Глуха кропива гладенька

Глуха кропива гладенька (лат. Lamium laevigatum L., рос. Ясно́тка пятнистая, дос. «ясно́тка плямиста») — багаторічна вітамінозна медоносна декоративна трав'яниста рослина родини глухокропивових; вид близький до глухої кропиви білої. Тіньовитривала рослина. Цвіте у травні — вересні.

Назви

Глуха кропива лісова, глухавка, глухавка п'ятновата, глушиця, глушиця плямовата, дике кадило, медунка плямиста, окладник.

Особливості

Відрізняється від близького виду дрібнішими рожево-пурпуровим віночком, бічні лопаті нижньої губи з одним шилоподібним зубцем. Заввишки від 20-25 до 50 см. Стебла висхідні або підведені прості або розгалужені, негусто опушені разом із черешками листків довгими, вниз нахиленими волосками. Листки черешкові, серцевидно-яйцевидні або яйцевидно-трикутні, не враховуючи здрібнених найнижчих, завдовжки 4-15 см.

Ареал

Поширена майжена всій території України, окрім південного степу, а також в Криму в лісостепових і гірських районах. Росте у листяних лісах, по чагарниках, як бур'ян на лісокультурних площах і розсадниках, у садах та на городах.

Склад

Рослина містить слиз, дубильні речовини, алкалоїд , цукри, ефірні олії та сапоніни. У листках містяться каротин і вітамін С, тому їх вживають у їжу замість шпинату.

Практичне використання

З лікувальною метою використовують у народній медицині. У ветеринарії глуху кропиву використовують для лікування рожистих запалень у свиней. Глуху кропиву споживає худоба, а також птиця.

Збирання, переробка та зберігання

Збирають повністю розквітлі віночки, обриваючи їх руками. Швидко сушать у затінку при температурі не вище 25 °С. Зберігають у щільно закритих коробках.

Примітки

1. Дари лісів / Ю. Я. Єлін, М. Я. Зерова, В. І. Лушпа, С. І. Шабарова. — 4-е вид., доп. і перероб. — К.: Урожай, 1987. — (С. 182-183) 304 с. іл..
2. Смик Г. К. . — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1991. — С. 286. — .
3. Флора УРСР / Ред.: М.В. Клоков, О.Д. Вісюліна. — Київ: Вид-во АН УРСР Т. 9. — 1960. — С. 138.

Джерела

• Дари лісів / Ю. Я. Єлін, М. Я. Зерова, В. І. Лушпа, С. І. Шабарова. — 4-е вид., доп. і перероб. — К.: Урожай, 1987. — (С. 182-183) 304 с. іл..
• Смик Г. К. . — К.: «Українська Радянська Енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1991. — С. 286. — .