Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Бостунич (справжнє прізвище — Шварц) Григорій Васильович (Вільгельмович; псевдонім — Доктор Грегор або Маркіз Поза; нар. 19 листопада 1883, Київ — пом. імовірно, 1945) — український драматург, видавець і дослідник масонства німецького походження.
| Григорій Бостунич | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Ім'я при народженні | Шварц Григорій Вільгельмович | |||
| Псевдонім | Доктор Грегор, Маркіз Поза, Грегуар Ле-Нуар | |||
| Народився | 1 грудня 1883 Київ, Російська імперія | |||
| Помер | невідомо невідомо | |||
| Громадянство |  Російська імперія Німеччина Третій Рейх | |||
| Діяльність | письменник, драматург, театральний критик, журналіст, редактор, окультист, адвокат | |||
| Alma mater | Юридичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка | |||
| Мова творів | російська, німецька | |||
| Роки активності | 1908 — 1945 | |||
| Членство | СС[1] | |||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини[1] | |||
| | ||||
 Григорій Бостунич у Вікісховищі | ||||
Біографія
Ранні роки і походження
Народився в Києві у сім'ї страхового чиновника Вільгельма-Бартольда Шварца. У 1915 році прийняв прізвище діда з боку матері (офіційно — Давид Бостунов). У 1903 році закінчив 4-ту Київську гімназію, а у 1908 — юридичний факультет Київського університету. Понад 8 років працював адвокатом з кримінальних справ.
Шварц-Бостунич походив із аристократичної німецько-балтійської сім'ї з Риги за батьківською лінією, а батьки матері, Марії Бостунич, за його власним твердженням, були родом із Сербії та Баварії. У найрізноманітніших біографіях є неодноразова згадка про те, що він перебував у Німеччині перед Першою світовою війною, проте його точне місцезнаходження довести неможливо.
Літературну діяльність почав у 1905 році спершу як автор водевілів. Згодом видавав журнали «Киевский набат» (1906, 2 випуски, підписані псевдонімом Грегуар Ле-Нуар), «Киевский театрал» (1906—1907), «Арсетвита» (1910) та «Киевский звонок». У 1909 році заснував видавництво «Гонг», у 1910 — газету «Южная копейка». На «злобу дня» написав трагедію «Любов імператриці: Коронована зрадниця» (1917) та драму «Ремесло Юди» (1917). Викладав у Київському музично-драматичному інституті імені М. Лисенка, Драматичній консерваторії, на кінокурсах Азагарова, студії «Дніпросоюзу».
У серпні 1914 року сім'я Шварц-Бостунич перебувала в Бад-Кіссінгені, де їх застав початок війни. Сім'я була інтернована німецькою владою і зрештою депортована до Росії.
Під час Жовтневого перевороту вступив у конфлікт із комуністами. Брав участь на боці білогвардійських генералів Денікіна і Врангеля в Громадянській війні в Росії. Крім іншого, був агітатором військ, що борються з більшовиками. Після поразки спочатку втік на Балкани, а згодом прибув до центральної Німеччини.
Німецький період
В Німеччині Шварц-Бостунич відносно швидко встановив контакти з відповідними колами. Документально підтверджено зв'язки як із так званим «Кобургським гуртком», так і з ранніми націонал-соціалістами (як-от з Максом Ервіном, одним із перших соратників Гітлера). Вперше з'явився в Мюнхені у 1922 році, де також вступив у контакт із Гітлером, Розенбергом і НСДАП. Почалася його лекторська робота, якою він, очевидно, заробляв на життя. Він також опублікував велику кількість книг і публікацій, серед яких п'єса про ЧК «Останній подих ката», видана у журналі «Луч света».
Лекції та книжки Шварца-Бостунича здебільшого були присвячені темі так званої «єврейсько-більшовицької світової змови», окультизму і масонству. У жовтні 1932 року, наприклад, він прочитав у Нойштадті-на-Айше в Центральній Франконії лекцію про панування терору в Росії під час революції. У своїй найбільш широко використовуваній книзі про масонство він також описує архітектурні деталі Вюрцбурзького собору, що дає змогу зробити висновки про його місцеві знання північної Баварії. Одним з його місць проживання в цей час був Ерфурт.
