Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Софі я Станісла вівна Береза нська нар 15 травня 1924 Кам янець Подільський пом 2 травня 2024 Київ український археолог

Березанська Софія Станіславівна

Березанська Софія Станіславівна

Софі́я Станісла́вівна Береза́нська (нар. 15 травня 1924, Кам'янець-Подільський — пом. 2 травня 2024, Київ) — український археолог. Доктор історичних наук (1977).

Березанська Софія Станіславівна
Народилася15 травня 1924(1924-05-15)
Кам'янець-Подільськ, Українська СРР, СРСР
Померла2 травня 2024(2024-05-02)[1](99 років)
Київ, Україна[1]
Місце проживанням. Київ
Країнаimage Україна
Діяльністьархеолог
Alma materКиївський національний університет імені Тараса Шевченка
Галузьархеологія
ЗакладІнститут археології НАН України
Вчене званняпрофесор
Науковий ступіньдоктор історичних наук
Відома завдяки:уперше виділила
У шлюбі зБерезанський Юрій Макарович
Нагородиimage

Життєпис

Народилась 15 травня 1924 року в м. Кам'янці-Подільську Кам'янці-Подільської округи в шляхетній родині з глибокими інтелігентними традиціями; дівоче ім'я — Зося Баранович. 1932 року батька — офіцера, ад'ютанта генерала Брусилова — було заарештовано, а родину вислано до Астрахані. Відразу після завершення юною Софією школи починається Друга світова війна й нове заслання. Тепер вже до північного Казахстану.

Там розпочинається трудова біографія С. Березанської. Першою її професією стає професія трактористки. Але тяга до навчання, гордість і сильна особистості призвели до того, що Софія нелегально виїхала до Кзил-Орди й вступила до Об'єднаного українського університету.

За першої нагоди, ще будучи студенткою, С. С. Березанська повертається в Україну й переводиться на навчання до Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка на історичний факультет, який закінчує з відзнакою 1948 року.

З 11 травня 1948 року працювала в херсонському музеї на посаді старшого наукового співробітника. Восени 1949 року Софія Станіславівна вступає до аспірантури Інституту археології АН України.

1953 року С. С. Березанська закінчує аспірантуру. Невдовзі захищає кандидатську дисертацію на тему: «Пам'ятки передскіфського часу на Уманщині та їх історичне значення», присвячену білогрудівській культурі. Після цього зараховується молодшим науковим співробітником відділу первісної археології Інституту археології АН УРСР. З того часу наукові інтереси Софії Станіславівни вже пов'язані територіально переважно з регіонами Лісостепу та Полісся, тобто з Північною Україною.

Від 1953 року працювала в Інституті археології АН УРСР (нині Інститут археології НАН України): від 1966 року — старший науковий співробітник, у 1986—1997 роках — провідний науковий співробітник.

Померла 2 травня 2024 року в Києві.

Родина

Наукова діяльність

Софія Березанська досліджувала історію населення Північної України часів ранньої, середньої та пізньої бронзової доби.

Провела близько 40 археологічних експедицій, серед яких багаторічні біля села Пустинка Чернігівської області, села Гордіївка Вінницької області.

В 1975, 1977, 1978, 1979, 1980 та 1983 рр. керувала роботами Краснолиманської експедиції Інституту археології, яка займалась дослідженням поселення зрубної культури Усове Озеро в Донецькій області.

Обґрунтувала концепцію культурного розвитку населення Північної України від північно-східних варіантів трипільської культури через пам'ятки культури шнурової кераміки до східнотшинецької і білогрудівської культур (ранньої залізної доби) і далі до ранньослов'янських утворень.

Виділила культуру багатопружкової кераміки, східнотшинецьку культуру та лебедівську культуру.

Розробила методику виявлення та повного розкриття всіх житлових споруд на досліджуваній пам'ятці.

Загальний публікаційний науковий доробок С. С. Березанської складають 5 монографій, 5 колективних книг та близько 110 статей. Одна з авторів колективних монографій «Археологія Української РСР» (Київ, 1971, том 1) та «Давня історія України. Первісне суспільство» (Київ, 1977, том 1).

Праці

  • Бронзова доба на Україні. — К., 1964.
  • Средний период бронзового века в Северной Украине. — К., 1972.
  • Пустынка. Поселение эпохи бронзы на Днепре. — К., 1974.
  • Северная Украина в эпоху бронзы. — К., 1982.
  • Культуры эпохи бронзы на территории Украины. — К., 1986 (співавтор).
  • Усово Озеро. Поселение срубной культуры на Северном Донце. — К., 1990.
  • Das Graberfeld von Hordeevka. — Berlin, 1998 (співавтор).

