Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Східна рівнинна горила Час існування: — сучасність | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Східна рівнинна горила в національному парку Кагузі-Бієґа | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Gorilla beringei graueri Matschie, 1914 | ||||||||||||||||||||||||||||||
 Мапа поширення східної горили в Африці (виділено зеленим) | ||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||
|
Східна рівнинна горила, або горила Грауера (Gorilla beringei graueri) — підвид східної горили, один з чотирьох підвідів горил. Мешкає в низовинних тропічних лісах у східній частині ДР Конго.Основні популяції тварин живуть в національних парках Кагузі-Бієґа і , прилеглих лісових масивах, в заповіднику горил Тайна, в лісі Усала та в горах Ітомбве.
Східних рівнинних горил набагато менше, чим особин іншого підвиду. Згідно звіту 2004 року, в дикій природі було близько 5000 східних рівнинних горил, а в 2016 році їх залишилося менше 3800 особин, тоді як інший підвид налічує більше ніж 100 000 рівнинних західних горил. За межами природного ареалу живе лише одна східна рівнинна горила: самиця в (Бельгія).
Зовнішній вигляд
Східні рівнинні рівнинні горили є найбільшим підвидом горил та найбільшими нині живучими приматами. Тварина має велику голову, широкі груди, довгі ноги, плаский, з великими ніздрями, ніс. Шерсть зазвичай чорного кольору, зрілі самці мають сріблясту смугу на спині. Шерсть покриває практично все тіло, за виключенням обличчя, грудей, долонь та ступень. Вага тіла дорослого самця від 160 до 220 кг, самки важать від 70 до 114 кг; максимальна довжина тіла 185 см у самців і 150 см у самок.
Екологія
Горили щодня проводять довгі години, харчуючись рослинністю. Живуть сімейними групами. причому групи східних рівнинних горил зазвичай більші за групи західних горил. Східна рівнинна горила має найширший висотний ареал за будь-який інший підвид горил, мешкаючи в гірських, перехідних та низинних тропічних лісах. Одна з найбільш вивчених популяцій східних рівнинних горил мешкає у високогір'ї Кагузі-Бієґа, де екосистеми варіюються від незайманих густих лісів до помірно вологого рідколісся, заростей осоки та торф'яних болот. Горили не їдять бананові фрукти, але вони можуть знищувати бананові дерева, щоб з'їсти поживну серцевину. Східна рівнинна горила виявляє перевагу відновленій рослинності, пов'язаній з занедбаними селами та полями. Фермери, які контактують з горилами на своїх плантаціях, вбиваючи горилу отримують подвійну користь, захищаючи свій врожай і використовуючи м'ясо горили для продажу на ринку. Східна рівнинна горила має різноманітний раціон харчування, включаючи фрукти, листя, стебла та кору, а також дрібних комах, таких як мурахи та терміти. Хоча вони іноді їдять мурах, комахи утворюють лише незначну частину їх дієта. Порівняно із західними низинними горилами, які зустрічаються в тропічних лісах на низькій висоті, східні низинні горили подорожують набагато менше і більше споживають трав'янисту рослинність.
Загрози
Загрози виживанню східної низинної горили включають браконьєрство, військові конфлікти та знищення середовища існування горил шляхом вирубки, видобутку корисних копалин та сільського господарства. За останні 50 років ареал східної рівнинної горили скоротився як мінімум на чверть. Чисельність східних рівнинних горил у 1995 році оцінювалась у 16 900 тварин. Площа ареалу цього підвиду різко скоротилася, вона складає 21 600 км², що на 25 % менше, ніж у 1969 році. Основною причиною зменшення популяцій східних рівнинних горил є браконьєрство на м'ясо, відоме як бушміт. Його їдять переміщені особи, що проживають у регіоні, постраждалому від громадянської війни, групи ополченців, лісоруби та шахтарі. Опитування показали, що гомініди, шимпанзе та бонобо складають 0,5-2 % м'яса, що знаходиться на ринках. Це згубно впливає на популяції східних рівнинних горил через їх повільний темп розмноження. Хоча м'ясо горили становить лише невелику частку проданого м'яса, воно продовжує сприянню зменшення популяцій горил, які піддаються полюванню. Endangered Species International заявили, що в Конго щорічно вбивається до 300 горил на м'ясо.