Співпрацював з Альфредом Розенбергом. Шварц-Бостунич неодноразово публікував нариси в щомісячному і щоквартальному журналі «Вельткампф» — однією з перших ідеологічних кузень НСДАП, яку очолював головний ідеолог партії Розенберг. Він також був особистим другом журналіста-антисеміта Ульріха Флейшхауера, з яким він тісно співпрацював. Крім того, Шварц-Бостунич опублікував майже 700-сторінкову книжку «Єврейський імперіалізм» у видавництві Теодора Фріча, який теж був другом Фляйшгауера. У цій псевдонауковій та антисемітській праці Шварц-Бостунич, серед іншого, закликав до депортації всіх євреїв на Мадагаскар.
Після переходу влади до Гітлера і націонал-соціалістів Шварц-Бостунич зробив визначну кар'єру в СС, був принаймні тимчасово співробітником Аненербе і став членом НСДАП (членський номер 859 390). З квітня 1935 року, завдяки втручанню Гіммлера, тимчасово був членом новоствореної служби безпеки СС у званні гауптштурмфюрера СС. Там він працював у відділі II 111 Головного управління СД, де, як передбачуваний фахівець з єврейства, масонства, підривних сект і більшовизму, відповідав за створення масонського музею. До числа його підлеглих входили, серед іншого, також Адольф Айхман, який пізніше описав його як начальника і вчителя, через якого він уперше серйозно зайнявся юдаїзмом. Усього за шість місяців Шварц-Бостунич був знятий зі своєї посади Гейдріхом.
Шварц-Бостунич отримав негативну рецензію, підготовлену II відділом єврейства на його антимасонську брошуру «На шляху до світового панування». Спікер СД поскаржився, що книжка містить «надлишки вільних оповідань», і припинив випуск видання. Зрештою Гейдріх також домігся заборони Шварцу-Бостуничу носити однострій і заборонив подальші виступи. Шварц-Бостунич остаточно вийшов на пенсію 1937 року через численні проблеми зі здоров'ям. У січні того ж року отримав звання оберштурмбанфюрера СС.
З 1943 року заборону на носіння уніформи Шварц-Бостуничем було знято. У 1944 році він отримав звання штандартенфюрера СС. Під час Другої світової війни він неодноразово намагався донести до гестапо на таких людей, як Герхарт Гауптман, за ймовірну причетність до масонів, але зазнав поразки. Зрештою офіс Розенберга помістив його в замок Ердмансдорф у Сілезії. До кінця Другої світової війни він намагався врятувати свою велику бібліотеку юдаїки, окультизму і масоніки від бомбардувань.
Зникнення
Останньою відомою подією у життя Шварца-Бостунича є підвищення його до звання штандартенфюрера СС Генріхом Гіммлером. Це сталося 9 листопада 1944 року, у знаменну для нацистів дату гітлерівського путчу в Мюнхені. До останніх слідів Шварца-Бостунича також належать кілька листів із доносами від 11 січня 1945 року. Про його місцезнаходження нічого не відомо. У травні 1946 року його ім'я востаннє з'явилося у списку полонених офіцерів СС, складеному Верховним командуванням американських збройних сил, що зберігається в московському архіві.
Творчий доробок
- З вразеського полону. Нариси врятованого. «Історія поневірянь російського журналіста в Німеччині». Петроград, 1915.
- Море Крові. Мюнхен, 1926 (написано під псевдонімом Доктор Грегор).
- Масонство. Веймар, 1928.
- Більшовизація світу. Мюнхен, 1929.
- Доктор Штайнер, неперевершений шахрай. Глава про антропософію і духовну плутанину «лжепророків». Мюнхен, 1930.
- Єврейський імперіалізм — 3000 років єврейських секретних шляхів досягнення світового панування. Ландсберг-ам-Лех, 1935.
- Єврей і жінка. Теорія і практика єврейського вампіризму, експлуатації та зараження народів, що приймають. Берлін, 1939.
Примітки
- Dienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP, Stand vom 1. Dezember 1936 — 1936.
- Шварц-Бостуніч повідомив про ці події в антинімецькій пропагандистській брошурі на початку війни: З вразеського полону. Нариси врятованого. «Історія поневірянь російського журналіста в Німеччині». Перебування його в Німеччині може бути задокументоване адміністрацією Бад-Кіссінген.
