Гре́цька візанті́йська католи́цька це́рква (грец. Ελληνική Βυζαντινή Καθολική Εκκλησία, Ellinikí Vizantiní Katholikí Ekklisía; лат. Byzantinum Ecclesia Catholico Graeciae), також Гре́цька католи́цька це́рква — східна католицька юрисдиція sui juris, яка находиться в повному євхаристійному спілкуванні з Латинською церквою, так і з 22 іншими східно-католицькими церквами, утворюючи разом Католицьку церкву, територією якої є Греція та Туреччина. Грецька католицька церква, як і Церква Греції, використовує візантійські традиції та обряд, новоюліанський календар та койне й сучасну грецьку мову.
Греко-візантійська католицька церква | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Катедральний Собор Святої Трійці в Атенах | ||||
Засновники | Ісая Пападопулос | |||
Дата заснування | 1859 | |||
Статус | Sui iuris | |||
У складі | Католицької церкви | |||
Самостійність проголошена | 11 червня 1911 | |||
Самостійність визнана | визнана | |||
Перший предстоятель | Ісая Пападопулос Апостольський Екзарх Греції | |||
Чинний предстоятель | Мануель Нін Апостольський Екзарх Греції | |||
Центр | Атени | |||
Кафедральний собор | Собор Святої Трійці | |||
Основна юрисдикція | Греція | |||
Юрисдикція для діаспори | Туреччина | |||
Літургічна мова | Койне та грецька | |||
Музична традиція | візантійська | |||
Церковний календар | новоюліанський | |||
Єпископів | 2 | |||
Парафій | 4 | |||
Священиків | 11 | |||
Вірних | 6020 | |||
Офіційний сайт | Офіційний сайт |
Історія становлення
Кілька богословських соборів намагалися відновити єдність між грецькими та латинськими християнами: року, року та року. Усі вони зазнали невдачі. Згодом багато греків, які тоді перебували під владою Османської імперії, прийняли спілкування з Римом. Вони зазвичай переходили в латинський обряд, підтримуючи свої парафії завдяки контактам і підтримці здебільшого венеційців.
Однак лише у 1860-х роках у селі Малгара у Фракії побудована церква sui juris, спеціально призначена для греко-католиків, які дотримувались візантійського обряду. До кінця XIX століття побудовано ще дві такі церкви, одна в Константинополі, а друга в Халкедоні.
У 1826 році католицький священик Джон Марангос розпочав місію серед православних християн Константинополя, де керував будівництвом невеликої громади. У 1878 році він переїхав до Афін, де помер у 1885 році після того, як заснував церкву. Крім того, він виграв два маленькі села у Фракії за католицьку віру.
Після 1895 року Успенці приступили до своєї місії в Константинополі, семінарії та двох інших містечках, заснованій у 1910 році; було близько 1000 віруючих із 12 священиками, 10 з яких були Успенськими.
У 1907 корінний грецький священик Ісая Пападопулос, священник, який побудував церкву у Тракії, був призначений генеральним вікарієм греко-католиків у складі Апостольської делегації Константинополя, а в 1911 отримав єпископське посвячення і був призначений відповідальним за новостворений ординаріат для католиків грецького візантійського обряду, який згодом став екзархатом. Була заснована особлива церква греко-католиків візантійського обряду. Набагато численнішими були греко-католики латинського обряду, які становили більшість населення на деяких егейських островах.
У результаті конфлікту між Грецією та Туреччиною після Першої світової війни греко-католики Малгари та сусіднього села Дауделі переїхали до Джанніці в Македонії, де сьогодні проживає значна громада, і багато з тих, хто жив у Константинополі (нині Стамбул, Туреччина) емігрував або втік до Атен, серед яких є єпископ, який змінив посаду екзарха та релігійний інститут сестер Паммакарістос, заснований у 1920 році.
У 1932 територія екзархату для греко-католиків візантійського обряду була обмежена територією грецької держави, а для тих, хто проживає в Туреччині, було створено окремий Константинопольський екзархат. Тривала еміграція та антигрецькі націоналістичні випадки турків, такі як Стамбульський погром, зробили греко-католиків останнього екзархату надзвичайно малою кількістю. Останній резидент греко-католицького священика в Константинополі помер у 1997 році і з тих пір не був замінений. Єдині регулярні богослужіння у греко-католицькій церкві Святої Трійці там проводять халдейські католики, які проживають у місті.
Покликання до грецької візантійської католицької церкви значною мірою походять з грецьких островів Сірос і Тінос, які обидва мають значне католицьке населення.
Єпископ Мануель Нін (титулярний єпископ Каркабії) є чинним Апостольським екзархом католиків візантійського обряду в Греції.
Кількість католицьких греків візантійського обряду в Греції поступово зростала до 6016 (6000 у Греції та 16 у Туреччині) станом на 2017 рік. В Атенах головною греко-католицькою церквою є Собор Святої Трійці в Атенах.
