Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Горила східна Час існування: — сучасність | ||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||
| Gorilla beringei Matschie, 1903 | ||||||||||||||||||||||||||||
 Мапа поширення східної горили в Африці | ||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||
|
Східна горила (Gorilla beringei) — вид приматів з роду горили (Gorilla) родини гомініди (Hominidae), поширений у Центральній Африці.
Класифікація
Вид східна горила складається з двох підвидів:
- гірського Gorilla beringei beringei (Matschie 1903). Чисельність популяції близько 700 особин. Поширена на вулканічних схилах Руанди, Уганди та Демократичної республіки Конго.
- рівнинного Gorilla beringei graueri (Matschie 1914). Знаходиться в меншій небезпеці, ніж гірська горила. Чисельність популяції 5000 особин. Поширена в низинній частині Конго і Уганди.
Зовнішній вигляд
Східна горила має велику голову, широкі груди і довгі ноги. Ніс плоский, з великими ніздрями. Волосся в основному чорного кольору, з синюватим відтінком в гірських горил, зрілі самці мають срібну смугу на спині. Хутро покриває практично все тіло, за винятком обличчя, грудей, долонь і ступень. З віком воно набуває сивуватого забарвлення.
Гірські горили трохи менші за розмірами, ніж їх рівнинні родичі. Самці значно більші за самок. Маса тіла дорослого самця в середньому 160 кг, іноді може досягати 220 кг. Самки важать 70-114 кг. Довжина тіла 185 см у самців і 150 см у самок.
Поведінка
Проживають у сімейних групах, що складається з домінуючого самця, його самок і потомства. Розмір групи більше, ніж у західних горил, в середньому 35 особин. Межі території не охороняються, однак можуть відбуватися сутички при зустрічах однієї групи з іншою.
Самки переходять зі своєї рідної групи в іншу перед періодом спаровування. Зазвичай це відбувається у віці 8 років. Часто вони приєднуються до самотніх самців і створюють нову групу. Самці залишають сім'ю, з якою вони виросли, у 11 років. Вони тривалий час ведуть самотній спосіб життя і створюють власну сім'ю у віці понад 15 років.
Живляться корінням, листям, корою, деревиною, квітами, фруктами і стеблами рослин, іноді безхребетними тваринами і грибами.
Чіткого періоду розмноження у східних горил немає. Самки народжують дитинчат тільки раз на 3-4 роки, внаслідок тривалого періоду вагітності та виховання молодняку. Вагітність триває 8,5 місяців. Народжується одне дитинча. Новонароджені особини мають сірувато-рожеву шкіру і можуть повзати через 9 тижнів після народження. Відлучення від грудей відбувається в 3,5 роки. Статева зрілість настає в 10 років у самок і в 15 років у самців. Тривалість життя 40—50 років.
Поширення
Східні горили поширені в низинних і гірських субальпійських лісах на сході Демократичної республіки Конго, у південно-західній Уганді, Руанді і на території між річкою Луалаба і озерами Едвард і Танганьїка. Віддають перевагу лісу з щільною трав'янистої підстилкою.
Охоронний статус та чисельність
З 2000 року МСОП надало східній горилі статус «Під загрозою вимирання». Проте у вересні 2016 року було повідомлено про скорочення чисельності виду на 70% за 20 років, тому статус було змінено на «На межі зникнення».
Гірські горили проживають в двох ізольованих місцях у Руанді, Уганді та Демократичній республіці Конго. Субпопуляція в Вірунзі в 2003 році оцінювалася в 380 особин, вона збільшилася на 60 особин в порівнянні з 1989 роком. Однак цей приріст був обмежений тільки однією групою горил, які знаходяться в захищеній і екологічно багатій області. Хоча субпопуляції в національному парку Бвінді, як належало, збільшилася з 300 до 320 горил в період 1997—2003 років, облік у 2006 році показав, що в парку мешкає всього 300 мавп. Загальна чисельність популяції у всіх чотирьох групах становить 680 горил. Гірські горили поширені в районі з дуже високою щільністю населення. Від людей і домашніх тварин вони можуть заражатися вірусними захворюваннями. Величезний вплив на підвид мала політична нестабільність в районі вулкана Вірунга. Триває незаконний випас худоби та вирубка лісу для лісозаготівель і сільськогосподарських угідь.