- Mück, Wolfgang (2016). NS-Hochburg in Mittelfranken. Das völkische Erwachen in Neustadt a. d. Aisch 1922–1933 (нім.). Neustadt an der Aisch: Schmidt.
- Brechtken, Magnus (1998). Madagaskar für die Juden. Antisemitische Idee und politische Praxis 1883–1945 (нім.). Oldenbourg, München. с. 171.
- Cesarani, David (2004). Adolf Eichmann. Bürokrat und Massenmörder (нім.). Berlin: Propyläen. с. 63.
- Steinbach, Stefanie (2018). Erkennen, erfassen, bekämpfen. Gegnerforschung im Sicherheitsdienst der SS (нім.). Berlin. с. 183.
- Hagemeister, Michael. Das Leben des Gregor Schwartz-Bostunitsch (Grigorij V. Svarc-Bostunic) (нім.). Т. 2. с. 216.
- Schlögel, Karl (1995). Russische Emigration in Deutschland 1918 bis 1941 (нім.). Berlin. с. 201.
Джерела та література
- Білокінь С. І. Бостунич Григорій Васильович [ 28 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — 688 с. : іл. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Bostunich spravzhnye prizvishe Shvarc Grigorij Vasilovich Vilgelmovich psevdonim Doktor Gregor abo Markiz Poza nar 19 listopada 1883 Kiyiv pom imovirno 1945 ukrayinskij dramaturg vidavec i doslidnik masonstva nimeckogo pohodzhennya Grigorij BostunichIm ya pri narodzhenniShvarc Grigorij VilgelmovichPsevdonimDoktor Gregor Markiz Poza Greguar Le NuarNarodivsya1 grudnya 1883 1883 12 01 Kiyiv Rosijska imperiyaPomernevidomo nevidomoGromadyanstvoRosijska imperiya Nimechchina Tretij RejhDiyalnistpismennik dramaturg teatralnij kritik zhurnalist redaktor okultist advokatAlma materYuridichnij fakultet Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa ShevchenkaMova tvorivrosijska nimeckaRoki aktivnosti1908 1945ChlenstvoSS 1 PartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini 1 Grigorij Bostunich u VikishovishiBiografiyaRanni roki i pohodzhennya Narodivsya v Kiyevi u sim yi strahovogo chinovnika Vilgelma Bartolda Shvarca U 1915 roci prijnyav prizvishe dida z boku materi oficijno David Bostunov U 1903 roci zakinchiv 4 tu Kiyivsku gimnaziyu a u 1908 yuridichnij fakultet Kiyivskogo universitetu Ponad 8 rokiv pracyuvav advokatom z kriminalnih sprav Shvarc Bostunich pohodiv iz aristokratichnoyi nimecko baltijskoyi sim yi z Rigi za batkivskoyu liniyeyu a batki materi Mariyi Bostunich za jogo vlasnim tverdzhennyam buli rodom iz Serbiyi ta Bavariyi U najriznomanitnishih biografiyah ye neodnorazova zgadka pro te sho vin perebuvav u Nimechchini pered Pershoyu svitovoyu vijnoyu prote jogo tochne misceznahodzhennya dovesti nemozhlivo Literaturnu diyalnist pochav u 1905 roci spershu yak avtor vodeviliv Zgodom vidavav zhurnali Kievskij nabat 1906 2 vipuski pidpisani psevdonimom Greguar Le Nuar Kievskij teatral 1906 1907 Arsetvita 1910 ta Kievskij zvonok U 1909 roci zasnuvav vidavnictvo Gong u 1910 gazetu Yuzhnaya kopejka Na zlobu dnya napisav tragediyu Lyubov imperatrici Koronovana zradnicya 1917 ta dramu Remeslo Yudi 1917 Vikladav u Kiyivskomu muzichno dramatichnomu instituti imeni M Lisenka Dramatichnij konservatoriyi na kinokursah Azagarova studiyi Dniprosoyuzu U serpni 1914 roku sim ya Shvarc Bostunich perebuvala v Bad Kissingeni de yih zastav pochatok vijni Sim ya bula internovana nimeckoyu vladoyu i zreshtoyu deportovana do Rosiyi Pid chas Zhovtnevogo perevorotu