Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Голуб рудохвостий | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Nesoenas mayeri Cheke, 2005 | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Streptopelia mayeri Prevost, 1843 Columba mayeri Johnson et al, 2001 | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Голуб рудохвостий (Nesoenas mayeri) — рідкісний птах, ендемік острова Маврикій; вид, якого завдяки вчасно вжитим охоронним і розплідним заходам було врятовано на межі вимирання.
Зовнішній вигляд
Рудохвостий голуб отримав свою назву від тьмяно-рожевого кольору пір'я на голові, плечах і череві. Крила в птаха темно-коричневі, хвіст широкий, червоно-коричневого забарвлення. Птахам притаманний темно-червоний колір неопереної частини ніг і дзьоба, кінчик дзьоба світліший. Очі темно-коричневі, оточені кільцем червоної шкіри. Довжина тіла дорослого птаха від кінчика дзьоба до кінчика хвоста — 32-38 см, вага, в середньому, близько 350 грам.
Голос:
У польоті рудохвості голуби видають негучний ритмований крик «ху-хуу». Самцям також притаманний дзвінкіший і довший територіальний крик «куу-кууу».
Поширення
Рудохвостий голуб тепер живе лише на острові Маврикій (в історичний час жив також на більшому острові Реюньйон, але там вимер), а також на маленькому острівці О-Егрет біля південно-східного узбережжя Маврикія, куди був інтродукований в рамках програми відновлення виду. Звичним середовищем життя виду є специфічні для Маврикія гірські вічнозелені ліси, які збереглися тільки на дуже невеликих площах. У цих лісах рожеві голуби надають перевагу щільно зарослим ділянкам із великою кількістю зелені та ліан.
Живлення
У природі рудохвостий голуб споживає майже виключно ендемічні для Маврикія рослини, поїдаючи бруньки, молоді пагони, листя, квіти, плоди та насіння, залежно від виду рослин і пори року. Завезені на острів людиною рослини, такі як гуаява, витісняючи аборигенні види, залишають голубів без джерел живлення.
Трофічні пристосування рудохвостого голуба роблять його важливим розповсюджувачем насіння аборигенних рослин Маврикію, що є вагомим фактором їхнього виживання. Таким чином, скорочення чисельності даного птаха утруднює відновлення типових острівних лісів.
У теперішній час на додаток до природного живлення дикі рудохвості голуби можуть отримувати додаткову їжу на спеціальних пунктах підгодівлі, де для них виставляють розчавлені кукурудзяні зерна, пшеницю та інші злаки. В основному дика популяція голубів вдається до відвідин таких пунктів у період годування пташенят, коли потреба у трофічних ресурсах значно зростає; тож вони не є абсолютно критичними для існування виду. В зоопарках рожевих голубів годують сумішами, що складаються з різних видів злаків, фабричних пластівців, фруктів, зелені та моркви. Також у неволі птахи самостійно (при можливості) живляться листям і квітами живих рослин.
Спосіб життя та розмноження
Рудохвості голуби звичайно живуть невеликими зграями, а в період розмноження формують моногамні пари, які ведуть територіальний спосіб життя, захищаючи невелику територію від інших представників виду. Пошук місця для гніздування відбувається на початку шлюбного сезону, котрий звичайно розпочинається в серпні або вересні (в тих зоопарках Північної півкулі, де рожеві голуби розмножуються, вони можуть це робити протягом всього року, але найчастіше навесні або влітку). Самці залицяються до самок, використовуючи шлюбну поведінку, що досить близька до такої європейських голубів: ходять навколо неї, витягнувши шию та роздмухуючи зоб. Після залицяння відбувається парування, а потім пара починає будувати гніздо у вигляді досить крихкої та рихлої платформи з тонких гілочок, куди самиця відкладає звичайно два білі яйця. Насиджування триває приблизно два тижні, протягом яких самиця насиджує кладку вночі та вранці, а самець — протягом дня.
Виведені пташенята сліпі, мають рідке біле пухоподібне оперення і не можуть самостійно годуватись. Їхні очі розплющуються приблизно через тиждень. Протягом перших днів життя батьки годують пташенят практично виключно так званим пташиним молоком — білуватим пастоподібним секретом, що виділяється стінками зобу. Цей секрет містить велику кількість протеїнів та жирів, що забезпечують комплексні потреби організму. У міру зростання пташенят батьки починають додавати в їхній раціон усе більше твердої їжі й одночасно знижувати в ньому кількість пташиного молока; повністю на твердий корм пташенята переходять приблизно на десятий день життя.
