Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Ця стаття містить правописні лексичні граматичні стилістичні або інші мовні помилки які треба виправити Ви можете допомо

Голокост у Болгарії

Голокост у Болгарії
Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними . (лютий 2020)

Голокост у Болгарії — переслідування і знищення євреїв у Болгарії та на приєднаних до неї територіях у період Другої світової війни в рамках політики нацистів з «остаточного вирішення єврейського питання». Зважаючи на те, що Болгарія у війні була союзником Німеччини, у ній від знищення було врятовано майже все єврейське населення.

Євреї у Болгарії до війни

Незважаючи на сильні антисемітські настрої в Болгарії, становище євреїв у країні було досить стабільним і безпечним. Напередодні Другої світової війни в Болгарії проживало близько 50 тисяч євреїв.

Хід подій

Встановлення союзу з Німеччиною та введення антисемітського законодавства відбувалися паралельно.

У 1940 році уряд Богдана Філова увів антиєврейське законодавство, схоже на німецьке.

23 січня 1941 року набрав чинності «Закон про захист нації», який забороняв євреям брати участь в голосуванні, висувати кандидатуру на пост прем'єр-міністра, працювати в уряді, служити в армії, вступати в шлюб або жити в цивільному шлюбі з етнічними болгарами, бути власниками сільськогосподарських земель та ін Були встановлені максимальні квоти для євреїв в університетах. Проти закону висловили протест не тільки єврейські лідери, але також Болгарська православна церква, Болгарська комуністична партія і діячі культури.

1 березня 1941 року був підписаний протокол про приєднання Болгарії до пакту «Рим — Берлін — Токіо».

У липні 1941 року був прийнятий «Закон про одноразовий податок з майна осіб єврейського походження» (болг. Закон за еднократния данък върху имуществата на лицата от еврейски произход Закон за еднократнія Дан'к в'рху імуществата на ліцата від єврейськи проїзходіт), відповідно до якого особи єврейського походження, які проживали на території Болгарії, повинні були виплатити додатковий податок на майно.

В рамках обмежень, накладених на євреїв в питанні володіння майном, почалася націоналізація і розпродаж єврейської власності. Гроші від розпродажу надходили в Болгарський народний банк і склали до березня 1943 року 307 млн левів. Аукціони з продажу єврейської власності супроводжувалися масовою корупцією і прямою крадіжкою з боку державних службовців. Одноразовий податок на майно євреїв був встановлений в розмірі 20 % (25 % на майно понад 3 млн левів), сума зборів склала 1,4 млрд левів — близько п'ятої частини всіх податків того часу.

У серпні 1942 року при міністерстві внутрішніх справ Болгарії був створений комісаріат з єврейських справ на чолі з полковником Олександром Бєлєвим. У січні 1943 року в Софію прибув представник СС, заступник Адольфа Айхмана [en] із завданням організувати депортацію євреїв в табори смерті в Польщі. 22 або 23 лютого Даннекер підписав з Бєлєвим угоду про депортацію 20 тисяч євреїв Македонії та Фракії. Пізніше Бєлєв викреслив уточнення по Македонії та Фракії, і, таким чином, загроза депортації нависла над усією єврейською громадою Болгарії.

image
Монумент в Яффо (Ізраїль) в честь болгарських праведників світу, які рятували євреїв від геноциду

Рішення про депортацію євреїв викликало масовий протест. У столиці пройшли маніфестації на захист євреїв, проти висловилася православна церква, інтелігенція, політичні партії та депутати Народних зборів. Велику роль зіграла позиція віцеспікера парламенту Димітра Пешева. Пешев, який отримав повідомлення про підготовлювану акцію, почав збирати однодумців в парламенті та пред'явив міністру внутрішніх справ Габровськи ультиматум про публічний скандал, якщо акція буде проведена таємно. В результаті планована на вечір 23 березня таємна операція була припинена, а масові протести довершили справу.

Цар Борис III заявив німецькому послу Адольфу Беккерле: «Євреї моєї країни — її піддані і всяке посягання на їх свободу ми сприймемо як образу болгарам». Прем'єр-міністр Болгарії Богдан Філов записав у своєму щоденнику: «Його величність повністю скасував заходи, прийняті проти євреїв».

24 лютого 1942 року в Чорному морі був потоплений болгарський корабель «Струма» з 769 єврейськими біженцями на борту, врятувався тільки один пасажир.

