Ши ло інструмент у вигляді загостреного стрижня з руків ям На відміну від швейної голки наконечник шила не має отвору Ши

Ши́ло — інструмент у вигляді загостреного стрижня з руків'ям. На відміну від швейної голки, наконечник шила не має отвору.

Шило

Шило у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Шило (значення).

Товсте чоботарське шило ще називають швайкою.

Історія

Назва інструмента походить від прасл. *šidlo, утвореного від дієслова *šiti («шити»).

Відоме з палеоліту. Розповсюджене у всьому світу. Майстрів, які виготовляли шила, називали ши́льниками.

Опис

Шило може мати дерев'яне, пластмасове або металеве руків'я. Металева робоча частина може бути круглого чи гранчастого перерізу.

Використовується, наприклад, шевцями й для проколювання щільних матеріалів, наприклад, шкіри. Шевські шила бувають прямі, вигнуті та з гачками чи човникові (призначені для просилювання , можуть бути прямими й вигнутими).

Знаходить застосування і в інших майстрів (столяр, тесляр) як канцелярське приладдя, електромонтажний інструмент.

Довге шило може бути застосоване як холодна зброя, конструктивно йому аналогічний стилет.

Інше

Назва одного з різновидів списа, західноєвропейського альшпіса буквально означає «шило-спис».
Згідно зі «Словарем української мови» Б. Д. Грінченка, сполученням «шила бити» називався рід гри.
Згідно з тим самим джерелом, про запряжку (цугом) могли казати «шилом їхати».
Шилом називали загострену палицю, на яку натикали шматок рогу для його розпарювання.
Шильниками могли називати й шахраїв.

Фразеологізми

Шила в мішку не сховаєш (шило в мішку не втаїться, шила не сховає міх) — про щось явне, чого не можна приховати.
Міняти шило на мило (міняти шило на швайку, міняти шило на мотовило) — одержувати майже таке саме, не краще (отже програвати), невигідно міняти що-небудь на щось.
Шило в дупі — про жваву, непосидючу людину.
Його й шило голить — про щасливу людину.
Не вміє й шила загострити — ні на що не здатний.
Шилом моря не нагрієш — неможливо щось зробити.
Шилом ніде ткнути — дуже багато, дуже тісно.
Шильник берднику не товариш.
Шильники терти (шильники-мильники терти) — ухилятися від роботи.
Вилізло (виткнулося) шило з мішка — щось стало явним, помітним, очевидним.
Крутитися (соватися) як на шилі — неспокійно поводити себе.
Захопити (ухопити) шилом патоки — зазнати поразки, невдачі, нічого не добитися, залишитися ні з чим.

Примітки

Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .
Шильник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
Шильник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.
Шило // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

Джерела

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шило

Великий тлумачний словник сучасної української мови (з. Дод., допов. на CD) / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. — К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2009. — 1736 с.: іл. —
Шило // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

Посилання

Шило // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1967. — Т. 8, кн. XVI : Літери Уш — Я. — С. 2085. — 1000 екз.

Це незавершена стаття про інструмент, прилад або пристрій.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін. — 568 с. — .

[СУМ2-2] Шильник // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.

[Грінченко2-3] Шильник // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.

[Грінченко-4] Шило // Словарь української мови : в 4 т. / за ред. Бориса Грінченка. — К. : Кіевская старина, 1907—1909.