Городо́цький цви́нтар (пол. Cmentarz Gródecki) — колишній цвинтар у Львові, назва походить від Городоцької дороги, яка прямувала зі Львова до виїзду з міста у напрямку містечка Городок-Ягеллонський. Заснований у другій половині XVII століття на південно-західній околиці, на полях Білогорщі; функціонував до 1 вересня 1875 року.
Городоцький цвинтар | |
---|---|
Городоцький цвинтар на плані м. Львова 1931 року | |
Інформація про цвинтар | |
H G O | |
Країна | Польща |
Розташування | Львів |
Відкрито | друга половина XVII століття |
Стан | не зберігся |
Кількість поховань | 300 |
Городоцький цвинтар Городоцький цвинтар (Львів) |
На початку XX століття Городоцький цвинтар мав видовжену форму та займав територію, яка обмежувалася вулицями Білінських, Городоцькою (навпроти приміського залізничного вокзалу, за будинками № 163—169 по вул. Городоцькій), Кентшинського, а головна цвинтарна брама містилася неподалік перетину вулиць Шептицьких, частина площі Більчевського та Адама Сапєги.
Історія
11 грудня 1783 року Надвірна канцелярія Габсбургів у Відні видала декрет, згідно з яким маґістрати всіх провінцій імперії мали ліквідувати всі цвинтарі при храмах і протягом 4 тижнів виділити за межами міст спеціальні ділянки для облаштування на них місць для поховань (цвинтарів). Це стосувалося й Галичини, а тому 22 січня 1784 року цей декрет опублікувало Галицьке намісництво у Львові. Але спершу це не мало ефекту, бо й після закінчення терміну, вказаного в декреті, галичани продовжували ховати померлих навколо храмів. Тому процес улаштування заміських цвинтарів тривав ще декілька років.
Наприкінці XVIII століття почали зносити оборонні укріплення Львова, внаслідок чого територія міста стрімко збільшилася, бо середмістя злилося з передмістями. Через це площа міста досягла 31,9 км². Збільшення території спричинило зростання чисельності населення міста, водночас через постійні спалахи епідемій смертність серед населення зросла. Все це призвело до нестачі місць для поховань навколо храмів. Згодом місто поділили на 5 дільниць, одна з яких (II, або Краківська) отримала право ховати померлих на Городоцькому цвинтарі.
Городоцький цвинтар вперше згадується у 1682 році як місце зборів війська польського короля Яна III Собеського, готового йти на допомогу обложеному турками гарнізону Відня у 1683 році. Спеціально для цього на південно-західній околиці Львова, у Білогорських полях, було виділено земельну ділянку площею 5300 м² (0,53 га), де королівські війська отаборилися та формувалися у підрозділи для подальшого походу на Відень.
Згодом тут до останніх днів першої Речі Посполитої відбувалися військові паради Рицарського кола. Також тут ховали загиблих солдатів, бо бракувало місця на цвинтарі біля костелу Святої Анни. Саме на цьому місці (на білогорських полях), де були поховані польські вояки, й почав формуватися Городоцький цвинтар. Зокрема, тут почали ховати незаможних городян. На захід від площі Святого Юра до цвинтаря прямувала так звана «Цвинтарна дорога», яка після проведення адміністративно-територіальної реформи й упорядкування довкілля Львова, отримала назву «вулиця Цвинтарна».
1 липня 1751 року на полях Білогорщі львівські отці-домініканці, через брак місця у своєму костелі, який тоді відновлювали, інсценізували пишну коронацію Чудотворної ікони Божої Матері. Згодом, на місці урочистої події домінікани вирішили поставити пам'ятну колону і 29 травня 1756 року звернулися за дозволом до львівського маґістрату.
Пам'ятну колону на честь коронації Чудотворної ікони Божої Матері було зведено домініканцями в дуже стислі терміни. В основі колони був чотиригранний кам'яний постамент, висотою 12 метрів, шириною — 2,52 метри з трьома сходинками. На ньому стояла триярусна піраміда з нішами у формі таблиць, в яких були образи святих: Матері Божої, святого Йосипа, святого Алоїза, святого Луки Євангеліста, святого Якова, святого Вінцента та святого Домініка. Під ними містились родинні герби Потоцьких та Мнішеків. Колону вінчала бляшана позолочена корона, а з неї виблискувала на всі боки шестипроменева золотиста зірка. На колоні був пам'ятний напис, який свідчив, що вона встановлена переважно коштом меценатки, фундаторки декількох костелів, з Мнішеків Потоцької, дружини краківського каштеляна і гетьмана коронного Юзефа Потоцького. Ще один напис на мармуровій таблиці свідчив про те, що у 1837 році її відновив львівський міщанин Станіслав Бернацький. При відновленні колони допущено ряд брутальних помилок. Зокрема, на фронтальному боці колони було написано, що коронація Матері Божої відбулася у 1753 році, а з протилежного зазначено, що колону поставлено у 1750 році.
У 1751 році, після коронації образу Матері Божої, довкола цієї пам'ятної колони почав розростатися Городоцький цвинтар.
У 1851 році, в соту річницю встановлення колони Матері Божої на полях Білогорщі, конвент домініканців востаннє повторив урочистості коронації. В першій чверті XX століття пам'ятна колона ще існувала. Вона зберігалася у майже незмінному вигляді, попри обдертий вигляд (оббитий місцями до червоної цегли тиньк і відсутність ікон у нішах) утримувала свої рококові форми відносно непогано і була єдиною пам'яткою цього стилю у Львові. Саме тому львівські консерватори пам'яток намагалися зберегти її.
