«Гове́рла» — колишній український футбольний клуб з Ужгорода, створений 1925 року. Припинив існування у 2016 році.
Повна назва | Футбольний клуб «Говерла» (Ужгород) | ||
Засновано | 1925 | ||
Розформовано | 2016 | ||
Населений пункт | Ужгород, Україна | ||
Стадіон | «Авангард» | ||
Вміщує | 12 000 | ||
Власник | Нестор Шуфрич | ||
Президент | |||
Ліга | — | ||
2015-16 | 13 (Прем'єр-ліга України) | ||
|
Історія
Історія назв
- 1925—1945: «Русь»
- 1945: збірна Закарпаття
- 1946—1960: «Спартак»
- 1961—1970, 1997—1998: «Верховина»
- 1971—1981, 2012—2016: «Говерла»
- 1982—1997, 1998—2011: «Закарпаття»
- 2011—2012: «Говерла-Закарпаття»
Чехословацький та угорський період
15 серпня 1925 року в ужгородському клубі «Гніздо» патріоти-ентузіасти обрали комісію у складі трьох чоловік — Августина Лавришина, Сергія Єфремова та Теодора Ортутая, які проголосили створення нового спортивного клубу «Русь» (Ужгород).
На зборах обрано перший склад функціонерів клубу: головою став — Ілля Гаджега, заступником голови — Едмунд Бачинський, секретарем та керівником футбольної секції — Августин Лавришин. Кольорами клубу обрали зелено-червоні, а емблемою — офіційний герб краю: ліворуч синьо-жовті смуги, а праворуч червоний ведмідь. Перший офіційний поєдинок СК «Русь» зіграла 4 червня 1926 року.
Суперником СК «Русі» став другий ужгородський клуб ЧсСК. Перший матч закінчився з рахунком 0:2 на користь ЧсСК.
Перші тренування проводилися на футбольному полі УАК, а з 1927 по 1930 рік на стадіоні чехословацького спортклубу (ЧсСК). Уже з літа 1930 року футбольна команда «Русь» грала на своєму власному полі, побудованому частково на кошти, подаровані заможними членами та прихильниками клубу та банкові позики (векселі). Футболістами СК «Русь» були аматори. Учні вчительської семінарії, гімназії, вчителі та службовці гордилися тим, що могли одягнути на себе блакитну футболку з тодішнім гербом Підкарпатської Русі. Футболісти основного складу і дублери, незалежно від своїх професій двічі на тиждень (по вівторках і четвергах) приходили на тренування, а в суботу та неділю — грали у товариських чи календарних матчах.
У другій половині 1926 року «Русь» провела ще кілька товариських матчів. У 1927–1928 роках СК «Русь» зіграла з перемінним успіхом у декількох десятках матчів, у тому числі й двох міжнародних, які відбулися 31 травня та 1 червня 1927 року у Львові. Суперником закарпатців була місцева команда СК «Україна». Результат обох матчів — 3:3.
СК «Русь» бере участь і у календарних іграх чемпіонату краю серед слов'янських команд, де двічі поспіль займає друге місце після ЧсСК (Ужгород). У 1929 році «Русі» вперше вдалося стати чемпіоном не лише краю, а й Східної Словаччини, обігравши чемпіона ЧсСК (Кошице) з рахунком 2:1. У цьому ж році ужгородська команда попала у фінал першості Словаччини, проте внаслідок суб'єктивного суддівства поступилася чемпіону ЧСР-ШК (Жиліна), з рахунком 2:3. У 1930–1932 роках «Русь» знову бере участь у фінальних іграх чемпіонату Словаччини.
Переломним для команди можна назвати 1933 рік, коли вона вчетверте поспіль виграла чемпіонат Підкарпатської Русі та Східної Словаччини, взяла участь у фіналі загальнословацького чемпіонату, де зустрічалися ЧсСК (Братислава), ШК (Жиліна) та «Русь» (Ужгород). Після проведення календарних зустрічей із ЧсСК 3:2 та 0:0, із ШК 1:3 та 4:0, СК «Русь» набрала 5 очок при співвідношенні забитих і пропущених м'ячів (8:5), і вперше за час свого існування стала чемпіоном Словаччини серед слов'янських футбольних команд.
У 1934 року було реорганізовано усю систему національного чемпіонату. Із найкращих футбольних команд створювалися так звані «дивізії», яких було п'ять: середньочеська, дивізія чеської провінції, моравсько-сілезька, словацько-підкарпатська та дивізія німецького союзу. Тобто, система розіграшу футболу у ЧСР проводилася за національним принципом. Словацька дивізія була розділена на дві групи — Західну (команди західної і центральної Словаччини) та Східну (команди східної Словаччини і Закарпаття). На підставі попередніх спортивних результатів у Східну Словацько-Підкарпатську дивізію було включено дві найсильніші слов'янські команди («Русь» та ЧсСК (Ужгород)) і дві угорські футбольні дружини, які у своєму національному розіграші зайняли перші два місця (МШЕ (Мукачево) та БФТК (Берегово).
У першому розіграші східнословацької-підкарпатської дивізії «Русь» виступила досить вдало: провела 12 матчів, набрала 18 очок і посіла перше місце. У фінальній першості Словаччини у першому колі вона переграла за сумою двох матчів ФТЦ (Філяково) 2:0 та 1:2. Далі суперниками «Русі» були футболісти ЧсСК (Братислава). Попри те, що після першого матчу ужгородці вигравали 3:1, та це не допомогло їм переграти братиславський футбольний клуб. У другому матчі братиславці з аналогічним рахунком переграли «Русь», а в вирішальній грі на нейтральному полі ужгородці поступилися словакам 0:2 і втратили звання чемпіона Словаччини.
Але справжній успіх прийшов для «Русі» у 1936 році. Через 11 років свого існування «Русь» домоглася свого найбільшого успіху. Вдруге ужгородці стають переможцями східнословацько-підкарпатської дивізії 1935-36 років. «Русь» виборола перше місце у своїй групі, і отримала право брати участь у майбутніх фінальних іграх Словаччини. За звання чемпіона Словаччини 1936 року ужгородці боролися з переможцем західнословацької дивізії — командою ФТЦ (Філяково). Перший матч закінчився з рахунком — 1:1, а у матчі-відповіді ужгородці здобули перемогу 2:1 та вдруге завоювали звання чемпіона Словаччини і право боротися за вихід до національної ліги.
У боротьбі за путівку до вищого дивізіону компанію ужгородцям склали переможці Чеської, Моравсько-Силезької та Німецької дивізій: «Вікторія-Жижков» (Прага), СК «Градець-Кралове», «Батя» (Злін) та «Шумперк» (Меріш-Шемберг).
Закарпатці достойно виступили у групі і набравши 8 очок, підійшли до останнього поєдинку, який мав проходити у рідних стінах проти фаворита групи, найбагатшої команди серед п'ятірки учасників — СК «Батя», яка належала «взуттєвому королю Чехословаччини» Яну Баті. Закарпатці впевнено переграли команду зі Зліна і пробилися у загальнонаціональну лігу ЧСР. Саме в 1936 році футболісти «Русі» стали відомі всій футбольній Чехословаччині як «літаюча команда вчителів». Команда, мабуть, вперше у світі стала регулярно літати на офіційні матчі. Вже у кінці 1936 — початку 1937 року В. Федаком було зорганізовано підлітковий футбол у клубі, що з часом нараховував 120 чоловік. Було створено чотири дитячі та юнацькі групи, у яких 2 рази на тиждень проводилися тренувальні заняття, влаштовувалися товариські, а згодом й календарні матчі з іншими дитячими та юнацькими командами міста. Саме з них розпочали свою футбольну кар'єру Д. Товт, М. Михалина, В. Гажо, В. Юхвід, М. Кречко, І. та Й. Богдани, І. Томаш, В. Вишньовський, В. Гаваш та інші.
Після вильоту з національної ліги «Русь» знову займає своє місце у східнословацько-підкарпатській дивізії. Згодом «Русь» стає володарем Верховинського кубка (згідно з вказівкою східноугорського футбольного відділення у Дебрецені). Унаслідок цього «Русь» була допущена до розіграшу другої групи першості Угорщини.
За 20-річну свою історію (1925–1945)«Русь» зіграла понад 36 міжнародних ігор, з яких 21 — з угорськими , 7 — румунськими, 5 — польськими і 3 — чехословацькими клубами. За період з 31 травня 1927 по 29 червня 1945 року вони виграли 11, у нічию зіграли — 6, а програли — 19 матчів. Співвідношення забитих та пропущених м'ячів — 84:92. 26 разів приймали закордонні команди на своєму полі і 10 разів побували в гостях: 4 рази в Румунії, по 2 рази у Польщі, Чехословаччини та Угорщині.
