Оксана Йосипівна Грицей (11 травня 1915, хут. Одиниця, тепер с. Оболоння, передмістя м. Долини, Івано-Франківська область — 14 серпня 1988) — українська художниця, майстер художнього різьблення і випалювання по дереву, відома своїми портретами видатних діячів України; член спілки художників України заслужений майстер народної творчості України (1981). Почесний громадянин Долини.
Оксана Йосипівна Грицей (Винник) | |
---|---|
Загальна інформація | |
Народження | 11 травня 1915 м. Долина, Івано-Франківська область |
Смерть | 14 серпня 1988 (73 роки) м. Долина |
Військова служба | |
Приналежність | |
Нагороди та відзнаки | |
Життєпис
Народилась 11 травня 1915 року в місті Долині, у родині судового упорядника Йосипа Винника.
Навчалась у Долинській початковій школі, а пізніше у гімназії. В цей час малювала портрети вчителів, товаришів. Після гімназії закінчила різні медсестринські курси.
На початку 1930-х стала членкинею ОУН, в зв'язку з чим попала під польські репресії 1930-х років. 1937 рік провела в Золочівській тюрмі.
Від 1938 року жила у Львові, де склала вступні іспити в «Інститут штук пластичних». Відомо, що роботи Оксани Винник були представлені митрополиту Андрею Шептицькому, котрий високо оцінив талант молодої дівчини і запропонував стипендію для продовження освіти. Проте Друга світова війна завадила здійсненню цих планів.
З початком радянської окупації Галичини, переїхала до Кракова. Тут вона познайомилась із українським скульптором, художником Михайлом Черешньовським. За вказівкою Проводу ОУН Оксана і Михайло переїхали до Болехова займатися підпільною діяльністю. Під вивіскою «мистецької майстерні» різьблення по дереву вони створили культурно-просвітницький осередок для молоді.
Взяла шлюб у Болехівській церкві 28 березня 1942 року. У тяжкі воєнні роки німецької окупації вони поєднували творчу роботу, господарські обов'язки, активну підпільну діяльність. Оксана і Михайло з цілої околиці вчили дітей ремеслу столярства, різьби по дереву, малювання. У 1942 році в подружжя Оксани і Михайла народився син Святослав, який у 1943 помер, а у 1944 році — дочка Звенислава. Восени того ж року Михайла мобілізували до війська, і він не повернувся.
У 1948 році вийшла заміх за залізничника Юліана Грицея, а у 1949 році народила сина Степана, який став згодом також художником.
Мисткиня однією з перших у Галичині використала нову універсальна техніку випалювання — елекрописаком на дереві. Поряд з випалюванням майстриня використовувала різьбу по дереву, інкрустацію бісером. У 1951 році у Львові на виставці було виставлено 2 дерев'яні шкатулки, оформлені технікою випалювання, авторства Оксани Грицей, а в наступному (1952) — на виставці експонувалась серія випалених майстринею портретів, зокрема Тараса Шевченка, Лесі Українки, Івана Франка, Богдана Хмельницького та інших видатних людей України. З Львівських всі експонати потрапили на республіканську виставку в Києві, відтак ім'я долинської мисткині стало відомим відразу на всю країну.
У 1953 році поступила в «Станіславське кооперативне товариство художників». Відтоді щороку свої роботи майстриня експонувала на обласних, республіканських виставках, почала отримувати перші солідні замовлення. Так, у тому ж (1953) році для музею ім. Пушкіна та ім. Чайковського в селі Кам'янці Кіровоградської області виконала портрети Олександра Пушкіна і Петра Чайковського. Через рік — портрети Богдана Хмельницького та Івана Богуна для Станіславського краєзнавчого музею.
На виставці в Москві в 1954 році експонували роботу Оксани Грицей — портрет Лесі Українки. Тоді ж для Львівського музею Івана Франка вона виготовила три його портрети у різному віці.