Греко-католицька спільнота нащадків емігрантів-емігрантів існує в Каргезі на Корсиці, хоча вона не під юрисдикцією Грецької візантійської католицької церкви. Священик, що базується в Атенах, архимандрит Атанасій Армаос, відвідує Каргезу кілька разів на рік, щоб відправляти богослужіння в грецькій церкві.
Візантійські греко-католики
До відомих грецьких візантійських або східних католиків (яких також називають уніатами через сприяння об'єднання Церков) належать:
- Георгій Акрополіт, історик
- , диякон
- Ісидор Київський, кардинал
- , вчений
- Григорій III Константинопольський
- Іван V Палеолог
- Іван VIII Палеолог
- Костянтин XI Палеолог, останній візантійський / римський імператор
- , учений
Екзархи
- Джорджо Калавасі, з 1932 по 1957 рік
- Гіакінтос Гад, з 1957 по 1975 рік
- Анаргірос Прінтезіс, з 1975 по 2008 рік
- Дімітріос Салахас, з 2008 по 2016 рік
- Мануель Нін, з 2016 року
Див. також
Посилання
- Р. Роберсон. Східні християнські церкви [ 3 червня 2008 у Wayback Machine.]
- Статистика церкви [ 18 липня 2008 у Wayback Machine.]
Примітки
- (PDF). CNEWA or Catholic Near East Welfare Association. Архів оригіналу (PDF) за 24 жовтня 2018. Процитовано 25 лютого 2018.
- , Corse-Matin (фр.), 23 квітня 2011, архів оригіналу за 24 червня 2019, процитовано 23 квітня 2011
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gre cka vizanti jska katoli cka ce rkva grec Ellhnikh Byzantinh Ka8olikh Ekklhsia Elliniki Vizantini Katholiki Ekklisia lat Byzantinum Ecclesia Catholico Graeciae takozh Gre cka katoli cka ce rkva shidna katolicka yurisdiciya sui juris yaka nahoditsya v povnomu yevharistijnomu spilkuvanni z Latinskoyu cerkvoyu tak i z 22 inshimi shidno katolickimi cerkvami utvoryuyuchi razom Katolicku cerkvu teritoriyeyu yakoyi ye Greciya ta Turechchina Grecka katolicka cerkva yak i Cerkva Greciyi vikoristovuye vizantijski tradiciyi ta obryad novoyulianskij kalendar ta kojne j suchasnu grecku movu Greko vizantijska katolicka cerkva Grecka katolicka cerkva lat Byzantinum Ecclesia Catholico Graeciae Katedralnij Sobor Svyatoyi Trijci v AtenahZasnovniki Isaya PapadopulosData zasnuvannya 1859Status Sui iurisU skladi Katolickoyi cerkviSamostijnist progoloshena 11 chervnya 1911Samostijnist viznana viznanaPershij predstoyatel Isaya Papadopulos Apostolskij Ekzarh GreciyiChinnij predstoyatel Manuel Nin Apostolskij Ekzarh GreciyiCentr AteniKafedralnij sobor Sobor Svyatoyi TrijciOsnovna yurisdikciya GreciyaYurisdikciya dlya diaspori TurechchinaLiturgichna mova Kojne ta greckaMuzichna tradiciya vizantijskaCerkovnij kalendar novoyulianskijYepiskopiv 2Parafij 4Svyashenikiv 11Virnih 6020Oficijnij sajt Oficijnij sajt Div takozh Katolicka cerkva Greko katolicki cerkvi Katolicka cerkva v Greciyi ta Katolicka cerkva v TurechchiniIstoriya stanovlennyaKilka bogoslovskih soboriv namagalisya vidnoviti yednist mizh greckimi ta latinskimi hristiyanami roku roku ta roku Usi voni zaznali nevdachi Zgodom bagato grekiv yaki todi perebuvali pid vladoyu Osmanskoyi imperiyi prijnyali spilkuvannya z Rimom Voni zazvichaj perehodili v latinskij obryad pidtrimuyuchi svoyi parafiyi zavdyaki kontaktam i pidtrimci zdebilshogo venecijciv Odnak lishe u 1860 h rokah u seli Malgara u Frakiyi pobudovana cerkva sui juris specialno priznachena dlya greko katolikiv yaki dotrimuvalis vizantijskogo obryadu Do kincya XIX stolittya pobudovano she dvi taki cerkvi odna v Konstantinopoli a druga v Halkedoni U 1826 roci katolickij svyashenik Dzhon Marangos rozpochav misiyu sered pravoslavnih hristiyan Konstantinopolya de keruvav budivnictvom nevelikoyi gromadi U 1878 roci vin pereyihav do Afin de pomer u 1885 roci pislya togo yak zasnuvav cerkvu Krim togo vin vigrav