Горбунов Олексій Сергійович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Горбунов.

Олексі́й Сергі́йович Горбуно́в (нар. 29 жовтня 1961, Київ, Українська РСР, СРСР) — радянський і український актор театру та кіно. Заслужений артист УРСР (1989). Народний артист України (2016).

Олексій Горбунов
Олексій Сергійович Горбунов
Олексій Горбунов проводить майстер-клас на Одеському кінофестивалі, 17 липня 2012
Олексій Горбунов проводить майстер-клас на Одеському кінофестивалі, 17 липня 2012
Ім'я при народженні	Олексій Сергійович Горбунов
Народився	29 жовтня 1961(1961-10-29) (62 роки) Київ, УРСР, СРСР
Національність	українець
Громадянство	Україна
Діяльність	актор
Alma mater	Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1984)
Роки діяльності	1984 — тепер. час
Дружина	Ірина Ковальова
Діти	Софія Анастасія
IMDb	ID 0329813
Нагороди та премії
fb.com/oleksiy.gorbunov.official oleksiygorbunov.com
Олексій Горбунов у Вікісховищі
Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Олексій Сергійович Горбунов народився 29 жовтня 1961 року у Києві. Дитинство пройшло на масиві Русанівка. У 1978 році, відразу після закінчення школи, не зміг вступити до Київського Театрального інституту імені Карпенка-Карого, оскільки не був комсомольцем. У 1978—1979 роках працював у театрі імені Лесі Українки монтувальником, підсобним робітником у костюмерному цеху. У театрі завдяки Аді Роговцевій познайомився з її чоловіком — актором і педагогом Костянтином Степанковим.

У 1984 році закінчив Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (курс Костянтина Степанкова). У своєму першому фільмі «Вантаж без маркування» Олексій почав зніматися в день вручення диплома.

У 1984—1995 роках був актором театру-студії кіноактора кіностудії імені Олександра Довженка. У 1985—1987 роках служив у Радянській армії. У 1990-х працював приватним таксистом через кризу на кіностудії Довженка. Повернутися до зйомок у кіно допоміг режисер Володимир Попков, запросивши на роль блазня Шико в багатосерійний телефільм «Графиня де Монсоро».

Працював у театрі-студії кіноактора, у приватному Камерному театрі М. Нестантінера та Київському театрі російської драми ім. Лесі Українки. Вів на українському ТБ програми «Нічний будильник» (1998) і «Чудо-люди» (2008). Грав в антрепризних постановках Олега Меньшикова . Зіграв одну з ролей у серіалі «Гвардія».

Іноді з'являється у відео з хлопцями-блогерами на YouTube.

Музика

Організатор і ведучий двох дискотек «Джанкой» і «Джуманджі» в Києві. Працював діджеєм на київських радіостанціях «Континент» та «Ностальжи». Олексій є солістом гурту «Грусть пилота».

Пресслужба Житомирської обласної ради повідомила, що четвертого лютого 2021 року фронтмен гурту «Грусть пилота» разом з іншими учасниками колективу виступав для військовослужбовців 95-ї окремої десантно-штурмової бригади, членів їх родин, а також курсантів Житомирського військового інституту імені Сергія Павловича Корольова. Артист виконав мініспектакль-концерт.

Громадянська позиція

3 грудня 2014 року, під час російсько-української війни, відмовився від участі в усіх російських фільмах. Згодом Горбунов заявив, що не розглядатиме можливості роботи в РФ до закінчення війни.

Особисте життя

• Перша дружина — художниця Світлана Лопухова
  • Донька — Анастасія Горбунова

• Друга дружина — Ірина Ковальова
  • Донька — Софія Горбунова

Визнання і нагороди

• Народний артист України (22 січня 2016) — за значний особистий внесок у державне будівництво, соціально-економічний, науково-технічний, культурно-освітній розвиток Української держави, справу консолідації українського суспільства, багаторічну сумлінну працю
• Заслужений артист УРСР (17 червня 1991) — за особистий внесок у соціально-економічний розвиток республіки, відродження національної культури і мистецтва, високу професійну майстерність і активну участь у громадському житті
• Премія «Золотий орел» за найкращу чоловічу роль у фільмі «12» (2008)
• Премія Телетріумф у номінації «Актор телевізійного фільму/серіалу (виконавець чоловічої ролі)» (2011)

Ролі в театрі

• 2000 — «Кухня» — Хаген Карлович
• 2001 — «Гравці» — Швохнєв
• 2002 — «Сирано» — де Гіш
• 2003 — «Паразити»
• 2006 — «Shlem.com»
• 2010 — «Кам'яний гість» — Лепорелло