Після смерті царя Бориса III в серпні 1943 року новий уряд на чолі з Добрі Божіловим пом'якшив ставлення до євреїв, щоб показати державам антигітлерівської коаліції готовність Болгарії проводити більш незалежну від Німеччини політику. 29 серпня 1944 року всі антиєврейські обмеження були скасовані новим урядом Болгарії в рамках відновлення відносин з антигітлерівською коаліцією. У березні 1945 року був прийнятий закон реституції відібраної єврейської власності, однак він практично не виконувався.

Болгарія була єдиною країною під німецьким впливом або контролем, в якій єврейське населення фактично збільшилося за роки війни — з 45 565 в 1934 році до 49 172 в 1945 році. Ізраїльський Інститут Катастрофи і героїзму Яд ва-Шем за порятунок євреїв в роки Голокосту Станом на 1 січня 2016 надав 20 болгарам почесне звання «Праведник народів світу».

Знищення євреїв Фракії і Македонії

Після окупації німецькими військами Греції і Югославії в якості союзницької подяки за використання болгарської території як плацдарму для атаки на ці країни, Німеччина в квітні 1941 року передала Болгарії югославську Македонію і грецьку Фракію. У Македонії проживало близько 8000, у Фракії — близько 6000 євреїв.

Цих євреїв за угодою з німцями болгарська влада в 1943 році депортувала в табори смерті. Організацією депортації займалися міністр внутрішніх справ Болгарії Петро Габровський і глава комітету у справах євреїв Олександр Бєлєв.

4 березня 1943 року понад 4000 фракійських євреїв були арештовані й направлені в транзитні табори до 18-19 березня 1943 року. Потім вони були перевезені в Освенцим. 11 березня 1943 року македонські євреї були арештовані і спрямовані в транзитний табір в Скоп'є. Одинадцять днів по тому, 165 затриманих, в основному лікарі, фармацевти і іноземці були звільнені. Решта були депортовані в Треблінку.

11 343 євреї Македонії і Фракії загинули в таборах смерті.

Після війни

Відповідальні за переслідування болгарських євреїв Богдан Філов, Петро Габровський і Олександр Бєлєв після війни були звинувачені в державній зраді та засуджені до смерті. Філов і Габровський були страчені 1 лютого 1945 року, вирок обом скасований в 1996 році. Бєлєв був засуджений заочно, потім заарештований і покінчив життя самогубством.

У 2009 році в Болгарії було зроблено декілька спроб увічнити пам'ять Богдана Філова. Категоричний протест проти цього висловили посольство Ізраїлю, місцеві єврейські організації та низка болгарських політиків.

У 2012 році в Македонії вийшов фільм Д. Мітревського «Третій тайм», у якому були показані гоніння на євреїв. Болгарські політики визнали картину образливою.

Події навколо пам'ятника Радянській Армії в Софії

Коментуючи факт нанесення антисемітського напису на пам'ятник Радянській Армії в Софії, 2 листопада 2017 року директор Департаменту інформації і друку Міністерства закордонних справ РФ Марія Захарова на брифінгу в МЗС РФ заявила, що «ця витівка особливо цинічна в світлі того, що в роки Другої світової війни завдяки нашим воїнам вдалося запобігти депортацію євреїв з Болгарії і тим самим врятувати близько 50 тисяч осіб від неминучої загибелі». Після цього в міністерстві закордонних справ Болгарії відзначили, що «коли болгарські громадяни вставали на залізничні рейки перед поїздами, які вирушали в нацистські табори смерті, коли представники болгарської політичної, економічної та інтелектуальної еліти писали протестні листи на захист болгарських євреїв, а вищі ієрархи БПЦ приєдналися до присутніх для депортації євреїв, заявивши, що їхні співвітчизники можуть бути доставлені в табори тільки разом з ними, Червона Армія перебувала в тисячах кілометрів від кордонів Болгарії», а в організації євреїв в Болгарії «Шалом» підкреслили, що «порятунок євреїв є результатом дій здебільшого болгарського народу, Болгарської православної церкви і болгарської антифашистської спільноти». Пізніше міністр закордонних справ Болгарії Катерина Захарієва сказала, що «те, що болгарські євреї не були депортовані, є одним з найбільших успіхів болгарських депутатів, церкви, громадськості та, насамперед, народу», але «на жаль, після 1944 року Народний суд засудив болгарських депутатів, які підтримали декларацію проти депортації євреїв, до смерті, а Димітра Пешева до 15 років ув'язнення».Президент Болгарії Румен Радев зазначив, що заяви з МЗС Росії — це «або глибоке незнання історії, або спроба провокації».