Чисельність східних рівнинних горил в 1995 році оцінювалася приблизно в 16 900 тварин. В наступне десятиліття вона різко скоротилася. Площа ареалу цього підвиду 21 600 км2, що на 25 % менше, ніж в 1969 році. Істотним чинником виживання для східних рівнинних горил є сільське господарство. Поточна політична нестабільність і вбивство горил заради м'яса посилюють проблему їх захисту.
Станом на 2015 рік МСОП оцінило чисельність виду у 3800 особин.
Галерея
 Східна горила під час споживання їжі |  В зоопарку |  Самка з дитинчам на спині |
Примітки
- Східна горила [ 22 вересня 2011 у Wayback Machine.]: інформація на сайті Червоної книги МСОП (Перевірено 9 січня 2011)
- Caldecott, Julian; Miles, Lera. «World Atlas of Great Apes and Their Conservation». — California : University of California Press, 2005. — . (англ.) (Перевірено 9 січня 2011)
- . CNN. 05.09.2016. Архів оригіналу за 31 жовтня 2020. Процитовано 06.09.2016.
Посилання
- Східна горила [ 23 червня 2010 у Wayback Machine.]: інформація на сайті «Енциклопедія життя» (EOL) (англ.) (Перевірено 9 січня 2011)
- Східна горила [ 22 вересня 2011 у Wayback Machine.]: інформація на сайті Червоної книги МСОП (англ.) (Перевірено 9 січня 2011)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gorila shidna Chas isnuvannya suchasnist Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 2 3 IUCN 3 1 Endangered 39994 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Nadtip Vtorinnoroti Deuterostomia Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Infratip Shelepni Gnathostomata Nadklas Chotirinogi Tetrapoda Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Infraryad Lyudinopodibni Pongidae Rodina Gominidi Hominidae Rid Gorila Gorilla Vid Gorila shidna Binomialna nazva Gorilla beringei Matschie 1903 Mapa poshirennya shidnoyi gorili v Africi Posilannya Vikishovishe Category Gorilla beringei Vikividi Gorilla beringei EOL 2923523 ITIS 944295 MSOP 39994 NCBI 499232 Shidna gorila Gorilla beringei vid primativ z rodu gorili Gorilla rodini gominidi Hominidae poshirenij u Centralnij Africi KlasifikaciyaVid shidna gorila skladayetsya z dvoh pidvidiv girskogo Gorilla beringei beringei Matschie 1903 Chiselnist populyaciyi blizko 700 osobin Poshirena na vulkanichnih shilah Ruandi Ugandi ta Demokratichnoyi respubliki Kongo rivninnogo Gorilla beringei graueri Matschie 1914 Znahoditsya v menshij nebezpeci nizh girska gorila Chiselnist populyaciyi 5000 osobin Poshirena v nizinnij chastini Kongo i Ugandi Zovnishnij viglyadShidna gorila maye veliku golovu shiroki grudi i dovgi nogi Nis ploskij z velikimi nizdryami Volossya v osnovnomu chornogo koloru z sinyuvatim vidtinkom v girskih goril zrili samci mayut sribnu smugu na spini Hutro pokrivaye praktichno vse tilo za vinyatkom oblichchya grudej dolon i stupen Z vikom vono nabuvaye sivuvatogo zabarvlennya Girski gorili trohi menshi za rozmirami nizh yih rivninni rodichi Samci znachno bilshi za samok Masa tila doroslogo samcya v serednomu 160 kg inodi mozhe dosyagati 220 kg Samki vazhat 70 114 kg Dovzhina tila 185 sm u samciv i 150 sm u samok Ditincha shidnoyi goriliPovedinkaProzhivayut u simejnih grupah sho skladayetsya z dominuyuchogo samcya jogo samok i potomstva Rozmir grupi bilshe nizh u zahidnih goril v serednomu 35 osobin Mezhi teritoriyi ne ohoronyayutsya odnak mozhut vidbuvatisya sutichki pri zustrichah odniyeyi grupi z inshoyu Samki perehodyat zi svoyeyi ridnoyi grupi v inshu pered periodom sparovuvannya Zazvichaj ce vidbuvayetsya