Городисла вичі село в Україні у Львівському районі Львівської області Орган місцевого самоврядування Давидівська сільськ

Городисла́вичі — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Орган місцевого самоврядування — Давидівська сільська рада. Село засноване у 1441 році.

село Городиславичі


Герб	Прапор

Давидівська сільська громада

Основні дані

Перша згадка

1413

Населення

438

Площа

2,59 км²

Густота населення

169,11 осіб/км²

Поштовий індекс

81152

Телефонний код

+380 3230

Географічні дані

Географічні координати

49°45′07″ пн. ш. 24°17′41″ сх. д. / 49.75194° пн. ш. 24.29472° сх. д.Координати: 49°45′07″ пн. ш. 24°17′41″ сх. д. / 49.75194° пн. ш. 24.29472° сх. д.

Середня висота
над рівнем моря

247 м

Місцева влада

Адреса ради

81152, Львівська обл., Пустомитівський р-н, с. Миколаїв

Карта

Городиславичі

Городиславичі

Мапа

Городиславичі у Вікісховищі

Історія

Уперше згадується у старостинському документі Івана Сремського про продаж Глібом Дядковичем з Романова лісу й романівської дубрави, що тягнеться до села Городиславичі пану Григорію 23 червня 1413 р.

У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 3 лани (близько 75 га) оброблюваної землі, село у володінні Одновського.

Дідичами Городиславич, яке за часів польського панування адміністративно належало до складу Львівської землі Руського воєводства, з кінця XIV ст. були руські шляхтичі Романовські — нащадки першого відомого його власника Івана-Гліба Дядьковича з Романова гербу Шалава. (лат. Iohanne dicto Hlib Dyathkowitcz de Romanow) по лінії його сина Миколая Романовського. Також Каспер Несецький вважав Івана-Гліба Дядьковича представником роду Свірзьких гербу Шалава.

Романовські володіли селом до 1488 року. Після шлюбу Беати Романовської з Пйотром Одновським, Городиславичі (разом з Романовом та Підгородищем) перейшло у власність Гербуртів.

1555 року село перейшло від Миколая Гербурта з Однова і Фельштина — сина Беати Романівської, за заповітом до сестрениці Анни зі Стоянців Чурило, яка близько 1547 року вийшла за любомльського старосту, охмістра королеви Варвари Радзивілл . Надалі Городиславичами володіли Сенявські: в другій половині XVI ст. — руський воєвода Ієронім, в середині XVII ст. — його правнук, львівський староста Адам-Ієронім. Городиславичі належали до маєтності, куди входили також Підгородище, Романів, Селиська, Підсоснів, Пліхів та Германів.

В 1670 р. був укладений інвентар, в якому перелічені жителі села. Серед них кметі на чвертях: Гриць Ямний, Кавтан, Захарчині (?), Кот, Прокоп, Боднар, Скаліш, Жила, Прейма, Хацко, Савицький, Нога, Гричик, Кавча, Дмитерко, Волошин, Ганс, Дацько, Федунець, Харко, Лучик, Кальний, Туз, Воляник, Василь і Хведь Бундзики, Гриць Мельників, Павел, Паскуш; підсадки: Конюх, Андрейко, Драб, Госіор, Ласко, Міхно Шавчик, Івасько, Данько, Зиґмунт, Іван Чорний, Клачек, Чихало, Василь, Стецько Зельник; ткачі-підсадки: Цимбалістий, Іван Сліпий, Гудзко; ткачі-комірники: Щирба, Павел, Савицький; комірники з халупами: швець Яцко, Хващевський, Бочатиха, Владика, Костецький, Іван Волошин, Навілавський; комірники без халуп: Федько Качмар, Хиць (?) Федорців, Федько Дидів, Пасічник, Войтек, Іван Червоний, швець Кузьма, Савка, Яцко Преймин, Петрик, Демко. Окремо згадані священник і мельник (імена не вказані), Іван Ватаман та Маліновський.

Населення

За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкало 438 осіб. Мовний склад села був таким:


Мова	Число ос.	Відсоток
українська	437	99,77
російська	1	0,23

Церква

Храм св. Дмитрія Солунського збудований у 1829 р. (1827)р. Внесений до реєстру пам'яток архітектури місцевого значення за охоронним номером 1941-М. Належить до Пустомитівського деканату, Львівської єпархії УАПЦ.

Примітки

. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.
Katalog dokumentów pergaminowych ze zbiorów Tomasza Niewodniczańskiego w Bitburgu/ Oprac. J. Tomaszewicz i M. Zdanek; red. W. Bukowski. Kraków, 2004. Nr 46. S. 21
Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 252. (пол.)
Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności … [ 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 252.
. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.
. Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.

Посилання

Погода в селі Городиславичі [ 14 січня 2020 у Wayback Machine.]

Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] . Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 12 лютого 2016.

[2] Katalog dokumentów pergaminowych ze zbiorów Tomasza Niewodniczańskiego w Bitburgu/ Oprac. J. Tomaszewicz i M. Zdanek; red. W. Bukowski. Kraków, 2004. Nr 46. S. 21

[3] Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. s. 155 – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s.

[4] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… [ 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743.— 820 s.— S. 252. (пол.)

[5] Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności … [ 8 грудня 2014 у Wayback Machine.] — T. 4. — S. 252.

[6] . Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.

[7] . Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.

[8] . Архів оригіналу за 4 лютого 2022. Процитовано 4 лютого 2022.