Незабаром в посольстві Росії в Болгарії визнали «незаперечний героїчний внесок болгарського народу, в тому числі представників інтелігенції та Православної церкви, в боротьбу з нацизмом, включаючи порятунок проживаючих в країні євреїв від таборів смерті», а науковий директор Російського військово-історичного товариства Михайло Мягков розповів як «Червона армія врятувала Болгарію від Голокосту», аргументувавши цей порятунок «обстановкою, що змінилася на фронтах війни, перемогами Червоної Армії під Сталінградом і Курськом, жертвами радянського народу, покладеними заради звільнення і своєї країни, і країн Європи», а також «переломом у війні і наближенням Червоної Армії до кордонів європейських країн». Після цього ізраїльський історик Ефраїм Зурофф визнав певну правоту Мягкова в тому, що «ще більше євреїв було б убито в Голокості, якби не Червона Армія, проте євреї в Болгарії та євреї в Європі - це два окремих питання», назвавши при цьому заяву Захарової «абсурдною». На брифінгу 9 листопада Захарова відповіла питанням на питання журналіста про слова Радєва — «президент Болгарії нічого не говорив про наругу над російськими пам'ятниками?», відіславши болгарські ЗМІ до матеріалу РВІО як історичного, зазначивши, що «вся ця дискусія показала, що є спроба відвести всю розмову від фактури, реальної оцінки ситуації з пам'ятниками в історичне русло».

Див. також

  • [en]

Примітки

  1. Этингер Я. Я. . jig.ru. Архів оригіналу за 22 лютого 2012. Процитовано 2012-7-23.
  2. Болгария // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)
  3. Jack Fischel. {{{Заголовок}}}. — Greenwood Publishing Group, 1998. — P. 68-70. — (Greenwood Press guides to historic events of the twentieth century) — .
  4. Marushiakova, Elena; Vesselin Popov (2006). The Gypsies during the Second World War. Univ of Hertfordshire Press. с. 90. ISBN .
  5. Fischel, Jack (1998). The Holocaust. Greenwood Publishing Group. с. 69. ISBN .
  6. Wyman, David S.; Charles H. Rosenzveig (1996). The world reacts to the Holocaust. JHU Press. с. 265. ISBN .
  7. Benbassa, Esther; Aron Rodrigue (2000). Sephardi Jewry: a history of the Judeo-Spanish community, 14th-20th centuries. University of California Press. с. 174. ISBN .
  8. Levin, Itamar; Natasha Dornberg, Judith Yalon-Fortus (2001). His majesty's enemies: Great Britain's war against Holocaust victims and survivors. Greenwood Publishing Group. с. 37. ISBN .
  9. Levy, Richard S (2005). Antisemitism: A Historical Encyclopedia of Prejudice and Persecution. ABC-CLIO. с. 90. ISBN .
  10. Аврамов, 2007, с. 258-264.
  11. Аврамов, 2007, с. 265.
  12. Edinen t͡sentŭr za nauka i podgotovka na kadri po istorii͡a, United Center for Research and Training in History. . — Pub. House of the Bulgarian Academy of Sciences, 2006. — Вип. 1-2. — С. 255.
  13. Escape Through the Balkans: The Autobiography of Irene Grünbaum
  14. Как болгары спасли евреев. MIGnews.com. 10 марта 2008. Архів оригіналу за 20 серпня 2011. Процитовано 23 березня 2010.
  15. Ионкис Г., Кандель Б.  // Лехаим : журнал. — Декабрь 2002.
  16. Чернявский Г.  // Вестник : журнал. — Vestnik Information Agency, 18 декабря 2001. — Вип. 26 (285).
  17. Мельцер Д.  // Вестник : журнал. — Vestnik Information Agency, 14 апреля 1998. — Вип. 8 (189).
  18. D. Frantz and C. Collins: Death on the Black Sea: The Untold Story of the Struma and World War II's Holocaust at Sea, или 0066212626
  19. . Архів оригіналу за 19 жовтня 2014. Процитовано 3 грудня 2019.
  20. Transports from Macedonia and Thrace (англ.). deathcamps.org. 2005. Архів оригіналу за 31 серпня 2012. Процитовано 28 грудня 2011. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  21. Праведники народов мира - по странам и национальной принадлежности спасителей. Статистика на 1 января 2016. Яд ва-Шем. 2016. Архів оригіналу за 30 квітня 2013. Процитовано 2016-2-17.
  22. Македонских евреев увековечили. jewish.ru. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 2012-1-12. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()
  23. Обречени и спасени. ИК "Синева", . 2007.
  24. ГЕРБ и БСП отмениха наименуването на улица на проф. Богдан Филов (болг.). Mediapool.bg. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 2012-7-11.
  25. “Шалом” против паметника на Филов (болг.). News.bg. 07.11.2009. Архів оригіналу за 7 вересня 2012. Процитовано 2012-7-11.
  26. (болг.). vsekiden.com. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 2012-7-11.
  27. . Архів оригіналу за 30 жовтня 2011. Процитовано 3 грудня 2019.
  28. . . 5 ноября 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 9 ноября 2017.
  29. . . 2 ноября 2017. Архів оригіналу за 6 вересня 2018. Процитовано 9 ноября 2017.
  30. . . 3 ноября 2017. Архів оригіналу за 23 травня 2018. Процитовано 9 ноября 2017.
  31. . [bg]. 3 ноября 2017. Архів оригіналу за 10 листопада 2017. Процитовано 9 ноября 2017.
  32. . [bg]. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 9 ноября 2017.
  33. Скандал заради спасените от България евреи. [bg]. 3 ноября 2017. Процитовано 9 ноября 2017.
  34. . . 4 ноября 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 9 ноября 2017.
  35. . . 4 ноября 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 9 ноября 2017.
  36. . [bg]. 4 ноября 2017. Архів оригіналу за 8 січня 2018. Процитовано 9 ноября 2017.
  37. . . 4 ноября 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 9 ноября 2017.
  38. . Звезда. 4 ноября 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 9 ноября 2017.
  39. . The Jerusalem Post. 5 ноября 2017. Архів оригіналу за 3 грудня 2019. Процитовано 9 ноября 2017.
  40. . . 9 ноября 2017. Архів оригіналу за 15 грудня 2018. Процитовано 9 ноября 2017.

