Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна Національної академії наук України був заснований у 1925 році в Харкові як Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР. Перший інститут біохімії на теренах СРСР, та один із перших українських науково-дослідних інститутів.
Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України | ||||
---|---|---|---|---|
Будівля Інституту | ||||
Основні дані | ||||
Засновано | 1925 | |||
Приналежність | НАН України | |||
Контакт | ||||
Ключові особи | академік НАН України Сергій Комісаренко | |||
Країна | Україна | |||
Адреса | Україна вул. Леонтовича, 9, м. Київ, 01011 | |||
Тип | науково-дослідний інститут | |||
Материнська організація | НАН України | |||
Вебсторінка | biochemistry.org.ua/index.php/uk/home-uk-ua-sp-470 | |||
Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України у Вікісховищі |
Історія заснування
Інститут біохімії був заснований у 1925 році в Харкові як Український біохімічний інститут Народного комісаріату освіти УРСР. У 1926 році академік О. В. Палладін заснував «Український біохімічний журнал» — перший біохімічний журнал в СРСР.
У грудні 1931 року Український біохімічний інститут Народного Комісаріату освіти УРСР було переведено з Харкова до Києва і включено до складу Академії наук УРСР під назвою Інститут біохімії АН УРСР. Це був перший Інститут біохімії на теренах СРСР і один з перших науково-дослідних закладів України.
Під час Німецько-радянської війни Інститут був евакуйований до Уфи, де зусилля колективу було сконцентровано на дослідженнях із проблем біохімії зсідання крові. Зокрема, вивчали кровоспинну та прискорюючу загоєння ран дію аналогів вітаміну К — метилнафтохінону (вітаміну К3) і його водорозчинного препарату вікасолу.
Напрямки досліджень
- вивчення структури, фізико-хімічних властивостей і біологічних функцій складних білкових і надмолекулярних систем;
- з'ясування біохімічних механізмів регуляції метаболічних процесів за допомогою низькомолекулярних біологічно активних речовин (вітамінів, коферментів, пептидів, іонів металів тощо);
- розробка сучасних технологій одержання і практичного застосування біологічно активних препаратів, діагностикумів та біосенсорів для медицини, промисловості і сільського господарства.
Директори
Засновник Інституту — академік Олександр Палладін залишався його незмінним директором до лютого 1969 року.
Пізніше Інститут очолювали В. А. Бєліцер (1969-1972), М. Ф. Гулий (1972—1977), В. К. Лішко (1977—1988), С. В. Комісаренко (1989—1992), (1993—1998). З травня 1998 року директором Інституту є Сергій Комісаренко.
Наукові школи та засновники
- біохімії нервової системи — О. В. Палладін, В. К. Лішко;
- біохімії м'язів — О. В. Палладін, Д. Л. Фердман, М. Д. Курський, С. О. Костерін;
- біохімії вітамінів та коферментів — О. В. Палладін, С. І. Винокуров, Р. В. Чаговець, В. П. Вендт, А. Г. Халмурадов, Г. В. Донченко;
- регуляція метаболізму, біосинтез і біологічні властивості білків та ліпідів — М. Ф. Гулий, Д. О. Мельничук, Н. М. Гула;
- структура і функції білка — В. О. Бєліцер, Т. В. Варецька, Е. В. Луговський, Л. В. Медвєдь;
- біохімія ферментів — О. С. Циперович, С. О. Кудінов;
- біохімія імунітету — С. В. Комісаренко.
Інститут випускає наукові журнали «Біотехнологія» і «Український Біохімічний Журнал».
В Інституті функціонує засноване О. В. Палладіним Українське біохімічне товариство. Його президентом з 1999 року є С. В. Комісаренко. Товариство разом з Інститутом регулярно проводять з'їзди — важливі форуми не тільки біохіміків, але й учених суміжних спеціальностей. У 1994 році Українське біохімічне товариство було прийнято до Федерації Європейських біохімічних товариств (FEBS) як рівноправний член.
