannya rimlyanami obryadu pohovannya z sarkofagami she v ti daleki chasi Podalshi doslidzhennya pidtverdili sho dva pohovalni obryadi isnuvali odnochasno Inodi arheologami pid chas rozkopok buli viyavleni urni z prahom i sarkofagi z tilami v odnij i tij zhe grobnici LiteraturaVerri Allesandro Rimskie nochi pri grobnice Scipionov ili Istoricheskoe i filosoficheskoe razsmotrenie vazhnejshih proishestvij drevnyago Rima Perevod s francuzkogo Ch 1 Moskva V tipografii S Selivanovskogo 1805 s 195 Klod Moatti ANTIChNYJ RIM per s franc I Ionovoj M OOO Izdatelstvo AST OOO Izdatelstvo Astrel 2003 s 68 70 Fyodorova Elena Vasilevna Latinskie nadpisi M Izdatelstvo MGU 1976 280 s Tit Livij Istoriya Rimu vid zasnuvannya mista Kniga XXXVIII 56 Rodolfo Amedeo Lanciani The Ruins and Excavations of Ancient Rome A Companion Book for Students and Travelers Boston and New York Houghton Mifflin and Company 1897 321 327 p John Bodel Death on display looking at Roman funerals in The art of ancient spectacle eds B Bergmann C Kondoleon Washington 1999 PrimitkiKlod Moatti ANTIChNYJ RIM per s franc I Ionovoj M OOO Izdatelstvo AST OOO Izdatelstvo Astrel 2003 s 68 70 Verri Allesandro Rimskie nochi pri grobnice Scipionov ili Istoricheskoe i filosoficheskoe razsmotrenie vazhnejshih proishestvij drevnyago Rima Perevod s francuzkogo Ch 1 Moskva V tipografii S Selivanovskogo 1805 s 195