Література

  • Борбата на българския народ за защита и спасяване на евреите в България през Втората световна война. Документи и материали. София, 1978.
  • Х. Бояджиев. Спасяването на Български евреи през Втората световна война. Софія, 1991.
  • Chary Frederick B.  — Pittsburgh : University of Pittsburgh Press, 1972. — 246 p.
  • Tamir Vicki.  — New York : Sepher-Hermon Press, 1979. — 314 p.
  • Bar-Zohar, Michael. Beyond Hitler's Grasp: The Heroic Rescue of Bulgaria's Jews. Holbrook, MA: Adams Media Corporation, 1998..
  • Khaim, Oliver. We Were Saved: How the Jews in Bulgaria Were Kept from the Death Camps . Sofia: Sofia-press, 1978.
  • Stefanov, Pavel, Hieromonk. Bulgarians and Jews throughout History. — Religion in Eastern Europe, XXII, 2002 December, № 6, 1-11.
  • Stefanov, Pavel, Hieromonk. The Bulgarian Orthodox Church and the Holocaust: Addressing Common Misconceptions. — Religion in Eastern Europe, XXVI, 2006, № 2, 10-19.
  • Комуналният капитализъм: Т.III. — София : Фондация Българска наука и култура / Център за либерални стратегии, 2007. — .

Посилання

  • (англ.). New Politics. Архів оригіналу за 9 січня 2019. Процитовано 2015-8-27. {{}}: Cite має пустий невідомий параметр: |description= ()