Фільмографія

• 1984 — Вантаж без маркування — Женя Стенько
• 1984 — Канікули Петрова і Васєчкіна, звичайні й неймовірні
• 1984 — Макар-слідопит — червоноармієць
• 1986 — Звинувачується весілля — Сергій
• 1986 — Наближення до майбутнього
• 1987 — Жменяки — Ілько
• 1987 — Виконати будь-яку правду — Олег Гагулін
• 1987 — Розслідування розпочати — капітан Агєєв
• 1987 — Філер
• 1988 — Дискжокей — друг Жені
• 1988 — Кам'яна душа — Юріштан
• 1988 — Нові пригоди янкі при дворі короля Артура — менестрель
• 1989 — Гу-га — Даньковець
• 1990 — Допінг для янголів — людина Бабахіна
• 1990 — Посилка для Маргарет Тетчер
• 1990 — Розпад — Шурик, шкільний друг Людмили Журавльової
• 1990 — Яма — Симановский, революціонер
• 1990 — Історія пані Ївги
• 1991 — Голод 33 — чекіст
• 1991 — Два кроки до тиші — Іващенко
• 1991 — Житіє Олександра Невського
• 1991 — Кисневий голод — капітан Голіков
• 1991 — Кому вгору, кому вниз — Гук
• 1991 —
• 1991 —
• 1992 — Цвітіння кульбаби — дільничний
• 1992 — Людина з команди «Альфа»
• 1993 — Грішниця в масці — доктор Теодор
• 1993 — Зів'яла сакура в моєму саду
• 1993 — Золото партії — Горбунков
• 1993 — Обітниця
• 1993 — Злочин з багатьма невідомими — Шпанг
• 1993 — Спосіб вбивства — детектив Стів Карелла
• 1993 — Фучжоу — горбань
• 1993 — Я — Іван, ти — Абрам
• 1994 — Очікуючи вантаж на рейді Фучжоу біля пагоди
• 1994 — Народжені згори
• 1994 — Шостий годину останнього тижня любові
• 1995 — Літо завжди приходить
• 1995 — Об'єкт «Джей»
• 1997 — Графиня де Монсоро — Шико, блазень короля Франції
• 1997—1998 — Слідство
• 1998 — Країна глухих — постачальник товару
• 1999 — День народження Буржуя — гравець Вася
• 1999 — Як гартувалася сталь — епізод
• 2000 — Чорна кімната — чоловік
• 2001 — Охоронці пороку — Гіл
• 2001 — День народження Буржуя — 2 — гравець Вася
• 2001 — Слід перевертня — Рибаков Костянтин Євгенович
• 2002 — Блакитний місяць
• 2002 — Закон
• 2002 — Марш Турецького — Савелій Іванович Монахов
• 2002 — Порода — Віктор Олександрович
• 2003 — Вокзал — Микола Веселов
• 2003 — Кармен — адвокат
• 2003 — Лінії долі — Андрій Щурко
• 2003 — Найкраще місто Землі — Віктор Савицький
• 2004 — Навіть не думай 2. Тінь незалежності — ватажок «Ордена свінгерів»
• 2004 — Якщо завтра в похід — епізод
• 2004 — Червона капела — Карл Гірінг
• 2004 — Курсанти — Олександр Лиховол
• 2004 — Ми помремо разом — Сергей Петрович
• 2004 — Путівник
• 2004 — Російське — урка Горкун
• 2005 — Бухта Філіпа — Бут
• 2005 — Каменська-4 — Галл
• 2005 — Полювання за тінню — Виктор Проценко
• 2005 — Сатисфакція — Іван Васильович Шервуд
• 2005 — Статський радник — Рахмет
• 2006 — Хеппі Піпл
• 2006 — Дикуни — барон
• 2006 — Живий — продавець
• 2006 — Меченосець — Клим
• 2006 — Полювання на піранью — Кузьмич
• 2006 — Останній забій — Юхим Ілліч
• 2006 — Утьосов. Пісня довжиною в життя — Мишко Япончик
• 2007 — 12 — 9-й присяжний, директор кладовища
• 2007 — Закон мишоловки — дядько Валя
• 2007 — Клуб 69 — Черкес
• 2007 — Реальний тато — Сафрон
• 2007 — Троє і Сніжинка — Володимир
• 2007 — Вбити змія — Алекс
• 2007 — Приватне замовлення — Олег Олександрович Аверченко
• 2008 — Ілюзія страху — майор
• 2008 — Маленька Москва — майор КДБ
• 2008 — Отдамся в хороші руки — байкер
• 2008 — Ріоріта — комбат
• 2008 — Стиляги — саксофоніст
• 2008 — Танець горностая — Олексій Павлович Титов
• 2008 — Той, хто гасить світло — Олексій Степанович Саутін
• 2009 — Афера «Фаревелл» — Чухов, співробітник КДБ
• 2009 — Котовський — Пушкарьов
• 2009 — Залюднений Острів — шурин
• 2009 — Пістолет Страдіварі — Марфела
• 2009 — Дідька лисого — Стас Георгіївський на прізвисько «Мічений»
• 2009 — Я — Румун
• 2010 — Бес Пор No — батько міліціонера
• 2010 — У лісах і на горах — отець Іона (Михась)
• 2010 — Дітям до 16 … — пасажир
• 2010 — Будинок сонця — Кореєць
• 2010 — Край — Коливанов
• 2010 — Трава під снігом — Андрій Васильович Комісаров
• 2011 — Атомний Іван — батько Івана
• 2011 — Богині
• 2011 — Ключ Саламандри — Сергій Анатолійович, генерал ЦПСО
• 2011 — Контакт 2011 — Громов
• 2011 — Костоправ — Анатолій Анатолійович Савчук
• 2011 — Любов і розлука — Максим Петрович Зацепін
• 2011 — ПираМММида — полковник
• 2011 — Чемпіони з підворіття — Сергій Михайлович Ладигін
• 2012 — Істальгія — Жора
• 2012 — Мами — Дмитро
• 2012 — Шпигун — Селенцов, зв'язковий Вассера
• 2013 — Легенда для оперші — Пан
• 2013 — Мьобіус — Олександр Коржов
• 2013 — Саранча — батько Артема
• 2013 — Свиридова — батько Івана
• 2013 — Хайтарма — Кротов, майор-особіст
• 2013 — Шерлок Холмс
• 2013 — Шулер — Леонід Михайлович Балабан
• 2013—2014 — Як гартувався стайл — епізод
• 2014 —  — командувач ВПС
• 2014 — 46 Ленінград — Вітя Музикант
• 2014 — Син за батька — Георгій Костянтинович Теодораді
• 2014 — Трубач — Василь Павлович
• 2014 — Фотограф — гарнізонний лікар
• 2015 — Альошкіна любов — Гнат Ілліч Кірєєв
• 2015 — Гвардія — інструктор Дід
• 2016 — Одинак — Мечников
• 2017 —
• 2017 — Правило бою — Карпов
• 2018 — Дике поле — Пастор
• 2019 — Бюро легенд — Михайло Карлов (4, 5 сезони)
• 2019 — Забуті — дід Василь
• 2021 — Останній найманець
• 2021 — Чому я живий
• 2024 — Щастя  — старий