Період СРСР
Саме гравці «Русі», яка в кінці 1945 року практично припинила існування як спортивний клуб, стали ядром новоствореного клубу «Спартак» (Ужгород) у 1946 році, який прославив уже радянське Закарпаття на теренах Української РСР. Останній склад СК «Русь» був наступний: І. та Й. Богдани, П. Крайняниця, Г. Лавер, М. Михалина, К. Олаг, В. Пап, Ю. Палинчак, В. Радик, Д. Товт, А. Шандор, А. Шерегі, В. Вишньовський, В. Юхвід. Вже восени 1945 року декількох гравців команди запросили до збірної Закарпаття, яка стала чемпіоном першої післявоєнної Спартакіади України з футболу. Співвідношення забитих та пропущених м'ячів — 58:5.
Успіхи кінця 1940-х—початку 1950-х років
У січні 1946 року була створена команда «Спартак» (Ужгород). Цього ж року команда включилася у розіграш першості республіки з футболу, де брали участь 36 команд, розділених на чотири зони — центральну, південну, східну та західну. Послідовно перегравши двічі всі команди західної зони (лише одна нічия з львів'янами — 2:2), ужгородці вийшли у фінал. У фінальному турнірі, котрий відбувся у Києві у кінці липня, «Спартак» вперше завоював звання чемпіона республіки. Золотими призерами першості тоді стали: тренер Б. Вейг, О. Бокотей, капітан команди Д. Товт, Й. Біловарі, Г. Раковці, Г. Лавер, Я. Фабіян, О. Задор, М. Михалина, Р. Айгерт, В. Гайлик, К. Олаг, Ю. Фіялко, Г. Тесар (Темеші). У післявоєнні роки Закарпаття було одним із провідних футбольних регіонів України.
У серпні—вересні 1946 р. відбувся турнір за право участі в першості СРСР серед команд майстрів. Ужгородці здобувають право виступати у другій всесоюзній лізі майстрів, беруть участь у розіграші Кубка СРСР, де виграли у «Динамо» (Ленінград) та зазнали поразки від московських колег. До речі, це була єдина поразка «Спартака» в іграх сезону 1946 року). 1946 рік — перша зустріч ужгородців з флагманом українського футболу київським «Динамо», яка завершилась несподіваною перемогою «спартаківців» з рахунком 1:0.
У сезонах 1947–1949 років «Спартак» гідно виступав у першості СРСР. У ці роки тут дебютували різні відомі футболісти. До успіхів «Спартака» долучився ще й , який став чемпіоном республіки 1947 року, учасником першості СРСР у другій групі команди майстрів у 1948–1949 рр. Саме це покоління гравців й поклало початок так званій «закарпатській футбольній школі».
Після реорганізації чемпіонату СРСР (від УРСР у другій групі могла виступати тільки одна команда) і «Спартак», і «Більшовик» знову взяли участь в першості Української РСР. «Спартаківці» виграли зональний турнір 1950 року й у фінальних іграх, котрі проходили у Києві, знову стали чемпіонами УРСР.
Також 1950 року ужгородці завоювали Кубок УРСР, перемігши «Більшовик» (Мукачево) — 2:0, «Локомотив» (Харків) — 5:0, «Динамо» (Чернівці) — 2:0, «Динамо» (Миколаїв) — 2:1, «Металург» (Запоріжжя) — 4:2 (у фіналі). Команда завоювала право виступати серед колективів майстрів, обігравши у перехідних іграх «Харчовик» (Одеса), команду з класу «Б».
Золотий дубль «Спартак» завоював у такому складі: А. Товт, Н. Панн (голкіпери), Й. Біловарі, Й. Егерварі, капітан В. Ревачко (захисники), Л. Надь, Д. Калинич, В. Гажо (півзихисники), С. Сабо, А. Ціцей, К. Олаг, Ю. Грубач, Ф.Касоні, М. Гайлик, Е. Кеслер (нападники). Тренером команди був В. Радик.
У розіграші першості СРСР 1951 року по класу «Б» брало участь 18 команд. Однак його «спартаківці» почали невдало: програли перші чотири матчі підряд. Грали слабо, багато помилок було допущено в тактиці та техніці гри. У результаті ужгородці зайняли 9-е місце. Після цього зіграли перехідний матч з командою ОДО (Київ). За сумою двох ігор (0:0 і 2:3) «Спартак» програв і вибув із цієї першості.
У 1952 році все доводилось розпочинати спочатку. У команді залишилось тільки кілька гравців зі старого складу — Й. Егерварі, Д. Калинич, Е. Кеслер, В. Ревачко і К. Олаг; перейшли у команду майстрів класу «А» — «Динамо» (Мінськ) — І. Мозер, Ф.Ванзел і Г. Лавер. До команди повернувся Д. Товт з київського «Динамо» та ще склад ужгородців поповнили молодими гравцями з клубних команд. Тренером команди став В. Радик. Свою майстерність «спартаківці» покращували за кожним матчем. І зайняли в кінцевому результаті друге місце та вибороли право брати участь у фінальних іграх, що проходили в Києві. Там вони зайняли 4-е місце серед восьми учасників.
1953 рік приніс команді ще більші успіхи. «Спартаківці» вийшли переможцями у своїй зоні і з великим підйомом провели фінальні ігри, які відтепер проводились в Ужгороді (стали чемпіоном і володарем Кубка області).
У перший же день змагань ужгородці розгромили харківське «Торпедо» — 6:1, з рахунком 2:0 перемогли «Динамо» (Проскурів), 6:1 — херсонців і 4:0 — команду «Металург» (Жданів). Чемпіонами УРСР 1953 року стали: Д. Товт, Ю. Гегедши, С. Баран, Г. Лавер, Ф. Ванзел, Й. Егерварі, Т. Липко, Л. Віханський, А. Сабо, А. Фенцик, Б. Калинів, З. Дьєрфі, Д. Калинич, Й. Бондар, В. Соломонко, В. Ревачко, Й. Тулейбич, В. Гажо, К. Олаг. Тренери — Б. Вейг і В. Радик. Двоє футболістів, Олаг та Калинич, стали вже триразовим чемпіонами Української РСР і, попри пропозиції з інших команд, залишилися відданими ужгородському клубу.
У 1954 році постановою Головного управління у справах фізкультури і спорту «Спартак» (Ужгород) був включений у клас «Б» як чемпіон України. З цього моменту ужгородці незмінно виступали серед команд майстрів.
1961—1991
У 1961 р. команду краю було перейменовано на «Верховину», але таких успіхів, як у післявоєнний період клуб не досягав, хоча у 1964 році команда посіла 3-є місце з 16 колективів, а у 1970 році р. — 3-є з 13-ти.
Після реорганізації системи розіграшу першостей СРСР у 1971 році змінила назву й закарпатська команда. Тепер вона стала називатись «Говерла» і почала виступати у другій лізі української зони. Перший рік в ній ужгородці провели невдало (20 місце серед 26-ти команд), а от в 1972 році «Говерла» вже була другою серед 24-х команд. Срібними призерами першості СРСР серед українських команд другої ліги тоді стали: Василь Мелеш, Іван Ковач, Василь Медвідь, Микола Русин, Степан Гаджа, Віктор Грушко, Володимир Пінковський, Юрій Чирков, Микола Типчак, Степан Войтко, Степан Варга, Іван Качур, Йосиф Бордаш, Томаш Пфайфер, Олександр Поллак, Микола Іванчо, Микола Тимчак, Іван Вернер, Микола Митровський, Віктор Дубіно, Микола Шевченко. Головний тренер Дезидерій Товт, тренер Іван Пажо, начальник команди Олександр Малець, адміністратор Іван Мущинка.
Це було останнє досягнення команди у чемпіонатах СРСР. Уже у наступному році команда досягла лише четвертого місця у другій лізі, у 1974 р. — п'ятого, 1977 р. — шостого.
У 1982 році команду було знову перейменовано цього разу у «Закарпаття». У 1984 і 1985 роках найвищим досягненням «Закарпаття» було відповідно четверте і п'яте місця у другій лізі 6 зони. Покращити результат ужгородського «Спартака» футболісти так і не змогли.
Чемпіонати незалежної України
Після розпаду СРСР і створення в Україні окремого чемпіонату «Закарпаття» опинилося у Першій лізі, де весь час виступало в ролі аутсайдера і грало до сезону 1997—98, після чого вилетіло до Другої ліги.
Щоправда у Другій лізі команда впевнено зайняла перше місце і повернулась назад. Вже через сезон під керівництвом Юрія Калитвинцева команда зайняла друге місце і вперше в своїй історії команда «Закарпаття» вийшла до Вищої ліги України. Проте, закріпитися в елітному дивізіоні ужгородська команда не змогла і вже в дебютному сезоні, зайнявши останнє місце, вилетіла назад до Першої ліги. Там команда провела два роки і за підсумками сезону 2003—04 вперше в своїй історії стала переможцем Першої ліги і знову вийшла до Вищої ліги. Цього разу «Закарпаттю» вдалося втриматися в еліті два роки, після чого клуб став «командою-ліфтом», щосезонно змінюючи дивізіон. Основними проблемами «Закарпаття» у найвищій лізі були застаріла інфраструктура та малий бюджет клубу — команда не могла відповідати рівню найвищої ліги і щоразу боролася за виживання.