Регулярні поховання на Городоцькому цвинтарі тривали до 1 вересня 1875 року. На день офіційного закриття цвинтаря там ще було 300 надгробків. За оголошенням від 18 вересня 1876 року, маґістрат зібрав власників цих гробівців і звернувся з проханням перенести їх на інші львівські цвинтарі коштом міста в термін до 1 вересня 1880 року.
17 травня 1908 року президент Львова Станіслав Цюхцінський повторно подав урядовий список решти гробівців Городоцького цвинтаря для того, щоб протягом року родини померлих перенесли гробівці своїх предків на інші цвинтарі. В іншому випадку місто знімало зі себе відповідальність за подальше їх існування. Рідні померлих іґнорували цю постанову маґістрату, тоді на засіданні міської ради 27 травня 1908 року ухвалено рішення про видання опису цвинтаря. Його виконав Францішек Яворський у статті «Городоцький цвинтар» (1908). Відповідно до опису, на цвинтарі було близько 70 надгробків, на той час також зберігалася книга реєстрації поховань з кінця XVIII — початку XIX століть.
На початку XX століття була пропозиція перетворити територію Городоцького цвинтаря на публічний парк і, таким чином, зберегти колону й уцілілі рештки давніх надгробків. Ця ідея не була би профанацією для колишнього цвинтаря, бо публічний парк слугував би тоді благословенням для живих, виразом пієтизму для запущених могил. Незадовго до початку першої світової війни був створений проект перебудови збережених решток цвинтаря (зокрема, вцілілої колони) на невеликий відпочинковий парк для мешканців цієї околиці Львова.
У 1920-х роках існував проєкт перенесення та встановлення пам'ятної колони біля палацу архієпископа під Високим Замком. Але консерватори пам'яток із «Ґрона консерваторів Східної Галичини» відхилили цю пропозицію маґістрату, бо, на їхню думку, пам'ятку не можна було переносити з одного місця на інше, тому вона протягом довгих років слугувала символом колишнього Городоцького цвинтаря.
1908 року у східній частині Городоцького цвинтаря, біля вулиці Кентшинського, 30 і 32 за проектом архітектора Юзефа Пйонтковського постав будинок польського фізкультурно-гімнастичного товариства «Сокіл ІІ» (нині обома будинками користується дорожній фізкультурно-спортивний клуб «Локомотив»). Водночас від західного боку цвинтаря почав розбудову, займаючи його колишню територію, заклад Антонія та Вікторії Білінських для невиліковно хворих.
Після першої світової війни територію Городоцького цвинтаря почали поступово забудовувати сучасними будівлями.
Оскільки територія колишнього цвинтаря знаходилася у безпосередній близькості до залізниці, то повстала необхідність у будівництві будинку профспілки залізничників. У 1928 році, для забезпечення процесу спорудження по вулиці Кентшинського (нині — вул. Федьковича 54/56) будинку профспілки залізничників (саме так називався нинішній Будинок науки та техніки Львівської залізниці) було обрано Комітет із будівництва. Остаточний проєкт споруди було погоджено у 1932 році, але будівельні роботи розпочалися значно раніше — у 1929 році. У 1932 році, на конкурсній основі, підряд на будівництво виборола львівська будівельна фірма «Генрик Заремба і Спілка». Архітектурне опрацювання проєкту здійснив відомий варшавський архітектор Ромуальд Міллер, технічне опрацювання — інженер-будівельник . У березні 1938 року роботи зі спорудження будинку були завершені.
Сквер перед головним фасадом будинку профспілки залізничників постав на фрагменті Городоцького цвинтаря, остаточно ліквідованого після Другої світової війни. Зі скверу по закінченню другої світової війни, безслідно зникла пам'ятна колона на честь коронації Чудотворної ікони Божої Матері, проте у 1945 році у сквері з'явився пам'ятник Йосипу Сталіну (демонтований у 1961 році), пізніше пам'ятник В. І. Леніну (демонтований у 1990 році). Вільною від забудови залишилася лише територія цього скверу та і частина площі Липневої, що біля Привокзального ринку.
Поховання
У 1880 році з Городоцького цвинтаря урочисто перепоховано і з великими почестями перенесено в гробівець Львівської капітули на Личаківському цвинтарі труни українських греко-католицьких митрополитів — Григорія Яхимовича та Спиридона Литвиновича. Могили їхнього попередника Митрополита Галицького та Архієпископа Львівського, єпископа Кам'янецького, предстоятеля Української Греко-Католицької Церкви Антона Ангеловича, не зважаючи на докладні пошуки останків, не було знайдено на території Городоцького цвинтаря. З історичних джерел відомо, що на Городоцькому цвинтарі греко-католицькі митрополити були поховані посередині цвинтаря, а їх могили прикрашав необароковий пам'ятник, завершений короною і зіркою.
Окрім трьох митрополитів і цілого ряду крилошан церкви святого Юра, на Городоцькому цвинтарі були поховані також ректор греко-католицької духовної семінарії Андрій Дуткевич та віце-ректор цієї семінарії Фердинанд Кордасевич. З духовних осіб на Городоцькому цвинтарі були поховані також ксьондз костелу святої Анни Турський і парох з міста Кросно у південно-східній Польщі Юзеф Бєльський.
На Городоцькому цвинтарі були могили сестер з монастиря Святого Серця. Серед них були монахині, які померли далеко від своїх батьківщин, зокрема, на цвинтарі, були поховані німкені: Клара Фреда, Вільгельміна Граділлек, Луїза Ґрубер, Луїза Турк; французки: Леона Летрідарт, Евеліна Безірс, Марія Понцет та англійка Дженні Ґеорґес. Але їх поховання так і залишилися незнайденими.