Кліпи

• 2016 — Стольний град — Забери мене (дід)
• 2016 — Антитіла — Одинак

Примітки

1. Трейлер серіалу на YouTube
2. . izhytomyryanyn.com (укр.). Архів оригіналу за 11 лютого 2022. Процитовано 11 лютого 2022.
3. . Архів оригіналу за 28 травня 2015. Процитовано 3 грудня 2014.
4. Лащенко, Олександр, (укр.), архів оригіналу за 15 квітня 2017, процитовано 14 квітня 2017
5. (англ.). Архів оригіналу за 7 травня 2017. Процитовано 14 квітня 2017.
6. Эмилия Косничук Когда в семье лад и работа в кайф, нервные нити не рвутся, а сплетаются в тугой жгут [ 7 квітня 2014 у Wayback Machine.], Газета «Факты», Киев. (рос.)
7. Указ Президента України від 22 січня 2016 року № 18/2016 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Соборності України»
8. . Архів оригіналу за 29 жовтня 2018. Процитовано 24 січня 2016.
9. Алексей Горбунов. Творческий путь Алексея Горбунова [ 18 червня 2014 у Wayback Machine.](рос.)
10. Найбільше нагород «Телетріумфу — 2011» дісталося СТБ [ 2012-01-22 у Wayback Machine.], telekritika.ua
11. . Архів оригіналу за 10 березня 2018. Процитовано 10 березня 2018.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
12. . Архів оригіналу за 25 вересня 2020. Процитовано 14 серпня 2020.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

• Неофіційний вебсайт [ 15 квітня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
• Олексій Горбунов [ 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] на rusactors.ru [ 26 лютого 2011 у Wayback Machine.](рос.)
• Олексій Горбунов [ 15 квітня 2017 у Wayback Machine.] на kino-teatr.ru [ 23 вересня 2011 у Wayback Machine.](рос.)