u vici 8 rokiv Chasto voni priyednuyutsya do samotnih samciv i stvoryuyut novu grupu Samci zalishayut sim yu z yakoyu voni virosli u 11 rokiv Voni trivalij chas vedut samotnij sposib zhittya i stvoryuyut vlasnu sim yu u vici ponad 15 rokiv Zhivlyatsya korinnyam listyam koroyu derevinoyu kvitami fruktami i steblami roslin inodi bezhrebetnimi tvarinami i gribami Chitkogo periodu rozmnozhennya u shidnih goril nemaye Samki narodzhuyut ditinchat tilki raz na 3 4 roki vnaslidok trivalogo periodu vagitnosti ta vihovannya molodnyaku Vagitnist trivaye 8 5 misyaciv Narodzhuyetsya odne ditincha Novonarodzheni osobini mayut siruvato rozhevu shkiru i mozhut povzati cherez 9 tizhniv pislya narodzhennya Vidluchennya vid grudej vidbuvayetsya v 3 5 roki Stateva zrilist nastaye v 10 rokiv u samok i v 15 rokiv u samciv Trivalist zhittya 40 50 rokiv PoshirennyaShidni gorili poshireni v nizinnih i girskih subalpijskih lisah na shodi Demokratichnoyi respubliki Kongo u pivdenno zahidnij Ugandi Ruandi i na teritoriyi mizh richkoyu Lualaba i ozerami Edvard i Tanganyika Viddayut perevagu lisu z shilnoyu trav yanistoyi pidstilkoyu Ohoronnij status ta chiselnistZ 2000 roku MSOP nadalo shidnij gorili status Pid zagrozoyu vimirannya Prote u veresni 2016 roku bulo povidomleno pro skorochennya chiselnosti vidu na 70 za 20 rokiv tomu status bulo zmineno na Na mezhi zniknennya Girski gorili prozhivayut v dvoh izolovanih miscyah u Ruandi Ugandi ta Demokratichnij respublici Kongo Subpopulyaciya v Virunzi v 2003 roci ocinyuvalasya v 380 osobin vona zbilshilasya na 60 osobin v porivnyanni z 1989 rokom Odnak cej pririst buv obmezhenij tilki odniyeyu grupoyu goril yaki znahodyatsya v zahishenij i ekologichno bagatij oblasti Hocha subpopulyaciyi v nacionalnomu parku Bvindi yak nalezhalo zbilshilasya z 300 do 320 goril v period 1997 2003 rokiv oblik u 2006 roci pokazav sho v parku meshkaye vsogo 300 mavp Zagalna chiselnist populyaciyi u vsih chotiroh grupah stanovit 680 goril Girski gorili poshireni v rajoni z duzhe visokoyu shilnistyu naselennya Vid lyudej i domashnih tvarin voni mozhut zarazhatisya virusnimi zahvoryuvannyami Velicheznij vpliv na pidvid mala politichna nestabilnist v rajoni vulkana Virunga Trivaye nezakonnij vipas hudobi ta virubka lisu dlya lisozagotivel i silskogospodarskih ugid Chiselnist shidnih rivninnih goril v 1995 roci ocinyuvalasya priblizno v 16 900 tvarin V nastupne desyatilittya vona rizko skorotilasya Plosha arealu cogo pidvidu 21 600 km2 sho na 25 menshe nizh v 1969 roci Istotnim chinnikom vizhivannya dlya shidnih rivninnih goril ye silske gospodarstvo Potochna politichna nestabilnist i vbivstvo goril zaradi m yasa posilyuyut problemu yih zahistu Stanom na 2015 rik MSOP ocinilo chiselnist vidu u 3800 osobin GalereyaShidna gorila pid chas spozhivannya yizhi V zooparku Samka z ditincham na spiniPrimitkiShidna gorila 22 veresnya 2011 u Wayback Machine informaciya na sajti Chervonoyi knigi MSOP Perevireno 9 sichnya 2011 Caldecott Julian Miles Lera World Atlas of Great Apes and Their Conservation California University of California Press 2005 ISBN 0 520 24633 0 angl Perevireno 9 sichnya 2011 CNN 05 09 2016 Arhiv originalu za 31 zhovtnya 2020 Procitovano 06 09 2016 PosilannyaShidna gorila 23 chervnya 2010 u Wayback Machine informaciya na sajti Enciklopediya zhittya EOL angl Perevireno 9 sichnya 2011 Shidna gorila 22 veresnya 2011 u Wayback Machine informaciya na sajti Chervonoyi knigi MSOP angl Perevireno 9 sichnya 2011