Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Порятунок болгарських євреїв епізод в історії Болгарії під час Другої світової війни коли з 1943 по 1945 роки праведника

Порятунок болгарських євреїв

Порятунок болгарських євреїв

Порятунок болгарських євреїв — епізод в історії Болгарії під час Другої світової війни, коли з 1943 по 1945 роки праведниками народів світу і небайдужими були врятовані від знищення близько 50 тисяч болгарських євреїв. В числі організаторів порятунку євреїв виступили Димитар Пешев, екзарх Болгарський Стефан і митрополит Пловдивський Кирило. Вони переконали царя Бориса III зупинити видачу болгарських євреїв німцям. Заборона на депортацію євреїв набула чинності 10 березня 1943 року. Вчинок болгарських властей широко шанується в світі, особливу подяку висловив президент Ізраїлю Шимон Перес.

Передісторія

Болгарія була союзницею Німеччини в блоці країн Осі, і формально Борис III змушений був виконувати всі вимоги Адольфа Гітлера для отримання подальшої допомоги та підтримки від Німеччини. У Болгарії в 1930-х і 1940-х роках посилилися радикальні та антисемітські настрої, в уряді Болгарії значну частку посад займали прихильники радикальних партій. Один з них, прем'єр-міністр Богдан Філов, 8 жовтня 1940 року підписав «Закон про захист нації», який обмежив в правах євреїв, а міністр внутрішніх справ Олександр Білів виявився причетний до депортації 11 тисяч євреїв з окупованої грецької Фракії і Вардарскої Македонії в Треблінку. 22 лютого 1943 року Белев уклав секретну угоду з гаупштурмфюрером СС Теодором Даннекером про таємну депортації євреїв з цих регіонів, яку здійснювала б безпосередньо Німеччина. В ніч з 3 на 4 березня 1943 року євреї грецької Фракії, Східної Македонії та сербської Пирота були відвезені на поїзді в Лом через Дунай, потім відправлені по Дунаю до Відня, а звідти спрямовані в Треблінку. 15 березня майже всі з них були страчені: від смерті врятувалося близько десятка.

Проте в болгарському уряді все ж був розкол з єврейського питання: Болгарська православна церква і інтелігенція засуджували гоніння на євреїв, а незабаром і громадська думка стала суперечити позиції уряду. У зв'язку з цим стараннями уряду в болгарському суспільстві стала посилюватися антиєврейська пропаганда. У січні 1942 року Німеччина оголосила на Ванзейській конференції про плани остаточного вирішення єврейського питання, які передбачали створення «таборів смерті» і винищення всіх, хто був відправлений туди. У червні 1942 року в Болгарії був утворений Комісаріат єврейських проблем, що 29 серпня 1942 року очолив міністр внутрішніх справ Бельов. Комісаріат обіцяв німцям доставити 20 тисяч євреїв з території Фракії та Македонії і конфіскувати їх майно, однак за підсумками перевірок болгарські чиновники не знайшли достатнього числа євреїв і змушені були заарештувати 8 тисяч євреїв, які жили на території довоєнної Болгарії. Це створювало передумови для масових депортацій євреїв до Німеччини, починаючи з березня 1943 року.

Порятунок

Запропонований Белевим закон про захист нації, прийнятий Національними зборами у січні 1941 року, послужив приводом для зростання антиєврейської політики. Вже з листопада цього року почалися масові арешти євреїв для підготовки їх депортації в Німеччину, у відповідь на що релігійні діячі та діячі культури завалили болгарський уряд відкритими листами і протестними заявами. Після довгих суперечок Борис III змушений був скасувати рішення про депортацію євреїв. Ініціатором порятунку став Димитар Пешев, підтримку з боку церкви надали митрополити Кирило і Стефан.

