Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Голосі́ння — ритуальний, ще дохристиянський, поховальний обряд, що супроводжується відповідними обрядовими піснями-плачами речитативного характеру, які виконуються над покійником в період між його смертю та похороном.
| Голосіння | |
|---|---|
| Стилістичні походження | |
| Походження | |
| Типові інструменти | |
| Піджанри | |
| поховальні голосіння рекрутські весільні соціально-побутові | |
Опис
Голосіння як фольклорний жанр відзначаються своєрідним поетичним стилем, оригінальними поетичними засобами. Найхарактерніша з них, на думку деяких дослідників, — голосільна тавтологія, яка надає їм особливої емоційної забарвленості, ліричної тональності. Подібне нагнітання близьких понять відоме в мистецтві ще з античних часів, однак у голосіннях воно набуло довершеної форми й стало визначальною рисою їх поетики. У голосіннях наявні кілька типів повторів: тавтологія, повторювання одного й того ж слова чи фрази на початку вірша (анафора) або в кінці (епіфора), паралелізм поетичних образів.
Найпоширенішим різновидом жанру є поховальні голосіння. Розмір їх — звичайний пісенний, і наспів, змінюваний в окремих місцях, загалом залишається одним і тим же, так що жалібна мелодія, повільна й тягуча, закінчується на високих нотах і нагадує скорботні оклики. Виконавцями голосінь були професійні голосильниці або родичі померлого жіночої статті. Додатково виокремлюють так звані святочні голосіння — плачі за покійником, що здійснюються у поминальні свята, пов'язані з ушануванням культу предків. У дохристиянський період ця традиція найчіткіше виявлялась під час Різдва та Великодніх свят, особливо Мертвецького Великодня і Русалію.
Жанр голосінь з часом еволюціонував, що полягало не лише у розвиткові похоронних плачів, а й у виникненні інших різновидів голосінь, необов'язково безпосередньо пов´язаних зі смертю людини чи похороном. У XX ст. з мотивів та традицій цього жанру народної творчості виникло кілька жанрових різновидів рок-музики.[]
Історія
Голосіння, як художній вислів туги й горя, болю й розпуки супроводять різні трагічні моменти в житті людини. Традиційно в Україні, як і в багатьох інших народів, вони складають органічну частинку поховального обряду та є ключовим жанром для розуміння генезису, поетики й стилю народної ліричної пісні, дум і балад.
Звичай голосити за померлими відомий практично у всіх народів. В описах культури найдавніших цивілізацій є згадки про голосильниць. Оплакування померлих культивувалося в римлян. Звичай оплакувати покійника у формі високопоетичних голосінь здавна відомий арабам. Мусульманство, як і християнство у слов'ян, протистояло цим звичаям, однак викорінити їх було неспроможне.
Мистецький рівень голосінь досяг розквіту у період культивування професіональних виконавців, коли оплакування стало невіддільною частиною обряду поховання та пізнішого поминання небіжчика із сакральною функцією як домінантною. Про слов'янські поминки вперше згадує візантійський письменник Теофілакт, який в описі походу візантійського війська 590 р. «в середину краю слов'ян» подав звичай поховання. Згадки про давньоруські голосіння також містять записи візантійського історика Льва Діалопа.
Ще арабський історик Ібн Фадлан описував похорон знатного русича, і згадав, що одна з невільниць, яка хотіла вмерти із своїм паном, співала перед смертю довгі сумні пісні, в яких прощалася з родиною й близькими.
Інформацію про голосіння також дають перші давньоруські писемні пам'ятки. Літопис під 945 роком передає згадку про тужіння Ольги за своїм чоловіком Ігорем, вбитого древлянами. Апофеозом мистецької довершеності голосінь раннього середньовіччя вважається плач Ярославни зі «Слово о плъку Игоревѣ».
З часу прийняття християнства як офіційної релігії, а особливо з часу масового поширення його в Київській Русі, церква повела нещадну боротьбу з усіма язичницькими обрядами і звичаями, в тому числі й з традиційними голосіннями оскільки звичай оплакувати покійника не відповідав догматам церкви, які трактували смерть як радісне завершення гріховного земного життя, як Боже благословення, оплакувати яке — тяжкий гріх. Церква розробляє і нав'язує народові свої обряди й ритуали, в тому числі й обряд похорону. Але викорінити створювані віками духовні цінності було неможливо: старі язичницькі обряди співіснували з новими, нав'язуваними духовенством. Особливо виразної двоїстості набули такі обряди, як весілля і похорон.
Думи-голосіння були широко поширені за Козацької доби.
