Гриньова Ірина Анатоліївна

Ірина Гриньова (нар.. 6 лютого 1973, Казань, Татарська АРСР, РРФСР, СРСР) — російська актриса театру і кіно.

Гриньова Ірина Анатоліївна
Дата народження	6 лютого 1973(1973-02-06) (51 рік)
Місце народження	Казань, РРФСР, СРСР
Громадянство	СРСР  Росія
Alma mater	^d
Професія	акторка
IMDb	ID 1738499
grineva.ru
Гриньова Ірина Анатоліївна у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Гриньова.

За свідоме порушення державного кордону України під час участі в зйомках кінофільму на території окупованого Росією Криму внесена до «чистилища» бази «Миротворець». У березні 2015 року Ірина Гриньова знімалась на території Автономної Республіки Крим у фільмі «Диво в Криму».

Життєпис

Ірина Гриньова народилася 6 лютого 1973 року в Казані.

У 1994 році закінчила акторський факультет Ярославського державного театрального інституту.

Закінчила експериментальний «Клас експресивної пластики» Геннадія Абрамова в театрі «Школа драматичного мистецтва» Анатолія Васильєва.

Першу театральну роль зіграла в 1995 році в спектаклі «Гра в класики» за однойменним романом Хуліо Кортасара в постановці Володимира Агєєва на сцені «Епігон-театру». За роль Маги Люсії в цьому спектаклі актриса отримала премію «Найкращий дебют» на фестивалі імені Володимира Висоцького в 1995 році .

У 1998 році Ірина Гриньова була прийнята до трупи Московського драматичного театру імені Костянтина Станіславського, де й досі грає в спектаклях.

У 1998 році вона дебютувала в кіно, в телесеріалі «Самозванці».

Нині Ірина Гриньова багато знімається у різних режисерів, грає в різних театрах як запрошена артистка. Пише вірші, казки, малює. дуеті з Григорієм Лепсом брала участь в шоу «Першого каналу „Дві зірки“.

Особисте життя

• Перший чоловік — Андрій Петрович Звягінцев (нар.. 6 лютого 1964), кінорежисер та сценарист.
• Другий чоловік — Максим Андрійович Шабалін (нар.. 25 січня 1982), чемпіон світу і Європи з фігурного катання, Заслужений майстер спорту Росії. Одружилися 20 листопада 2010 року.
  • Донька — Василиса (нар.. 6 липня 2013).

Творчість

Основні театральні роботи

• 1995 — „Гра в класики“ за однойменним романом Хуліо Кортасара (режисер — Володимир Агєєв) на сцені „Епігон-театру“ — Мага Люсія, кохана Орасіо Олівейри, парижанка.
• 1996 — „Хлестаков“ (режисер — Володимир Мірзоєв) — Марія Антонівна.
• 1997 — „Той і цей світ“ (режисер — Володимир Мірзоєв) — Даша.
• 1997 — „Місяць у селі“ Івана Тургенєва (режисер — Володимир Агєєв) — Вірочка.
• 1999 — „Дванадцята ніч“ (режисер — Володимир Мірзоєв) — Олівія.
• 2000 — „Маскарад“ за однойменною п'єсою Михайла Лермонтова (режисер — Віктор Шаміров) на сцені Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського — Ніна Арбеніна, дружина Євгенія Арбеніна .
• 2000 — „Антігона“ (режисер — Володимир Агєєв) — Антігона.
• 2000 — „Москва — відкрите місто“ (режисер — Володимир Агєєв) — Гретхен.
• 2000 — „Мільйонерка“ (режисер — Володимир Мірзоєв) — Полі Бесчулочек.
• 2000 — „Борис Годунов“ (режисер — Деклан Доннеллан) — Марина Мнішек.
• 2000 — „Щастя є!“ (режисер — Володимир Агєєв).
• 2002 — „Гамлет“ Д. Кримова — Офелія.
• 2003 — „А. — це інша“(режисер — Ольга Суботіна) на сцені театру» Центр драматургії і режисури імені А. Казанцева та М. Рощина".
• 2004 — «Дон Жуан» П. Вайля — Ельвіра.
• 2005 — «Три сестри» за однойменною п'єсою Антона Чехова (режисер — Деклан Доннеллан) — Маша.
• 2006 — «Євграф — шукач пригод» (режисер — Тетяна Ахрамкова) — Бетті Шнайдер.
• 2007 — «Орнітологія» [ 19 липня 2019 у Wayback Machine.] (режисер — Володимир Агєєв) на сцені «Іншого театру» — Танечка.
• 2008 — «Ніагара» Р. Обадеш — сестра.
• 2008 — "Штірліц йде по коридору. [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.] - По якому коридору? [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.] - По нашому коридору… " [ 29 березня 2020 у Wayback Machine.], Антрепризний спектакль за п'єсою Алли Соколової «Фантазії Фарятьєва» (режисер — Олена Шевченко) на сцені " Іншого театру " — Олександра.
• 2008 — «Саломея» за однойменною п'єсою Оскара Уайльда (режисер — Володимир Агєєв) на сцені Московського драматичного театру «Модерн» — Соломія, донька Іродіади.
• 2009 — «Троянської війни не буде» за п'єсою Жана Жіроду (режисер — Олександр Галібін) — Олена.
• 2016 — «Тартюф» (режисер — Пилип Григорян) на сцені "Електротеатриу "Станіславський "" — Ельміра.
• 2016 — "Трамвай «Бажання» (Воронезький камерний театр) — Бланш Дюбуа