vstupiv u konflikt iz komunistami Brav uchast na boci bilogvardijskih generaliv Denikina i Vrangelya v Gromadyanskij vijni v Rosiyi Krim inshogo buv agitatorom vijsk sho boryutsya z bilshovikami Pislya porazki spochatku vtik na Balkani a zgodom pribuv do centralnoyi Nimechchini Nimeckij period Reklama zustrichi NSDAP zi Shvarcem Bostunichem pid psevdonimom Doktor Gregor v gazeti Zaale V Nimechchini Shvarc Bostunich vidnosno shvidko vstanoviv kontakti z vidpovidnimi kolami Dokumentalno pidtverdzheno zv yazki yak iz tak zvanim Koburgskim gurtkom tak i z rannimi nacional socialistami yak ot z Maksom Ervinom odnim iz pershih soratnikiv Gitlera Vpershe z yavivsya v Myunheni u 1922 roci de takozh vstupiv u kontakt iz Gitlerom Rozenbergom i NSDAP Pochalasya jogo lektorska robota yakoyu vin ochevidno zaroblyav na zhittya Vin takozh opublikuvav veliku kilkist knig i publikacij sered yakih p yesa pro ChK Ostannij podih kata vidana u zhurnali Luch sveta Lekciyi ta knizhki Shvarca Bostunicha zdebilshogo buli prisvyacheni temi tak zvanoyi yevrejsko bilshovickoyi svitovoyi zmovi okultizmu i masonstvu U zhovtni 1932 roku napriklad vin prochitav u Nojshtadti na Ajshe v Centralnij Frankoniyi lekciyu pro panuvannya teroru v Rosiyi pid chas revolyuciyi U svoyij najbilsh shiroko vikoristovuvanij knizi pro masonstvo vin takozh opisuye arhitekturni detali Vyurcburzkogo soboru sho daye zmogu zrobiti visnovki pro jogo miscevi znannya pivnichnoyi Bavariyi Odnim z jogo misc prozhivannya v cej chas buv Erfurt Spivpracyuvav z Alfredom Rozenbergom Shvarc Bostunich neodnorazovo publikuvav narisi v shomisyachnomu i shokvartalnomu zhurnali Veltkampf odniyeyu z pershih ideologichnih kuzen NSDAP yaku ocholyuvav golovnij ideolog partiyi Rozenberg Vin takozh buv osobistim drugom zhurnalista antisemita Ulriha Flejshhauera z yakim vin tisno spivpracyuvav Krim togo Shvarc Bostunich opublikuvav majzhe 700 storinkovu knizhku Yevrejskij imperializm u vidavnictvi Teodora Fricha yakij tezh buv drugom Flyajshgauera U cij psevdonaukovij ta antisemitskij praci Shvarc Bostunich sered inshogo zaklikav do deportaciyi vsih yevreyiv na Madagaskar Pislya perehodu vladi do Gitlera i nacional socialistiv Shvarc Bostunich zrobiv viznachnu kar yeru v SS buv prinajmni timchasovo spivrobitnikom Anenerbe i stav chlenom NSDAP chlenskij nomer 859 390 Z kvitnya 1935 roku zavdyaki vtruchannyu Gimmlera timchasovo buv chlenom novostvorenoyi sluzhbi bezpeki SS u zvanni gauptshturmfyurera SS Tam vin pracyuvav u viddili II 111 Golovnogo upravlinnya SD de yak peredbachuvanij fahivec z yevrejstva masonstva pidrivnih sekt i bilshovizmu vidpovidav za stvorennya masonskogo muzeyu Do chisla jogo pidleglih vhodili sered inshogo takozh Adolf Ajhman yakij piznishe opisav jogo yak nachalnika i vchitelya cherez yakogo vin upershe serjozno zajnyavsya yudayizmom Usogo za shist misyaciv Shvarc Bostunich buv znyatij zi svoyeyi posadi Gejdrihom Shvarc Bostunich otrimav negativnu recenziyu pidgotovlenu II viddilom yevrejstva na jogo antimasonsku broshuru Na shlyahu do svitovogo panuvannya Spiker SD poskarzhivsya sho knizhka mistit nadlishki vilnih opovidan i pripiniv vipusk vidannya Zreshtoyu Gejdrih takozh domigsya zaboroni Shvarcu Bostunichu nositi