Вперше систематичне вивчення голосіння як виду усної творчості пов'язується з іменем французького фольклориста, письменника й літературознавця Клода Форієля. Випущена ним 1824-го в Парижі збірка «Народні пісні сучасних греків», у якій були надруковані й народні голосіння (мирологи), викликала зацікавлення цим жанром у багатьох європейських країнах, в тому числі й в Україні. Збірник Форієля у рік його виходу був перекладений на російську мову М. І. Гнідичем.
Невдовзі на поезію народних голосінь та на їх зв'язок з народною лірикою звернув увагу О.Потебня. На його думку, голосіння виникли з прадавніх замовлянь на основі віри в магічну дію слова, що має здатність повертати душу зі світу мертвих, «розбудити» покійника, вони ґрунтувались на анімістичних уявленнях праслов'ян у здатність відбулого, до поховання, чути й бачити все, що відбувається у світі живих. Загалом же у дорадянський період найбільше уваги голосінням приділив В.Данилов котрий зокрема зазначав що голосіння це:
 | «Безпосередній рефлекс певного психологічного стану та продукт сильного почуття скорботи й горя на який не має впливу самосвідома діяльність інтелекту. В таких голосіннях виразилося безпосереднє глибоке почуття втрати близької людини, що мимоволі прагнуло проявитися у виразних звуках, бо об’єктивований у звуці стан людської психіки, яким би сильним не був, полегшується, як біль, криком» |  |
Питання походження та поетики голосінь досліджував Ф.Колесса. За ініціативою та на кошти Лесі Українки він здійснив експедицію на Полтавщину та Цн. Наддніпрянщину з метою запису та вивчення думового епосу. Він опублікував найповніші, на той час, видання народних дум та написав ряд праць про генезис, поетику дум, їхнє місце в системі фольклорних жанрів, про їх тісний зв'язок з голосіннями; найґрунтовніше ці питання висвітлюються у п'ятому розділі («Думи і похоронні голосіння») його праці «Українські народні думи у відношенні до пісень, віршів і похоронних голосінь». Вчений, на українському матеріалі, реалізував концепцію про генетичний зв'язок похоронних пісень-голосінь і героїчного епосу.
Див. також
Примітки
- Голосіння // Знаки української етнокультури: словник-довідник / Віталій Жайворонок; НАН України, Ін-т мовознав. ім. О. О. Потебні. — Київ: Довіра, 2006. — С. 141. — .
- Голосіння // Азбуковник: енциклопедія української літератури, Том 2 / Богдан Романенчук. — Філадельфія: Київ, 1974. — С. 405. — 538 с.
- Кирчів Р. Ф. Відгомін фольклорної традиції в писемних памятках давньої Руси-України / Донаукові зацікавлення українським фольклором та етнографією // Народна творчість та етнографія. — 2005. — №. 1. — С. 43.
Джерела та література
- Грицик М. Голосіння [ 15 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Українська музична енциклопедія, Т.1 — Ін-т мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім. М. Т. Рильського НАН України. 2006. — C. 491.
- Свєнціцький Іларіон. Похоронне голосїнє і церковно-релїґійна поезія (Студія над розвитком мотивів народньої словесности), I—III. // Записки НТШ. — Том 093. — Львів, 1910. — С. 32—53.
- Свєнціцький Іларіон. Похоронне голосїнє і церковно-релїґійна поезія (Студія над розвитком мотивів народньої словесности), VI—VI (докінченнє) // Записки НТШ. — Том 094. — Львів, 1910. — С. 5—39.
- В. Гнатюк. Похоронні голосіння / Етноґрафічний збірник. Т. 31-32. Видає Етноґрафічна Комісія Наукового Товариства імені Шевченка. — Львів: З друкарні Наукового Товариства імени Шевченка, 1912.
- Колесса Ф. Українська усна словесність. — Л., 1938;
- Кошиць 0. Відгуки минулого: 0. Кошиць в листах до П. Маценка. — Вінніпег, 1954;
- Архімович Л., Каришева Т. та ін. Нариси з історії української музики. — К., 1964. — Ч. 1;
- Іваницький А. Українська народна музична творчість. — К., 1990;
- Колесса Ф. Старинні мелодії українських обрядових пісень (весільних і колядок) на Закарпатті // Науковий збірник тов-ва «Просвіта». — Ужгород, 1934 (передрук.: Його ж. Музикознавчі праці. — К., 1970);
- Правдюк О. Голосіння // ІУМ. — К., 1989. — Т. 1;
- Шевчук Ол. Жартівливе голосіння (нотатки медієвіста) // Проблеми етномузиколопї. — К., 1998. — Вип. 1.