Посилання
- . WWF (рос.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 1 липня 2020.
- . Virunga National Park (англ.). Архів оригіналу за 11 квітня 2021. Процитовано 1 липня 2020.
- Nuwer, Rachel (24 квітня 2016). . The New York Times. 0362-4331. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 26 червня 2020.
- . www.zootierliste.de. Архів оригіналу за 28 червня 2020. Процитовано 26 червня 2020.
- . World Wildlife Fund (англ.). Архів оригіналу за 12 квітня 2021. Процитовано 26 червня 2020.
- . World Wildlife Fund. Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 23 жовтня 2012.
- . Архів оригіналу за 20 квітня 2018. Процитовано 11 квітня 2021.
- Wilkie and Carpenter, 1999; Fa et al., 2000; Brashares et al., 2004; Ryan and Bell, 2005; Poulsen et al., 2009)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shidna rivninna gorila Chas isnuvannya suchasnist Shidna rivninna gorila v nacionalnomu parku Kaguzi Biyega Ohoronnij status Na mezhi zniknennya MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Nadtip Vtorinnoroti Deuterostomia Tip Hordovi Chordata Pidtip Hrebetni Vertebrata Infratip Shelepni Gnathostomata Nadklas Chotirinogi Tetrapoda Klas Ssavci Mammalia Pidklas Placentarni Eutheria Ryad Primati Primates Infraryad Lyudinopodibni Pongidae Rodina Gominidi Hominidae Rid Gorila Gorilla Vid Gorila shidna Pidvid Shidna rivninna gorila Trinomialna nazva Gorilla beringei graueri Matschie 1914 Mapa poshirennya shidnoyi gorili v Africi vidileno zelenim Posilannya Vikishovishe Category Gorilla beringei graueri Vikividi Gorilla beringei graueri EOL 10372987 ITIS 945353 MSOP 39995 NCBI 46359 Shidna rivninna gorila abo gorila Grauera Gorilla beringei graueri pidvid shidnoyi gorili odin z chotiroh pidvidiv goril Meshkaye v nizovinnih tropichnih lisah u shidnij chastini DR Kongo Osnovni populyaciyi tvarin zhivut v nacionalnih parkah Kaguzi Biyega i prileglih lisovih masivah v zapovidniku goril Tajna v lisi Usala ta v gorah Itombve Shidnih rivninnih goril nabagato menshe chim osobin inshogo pidvidu Zgidno zvitu 2004 roku v dikij prirodi bulo blizko 5000 shidnih rivninnih goril a v 2016 roci yih zalishilosya menshe 3800 osobin todi yak inshij pidvid nalichuye bilshe nizh 100 000 rivninnih zahidnih goril Za mezhami prirodnogo arealu zhive lishe odna shidna rivninna gorila samicya v Belgiya Zovnishnij viglyadSkelet i opudalo shidnoyi rivninnoyi gorili v Shidni rivninni rivninni gorili ye najbilshim pidvidom goril ta najbilshimi nini zhivuchimi primatami Tvarina maye veliku golovu shiroki grudi dovgi nogi plaskij z velikimi nizdryami nis Sherst zazvichaj chornogo koloru zrili samci mayut sriblyastu smugu na spini Sherst pokrivaye praktichno vse tilo za viklyuchennyam oblichchya grudej dolon ta stupen Vaga tila doroslogo samcya vid 160 do 220 kg samki vazhat vid 70 do 114 kg maksimalna dovzhina tila 185 sm u samciv i 150 sm u samok EkologiyaGorili shodnya provodyat dovgi godini harchuyuchis roslinnistyu Zhivut simejnimi grupami prichomu grupi shidnih rivninnih goril zazvichaj bilshi za grupi zahidnih goril Shidna rivninna gorila maye najshirshij visotnij