Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Хармурадов Аскар Ганійович | |
|---|---|
| Народився | 10 травня 1939 d, Кашкадар'їнська область, Узбецька Радянська Соціалістична Республіка, СРСР |
| Помер | 17 січня 1997 (57 років) Ташкент, Узбекистан |
| Країна |  СРСР, Республіка Узбекистан |
| Діяльність | біохімік |
| Alma mater | Національний університет Узбекистану |
| Галузь | біохімія, біотехнології |
| Заклад | Інститут біохімії імені О. В. Палладіна НАН України d |
| Вчене звання | професор (1980), академік АН Узбецької РСР (1989) |
| Науковий ступінь | доктор біологічних наук (1974) |
| Науковий керівник | Чаговець Ростислав Всеволодович |
Халмурадов Аскар Ганійович (10 травня 1939 р., м. Яккабаг Кашкадар'їнської обл. Узбецької РСР — 17 січня 1997 р., Ташкент) — відомий український та узбецький біохімік та біотехнолог, організатор науки, громадський та державний діяч.
Біографія
Народився 10 травня 1939 р. у м. Кашкадар'їнської обл. Узбецької РСР у родині вчителя російської мови та літератури, згодом директора яккабагської середньої школи. 1960 р. він успішно закінчив біологічно-ґрунтознавчий факультет Середньоазіатського державного університету імені В. І. Леніна (САДУ) в Ташкенті за спеціальністю фізіологія людини та тварин.
У жовтні 1960 р. вступив до аспірантури САДУ, згодом перевівся до аспірантури Науково-дослідного інституту тваринництва Узбецької академії сільськогосподарських наук (УзАСГН) за спеціальністю біохімія тварин. Проте з метою розвитку національної школи біохімії, яка перебувала ще у стадії формування, 13 грудня 1960 р. президент УзАСГН К. З. Закіров звернувся з листом на ім'я президента АН УРСР О. В. Палладіна з проханням прикомандирувати А. Г. Халмурадова до аспірантури Інституту біохімії АН УРСР. 1 лютого 1961 р. А. Г. Халмурадова було зараховано до аспірантури, а його науковим керівником затверджено Р. В. Чаговця.
У 1964 р. А. Г. Халмурадов підготував до захисту кандидатську дисертацію за темою: «Про особливості обміну бета-піколіну в тваринному організмі (Об особенностях обмена бета-пиколина в животном организме)».
Після захисту дисертації А. Г. Халмурадов був зарахований до лабораторії біохімії вітамінів, але у зв'язку із запитом Президії Академії наук Узбецької РСР у жовтні 1965 р. переведений до новоствореного відділу біохімії та біофізики Інституту зоології та паразитології АН УзРСР.
Однак у вересні 1966 р. А. Г. Халмурадов повернувся до Києва та був прийнятий на посаду старшого наукового співробітника у відділ біохімії вітамінів Інституту біохімії АН УРСР. 1974 р. захистив докторську дисертацію «Про метаболізм нікотинової кислоти та 3-метілпиридина у тканинах тварин і його регуляцію (О метаболизме никотиновой кислоты и 3-метилпиридина в тканях животных и его регуляции)» (науковий консультант — Р. В. Чаговець).
2 лютого 1976 р. А. Г. Халмурадов був призначений виконувачем обов'язків завідувача відділу біохімії вітамінів, а з 12 травня очолив відділ, перейменований 1976 р. з огляду на зміну пріоритетів досліджень у відділ біохімії коферментів.
У 1980 р. А. Г. Халмурадов отримав звання професора за спеціальністю «Біохімія». 1981 р. за книгу «Транспорт жиророзчинних вітамінів (Транспорт жирорастворимых витаминов)» йому разом з В. М. Тоцьким та Р. В. Чаговцем присуджено Премію АН УРСР ім. О. В. Палладіна.
Учений також проводив значну науково-громадську та науково-організаційну діяльність: був членом Вченої ради та заступником голови Спеціалізованої ради із захисту дисертацій Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна, членом Спеціалізованої ради із захисту дисертацій Київського технологічного інституту харчової промисловості, Наукової ради АН УРСР із проблем «Біохімія тварин і людини» і «Біоорганічна хімія», АМН СРСР «Проблеми вітамінології», заступником голови Київського відділення та членом ревізійної комісії Центральної ради Українського біохімічного товариства АН УРСР.