- Мишанич Степан. Фольклористичні та літературознавчі праці: Том 1. — Донецьк: ДонНУ, 2003. — 544 с.
- Лановик М. Б., Лановик З. Б. Українська усна народна творчість. — К.: Знання-Прес, 2006. — 591 c.
Посилання
- Голосіння // Українська музична енциклопедія. Т. 1: [А – Д] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2006. — С. 491.
- Голосіння // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1958. — Т. 1, кн. II : Літери В — Ґ. — С. 260. — 1000 екз.
- Ненеї // Українська мала енциклопедія : 16 кн : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. IX : Літери На — Ол. — С. 1123. — 1000 екз.
- Голосіння // Літературознавча енциклопедія : у 2 т. / авт.-уклад. Ю. І. Ковалів. — Київ : ВЦ «Академія», 2007. — Т. 1 : А — Л. — С. 232—233.
- Голосіння, або Тужіння // Лексикон загального та порівняльного літературознавства / голова ред. А. Волков. — Чернівці : Золоті литаври, 2001. — С. 124—125. — 634 с.
- Мурзина О. І. Голосіння // Історія української музики: У 7 т. / Т. 1. Кн. 1: Від найдавніших часів до XVIII століття. Народна музика / НАН України, ІМФЕ ім. М. Т. Рильського, редкол.: Г. А. Скрипник (голова) та ін. — К., 2016. — С. 160—180.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Golosi nnya ritualnij she dohristiyanskij pohovalnij obryad sho suprovodzhuyetsya vidpovidnimi obryadovimi pisnyami plachami rechitativnogo harakteru yaki vikonuyutsya nad pokijnikom v period mizh jogo smertyu ta pohoronom GolosinnyaStilistichni pohodzhennyafolkPohodzhennyaTipovi instrumentiPidzhanripohovalni golosinnya rekrutski vesilni socialno pobutoviOpisGolosinnya yak folklornij zhanr vidznachayutsya svoyeridnim poetichnim stilem originalnimi poetichnimi zasobami Najharakternisha z nih na dumku deyakih doslidnikiv golosilna tavtologiya yaka nadaye yim osoblivoyi emocijnoyi zabarvlenosti lirichnoyi tonalnosti Podibne nagnitannya blizkih ponyat vidome v mistectvi she z antichnih chasiv odnak u golosinnyah vono nabulo dovershenoyi formi j stalo viznachalnoyu risoyu yih poetiki U golosinnyah nayavni kilka tipiv povtoriv tavtologiya povtoryuvannya odnogo j togo zh slova chi frazi na pochatku virsha anafora abo v kinci epifora paralelizm poetichnih obraziv Najposhirenishim riznovidom zhanru ye pohovalni golosinnya Rozmir yih zvichajnij pisennij i naspiv zminyuvanij v okremih miscyah zagalom zalishayetsya odnim i tim zhe tak sho zhalibna melodiya povilna j tyagucha zakinchuyetsya na visokih notah i nagaduye skorbotni okliki Vikonavcyami golosin buli profesijni golosilnici abo rodichi pomerlogo zhinochoyi statti Dodatkovo viokremlyuyut tak zvani svyatochni golosinnya plachi za pokijnikom sho zdijsnyuyutsya u pominalni svyata pov yazani z ushanuvannyam kultu predkiv U dohristiyanskij period cya tradiciya najchitkishe viyavlyalas pid chas Rizdva ta Velikodnih svyat osoblivo Mertveckogo Velikodnya i Rusaliyu Zhanr golosin z chasom evolyucionuvav sho polyagalo ne lishe u rozvitkovi pohoronnih plachiv a j u viniknenni inshih riznovidiv golosin neobov yazkovo bezposeredno pov yazanih zi smertyu lyudini chi pohoronom U XX st z motiviv ta tradicij cogo zhanru narodnoyi tvorchosti viniklo kilka zhanrovih riznovidiv rok muziki dzherelo Istoriya Plach Yaroslavni V Perov Golosinnya yak hudozhnij visliv tugi j gorya bolyu j rozpuki suprovodyat rizni tragichni momenti v zhitti lyudini Tradicijno v Ukrayini yak i v bagatoh inshih narodiv voni skladayut organichnu chastinku pohovalnogo obryadu ta ye klyuchovim zhanrom dlya rozuminnya genezisu poetiki j stilyu narodnoyi lirichnoyi pisni dum i balad Zvichaj golositi za