Ґеула Коен (івр. גאולה כהן; 25 грудня 1925, Тель-Авів, Палестина — 18 грудня 2019, Мевасерет-Ціон, Ізраїль) — ізраїльська журналістка, політична і громадська діячка. Член п'яти скликань Кнесету від правих сіоністських партій, одна із засновників партії «Тхія», лауреат Премії Ізраїлю за заслуги перед державою і суспільством (2003).
Ґеула Коен | |
---|---|
івр. גאולה כהן | |
Народилася | 18 грудня 1925[2][3] Тель-Авів-Яфо, Ізраїль[2] |
Померла | 18 грудня 2019[1] (94 роки) Мевасерет-Ціон, Єрусалимський округ, Ізраїль |
Поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі |
Країна | Ізраїль |
Діяльність | журналістка, політична діячка, видавниця, письменниця |
Alma mater | Єврейський університет |
Знання мов | іврит[4] |
Посада | депутат Кнесету[d][2], депутат Кнесету[d][5], депутат Кнесету[d][5], депутат Кнесету[d][5], депутат Кнесету[d][5] і депутат Кнесету[d][5] |
Партія | Херут, Лікуд і d |
Брати, сестри | d |
У шлюбі з | d |
Діти | Цахі Ханегбі |
Нагороди | d (2007) |
|
Біографія
Ґеула Коен народилася наприкінці 1925 року в Тель-Авіві в сім'ї єменського єврея. Навчалася в школі «Бальфур», а потім в коледжі імені Левинського. Рано долучилася до єврейських підпільних організацій підмандатної Палестини — спочатку до «ЕЦЕЛю», а в 1943 році до «ЛЕХІ», за що була виключена з коледжу. З моменту заснування підпільної радіостанції «ЛЕХІ» Коен стала її диктором. Однак у лютому 1946 року була заарештована британською поліцією і засуджена до семи років ув'язнення. Втекла з в'язниці в квітні 1947 року і відновила роботу на радіостанції, яку продовжувала аж до заснування Ізраїлю. Незабаром після втечі Ґеула вийшла заміж за одного з лідерів «ЛЕХІ» Еммануеля Ганеґбі.
У 1949 році Коен вступила до Єврейського університету в Єрусалимі, де отримала ступінь магістра у біблеїстиці, філософії та літературознавстві. У ці роки вона також працювала журналістом (спочатку в місячнику Ісраеля Ельдада «Сулам», а з 1961 по 1973 рік — у газеті ). У 1962 році вийшла в світ автобіографічна книга Геули Коен «Історія підпільниці», відтоді витримала ряд перевидань і перекладена англійською, російською, французькою та нідерландською мовою. Паралельно Коен вела активну політичну діяльність в рамках правих сіоністських рухів, у тому числі з 1970 року в партії «Херут». Вона була в числі засновників студентського об'єднання «Села» («Студенти за єврейську революцію», івр. סלע - סטודנטים למהפכה עברית), а пізніше брала участь у створенні і очолювала Національну семінарію ім. А. Бен Еліезера. Після Шестиденної війни Коен стала одним з ініціаторів поселенського руху на окупованих в ході війни територіях. У 1969 році вона організувала агітаційне турне по США в захист права на виїзд євреїв СРСР, в якому з нею брали участь активісти Яков Козаков та Дов Шперлінг. Турне завершилося голодуванням перед будівлею ООН в Нью-Йорку. Так вона привернула міжнародну увагу і стала важливим чинником у рішенні радянської влади дозволити єврейську еміграцію.
У 1973 році Ґеула Коен була обрана до Кнесету від блоку «Лікуд», частиною якого стала партія «Херут». Вона була переобрана і в Кнесет наступного скликання, де очолила комісію з питань алії і абсорбції, але, коли були підписані Кемп-Девідські угоди, згідно з якими Єгипту в обмін на мирний договір повертався Синайський півострів, покинула ряди «Лікуду» і на деякий час перебралася жити в найбільше єврейське поселення на Синайському півострові — Яміт. Разом з професором Юваль Неєманом і Моше Шаміром Коен заснувала націоналістичний рух «Тхія», який представляла в Кнесеті аж до 1992 року.
Під час роботи в Кнесеті в складі фракції «Тхія» Коен стала одним з ініціаторів Основного закону про Єрусалим, який визнає це місто єдиною і неподільною столицею Ізраїлю, а також закону про анексію Голанських висот. Вона продовжувала активно займатися питаннями репатріації та абсорбції євреїв діаспори; зокрема, вона відіграла помітну роль у підготовці операції «Мойсей» за централізованої перевезення в Ізраїль ефіопських євреїв. З 1990 року Коен разом з депутатом Кнесету Едной Солодарь вела боротьбу за помилування засудженого на довічне ув'язнення в США за шпигунство на користь Ізраїлю Джонатана Полларда і надання йому ізраїльського громадянства.