У грудні 1985 р. після погодження питання з Президією АН СРСР та УРСР рішенням Бюро ЦК Компартії УзРСР та Президії АН УзРСР А. Г. Халмурадов був призначений директором Інституту мікробіології і біотехнології АН УзРСР, реорганізованого з Інституту мікробіології з метою розробки та розвитку актуальних фундаментальних і прикладних проблем у галузі , інженерної , технічної мікробіології та експериментальної альгології. А. Г. Халмурадов був обраний членом-кореспондентом (1987) та академіком (1989) АН УзРСР, був її головним ученим секретарем (1988–1990) і віце-президентом (1990–1994), депутатом і головою комітету з питань науки, освіти, молоді та спорту (з 1995 р.) Олій Мажлісу (парламенту) Республіки Узбекистан.
Раптово помер 17 січня 1997 р. та похований у м. Яккабаг.
Наукові досягнення
А. Г. Халмурадов під керівництвом Р. В. Чаговця досліджував метаболізм нікотинової кислоти (вітамін РР) та її аміду. У результаті досліджень було одержано дані, які мали суттєве наукове і практичне значення. Перевірка PP-вітамінних якостей бета-піколіну та його солей у тваринницьких господарствах дала позитивні результати, що дозволило скоротити витрати на збагачення кормів вітаміном РР (заміна однієї тони нікотинової кислоти бета-піколіном скорочувала витрати на 15 тисяч карбованців, а річна потреба тваринництва у вітаміні PP становила 600–800 тон). Було також запропоновано методику визначення концентрації бета-піколіну після його введення до тканин тварин. А. Г. Халмурадовим було розроблено препарат «Корнік», який після випробування у 1977 р. впроваджено у промислове птахівництво. Цей винахід був відзначений бронзовою медаллю ВДНГ СРСР.
Новим напрямом у вивченні вітаміну PP та його біологічно активних похідних стало з'ясування механізмів нейротропної дії цих сполук. А. Г. Халмурадовим і його учнями Г. Й. Фоменко, Т. М. Кучмеровською та іншими було експериментально підтверджено можливість здійснення коригувальної властивості вітаміну PP та його похідних у випадку ряду патологій нервової системи.
У 1976–1985 роках науковець успішно продовжив та розвинув дослідження школи Р. В. Чаговця, сформулював нові напрями у галузі молекулярних механізмів біологічної дії водо- та жиророзчинних вітамінів та їх специфічних вітамінозв'язувальних білків. А. Г. Халмурадов заклав основи вітчизняної молекулярної вітамінології, яка згодом стала одним з основних напрямів української біохімії. Під його керівництвом були захищені одна докторська та дев'ять кандидатських дисертацій.
Під час своєї діяльності в Узбекистані вчений продовжував наполегливо працювати: публікував свої розвідки, організовував конференції, зокрема всесоюзні та міжнародні, редагував науковий збірник «Биология и біотехнологія микроорганизмов» (1989. 1992), створив школу узбецьких вітамінологів і біотехнологів. А. Г. Халмурадов орієнтував колектив очолюваного ним Інституту на вирішення фундаментальних проблем фізіології, біохімії та генетики бактерій, актиномицентів, дрожів і мікроскопічних грибів. У тісному зв'язку з практикою досліджувалися питання мікробної біотехнології: отримання методами селекції, генної та клітинної інженерії високопродуктивних штамів мікроорганізмів для мікробіологічного, легкого та харчового виробництва, сільського господарство, охорони здоров'я тощо.
А. Г. Халмурадов — автор близько 300 наукових праць з проблем вітамінології та біотехнологій, семи авторських свідоцтв і патентів.
Вибрані праці
- Халмурадов А. Г. Об особенностях обмена бета-пиколина в животном организме: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. биолог. наук / Халмурадов Аскар Ганиевич; Ин-т биохимии АН УРСР. — К., 1964. — 11 с.