У 1960—1980-их роках серед найкращих робіт Оксани Грицей — шкатулка з портретом Тараса Шевченка, яка зберігається в Центральному Будинку Народної творчості в Києві; портрет Лесі Українки в Луцькому музеї поетеси, портрет Марка Черемшини — для літературно-меморіального музею в Снятині; комплекти шахів зі столиками і стільцями в гуцульському стилі; тарелі з портретами Лесі Українки, Василя Стефаника, Василя Касіяна (всі — 1971), Івана Франка (1973), Тараса Шевченка (1971), Ольги Кобилянської (1985); альбом «Маруся Чурай» (1985) і багато інших.
У 1970 році стала членом Спілки художників України, а в грудні 1980 року отримала почесне звання «Заслуженого майстра народної творчості України».
Роботи Оксани Грицей зберігаються в провідних музеях України, в приватних збірках шанувальників мистецтва Куби, Канади, США, Польщі, Індії, Німеччини та інших країн.
Див. також
Джерела
- Грицей Оксана Йосипівна // Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 188. — . [Архівовано з першоджерела 12 вересня 2022.]
Посилання
- Грицей Оксана Йосипівна // Сайт Івано-Франківської обласної універсальної наукової бібліотеки імені І. Франка.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Oksana Josipivna Gricej 11 travnya 1915 hut Odinicya teper s Obolonnya peredmistya m Dolini Ivano Frankivska oblast 14 serpnya 1988 ukrayinska hudozhnicya majster hudozhnogo rizblennya i vipalyuvannya po derevu vidoma svoyimi portretami vidatnih diyachiv Ukrayini chlen spilki hudozhnikiv Ukrayini zasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti Ukrayini 1981 Pochesnij gromadyanin Dolini Oksana Josipivna Gricej Vinnik Zagalna informaciyaNarodzhennya11 travnya 1915 1915 05 11 m Dolina Ivano Frankivska oblastSmert14 serpnya 1988 1988 08 14 73 roki m DolinaVijskova sluzhbaPrinalezhnistNagorodi ta vidznakiZasluzhenij majster narodnoyi tvorchosti URSRZhittyepisNarodilas 11 travnya 1915 roku v misti Dolini u rodini sudovogo uporyadnika Josipa Vinnika Navchalas u Dolinskij pochatkovij shkoli a piznishe u gimnaziyi V cej chas malyuvala portreti vchiteliv tovarishiv Pislya gimnaziyi zakinchila rizni medsestrinski kursi Na pochatku 1930 h stala chlenkineyu OUN v zv yazku z chim popala pid polski represiyi 1930 h rokiv 1937 rik provela v Zolochivskij tyurmi Vid 1938 roku zhila u Lvovi de sklala vstupni ispiti v Institut shtuk plastichnih Vidomo sho roboti Oksani Vinnik buli predstavleni mitropolitu Andreyu Sheptickomu kotrij visoko ociniv talant molodoyi divchini i zaproponuvav stipendiyu dlya prodovzhennya osviti Prote Druga svitova vijna zavadila zdijsnennyu cih planiv Z pochatkom radyanskoyi okupaciyi Galichini pereyihala do Krakova Tut vona poznajomilas iz ukrayinskim skulptorom hudozhnikom Mihajlom Chereshnovskim Za vkazivkoyu Provodu OUN Oksana i Mihajlo pereyihali do Bolehova zajmatisya pidpilnoyu diyalnistyu Pid viviskoyu misteckoyi majsterni rizblennya po derevu voni stvorili kulturno prosvitnickij oseredok dlya molodi Vzyala shlyub u Bolehivskij cerkvi 28 bereznya 1942 roku U tyazhki voyenni roki nimeckoyi okupaciyi voni poyednuvali tvorchu robotu