У свою останню каденцію в Кнесеті Ґеула Коен увійшла до складу 24-го уряду Ізраїлю як заступник міністра науки і технології. На початку 1992 року, однак, у знак протесту проти участі Ізраїлю в Мадридській мирній конференції Коен та інші члени «Тхії» покинули праворелігійну правлячу коаліцію Іцхака Шаміра, що призвело до падіння його уряду та дострокових виборів, на яких «Тхія» не зуміла подолати електоральний бар'єр. Через деякий час після цього Коен повернулася в «Лікуд», але вже не виявляла високої політичної активності. В 1994 році, як жест підтримки поселенців Кір'ят-Арба (поблизу Хеврона), вона придбала квартиру в цьому поселенні. В 1998 році за ініціативою Коен і за підтримки муніципалітету Єрусалиму був заснований меморіальний будинок Урі-Цві Ґрі́нберґ, першим директором якого вона стала. У 2003 році Ґеула Коен була удостоєна Премії Ізраїлю за заслуги перед ізраїльським суспільством і державою. Син Коен, , входив в число лідерів партії «Лікуд» і неодноразово займав міністерські пости.
Бібліографія
Ґеула Коен — автор чотирьох автобіографічних книг:
- Історія підпільниці (1962)
- Апельсин палахкотів і запалив серця (1979)
- Історична зустріч (1986)
- У мене немає сил бути втомленою: з моїх особистих і політичних записів (2008)
Примітки
- שלו ט. חברת הכנסת לשעבר גאולה כהן הלכה לעולמה בגיל 94 — Walla! News, 2019.
- חה"כ גאולה כהן — Кнесет.
- SNAC — 2010.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- http://main.knesset.gov.il/mk/Pages/MKPositions.aspx?MKID=444 — Кнесет.
- Ґеула Коен(рос.) (англ., івр.) на сайті Кнесету
- Кохен Геулла // Электронная еврейская энциклопедия. (рос.)(рос.)
Посилання
- Ґеула Коен(рос.) (англ., івр.) на сайті Кнесету
- Біографія [ 3 березня 2016 у Wayback Machine.] на сайті Премії Ізраїлю (івр.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Geula Koen ivr גאולה כהן 25 grudnya 1925 19251225 Tel Aviv Palestina 18 grudnya 2019 Mevaseret Cion Izrayil izrayilska zhurnalistka politichna i gromadska diyachka Chlen p yati sklikan Knesetu vid pravih sionistskih partij odna iz zasnovnikiv partiyi Thiya laureat Premiyi Izrayilyu za zaslugi pered derzhavoyu i suspilstvom 2003 Geula Koenivr גאולה כהן Narodilasya18 grudnya 1925 1925 12 18 2 3 Tel Aviv Yafo Izrayil 2 Pomerla18 grudnya 2019 2019 12 18 1 94 roki Mevaseret Cion Yerusalimskij okrug IzrayilPohovannyaYevrejske kladovishe na Olivkovij goriKrayina IzrayilDiyalnistzhurnalistka politichna diyachka vidavnicya pismennicyaAlma materYevrejskij universitetZnannya movivrit 4 Posadadeputat Knesetu d 2 deputat Knesetu d 5 deputat Knesetu d 5 deputat Knesetu d 5 deputat Knesetu d 5 i deputat Knesetu d 5 PartiyaHerut Likud i dBrati sestridU shlyubi zdDitiCahi HanegbiNagorodid 2007 Mediafajli u VikishovishiBiografiyaGeula Koen narodilasya naprikinci 1925 roku v Tel Avivi v sim yi yemenskogo yevreya Navchalasya v shkoli Balfur a potim v koledzhi imeni Levinskogo Rano doluchilasya do yevrejskih pidpilnih organizacij pidmandatnoyi Palestini spochatku do ECELyu a v 1943 roci do LEHI za sho bula viklyuchena z koledzhu Z momentu zasnuvannya pidpilnoyi radiostanciyi LEHI Koen stala yiyi diktorom Odnak u lyutomu 1946 roku bula zaareshtovana britanskoyu policiyeyu i zasudzhena do semi rokiv uv yaznennya Vtekla z v yaznici v kvitni 1947 roku i vidnovila robotu na radiostanciyi yaku prodovzhuvala azh do zasnuvannya Izrayilyu Nezabarom pislya vtechi Geula vijshla zamizh za odnogo z lideriv LEHI Emmanuelya Ganegbi U 1949 roci Koen vstupila do Yevrejskogo universitetu v Yerusalimi de otrimala stupin magistra u bibleyistici filosofiyi ta literaturoznavstvi U ci roki vona takozh pracyuvala zhurnalistom spochatku v misyachniku Israelya Eldada Sulam a z 1961 po 1973 rik u gazeti U 1962 roci vijshla v svit avtobiografichna kniga Geuli Koen Istoriya pidpilnici vidtodi vitrimala ryad perevidan i perekladena anglijskoyu rosijskoyu francuzkoyu ta