- Халмурадов А. Г., Шушевич С. И. Пути биосинтеза пиридиновых коферментов и механизмы их внутриклеточной регуляции // Український біохімічний журнал. — 1971. — Т. 43. — С. 774–789.
- Халмурадов А. Г. О метаболизме никотиновой кислоты и 3-метилпиридина в тканях животных и его регуляции: автореф. дис.на соискание степени док. биолог. наук / Халмурадов Аскар Ганиевич; Ин-т биохимии им. А. В. Палладина АН УССР. — К., 1974. — 44 с.
- Халмурадов А. Г., Чаговец Р. В., Шушевич С. И., Турганбаева Т. М. Синтез НАД+ из никотиновой кислоты в печени и почках крыс, его внутриклеточная локализация и регуляция // Витамины. — К.: Наукова думка, 1974. — Вып. 7: Биохимия синтеза и обмена коферментов и коферментных витаминов. — С. 28-48.
- Чаговец Р. В., Халмурадов А. Г., Пакирбаева Л. В. НАД-гликогидролаза и ее роль в регуляции метаболизма ЗЗ-витаминсодержащих // Витамины. — К.: Наукова думка, 1974. — Вып. 7: Биохимия синтеза и обмена коферментов и коферментных витаминов. — С. 56-74.
- Халмурадов А. Г. Ниацин (витамин РР) // Экспериментальная витаминология. — Минск, 1979. — С. 411–437.
- Халмурадов А. Г., Тоцкий В. Н., Чаговец Р. В. Транспорт жирорастворимых витаминов. — К.: Наукова думка, 1980. — 216 с.
- Халмурадов А. Г., Тоцкий В. Н., Чаговец Р. В. Мембранный транспорт коферментных витаминов и коферментов. — К.: Наукова думка, 1982. — 280 с.
Література
- Мулявко Н. А. Учитель: К 65-летию со дня рождения вице-президента Академии наук Узбекской ССР, академика А. Г. Халмурадова // Український біохімічний журнал. — 2004. — Т. 76. — № 5. — С. 158–159.
- Донченко Г. В. Аскар Ганиевич Халмурадов // Український біохімічний журнал. — 1997. — Т. 69. — № 3. — С. 134–135.
- Інститут біохімії ім. О. В. Палладіна НАН Україна — 80 (1925–2005): До 120-річчя академіка О. В. Палладіна / Відп. ред. С. В. Комісаренко. — К.: Альфа-Прайм, 2005. — 496 с.: іл.
- Халмурадова А. А. Діяльність А. Г. Халмурадова на посаді завідувача відділу біохімії коферментів Інституту біохімії ім. О. В. Палладіна АН УРСР // Пріоритети української науки і техніки: матеріали Сімнадцятої всеукр. наук. конф. молодих істориків науки, техніки та освіти та спеціалістів, (Київ, 20 квітня 2012 р.). — К.: Центр досліджень науково-технічного потенціалу та історії науки ім. Г. М. Доброва НАН України, 2012. — С. 281–285.
- Томазов В. В., Халмурадова А. А. Аскар Ганієвич Халмурадов — відомий вітчизняний біохімік та організатор науки // Спеціальні історичні дисципліни: питання теорії та методики. Генеалогія та геральдика. — К.: Ін-т історії України НАН України, 2012. — Число 20. — С. 61-70.