pomerlimi vidomij praktichno u vsih narodiv V opisah kulturi najdavnishih civilizacij ye zgadki pro golosilnic Oplakuvannya pomerlih kultivuvalosya v rimlyan Zvichaj oplakuvati pokijnika u formi visokopoetichnih golosin zdavna vidomij arabam Musulmanstvo yak i hristiyanstvo u slov yan protistoyalo cim zvichayam odnak vikoriniti yih bulo nespromozhne Misteckij riven golosin dosyag rozkvitu u period kultivuvannya profesionalnih vikonavciv koli oplakuvannya stalo neviddilnoyu chastinoyu obryadu pohovannya ta piznishogo pominannya nebizhchika iz sakralnoyu funkciyeyu yak dominantnoyu Pro slov yanski pominki vpershe zgaduye vizantijskij pismennik Teofilakt yakij v opisi pohodu vizantijskogo vijska 590 r v seredinu krayu slov yan podav zvichaj pohovannya Zgadki pro davnoruski golosinnya takozh mistyat zapisi vizantijskogo istorika Lva Dialopa She arabskij istorik Ibn Fadlan opisuvav pohoron znatnogo rusicha i zgadav sho odna z nevilnic yaka hotila vmerti iz svoyim panom spivala pered smertyu dovgi sumni pisni v yakih proshalasya z rodinoyu j blizkimi Informaciyu pro golosinnya takozh dayut pershi davnoruski pisemni pam yatki Litopis pid 945 rokom peredaye zgadku pro tuzhinnya Olgi za svoyim cholovikom Igorem vbitogo drevlyanami Apofeozom misteckoyi dovershenosti golosin rannogo serednovichchya vvazhayetsya plach Yaroslavni zi Slovo o plku Igorevѣ Z chasu prijnyattya hristiyanstva yak oficijnoyi religiyi a osoblivo z chasu masovogo poshirennya jogo v Kiyivskij Rusi cerkva povela neshadnu borotbu z usima yazichnickimi obryadami i zvichayami v tomu chisli j z tradicijnimi golosinnyami oskilki zvichaj oplakuvati pokijnika ne vidpovidav dogmatam cerkvi yaki traktuvali smert yak radisne zavershennya grihovnogo zemnogo zhittya yak Bozhe blagoslovennya oplakuvati yake tyazhkij grih Cerkva rozroblyaye i nav yazuye narodovi svoyi obryadi j rituali v tomu chisli j obryad pohoronu Ale vikoriniti stvoryuvani vikami duhovni cinnosti bulo nemozhlivo stari yazichnicki obryadi spivisnuvali z novimi nav yazuvanimi duhovenstvom Osoblivo viraznoyi dvoyistosti nabuli taki obryadi yak vesillya i pohoron Pohoron koshovogo O Murashko Dumi golosinnya buli shiroko poshireni za Kozackoyi dobi Vpershe sistematichne vivchennya golosinnya yak vidu usnoyi tvorchosti pov yazuyetsya z imenem francuzkogo folklorista pismennika j literaturoznavcya Kloda Foriyelya Vipushena nim 1824 go v Parizhi zbirka Narodni pisni suchasnih grekiv u yakij buli nadrukovani j narodni golosinnya mirologi viklikala zacikavlennya cim zhanrom u bagatoh yevropejskih krayinah v tomu chisli j v Ukrayini Zbirnik Foriyelya u rik jogo vihodu buv perekladenij na rosijsku movu M I Gnidichem Nevdovzi na poeziyu narodnih golosin ta na yih zv yazok z narodnoyu lirikoyu zvernuv uvagu O Potebnya Na jogo dumku golosinnya vinikli z pradavnih zamovlyan na osnovi viri v magichnu diyu slova sho maye zdatnist povertati dushu zi svitu mertvih rozbuditi pokijnika voni gruntuvalis na animistichnih uyavlennyah praslov yan u zdatnist vidbulogo do pohovannya chuti j bachiti vse sho vidbuvayetsya u sviti zhivih Zagalom zhe u doradyanskij period najbilshe uvagi golosinnyam pridiliv V Danilov kotrij zokrema zaznachav sho golosinnya ce Bezposerednij refleks pevnogo psihologichnogo stanu ta produkt silnogo pochuttya skorboti j gorya na yakij ne maye vplivu samosvidoma diyalnist intelektu V takih golosinnyah virazilosya bezposerednye gliboke pochuttya vtrati blizkoyi lyudini sho mimovoli pragnulo proyavitisya u viraznih zvukah bo ob yektivovanij u zvuci stan lyudskoyi psihiki yakim bi silnim