Багато болгарськіх політиків спочатку підтримували антиєврейські закони. Пешев виступав за збереження законів, але при цьому проти депортації євреїв до Німеччини. Болгарський уряд не надавав захисту євреям на тимчасово окупованій території Македонії і Фракії, тому проти дій Белева за висилку євреїв з Македонії і Фракії в Треблінку не виступив ніхто, поки не стало відомо про те, що Белів вирішив вислати до Німеччини 20 тисяч корінних болгарських євреїв. Борис III офіційно також не говорив нічого про захист єврейського населення. Тим не менш протести по всій країні з участю звичайних громадян, які блокували «поїзда Голокосту», лягаючи на рейки, змусили Бориса III припинити депортацію. Адольф Айхман і Адольф Гітлер отримали офіційну відповідь від Бориса III, що Болгарії потрібні єврейські робітники для будівництва залізних доріг та іншої інфраструктури Борис III дійсно офіційно включив євреїв в спеціальні будівельні загони.

В 2013 році в пам'ять про порятунок євреїв ділянка вулиці біля посольства Болгарії в США був перейменований в «Димитар Пешев Плаза». 10 березня 2016 року було оголошено Днем пам'яті Голокосту в Болгарії, в день 73-річчя з дня прийняття рятівного для євреїв рішення.

Див. також

Примітки

  1. The Rescue of Bulgarian Jewry. aishcom. Процитовано 22 травня 2015.
  2. "The Rescue of Bulgaria's Jews in World War II, by Rossen Vassilev." Newpol.org. 2010. Web. Процитовано 29 червня 2015.
  3. "The Fate of the Bulgarian Jews" p. 18 by Webb, Chris, and Boris Skopijet. Holocaustresearchproject.org. "The German Occupation of Europe" HEART, 2008. Процитовано 29 червня 2015.
  4. (PDF). Past.bghelsinki.org. Архів оригіналу (PDF) за 5 січня 2016. Процитовано 30 червня 2015.
  5. https://shalom.bg/wp-content/uploads/2016/02/Holocoust-ENG.pdf
  6. (PDF). nebraskapress.unl.edu Board of Regents of the U of Nebraska, 2013. Print, p. 118. Архів оригіналу (PDF) за 22 жовтня 2015. Процитовано 30 червня 2015.
  7. Himka, John; Michlic, Joanna (2013). «Debating the Fate of Bulgarian Jews During World War II». Bringing the Dark Past to Light: The Reception of the Holocaust in Postcommunist Europe. Board of Regents of the University of Nebraska. pp. 120—125. .
  8. http://www.timesofisrael.com/dc-intersection-renamed-for-bulgarian-who-saved-jews/
  9. . Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 3 грудня 2019.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Література

  • Michael Bar Zohar. Beyond Hitler's Grasp. The Heroic Rescue of Bulgaria's Jews. — Holbrook: Adams Media Corporation, 1998.
  • Christo Boyadjieff. Saving the Bulgarian Jews. — Ottawa: Free Bulgarian Center, 1989.
  • Frederick B. Chary. The Bulgarian Jews and the final solution, 1940—1944. — University of Pittsburgh Press, 1972.
  • Давид Коэн. Оцеляването. — София: Шалом, 1995.
  • Gabriele Nissim. L'uomo che fermo Hitler. — Milan: Mondadori, 1998.
  • Haim Oliver. We Were Saved: How the Jews in Bulgaria Were Kept from the Death Camps. — Sofia: Sofia Press, 1978.
  • Tzvetan Todorov. The Fragility of Goodness. Why Bulgaria's Jews Survived the Holocaust. — London: Weidenfeld & Nicolson, 2001.

Посилання

  • Holocaust Education & Archive Research Team (англ.)
  • Організація євреїв Болгарії «Шалом» (болг.)