- Яккабоғда тоғлар ҳам бор. Академик Асқар Холмуродов қиссаси / Ҳаким Сатторий. — Тошкент: «Akademnashr», 2009. — 180 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
portret Harmuradov Askar GanijovichNarodivsya10 travnya 1939 1939 05 10 d Kashkadar yinska oblast Uzbecka Radyanska Socialistichna Respublika SRSRPomer17 sichnya 1997 1997 01 17 57 rokiv Tashkent UzbekistanKrayina SRSR Respublika UzbekistanDiyalnistbiohimikAlma materNacionalnij universitet UzbekistanuGaluzbiohimiya biotehnologiyiZakladInstitut biohimiyi imeni O V Palladina NAN Ukrayini dVchene zvannyaprofesor 1980 akademik AN Uzbeckoyi RSR 1989 Naukovij stupindoktor biologichnih nauk 1974 Naukovij kerivnikChagovec Rostislav Vsevolodovich Halmuradov Askar Ganijovich 10 travnya 1939 r m Yakkabag Kashkadar yinskoyi obl Uzbeckoyi RSR 17 sichnya 1997 r Tashkent vidomij ukrayinskij ta uzbeckij biohimik ta biotehnolog organizator nauki gromadskij ta derzhavnij diyach BiografiyaNarodivsya 10 travnya 1939 r u m Kashkadar yinskoyi obl Uzbeckoyi RSR u rodini vchitelya rosijskoyi movi ta literaturi zgodom direktora yakkabagskoyi serednoyi shkoli 1960 r vin uspishno zakinchiv biologichno gruntoznavchij fakultet Serednoaziatskogo derzhavnogo universitetu imeni V I Lenina SADU v Tashkenti za specialnistyu fiziologiya lyudini ta tvarin U zhovtni 1960 r vstupiv do aspiranturi SADU zgodom perevivsya do aspiranturi Naukovo doslidnogo institutu tvarinnictva Uzbeckoyi akademiyi silskogospodarskih nauk UzASGN za specialnistyu biohimiya tvarin Prote z metoyu rozvitku nacionalnoyi shkoli biohimiyi yaka perebuvala she u stadiyi formuvannya 13 grudnya 1960 r prezident UzASGN K Z Zakirov zvernuvsya z listom na im ya prezidenta AN URSR O V Palladina z prohannyam prikomandiruvati A G Halmuradova do aspiranturi Institutu biohimiyi AN URSR 1 lyutogo 1961 r A G Halmuradova bulo zarahovano do aspiranturi a jogo naukovim kerivnikom zatverdzheno R V Chagovcya U 1964 r A G Halmuradov pidgotuvav do zahistu kandidatsku disertaciyu za temoyu Pro osoblivosti obminu beta pikolinu v tvarinnomu organizmi Ob osobennostyah obmena beta pikolina v zhivotnom organizme Pislya zahistu disertaciyi A G Halmuradov buv zarahovanij do laboratoriyi biohimiyi vitaminiv ale u zv yazku iz zapitom Prezidiyi Akademiyi nauk Uzbeckoyi RSR u zhovtni 1965 r perevedenij do novostvorenogo viddilu biohimiyi ta biofiziki Institutu zoologiyi ta parazitologiyi AN UzRSR Odnak u veresni 1966 r A G Halmuradov povernuvsya do Kiyeva ta buv prijnyatij na posadu starshogo naukovogo spivrobitnika u viddil biohimiyi vitaminiv Institutu biohimiyi AN URSR 1974 r zahistiv doktorsku disertaciyu Pro metabolizm nikotinovoyi kisloti ta 3 metilpiridina u tkaninah tvarin i jogo regulyaciyu O metabolizme nikotinovoj kisloty i 3 metilpiridina v tkanyah zhivotnyh i ego regulyacii naukovij konsultant R V Chagovec 2 lyutogo 1976 r A G Halmuradov buv priznachenij vikonuvachem obov yazkiv zaviduvacha viddilu biohimiyi vitaminiv a z 12 travnya ocholiv viddil perejmenovanij 1976 r z oglyadu na zminu prioritetiv doslidzhen u viddil biohimiyi kofermentiv U 1980 r A G Halmuradov otrimav zvannya profesora za specialnistyu Biohimiya 1981 r za knigu Transport zhirorozchinnih vitaminiv Transport zhirorastvorimyh vitaminov jomu razom z V M Tockim ta R V Chagovcem prisudzheno Premiyu AN URSR im O V