У сезоні 2008-09 «Закарпаття» вдруге в своїй історії посіло перше місце в першій лізі і вчетверте завоювало право грати в найпрестижнішому українському дивізіоні — Прем'єр лізі, де відразу ж зайняло останнє 16 місце і знову вилетіло до першої.
14 липня 2011 року клуб змінив назву на «Говерла-Закарпаття». Віце-президентом став Олександр Шуфрич, син політика та бізнесмена Нестора Шуфрича, фактичного власника клубу. Головним тренером став Олександр Севідов. Того ж сезону клуб втретє здобув перше місце в першій лізі, повторивши рекорд «Динамо-2» (Київ) за кількістю перемог у турнірі і з сезону 2012—2013 повернувся до найвищиого дивізіону України.
За підсумками сезону 2012/13 клуб зайняв передостаннє місце в турнірній таблиці і повинен був понизитися у класі, але в силу обставин, які завадили двом клубам з першої ліги зайняти вакантні місця (з урахуванням місця знятого «Кривбасу»), «Говерла» залишилась в українській Прем'єр-лізі (нарівні з запорізьким «Металургом»). З наступного сезону до клубу прийшов головний тренер В'ячеслав Грозний і у сезонах 2013/14, 2014/15 команда двічі займала 12 місце і без проблем зберігала місце в еліті українського футболу.
Перед сезоном 2015/16 через великі борги по зарплатні команду покинули майже усі гравці (в тому числі Максим Шацьких, Максим Фещук). На контракті лишились лише двоє воротарів — Олександр Надь та Дмитро Бабенко. Незадовго до старту нового сезону розглядалося питання про виключення команди з Прем'єр-ліги. Після цього між клубом та було укладено меморандум, відповідно до якого футбольний клуб зобов'язаний виконати фінансові зобов'язання в частині заборгованості перед футболістами, тренерами та іншим персоналом «Говерли» у строк до 31 грудня 2015 року включно. Завдяки цьому команда зберегла права взяти участь у чемпіонаті. До заявки «Говерли» на сезон було включено кількох гравців з молодіжних команд — Віктор Гей, Михайло Ряшко, Юрій Тома та Сергій Пітел, а також двох вільних агентів, що до того виступали в Першій лізі — Ігор Худобяк і, трохи згодом, Олег Білий. Проте основу команди склали дванадцять гравців київського «Динамо» — В'ячеслав Лухтанов, Дмитро Хльобас, Олексій Савченко, Олексій Хобленко, Віталій Гемега, Артур Рудько, Орест Кузик, Павло Полегенько, Віталійс Ягодінскіс, Сергій Люлька, Андрій Цуріков Андрій та Євген Чумак, які перейшли до ужгородського клубу на правах оренди.
Упродовж сезону 2015-16 року керівництво «Говерли» так і не виплатило борги по зарплатні багатьом футболістам та тренерам, відповідно не виконавши умов попередніх домовленостей з ФФУ. Колишній гравець клубу Максим Фещук заявляв в інтерв'ю, що клуб не платив йому зарплатню 14 місяців, в клубі не було харчування для гравців та прання спортивної форми, а віце-президент Олександр Шуфрич ніколи не виконує, того, що обіцяє. Найкращий бомбардир за всю історію чемпіонатів України з футболу Максим Шацьких заявляв про 10 місяців затримок по зарплатні і подав на «Говерлу» позов до міжнародного спортивного арбітражного суду в Лозанні.
За невиконання фінансових контрактів з футболістами (клуб просто відмовився виплачувати зарплатню згідно контракту), «Говерла» отримала штрафні санкції від ФФУ. З команди було знято 9 очок в поточному розіграші чемпіонату 2015-16. Наприкінці того ж сезону «ужгородцям» було відмовлено в атестації на наступний футбольний сезон 2016-17. Клуб подав апеляцію на таке рішення ФФУ, віце-президент «Говерли» заявив, що намагається домовитися з футболістами про реструктуризацію боргів. У встановлений термін «Говерла» не змогла розрахуватися за контрактами з футболістами і ФФУ відхилив апеляцію клубу. Після цього «Говерлу» було виключено з офіційних змагань під егідою Федерації футболу України і клуб практично припинив своє існування.
Після закінчення сезону 2015-16 була непідтверджена інформація про те, що клуб планує заявитися до аматорського чемпіонату України з футболу. Але у сезоні 2016-17 років «Говерла» в офіційних змаганнях не виступала.
Станом на лютий 2017 року жодних заяв від власника клубу про майбутнє «Говерли» не було.
Досягнення
Україна
- Друга ліга
- Переможець(1) — 1998-99
- Кубок України:
- Володар(1): 1950
Статистика
СРСР
Ужгородський клуб ніколи не виступав у вищому дивізіоні СРСР. У другому за рангом дивізіоні провів 13 сезонів (1947—1949, 1951, 1954—1962). Весь інший час команда грала у третьому за силою дивізіоні, а у 1991 році навіть у четвертому.
Сезон Дивізіон Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок СРСР Примітки 1946 Третя група
Фінал СРСР1 ? ? ? ? ? ? ? 1/4 фіналу Підвищення 1947 Друга група
Зона УРСР8 24 9 3 12 42 41 21 1/4 фіналу
Зони УРСР1948 Друга група
Зона УРСР «Б»4 14 7 2 5 33 19 16 ? 1949 Друга група
Зона УРСР4 34 21 6 7 76 31 48 1/2 фіналу
Зони УРСРВиліт з загально-
радянських змагань1950 Чемпіонат
УРСР1 ? ? ? ? ? ? ? 1/64 фіналу Повернення в загально-
радянські змагання1951 Клас «Б» 9 34 14 9 11 51 41 37 1/32 фіналу Виліт з загально-
радянських змагань1952 Чемпіонат
УРСР4 ? ? ? ? ? ? ? — 1953 Чемпіонат
УРСР1 ? ? ? ? ? ? ? — Повернення в загально-
радянські змагання1954 Клас «Б»
III зона5 22 9 5 8 37 35 23 1/8 фіналу 1955 Клас «Б»
I зона13 30 8 9 13 33 40 25 1/4 фіналу
Зони 11956 Клас «Б»
I зона13 34 7 15 12 28 33 29 — 1957 Клас «Б»
II зона10 34 12 9 13 41 40 66 1/4 фіналу
Зони 21958 Клас «Б»
3 зона4 30 11 13 6 36 33 35 1/8 фіналу
Зони 31959 Клас «Б»
4 зона7 28 12 5 11 34 34 29 Фінал
Зони 41960 Клас «Б»
1 зони УРСР11 32 6 14 12 29 39 26 — 1961 Клас «Б»
1 зона УРСР12 34 13 5 16 48 64 21 Фінал
1 зони УРСР1962 Клас «Б»
1 зона УРСР11 24 4 10 10 20 27 18 1/8 фіналу
зони УРСРПониження 1963 Клас «Б»
1 зона УРСР13 38 13 9 16 36 44 35 1/2 фіналу
1 зони УРСР1964 Клас «Б»
1 зона УРСР3 30 16 5 9 38 28 37 1/4 фіналу
1 зони УРСР1965 Клас «Б»
2 зона УРСР14 30 7 8 15 19 35 22 1/8 фіналу
1 зони УРСР1966 Клас «Б»
2 зона УРСР17 38 12 7 19 38 58 31 — 1967 Клас «Б»
1 зона УРСР11 40 14 12 14 35 35 40 1/2 фіналу
2 зони УРСР1968 Клас «Б»
1 зона УРСР6 42 18 10 14 40 43 46 1/8 фіналу
1 зони УРСР1969 Клас «Б»
1 зона УРСР11 40 13 16 11 34 34 42 — 1970 Клас «Б»
1 зона УРСР3 26 14 6 6 24 13 34 — 1971 Друга
1 зона20 50 15 15 20 42 55 45 — 1972 Друга
1 зона УРСР2 46 25 8 13 70 44 58 — 1973 Друга
1 зона УРСР4 44 24 3/5 12 65 52 51 — 1974 Друга
6 зона5 38 16 12 10 45 38 44 — 1975 Друга
6 зона УРСР11 32 11 10 11 23 27 32 — 1976 Друга
6 зона13 38 14 7 17 26 38 35 — 1977 Друга
2 зона УРСР6 44 20 15 9 51 32 55 — 1978 Друга
2 зона13 44 15 10 19 44 53 40 — 1979 Друга
2 зона УРСР16 46 10 19 17 36 47 39 — 1980 Друга
5 зона15 44 12 14 18 38 44 38 — 1981 Друга
5 зона18 44 13 12 18 41 44 38 — 1982 Друга
6 зона17 46 14 8 24 37 53 36 — 1983 Друга
6 зона10 50 20 11 19 67 64 51 — 1984 Друга
6 зона5 36 14 13 9 49 41 41 — 1985 Друга
6 зона6 40 19 10 11 57 41 48 — 1986 Друга
6 зона10 40 16 9 15 50 49 41 — 1987 Друга
6 зона19 52 16 10 26 59 73 42 1/32 фіналу 1988 Друга
6 зона19 50 17 15 18 74 59 49 — 1989 Друга
6 зона9 52 25 7 20 59 64 57 — 1990 Друга
Західна зона20 42 12 7 23 42 70 31 — Пониження 1991 Друга нижча
1 зона15 50 20 8 22 59 64 48 — Перехід в
Першу лігу
Україна
В українському найвищому дивізіоні «Закарпаття» провело 9 сезонів (2001/02, 2004/05, 2005/06, 2007/08, 2009/10, 2012/13, 2013/14, 2014/15, 2015/16). Найвище місце — 12-е (у сезонах 2004/05, 2013/14, 2014/15).
