Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Урі Грінберг | ||||
|---|---|---|---|---|
| івр. אורי צבי גרינברג | ||||
 Урі-Цві Ґрінберґ | ||||
| Ім'я при народженні | Tur Malka | |||
| Псевдонім | Uri Zvi Tur-Malka[1] і Atsag[1] | |||
| Народився | 22 вересня 1896 Білий Камінь | |||
| Помер | 8 травня 1981 (84 роки) Єрусалим | |||
| Поховання | Єврейське кладовище на Оливковій горі | |||
| Громадянство |  Австро-Угорщина, | |||
| Діяльність | письменник | |||
| Сфера роботи | d[1], журналістика[1] і політика[1] | |||
| Мова творів | їдиш і іврит | |||
| Роки активності | 1912—1981 | |||
| Партія | Херут | |||
| У шлюбі з | d | |||
| Учасник | Перша світова війна | |||
| Нагороди | ||||
| | ||||
 Урі Грінберг у Вікісховищі | ||||
У́рі Цві Ґрі́нберґ (івр. אורי צבי גרינברג; нар. 22 вересня 1896, Білий Камінь, нині — Золочівського району, Львівської області — пом. 8 травня 1981, Єрусалим) — єврейський письменник.
Біографія
Дитинство майбутнього поета минуло у Львові, де він одержав традиційну єврейську освіту й почав писати вірші, які з 1912 року публікувалися їдишем та івритом у різних періодичних виданнях.
1915 року призваний до австрійського війська, воював на сербському фронті. Війна внесла різкі зміни у настрій поезії У. Ґрінберґа. Від 1920 року живе у Варшаві, де зближується з поетами-експресіоністами, зокрема, М. Перецем і М. Равичем та друкується на їдиші у виданнях «Халястре» та «Рінґен», на івриті — в «Га-Ткуфа». У 1922 році намагався випускати журнал на їдиші «Альбатрос». Уряд Польщі заборонив цей журнал, тому Ґрінберґ у 1923 році переїздить до Берліна та продовжує випускати журнал «Альбатрос» (№ 3–4), де публікує свою поему «У царстві хреста». Тут, у Берліні знайомиться з поетесою Е. Ласкер-Шіллер, твори якої перекладає на іврит.
На початку 1924 року оселився в Ерец-Ісраель (майбутня держава Ізраїль). В Ерец-Ісраель Ґрінберґ брав участь у сіоністському робочому русі та вважав себе поетом єврейського пролетаріату, став писати виключно івритом, а коли 1925 року заснували часопис «Давар», то став його постійним дописувачем. Націоналістичні погляди поета й тоді виходили за межі офіційної програми робітничого руху, у якому Ґрінберґ невдовзі був розчарований. У збірці ліричних віршів «Анакреон на полюсі печалі», виданій 1929 року все ще переважає екзистенціалістичне світосприйняття, але вже в книзі «Дворова собака» (1929) Ґрінберґ розвінчує всю самоціль боротьби за поліпшення життя робітників як відступництво від месіанської ідеї відродження єврейської держави. У книзі «Бачення одного легіону». В останній, виданій 1928 року, виступив з різкою критикою соціалістів-провідників будівництва Ізраїлю й відмежувався від них. Відтоді поет став непримиренним критиком лідерів Ізраїлю, різко виступав проти англійської влади, під егідою якої творилася сучасна єврейська держава.
1932 — приїздить до батьків у Львів, оселяється у Варшаві, але у зв'язку з трагічними подіями в Тель-Авіві (убивство одного з лідерів сіоністів-соціалістів Х. Арлозорова) повертається в Ізраїль. Виступає на захист бездоказово звинувачених у вбивстві, що пізніше й підтвердив суд.
1937 року — опубліковано вражаючий за змістом збірник поезій Ґрінберґа «Книга викриття і віри», у якому поет звинуватив соціалістичне сіоністське керівництво у втраті ідеалів, оспівав Єрусалим, ганьбив Лондон та Москву й пророкував, що лише війна й кров визначать, хто буде господарем Ерец-Ісраель. Також поет різко виступав проти німецьких нацистів.