Незважаючи на те, що львівські шляхтичі хоронили своїх померлих здебільшого в каплицях або гробівцях на територіях своїх родових маєтків, на Городоцькому цвинтарі були також деякі поховання представників цієї верстви. Тут, зокрема, були поховані: Валентин Чацький, Фелікс Пеґловський, Цецилія з Фредрів Яблоновська (сестра Александра Фредра), Текля з Шептицьких Кунашевська, Зофія з Яблоновських Фредро (бабця митрополита Андрея Шептицького), Северина з Фредрів Скшинська, Кароль та Антоній Дідушицькі, Кароль Яблоновський та інші. Майже всі вони згодом були перенесені на інші місця поховань, деякі навіть за межі Львова. Зокрема, Цецилія з Фредрів Яблоновська була перепохована у крипті під старим костелом у місті Кросьценко (нині належить до Кросненського повіту Підкарпатського воєводства у Польщі).
Найстарші приватні пам'ятники Городоцького цвинтаря, датовані (1792—1799) роками, належали цехмайстру мильного цеху Францішку Герману, фіскальному ад'юнкту Антонію Крістеллі та касиру міської економії Василієві Мацєвичу.
На початку XIX століття на цвинтарі ховали переважно німецьких чиновників, а тому він тоді мав вигляд провінційного німецького цвинтаря, на якому у 1830—1840-х роках часто зустрічалися характерні для перехідного періоду від класицизму до романтизму надгробки у стилі бідермаєру. Польські надгробки зустрічалися у той час рідко.
На цвинтарі розташовувалися могили відомих львівських родин: Кріммерів (1843—1873), Броєрів (1817—1819), Ундерків, Волінських, Дістлів та інших, пізніше перенесені на Личаківський цвинтар. До цікавих пам'яток належали надгробки Матвія Квізали, Маріанни Шванн, Фелікса Петринського, Петера Даре та Клари Ґаттін, бровара Йоганна Прохаски, родини Шафстендера, австрійського барона, таємного радника і президента львівського крайового суду Ґеорґа Екснера, Райнера Йозефа фон Клепсе, польського патріота, борця за відродження Польщі Євгенія Улатовського, Йоганна Нікітша, Томаша Ґлінського, Вітольда Малаховського та багатьох інших.
До особливо цінних скульптурних надгробків належали надгробки професора медицини Львівського університету Яна Махана та його доньки Юзефи Махан. Після ліквідації Городоцького цвинтаря вони опинилися на двох різних львівських цвинтарях. Надгробок Юзефи Махан (†1815) перевезли на Янівський цвинтар (на розі поля 31, біля могили архиєпископа Більчевського). Це фігура плакальниці, створена Антоном Шімзером у 1816—1820 роках у стилі ампір. Нагробок Йоганна (Яна) Махана — на алеї між полями 67 та 68 Личаківського цвинтаря. Це також скульптура плакальниці, яка в жалобі обіймає урну, прикрашену вінком і вільно задраповану (її авторами вважають Гартмана Вітвера й Антона Шімзера). Обидва пам'ятники зберігаються в доброму стані.
Неподалік від поховання Яна Махана на Городоцькому цвинтарі був похований професор перший ректор Львівського університету, німець . Він був похований поруч з могилами своєї дружини Марії та дочок Йоанни та Алоїзи. Тлінні останки представників родини Мауса, крім Алоїзи, були перенесені на Личаківський цвинтар, де перепоховані в каплиці його зятя, графа Петра Бруніцького.
У 1874 році на цвинтарі зведено останній кам'яний надгробок, під яким були поховані останки відомої співачки німецького театру Клари Ґраф, а її чоловік, капітан з 51 піхотного полку Фердинанд Ґраф, згідно його волі, був похований біля коханої дружини. Отож, Ґраф був останнім із похованих на Городоцькому цвинтарі.
На цвинтарі також зустрічалися зразки найдавніших для Львова цвинтарних скульптурних форм — фігур «плачок» (жалібниць), датованих кінцем XVIII — початком XIX століття.
Жіночі фігури представляли біль, жаль або смуток і нагадували класицистичні твори Антона та Йоганна Шімзерів з Личаківського цвинтаря. Надгробок Яна Дістля, виконаний скульптором Павлом Ойтелє, являв собою генія смерті та жіночу постать під хрестом; надгробок Йоганна Нікітша був прикрашений постаттю засмученої жінки з дитям на руках при постаменті з урною. Надгробний пам'ятник Юзефи Махан, дочки професора медицини Яна Махана, прикрашала статуя жінки на колінах, поставлена на високому постаменті. Скульптура вирізнялася з-поміж інших на цвинтарі. Торс її був похилений, голова піднесена, руки затиснені і опущені до колін. Вираз обличчя жінки був шляхетний і натуральний, статуя уособлювала біль, а дві інші фігури, поміщені на надгробній плиті, символізували жаль і смуток та доповнювали фігурну композицію пам'ятника. Усі фігури були одягнені у стародавні шати. Оригінальна жіноча постать була поміщена на постаменті надгробка Томаша Ґлінського. Вона обіймала урну, а в руках тримала вінок з квітів. Подібні фігури плакальниць прикрашали також надгробки Райнера фон Клепсе, Евгеніуша Улатовського та Йоганна Нікітша.
Примітки
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 7.
- // Medyński A. Ilustrowany przewodnik po cmentarzu Łyczakowskim. — cz. 1. (пол.)
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 17-18.