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Poryatunok bolgarskih yevreyiv epizod v istoriyi Bolgariyi pid chas Drugoyi svitovoyi vijni koli z 1943 po 1945 roki pravednikami narodiv svitu i nebajduzhimi buli vryatovani vid znishennya blizko 50 tisyach bolgarskih yevreyiv V chisli organizatoriv poryatunku yevreyiv vistupili Dimitar Peshev ekzarh Bolgarskij Stefan i mitropolit Plovdivskij Kirilo Voni perekonali carya Borisa III zupiniti vidachu bolgarskih yevreyiv nimcyam Zaborona na deportaciyu yevreyiv nabula chinnosti 10 bereznya 1943 roku Vchinok bolgarskih vlastej shiroko shanuyetsya v sviti osoblivu podyaku visloviv prezident Izrayilyu Shimon Peres PeredistoriyaBolgariya bula soyuzniceyu Nimechchini v bloci krayin Osi i formalno Boris III zmushenij buv vikonuvati vsi vimogi Adolfa Gitlera dlya otrimannya podalshoyi dopomogi ta pidtrimki vid Nimechchini U Bolgariyi v 1930 h i 1940 h rokah posililisya radikalni ta antisemitski nastroyi v uryadi Bolgariyi znachnu chastku posad zajmali prihilniki radikalnih partij Odin z nih prem yer ministr Bogdan Filov 8 zhovtnya 1940 roku pidpisav Zakon pro zahist naciyi yakij obmezhiv v pravah yevreyiv a ministr vnutrishnih sprav Oleksandr Biliv viyavivsya prichetnij do deportaciyi 11 tisyach yevreyiv z okupovanoyi greckoyi Frakiyi i Vardarskoyi Makedoniyi v Treblinku 22 lyutogo 1943 roku Belev uklav sekretnu ugodu z gaupshturmfyurerom SS Teodorom Dannekerom pro tayemnu deportaciyi yevreyiv z cih regioniv yaku zdijsnyuvala b bezposeredno Nimechchina V nich z 3 na 4 bereznya 1943 roku yevreyi greckoyi Frakiyi Shidnoyi Makedoniyi ta serbskoyi Pirota buli vidvezeni na poyizdi v Lom cherez Dunaj potim vidpravleni po Dunayu do Vidnya a zvidti spryamovani v Treblinku 15 bereznya majzhe vsi z nih buli stracheni vid smerti vryatuvalosya blizko desyatka Prote v bolgarskomu uryadi vse zh buv rozkol z yevrejskogo pitannya Bolgarska pravoslavna cerkva i inteligenciya zasudzhuvali goninnya na yevreyiv a nezabarom i gromadska dumka stala superechiti poziciyi uryadu U zv yazku z cim starannyami uryadu v bolgarskomu suspilstvi stala posilyuvatisya antiyevrejska propaganda U sichni 1942 roku Nimechchina ogolosila na Vanzejskij konferenciyi pro plani ostatochnogo virishennya yevrejskogo pitannya yaki peredbachali stvorennya taboriv smerti i vinishennya vsih hto buv vidpravlenij tudi U chervni 1942 roku v Bolgariyi buv utvorenij Komisariat yevrejskih problem sho 29 serpnya 1942 roku ocholiv ministr vnutrishnih sprav Belov Komisariat obicyav nimcyam dostaviti 20 tisyach yevreyiv z teritoriyi Frakiyi ta Makedoniyi i konfiskuvati yih majno odnak za pidsumkami perevirok bolgarski chinovniki ne znajshli dostatnogo chisla yevreyiv i zmusheni buli zaareshtuvati 8 tisyach yevreyiv yaki zhili na teritoriyi dovoyennoyi Bolgariyi Ce stvoryuvalo peredumovi dlya masovih deportacij yevreyiv do Nimechchini pochinayuchi z bereznya 1943 roku PoryatunokZaproponovanij Belevim zakon pro zahist naciyi prijnyatij Nacionalnimi zborami u sichni 1941 roku posluzhiv privodom dlya zrostannya antiyevrejskoyi politiki Vzhe z listopada cogo roku pochalisya masovi areshti yevreyiv dlya pidgotovki yih deportaciyi v Nimechchinu u vidpovid na sho religijni diyachi ta diyachi kulturi zavalili bolgarskij uryad vidkritimi listami i protestnimi zayavami Pislya dovgih superechok