Лаврова Тетяна Євгенівна (справжнє прізвище — Андріканіс) — радянська і російська актриса театру і кіно. Заслужена артистка РРФСР (1974). Народна артистка РРФСР (1988).
Лаврова Тетяна Євгенівна | |
---|---|
Лаврова Татьяна Евгеньевна | |
Дата народження | 7 червня 1938 |
Місце народження | Москва, СРСР |
Дата смерті | 16 травня 2007 (68 років) |
Місце смерті | Москва, Росія |
Поховання | Троєкуровське кладовище |
Громадянство | Росія |
Alma mater | Школа-студія МХАТ |
Професія | актриса |
Нагороди | |
IMDb | ID 0492262 |
Біографія
Закінчила Школу-студію МХАТу (1959).
Виступала на сцені театру «Современник» (1961–1978). З 1978 року — актриса МХАТ (з 1987 — МХАТ ім. М. Горького).
У кінематографі дебютувала роллю Варі Лебедєвої в картині «Пісня про Кольцова» 1959 року.
Зовнішні зображення | |
---|---|
Тетяна Лаврова у фільмі «Острів Вовчий» (1969)) |
Всесоюзну славу Тетяні Лаврової принесла головна роль у фільмі Михайла Ромма «Дев'ять днів одного року» (1961). (У 1962 році картина була удостоєна ряду Призів і Почесних дипломів на міжнародних кінофестивалях, а також в 1966 році отримала Державну премію РРФСР імені братів Васильєвих.)
Зіграла близько п'ятдесяти ролей у кіно, фільмах-спектаклях і телефільмах (зокрема, «Будується міст» (1965, Соня Сапожкова), «Час, вперед!» (1965, Клава), «Таємнича стіна» (1967, Олена), «Все королівське військо» (1971, Седі Берк), «Виліт затримується» (1974, Шеметова Ольга Василівна), «Втеча містера Мак-Кінлі» (1975, місис Перкінс), «Дні хірурга Мишкина», «Середина життя» (1976, Алла Раскатова), «Денний поїзд» (1976, Ліда Горюнова), «Голос» (1982), «Довга дорога до себе» (1983, Таня, режисер Н. Трощенко), «Трагедія в стилі рок» (1988), «Вишневий сад» (1993, Раневська), «Перетворення» (2003, за мотивами однойменної новели Ф. Кафки; мати) та інші).
Знялася в українських кінокартинах «Острів Вовчий» (1969, Тетяна), «Останній аргумент королів» (1983), «До розслідування приступити» (1986–1987, телефільм, «Версія» — 2 серії; «Наклеп» — 2 серії, Анісімова).
Померла 16 травня 2007 року в Москві. Похована на Троєкуровському кладовищі в Москві.
Батько: (1909—1993) — радянський оператор, режисер, сценарист і актор. Народний артист РРФСР (1982). Лауреат Ленінської премії (1978).
Фестивалі та премії
Вибрана фільмографія
- 1947 — Маріте
Посилання
- Фільмографія (kino-teatr.ru) [ 9 червня 2013 у Wayback Machine.](рос.)
- Енциклопедія вітчизняного кіно (russiancinema.ru)[недоступне посилання](рос.)[недоступне посилання з квітня 2019]
Література
- Актёры советского кино. Выпуск 15-й. Ленинград, 1979;
- Кино: Энциклопедический словарь. Москва, 1987. — С. 225;
- Всемирный биографический энциклопедический словарь. Москва, 1998. — С. 404.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Lavrova Lavrova Tetyana Yevgenivna spravzhnye prizvishe Andrikanis radyanska i rosijska aktrisa teatru i kino Zasluzhena artistka RRFSR 1974 Narodna artistka RRFSR 1988 Lavrova Tetyana YevgenivnaLavrova Tatyana EvgenevnaData narodzhennya 7 chervnya 1938 1938 06 07 Misce narodzhennya Moskva SRSRData smerti 16 travnya 2007 2007 05 16 68 rokiv Misce smerti Moskva RosiyaPohovannya Troyekurovske kladovisheGromadyanstvo RosiyaAlma mater Shkola studiya MHATProfesiya aktrisaNagorodi NikaIMDb ID 0492262BiografiyaZakinchila Shkolu studiyu MHATu 1959 Vistupala na sceni teatru Sovremennik 1961 1978 Z 1978 roku aktrisa MHAT z 1987 MHAT im M Gorkogo U kinematografi debyutuvala rollyu Vari Lebedyevoyi v kartini Pisnya pro Kolcova 1959 roku Zovnishni zobrazhennya Tetyana Lavrova u filmi Ostriv Vovchij 1969 Vsesoyuznu slavu Tetyani Lavrovoyi prinesla golovna rol u filmi Mihajla Romma Dev yat dniv odnogo roku 1961 U 1962 roci kartina bula udostoyena ryadu Priziv i Pochesnih diplomiv na mizhnarodnih kinofestivalyah a takozh v 1966 roci otrimala Derzhavnu premiyu RRFSR imeni brativ Vasilyevih Zigrala blizko p yatdesyati rolej u kino filmah spektaklyah i telefilmah zokrema Buduyetsya mist 1965 Sonya Sapozhkova Chas vpered 1965 Klava Tayemnicha stina 1967 Olena Vse korolivske vijsko 1971 Sedi Berk Vilit zatrimuyetsya 1974 Shemetova Olga Vasilivna Vtecha mistera Mak Kinli 1975 misis Perkins Dni hirurga Mishkina Seredina zhittya 1976 Alla Raskatova Dennij poyizd 1976 Lida Goryunova Golos 1982 Dovga doroga do sebe 1983 Tanya rezhiser N Troshenko Tragediya v stili rok 1988 Vishnevij sad 1993 Ranevska Peretvorennya 2003 za motivami odnojmennoyi noveli F Kafki mati ta inshi Znyalasya v ukrayinskih kinokartinah Ostriv Vovchij 1969 Tetyana Ostannij argument koroliv 1983 Do rozsliduvannya pristupiti 1986 1987 telefilm Versiya 2 seriyi Naklep 2 seriyi Anisimova Pomerla 16 travnya 2007 roku v Moskvi Pohovana na Troyekurovskomu kladovishi v Moskvi Batko 1909 1993 radyanskij operator rezhiser scenarist i aktor Narodnij artist RRFSR 1982 Laureat Leninskoyi premiyi 1978 Festivali ta premiyi 2002 KF Suzir ya Priz za najkrashu zhinochu rol drugogo planu Kino pro kino 2002 2002 Kinopremiya Nika Priz za najkrashu zhinochu rol drugogo planu Kino pro kino 2002 Vibrana filmografiya1947 MaritePosilannyaFilmografiya kino teatr ru 9 chervnya 2013 u Wayback Machine ros Enciklopediya vitchiznyanogo kino russiancinema ru nedostupne posilannya ros nedostupne posilannya z kvitnya 2019 LiteraturaAktyory sovetskogo kino Vypusk 15 j Leningrad 1979 Kino Enciklopedicheskij slovar Moskva 1987 S 225 Vsemirnyj biograficheskij enciklopedicheskij slovar Moskva 1998 S 404