- Ciesielski W. Pomnikowe rysy z cmentarzy lwowskich… — S. 15.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 10.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 11.
- Rachwał S. Cmentarz Gródecki… — S. 4.
- Ciesielski W. Pomnikowe rysy z cmentarzy lwowskich… — S. 76.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 16.
- Janusz B. Zniszczone cmentarze Lwowskie / B. Janusz // Wiadomości konserwatorskie. — Lwów, 1925. — № 5—6. — S. 150—151. (пол.)
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 9.
- Rachwał S. Cmentarz Gródecki… — S. 2.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 20.
- Janusz B. Zniszczone cmentarze Lwowskie / B. Janusz // Wiadomości konserwatorskie. — Lwów, 1925. — № 5 — 6. — S. 152.
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta… — S. 154.
- Проєкт «Міський медіаархів»: палац культури залізничників. lvivcenter.org. Центр міської історії Центрально-Східної Європи. оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 28 вересня 2020.
- Будинок, у якому живе творчість (PDF). railway.lviv.ua. Львівська залізниця. 5 січня 2012. (PDF) оригіналу за 5 січня 2012. Процитовано 17 липня 2016.
- Мельник I., Масик Р. Пам'ятники та меморіальні таблиці міста Львова… — С. 280—281.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові… — С. 131.
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie i powszechnej wystawie krajowej… — S. 152.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 33.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 34.
- Krościenko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 703. (пол.)
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 76.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 21—26, 29.
- Мельник І., Загайська Р. (16 лютого 2015). Антон Шімзер на кам'яницях і цвинтарях Львова. zbruc.eu. Zbruč. оригіналу за 8 лютого 2022. Процитовано 8 лютого 2022.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 38.
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie… — S. 39.
- Ciesielski W. Pomnikowe rysy z cmentarzy lwowskich… — S. 54.
Джерела
- // Львівський залізничник. — № 20 (7824). — 22 травня. — 2009. — С. 1, 6—8.
- Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові / авт. передм. Я. Д. Ісаєвич; упоряд., текстолог. опрац. і примітки Б. З. Якимовича; Упоряд. іл. матеріалу Р. І. Крип'якевича; Худож. В. М. Павлик. — Львів : Каменяр, 1991. — 167 с. — 30 000 прим. — ISBN 5-7745-0316-Х.
- Ciesielski W. Pomnikowe rysy z cmentarzy lwowskich. — Lwów: nakładem Edwarda Kreutza, 1890. — 97 s. (пол.)
- Jaworski F. Cmentarz Gródecki we Lwowie / Franciszek Jaworski. — Lwów: nakl. T-wa miłośników przeszłości Lwowa, 1908. — 62 s. (пол.)
- Ilustrowany przewodnik po Lwowie i powszechnej wystawie krajowej / Herzmanek Leon, Merunowicz Teofil, Czołowski Aleksander, Kowalczuk Michał. — Lwów: wyd. przez Towarzytstwo dla rozwoju i upiększenia miasta, 1894. — 200 s. (пол.)
- Orłowicz M. Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta // Zjednoczone zakłady kartograficzne i wydawnicze tow. naucz. szkół. średn. i wyż. s. a. — Lwów; Warszawa, 1925. — 273 s.: il. — (Wydanie drugie rozszerzone; Książnica-Atłas) (пол.)
- Rachwał S. Cmentarz Gródecki / Stanisław Rachwał // Kurjer Lwowski. — Lwów, 1916. — 22 września. — № 475. (пол.)
Посилання
- Христина Харчук Городоцький цвинтар у Львові: основні причини виникнення, розвиток та занепад (друга половина XVII — кінець ХІХ ст.) // Народознавчі зошити. — 2013. — № 6 (114). — С. 1045—1051. — ISSN 1028-5091.
- Христина Харчук // Краєзнавство. — 2013. — № 3. — С. 97—103.
- Lwów — Cmentarze. cracovia-leopolis.pl (пол.). Cracovia Leopolis. оригіналу за 14 лютого 2015. Процитовано 11 червня 2022.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorodo ckij cvi ntar pol Cmentarz Grodecki kolishnij cvintar u Lvovi nazva pohodit vid Gorodockoyi dorogi yaka pryamuvala zi Lvova do viyizdu z mista u napryamku mistechka Gorodok Yagellonskij Zasnovanij u drugij polovini XVII stolittya na pivdenno zahidnij okolici na polyah Bilogorshi funkcionuvav do 1 veresnya 1875 roku Gorodockij cvintarGorodockij cvintar na plani m Lvova 1931 roku Gorodockij cvintar na plani m Lvova 1931 rokuInformaciya pro cvintar49 50 00 pn sh 23 56 00 sh d H G OKrayina PolshaRoztashuvannyaLvivVidkritodruga polovina XVII stolittyaStanne zberigsyaKilkist pohovan300Gorodockij cvintarGorodockij cvintar Lviv Na pochatku XX stolittya Gorodockij cvintar mav vidovzhenu formu ta zajmav teritoriyu yaka obmezhuvalasya vulicyami Bilinskih Gorodockoyu navproti primiskogo zaliznichnogo vokzalu za budinkami 163 169 