ne buv polegshuyetsya yak bil krikom Pitannya pohodzhennya ta poetiki golosin doslidzhuvav F Kolessa Za iniciativoyu ta na koshti Lesi Ukrayinki vin zdijsniv ekspediciyu na Poltavshinu ta Cn Naddnipryanshinu z metoyu zapisu ta vivchennya dumovogo eposu Vin opublikuvav najpovnishi na toj chas vidannya narodnih dum ta napisav ryad prac pro genezis poetiku dum yihnye misce v sistemi folklornih zhanriv pro yih tisnij zv yazok z golosinnyami najgruntovnishe ci pitannya visvitlyuyutsya u p yatomu rozdili Dumi i pohoronni golosinnya jogo praci Ukrayinski narodni dumi u vidnoshenni do pisen virshiv i pohoronnih golosin Vchenij na ukrayinskomu materiali realizuvav koncepciyu pro genetichnij zv yazok pohoronnih pisen golosin i geroyichnogo eposu Div takozhZhurbaPrimitkiGolosinnya Znaki ukrayinskoyi etnokulturi slovnik dovidnik Vitalij Zhajvoronok NAN Ukrayini In t movoznav im O O Potebni Kiyiv Dovira 2006 S 141 ISBN 966 507 195 5 Golosinnya Azbukovnik enciklopediya ukrayinskoyi literaturi Tom 2 Bogdan Romanenchuk Filadelfiya Kiyiv 1974 S 405 538 s Kirchiv R F Vidgomin folklornoyi tradiciyi v pisemnih pamyatkah davnoyi Rusi Ukrayini Donaukovi zacikavlennya ukrayinskim folklorom ta etnografiyeyu Narodna tvorchist ta etnografiya 2005 1 S 43 Dzherela ta literaturaGricik M Golosinnya 15 kvitnya 2022 u Wayback Machine Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 In t mistectvoznavstva folkloristiki ta etnologiyi im M T Rilskogo NAN Ukrayini 2006 C 491 Svyencickij Ilarion Pohoronne golosyinye i cerkovno relyigijna poeziya Studiya nad rozvitkom motiviv narodnoyi slovesnosti I III Zapiski NTSh Tom 093 Lviv 1910 S 32 53 Svyencickij Ilarion Pohoronne golosyinye i cerkovno relyigijna poeziya Studiya nad rozvitkom motiviv narodnoyi slovesnosti VI VI dokinchennye Zapiski NTSh Tom 094 Lviv 1910 S 5 39 V Gnatyuk Pohoronni golosinnya Etnografichnij zbirnik T 31 32 Vidaye Etnografichna Komisiya Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka Lviv Z drukarni Naukovogo Tovaristva imeni Shevchenka 1912 Kolessa F Ukrayinska usna slovesnist L 1938 Koshic 0 Vidguki minulogo 0 Koshic v listah do P Macenka Vinnipeg 1954 Arhimovich L Karisheva T ta in Narisi z istoriyi ukrayinskoyi muziki K 1964 Ch 1 Ivanickij A Ukrayinska narodna muzichna tvorchist K 1990 Kolessa F Starinni melodiyi ukrayinskih obryadovih pisen vesilnih i kolyadok na Zakarpatti Naukovij zbirnik tov va Prosvita Uzhgorod 1934 peredruk Jogo zh Muzikoznavchi praci K 1970 Pravdyuk O Golosinnya IUM K 1989 T 1 Shevchuk Ol Zhartivlive golosinnya notatki mediyevista Problemi etnomuzikolopyi K 1998 Vip 1 Mishanich Stepan Folkloristichni ta literaturoznavchi praci Tom 1 Doneck DonNU 2003 544 s Lanovik M B Lanovik Z B Ukrayinska usna narodna tvorchist K Znannya Pres 2006 591 c PosilannyaGolosinnya Ukrayinska muzichna enciklopediya T 1 A D Gol redkol G Skripnik Kiyiv IMFE NANU 2006 S 491 Golosinnya Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1958 T 1 kn II Literi V G S 260 1000 ekz Neneyi Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Buenos Ajres 1962 T 5 kn IX Literi Na Ol S 1123 1000 ekz Golosinnya Literaturoznavcha enciklopediya u 2 t avt uklad Yu I Kovaliv Kiyiv VC Akademiya 2007 T 1 A L S 232 233 Golosinnya abo Tuzhinnya Leksikon zagalnogo ta porivnyalnogo literaturoznavstva golova red A Volkov Chernivci Zoloti litavri 2001 S 124 125 634 s Murzina O I Golosinnya Istoriya ukrayinskoyi muziki U 7 t T 1 Kn 1 Vid najdavnishih chasiv do XVIII stolittya Narodna muzika NAN Ukrayini IMFE im M T Rilskogo redkol G A Skripnik golova ta in K 2016 S 160 180