Станом на 2021 рік загальна кількість працюючих у Інституті становить близько 280 осіб, з яких — 3 академіки та 2 члени-кореспонденти НАН України, близько 20 докторів і 75 кандидатів наук. На базі Інституту успішно функціонують такі позаструктурні підрозділи, як «Біотехнологія» — філія кафедри біохімії Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Інформаційний центр з біотехнології, Центр аналітичних досліджень системи гемостазу, Випробувальний біологічний центр. З 1973 р. в Інституті працює Меморіальний музей О. В. Палладіна, який став центром вивчення і пропаганди історії біохімії в Україні. З часу заснування Інституту біохімії і донині його співробітники беруть активну участь у вихованні наукової зміни на всіх етапах: від навчання учнівської і студентської молоді до підготовки фахівців високої кваліфікації — кандидатів і докторів наук. Аспірантуру за ці роки закінчили понад 300 осіб. На базі Інституту працює Спеціалізована вчена рада, яка приймає до захисту дисертації на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата біологічних наук зі спеціальностей «Біохімія» і «Біотехнологія».
Науковці
- Бурдига Федір Васильович (нар. 1951) — провідний науковий співробітник (1990—2004).
- Великий Микола Миколайович (нар. 1943) — завідувач відділу біохімії вітамінів і коензимів (з 2016).
- Гула Надія Максимівна (нар. 1936) — завідувачка відділу біохімії ліпідів (1992—2016).
- Ґінцбурґ Марія Борисівна (1909—1984) — наукова співробітниця (1934—1944).
- Дегтяр Ріта Григорівна (1918—2001) — наукова співробітниця (1945—1988).
- Дегтярьова Ірина Іванівна (1943—2005) — наукова співробітниця відділу електронної мікроскопії (1971—1973).
- Демченко Олександр Петрович (нар. 1944) — завідувач відділу біофізики (1988—1996) та лабораторії нанотехнологій (2006—2017).
- Костерін Сергій Олексійович (нар. 1950) — заступник директора з наукової роботи (з 1998), завідувач відділу біохімії м'язів (з 1988).
- Курський Михайло Дмитрович (нар. 1930) — завідувач відділу біохімії м'язів (1973—1988).
- Кучмеровська Тамара Муратівна (нар. 1948) — наукова співробітниця відділу біохімії вітамінів і коензимів (з 1971).
- Ладохін Олексій Сергійович (нар. 1962) — науковий співробітник (1984—1998).
- Мацука Геннадій Харлампійович (1930—2017) — завідувач відділу біохімії нуклеїнових кислот (до 1973).
- Мінченко Олександр Григорович (нар. 1946) — завідувач відділу молекулярної біології (з 2005).
- Рашба Олена Яківна (1910—1973) — наукова співробітниця (1945—1951).
- Скок Марина Володимирівна (нар. 1956) — наукова співробітниця (з 1982).
- Стефанов Олександр Вікторович (1950—2007) — науковий співробітник (1975—1992).
- Фердман Давид Лазарович (1902—1970) — заступник директора з наукової роботи (1943—1957), завідувач відділу біохімії м'язів (1943—1970).
- Фольборт Георгій Володимирович (1885—1960) — завідувач відділу фізіології (1946—1949).
- Халмурадов Аскар Ганійович (1939—1997) — завідувач відділу біохімії коферментів (1976—1985).
- Чаговець Ростислав Всеволодович (1904—1982) — завідувач лабораторії (відділу) біохімії вітамінів (1948—1976).
- Чернишенко Володимир Олександрович (нар. 1986) — завідувач відділу структури і функції білка (з 2019).
Посилання
- Офіційний сайт [ 21 січня 2009 у Wayback Machine.]