po vul Gorodockij Kentshinskogo a golovna cvintarna brama mistilasya nepodalik peretinu vulic Sheptickih chastina ploshi Bilchevskogo ta Adama Sapyegi Istoriya11 grudnya 1783 roku Nadvirna kancelyariya Gabsburgiv u Vidni vidala dekret zgidno z yakim magistrati vsih provincij imperiyi mali likviduvati vsi cvintari pri hramah i protyagom 4 tizhniv vidiliti za mezhami mist specialni dilyanki dlya oblashtuvannya na nih misc dlya pohovan cvintariv Ce stosuvalosya j Galichini a tomu 22 sichnya 1784 roku cej dekret opublikuvalo Galicke namisnictvo u Lvovi Ale spershu ce ne malo efektu bo j pislya zakinchennya terminu vkazanogo v dekreti galichani prodovzhuvali hovati pomerlih navkolo hramiv Tomu proces ulashtuvannya zamiskih cvintariv trivav she dekilka rokiv Pam yatna kolona na chest koronaciyi Chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi Naprikinci XVIII stolittya pochali znositi oboronni ukriplennya Lvova vnaslidok chogo teritoriya mista strimko zbilshilasya bo seredmistya zlilosya z peredmistyami Cherez ce plosha mista dosyagla 31 9 km Zbilshennya teritoriyi sprichinilo zrostannya chiselnosti naselennya mista vodnochas cherez postijni spalahi epidemij smertnist sered naselennya zrosla Vse ce prizvelo do nestachi misc dlya pohovan navkolo hramiv Zgodom misto podilili na 5 dilnic odna z yakih II abo Krakivska otrimala pravo hovati pomerlih na Gorodockomu cvintari Gorodockij cvintar vpershe zgaduyetsya u 1682 roci yak misce zboriv vijska polskogo korolya Yana III Sobeskogo gotovogo jti na dopomogu oblozhenomu turkami garnizonu Vidnya u 1683 roci Specialno dlya cogo na pivdenno zahidnij okolici Lvova u Bilogorskih polyah bulo vidileno zemelnu dilyanku plosheyu 5300 m 0 53 ga de korolivski vijska otaborilisya ta formuvalisya u pidrozdili dlya podalshogo pohodu na Viden Zgodom tut do ostannih dniv pershoyi Rechi Pospolitoyi vidbuvalisya vijskovi paradi Ricarskogo kola Takozh tut hovali zagiblih soldativ bo brakuvalo miscya na cvintari bilya kostelu Svyatoyi Anni Same na comu misci na bilogorskih polyah de buli pohovani polski voyaki j pochav formuvatisya Gorodockij cvintar Zokrema tut pochali hovati nezamozhnih gorodyan Na zahid vid ploshi Svyatogo Yura do cvintarya pryamuvala tak zvana Cvintarna doroga yaka pislya provedennya administrativno teritorialnoyi reformi j uporyadkuvannya dovkillya Lvova otrimala nazvu vulicya Cvintarna 1 lipnya 1751 roku na polyah Bilogorshi lvivski otci dominikanci cherez brak miscya u svoyemu kosteli yakij todi vidnovlyuvali inscenizuvali pishnu koronaciyu Chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi Zgodom na misci urochistoyi podiyi dominikani virishili postaviti pam yatnu kolonu i 29 travnya 1756 roku zvernulisya za dozvolom do lvivskogo magistratu Pam yatnu kolonu na chest koronaciyi Chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi bulo zvedeno dominikancyami v duzhe stisli termini V osnovi koloni buv chotirigrannij kam yanij postament visotoyu 12 metriv shirinoyu 2 52 metri z troma shodinkami Na nomu stoyala triyarusna piramida z nishami u formi tablic v yakih buli obrazi svyatih Materi Bozhoyi svyatogo Josipa svyatogo Aloyiza svyatogo Luki Yevangelista svyatogo Yakova svyatogo Vincenta ta svyatogo Dominika Pid nimi mistilis rodinni gerbi Potockih ta Mnishekiv Kolonu vinchala blyashana pozolochena korona a z neyi vibliskuvala na vsi boki shestipromeneva zolotista zirka Na koloni buv pam yatnij napis yakij svidchiv sho vona vstanovlena perevazhno koshtom mecenatki fundatorki dekilkoh kosteliv z Mnishekiv Potockoyi druzhini krakivskogo kashtelyana i getmana koronnogo Yuzefa Potockogo She odin napis na marmurovij tablici svidchiv pro te sho u 1837 roci yiyi vidnoviv lvivskij mishanin Stanislav Bernackij Pri vidnovlenni koloni dopusheno ryad brutalnih pomilok Zokrema na frontalnomu boci koloni bulo napisano sho koronaciya Materi Bozhoyi vidbulasya u 1753 roci a z protilezhnogo zaznacheno sho kolonu postavleno u 1750 roci U 1751 roci pislya koronaciyi obrazu Materi Bozhoyi dovkola ciyeyi pam yatnoyi koloni pochav rozrostatisya Gorodockij cvintar U 1851 roci v sotu richnicyu vstanovlennya koloni Materi Bozhoyi na polyah Bilogorshi konvent dominikanciv vostannye povtoriv urochistosti koronaciyi V pershij chverti XX stolittya pam yatna kolona she isnuvala Vona zberigalasya u majzhe nezminnomu viglyadi popri obdertij viglyad obbitij miscyami do chervonoyi cegli tink i vidsutnist ikon u nishah utrimuvala svoyi rokokovi formi vidnosno nepogano i bula yedinoyu pam yatkoyu cogo stilyu u Lvovi Same tomu lvivski konservatori pam yatok namagalisya zberegti