Сезон Ліга Місце І В Н П ГЗ ГП О Кубок України Примітки 1992 Перша «Б» 5 26 13 5 8 28 25 31 1/32 фіналу 1992-93 Перша 16 42 13 10 19 45 56 36 1/64 фіналу 1993-94 Перша 14 38 12 8 18 33 53 32 1/32 фіналу 1994-95 Перша 17 38 12 10 20 40 62 46 1/16 фіналу 1995-96 Перша 17 42 14 8 20 49 67 50 1/32 фіналу 1996-97 Перша 15 46 17 7 22 56 78 58 1/32 фіналу 1997-98 Перша 20 42 7 11 24 42 79 32 1/32 фіналу Пониження 1998-99 Друга «А» 1 28 20 6 2 48 14 66 1/64 фіналу Підвищення 1999-00 Перша 13 34 14 6 14 36 49 48 1/16 фіналу 2000-01 Перша 2 34 19 7 8 50 38 64 1/8 фіналу Підвищення 2001-02 Прем'єр 14 26 5 6 15 23 49 21 1/4 фіналу Пониження 2002-03 Перша 7 34 14 9 11 27 26 51 1/16 фіналу 2003-04 Перша 1 34 22 4 8 49 27 70 1/16 фіналу Підвищення 2004-05 Прем'єр 12 30 7 10 13 21 30 31 1/32 фіналу 2005-06 Прем'єр 16 30 3 6 21 17 53 15 1/16 фіналу Пониження 2006-07 Перша 2 36 25 5 6 50 22 80 1/16 фіналу Підвищення 2007-08 Прем'єр 16 30 3 9 18 17 54 18 1/16 фіналу Пониження 2008-09 Перша 1 32 21 6 5 55 28 69 1/8 фіналу Підвищення 2009-10 Прем'єр 16 30 5 4 21 18 44 19 1/16 фіналу Пониження 2010-11 Перша 6 34 16 8 10 51 40 56 1/32 фіналу 2011-12 Перша 1 34 27 3 4 67 16 84 1/16 фіналу Підвищення 2012-13 Прем'єр 15 30 5 7 18 29 57 22 1/8 фіналу 2013-14 Прем'єр 12 28 7 5 16 27 39 26 1/16 фіналу 2014-15 Прем'єр 12 26 3 10 13 22 47 19 1/8 фіналу 2015-16 Прем'єр 13 26 3 7 16 13 45 7 1/16 фіналу не отримала атестат
на наступий сезон
Відомі гравці
|
|
|
Докладніше:
Тренери
|
|
Цікаві факти
- 13 квітня 2012 р. у складі клубу дебютував Ясухіро Като — перший японський легіонер в історії українського футболу.
Символіка клубу
Емблема клубу
- Емблема клубу у 1925—1945 роках
- Стара емблема клубу
- Емблема до 2007 року
- Колишня емблема
(весна—літо 2007) - 2011— 30 жовтня 2012
Гімн клубу
Гімн клубу був написаний 2007 року. Слова і музика Василя Гнатюка.
Привітаймо дружно браття,
клуб футбольний «Закарпаття»,
що сягнув стрімких вершин,
гір карпатських Верховин.
Приспів:
Кличе нас на стадіон,
Наш футбольний легіон,
Наша радість - наш футбол,
Пас, удар в воротах гол.
В кожній грі, на кожнім полі,
Ми заб'єм голів доволі,
Нам потрібна якомога,
Колективна перемога.
Приспів.
Возвеличим славну школу,
закарпатського футболу,
Славить будемо без зупину,
всю футбольну Україну.
Приспів.
Примітки
- Підсумки сезону 2007/08 — «Команда-ліфт» (football.ua) [ 2 червня 2008 у Wayback Machine.](рос.)
- . Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 31 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 29 червня 2015. Процитовано 31 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 31 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 21 липня 2015. Процитовано 31 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 31 липня 2015.
- . Архів оригіналу за 19 липня 2015. Процитовано 31 липня 2015.
- . football.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- . football.ua. Архів оригіналу за 16 квітня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- . football.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- . www.ffu.org.ua. Архів оригіналу за 4 вересня 2016. Процитовано 7 вересня 2016.
- . football.ua. Архів оригіналу за 17 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
- . www.ffu.org.ua. Архів оригіналу за 16 травня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
- . Архів оригіналу за 19 вересня 2016. Процитовано 8 вересня 2016.
- «Говерла» позбавлена 9 очок згідно з рішеннями КДК ФФУ від 12 лютого та 3 березня 2016 року
- Журналістам репрезентували новий герб клубу[недоступне посилання з липня 2019]
- Гімн ФК «Закарпаття» // Facebook Володимир Миленко
Посилання
- Офіційний сайт [ 4 січня 2013 у Wayback Machine.]
- http://ultras.uz.ua/ Сайт вболівальників ФК Закарпаття[недоступне посилання з липня 2019]
- (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Goverla znachennya Gove rla kolishnij ukrayinskij futbolnij klub z Uzhgoroda stvorenij 1925 roku Pripiniv isnuvannya u 2016 roci Goverla Povna nazva Futbolnij klub Goverla Uzhgorod Zasnovano 1925 Rozformovano 2016 Naselenij punkt Uzhgorod Ukrayina Stadion Avangard Vmishuye 12 000 Vlasnik Nestor Shufrich Prezident Liga 2015 16 13 Prem yer liga Ukrayini Domashnya ViyiznaIstoriyaIstoriya nazv 1925 1945 Rus 1945 zbirna Zakarpattya 1946 1960 Spartak 1961 1970 1997 1998 Verhovina 1971 1981 2012 2016 Goverla 1982 1997 1998 2011 Zakarpattya 2011 2012 Goverla Zakarpattya Chehoslovackij ta ugorskij period 15 serpnya 1925 roku v uzhgorodskomu klubi Gnizdo patrioti entuziasti obrali komisiyu u skladi troh cholovik Avgustina Lavrishina Sergiya Yefremova ta Teodora Ortutaya yaki progolosili stvorennya novogo sportivnogo klubu Rus Uzhgorod Na zborah obrano pershij sklad funkcioneriv klubu golovoyu stav Illya Gadzhega zastupnikom golovi Edmund Bachinskij sekretarem ta kerivnikom futbolnoyi sekciyi Avgustin Lavrishin Kolorami klubu obrali zeleno chervoni a emblemoyu oficijnij gerb krayu livoruch sino zhovti smugi a pravoruch chervonij vedmid Pershij oficijnij poyedinok SK Rus zigrala 4 chervnya 1926 roku Pershij gerb klubu yakij povtoryuvav todishnij gerb Pidkarpatskoyi Rusi Supernikom SK Rusi stav drugij uzhgorodskij klub ChsSK Pershij match zakinchivsya z rahunkom 0 2 na korist ChsSK Pershi trenuvannya provodilisya na futbolnomu poli UAK a z 1927 po 1930 rik na stadioni chehoslovackogo sportklubu ChsSK Uzhe z lita 1930 roku futbolna komanda Rus grala na svoyemu vlasnomu poli pobudovanomu chastkovo na koshti podarovani zamozhnimi chlenami ta prihilnikami klubu ta bankovi poziki vekseli Futbolistami SK Rus buli amatori Uchni vchitelskoyi seminariyi gimnaziyi vchiteli ta sluzhbovci gordilisya tim sho mogli odyagnuti na sebe blakitnu futbolku z todishnim gerbom Pidkarpatskoyi Rusi Futbolisti osnovnogo skladu i dubleri nezalezhno vid svoyih profesij dvichi na tizhden po vivtorkah i chetvergah prihodili na trenuvannya a v subotu ta nedilyu grali u tovariskih chi kalendarnih matchah U drugij polovini 1926 roku Rus provela she kilka tovariskih matchiv U 1927 1928 rokah SK Rus zigrala z pereminnim uspihom u dekilkoh desyatkah matchiv u tomu chisli j dvoh mizhnarodnih yaki vidbulisya 31 travnya ta 1 chervnya 1927 roku u Lvovi Supernikom zakarpatciv bula misceva komanda SK Ukrayina Rezultat oboh matchiv 3 3 SK Rus bere uchast i u kalendarnih igrah chempionatu krayu sered slov yanskih komand de dvichi pospil zajmaye druge misce pislya ChsSK Uzhgorod U 1929 roci Rusi vpershe vdalosya stati chempionom ne lishe krayu a j Shidnoyi Slovachchini obigravshi chempiona ChsSK Koshice