dva malenki sela u Frakiyi za katolicku viru Pislya 1895 roku Uspenci pristupili do svoyeyi misiyi v Konstantinopoli seminariyi ta dvoh inshih mistechkah zasnovanij u 1910 roci bulo blizko 1000 viruyuchih iz 12 svyashenikami 10 z yakih buli Uspenskimi U 1907 korinnij greckij svyashenik Isaya Papadopulos svyashennik yakij pobuduvav cerkvu u Trakiyi buv priznachenij generalnim vikariyem greko katolikiv u skladi Apostolskoyi delegaciyi Konstantinopolya a v 1911 otrimav yepiskopske posvyachennya i buv priznachenij vidpovidalnim za novostvorenij ordinariat dlya katolikiv greckogo vizantijskogo obryadu yakij zgodom stav ekzarhatom Bula zasnovana osobliva cerkva greko katolikiv vizantijskogo obryadu Nabagato chislennishimi buli greko katoliki latinskogo obryadu yaki stanovili bilshist naselennya na deyakih egejskih ostrovah U rezultati konfliktu mizh Greciyeyu ta Turechchinoyu pislya Pershoyi svitovoyi vijni greko katoliki Malgari ta susidnogo sela Daudeli pereyihali do Dzhannici v Makedoniyi de sogodni prozhivaye znachna gromada i bagato z tih hto zhiv u Konstantinopoli nini Stambul Turechchina emigruvav abo vtik do Aten sered yakih ye yepiskop yakij zminiv posadu ekzarha ta religijnij institut sester Pammakaristos zasnovanij u 1920 roci U 1932 teritoriya ekzarhatu dlya greko katolikiv vizantijskogo obryadu bula obmezhena teritoriyeyu greckoyi derzhavi a dlya tih hto prozhivaye v Turechchini bulo stvoreno okremij Konstantinopolskij ekzarhat Trivala emigraciya ta antigrecki nacionalistichni vipadki turkiv taki yak Stambulskij pogrom zrobili greko katolikiv ostannogo ekzarhatu nadzvichajno maloyu kilkistyu Ostannij rezident greko katolickogo svyashenika v Konstantinopoli pomer u 1997 roci i z tih pir ne buv zaminenij Yedini regulyarni bogosluzhinnya u greko katolickij cerkvi Svyatoyi Trijci tam provodyat haldejski katoliki yaki prozhivayut u misti Poklikannya do greckoyi vizantijskoyi katolickoyi cerkvi znachnoyu miroyu pohodyat z greckih ostroviv Siros i Tinos yaki obidva mayut znachne katolicke naselennya Yepiskop Manuel Nin titulyarnij yepiskop Karkabiyi ye chinnim Apostolskim ekzarhom katolikiv vizantijskogo obryadu v Greciyi Kilkist katolickih grekiv vizantijskogo obryadu v Greciyi postupovo zrostala do 6016 6000 u Greciyi ta 16 u Turechchini stanom na 2017 rik V Atenah golovnoyu greko katolickoyu cerkvoyu ye Sobor Svyatoyi Trijci v Atenah Greko katolicka spilnota nashadkiv emigrantiv emigrantiv isnuye v Kargezi na Korsici hocha vona ne pid yurisdikciyeyu Greckoyi vizantijskoyi katolickoyi cerkvi Svyashenik sho bazuyetsya v Atenah arhimandrit Atanasij Armaos vidviduye Kargezu kilka raziv na rik shob vidpravlyati bogosluzhinnya v greckij cerkvi Vizantijski greko katolikiDo vidomih greckih vizantijskih abo shidnih katolikiv yakih takozh nazivayut uniatami cherez spriyannya ob yednannya Cerkov nalezhat Georgij Akropolit istorik diyakon Isidor Kiyivskij kardinal vchenij Grigorij III Konstantinopolskij Ivan V Paleolog Ivan VIII Paleolog Kostyantin XI Paleolog ostannij vizantijskij rimskij imperator uchenijEkzarhiDzhordzho Kalavasi z 1932 po 1957 rik Giakintos Gad z 1957 po 1975 rik Anargiros Printezis z 1975 po 2008 rik Dimitrios Salahas z 2008 po 2016 rik Manuel Nin z 2016 rokuDiv takozhGrecka kolegiya svyatogo Atanasiya Italo albanska katolicka cerkva Cerkva GreciyiPosilannyaR Roberson Shidni hristiyanski cerkvi 3 chervnya 2008 u Wayback Machine Statistika cerkvi 18 lipnya 2008 u Wayback Machine Primitki PDF CNEWA or Catholic Near East Welfare Association Arhiv originalu PDF za 24 zhovtnya 2018 Procitovano 25 lyutogo 2018 Corse Matin fr 23 kvitnya 2011 arhiv originalu za 24 chervnya 2019 procitovano 23 kvitnya 2011