Премії

image
Облікова картка лауреата Державної премії УРСР

Примітки

  1. https://iananu.org.ua/novini/news2/1356-pam-yati-sofiji-stanislavivni-berezanskoji
  2. Віталій Отрощенко. Згадуючи великого українця. Про математика світового рівня Юрія Макаровича Березанського, 1925—2019 // День — №137-138 (2019), 02 серпня, 12:14. — С.13.
  3. Пам'яті Софії Станіславівни Березанської. iananu.org.ua. Процитовано 5 травня 2024.
  4. В. В. Отрощенко. Березанська Софія Станіславівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — .
  5. Комітет з державних премій України в галузі науки і техніки[недоступне посилання з лютого 2019]

Література

  • Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1985. — Т. 12 : Фітогормони — Ь. — 568, [4] с., [26] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с. — С. 538—539.
  • Отрощенко В. В. Березанська Софія Станіславівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ, Коорд. бюро Енцикл. Сучас. України НАН України. — К. : Поліграфкнига, 2003. — Т. 2 : Б — Біо. — 872 с. — . — С. 495.
  • Баженов Л. В. Поділля в працях дослідників і краєзнавців XIX—XX ст.: Історіографія. Біобібліографія. Матеріали. — Кам'янець-Подільський, 1993. — С. 126—127.
  • Шовкопляс І. Г. Археологи України. — К., 1968.
  • До ювілею С. С. Березанської // Археологія. — 1994. — № 3.
  • Мезенцева Г. Дослідники археології України. — Чернігів, 1997.

Джерела

  • ВИДАТНІ ПОСТАТІ ХЕРСОНЩИНИ [ 7 листопада 2016 у Wayback Machine.]