z rahunkom 2 1 U comu zh roci uzhgorodska komanda popala u final pershosti Slovachchini prote vnaslidok sub yektivnogo suddivstva postupilasya chempionu ChSR ShK Zhilina z rahunkom 2 3 U 1930 1932 rokah Rus znovu bere uchast u finalnih igrah chempionatu Slovachchini SK Rus Uzhgorod za chasi vistupiv u chempionatah Chehoslovachchini Perelomnim dlya komandi mozhna nazvati 1933 rik koli vona vchetverte pospil vigrala chempionat Pidkarpatskoyi Rusi ta Shidnoyi Slovachchini vzyala uchast u finali zagalnoslovackogo chempionatu de zustrichalisya ChsSK Bratislava ShK Zhilina ta Rus Uzhgorod Pislya provedennya kalendarnih zustrichej iz ChsSK 3 2 ta 0 0 iz ShK 1 3 ta 4 0 SK Rus nabrala 5 ochok pri spivvidnoshenni zabitih i propushenih m yachiv 8 5 i vpershe za chas svogo isnuvannya stala chempionom Slovachchini sered slov yanskih futbolnih komand U 1934 roku bulo reorganizovano usyu sistemu nacionalnogo chempionatu Iz najkrashih futbolnih komand stvoryuvalisya tak zvani diviziyi yakih bulo p yat serednocheska diviziya cheskoyi provinciyi moravsko silezka slovacko pidkarpatska ta diviziya nimeckogo soyuzu Tobto sistema rozigrashu futbolu u ChSR provodilasya za nacionalnim principom Slovacka diviziya bula rozdilena na dvi grupi Zahidnu komandi zahidnoyi i centralnoyi Slovachchini ta Shidnu komandi shidnoyi Slovachchini i Zakarpattya Na pidstavi poperednih sportivnih rezultativ u Shidnu Slovacko Pidkarpatsku diviziyu bulo vklyucheno dvi najsilnishi slov yanski komandi Rus ta ChsSK Uzhgorod i dvi ugorski futbolni druzhini yaki u svoyemu nacionalnomu rozigrashi zajnyali pershi dva miscya MShE Mukachevo ta BFTK Beregovo U pershomu rozigrashi shidnoslovackoyi pidkarpatskoyi diviziyi Rus vistupila dosit vdalo provela 12 matchiv nabrala 18 ochok i posila pershe misce U finalnij pershosti Slovachchini u pershomu koli vona peregrala za sumoyu dvoh matchiv FTC Filyakovo 2 0 ta 1 2 Dali supernikami Rusi buli futbolisti ChsSK Bratislava Popri te sho pislya pershogo matchu uzhgorodci vigravali 3 1 ta ce ne dopomoglo yim peregrati bratislavskij futbolnij klub U drugomu matchi bratislavci z analogichnim rahunkom peregrali Rus a v virishalnij gri na nejtralnomu poli uzhgorodci postupilisya slovakam 0 2 i vtratili zvannya chempiona Slovachchini Ale spravzhnij uspih prijshov dlya Rusi u 1936 roci Cherez 11 rokiv svogo isnuvannya Rus domoglasya svogo najbilshogo uspihu Vdruge uzhgorodci stayut peremozhcyami shidnoslovacko pidkarpatskoyi diviziyi 1935 36 rokiv Rus viborola pershe misce u svoyij grupi i otrimala pravo brati uchast u majbutnih finalnih igrah Slovachchini Za zvannya chempiona Slovachchini 1936 roku uzhgorodci borolisya z peremozhcem zahidnoslovackoyi diviziyi komandoyu FTC Filyakovo Pershij match zakinchivsya z rahunkom 1 1 a u matchi vidpovidi uzhgorodci zdobuli peremogu 2 1 ta vdruge zavoyuvali zvannya chempiona Slovachchini i pravo borotisya za vihid do nacionalnoyi ligi U borotbi za putivku do vishogo divizionu kompaniyu uzhgorodcyam sklali peremozhci Cheskoyi Moravsko Silezkoyi ta Nimeckoyi divizij Viktoriya Zhizhkov Praga SK Gradec Kralove Batya Zlin ta Shumperk Merish Shemberg Zakarpatci dostojno vistupili u grupi i nabravshi 8 ochok pidijshli do ostannogo poyedinku yakij mav prohoditi u ridnih stinah proti favorita grupi najbagatshoyi komandi sered p yatirki uchasnikiv SK Batya yaka nalezhala vzuttyevomu korolyu Chehoslovachchini Yanu Bati Zakarpatci vpevneno peregrali komandu zi Zlina i probilisya u zagalnonacionalnu ligu ChSR Same v 1936 roci futbolisti Rusi stali vidomi vsij futbolnij Chehoslovachchini yak litayucha komanda vchiteliv Komanda mabut vpershe u sviti stala regulyarno litati na oficijni matchi Vzhe u kinci 1936 pochatku 1937 roku V Fedakom bulo zorganizovano pidlitkovij futbol u klubi sho z chasom narahovuvav 120 cholovik Bulo stvoreno chotiri dityachi ta yunacki grupi u yakih 2 razi na tizhden provodilisya trenuvalni zanyattya vlashtovuvalisya tovariski a zgodom j kalendarni matchi z inshimi dityachimi ta yunackimi komandami mista Same z nih rozpochali svoyu futbolnu kar yeru D Tovt M Mihalina V Gazho V Yuhvid M Krechko I ta J Bogdani I Tomash V Vishnovskij V Gavash ta inshi Pislya vilotu z nacionalnoyi ligi Rus znovu zajmaye svoye misce u shidnoslovacko pidkarpatskij diviziyi Zgodom Rus staye volodarem Verhovinskogo kubka zgidno z vkazivkoyu shidnougorskogo futbolnogo viddilennya u Debreceni Unaslidok cogo Rus bula dopushena do rozigrashu drugoyi grupi pershosti Ugorshini Za 20 richnu svoyu istoriyu 1925 1945 Rus zigrala ponad 36 mizhnarodnih igor z yakih 21 z ugorskimi 7 rumunskimi 5 polskimi i 3 chehoslovackimi klubami Za period z 31 travnya 1927 po 29 chervnya 1945 roku voni vigrali 11 u nichiyu zigrali 6 a prograli 19 matchiv Spivvidnoshennya zabitih ta propushenih m yachiv 84 92 26 raziv prijmali zakordonni komandi na svoyemu poli i 10 raziv pobuvali v gostyah 4 razi v Rumuniyi po 2 razi u Polshi Chehoslovachchini ta Ugorshini Period SRSR Same gravci Rusi yaka v kinci 1945 roku praktichno pripinila isnuvannya yak sportivnij klub stali yadrom novostvorenogo klubu Spartak Uzhgorod u 1946 roci yakij proslaviv uzhe radyanske Zakarpattya na terenah Ukrayinskoyi RSR Ostannij sklad SK Rus buv nastupnij I ta J Bogdani P Krajnyanicya G Laver M Mihalina K Olag V Pap Yu Palinchak V Radik D Tovt A Shandor A Sheregi V Vishnovskij V Yuhvid Vzhe voseni 1945 roku dekilkoh gravciv komandi zaprosili do zbirnoyi Zakarpattya yaka stala chempionom pershoyi pislyavoyennoyi Spartakiadi Ukrayini z futbolu Spivvidnoshennya zabitih ta propushenih m yachiv 58 5 Uspihi kincya 1940 h pochatku 1950 h rokiv Spartak Uzhgorod chempion URSR 1946 U sichni 1946 roku bula stvorena komanda Spartak Uzhgorod Cogo zh roku komanda vklyuchilasya u rozigrash pershosti respubliki z futbolu de brali uchast 36 komand rozdilenih na chotiri zoni centralnu pivdennu shidnu ta zahidnu Poslidovno peregravshi dvichi vsi komandi zahidnoyi zoni lishe odna nichiya z lviv yanami 2 2 uzhgorodci vijshli u final U finalnomu turniri kotrij vidbuvsya u Kiyevi u kinci lipnya Spartak vpershe zavoyuvav zvannya chempiona respubliki Zolotimi prizerami pershosti todi stali trener B Vejg O Bokotej kapitan komandi D Tovt J Bilovari G Rakovci G Laver Ya Fabiyan O Zador M Mihalina R Ajgert V Gajlik K Olag Yu Fiyalko G Tesar Temeshi U pislyavoyenni roki Zakarpattya bulo odnim iz providnih futbolnih regioniv Ukrayini U serpni veresni 1946 r vidbuvsya turnir za pravo uchasti v pershosti SRSR sered komand majstriv Uzhgorodci zdobuvayut pravo vistupati u