Гордіївський могильник

Гордіївський курганний могильник (Гордіївка) — курганний могильник періоду (пізньої бронзи) (кінець XIV — XI століття до н. е.). Розташований біля села Гордіївки Гайсинського району Вінницької області України на підвищеній прямокутній рівнині водорозділу між двома притоками Південного Бугу — Битюг і Тростянчик. Займає повздовжну ділянку з півдня на північ (2Х1,5 км). Відкритий у 1986 році.

Гордіївський могильник
Країна	Україна
Адміністративна одиниця	Гайсинський район
Дата відкриття (винаходу)	1986
Гордіївський могильник у Вікісховищі

Координати: 48°31′31″ пн. ш. 29°17′42″ сх. д. / 48.52552920002777626° пн. ш. 29.29506030002777806° сх. д. / 48.52552920002777626; 29.29506030002777806

Дослідження могильника розпочалися у 1986 році експедицією Вінницького обласного краєзнавчого музею під керівництвом завідуючого відділом охорони пам'яток історії та культури . У 1987—1988 роках розкопки були продовжені комплексною експедицією Інституту археології Академії наук УРСР під керівництвом доктора історичних наук Софії Березанської. Це були вимушені роботи, оскільки кургани заважали рухові зрошувальних установок.

Розкопано 45 курганів (нерозкопаних теж залишилось багато). Розміри курганів поділені на три групи (великі, середні й малі). В кожному по одному похованню в центрі насипу. Небіжчиків ховали в ґрунтових ямах різної величини і форми глибиною 0,6—1,5 метра. Зафіксовано поховальні споруди двох типів: ями, обкладені вертикальними колодами; ящики або зруби без дна, виготовлені з дерев'яних колод. У центрі ями ставили чотири стовпи, що утримували навіс. Дно ям вкривалося дошками або рослинною підстилкою. Зверху ями перекривалися деревом, зазори між ними замазувалися глиною. Поруч з ямами трапляються майданчики з вогнищами. Іноді дерев'яні конструкції підпалювалися. Померлих клали на низький дерев'яний поміст, вкритий тканиною. Поширене трупоположення на лівому боці скорчено головою на північ або північний захід. Усі поховання до розкопок були пограбовані.

У похованнях були виявлені: прикраси із золота, бронзи, бурштину (браслети, кільця, шпильки, намисто, підвіски); знаряддя праці (ножі, шила, голки, прясличка); кінське спорядження (вудила, псалії, налобні бляхи).

Могильник не відноситьчя ні до жодної з археологічних культур, виявлених на території сучасної України, хоча окремі предмети та риси поховального обряду трапляються у комарівській, східнотшинецькій, білогрудівській і білозерській культурах. Найближчими йому є пам'ятки центральноєвропейської курганної культури. Ймовірно з просуненням на схід певної групи їх носіїв і слід пов'язувати Гордіївський могильник.

Колекція знахідок з могильника знаходиться у фондах Вінницького краєзнавчого музею. Побачити її можна в рамках платної екскурсії на замовлення.

Прикраси з фондів Вінницького краєзнавчого музею
медальйон	гудзики	намисто	кільця-підвіски

Примітки

1. Березансъка С. С., Шумова В. О. Гордіївський могильник: комплекс обрядово-поховального бурштину.
2. Гордіївський курганний могильник як загальноєвропейський культурний феномен / Вінницький обласний краєзнавчий музей.
3. Тамара Тисячна. Гордіївські кургани стали найзагадковішою пам'яткою археології в Європі / vlasno.info від 3 липня 2016 року.

Література

• Гордіївка // Словник-довідник з археології. Київ, «Наукова думка», 1996, С. 56;
• Гордіївський могильник / С. Березанська, Т. Гошко, В. Клочко, Л. Клочко, Л. Литвинова, М. Потупчик, К. Слюсарська, В. Шумова / За ред. В. Клочко. — Вінниця, 2011. — 288 с.: іл.