Фільмографія

1. 1998 — Самозванці — Лада
2. 2000 — Будинок для багатих — Ганна Казимирівна
3. 2002 — Щит Мінерви — журналістка
4. 2003 — Вокзал — Жанна
5. 2003 — Пасажир без багажу — Ніна
6. 2004 — Завжди говори «завжди» — Дар'я
7. 2004 — Зима — весна — претендентка № 8
8. 2004 — Прощавайте, докторе Фрейд! — Марьяша, подруга Ірини
9. 2004 — Сліпий (Ліквідатор) — Джулія
10. 2004 — Тільки ти — Ліза Суботіна
11. 2004 — Я люблю тебе — Діана
12. 2005 — Підкидний — Марія Долгова
13. 2005 — Мій особистий ворог — Вікторія Терьохіна
14. 2006 — У. Е. — Інна Соловйова
15. 2006 — Важливіше, ніж любов — Марина
16. 2007 — Я залишаюся — Юля
17. 2007 — Проста історія — Марина, ріелтор
18. 2007 — Сищик Путілін — баронеса Нейгард
19. 2007 —  — Ірина Даірова
20. 2007 — Сумна чирвова дама — Карина
21. 2007 — Рік золотої рибки (Росія—Україна) — Лада («Рибка»), співачка
22. 2008 — Відкрийте, Дід Мороз! — Валентина Калінкіна, подруга Жені
23. 2008 — Канікули кохання (Росія—Україна) — Євгенія Святозарова
24. 2008 — Торкнутися неба (Росія—Україна) — Таїсія
25. 2008 — 220 вольт кохання — Маша Медведєва
26. 2009 — Секер (Казахстан) — Олена, ветеринар
27. 2010 — Голоси (серія № 14) — Вікторія Чибісова
28. 2011 — Повернення додому — Мілана, заступник Дронова
29. 2012 — Після школи — Уляна, мати Михайла, «світська левиця»
30. 2012 —  — Тетяна Смирнова, хірург
31. 2012 — Четвер, 12-те — Юлія Бітова, психолог
32. 2012 — МУР. Третій фронт — Марина Флерова, актриса
33. 2014 — На одному диханні — Марина Нескорова, актриса, перша дружина Разлогова
34. 2015 — 30 побачень — Вероніка Сергіївна, начальниця Даші
35. 2015 — Диво в Криму — Марія Устинова, кінозірка (головна роль)
36. 2016 — Таємнича пристрасть — Катя Человэкова, актриса (прототип — Тетяна Лаврова)
37. 2020 — (Не)ідеальний чоловік — покупниця

Призи та премії

• 1995 — лауреат премії «Найкращий дебют» на фестивалі імені Володимира Висоцького — за роль Маги Люсії в спектаклі «Гра в класики» за однойменним романом Хуліо Кортасара в постановці Володимира Агєєва на сцені «Епігон-театру».
• 2002 — приз «Дива Camey» в номінації «Найкраща кіноактриса, знімається в телесеріалах».
• 2003 — лауреатка російської театральної премії «Чайка» в номінації «Зваблива жінка» — за головну роль у виставі «А. - це інша» режисера Ольги Субботыноъ на сцені театру "Центр драматургії і режисури імені А. Казанцева та М. Рощина " .
• 2005 — премія «Образ року», що демонструє погляд сучасних дівчат і молодих жінок на тенденції косметичного ринку.
• 2006 — лауреат премії «Обличчя року» — за роль Маші у виставі «Три сестри» за однойменною п'єсою А. П. Чехова в постановці Деклана Доннеллана .
• 2007 — лауреатка російської театральної премії " Чайка " в номінації «Посмішка Ж» за найкращу комедійну роль — за роль у виставі «Орнітологія».
• 2009 — премія «Золота ліра» в номінації «Досконалість» — за роль Саломії в спектаклі «Саломея» за однойменною п'єссою Оскара Уайльда в постановці Володимира Агєєва на сцені Московського драматичного театру «Модерн» .

Примітки

1. Гринёва Ирина Анатольевна / Гриньова Ірина Анатоліївна / Grinyova Irina Anatolevna [ 10 грудня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
2. В Симферополе начали снимать фильм «Чудо в Крыму»^{[недоступне посилання з серпня 2019]}(рос.)
3. Люди театру. Ірина Гриньова. Біографія, спектаклі, фільмографія, призи та нагороди. [ 8 вересня 2018 у Wayback Machine.] Офіційний сайт «  " (Москва) // electrotheatre.ru
4. Олена Карпенко. Ірина Гриньова і Максим Шабалін про новонародженої дочки. [ 30 грудня 2013 у Wayback Machine.] // ru.hellomagazine.com (6 липня 2013 року)

Посилання

• // grineva.ru (рос.)
• Ірина Гриньова. Біографія. [ 14 січня 2019 у Wayback Machine.] Сайт «Люди» // peoples.ru (рос.)
• Гриньова Ірина Анатоліївна. Біографія, фільмографія, фотографії актриси. [ 6 січня 2018 у Wayback Machine.] // ruskino.ru (рос.)