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Cya stattya mistit pravopisni leksichni gramatichni stilistichni abo inshi movni pomilki yaki treba vipraviti Vi mozhete dopomogti vdoskonaliti cyu stattyu pogodivshi yiyi iz chinnimi movnimi standartami lyutij 2020 Golokost u Bolgariyi peresliduvannya i znishennya yevreyiv u Bolgariyi ta na priyednanih do neyi teritoriyah u period Drugoyi svitovoyi vijni v ramkah politiki nacistiv z ostatochnogo virishennya yevrejskogo pitannya Zvazhayuchi na te sho Bolgariya u vijni bula soyuznikom Nimechchini u nij vid znishennya bulo vryatovano majzhe vse yevrejske naselennya Yevreyi u Bolgariyi do vijniNezvazhayuchi na silni antisemitski nastroyi v Bolgariyi stanovishe yevreyiv u krayini bulo dosit stabilnim i bezpechnim Naperedodni Drugoyi svitovoyi vijni v Bolgariyi prozhivalo blizko 50 tisyach yevreyiv Hid podijVstanovlennya soyuzu z Nimechchinoyu ta vvedennya antisemitskogo zakonodavstva vidbuvalisya paralelno U 1940 roci uryad Bogdana Filova uviv antiyevrejske zakonodavstvo shozhe na nimecke 23 sichnya 1941 roku nabrav chinnosti Zakon pro zahist naciyi yakij zaboronyav yevreyam brati uchast v golosuvanni visuvati kandidaturu na post prem yer ministra pracyuvati v uryadi sluzhiti v armiyi vstupati v shlyub abo zhiti v civilnomu shlyubi z etnichnimi bolgarami buti vlasnikami silskogospodarskih zemel ta in Buli vstanovleni maksimalni kvoti dlya yevreyiv v universitetah Proti zakonu vislovili protest ne tilki yevrejski lideri ale takozh Bolgarska pravoslavna cerkva Bolgarska komunistichna partiya i diyachi kulturi 1 bereznya 1941 roku buv pidpisanij protokol pro priyednannya Bolgariyi do paktu Rim Berlin Tokio U lipni 1941 roku buv prijnyatij Zakon pro odnorazovij podatok z majna osib yevrejskogo pohodzhennya bolg Zakon za ednokratniya dank vrhu imushestvata na licata ot evrejski proizhod Zakon za ednokratniya Dan k v rhu imushestvata na licata vid yevrejski proyizhodit vidpovidno do yakogo osobi yevrejskogo pohodzhennya yaki prozhivali na teritoriyi Bolgariyi povinni buli viplatiti dodatkovij podatok na majno V ramkah obmezhen nakladenih na yevreyiv v pitanni volodinnya majnom pochalasya nacionalizaciya i rozprodazh yevrejskoyi vlasnosti Groshi vid rozprodazhu nadhodili v Bolgarskij narodnij bank i sklali do bereznya 1943 roku 307 mln leviv Aukcioni z prodazhu yevrejskoyi vlasnosti suprovodzhuvalisya masovoyu korupciyeyu i pryamoyu kradizhkoyu z boku derzhavnih sluzhbovciv Odnorazovij podatok na majno yevreyiv buv vstanovlenij v rozmiri 20 25 na majno ponad 3 mln leviv suma zboriv sklala 1 4 mlrd leviv blizko p yatoyi chastini vsih podatkiv togo chasu U serpni 1942 roku pri ministerstvi vnutrishnih sprav Bolgariyi buv stvorenij komisariat z yevrejskih sprav na choli z polkovnikom Oleksandrom Byelyevim U sichni 1943 roku v Sofiyu pribuv predstavnik SS zastupnik Adolfa Ajhmana en iz zavdannyam organizuvati deportaciyu yevreyiv v tabori smerti v Polshi 22 abo 23 lyutogo Danneker pidpisav z Byelyevim ugodu pro deportaciyu 20 tisyach yevreyiv Makedoniyi ta Frakiyi Piznishe Byelyev vikresliv utochnennya po Makedoniyi ta Frakiyi i takim chinom zagroza deportaciyi navisla nad usiyeyu yevrejskoyu gromadoyu Bolgariyi Monument v Yaffo Izrayil v chest bolgarskih pravednikiv svitu yaki ryatuvali yevreyiv vid genocidu Rishennya pro deportaciyu yevreyiv viklikalo masovij protest U stolici projshli manifestaciyi na zahist yevreyiv proti vislovilasya pravoslavna cerkva inteligenciya politichni partiyi ta deputati Narodnih zboriv Veliku rol zigrala poziciya vicespikera parlamentu Dimitra Pesheva Peshev yakij otrimav povidomlennya pro pidgotovlyuvanu akciyu pochav zbirati odnodumciv v parlamenti ta pred yaviv ministru vnutrishnih sprav Gabrovski ultimatum pro publichnij skandal yaksho akciya bude provedena tayemno V rezultati planovana na vechir 23 bereznya tayemna