yiyi Regulyarni pohovannya na Gorodockomu cvintari trivali do 1 veresnya 1875 roku Na den oficijnogo zakrittya cvintarya tam she bulo 300 nadgrobkiv Za ogoloshennyam vid 18 veresnya 1876 roku magistrat zibrav vlasnikiv cih grobivciv i zvernuvsya z prohannyam perenesti yih na inshi lvivski cvintari koshtom mista v termin do 1 veresnya 1880 roku 17 travnya 1908 roku prezident Lvova Stanislav Cyuhcinskij povtorno podav uryadovij spisok reshti grobivciv Gorodockogo cvintarya dlya togo shob protyagom roku rodini pomerlih perenesli grobivci svoyih predkiv na inshi cvintari V inshomu vipadku misto znimalo zi sebe vidpovidalnist za podalshe yih isnuvannya Ridni pomerlih ignoruvali cyu postanovu magistratu todi na zasidanni miskoyi radi 27 travnya 1908 roku uhvaleno rishennya pro vidannya opisu cvintarya Jogo vikonav Francishek Yavorskij u statti Gorodockij cvintar 1908 Vidpovidno do opisu na cvintari bulo blizko 70 nadgrobkiv na toj chas takozh zberigalasya kniga reyestraciyi pohovan z kincya XVIII pochatku XIX stolit Na pochatku XX stolittya bula propoziciya peretvoriti teritoriyu Gorodockogo cvintarya na publichnij park i takim chinom zberegti kolonu j ucilili reshtki davnih nadgrobkiv Cya ideya ne bula bi profanaciyeyu dlya kolishnogo cvintarya bo publichnij park sluguvav bi todi blagoslovennyam dlya zhivih virazom piyetizmu dlya zapushenih mogil Nezadovgo do pochatku pershoyi svitovoyi vijni buv stvorenij proekt perebudovi zberezhenih reshtok cvintarya zokrema vcililoyi koloni na nevelikij vidpochinkovij park dlya meshkanciv ciyeyi okolici Lvova U 1920 h rokah isnuvav proyekt perenesennya ta vstanovlennya pam yatnoyi koloni bilya palacu arhiyepiskopa pid Visokim Zamkom Ale konservatori pam yatok iz Grona konservatoriv Shidnoyi Galichini vidhilili cyu propoziciyu magistratu bo na yihnyu dumku pam yatku ne mozhna bulo perenositi z odnogo miscya na inshe tomu vona protyagom dovgih rokiv sluguvala simvolom kolishnogo Gorodockogo cvintarya 1908 roku u shidnij chastini Gorodockogo cvintarya bilya vulici Kentshinskogo 30 i 32 za proektom arhitektora Yuzefa Pjontkovskogo postav budinok polskogo fizkulturno gimnastichnogo tovaristva Sokil II nini oboma budinkami koristuyetsya dorozhnij fizkulturno sportivnij klub Lokomotiv Vodnochas vid zahidnogo boku cvintarya pochav rozbudovu zajmayuchi jogo kolishnyu teritoriyu zaklad Antoniya ta Viktoriyi Bilinskih dlya nevilikovno hvorih Pislya pershoyi svitovoyi vijni teritoriyu Gorodockogo cvintarya pochali postupovo zabudovuvati suchasnimi budivlyami Oskilki teritoriya kolishnogo cvintarya znahodilasya u bezposerednij blizkosti do zaliznici to povstala neobhidnist u budivnictvi budinku profspilki zaliznichnikiv U 1928 roci dlya zabezpechennya procesu sporudzhennya po vulici Kentshinskogo nini vul Fedkovicha 54 56 budinku profspilki zaliznichnikiv same tak nazivavsya ninishnij Budinok nauki ta tehniki Lvivskoyi zaliznici bulo obrano Komitet iz budivnictva Ostatochnij proyekt sporudi bulo pogodzheno u 1932 roci ale budivelni roboti rozpochalisya znachno ranishe u 1929 roci U 1932 roci na konkursnij osnovi pidryad na budivnictvo viborola lvivska budivelna firma Genrik Zaremba i Spilka Arhitekturne opracyuvannya proyektu zdijsniv vidomij varshavskij arhitektor Romuald Miller tehnichne opracyuvannya inzhener budivelnik U berezni 1938 roku roboti zi sporudzhennya budinku buli zaversheni Skver pered golovnim fasadom budinku profspilki zaliznichnikiv postav na fragmenti Gorodockogo cvintarya ostatochno likvidovanogo pislya Drugoyi svitovoyi vijni Zi skveru po zakinchennyu drugoyi svitovoyi vijni bezslidno znikla pam yatna kolona na chest koronaciyi Chudotvornoyi ikoni Bozhoyi Materi prote u 1945 roci u skveri z yavivsya pam yatnik Josipu Stalinu demontovanij u 1961 roci piznishe pam yatnik V I Leninu demontovanij u 1990 roci Vilnoyu vid zabudovi zalishilasya lishe teritoriya cogo skveru ta i chastina ploshi Lipnevoyi sho bilya Privokzalnogo rinku PohovannyaGrobivec tayemnogo radnika ta prezidenta Lvivskogo Krajovogo sudu Georga Eksnera U 1880 roci z Gorodockogo cvintarya urochisto perepohovano i z velikimi pochestyami pereneseno v grobivec Lvivskoyi kapituli na Lichakivskomu cvintari truni ukrayinskih greko katolickih mitropolitiv Grigoriya Yahimovicha ta Spiridona Litvinovicha Mogili yihnogo poperednika Mitropolita Galickogo ta Arhiyepiskopa Lvivskogo yepiskopa Kam yaneckogo predstoyatelya Ukrayinskoyi Greko Katolickoyi Cerkvi Antona Angelovicha ne zvazhayuchi na dokladni poshuki ostankiv ne bulo znajdeno na teritoriyi Gorodockogo cvintarya Z istorichnih dzherel vidomo