gospodarski obov yazki aktivnu pidpilnu diyalnist Oksana i Mihajlo z ciloyi okolici vchili ditej remeslu stolyarstva rizbi po derevu malyuvannya U 1942 roci v podruzhzhya Oksani i Mihajla narodivsya sin Svyatoslav yakij u 1943 pomer a u 1944 roci dochka Zvenislava Voseni togo zh roku Mihajla mobilizuvali do vijska i vin ne povernuvsya U 1948 roci vijshla zamih za zaliznichnika Yuliana Griceya a u 1949 roci narodila sina Stepana yakij stav zgodom takozh hudozhnikom Mistkinya odniyeyu z pershih u Galichini vikoristala novu universalna tehniku vipalyuvannya elekropisakom na derevi Poryad z vipalyuvannyam majstrinya vikoristovuvala rizbu po derevu inkrustaciyu biserom U 1951 roci u Lvovi na vistavci bulo vistavleno 2 derev yani shkatulki oformleni tehnikoyu vipalyuvannya avtorstva Oksani Gricej a v nastupnomu 1952 na vistavci eksponuvalas seriya vipalenih majstrineyu portretiv zokrema Tarasa Shevchenka Lesi Ukrayinki Ivana Franka Bogdana Hmelnickogo ta inshih vidatnih lyudej Ukrayini Z Lvivskih vsi eksponati potrapili na respublikansku vistavku v Kiyevi vidtak im ya dolinskoyi mistkini stalo vidomim vidrazu na vsyu krayinu U 1953 roci postupila v Stanislavske kooperativne tovaristvo hudozhnikiv Vidtodi shoroku svoyi roboti majstrinya eksponuvala na oblasnih respublikanskih vistavkah pochala otrimuvati pershi solidni zamovlennya Tak u tomu zh 1953 roci dlya muzeyu im Pushkina ta im Chajkovskogo v seli Kam yanci Kirovogradskoyi oblasti vikonala portreti Oleksandra Pushkina i Petra Chajkovskogo Cherez rik portreti Bogdana Hmelnickogo ta Ivana Boguna dlya Stanislavskogo krayeznavchogo muzeyu Na vistavci v Moskvi v 1954 roci eksponuvali robotu Oksani Gricej portret Lesi Ukrayinki Todi zh dlya Lvivskogo muzeyu Ivana Franka vona vigotovila tri jogo portreti u riznomu vici U 1960 1980 ih rokah sered najkrashih robit Oksani Gricej shkatulka z portretom Tarasa Shevchenka yaka zberigayetsya v Centralnomu Budinku Narodnoyi tvorchosti v Kiyevi portret Lesi Ukrayinki v Luckomu muzeyi poetesi portret Marka Cheremshini dlya literaturno memorialnogo muzeyu v Snyatini komplekti shahiv zi stolikami i stilcyami v guculskomu stili tareli z portretami Lesi Ukrayinki Vasilya Stefanika Vasilya Kasiyana vsi 1971 Ivana Franka 1973 Tarasa Shevchenka 1971 Olgi Kobilyanskoyi 1985 albom Marusya Churaj 1985 i bagato inshih U 1970 roci stala chlenom Spilki hudozhnikiv Ukrayini a v grudni 1980 roku otrimala pochesne zvannya Zasluzhenogo majstra narodnoyi tvorchosti Ukrayini Roboti Oksani Gricej zberigayutsya v providnih muzeyah Ukrayini v privatnih zbirkah shanuvalnikiv mistectva Kubi Kanadi SShA Polshi Indiyi Nimechchini ta inshih krayin Pomerla 13 serpnya 1988 roku Div takozhZhinki v OUN ta UPADzherelaGricej Oksana Josipivna Mitci Ukrayini Enciklopedichnij dovidnik uporyad M G Labinskij V S Murza za red A V Kudrickogo K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1992 S 188 ISBN 5 88500 042 5 Arhivovano z pershodzherela 12 veresnya 2022 PosilannyaGricej Oksana Josipivna Sajt Ivano Frankivskoyi oblasnoyi universalnoyi naukovoyi biblioteki imeni I Franka