- [1]
- Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Institut biohimiyi im O V Palladina Nacionalnoyi akademiyi nauk Ukrayini buv zasnovanij u 1925 roci v Harkovi yak Ukrayinskij biohimichnij institut Narodnogo Komisariatu osviti URSR Pershij institut biohimiyi na terenah SRSR ta odin iz pershih ukrayinskih naukovo doslidnih institutiv Institut biohimiyi imeni O V Palladina NAN Ukrayini Budivlya InstitutuBudivlya Institutu Osnovni dani Zasnovano 1925 Prinalezhnist NAN Ukrayini Kontakt Klyuchovi osobi akademik NAN Ukrayini Sergij KomisarenkoKrayina UkrayinaAdresa Ukrayina vul Leontovicha 9 m Kiyiv 01011Tip naukovo doslidnij institutMaterinska organizaciya NAN UkrayiniVebstorinka biochemistry org ua index php uk home uk ua sp 470 Institut biohimiyi imeni O V Palladina NAN Ukrayini u VikishovishiIstoriya zasnuvannyaInstitut biohimiyi buv zasnovanij u 1925 roci v Harkovi yak Ukrayinskij biohimichnij institut Narodnogo komisariatu osviti URSR U 1926 roci akademik O V Palladin zasnuvav Ukrayinskij biohimichnij zhurnal pershij biohimichnij zhurnal v SRSR U grudni 1931 roku Ukrayinskij biohimichnij institut Narodnogo Komisariatu osviti URSR bulo perevedeno z Harkova do Kiyeva i vklyucheno do skladu Akademiyi nauk URSR pid nazvoyu Institut biohimiyi AN URSR Ce buv pershij Institut biohimiyi na terenah SRSR i odin z pershih naukovo doslidnih zakladiv Ukrayini Pid chas Nimecko radyanskoyi vijni Institut buv evakujovanij do Ufi de zusillya kolektivu bulo skoncentrovano na doslidzhennyah iz problem biohimiyi zsidannya krovi Zokrema vivchali krovospinnu ta priskoryuyuchu zagoyennya ran diyu analogiv vitaminu K metilnaftohinonu vitaminu K3 i jogo vodorozchinnogo preparatu vikasolu Napryamki doslidzhenvivchennya strukturi fiziko himichnih vlastivostej i biologichnih funkcij skladnih bilkovih i nadmolekulyarnih sistem z yasuvannya biohimichnih mehanizmiv regulyaciyi metabolichnih procesiv za dopomogoyu nizkomolekulyarnih biologichno aktivnih rechovin vitaminiv kofermentiv peptidiv ioniv metaliv tosho rozrobka suchasnih tehnologij oderzhannya i praktichnogo zastosuvannya biologichno aktivnih preparativ diagnostikumiv ta biosensoriv dlya medicini promislovosti i silskogo gospodarstva DirektoriZasnovnik Institutu akademik Oleksandr Palladin zalishavsya jogo nezminnim direktorom do lyutogo 1969 roku Piznishe Institut ocholyuvali V A Byelicer 1969 1972 M F Gulij 1972 1977 V K Lishko 1977 1988 S V Komisarenko 1989 1992 1993 1998 Z travnya 1998 roku direktorom Institutu ye Sergij Komisarenko Naukovi shkoli ta zasnovnikibiohimiyi nervovoyi sistemi O V Palladin V K Lishko biohimiyi m yaziv O V Palladin D L Ferdman M D Kurskij S O Kosterin biohimiyi vitaminiv ta kofermentiv O V Palladin S I Vinokurov R V Chagovec V P Vendt A G Halmuradov G V Donchenko regulyaciya metabolizmu biosintez i biologichni vlastivosti bilkiv ta lipidiv M F Gulij D O Melnichuk N M Gula struktura i funkciyi bilka V O Byelicer T V Varecka E V Lugovskij L V Medvyed biohimiya fermentiv O S Ciperovich S O Kudinov biohimiya imunitetu S V Komisarenko Institut vipuskaye naukovi zhurnali Biotehnologiya i Ukrayinskij Biohimichnij Zhurnal V Instituti funkcionuye zasnovane O V Palladinim Ukrayinske biohimichne tovaristvo Jogo prezidentom z 1999 roku ye S V Komisarenko Tovaristvo razom z Institutom regulyarno provodyat z yizdi vazhlivi