sho na Gorodockomu cvintari greko katolicki mitropoliti buli pohovani poseredini cvintarya a yih mogili prikrashav neobarokovij pam yatnik zavershenij koronoyu i zirkoyu Okrim troh mitropolitiv i cilogo ryadu kriloshan cerkvi svyatogo Yura na Gorodockomu cvintari buli pohovani takozh rektor greko katolickoyi duhovnoyi seminariyi Andrij Dutkevich ta vice rektor ciyeyi seminariyi Ferdinand Kordasevich Z duhovnih osib na Gorodockomu cvintari buli pohovani takozh ksondz kostelu svyatoyi Anni Turskij i paroh z mista Krosno u pivdenno shidnij Polshi Yuzef Byelskij Na Gorodockomu cvintari buli mogili sester z monastirya Svyatogo Sercya Sered nih buli monahini yaki pomerli daleko vid svoyih batkivshin zokrema na cvintari buli pohovani nimkeni Klara Freda Vilgelmina Gradillek Luyiza Gruber Luyiza Turk francuzki Leona Letridart Evelina Bezirs Mariya Poncet ta anglijka Dzhenni Georges Ale yih pohovannya tak i zalishilisya neznajdenimi Grobivec rodini Shafshtadteriv Nezvazhayuchi na te sho lvivski shlyahtichi horonili svoyih pomerlih zdebilshogo v kaplicyah abo grobivcyah na teritoriyah svoyih rodovih mayetkiv na Gorodockomu cvintari buli takozh deyaki pohovannya predstavnikiv ciyeyi verstvi Tut zokrema buli pohovani Valentin Chackij Feliks Peglovskij Ceciliya z Fredriv Yablonovska sestra Aleksandra Fredra Teklya z Sheptickih Kunashevska Zofiya z Yablonovskih Fredro babcya mitropolita Andreya Sheptickogo Severina z Fredriv Skshinska Karol ta Antonij Didushicki Karol Yablonovskij ta inshi Majzhe vsi voni zgodom buli pereneseni na inshi miscya pohovan deyaki navit za mezhi Lvova Zokrema Ceciliya z Fredriv Yablonovska bula perepohovana u kripti pid starim kostelom u misti Kroscenko nini nalezhit do Krosnenskogo povitu Pidkarpatskogo voyevodstva u Polshi Najstarshi privatni pam yatniki Gorodockogo cvintarya datovani 1792 1799 rokami nalezhali cehmajstru milnogo cehu Francishku Germanu fiskalnomu ad yunktu Antoniyu Kristelli ta kasiru miskoyi ekonomiyi Vasiliyevi Macyevichu Na pochatku XIX stolittya na cvintari hovali perevazhno nimeckih chinovnikiv a tomu vin todi mav viglyad provincijnogo nimeckogo cvintarya na yakomu u 1830 1840 h rokah chasto zustrichalisya harakterni dlya perehidnogo periodu vid klasicizmu do romantizmu nadgrobki u stili bidermayeru Polski nadgrobki zustrichalisya u toj chas ridko Na cvintari roztashovuvalisya mogili vidomih lvivskih rodin Krimmeriv 1843 1873 Broyeriv 1817 1819 Underkiv Volinskih Distliv ta inshih piznishe pereneseni na Lichakivskij cvintar Do cikavih pam yatok nalezhali nadgrobki Matviya Kvizali Marianni Shvann Feliksa Petrinskogo Petera Dare ta Klari Gattin brovara Joganna Prohaski rodini Shafstendera avstrijskogo barona tayemnogo radnika i prezidenta lvivskogo krajovogo sudu Georga Eksnera Rajnera Jozefa fon Klepse polskogo patriota borcya za vidrodzhennya Polshi Yevgeniya Ulatovskogo Joganna Nikitsha Tomasha Glinskogo Vitolda Malahovskogo ta bagatoh inshih Do osoblivo cinnih skulpturnih nadgrobkiv nalezhali nadgrobki profesora medicini Lvivskogo universitetu Yana Mahana ta jogo donki Yuzefi Mahan Pislya likvidaciyi Gorodockogo cvintarya voni opinilisya na dvoh riznih lvivskih cvintaryah Nadgrobok Yuzefi Mahan 1815 perevezli na Yanivskij cvintar na rozi polya 31 bilya mogili arhiyepiskopa Bilchevskogo Ce figura plakalnici stvorena Antonom Shimzerom u 1816 1820 rokah u stili ampir Nagrobok Joganna Yana Mahana na aleyi mizh polyami 67 ta 68 Lichakivskogo cvintarya Ce takozh skulptura plakalnici yaka v zhalobi obijmaye urnu prikrashenu vinkom i vilno zadrapovanu yiyi avtorami vvazhayut Gartmana Vitvera j Antona Shimzera Obidva pam yatniki zberigayutsya v dobromu stani Grobivec Joganna Nikitsha Nepodalik vid pohovannya Yana Mahana na Gorodockomu cvintari buv pohovanij profesor pershij rektor Lvivskogo universitetu nimec Vin buv pohovanij poruch z mogilami svoyeyi druzhini Mariyi ta dochok Joanni ta Aloyizi Tlinni ostanki predstavnikiv rodini Mausa krim Aloyizi buli pereneseni na Lichakivskij cvintar de perepohovani v kaplici jogo zyatya grafa Petra Brunickogo U 1874 roci na cvintari zvedeno ostannij kam yanij nadgrobok pid yakim buli pohovani ostanki vidomoyi spivachki nimeckogo teatru Klari Graf a yiyi cholovik kapitan z 51 pihotnogo polku Ferdinand Graf zgidno jogo voli buv pohovanij bilya kohanoyi druzhini Otozh Graf buv ostannim iz pohovanih na Gorodockomu cvintari Na cvintari takozh zustrichalisya zrazki najdavnishih dlya Lvova cvintarnih skulpturnih form figur plachok zhalibnic datovanih kincem XVIII pochatkom XIX stolittya Zhinochi figuri predstavlyali bil zhal abo