niderlandskoyu movoyu Paralelno Koen vela aktivnu politichnu diyalnist v ramkah pravih sionistskih ruhiv u tomu chisli z 1970 roku v partiyi Herut Vona bula v chisli zasnovnikiv studentskogo ob yednannya Sela Studenti za yevrejsku revolyuciyu ivr סלע סטודנטים למהפכה עברית a piznishe brala uchast u stvorenni i ocholyuvala Nacionalnu seminariyu im A Ben Eliezera Pislya Shestidennoyi vijni Koen stala odnim z iniciatoriv poselenskogo ruhu na okupovanih v hodi vijni teritoriyah U 1969 roci vona organizuvala agitacijne turne po SShA v zahist prava na viyizd yevreyiv SRSR v yakomu z neyu brali uchast aktivisti Yakov Kozakov ta Dov Shperling Turne zavershilosya goloduvannyam pered budivleyu OON v Nyu Jorku Tak vona privernula mizhnarodnu uvagu i stala vazhlivim chinnikom u rishenni radyanskoyi vladi dozvoliti yevrejsku emigraciyu U 1973 roci Geula Koen bula obrana do Knesetu vid bloku Likud chastinoyu yakogo stala partiya Herut Vona bula pereobrana i v Kneset nastupnogo sklikannya de ocholila komisiyu z pitan aliyi i absorbciyi ale koli buli pidpisani Kemp Devidski ugodi zgidno z yakimi Yegiptu v obmin na mirnij dogovir povertavsya Sinajskij pivostriv pokinula ryadi Likudu i na deyakij chas perebralasya zhiti v najbilshe yevrejske poselennya na Sinajskomu pivostrovi Yamit Razom z profesorom Yuval Neyemanom i Moshe Shamirom Koen zasnuvala nacionalistichnij ruh Thiya yakij predstavlyala v Kneseti azh do 1992 roku Pid chas roboti v Kneseti v skladi frakciyi Thiya Koen stala odnim z iniciatoriv Osnovnogo zakonu pro Yerusalim yakij viznaye ce misto yedinoyu i nepodilnoyu stoliceyu Izrayilyu a takozh zakonu pro aneksiyu Golanskih visot Vona prodovzhuvala aktivno zajmatisya pitannyami repatriaciyi ta absorbciyi yevreyiv diaspori zokrema vona vidigrala pomitnu rol u pidgotovci operaciyi Mojsej za centralizovanoyi perevezennya v Izrayil efiopskih yevreyiv Z 1990 roku Koen razom z deputatom Knesetu Ednoj Solodar vela borotbu za pomiluvannya zasudzhenogo na dovichne uv yaznennya v SShA za shpigunstvo na korist Izrayilyu Dzhonatana Pollarda i nadannya jomu izrayilskogo gromadyanstva U svoyu ostannyu kadenciyu v Kneseti Geula Koen uvijshla do skladu 24 go uryadu Izrayilyu yak zastupnik ministra nauki i tehnologiyi Na pochatku 1992 roku odnak u znak protestu proti uchasti Izrayilyu v Madridskij mirnij konferenciyi Koen ta inshi chleni Thiyi pokinuli pravoreligijnu pravlyachu koaliciyu Ichaka Shamira sho prizvelo do padinnya jogo uryadu ta dostrokovih viboriv na yakih Thiya ne zumila podolati elektoralnij bar yer Cherez deyakij chas pislya cogo Koen povernulasya v Likud ale vzhe ne viyavlyala visokoyi politichnoyi aktivnosti V 1994 roci yak zhest pidtrimki poselenciv Kir yat Arba poblizu Hevrona vona pridbala kvartiru v comu poselenni V 1998 roci za iniciativoyu Koen i za pidtrimki municipalitetu Yerusalimu buv zasnovanij memorialnij budinok Uri Cvi Gri nberg pershim direktorom yakogo vona stala U 2003 roci Geula Koen bula udostoyena Premiyi Izrayilyu za zaslugi pered izrayilskim suspilstvom i derzhavoyu Sin Koen vhodiv v chislo lideriv partiyi Likud i neodnorazovo zajmav ministerski posti BibliografiyaGeula Koen avtor chotiroh avtobiografichnih knig Istoriya pidpilnici 1962 Apelsin palahkotiv i zapaliv sercya 1979 Istorichna zustrich 1986 U mene nemaye sil buti vtomlenoyu z moyih osobistih i politichnih zapisiv 2008 Primitkiשלו ט חברת הכנסת לשעבר גאולה כהן הלכה לעולמה בגיל 94 Walla News 2019 d Track Q25489015 חה כ גאולה כהן Kneset d Track Q133396 SNAC 2010 d Track Q29861311 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 http main knesset gov il mk Pages MKPositions aspx MKID 444 Kneset d Track Q133396 Geula Koen ros angl ivr na sajti Knesetu Kohen Geulla Elektronnaya evrejskaya enciklopediya ros ros PosilannyaGeula Koen ros angl ivr na sajti Knesetu Biografiya 3 bereznya 2016 u Wayback Machine na sajti Premiyi Izrayilyu ivr