Boris III zmushenij buv skasuvati rishennya pro deportaciyu yevreyiv Iniciatorom poryatunku stav Dimitar Peshev pidtrimku z boku cerkvi nadali mitropoliti Kirilo i Stefan Bagato bolgarskih politikiv spochatku pidtrimuvali antiyevrejski zakoni Peshev vistupav za zberezhennya zakoniv ale pri comu proti deportaciyi yevreyiv do Nimechchini Bolgarskij uryad ne nadavav zahistu yevreyam na timchasovo okupovanij teritoriyi Makedoniyi i Frakiyi tomu proti dij Beleva za visilku yevreyiv z Makedoniyi i Frakiyi v Treblinku ne vistupiv nihto poki ne stalo vidomo pro te sho Beliv virishiv vislati do Nimechchini 20 tisyach korinnih bolgarskih yevreyiv Boris III oficijno takozh ne govoriv nichogo pro zahist yevrejskogo naselennya Tim ne mensh protesti po vsij krayini z uchastyu zvichajnih gromadyan yaki blokuvali poyizda Golokostu lyagayuchi na rejki zmusili Borisa III pripiniti deportaciyu Adolf Ajhman i Adolf Gitler otrimali oficijnu vidpovid vid Borisa III sho Bolgariyi potribni yevrejski robitniki dlya budivnictva zaliznih dorig ta inshoyi infrastrukturi Boris III dijsno oficijno vklyuchiv yevreyiv v specialni budivelni zagoni V 2013 roci v pam yat pro poryatunok yevreyiv dilyanka vulici bilya posolstva Bolgariyi v SShA buv perejmenovanij v Dimitar Peshev Plaza 10 bereznya 2016 roku bulo ogolosheno Dnem pam yati Golokostu v Bolgariyi v den 73 richchya z dnya prijnyattya ryativnogo dlya yevreyiv rishennya Div takozhPoryatunok danskih yevreyivPrimitkiThe Rescue of Bulgarian Jewry aishcom Procitovano 22 travnya 2015 The Rescue of Bulgaria s Jews in World War II by Rossen Vassilev Newpol org 2010 Web Procitovano 29 chervnya 2015 The Fate of the Bulgarian Jews p 18 by Webb Chris and Boris Skopijet Holocaustresearchproject org The German Occupation of Europe HEART 2008 Procitovano 29 chervnya 2015 PDF Past bghelsinki org Arhiv originalu PDF za 5 sichnya 2016 Procitovano 30 chervnya 2015 https shalom bg wp content uploads 2016 02 Holocoust ENG pdf PDF nebraskapress unl edu Board of Regents of the U of Nebraska 2013 Print p 118 Arhiv originalu PDF za 22 zhovtnya 2015 Procitovano 30 chervnya 2015 Himka John Michlic Joanna 2013 Debating the Fate of Bulgarian Jews During World War II Bringing the Dark Past to Light The Reception of the Holocaust in Postcommunist Europe Board of Regents of the University of Nebraska pp 120 125 ISBN 978 0 8032 2544 2 http www timesofisrael com dc intersection renamed for bulgarian who saved jews Arhiv originalu za 12 lyutogo 2018 Procitovano 3 grudnya 2019 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya LiteraturaMichael Bar Zohar Beyond Hitler s Grasp The Heroic Rescue of Bulgaria s Jews Holbrook Adams Media Corporation 1998 Christo Boyadjieff Saving the Bulgarian Jews Ottawa Free Bulgarian Center 1989 Frederick B Chary The Bulgarian Jews and the final solution 1940 1944 University of Pittsburgh Press 1972 David Koen Ocelyavaneto Sofiya Shalom 1995 Gabriele Nissim L uomo che fermo Hitler Milan Mondadori 1998 Haim Oliver We Were Saved How the Jews in Bulgaria Were Kept from the Death Camps Sofia Sofia Press 1978 Tzvetan Todorov The Fragility of Goodness Why Bulgaria s Jews Survived the Holocaust London Weidenfeld amp Nicolson 2001 PosilannyaHolocaust Education amp Archive Research Team angl Organizaciya yevreyiv Bolgariyi Shalom bolg

Дата публікації:
Топ