operaciya bula pripinena a masovi protesti dovershili spravu Car Boris III zayaviv nimeckomu poslu Adolfu Bekkerle Yevreyi moyeyi krayini yiyi piddani i vsyake posyagannya na yih svobodu mi sprijmemo yak obrazu bolgaram Prem yer ministr Bolgariyi Bogdan Filov zapisav u svoyemu shodenniku Jogo velichnist povnistyu skasuvav zahodi prijnyati proti yevreyiv 24 lyutogo 1942 roku v Chornomu mori buv potoplenij bolgarskij korabel Struma z 769 yevrejskimi bizhencyami na bortu vryatuvavsya tilki odin pasazhir Pislya smerti carya Borisa III v serpni 1943 roku novij uryad na choli z Dobri Bozhilovim pom yakshiv stavlennya do yevreyiv shob pokazati derzhavam antigitlerivskoyi koaliciyi gotovnist Bolgariyi provoditi bilsh nezalezhnu vid Nimechchini politiku 29 serpnya 1944 roku vsi antiyevrejski obmezhennya buli skasovani novim uryadom Bolgariyi v ramkah vidnovlennya vidnosin z antigitlerivskoyu koaliciyeyu U berezni 1945 roku buv prijnyatij zakon restituciyi vidibranoyi yevrejskoyi vlasnosti odnak vin praktichno ne vikonuvavsya Bolgariya bula yedinoyu krayinoyu pid nimeckim vplivom abo kontrolem v yakij yevrejske naselennya faktichno zbilshilosya za roki vijni z 45 565 v 1934 roci do 49 172 v 1945 roci Izrayilskij Institut Katastrofi i geroyizmu Yad va Shem za poryatunok yevreyiv v roki Golokostu Stanom na 1 sichnya 2016 nadav 20 bolgaram pochesne zvannya Pravednik narodiv svitu Znishennya yevreyiv Frakiyi i MakedoniyiPislya okupaciyi nimeckimi vijskami Greciyi i Yugoslaviyi v yakosti soyuznickoyi podyaki za vikoristannya bolgarskoyi teritoriyi yak placdarmu dlya ataki na ci krayini Nimechchina v kvitni 1941 roku peredala Bolgariyi yugoslavsku Makedoniyu i grecku Frakiyu U Makedoniyi prozhivalo blizko 8000 u Frakiyi blizko 6000 yevreyiv Cih yevreyiv za ugodoyu z nimcyami bolgarska vlada v 1943 roci deportuvala v tabori smerti Organizaciyeyu deportaciyi zajmalisya ministr vnutrishnih sprav Bolgariyi Petro Gabrovskij i glava komitetu u spravah yevreyiv Oleksandr Byelyev 4 bereznya 1943 roku ponad 4000 frakijskih yevreyiv buli areshtovani j napravleni v tranzitni tabori do 18 19 bereznya 1943 roku Potim voni buli perevezeni v Osvencim 11 bereznya 1943 roku makedonski yevreyi buli areshtovani i spryamovani v tranzitnij tabir v Skop ye Odinadcyat dniv po tomu 165 zatrimanih v osnovnomu likari farmacevti i inozemci buli zvilneni Reshta buli deportovani v Treblinku 11 343 yevreyi Makedoniyi i Frakiyi zaginuli v taborah smerti Pislya vijniVidpovidalni za peresliduvannya bolgarskih yevreyiv Bogdan Filov Petro Gabrovskij i Oleksandr Byelyev pislya vijni buli zvinuvacheni v derzhavnij zradi ta zasudzheni do smerti Filov i Gabrovskij buli stracheni 1 lyutogo 1945 roku virok obom skasovanij v 1996 roci Byelyev buv zasudzhenij zaochno potim zaareshtovanij i pokinchiv zhittya samogubstvom U 2009 roci v Bolgariyi bulo zrobleno dekilka sprob uvichniti pam yat Bogdana Filova Kategorichnij protest proti cogo vislovili posolstvo Izrayilyu miscevi yevrejski organizaciyi ta nizka bolgarskih politikiv U 2012 roci v Makedoniyi vijshov film D Mitrevskogo Tretij tajm u yakomu buli pokazani goninnya na yevreyiv Bolgarski politiki viznali kartinu obrazlivoyu Podiyi navkolo pam yatnika Radyanskij Armiyi v Sofiyi Komentuyuchi fakt nanesennya antisemitskogo napisu na pam yatnik Radyanskij Armiyi v Sofiyi 2 listopada 2017 roku direktor Departamentu informaciyi i druku Ministerstva zakordonnih sprav RF Mariya Zaharova na brifingu v MZS RF zayavila sho cya vitivka osoblivo cinichna v svitli togo sho v roki Drugoyi svitovoyi vijni zavdyaki nashim voyinam vdalosya zapobigti deportaciyu yevreyiv z Bolgariyi i tim samim vryatuvati blizko 50 tisyach osib vid neminuchoyi zagibeli Pislya cogo v ministerstvi zakordonnih sprav Bolgariyi vidznachili sho koli bolgarski gromadyani vstavali na zaliznichni rejki pered poyizdami yaki virushali