image Це незавершена стаття про археолога.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sofi ya Stanisla vivna Bereza nska nar 15 travnya 1924 Kam yanec Podilskij pom 2 travnya 2024 Kiyiv ukrayinskij arheolog Doktor istorichnih nauk 1977 Berezanska Sofiya StanislavivnaNarodilasya15 travnya 1924 1924 05 15 Kam yanec Podilsk Ukrayinska SRR SRSRPomerla2 travnya 2024 2024 05 02 1 99 rokiv Kiyiv Ukrayina 1 Misce prozhivannyam KiyivKrayina UkrayinaDiyalnistarheologAlma materKiyivskij nacionalnij universitet imeni Tarasa ShevchenkaGaluzarheologiyaZakladInstitut arheologiyi NAN UkrayiniVchene zvannyaprofesorNaukovij stupindoktor istorichnih naukVidoma zavdyaki upershe vidililaU shlyubi zBerezanskij Yurij MakarovichNagorodiZhittyepisNarodilas 15 travnya 1924 roku v m Kam yanci Podilsku Kam yanci Podilskoyi okrugi v shlyahetnij rodini z glibokimi inteligentnimi tradiciyami divoche im ya Zosya Baranovich 1932 roku batka oficera ad yutanta generala Brusilova bulo zaareshtovano a rodinu vislano do Astrahani Vidrazu pislya zavershennya yunoyu Sofiyeyu shkoli pochinayetsya Druga svitova vijna j nove zaslannya Teper vzhe do pivnichnogo Kazahstanu Tam rozpochinayetsya trudova biografiya S Berezanskoyi Pershoyu yiyi profesiyeyu staye profesiya traktoristki Ale tyaga do navchannya gordist i silna osobistosti prizveli do togo sho Sofiya nelegalno viyihala do Kzil Ordi j vstupila do Ob yednanogo ukrayinskogo universitetu Za pershoyi nagodi she buduchi studentkoyu S S Berezanska povertayetsya v Ukrayinu j perevoditsya na navchannya do Kiyivskogo derzhavnogo universitetu im T G Shevchenka na istorichnij fakultet yakij zakinchuye z vidznakoyu 1948 roku Z 11 travnya 1948 roku pracyuvala v hersonskomu muzeyi na posadi starshogo naukovogo spivrobitnika Voseni 1949 roku Sofiya Stanislavivna vstupaye do aspiranturi Institutu arheologiyi AN Ukrayini 1953 roku S S Berezanska zakinchuye aspiranturu Nevdovzi zahishaye kandidatsku disertaciyu na temu Pam yatki peredskifskogo chasu na Umanshini ta yih istorichne znachennya prisvyachenu bilogrudivskij kulturi Pislya cogo zarahovuyetsya molodshim naukovim spivrobitnikom viddilu pervisnoyi arheologiyi Institutu arheologiyi AN URSR Z togo chasu naukovi interesi Sofiyi Stanislavivni vzhe pov yazani teritorialno perevazhno z regionami Lisostepu ta Polissya tobto z Pivnichnoyu Ukrayinoyu Vid 1953 roku pracyuvala v Instituti arheologiyi AN URSR nini Institut arheologiyi NAN Ukrayini vid 1966 roku starshij naukovij spivrobitnik u 1986 1997 rokah providnij naukovij spivrobitnik Pomerla 2 travnya 2024 roku v Kiyevi RodinaBatko Stanislav Baranovich oficer ad yutant generala Brusilova zaareshtovanij 1932 roku Cholovik matematik akademik Berezanskij Yurij Makarovich 1925 2019 Dochka Nataliya biolog pracyuvala v Instituti biohimiyi NANU dzherelo ne vkazane 64 dni Naukova diyalnistSofiya Berezanska doslidzhuvala istoriyu naselennya Pivnichnoyi Ukrayini chasiv rannoyi serednoyi ta piznoyi bronzovoyi dobi Provela blizko 40 arheologichnih ekspedicij sered yakih bagatorichni bilya sela Pustinka Chernigivskoyi oblasti sela Gordiyivka Vinnickoyi oblasti V 1975 1977 1978 1979 1980 ta 1983 rr keruvala robotami Krasnolimanskoyi ekspediciyi Institutu arheologiyi yaka zajmalas doslidzhennyam poselennya zrubnoyi kulturi Usove Ozero v Doneckij oblasti Obgruntuvala koncepciyu kulturnogo rozvitku naselennya Pivnichnoyi Ukrayini vid pivnichno shidnih variantiv tripilskoyi kulturi cherez pam yatki kulturi shnurovoyi keramiki do shidnotshineckoyi i bilogrudivskoyi kultur rannoyi zaliznoyi dobi i dali do rannoslov yanskih utvoren Vidilila kulturu bagatopruzhkovoyi keramiki shidnotshinecku kulturu ta lebedivsku kulturu Rozrobila metodiku viyavlennya ta povnogo rozkrittya vsih zhitlovih sporud na doslidzhuvanij pam yatci Zagalnij publikacijnij naukovij dorobok S S Berezanskoyi skladayut 5 monografij 5 kolektivnih knig ta blizko 110 statej Odna z avtoriv kolektivnih monografij Arheologiya Ukrayinskoyi RSR Kiyiv 1971 tom 1 ta Davnya istoriya Ukrayini Pervisne suspilstvo Kiyiv 1977 tom 1 Praci Bronzova doba na Ukrayini K 1964 Srednij period bronzovogo veka v Severnoj Ukraine K 1972 Pustynka Poselenie epohi bronzy na Dnepre K 1974 Severnaya Ukraina v epohu bronzy K 1982 Kultury epohi bronzy na territorii Ukrainy K 1986 spivavtor Usovo Ozero Poselenie srubnoj kultury na Severnom Donce K 1990 Das Graberfeld von Hordeevka Berlin 1998 spivavtor PremiyiOblikova kartka laureata Derzhavnoyi premiyi URSR13 grudnya 1977 Derzhavna premiya URSR u galuzi nauki i tehniki za monografiyu Arheologiya Ukrayinskoyi RSR v troh tomah opublikovanu v 1971 1975 rokah Razom iz Berezanskoyu laureatami stali she 9 uchenih Lazar Slavin Vasil Dovzhenok Yurij Zaharuk Olimpiada Shaposhnikova Mihajlo Kuchera Varvara Illinska Oleksij Terenozhkin Dmitro Telegin Sergij Bibikov Primitkihttps iananu org ua novini news2 1356 pam yati sofiji stanislavivni berezanskoji Vitalij Otroshenko Zgaduyuchi velikogo ukrayincya Pro matematika svitovogo rivnya Yuriya Makarovicha Berezanskogo 1925 2019 Den 137 138 2019 02 serpnya 12 14 S 13 Pam yati Sofiyi Stanislavivni Berezanskoyi iananu org ua Procitovano 5 travnya 2024 V V Otroshenko Berezanska Sofiya Stanislavivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh K Institut enciklopedichnih doslidzhen NAN Ukrayini 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 Komitet z derzhavnih premij Ukrayini v galuzi nauki i tehniki nedostupne posilannya z lyutogo 2019 LiteraturaUkrayinska radyanska enciklopediya u 12 t gol red M P Bazhan redkol O K Antonov ta in 2 ge vid K Golovna redakciya URE 1985 T 12 Fitogormoni 568 4 s 26 ark il il portr karti 1 ark s S 538 539 Otroshenko V V Berezanska Sofiya Stanislavivna Enciklopediya suchasnoyi Ukrayini red kol I M Dzyuba ta in NAN Ukrayini NTSh Koord byuro Encikl Suchas Ukrayini NAN Ukrayini K Poligrafkniga 2003 T 2 B Bio 872 s ISBN 966 02 2681 0 S 495 Bazhenov L V Podillya v pracyah doslidnikiv i krayeznavciv XIX XX st Istoriografiya Biobibliografiya Materiali Kam yanec Podilskij 1993 S 126 127 Shovkoplyas I G Arheologi Ukrayini K 1968 Do yuvileyu S S Berezanskoyi Arheologiya 1994 3 Mezenceva G Doslidniki arheologiyi Ukrayini Chernigiv 1997 DzherelaVIDATNI POSTATI HERSONShINI 7 listopada 2016 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro arheologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