drugij vsesoyuznij lizi majstriv berut uchast u rozigrashi Kubka SRSR de vigrali u Dinamo Leningrad ta zaznali porazki vid moskovskih koleg Do rechi ce bula yedina porazka Spartaka v igrah sezonu 1946 roku 1946 rik persha zustrich uzhgorodciv z flagmanom ukrayinskogo futbolu kiyivskim Dinamo yaka zavershilas nespodivanoyu peremogoyu spartakivciv z rahunkom 1 0 U sezonah 1947 1949 rokiv Spartak gidno vistupav u pershosti SRSR U ci roki tut debyutuvali rizni vidomi futbolisti Do uspihiv Spartaka doluchivsya she j yakij stav chempionom respubliki 1947 roku uchasnikom pershosti SRSR u drugij grupi komandi majstriv u 1948 1949 rr Same ce pokolinnya gravciv j poklalo pochatok tak zvanij zakarpatskij futbolnij shkoli Pislya reorganizaciyi chempionatu SRSR vid URSR u drugij grupi mogla vistupati tilki odna komanda i Spartak i Bilshovik znovu vzyali uchast v pershosti Ukrayinskoyi RSR Spartakivci vigrali zonalnij turnir 1950 roku j u finalnih igrah kotri prohodili u Kiyevi znovu stali chempionami URSR Takozh 1950 roku uzhgorodci zavoyuvali Kubok URSR peremigshi Bilshovik Mukachevo 2 0 Lokomotiv Harkiv 5 0 Dinamo Chernivci 2 0 Dinamo Mikolayiv 2 1 Metalurg Zaporizhzhya 4 2 u finali Komanda zavoyuvala pravo vistupati sered kolektiviv majstriv obigravshi u perehidnih igrah Harchovik Odesa komandu z klasu B Spartak Uzhgorod chempion ta volodar kubku URSR 1950 Zolotij dubl Spartak zavoyuvav u takomu skladi A Tovt N Pann golkiperi J Bilovari J Egervari kapitan V Revachko zahisniki L Nad D Kalinich V Gazho pivzihisniki S Sabo A Cicej K Olag Yu Grubach F Kasoni M Gajlik E Kesler napadniki Trenerom komandi buv V Radik U rozigrashi pershosti SRSR 1951 roku po klasu B bralo uchast 18 komand Odnak jogo spartakivci pochali nevdalo prograli pershi chotiri matchi pidryad Grali slabo bagato pomilok bulo dopusheno v taktici ta tehnici gri U rezultati uzhgorodci zajnyali 9 e misce Pislya cogo zigrali perehidnij match z komandoyu ODO Kiyiv Za sumoyu dvoh igor 0 0 i 2 3 Spartak prograv i vibuv iz ciyeyi pershosti U 1952 roci vse dovodilos rozpochinati spochatku U komandi zalishilos tilki kilka gravciv zi starogo skladu J Egervari D Kalinich E Kesler V Revachko i K Olag perejshli u komandu majstriv klasu A Dinamo Minsk I Mozer F Vanzel i G Laver Do komandi povernuvsya D Tovt z kiyivskogo Dinamo ta she sklad uzhgorodciv popovnili molodimi gravcyami z klubnih komand Trenerom komandi stav V Radik Svoyu majsternist spartakivci pokrashuvali za kozhnim matchem I zajnyali v kincevomu rezultati druge misce ta viboroli pravo brati uchast u finalnih igrah sho prohodili v Kiyevi Tam voni zajnyali 4 e misce sered vosmi uchasnikiv 1953 rik prinis komandi she bilshi uspihi Spartakivci vijshli peremozhcyami u svoyij zoni i z velikim pidjomom proveli finalni igri yaki vidteper provodilis v Uzhgorodi stali chempionom i volodarem Kubka oblasti U pershij zhe den zmagan uzhgorodci rozgromili harkivske Torpedo 6 1 z rahunkom 2 0 peremogli Dinamo Proskuriv 6 1 hersonciv i 4 0 komandu Metalurg Zhdaniv Chempionami URSR 1953 roku stali D Tovt Yu Gegedshi S Baran G Laver F Vanzel J Egervari T Lipko L Vihanskij A Sabo A Fencik B Kaliniv Z Dyerfi D Kalinich J Bondar V Solomonko V Revachko J Tulejbich V Gazho K Olag Treneri B Vejg i V Radik Dvoye futbolistiv Olag ta Kalinich stali vzhe trirazovim chempionami Ukrayinskoyi RSR i popri propoziciyi z inshih komand zalishilisya viddanimi uzhgorodskomu klubu U 1954 roci postanovoyu Golovnogo upravlinnya u spravah fizkulturi i sportu Spartak Uzhgorod buv vklyuchenij u klas B yak chempion Ukrayini Z cogo momentu uzhgorodci nezminno vistupali sered komand majstriv 1961 1991 U 1961 r komandu krayu bulo perejmenovano na Verhovinu ale takih uspihiv yak u pislyavoyennij period klub ne dosyagav hocha u 1964 roci komanda posila 3 ye misce z 16 kolektiviv a u 1970 roci r 3 ye z 13 ti Pislya reorganizaciyi sistemi rozigrashu pershostej SRSR u 1971 roci zminila nazvu j zakarpatska komanda Teper vona stala nazivatis Goverla i pochala vistupati u drugij lizi ukrayinskoyi zoni Pershij rik v nij uzhgorodci proveli nevdalo 20 misce sered 26 ti komand a ot v 1972 roci Goverla vzhe bula drugoyu sered 24 h komand Sribnimi prizerami pershosti SRSR sered ukrayinskih komand drugoyi ligi todi stali Vasil Melesh Ivan Kovach Vasil Medvid Mikola Rusin Stepan Gadzha Viktor Grushko Volodimir Pinkovskij Yurij Chirkov Mikola Tipchak Stepan Vojtko Stepan Varga Ivan Kachur Josif Bordash Tomash Pfajfer Oleksandr Pollak Mikola Ivancho Mikola Timchak Ivan Verner Mikola Mitrovskij Viktor Dubino Mikola Shevchenko Golovnij trener Deziderij Tovt trener Ivan Pazho nachalnik komandi Oleksandr Malec administrator Ivan Mushinka Ce bulo ostannye dosyagnennya komandi u chempionatah SRSR Uzhe u nastupnomu roci komanda dosyagla lishe chetvertogo miscya u drugij lizi u 1974 r p yatogo 1977 r shostogo U 1982 roci komandu bulo znovu perejmenovano cogo razu u Zakarpattya U 1984 i 1985 rokah najvishim dosyagnennyam Zakarpattya bulo vidpovidno chetverte i p yate miscya u drugij lizi 6 zoni Pokrashiti rezultat uzhgorodskogo Spartaka futbolisti tak i ne zmogli Chempionati nezalezhnoyi Ukrayini Domashnya gra Zakarpattya proti Feniksa Illichovcya v sezoni 2008 09 Pislya rozpadu SRSR i stvorennya v Ukrayini okremogo chempionatu Zakarpattya opinilosya u Pershij lizi de ves chas vistupalo v roli autsajdera i gralo do sezonu 1997 98 pislya chogo viletilo do Drugoyi ligi Shopravda u Drugij lizi komanda vpevneno zajnyala pershe misce i povernulas nazad Vzhe cherez sezon pid kerivnictvom Yuriya Kalitvinceva komanda zajnyala druge misce i vpershe v svoyij istoriyi komanda Zakarpattya vijshla do Vishoyi ligi Ukrayini Prote zakripitisya v elitnomu divizioni uzhgorodska komanda ne zmogla i vzhe v debyutnomu sezoni zajnyavshi ostannye misce viletila nazad do Pershoyi ligi Tam komanda provela dva roki i za pidsumkami sezonu 2003 04 vpershe v svoyij istoriyi stala peremozhcem Pershoyi ligi i znovu vijshla do Vishoyi ligi Cogo razu Zakarpattyu vdalosya vtrimatisya v eliti dva roki pislya chogo klub stav komandoyu liftom shosezonno zminyuyuchi divizion Osnovnimi problemami Zakarpattya u najvishij lizi buli zastarila infrastruktura ta malij byudzhet klubu komanda ne mogla vidpovidati rivnyu najvishoyi ligi i shorazu borolasya za vizhivannya U sezoni 2008 09 Zakarpattya vdruge v svoyij istoriyi posilo pershe misce v pershij lizi i vchetverte zavoyuvalo pravo grati v najprestizhnishomu ukrayinskomu divizioni Prem yer lizi de vidrazu zh zajnyalo ostannye 16 misce i znovu viletilo do