v nacistski tabori smerti koli predstavniki bolgarskoyi politichnoyi ekonomichnoyi ta intelektualnoyi eliti pisali protestni listi na zahist bolgarskih yevreyiv a vishi iyerarhi BPC priyednalisya do prisutnih dlya deportaciyi yevreyiv zayavivshi sho yihni spivvitchizniki mozhut buti dostavleni v tabori tilki razom z nimi Chervona Armiya perebuvala v tisyachah kilometriv vid kordoniv Bolgariyi a v organizaciyi yevreyiv v Bolgariyi Shalom pidkreslili sho poryatunok yevreyiv ye rezultatom dij zdebilshogo bolgarskogo narodu Bolgarskoyi pravoslavnoyi cerkvi i bolgarskoyi antifashistskoyi spilnoti Piznishe ministr zakordonnih sprav Bolgariyi Katerina Zahariyeva skazala sho te sho bolgarski yevreyi ne buli deportovani ye odnim z najbilshih uspihiv bolgarskih deputativ cerkvi gromadskosti ta nasampered narodu ale na zhal pislya 1944 roku Narodnij sud zasudiv bolgarskih deputativ yaki pidtrimali deklaraciyu proti deportaciyi yevreyiv do smerti a Dimitra Pesheva do 15 rokiv uv yaznennya Prezident Bolgariyi Rumen Radev zaznachiv sho zayavi z MZS Rosiyi ce abo gliboke neznannya istoriyi abo sproba provokaciyi Nezabarom v posolstvi Rosiyi v Bolgariyi viznali nezaperechnij geroyichnij vnesok bolgarskogo narodu v tomu chisli predstavnikiv inteligenciyi ta Pravoslavnoyi cerkvi v borotbu z nacizmom vklyuchayuchi poryatunok prozhivayuchih v krayini yevreyiv vid taboriv smerti a naukovij direktor Rosijskogo vijskovo istorichnogo tovaristva Mihajlo Myagkov rozpoviv yak Chervona armiya vryatuvala Bolgariyu vid Golokostu argumentuvavshi cej poryatunok obstanovkoyu sho zminilasya na frontah vijni peremogami Chervonoyi Armiyi pid Stalingradom i Kurskom zhertvami radyanskogo narodu pokladenimi zaradi zvilnennya i svoyeyi krayini i krayin Yevropi a takozh perelomom u vijni i nablizhennyam Chervonoyi Armiyi do kordoniv yevropejskih krayin Pislya cogo izrayilskij istorik Efrayim Zuroff viznav pevnu pravotu Myagkova v tomu sho she bilshe yevreyiv bulo b ubito v Golokosti yakbi ne Chervona Armiya prote yevreyi v Bolgariyi ta yevreyi v Yevropi ce dva okremih pitannya nazvavshi pri comu zayavu Zaharovoyi absurdnoyu Na brifingu 9 listopada Zaharova vidpovila pitannyam na pitannya zhurnalista pro slova Radyeva prezident Bolgariyi nichogo ne govoriv pro narugu nad rosijskimi pam yatnikami vidislavshi bolgarski ZMI do materialu RVIO yak istorichnogo zaznachivshi sho vsya cya diskusiya pokazala sho ye sproba vidvesti vsyu rozmovu vid fakturi realnoyi ocinki situaciyi z pam yatnikami v istorichne ruslo Div takozh en PrimitkiEtinger Ya Ya jig ru Arhiv originalu za 22 lyutogo 2012 Procitovano 2012 7 23 Bolgariya Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros Jack Fischel Zagolovok Greenwood Publishing Group 1998 P 68 70 Greenwood Press guides to historic events of the twentieth century ISBN 9780313298790 Marushiakova Elena Vesselin Popov 2006 The Gypsies during the Second World War Univ of Hertfordshire Press s 90 ISBN 0900458852 Fischel Jack 1998 The Holocaust Greenwood Publishing Group s 69 ISBN 0313298793 Wyman David S Charles H Rosenzveig 1996 The world reacts to the Holocaust JHU Press s 265 ISBN 0801849691 Benbassa Esther Aron Rodrigue 2000 Sephardi Jewry a history of the Judeo Spanish community 14th 20th centuries University of California Press s 174 ISBN 0520218221 Levin Itamar Natasha Dornberg Judith Yalon Fortus 2001 His majesty s enemies Great Britain s war against Holocaust victims and survivors Greenwood Publishing Group s 37 ISBN 0275968162 Levy Richard S 2005 Antisemitism A Historical Encyclopedia of Prejudice and Persecution ABC CLIO s 90 ISBN 1851094393 Avramov 2007 s 258 264 Avramov 2007 s 265 Edinen t sentŭr za nauka i podgotovka na kadri po istorii a United Center for Research and Training in History Pub House of the Bulgarian Academy of Sciences 2006 Vip 1 2 S 255 Escape Through the Balkans The