forumi ne tilki biohimikiv ale j uchenih sumizhnih specialnostej U 1994 roci Ukrayinske biohimichne tovaristvo bulo prijnyato do Federaciyi Yevropejskih biohimichnih tovaristv FEBS yak rivnopravnij chlen Stanom na 2021 rik zagalna kilkist pracyuyuchih u Instituti stanovit blizko 280 osib z yakih 3 akademiki ta 2 chleni korespondenti NAN Ukrayini blizko 20 doktoriv i 75 kandidativ nauk Na bazi Institutu uspishno funkcionuyut taki pozastrukturni pidrozdili yak Biotehnologiya filiya kafedri biohimiyi Kiyivskogo nacionalnogo universitetu imeni Tarasa Shevchenka Informacijnij centr z biotehnologiyi Centr analitichnih doslidzhen sistemi gemostazu Viprobuvalnij biologichnij centr Z 1973 r v Instituti pracyuye Memorialnij muzej O V Palladina yakij stav centrom vivchennya i propagandi istoriyi biohimiyi v Ukrayini Z chasu zasnuvannya Institutu biohimiyi i donini jogo spivrobitniki berut aktivnu uchast u vihovanni naukovoyi zmini na vsih etapah vid navchannya uchnivskoyi i studentskoyi molodi do pidgotovki fahivciv visokoyi kvalifikaciyi kandidativ i doktoriv nauk Aspiranturu za ci roki zakinchili ponad 300 osib Na bazi Institutu pracyuye Specializovana vchena rada yaka prijmaye do zahistu disertaciyi na zdobuttya naukovih stupeniv doktora i kandidata biologichnih nauk zi specialnostej Biohimiya i Biotehnologiya NaukovciBurdiga Fedir Vasilovich nar 1951 providnij naukovij spivrobitnik 1990 2004 Velikij Mikola Mikolajovich nar 1943 zaviduvach viddilu biohimiyi vitaminiv i koenzimiv z 2016 Gula Nadiya Maksimivna nar 1936 zaviduvachka viddilu biohimiyi lipidiv 1992 2016 Gincburg Mariya Borisivna 1909 1984 naukova spivrobitnicya 1934 1944 Degtyar Rita Grigorivna 1918 2001 naukova spivrobitnicya 1945 1988 Degtyarova Irina Ivanivna 1943 2005 naukova spivrobitnicya viddilu elektronnoyi mikroskopiyi 1971 1973 Demchenko Oleksandr Petrovich nar 1944 zaviduvach viddilu biofiziki 1988 1996 ta laboratoriyi nanotehnologij 2006 2017 Kosterin Sergij Oleksijovich nar 1950 zastupnik direktora z naukovoyi roboti z 1998 zaviduvach viddilu biohimiyi m yaziv z 1988 Kurskij Mihajlo Dmitrovich nar 1930 zaviduvach viddilu biohimiyi m yaziv 1973 1988 Kuchmerovska Tamara Murativna nar 1948 naukova spivrobitnicya viddilu biohimiyi vitaminiv i koenzimiv z 1971 Ladohin Oleksij Sergijovich nar 1962 naukovij spivrobitnik 1984 1998 Macuka Gennadij Harlampijovich 1930 2017 zaviduvach viddilu biohimiyi nukleyinovih kislot do 1973 Minchenko Oleksandr Grigorovich nar 1946 zaviduvach viddilu molekulyarnoyi biologiyi z 2005 Rashba Olena Yakivna 1910 1973 naukova spivrobitnicya 1945 1951 Skok Marina Volodimirivna nar 1956 naukova spivrobitnicya z 1982 Stefanov Oleksandr Viktorovich 1950 2007 naukovij spivrobitnik 1975 1992 Ferdman David Lazarovich 1902 1970 zastupnik direktora z naukovoyi roboti 1943 1957 zaviduvach viddilu biohimiyi m yaziv 1943 1970 Folbort Georgij Volodimirovich 1885 1960 zaviduvach viddilu fiziologiyi 1946 1949 Halmuradov Askar Ganijovich 1939 1997 zaviduvach viddilu biohimiyi kofermentiv 1976 1985 Chagovec Rostislav Vsevolodovich 1904 1982 zaviduvach laboratoriyi viddilu biohimiyi vitaminiv 1948 1976 Chernishenko Volodimir Oleksandrovich nar 1986 zaviduvach viddilu strukturi i funkciyi bilka z 2019 PosilannyaOficijnij sajt 21 sichnya 2009 u Wayback Machine 1 Nacionalna biblioteka Ukrayini imeni V I Vernadskogo