Palladina Uchenij takozh provodiv znachnu naukovo gromadsku ta naukovo organizacijnu diyalnist buv chlenom Vchenoyi radi ta zastupnikom golovi Specializovanoyi radi iz zahistu disertacij Institutu biohimiyi im O V Palladina chlenom Specializovanoyi radi iz zahistu disertacij Kiyivskogo tehnologichnogo institutu harchovoyi promislovosti Naukovoyi radi AN URSR iz problem Biohimiya tvarin i lyudini i Bioorganichna himiya AMN SRSR Problemi vitaminologiyi zastupnikom golovi Kiyivskogo viddilennya ta chlenom revizijnoyi komisiyi Centralnoyi radi Ukrayinskogo biohimichnogo tovaristva AN URSR U grudni 1985 r pislya pogodzhennya pitannya z Prezidiyeyu AN SRSR ta URSR rishennyam Byuro CK Kompartiyi UzRSR ta Prezidiyi AN UzRSR A G Halmuradov buv priznachenij direktorom Institutu mikrobiologiyi i biotehnologiyi AN UzRSR reorganizovanogo z Institutu mikrobiologiyi z metoyu rozrobki ta rozvitku aktualnih fundamentalnih i prikladnih problem u galuzi inzhenernoyi tehnichnoyi mikrobiologiyi ta eksperimentalnoyi algologiyi A G Halmuradov buv obranij chlenom korespondentom 1987 ta akademikom 1989 AN UzRSR buv yiyi golovnim uchenim sekretarem 1988 1990 i vice prezidentom 1990 1994 deputatom i golovoyu komitetu z pitan nauki osviti molodi ta sportu z 1995 r Olij Mazhlisu parlamentu Respubliki Uzbekistan Raptovo pomer 17 sichnya 1997 r ta pohovanij u m Yakkabag Naukovi dosyagnennyaA G Halmuradov pid kerivnictvom R V Chagovcya doslidzhuvav metabolizm nikotinovoyi kisloti vitamin RR ta yiyi amidu U rezultati doslidzhen bulo oderzhano dani yaki mali suttyeve naukove i praktichne znachennya Perevirka PP vitaminnih yakostej beta pikolinu ta jogo solej u tvarinnickih gospodarstvah dala pozitivni rezultati sho dozvolilo skorotiti vitrati na zbagachennya kormiv vitaminom RR zamina odniyeyi toni nikotinovoyi kisloti beta pikolinom skorochuvala vitrati na 15 tisyach karbovanciv a richna potreba tvarinnictva u vitamini PP stanovila 600 800 ton Bulo takozh zaproponovano metodiku viznachennya koncentraciyi beta pikolinu pislya jogo vvedennya do tkanin tvarin A G Halmuradovim bulo rozrobleno preparat Kornik yakij pislya viprobuvannya u 1977 r vprovadzheno u promislove ptahivnictvo Cej vinahid buv vidznachenij bronzovoyu medallyu VDNG SRSR Novim napryamom u vivchenni vitaminu PP ta jogo biologichno aktivnih pohidnih stalo z yasuvannya mehanizmiv nejrotropnoyi diyi cih spoluk A G Halmuradovim i jogo uchnyami G J Fomenko T M Kuchmerovskoyu ta inshimi bulo eksperimentalno pidtverdzheno mozhlivist zdijsnennya koriguvalnoyi vlastivosti vitaminu PP ta jogo pohidnih u vipadku ryadu patologij nervovoyi sistemi U 1976 1985 rokah naukovec uspishno prodovzhiv ta rozvinuv doslidzhennya shkoli R V Chagovcya sformulyuvav novi napryami u galuzi molekulyarnih mehanizmiv biologichnoyi diyi vodo ta zhirorozchinnih vitaminiv ta yih specifichnih vitaminozv yazuvalnih bilkiv A G Halmuradov zaklav osnovi vitchiznyanoyi molekulyarnoyi vitaminologiyi yaka zgodom stala odnim z osnovnih napryamiv ukrayinskoyi biohimiyi Pid jogo kerivnictvom buli zahisheni odna doktorska ta dev yat kandidatskih disertacij Pid chas svoyeyi diyalnosti v Uzbekistani vchenij prodovzhuvav napoleglivo pracyuvati publikuvav svoyi rozvidki organizovuvav konferenciyi zokrema vsesoyuzni ta mizhnarodni redaguvav naukovij zbirnik Biologiya i biotehnologiya