pershoyi 14 lipnya 2011 roku klub zminiv nazvu na Goverla Zakarpattya Vice prezidentom stav Oleksandr Shufrich sin politika ta biznesmena Nestora Shufricha faktichnogo vlasnika klubu Golovnim trenerom stav Oleksandr Sevidov Togo zh sezonu klub vtretye zdobuv pershe misce v pershij lizi povtorivshi rekord Dinamo 2 Kiyiv za kilkistyu peremog u turniri i z sezonu 2012 2013 povernuvsya do najvishiogo divizionu Ukrayini Za pidsumkami sezonu 2012 13 klub zajnyav peredostannye misce v turnirnij tablici i povinen buv ponizitisya u klasi ale v silu obstavin yaki zavadili dvom klubam z pershoyi ligi zajnyati vakantni miscya z urahuvannyam miscya znyatogo Krivbasu Goverla zalishilas v ukrayinskij Prem yer lizi narivni z zaporizkim Metalurgom Z nastupnogo sezonu do klubu prijshov golovnij trener V yacheslav Groznij i u sezonah 2013 14 2014 15 komanda dvichi zajmala 12 misce i bez problem zberigala misce v eliti ukrayinskogo futbolu Pered sezonom 2015 16 cherez veliki borgi po zarplatni komandu pokinuli majzhe usi gravci v tomu chisli Maksim Shackih Maksim Feshuk Na kontrakti lishilis lishe dvoye vorotariv Oleksandr Nad ta Dmitro Babenko Nezadovgo do startu novogo sezonu rozglyadalosya pitannya pro viklyuchennya komandi z Prem yer ligi Pislya cogo mizh klubom ta bulo ukladeno memorandum vidpovidno do yakogo futbolnij klub zobov yazanij vikonati finansovi zobov yazannya v chastini zaborgovanosti pered futbolistami trenerami ta inshim personalom Goverli u strok do 31 grudnya 2015 roku vklyuchno Zavdyaki comu komanda zberegla prava vzyati uchast u chempionati Do zayavki Goverli na sezon bulo vklyucheno kilkoh gravciv z molodizhnih komand Viktor Gej Mihajlo Ryashko Yurij Toma ta Sergij Pitel a takozh dvoh vilnih agentiv sho do togo vistupali v Pershij lizi Igor Hudobyak i trohi zgodom Oleg Bilij Prote osnovu komandi sklali dvanadcyat gravciv kiyivskogo Dinamo V yacheslav Luhtanov Dmitro Hlobas Oleksij Savchenko Oleksij Hoblenko Vitalij Gemega Artur Rudko Orest Kuzik Pavlo Polegenko Vitalijs Yagodinskis Sergij Lyulka Andrij Curikov Andrij ta Yevgen Chumak yaki perejshli do uzhgorodskogo klubu na pravah orendi Uprodovzh sezonu 2015 16 roku kerivnictvo Goverli tak i ne viplatilo borgi po zarplatni bagatom futbolistam ta treneram vidpovidno ne vikonavshi umov poperednih domovlenostej z FFU Kolishnij gravec klubu Maksim Feshuk zayavlyav v interv yu sho klub ne plativ jomu zarplatnyu 14 misyaciv v klubi ne bulo harchuvannya dlya gravciv ta prannya sportivnoyi formi a vice prezident Oleksandr Shufrich nikoli ne vikonuye togo sho obicyaye Najkrashij bombardir za vsyu istoriyu chempionativ Ukrayini z futbolu Maksim Shackih zayavlyav pro 10 misyaciv zatrimok po zarplatni i podav na Goverlu pozov do mizhnarodnogo sportivnogo arbitrazhnogo sudu v Lozanni Za nevikonannya finansovih kontraktiv z futbolistami klub prosto vidmovivsya viplachuvati zarplatnyu zgidno kontraktu Goverla otrimala shtrafni sankciyi vid FFU Z komandi bulo znyato 9 ochok v potochnomu rozigrashi chempionatu 2015 16 Naprikinci togo zh sezonu uzhgorodcyam bulo vidmovleno v atestaciyi na nastupnij futbolnij sezon 2016 17 Klub podav apelyaciyu na take rishennya FFU vice prezident Goverli zayaviv sho namagayetsya domovitisya z futbolistami pro restrukturizaciyu borgiv U vstanovlenij termin Goverla ne zmogla rozrahuvatisya za kontraktami z futbolistami i FFU vidhiliv apelyaciyu klubu Pislya cogo Goverlu bulo viklyucheno z oficijnih zmagan pid egidoyu Federaciyi futbolu Ukrayini i klub praktichno pripiniv svoye isnuvannya Pislya zakinchennya sezonu 2015 16 bula nepidtverdzhena informaciya pro te sho klub planuye zayavitisya do amatorskogo chempionatu Ukrayini z futbolu Ale u sezoni 2016 17 rokiv Goverla v oficijnih zmagannyah ne vistupala Stanom na lyutij 2017 roku zhodnih zayav vid vlasnika klubu pro majbutnye Goverli ne bulo DosyagnennyaUkrayina Chempionat Ukrayini Chempion 3 1946 1950 1953 Persha liga Peremozhec 3 2003 04 2008 09 2011 12 Druga liga Peremozhec 1 1998 99 Kubok Ukrayini Volodar 1 1950StatistikaSRSR Uzhgorodskij klub nikoli ne vistupav u vishomu divizioni SRSR U drugomu za rangom divizioni proviv 13 sezoniv 1947 1949 1951 1954 1962 Ves inshij chas komanda grala u tretomu za siloyu divizioni a u 1991 roci navit u chetvertomu Sezon Divizion Misce I V N P GZ GP O Kubok SRSR Primitki 1946 Tretya grupa Final SRSR 1 1 4 finalu Pidvishennya 1947 Druga grupa Zona URSR 8 24 9 3 12 42 41 21 1 4 finalu Zoni URSR 1948 Druga grupa Zona URSR B 4 14 7 2 5 33 19 16 1949 Druga grupa Zona URSR 4 34 21 6 7 76 31 48 1 2 finalu Zoni URSR Vilit z zagalno radyanskih zmagan 1950 Chempionat URSR 1 1 64 finalu Povernennya v zagalno radyanski zmagannya 1951 Klas B 9 34 14 9 11 51 41 37 1 32 finalu Vilit z zagalno radyanskih zmagan 1952 Chempionat URSR 4 1953 Chempionat URSR 1 Povernennya v zagalno radyanski zmagannya 1954 Klas B III zona 5 22 9 5 8 37 35 23 1 8 finalu 1955 Klas B I zona 13 30 8 9 13 33 40 25 1 4 finalu Zoni 1 1956 Klas B I zona 13 34 7 15 12 28 33 29 1957 Klas B II zona 10 34 12 9 13 41 40 66 1 4 finalu Zoni 2 1958 Klas B 3 zona 4 30 11 13 6 36 33 35 1 8 finalu Zoni 3 1959 Klas B 4 zona 7 28 12 5 11 34 34 29 Final Zoni 4 1960 Klas B 1 zoni URSR 11 32 6 14 12 29 39 26 1961 Klas B 1 zona URSR 12 34 13 5 16 48 64 21 Final 1 zoni URSR 1962 Klas B 1 zona URSR 11 24 4 10 10 20 27 18 1 8 finalu zoni URSR Ponizhennya 1963 Klas B 1 zona URSR 13 38 13 9 16 36 44 35 1 2 finalu 1 zoni URSR 1964 Klas B 1 zona URSR 3 30 16 5 9 38 28 37 1 4 finalu 1 zoni URSR 1965 Klas B 2 zona URSR 14 30 7 8 15 19 35 22 1 8 finalu 1 zoni URSR 1966 Klas B 2 zona URSR 17 38 12 7 19 38 58 31 1967 Klas B 1 zona URSR 11 40 14 12 14 35 35 40 1 2 finalu 2 zoni URSR 1968 Klas B 1 zona URSR 6 42 18 10 14 40 43 46 1 8 finalu 1 zoni URSR 1969 Klas B 1 zona URSR 11 40 13 16 11 34 34 42 1970 Klas B 1 zona URSR 3 26 14 6 6 24 13 34 1971 Druga 1 zona 20 50 15 15 20 42 55 45 1972 Druga 1 zona URSR 2 46 25 8 13 70 44 58 1973 Druga 1 zona URSR 4 44 24 3 5 12 65 52 51 1974 Druga 6 zona 5 38 16 12 10 45 38 44 1975 Druga 6 zona URSR 11 32 11 10 11 23 27 32 1976 Druga 6 zona 13 38 14 7 17 26 38 35 1977 Druga 2 zona URSR 6 44 20 15 9 51 32 55 1978 Druga 2 zona 13 44 15 10 19 44 53 40 1979 Druga 2 zona URSR 16 46 10 19 17 36 47 39 1980 Druga 5 zona 15 44 12 14 18 38 44 38 1981 Druga 5 zona 18 44 13 12 18 41 44 38 1982 Druga 6 zona 17 46 14 8 24 37 53 36 1983 Druga 6 zona 10 50 20 11 19 67 64 51 1984 Druga 6 zona 5 36 14 13 9 49 41 41 1985 Druga 6 zona 6 40 19 10 11 57 41 48 1986 Druga 6 zona 10 40 16 9 15 