Під час Другої світової війни Ґрінберґ не опублікував жодного рядка. Його творче мовчання не було зрозумілим для співвітчизників. Лише 1945 року поет повернувся до своєї теми — загрози існуванню єврейського народу. У поетичному збірнику «Вулиці ріки» (1951) він оплакав усіх загиблих євреїв, своїх батьків та шістьох сестер.
У 1948, 1955, 1977 роках Ґрінберґ нагороджувався літературної премією імені Бялика, 1957 — Державною премією.
Після створення держави Ізраїль У. Ґрінберґ виступав за розширення її кордонів від Нілу до Євфрату. У партії Менахема Бегіна поет посів друге місце й став депутатом Кнесету (1949—1951). Він виступав проти встановлення дипломатичних стосунків з Німеччиною, за повну передачу Єрусалима Ізраїлю. У результаті Шестиденної війни Ізраїль розширив свої кордони, до чого закликав Ґрінберґ. Результати наступних воєн, які вів Ізраїль, викликали в нього шквал протестів.
Погляди Ґрінберґа поділяли лауреат Нобелівської премії з літератури Шай Агнон, поет Натан Альтерман та інші діячі єврейської культури.
Видавництво інституту імені Хаїма Бялика видало 16 томів повного зібрання творів Ґрінберґа.
Примітки
- Czech National Authority Database
Джерела
- Абліцов В. Галактика «Україна». Українська діаспора: видатні постаті / В. Г. Абліцов. — Київ : КИТ, 2007. — 436 с. — .
Посилання
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Grinberg Lib Uri Grinbergivr אורי צבי גרינברג Uri Cvi GrinbergIm ya pri narodzhenni Tur MalkaPsevdonim Uri Zvi Tur Malka 1 i Atsag 1 Narodivsya 22 veresnya 1896 1896 09 22 Bilij KaminPomer 8 travnya 1981 1981 05 08 84 roki YerusalimPohovannya Yevrejske kladovishe na Olivkovij goriGromadyanstvo Avstro Ugorshina Diyalnist pismennikSfera roboti d 1 zhurnalistika 1 i politika 1 Mova tvoriv yidish i ivritRoki aktivnosti 1912 1981Partiya HerutU shlyubi z dUchasnik Persha svitova vijnaNagorodi Premiya imeni Hayima Nahmana Byalika 1977 d d d d d 1965 Uri Grinberg u Vikishovishi U ri Cvi Gri nberg ivr אורי צבי גרינברג nar 22 veresnya 1896 Bilij Kamin nini Zolochivskogo rajonu Lvivskoyi oblasti pom 8 travnya 1981 Yerusalim yevrejskij pismennik BiografiyaDitinstvo majbutnogo poeta minulo u Lvovi de vin oderzhav tradicijnu yevrejsku osvitu j pochav pisati virshi yaki z 1912 roku publikuvalisya yidishem ta ivritom u riznih periodichnih vidannyah 1915 roku prizvanij do avstrijskogo vijska voyuvav na serbskomu fronti Vijna vnesla rizki zmini u nastrij poeziyi U Grinberga Vid 1920 roku zhive u Varshavi de zblizhuyetsya z poetami ekspresionistami zokrema M Perecem i M Ravichem ta drukuyetsya na yidishi u vidannyah Halyastre ta Ringen na ivriti v Ga Tkufa U 1922 roci namagavsya vipuskati zhurnal na yidishi Albatros Uryad Polshi zaboroniv cej zhurnal tomu Grinberg u 1923 roci pereyizdit do Berlina ta prodovzhuye vipuskati zhurnal Albatros 3 4 de publikuye svoyu poemu U carstvi hresta Tut u Berlini znajomitsya z poetesoyu E Lasker Shiller tvori yakoyi perekladaye na ivrit Na pochatku 1924 roku oselivsya v Erec Israel majbutnya derzhava