mikroorganizmov 1989 1992 stvoriv shkolu uzbeckih vitaminologiv i biotehnologiv A G Halmuradov oriyentuvav kolektiv ocholyuvanogo nim Institutu na virishennya fundamentalnih problem fiziologiyi biohimiyi ta genetiki bakterij aktinomicentiv drozhiv i mikroskopichnih gribiv U tisnomu zv yazku z praktikoyu doslidzhuvalisya pitannya mikrobnoyi biotehnologiyi otrimannya metodami selekciyi gennoyi ta klitinnoyi inzheneriyi visokoproduktivnih shtamiv mikroorganizmiv dlya mikrobiologichnogo legkogo ta harchovogo virobnictva silskogo gospodarstvo ohoroni zdorov ya tosho A G Halmuradov avtor blizko 300 naukovih prac z problem vitaminologiyi ta biotehnologij semi avtorskih svidoctv i patentiv Vibrani praciHalmuradov A G Ob osobennostyah obmena beta pikolina v zhivotnom organizme avtoref dis na soiskanie nauch stepeni kand biolog nauk Halmuradov Askar Ganievich In t biohimii AN URSR K 1964 11 s Halmuradov A G Shushevich S I Puti biosinteza piridinovyh kofermentov i mehanizmy ih vnutrikletochnoj regulyacii Ukrayinskij biohimichnij zhurnal 1971 T 43 S 774 789 Halmuradov A G O metabolizme nikotinovoj kisloty i 3 metilpiridina v tkanyah zhivotnyh i ego regulyacii avtoref dis na soiskanie stepeni dok biolog nauk Halmuradov Askar Ganievich In t biohimii im A V Palladina AN USSR K 1974 44 s Halmuradov A G Chagovec R V Shushevich S I Turganbaeva T M Sintez NAD iz nikotinovoj kisloty v pecheni i pochkah krys ego vnutrikletochnaya lokalizaciya i regulyaciya Vitaminy K Naukova dumka 1974 Vyp 7 Biohimiya sinteza i obmena kofermentov i kofermentnyh vitaminov S 28 48 Chagovec R V Halmuradov A G Pakirbaeva L V NAD glikogidrolaza i ee rol v regulyacii metabolizma ZZ vitaminsoderzhashih Vitaminy K Naukova dumka 1974 Vyp 7 Biohimiya sinteza i obmena kofermentov i kofermentnyh vitaminov S 56 74 Halmuradov A G Niacin vitamin RR Eksperimentalnaya vitaminologiya Minsk 1979 S 411 437 Halmuradov A G Tockij V N Chagovec R V Transport zhirorastvorimyh vitaminov K Naukova dumka 1980 216 s Halmuradov A G Tockij V N Chagovec R V Membrannyj transport kofermentnyh vitaminov i kofermentov K Naukova dumka 1982 280 s LiteraturaMulyavko N A Uchitel K 65 letiyu so dnya rozhdeniya vice prezidenta Akademii nauk Uzbekskoj SSR akademika A G Halmuradova Ukrayinskij biohimichnij zhurnal 2004 T 76 5 S 158 159 Donchenko G V Askar Ganievich Halmuradov Ukrayinskij biohimichnij zhurnal 1997 T 69 3 S 134 135 Institut biohimiyi im O V Palladina NAN Ukrayina 80 1925 2005 Do 120 richchya akademika O V Palladina Vidp red S V Komisarenko K Alfa Prajm 2005 496 s il Halmuradova A A Diyalnist A G Halmuradova na posadi zaviduvacha viddilu biohimiyi kofermentiv Institutu biohimiyi im O V Palladina AN URSR Prioriteti ukrayinskoyi nauki i tehniki materiali Simnadcyatoyi vseukr nauk konf molodih istorikiv nauki tehniki ta osviti ta specialistiv Kiyiv 20 kvitnya 2012 r K Centr doslidzhen naukovo tehnichnogo potencialu ta istoriyi nauki im G M Dobrova NAN Ukrayini 2012 S 281 285 Tomazov V V Halmuradova A A Askar Ganiyevich Halmuradov vidomij vitchiznyanij biohimik ta organizator nauki Specialni istorichni disciplini pitannya teoriyi ta metodiki Genealogiya ta geraldika K In t istoriyi Ukrayini NAN Ukrayini 2012 Chislo 20 S 61 70 Yakkabogda toglar ҳam bor Akademik Askar Holmurodov kissasi Ҳakim Sattorij Toshkent Akademnashr 2009 180 s