50 49 41 1987 Druga 6 zona 19 52 16 10 26 59 73 42 1 32 finalu 1988 Druga 6 zona 19 50 17 15 18 74 59 49 1989 Druga 6 zona 9 52 25 7 20 59 64 57 1990 Druga Zahidna zona 20 42 12 7 23 42 70 31 Ponizhennya 1991 Druga nizhcha 1 zona 15 50 20 8 22 59 64 48 Perehid v Pershu ligu Ukrayina V ukrayinskomu najvishomu divizioni Zakarpattya provelo 9 sezoniv 2001 02 2004 05 2005 06 2007 08 2009 10 2012 13 2013 14 2014 15 2015 16 Najvishe misce 12 e u sezonah 2004 05 2013 14 2014 15 Sezon Liga Misce I V N P GZ GP O Kubok Ukrayini Primitki 1992 Persha B 5 26 13 5 8 28 25 31 1 32 finalu 1992 93 Persha 16 42 13 10 19 45 56 36 1 64 finalu 1993 94 Persha 14 38 12 8 18 33 53 32 1 32 finalu 1994 95 Persha 17 38 12 10 20 40 62 46 1 16 finalu 1995 96 Persha 17 42 14 8 20 49 67 50 1 32 finalu 1996 97 Persha 15 46 17 7 22 56 78 58 1 32 finalu 1997 98 Persha 20 42 7 11 24 42 79 32 1 32 finalu Ponizhennya 1998 99 Druga A 1 28 20 6 2 48 14 66 1 64 finalu Pidvishennya 1999 00 Persha 13 34 14 6 14 36 49 48 1 16 finalu 2000 01 Persha 2 34 19 7 8 50 38 64 1 8 finalu Pidvishennya 2001 02 Prem yer 14 26 5 6 15 23 49 21 1 4 finalu Ponizhennya 2002 03 Persha 7 34 14 9 11 27 26 51 1 16 finalu 2003 04 Persha 1 34 22 4 8 49 27 70 1 16 finalu Pidvishennya 2004 05 Prem yer 12 30 7 10 13 21 30 31 1 32 finalu 2005 06 Prem yer 16 30 3 6 21 17 53 15 1 16 finalu Ponizhennya 2006 07 Persha 2 36 25 5 6 50 22 80 1 16 finalu Pidvishennya 2007 08 Prem yer 16 30 3 9 18 17 54 18 1 16 finalu Ponizhennya 2008 09 Persha 1 32 21 6 5 55 28 69 1 8 finalu Pidvishennya 2009 10 Prem yer 16 30 5 4 21 18 44 19 1 16 finalu Ponizhennya 2010 11 Persha 6 34 16 8 10 51 40 56 1 32 finalu 2011 12 Persha 1 34 27 3 4 67 16 84 1 16 finalu Pidvishennya 2012 13 Prem yer 15 30 5 7 18 29 57 22 1 8 finalu 2013 14 Prem yer 12 28 7 5 16 27 39 26 1 16 finalu 2014 15 Prem yer 12 26 3 10 13 22 47 19 1 8 finalu 2015 16 Prem yer 13 26 3 7 16 13 45 7 1 16 finalu ne otrimala atestat na nastupij sezonVidomi gravciSRSR Jozhef Beca Ivan Gecko Mihajlo Koman Ferenc Medvid Mihajlo Mihalina Viktor Pasulko Oleksandr Pahomov Volodimir Ploskina Jozhef Sabo Vasil Turyanchik Yanosh Fabiyan Georgij Laver Ivan Gereg Ernest Yust Ukrayina Taras Mihalik Mar yan Marushak Sergij Motuz Oleg Krasnoporov Mihajlo Kopolovec Denis Golajdo Oleksandr Pishur Ruslan Platon Oleksandr Radchenko Valentin Slyusar Rustam Hudzhamov Yevgen Cheberyachko Vasil Kobin Legioneri Debatik Curri Ruben Gomes Svetoslav Todorov Leandro Lasha Dzhakobiya Sotirios Balafas Vitalijs Yagodinskis Aurimas Kuchis Sergij Aleksyeyev Hordi Lopes Eddi Lord Dombraye Lukman Aruna Garmoni Ikande Sendlej Bito David Odonkor Luchian Burduzhan Aleksandru Dandea Kristian Orosh Marius Nikulae Nemanya Rnich Aleksandar Trishovich Serzh Akakpo Dam yen Le Tallek Mirko Rajchevich Yasuhiro Kato Dokladnishe Kategoriya Futbolisti Goverli TreneriV yacheslav Groznij ostannij golovnij trener Goverli 1945 Petro Krajnyanicya Josip Krizh Georgij Mozer 1946 1947 Bertalon Vejg 1948 1949 Fedir Kuruc Bertalon Vejg 1950 1951 Vasil Radik Fedir Kuruc 1952 Vasil Radik 1953 Bertalon Vejg Vasil Radik 1954 1955 Karlo Sabo Fedir Kuruc 1956 1959 Mihajlo Mihalina 1960 1961 Mihajlo Mihalina Ernest Yust 1962 1963 1968 Mihajlo Mihalina 1969 1970 Vasil Revachko Zoltan Dyerfi 1971 Vasil Turyanchik 1972 1973 Deziderij Tovt Ivan Pazho 1974 1975 Mihajlo Mihalina 197 1978 Ishtvan Shandor 1979 198 Ernest Kesler 198 1983 1984 cherven 1987 Ishtvan Shandor cherven 1987 veresen1988 Ivan Pazho veresen 1988 lipen 1990 Ivan Krasneckij lipen 1990 lipen 1992 Stepan Vojtko serpen 1992 lipen 1993 Yurij Chirkov serpen 1993 lipen 1994 Ivan Shangin serpen veresen 1994 zhovten listopad 1994 Ivan Lednej berezen lipen 1995 Yurij Chirkov serpen 1995 listopad 1996 Matvij Bobal st berezen lipen 1997 Oleksandr Golokolosov serpen 1997 Stepan Vojtko veresen 1997 traven 1998 Ivan Shangin traven lipen 1998 Valentin Hodukin lipen 1998 listopad 2000 Viktor Ryashko berezen 2001 cherven 2002 Yurij Kalitvincev lipen 2002 serpen 2005 Viktor Ryashko serpen 2005 Volodimir Vasyutik veresen 2005 veresen 2007 Petro Kushlik veresen 2007 kviten 2008 Volodimir Sharan kviten zhovten 2008 Volodimir Vasyutik zhovten 2008 cherven 2009 Mihajlo Ivanicya cherven 2009 kviten 2011 Igor Gamula kvitnen 2011 cherven 2013 Oleksandr Sevidov cherven 2013 2016 V yacheslav GroznijCikavi fakti13 kvitnya 2012 r u skladi klubu debyutuvav Yasuhiro Kato pershij yaponskij legioner v istoriyi ukrayinskogo futbolu Simvolika klubuEmblema klubu Emblema klubu u 1925 1945 rokah Stara emblema klubu Emblema do 2007 roku Kolishnya emblema vesna lito 2007 2011 30 zhovtnya 2012 Gimn klubu Gimn klubu buv napisanij 2007 roku Slova i muzika Vasilya Gnatyuka Privitajmo druzhno brattya klub futbolnij Zakarpattya sho syagnuv strimkih vershin gir karpatskih Verhovin Prispiv Kliche nas na stadion Nash futbolnij legion Nasha radist nash futbol Pas udar v vorotah gol V kozhnij gri na kozhnim poli Mi zab yem goliv dovoli Nam potribna yakomoga Kolektivna peremoga Prispiv Vozvelichim slavnu shkolu zakarpatskogo futbolu Slavit budemo bez zupinu vsyu futbolnu Ukrayinu Prispiv PrimitkiPidsumki sezonu 2007 08 Komanda lift football ua 2 chervnya 2008 u Wayback Machine ros Arhiv originalu za 4 bereznya 2016 Procitovano 31 lipnya 2015 Arhiv originalu za 29 chervnya 2015 Procitovano 31 lipnya 2015 Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 31 lipnya 2015 Arhiv originalu za 21 lipnya 2015 Procitovano 31 lipnya 2015 Arhiv originalu za 19 lipnya 2015 Procitovano 31 lipnya 2015 Arhiv originalu za 19 lipnya 2015 Procitovano 31 lipnya 2015 football ua Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 7 veresnya 2016 football ua Arhiv originalu za 16 kvitnya 2016 Procitovano 7 veresnya 2016 football ua Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 7 veresnya 2016 www ffu org ua Arhiv originalu za 4 veresnya 2016 Procitovano 7 veresnya 2016 football ua Arhiv originalu za 17 veresnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2016 www ffu org ua Arhiv originalu za 16 travnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2016 Arhiv originalu za 19 veresnya 2016 Procitovano 8 veresnya 2016 Goverla pozbavlena 9 ochok zgidno z rishennyami KDK FFU vid 12 lyutogo ta 3 bereznya 2016 roku Zhurnalistam reprezentuvali novij gerb klubu nedostupne posilannya z lipnya 2019 Gimn FK Zakarpattya Facebook Volodimir MilenkoPosilannyaOficijnij sajt 4 sichnya 2013 u Wayback Machine http ultras uz ua Sajt vbolivalnikiv FK Zakarpattya nedostupne posilannya z lipnya 2019 ros