Izrayil V Erec Israel Grinberg brav uchast u sionistskomu robochomu rusi ta vvazhav sebe poetom yevrejskogo proletariatu stav pisati viklyuchno ivritom a koli 1925 roku zasnuvali chasopis Davar to stav jogo postijnim dopisuvachem Nacionalistichni poglyadi poeta j todi vihodili za mezhi oficijnoyi programi robitnichogo ruhu u yakomu Grinberg nevdovzi buv rozcharovanij U zbirci lirichnih virshiv Anakreon na polyusi pechali vidanij 1929 roku vse she perevazhaye ekzistencialistichne svitosprijnyattya ale vzhe v knizi Dvorova sobaka 1929 Grinberg rozvinchuye vsyu samocil borotbi za polipshennya zhittya robitnikiv yak vidstupnictvo vid mesianskoyi ideyi vidrodzhennya yevrejskoyi derzhavi U knizi Bachennya odnogo legionu V ostannij vidanij 1928 roku vistupiv z rizkoyu kritikoyu socialistiv providnikiv budivnictva Izrayilyu j vidmezhuvavsya vid nih Vidtodi poet stav neprimirennim kritikom lideriv Izrayilyu rizko vistupav proti anglijskoyi vladi pid egidoyu yakoyi tvorilasya suchasna yevrejska derzhava 1932 priyizdit do batkiv u Lviv oselyayetsya u Varshavi ale u zv yazku z tragichnimi podiyami v Tel Avivi ubivstvo odnogo z lideriv sionistiv socialistiv H Arlozorova povertayetsya v Izrayil Vistupaye na zahist bezdokazovo zvinuvachenih u vbivstvi sho piznishe j pidtverdiv sud 1937 roku opublikovano vrazhayuchij za zmistom zbirnik poezij Grinberga Kniga vikrittya i viri u yakomu poet zvinuvativ socialistichne sionistske kerivnictvo u vtrati idealiv ospivav Yerusalim ganbiv London ta Moskvu j prorokuvav sho lishe vijna j krov viznachat hto bude gospodarem Erec Israel Takozh poet rizko vistupav proti nimeckih nacistiv Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Grinberg ne opublikuvav zhodnogo ryadka Jogo tvorche movchannya ne bulo zrozumilim dlya spivvitchiznikiv Lishe 1945 roku poet povernuvsya do svoyeyi temi zagrozi isnuvannyu yevrejskogo narodu U poetichnomu zbirniku Vulici riki 1951 vin oplakav usih zagiblih yevreyiv svoyih batkiv ta shistoh sester U 1948 1955 1977 rokah Grinberg nagorodzhuvavsya literaturnoyi premiyeyu imeni Byalika 1957 Derzhavnoyu premiyeyu Pislya stvorennya derzhavi Izrayil U Grinberg vistupav za rozshirennya yiyi kordoniv vid Nilu do Yevfratu U partiyi Menahema Begina poet posiv druge misce j stav deputatom Knesetu 1949 1951 Vin vistupav proti vstanovlennya diplomatichnih stosunkiv z Nimechchinoyu za povnu peredachu Yerusalima Izrayilyu U rezultati Shestidennoyi vijni Izrayil rozshiriv svoyi kordoni do chogo zaklikav Grinberg Rezultati nastupnih voyen yaki viv Izrayil viklikali v nogo shkval protestiv Poglyadi Grinberga podilyali laureat Nobelivskoyi premiyi z literaturi Shaj Agnon poet Natan Alterman ta inshi diyachi yevrejskoyi kulturi Vidavnictvo institutu imeni Hayima Byalika vidalo 16 tomiv povnogo zibrannya tvoriv Grinberga PrimitkiCzech National Authority Database d Track Q13550863DzherelaAblicov V Galaktika Ukrayina Ukrayinska diaspora vidatni postati V G Ablicov Kiyiv KIT 2007 436 s ISBN 978 966 8550 56 0 Posilannya