Пташенята злітають із гнізда у віці трьох-чотирьох тижнів, але батьки продовжують їх годувати ще 15-20 днів. Молоді птахи лишаються біля гнізда кілька місяців, а статевої зрілості досягають наступного року. В неволі самиці звичайно не розмножуються після 10-11-річного віку, в той час як самиці здатні до розмноження аж до віку 17-18 років. Максимальна тривалість життя вважається рівною 18-20 рокам. Самці в середньому живуть на 5 років довше, аніж самки. Це призводить до надлишку самців у популяціях як у дикій природі, так і в неволі.
Історія виду та охорона
Перші європейські поселенці прибули на Маврикій 1638 року. Вони почали інтенсивне полювання на місцевих птахів — таких, наприклад, як знищений ними дронт. Але, як виявилось, рожевий голуб практично не зазнав шкоди від полювання. Судячи зі всього, це відбулося з огляду на розповіді матросів про те, що його м'ясо отруйне. Такі історії мають під собою деяке підґрунтя: справа в тому, що рудохвостий голуб харчується насінням отруйних для людини рослин, отруйні речовини з якого можуть на нетривалий час затримуватись у м'язах птаха та призводити до отруєння людини, якщо голуба було впольовано в цей період.
Вперше новий вид Columba mayeri описав у 1843 році французький природознавець [en] для книжки [en]. Вид назвали mayeri на честь колекціонера з Маврикія M. Gustave Mayer, який, імовірно, надіслав перший описаний екземпляр. На його честь також названо метелика [en]. Пізніше вид віднесли до новоутвореного роду Streptopelia разом з мадагаскарською горлицею (Streptopelia picturata). З 2005 року рудохвостого голуба відносять до роду Nesoenas.
З кінця 19 століття рудохвостий голуб вважався рідкісним, з чисельністю популяції в кілька сотень птахів. Наприкінці 1950-х років існувало лише 40-60 рожевих голубів, а 1990 року природна популяція скоротилась до 10 птахів, які гніздились в єдиному невеликому гаї завезеного на Маврикій велетенської туї (Cryptomeria japonica). Завдяки цьому рожевий голуб отримав статус найрідкіснішого голуба на Землі.
Досі точно не відомо, що призвело до такого катастрофічного зниження чисельності, але орнітологи вважають, що причиною, найвірогідніше, стала комбінація таких факторів, як знищення первісних лісів, інтродукція екзотичних для Маврикія рослин та тварин (особливо хижих), та забруднення середовища пестицидами. Свій внесок додали і періодичні циклони, що також руйнують місця проживання рожевих голубів; але цей фактор, притаманний ареалу виду протягом всієї його історії, призводив лише до періодичних коливань чисельності, і не міг завдати катастрофічного впливу за відсутності інших.
З 1977 року заходи із штучного відтворення виду почали втілюватись в Дарреллівському фонді зі збереження дикої природи. В рамках цієї програми почалося розмноження рудохвостих голубів у Джерсійскому зоопарку та в аварії Блек Рівер на Маврикії.
Тепер у неволі утримують близько 200 рудохвостих голубів (з них близько 120 в приблизно двадцяти зоопарках Європи); природна популяція на кінець 2004 — початок 2005 року оцінювалась в 359—395 птахів, які формували чотири відокремлені ареали на острові Маврикій, а також населяли острівець О-Егрет, з невеликим обміном особинами між популяціями.
Тепер найбільшою загрозою для існування виду на Маврикії вважають знищення кладок і пташенят японською макакою-крабоїдом (Macaca fascicularis), мангустом , щурами та здичавілими кішками. Незважаючи на активне та досить масштабне здійснення заходів із відновлення природного довкілля на Маврикії, фактор руйнування навколишнього середовища і далі завдає відчутного впливу на стан популяції цього птаха. Загалом, серед науковців немає впевненості в тому, що рудохвостий голуб зможе вижити в природі в теперішній час за умови припинення охоронно-відновлювальних заходів (таких як захист ареалу від проникнення інтродукованих на острів хижаків, розмноження в неволі з наступною реакліматизацію тощо).