smutok i nagaduvali klasicistichni tvori Antona ta Joganna Shimzeriv z Lichakivskogo cvintarya Nadgrobok Yana Distlya vikonanij skulptorom Pavlom Ojtelye yavlyav soboyu geniya smerti ta zhinochu postat pid hrestom nadgrobok Joganna Nikitsha buv prikrashenij postattyu zasmuchenoyi zhinki z dityam na rukah pri postamenti z urnoyu Nadgrobnij pam yatnik Yuzefi Mahan dochki profesora medicini Yana Mahana prikrashala statuya zhinki na kolinah postavlena na visokomu postamenti Skulptura viriznyalasya z pomizh inshih na cvintari Tors yiyi buv pohilenij golova pidnesena ruki zatisneni i opusheni do kolin Viraz oblichchya zhinki buv shlyahetnij i naturalnij statuya uosoblyuvala bil a dvi inshi figuri pomisheni na nadgrobnij pliti simvolizuvali zhal i smutok ta dopovnyuvali figurnu kompoziciyu pam yatnika Usi figuri buli odyagneni u starodavni shati Originalna zhinocha postat bula pomishena na postamenti nadgrobka Tomasha Glinskogo Vona obijmala urnu a v rukah trimala vinok z kvitiv Podibni figuri plakalnic prikrashali takozh nadgrobki Rajnera fon Klepse Evgeniusha Ulatovskogo ta Joganna Nikitsha PrimitkiJaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 7 Medynski A Ilustrowany przewodnik po cmentarzu Lyczakowskim cz 1 pol Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 17 18 Ciesielski W Pomnikowe rysy z cmentarzy lwowskich S 15 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 10 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 11 Rachwal S Cmentarz Grodecki S 4 Ciesielski W Pomnikowe rysy z cmentarzy lwowskich S 76 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 16 Janusz B Zniszczone cmentarze Lwowskie B Janusz Wiadomosci konserwatorskie Lwow 1925 5 6 S 150 151 pol Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 9 Rachwal S Cmentarz Grodecki S 2 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 20 Janusz B Zniszczone cmentarze Lwowskie B Janusz Wiadomosci konserwatorskie Lwow 1925 5 6 S 152 Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta S 154 Proyekt Miskij mediaarhiv palac kulturi zaliznichnikiv lvivcenter org Centr miskoyi istoriyi Centralno Shidnoyi Yevropi originalu za 25 sichnya 2021 Procitovano 28 veresnya 2020 Budinok u yakomu zhive tvorchist PDF railway lviv ua Lvivska zaliznicya 5 sichnya 2012 PDF originalu za 5 sichnya 2012 Procitovano 17 lipnya 2016 Melnik I Masik R Pam yatniki ta memorialni tablici mista Lvova S 280 281 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi S 131 Ilustrowany przewodnik po Lwowie i powszechnej wystawie krajowej S 152 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 33 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 34 Kroscienko Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 703 pol Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 76 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 21 26 29 Melnik I Zagajska R 16 lyutogo 2015 Anton Shimzer na kam yanicyah i cvintaryah Lvova zbruc eu Zbruc originalu za 8 lyutogo 2022 Procitovano 8 lyutogo 2022 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 38 Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie S 39 Ciesielski W Pomnikowe rysy z cmentarzy lwowskich S 54 Dzherela Lvivskij zaliznichnik 20 7824 22 travnya 2009 S 1 6 8 Krip yakevich I Istorichni prohodi po Lvovi avt peredm Ya D Isayevich uporyad tekstolog oprac i primitki B Z Yakimovicha Uporyad il materialu R I Krip yakevicha Hudozh V M Pavlik Lviv Kamenyar 1991 167 s 30 000 prim ISBN 5 7745 0316 H Ciesielski W Pomnikowe rysy z cmentarzy lwowskich Lwow nakladem Edwarda Kreutza 1890 97 s pol Jaworski F Cmentarz Grodecki we Lwowie Franciszek Jaworski Lwow nakl T wa milosnikow przeszlosci Lwowa 1908 62 s pol Ilustrowany przewodnik po Lwowie i powszechnej wystawie krajowej Herzmanek Leon Merunowicz Teofil Czolowski Aleksander Kowalczuk Michal Lwow wyd przez Towarzytstwo dla rozwoju i upiekszenia miasta 1894 200 s pol Orlowicz M Ilustrowany przewodnik po Lwowie ze 102 ilustracjami i planem miasta Zjednoczone zaklady kartograficzne i wydawnicze tow naucz szkol sredn i wyz s a Lwow Warszawa 1925 273 s il Wydanie drugie rozszerzone Ksiaznica Atlas pol Rachwal S Cmentarz Grodecki Stanislaw Rachwal Kurjer Lwowski Lwow 1916 22 wrzesnia 475 pol PosilannyaHristina Harchuk Gorodockij cvintar u Lvovi osnovni prichini viniknennya rozvitok ta zanepad druga polovina XVII kinec HIH st Narodoznavchi zoshiti 2013 6 114 S 1045 1051 ISSN 1028 5091 Hristina Harchuk Krayeznavstvo 2013 3 S 97 103 Lwow Cmentarze cracovia leopolis pl pol Cracovia Leopolis originalu za 14 lyutogo 2015 Procitovano 11 chervnya 2022