odnostrij i zaboroniv podalshi vistupi Shvarc Bostunich ostatochno vijshov na pensiyu 1937 roku cherez chislenni problemi zi zdorov yam U sichni togo zh roku otrimav zvannya obershturmbanfyurera SS Z 1943 roku zaboronu na nosinnya uniformi Shvarc Bostunichem bulo znyato U 1944 roci vin otrimav zvannya shtandartenfyurera SS Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni vin neodnorazovo namagavsya donesti do gestapo na takih lyudej yak Gerhart Gauptman za jmovirnu prichetnist do masoniv ale zaznav porazki Zreshtoyu ofis Rozenberga pomistiv jogo v zamok Erdmansdorf u Sileziyi Do kincya Drugoyi svitovoyi vijni vin namagavsya vryatuvati svoyu veliku biblioteku yudayiki okultizmu i masoniki vid bombarduvan Zniknennya Ostannoyu vidomoyu podiyeyu u zhittya Shvarca Bostunicha ye pidvishennya jogo do zvannya shtandartenfyurera SS Genrihom Gimmlerom Ce stalosya 9 listopada 1944 roku u znamennu dlya nacistiv datu gitlerivskogo putchu v Myunheni Do ostannih slidiv Shvarca Bostunicha takozh nalezhat kilka listiv iz donosami vid 11 sichnya 1945 roku Pro jogo misceznahodzhennya nichogo ne vidomo U travni 1946 roku jogo im ya vostannye z yavilosya u spisku polonenih oficeriv SS skladenomu Verhovnim komanduvannyam amerikanskih zbrojnih sil sho zberigayetsya v moskovskomu arhivi Tvorchij dorobokZ vrazeskogo polonu Narisi vryatovanogo Istoriya poneviryan rosijskogo zhurnalista v Nimechchini Petrograd 1915 More Krovi Myunhen 1926 napisano pid psevdonimom Doktor Gregor Masonstvo Vejmar 1928 Bilshovizaciya svitu Myunhen 1929 Doktor Shtajner neperevershenij shahraj Glava pro antroposofiyu i duhovnu plutaninu lzheprorokiv Myunhen 1930 Yevrejskij imperializm 3000 rokiv yevrejskih sekretnih shlyahiv dosyagnennya svitovogo panuvannya Landsberg am Leh 1935 Yevrej i zhinka Teoriya i praktika yevrejskogo vampirizmu ekspluataciyi ta zarazhennya narodiv sho prijmayut Berlin 1939 PrimitkiDienstaltersliste der Schutzstaffel der NSDAP Stand vom 1 Dezember 1936 1936 d Track Q63098423 Shvarc Bostunich povidomiv pro ci podiyi v antinimeckij propagandistskij broshuri na pochatku vijni Z vrazeskogo polonu Narisi vryatovanogo Istoriya poneviryan rosijskogo zhurnalista v Nimechchini Perebuvannya jogo v Nimechchini mozhe buti zadokumentovane administraciyeyu Bad Kissingen Muck Wolfgang 2016 NS Hochburg in Mittelfranken Das volkische Erwachen in Neustadt a d Aisch 1922 1933 nim Neustadt an der Aisch Schmidt Brechtken Magnus 1998 Madagaskar fur die Juden Antisemitische Idee und politische Praxis 1883 1945 nim Oldenbourg Munchen s 171 Cesarani David 2004 Adolf Eichmann Burokrat und Massenmorder nim Berlin Propylaen s 63 Steinbach Stefanie 2018 Erkennen erfassen bekampfen Gegnerforschung im Sicherheitsdienst der SS nim Berlin s 183 Hagemeister Michael Das Leben des Gregor Schwartz Bostunitsch Grigorij V Svarc Bostunic nim T 2 s 216 Schlogel Karl 1995 Russische Emigration in Deutschland 1918 bis 1941 nim Berlin s 201 Dzherela ta literaturaBilokin S I Bostunich Grigorij Vasilovich 28 kvitnya 2016 u Wayback Machine Enciklopediya istoriyi Ukrayini u 10 t redkol V A Smolij golova ta in Institut istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini K Naukova dumka 2003 T 1 A V 688 s il ISBN 966 00 0734 5