Примітки
- BirdLife International (2018). Nesoenas mayeri: інформація на сайті МСОП (версія 2018.2) (англ.) 07 серпня 2018
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Hume, Julian Pender (8 грудня 2011). Systematics, morphology, and ecology of pigeons and doves (Aves: Columbidae) of the Mascarene Islands, with three new species. Zootaxa. 3124 (1): 1. doi:10.11646/zootaxa.3124.1.1.
Джерела
- Johnson, Kevin P.; de Kort, Selvino; Dinwoodey, Karen, Mateman, A. C.; ten Cate, Carel; Lessells, C. M. & Clayton, Dale H. (2001): A molecular phylogeny of the dove genera Streptopelia and Columba. Auk 118(4): 874—887. [1] [ 27 вересня 2007 у Wayback Machine.]
- . Durrell Wildife Conservation Trust, 2001.
- Сторінка виду на сайті BirdLife International[недоступне посилання]
- Сторінка виду в Червоному списку МСОП [ 17 травня 2008 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття про організм, що занесений до Червоної книги. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golub rudohvostijOhoronnij statusUrazlivij MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Golubopodibni Columbiformes Rodina Golubovi Columbidae Rid Rudohvostij golub Nesoenas Vid Golub rudohvostijBinomialna nazvaNesoenas mayeri Cheke 2005SinonimiStreptopelia mayeri Prevost 1843 Columba mayeri Johnson et al 2001PosilannyaVikishovishe Nesoenas mayeriVikividi Nesoenas mayeriITIS 676917MSOP 143491NCBI 187126Fossilworks 371493 Golub rudohvostij Nesoenas mayeri ridkisnij ptah endemik ostrova Mavrikij vid yakogo zavdyaki vchasno vzhitim ohoronnim i rozplidnim zahodam bulo vryatovano na mezhi vimirannya Zovnishnij viglyadRudohvostij golub otrimav svoyu nazvu vid tmyano rozhevogo koloru pir ya na golovi plechah i cherevi Krila v ptaha temno korichnevi hvist shirokij chervono korichnevogo zabarvlennya Ptaham pritamannij temno chervonij kolir neoperenoyi chastini nig i dzoba kinchik dzoba svitlishij Ochi temno korichnevi otocheni kilcem chervonoyi shkiri Dovzhina tila doroslogo ptaha vid kinchika dzoba do kinchika hvosta 32 38 sm vaga v serednomu blizko 350 gram Golos U poloti rudohvosti golubi vidayut neguchnij ritmovanij krik hu huu Samcyam takozh pritamannij dzvinkishij i dovshij teritorialnij krik kuu kuuu PoshirennyaRudohvostij golub teper zhive lishe na ostrovi Mavrikij v istorichnij chas zhiv takozh na bilshomu ostrovi Reyunjon ale tam vimer a takozh na malenkomu ostrivci O Egret bilya pivdenno shidnogo uzberezhzhya Mavrikiya kudi buv introdukovanij v ramkah programi vidnovlennya vidu Zvichnim seredovishem zhittya vidu ye specifichni dlya Mavrikiya girski vichnozeleni lisi yaki zbereglisya tilki na duzhe nevelikih ploshah U cih lisah rozhevi golubi nadayut perevagu shilno zaroslim dilyankam iz velikoyu kilkistyu zeleni ta lian ZhivlennyaU prirodi rudohvostij golub spozhivaye majzhe viklyuchno endemichni dlya Mavrikiya roslini poyidayuchi brunki molodi pagoni listya kviti plodi ta nasinnya zalezhno vid vidu roslin i pori roku Zavezeni na ostriv lyudinoyu roslini taki yak guayava vitisnyayuchi aborigenni vidi zalishayut golubiv bez dzherel zhivlennya Trofichni pristosuvannya rudohvostogo goluba roblyat jogo vazhlivim rozpovsyudzhuvachem nasinnya aborigennih roslin Mavrikiyu sho ye vagomim faktorom yihnogo vizhivannya Takim chinom skorochennya chiselnosti danogo ptaha utrudnyuye vidnovlennya tipovih ostrivnih lisiv U teperishnij chas na dodatok do prirodnogo zhivlennya diki rudohvosti golubi mozhut otrimuvati dodatkovu yizhu na specialnih punktah pidgodivli de dlya nih vistavlyayut rozchavleni