Autobiography of Irene Grunbaum Kak bolgary spasli evreev MIGnews com 10 marta 2008 Arhiv originalu za 20 serpnya 2011 Procitovano 23 bereznya 2010 Ionkis G Kandel B Lehaim zhurnal Dekabr 2002 Chernyavskij G Vestnik zhurnal Vestnik Information Agency 18 dekabrya 2001 Vip 26 285 Melcer D Vestnik zhurnal Vestnik Information Agency 14 aprelya 1998 Vip 8 189 D Frantz and C Collins Death on the Black Sea The Untold Story of the Struma and World War II s Holocaust at Sea ISBN 0 06 093685 1 ili 0066212626 Arhiv originalu za 19 zhovtnya 2014 Procitovano 3 grudnya 2019 Transports from Macedonia and Thrace angl deathcamps org 2005 Arhiv originalu za 31 serpnya 2012 Procitovano 28 grudnya 2011 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Pravedniki narodov mira po stranam i nacionalnoj prinadlezhnosti spasitelej Statistika na 1 yanvarya 2016 Yad va Shem 2016 Arhiv originalu za 30 kvitnya 2013 Procitovano 2016 2 17 Makedonskih evreev uvekovechili jewish ru Arhiv originalu za 7 veresnya 2012 Procitovano 2012 1 12 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka Obrecheni i spaseni IK Sineva ISBN 978 954 9983 63 0 2007 GERB i BSP otmeniha naimenuvaneto na ulica na prof Bogdan Filov bolg Mediapool bg Arhiv originalu za 7 veresnya 2012 Procitovano 2012 7 11 Shalom protiv pametnika na Filov bolg News bg 07 11 2009 Arhiv originalu za 7 veresnya 2012 Procitovano 2012 7 11 bolg vsekiden com Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 2012 7 11 Arhiv originalu za 30 zhovtnya 2011 Procitovano 3 grudnya 2019 5 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 9 noyabrya 2017 2 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 6 veresnya 2018 Procitovano 9 noyabrya 2017 3 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 23 travnya 2018 Procitovano 9 noyabrya 2017 bg 3 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 10 listopada 2017 Procitovano 9 noyabrya 2017 bg Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 9 noyabrya 2017 Skandal zaradi spasenite ot Blgariya evrei bg 3 noyabrya 2017 Procitovano 9 noyabrya 2017 4 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 9 noyabrya 2017 4 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 9 noyabrya 2017 bg 4 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 8 sichnya 2018 Procitovano 9 noyabrya 2017 4 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 9 noyabrya 2017 Zvezda 4 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 9 noyabrya 2017 The Jerusalem Post 5 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 3 grudnya 2019 Procitovano 9 noyabrya 2017 9 noyabrya 2017 Arhiv originalu za 15 grudnya 2018 Procitovano 9 noyabrya 2017 LiteraturaBorbata na blgarskiya narod za zashita i spasyavane na evreite v Blgariya prez Vtorata svetovna vojna Dokumenti i materiali Sofiya 1978 H Boyadzhiev Spasyavaneto na Blgarski evrei prez Vtorata svetovna vojna Sofiya 1991 Chary Frederick B Pittsburgh University of Pittsburgh Press 1972 246 p Tamir Vicki New York Sepher Hermon Press 1979 314 p Bar Zohar Michael Beyond Hitler s Grasp The Heroic Rescue of Bulgaria s Jews Holbrook MA Adams Media Corporation 1998 Khaim Oliver We Were Saved How the Jews in Bulgaria Were Kept from the Death Camps Sofia Sofia press 1978 Stefanov Pavel Hieromonk Bulgarians and Jews throughout History Religion in Eastern Europe XXII 2002 December 6 1 11 Stefanov Pavel Hieromonk The Bulgarian Orthodox Church and the Holocaust Addressing Common Misconceptions Religion in Eastern Europe XXVI 2006 2 10 19 Komunalniyat kapitalizm T III Sofiya Fondaciya Blgarska nauka i kultura Centr za liberalni strategii 2007 ISBN 978 954 90758 9 2 Posilannya angl New Politics Arhiv originalu za 9 sichnya 2019 Procitovano 2015 8 27 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Cite maye pustij nevidomij parametr description dovidka

Дата публікації:
Топ