areal za bud yakij inshij pidvid goril meshkayuchi v girskih perehidnih ta nizinnih tropichnih lisah Odna z najbilsh vivchenih populyacij shidnih rivninnih goril meshkaye u visokogir yi Kaguzi Biyega de ekosistemi variyuyutsya vid nezajmanih gustih lisiv do pomirno vologogo ridkolissya zarostej osoki ta torf yanih bolot Gorili ne yidyat bananovi frukti ale voni mozhut znishuvati bananovi dereva shob z yisti pozhivnu sercevinu Shidna rivninna gorila viyavlyaye perevagu vidnovlenij roslinnosti pov yazanij z zanedbanimi selami ta polyami Fermeri yaki kontaktuyut z gorilami na svoyih plantaciyah vbivayuchi gorilu otrimuyut podvijnu korist zahishayuchi svij vrozhaj i vikoristovuyuchi m yaso gorili dlya prodazhu na rinku Shidna rivninna gorila maye riznomanitnij racion harchuvannya vklyuchayuchi frukti listya stebla ta koru a takozh dribnih komah takih yak murahi ta termiti Hocha voni inodi yidyat murah komahi utvoryuyut lishe neznachnu chastinu yih diyeta Porivnyano iz zahidnimi nizinnimi gorilami yaki zustrichayutsya v tropichnih lisah na nizkij visoti shidni nizinni gorili podorozhuyut nabagato menshe i bilshe spozhivayut trav yanistu roslinnist ZagroziSamec shidnoyi rivninnoyi gorili Zagrozi vizhivannyu shidnoyi nizinnoyi gorili vklyuchayut brakonyerstvo vijskovi konflikti ta znishennya seredovisha isnuvannya goril shlyahom virubki vidobutku korisnih kopalin ta silskogo gospodarstva Za ostanni 50 rokiv areal shidnoyi rivninnoyi gorili skorotivsya yak minimum na chvert Chiselnist shidnih rivninnih goril u 1995 roci ocinyuvalas u 16 900 tvarin Plosha arealu cogo pidvidu rizko skorotilasya vona skladaye 21 600 km sho na 25 menshe nizh u 1969 roci Osnovnoyu prichinoyu zmenshennya populyacij shidnih rivninnih goril ye brakonyerstvo na m yaso vidome yak bushmit Jogo yidyat peremisheni osobi sho prozhivayut u regioni postrazhdalomu vid gromadyanskoyi vijni grupi opolchenciv lisorubi ta shahtari Opituvannya pokazali sho gominidi shimpanze ta bonobo skladayut 0 5 2 m yasa sho znahoditsya na rinkah Ce zgubno vplivaye na populyaciyi shidnih rivninnih goril cherez yih povilnij temp rozmnozhennya Hocha m yaso gorili stanovit lishe neveliku chastku prodanogo m yasa vono prodovzhuye spriyannyu zmenshennya populyacij goril yaki piddayutsya polyuvannyu Endangered Species International zayavili sho v Kongo shorichno vbivayetsya do 300 goril na m yaso Posilannya WWF ros Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 1 lipnya 2020 Virunga National Park angl Arhiv originalu za 11 kvitnya 2021 Procitovano 1 lipnya 2020 Nuwer Rachel 24 kvitnya 2016 The New York Times 0362 4331 Arhiv originalu za 8 listopada 2020 Procitovano 26 chervnya 2020 www zootierliste de Arhiv originalu za 28 chervnya 2020 Procitovano 26 chervnya 2020 World Wildlife Fund angl Arhiv originalu za 12 kvitnya 2021 Procitovano 26 chervnya 2020 World Wildlife Fund Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2012 Procitovano 23 zhovtnya 2012 Arhiv originalu za 20 kvitnya 2018 Procitovano 11 kvitnya 2021 Wilkie and Carpenter 1999 Fa et al 2000 Brashares et al 2004 Ryan and Bell 2005 Poulsen et al 2009