kukurudzyani zerna pshenicyu ta inshi zlaki V osnovnomu dika populyaciya golubiv vdayetsya do vidvidin takih punktiv u period goduvannya ptashenyat koli potreba u trofichnih resursah znachno zrostaye tozh voni ne ye absolyutno kritichnimi dlya isnuvannya vidu V zooparkah rozhevih golubiv goduyut sumishami sho skladayutsya z riznih vidiv zlakiv fabrichnih plastivciv fruktiv zeleni ta morkvi Takozh u nevoli ptahi samostijno pri mozhlivosti zhivlyatsya listyam i kvitami zhivih roslin Sposib zhittya ta rozmnozhennyaRudohvosti golubi zvichajno zhivut nevelikimi zgrayami a v period rozmnozhennya formuyut monogamni pari yaki vedut teritorialnij sposib zhittya zahishayuchi neveliku teritoriyu vid inshih predstavnikiv vidu Poshuk miscya dlya gnizduvannya vidbuvayetsya na pochatku shlyubnogo sezonu kotrij zvichajno rozpochinayetsya v serpni abo veresni v tih zooparkah Pivnichnoyi pivkuli de rozhevi golubi rozmnozhuyutsya voni mozhut ce robiti protyagom vsogo roku ale najchastishe navesni abo vlitku Samci zalicyayutsya do samok vikoristovuyuchi shlyubnu povedinku sho dosit blizka do takoyi yevropejskih golubiv hodyat navkolo neyi vityagnuvshi shiyu ta rozdmuhuyuchi zob Pislya zalicyannya vidbuvayetsya paruvannya a potim para pochinaye buduvati gnizdo u viglyadi dosit krihkoyi ta rihloyi platformi z tonkih gilochok kudi samicya vidkladaye zvichajno dva bili yajcya Nasidzhuvannya trivaye priblizno dva tizhni protyagom yakih samicya nasidzhuye kladku vnochi ta vranci a samec protyagom dnya Vivedeni ptashenyata slipi mayut ridke bile puhopodibne operennya i ne mozhut samostijno goduvatis Yihni ochi rozplyushuyutsya priblizno cherez tizhden Protyagom pershih dniv zhittya batki goduyut ptashenyat praktichno viklyuchno tak zvanim ptashinim molokom biluvatim pastopodibnim sekretom sho vidilyayetsya stinkami zobu Cej sekret mistit veliku kilkist proteyiniv ta zhiriv sho zabezpechuyut kompleksni potrebi organizmu U miru zrostannya ptashenyat batki pochinayut dodavati v yihnij racion use bilshe tverdoyi yizhi j odnochasno znizhuvati v nomu kilkist ptashinogo moloka povnistyu na tverdij korm ptashenyata perehodyat priblizno na desyatij den zhittya Ptashenyata zlitayut iz gnizda u vici troh chotiroh tizhniv ale batki prodovzhuyut yih goduvati she 15 20 dniv Molodi ptahi lishayutsya bilya gnizda kilka misyaciv a statevoyi zrilosti dosyagayut nastupnogo roku V nevoli samici zvichajno ne rozmnozhuyutsya pislya 10 11 richnogo viku v toj chas yak samici zdatni do rozmnozhennya azh do viku 17 18 rokiv Maksimalna trivalist zhittya vvazhayetsya rivnoyu 18 20 rokam Samci v serednomu zhivut na 5 rokiv dovshe anizh samki Ce prizvodit do nadlishku samciv u populyaciyah yak u dikij prirodi tak i v nevoli Istoriya vidu ta ohoronaPershi yevropejski poselenci pribuli na Mavrikij 1638 roku Voni pochali intensivne polyuvannya na miscevih ptahiv takih napriklad yak znishenij nimi dront Ale yak viyavilos rozhevij golub praktichno ne zaznav shkodi vid polyuvannya Sudyachi zi vsogo ce vidbulosya z oglyadu na rozpovidi matrosiv pro te sho jogo m yaso otrujne Taki istoriyi mayut pid soboyu deyake pidgruntya sprava v tomu sho rudohvostij golub harchuyetsya nasinnyam otrujnih dlya lyudini roslin otrujni rechovini z yakogo mozhut na netrivalij chas zatrimuvatis u m yazah ptaha ta prizvoditi do otruyennya lyudini yaksho goluba bulo vpolovano v cej period Vpershe novij vid Columba mayeri opisav u 1843 roci francuzkij prirodoznavec en dlya knizhki en Vid nazvali mayeri na chest kolekcionera z Mavrikiya M Gustave Mayer yakij imovirno nadislav pershij opisanij ekzemplyar Na jogo chest takozh nazvano metelika en Piznishe vid vidnesli do novoutvorenogo rodu Streptopelia razom z madagaskarskoyu gorliceyu Streptopelia picturata Z 2005 roku rudohvostogo goluba vidnosyat do rodu Nesoenas Z kincya 19 stolittya rudohvostij golub vvazhavsya ridkisnim z chiselnistyu populyaciyi v kilka soten ptahiv Naprikinci 1950 h rokiv isnuvalo lishe 40 60 rozhevih golubiv a 1990 roku prirodna populyaciya skorotilas do 10 ptahiv yaki gnizdilis v yedinomu nevelikomu gayi zavezenogo na Mavrikij veletenskoyi tuyi Cryptomeria japonica Zavdyaki comu rozhevij golub otrimav status najridkisnishogo goluba na Zemli Dosi tochno ne vidomo sho prizvelo do takogo katastrofichnogo znizhennya chiselnosti ale ornitologi vvazhayut sho prichinoyu najvirogidnishe stala kombinaciya takih faktoriv yak znishennya pervisnih lisiv introdukciya ekzotichnih dlya Mavrikiya roslin ta tvarin osoblivo hizhih ta zabrudnennya seredovisha pesticidami Svij vnesok dodali i periodichni cikloni sho takozh rujnuyut miscya prozhivannya rozhevih golubiv ale cej faktor pritamannij arealu vidu protyagom vsiyeyi jogo istoriyi prizvodiv lishe do periodichnih kolivan chiselnosti i ne mig zavdati katastrofichnogo vplivu za vidsutnosti inshih Z 1977 roku zahodi iz shtuchnogo vidtvorennya vidu pochali vtilyuvatis v Darrellivskomu fondi zi zberezhennya dikoyi prirodi V ramkah ciyeyi programi pochalosya rozmnozhennya rudohvostih golubiv u Dzhersijskomu zooparku ta v avariyi Blek River na Mavrikiyi Teper u nevoli utrimuyut blizko 200 rudohvostih golubiv z nih blizko 120 v priblizno dvadcyati zooparkah Yevropi prirodna populyaciya na kinec 2004 pochatok 2005 roku ocinyuvalas v 359 395 ptahiv yaki formuvali chotiri vidokremleni areali na ostrovi Mavrikij a takozh naselyali ostrivec O Egret z nevelikim obminom osobinami mizh populyaciyami Teper najbilshoyu zagrozoyu dlya isnuvannya vidu na Mavrikiyi vvazhayut znishennya kladok i ptashenyat yaponskoyu makakoyu kraboyidom Macaca fascicularis mangustom shurami ta zdichavilimi kishkami Nezvazhayuchi na aktivne ta dosit masshtabne zdijsnennya zahodiv iz vidnovlennya prirodnogo dovkillya na Mavrikiyi faktor rujnuvannya navkolishnogo seredovisha i dali zavdaye vidchutnogo vplivu na stan populyaciyi cogo ptaha Zagalom sered naukovciv nemaye vpevnenosti v tomu sho rudohvostij golub zmozhe vizhiti v prirodi v teperishnij chas za umovi pripinennya ohoronno vidnovlyuvalnih zahodiv takih yak zahist arealu vid proniknennya introdukovanih na ostriv hizhakiv rozmnozhennya v nevoli z nastupnoyu reaklimatizaciyu tosho PrimitkiBirdLife International 2018 Nesoenas mayeri informaciya na sajti MSOP versiya 2018 2 angl 07 serpnya 2018 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Hume Julian Pender 8 grudnya 2011 Systematics morphology and ecology of pigeons and doves Aves Columbidae of the Mascarene Islands with three new species Zootaxa 3124 1 1 doi 10 11646 zootaxa 3124 1 1 DzherelaJohnson Kevin P de Kort Selvino Dinwoodey Karen Mateman A C ten Cate Carel Lessells C M amp Clayton Dale H 2001 A molecular phylogeny of the dove genera Streptopelia and Columba Auk 118 4 874 887 1 27 veresnya 2007 u Wayback Machine Durrell Wildife Conservation Trust 2001 Storinka vidu na sajti BirdLife International nedostupne posilannya Storinka vidu v Chervonomu spisku MSOP 17 travnya 2008 u Wayback Machine Ce nezavershena stattya pro organizm sho zanesenij do Chervonoyi knigi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi