Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Герсеклі Ахмед-паша (тур. Hersekli Ahmed Paşa, серб. Ахмед-паша Херцеговић, 1455/1456 — 21 липня 1517) — визначний державний діяч, талановитий воєначальник і дипломат Османської імперії, займав пост великого візира п'ять разів. Представник сербської династії Косачі, який перейшов на службу до Мехмеда II через розбіжності з братом і добровільно прийняв іслам. Служив трьом османським султанам — Мехмеду II Фатіху, у якого був фаворитом, Баязиду II і Селіму I Явузу. Відіграв важливу роль після смерті Мехмеда II Фатіха, сприявши воцарінню Баязида ІІ. Брав участь у багатьох турецьких завойовницьких кампаніях: Османо-мамлюкській війні (1485—1491), Османо-мамлюкській війні (1516—1517), Османсько-перській війні (1514). Приєднав до Османської імперії Герцеговину, розбивши війська свого старшого брата. Тричі був капудан-пашою (головним адміралом Османського флоту) (1488, 1500-1501, 1506-1511); п'ять разів при двох султанах займав пост великого візира (1497-1498, 1503-1506, 1511, 1512-1514, 1515-1516): тричі при Баязиді, двічі при Селімі. Був одружений з дочкою Баязида. «Рустам епохи, допомога армій, Александр серед генералів, Ахмед син правителя Херсека» написано на одному з його ятаганів.
| Герсеклі Ахмед-паша | ||
| ||
|---|---|---|
| весна 1500 — осінь 1501 | ||
| 1497 — 1498 | ||
| Попередник: | Коджа Давуд-паша | |
| Наступник: | Чандарлі Ібрагім-паша | |
| 1503 — 1506 | ||
| Попередник: | Хадим Алі-паша | |
| Наступник: | Хадим Алі-паша | |
| 10 березня 1506 — Червень 1511 | ||
| 1511 — 1511 | ||
| Попередник: | Хадим Алі-паша | |
| Наступник: | Коджа Мустафа-паша | |
| 1512 — 28 листопада 1514 | ||
| Попередник: | Коджа Мустафа-паша | |
| Наступник: | Дукакіноглу Ахмед-паша | |
| 8 вересня 1515 — 26 квітня 1516 | ||
| Попередник: | Дукакіноглу Ахмед-паша | |
| Наступник: | Хадим Сінан-паша | |
| Народження: | 1455/1456 Херцег-Новий, Королівство Боснія | |
| Смерть: | 21 липня 1517 Туреччина, Кахраманмараш, еялет Дулкадир, Османська імперія | |
| Країна: | Османська імперія | |
| Релігія: | іслам | |
| Батько: | Стефан Вукчич Косача | |
| Мати: | d | |
| Діти: | сини: Алі-бей, Мустафа-бей, Махмед-бей доньки: Макдум-заде, Камер-шах, дочка Айні-шах, Хюма | |
Біографія
Походження і ранні роки
Майбутній великий візир Османської імперії народився в християнській родині і перші роки життя його звали Стефан Герцегович Косача. Він був молодшим (третім) сином Стефана Вукчича Косача (1404-1466), 4-го воєводи Боснії (1435-1448), 1-го герцога Захум'я і Помор'я (1448-1449) і Святого Сави (1449-1466). Його старший брат-Владислав Герцегович (1427-1489), останній герцог Св. Сави (1466-1483), його сестра — дружина Степана Томаша, королева Катерина Боснійська (1425—1478). Батько Стефана (майбутнього Ахмеда), Стефан Вукчич Косача, в 1448 році став васалом імператора Фрідріха III, від якого отримав німецький титул герцога. Він був першим правителем на Балканах, який прийняв цей титул, до нього правителі цих земель носили звання «воєвода». За цим титулом і земля стала називатися Герцеговина — земля герцога. Стефан провів дитинство в Херцег-Нові, освіту здобув у Дубровнику. Раніше вважалося, що після визнання Герцеговиною васальної залежності від Османської імперії Стефан був відправлений своїм батьком в якості заручника в Стамбул до двору султана Мехмеда Фатіха. Однак боснійський історик Хазім Шабанович показав, що Стефан або не був бранцем взагалі, або ж був незабаром звільнений. У 1472 році, коли йому було близько 16-ти років, Стефан сам вирішив виїхати в Стамбул і вступити на службу до султана внаслідок розбіжностей зі старшим братом, який відмовився виділити йому частку спадщини. Між 1472 і 1474 роками Стефан Херцегович Косача прийняв іслам і отримав нове ім'я — Херсекзаде Ахмед-паша.
Кар'єра при Мехмеді Фатіхі
У фірмані Мехмеда Фатіха в 1477 році Стефан згаданий як «слуга моєї держави Ахмет-бей». У наступному 1478 році під час албанської компанії і облоги Шкодера) Ахмет вже мав звання «мир-і алем» (прапороносець султанського штандарта), тобто він займав високий придворний чин, що входив до числа тих, кому дозволялося йти поруч з конем султана. Одного разу під час походу Мехмед поскаржився на відсутність «візира, який знає свою справу досить добре, щоб допомогти нам подолати проблеми, з якими ми стикаємося». Молодий Ахмед заступився за Гедика Ахмеда-пашу, на той момент сидів у в'язниці, сказавши: «якби тільки ваш слуга Гедик-паша був з нами, ми б не зіткнулися з цими проблемами». Це втручання призвело до звільнення колишнього великого візира. Така сміливість новоявленого двадцятидворічного підданого султана (всього через 6 років після приїзду в Стамбул) говорить про те, що він користувався довірою і розташуванням Мехмеда Фатіха. У 1479 році Ахмет став санджакбеєм на території колишнього бейлика Хамід в Анатолії.
Тричі великий візир за Баязида II
З березня 1497 року до 1498 року Герсеклі Ахмед-паша вперше обіймав посаду великого візира Османської імперії. Змінив його Чандарли Ібрагім-паша. У 1500—1501 роках Ахмед-паша обіймав посаду візира і вдруге був капудан-пашою, а в листопаді 1502 року вдруге обійняв посаду великого візира й у вересні 1506 року добровільно залишив її. Як дипломат він грав важливу роль у відносинах із Венецією та маркізом Мантуї, Франческо II. Підтримуючи листування та дружбу з венеційцями, він був одним із головних інформаторів султана про події в Італії. Ахмед доклав багато зусиль для укладання мирного договору з Венецією в 1503, інструктуючи посла Андреа Грітті, в якому ключі той повинен проводити бесіди з іншими візирями.
У 1506—1511 роках Адмед-паша втретє обіймав посаду капудан-паші османського флоту та санджак-бея Галліполі. У липні 1511 після загибелі великого візира Хадима Алі-паші при придушенні повстання Шахкулу Херсеклі Ахмед-паша протягом декількох місяців обіймав посаду великого візира втретє.
Той час був періодом конфронтації синів Баязида — шехзаде Селима і шехзаде Ахмеда. Баязид вважав за краще шехзаде Ахмеда, і Герсеклі Ахмед-паша, мабуть, теж був його прихильником (до того, як шехзаде Ахмед відкрито не пішов проти Баязіда). Але яничари не хотіли бачити на троні товстого і неповороткого шехзаде Ахмеда, бо на їхню думку він не воюватиме. Навіть грошові подарунки, пообіцяні Баязидом, не змогли схилити їх на бік Ахмеда та заспокоїти. Хтось розпустив чутку, що Ахмеда привезуть до Стамбула і тайком зведуть на трон, що викликало гнів яничарів. Вони направили його проти візирів — прихильників Ахмеда: великого візира Герсеклі Ахмеда-паші та Мустафи-паші. Бунтівники попрямували до будинку Мустафи-паші, який утік і сховався у Герсеклі Ахмеда-паші. Після розграбування та руйнування будинку Мустафи-паші, натовп попрямував до палацу великого візира. Його будинок теж був пограбований, але Ахмед-паша зберіг холоднокровність і запропонував султану дозволити бунтівникам викласти свої вимоги, що вони і зробили. Щоб розрядити обстановку, Баязид зняв з посад всіх прихильників шехзаде Ахмеда, зокрема і Герсеклі Ахмеда-пашу. Той пішов у відставку з посади великого візира і обійняв посаду другого візира.
Благодійність
Ахмед-паша слідував традиції, згідно з якою високопоставлені чиновники і члени правлячої сім'ї вкладали кошти в благодійність. На його кошти побудовані дві мечеті в маєтках Ахмеда-паші. Одна в Кешані в Румелії в 1508 році, друга — в селі Діль на березі Мармурового моря, яка пізніше була перейменована в Херсек. Поховання Ахмеда-паші знаходиться поруч з другою з них. При мечетях їм були засновані імарети. Також він побудував хамами в селі Урла і містечку Борнова, караван-сарай в Кютахьї і магазини (dakâkîn, 500 штук).
Сім'я
Батько і мати Хунді-хатун.
Діти
Сини:
Доньки:
Література та джерела
- Фінкель Керолайн. Історія Османської імперії: бачення Османа. — Москва: АСТ, 2017. — .
- Acar Türkan. Urla Hersekzade Ahmet Paşa hamamı' nın araştırma kazısı sonrasında Rölöve Restitüsyon Restorasyon yaklaşımı: the history School. — 2012. — №XII. — P. 129—153. (тур.)
- Alderson Anthony Dolphin. The Structure of the Ottoman Dynasty. — Oxford: Clarendon Press, 1956. — 186 p. (англ.)
- Boykov Grigor. Mastering the conquered space: resurrection of urban life in Ottoman upper Thrace(14th — 17th C.). — 2013. — 410 p. (англ.)
- Fisher Karl Heinrich. The Foreign Relations Of Turkey, 1481—1512. — UIP, 1948. — 125 p. — (Illinois Studies ist the Social Sciences, vol.XXX, № 1). (англ.)
- Hammer-Purgstall, Joseph von; Hellert, J.-J. Histoire de l'empire ottoman, depuis son origine jusqu'à nos jours. — Paris: Bellizard Barthès, Dufour & Lowell, 1836. — 476 p. (фр.)
- Circa 1492: Art in the Age of Exploration / edited by Jay A. Levenson. — 1991. — P. 198. — (Catalogue for a major quincentenary exhibition to be held at the National Gallery of Art, Washington, D. C). — . (англ.)
- Lowry Heath W; M Alper Öztürk. Hersekzâde Ahmed Paşa: An Ottoman Statesman's Career & Pious Endowments. — Beşiktaş, Istanbul: Bahçeşehir University Press, 2011. — 113 p. — .
- Lowry, Heath W. Evliyâ Çelebi'nin Ayak Izlerinde. — Beşiktaş, Istanbul: Bahçeşehir University Press, 2012. — 89 p. — . (англ.)
- Menges Karl Heinrich. The Waqfiyah of ' Ahmed Pāšā. — Philadelphia, 1942. — 224 p. (англ.)
- Pitcher Donald Edgar. An Historical Geography of the Ottoman Empire. — 1968. — P. 91. — 171 p. (англ.)
- Reindl-Kiel, Hedda. Some Notes on Hersekzade Ahmed Pasha, his Family, and his Books: Journal of the Turkish Studies. — Harvard University, 2013. — Т. 40. — P. 315—326. (англ.)
- Şeyban Lütfi. Yalova'nın Altınova Ilçesindeki Osmanlı Mezartaşları ve Kitâbeleri: Akademik Incelemeler Dergisi. — 2010. — № 5 (2). — P. 172—226. (тур.)
- Süreyya Mehmed. Sicill — I Osmani. — 1996. — P. 211, 212. — 338 p.
- Shai Har-El. Struggle for Domination in the Middle East: The Ottoman-Mamluk War, 1485-91. — 1995. — P. 141,142. — 238 p. (англ.)
- Spandouginos Theodōros. Theodore Spandounes: On the Origins of the Ottoman Emperors. — Cambridge University Press, 1997. — P. 3, 4. — 161 p. — . (англ.)
- Turan Şerafettin. Hersekzade Ahmet Paşa / / Islam Ansiklopedisi. — 1998. — Vol. 17. — P. 237—238. (тур.)
- Uslu Recep. ilk derlenen nefes antolojisinin türk müzikolojisindeki yeri…: Türk Kültürü ve Hacı Bektaş Velî Araştırma Dergisi. — 2014. — № 69. — P. 101—117. (тур.)
- Uzunçarşılı Ismail Hakkı. Osmanlı Tarihi. — Ankara: Türk Tarih Kurumu, 1988. — 3114 p. (тур.)
- Warner Nicholas. The Monuments of Historic Cairo. — Cairo: American Research Center in Egypt, Inc., 2005. — 250 (+maps) p. — . (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gersekli Ahmed pasha tur Hersekli Ahmed Pasa serb Ahmed pasha Hercegoviћ 1455 1456 21 lipnya 1517 viznachnij derzhavnij diyach talanovitij voyenachalnik i diplomat Osmanskoyi imperiyi zajmav post velikogo vizira p yat raziv Predstavnik serbskoyi dinastiyi Kosachi yakij perejshov na sluzhbu do Mehmeda II cherez rozbizhnosti z bratom i dobrovilno prijnyav islam Sluzhiv trom osmanskim sultanam Mehmedu II Fatihu u yakogo buv favoritom Bayazidu II i Selimu I Yavuzu Vidigrav vazhlivu rol pislya smerti Mehmeda II Fatiha spriyavshi vocarinnyu Bayazida II Brav uchast u bagatoh tureckih zavojovnickih kampaniyah Osmano mamlyukskij vijni 1485 1491 Osmano mamlyukskij vijni 1516 1517 Osmansko perskij vijni 1514 Priyednav do Osmanskoyi imperiyi Gercegovinu rozbivshi vijska svogo starshogo brata Trichi buv kapudan pashoyu golovnim admiralom Osmanskogo flotu 1488 1500 1501 1506 1511 p yat raziv pri dvoh sultanah zajmav post velikogo vizira 1497 1498 1503 1506 1511 1512 1514 1515 1516 trichi pri Bayazidi dvichi pri Selimi Buv odruzhenij z dochkoyu Bayazida Rustam epohi dopomoga armij Aleksandr sered generaliv Ahmed sin pravitelya Herseka napisano na odnomu z jogo yataganiv Gersekli Ahmed pasha tur Hersekli Ahmed Pasa serb Ahmed pasha HercegoviћKapudan pasha Osmanskoyi imperiyivesna 1500 osin 15011497 1498Poperednik Kodzha Davud pashaNastupnik Chandarli Ibragim pasha1503 1506Poperednik Hadim Ali pashaNastupnik Hadim Ali pasha10 bereznya 1506 Cherven 15111511 1511Poperednik Hadim Ali pashaNastupnik Kodzha Mustafa pasha1512 28 listopada 1514Poperednik Kodzha Mustafa pashaNastupnik Dukakinoglu Ahmed pasha8 veresnya 1515 26 kvitnya 1516Poperednik Dukakinoglu Ahmed pashaNastupnik Hadim Sinan pasha Narodzhennya 1455 1456 Herceg Novij Korolivstvo BosniyaSmert 21 lipnya 1517 1517 07 21 Turechchina Kahramanmarash eyalet Dulkadir Osmanska imperiyaKrayina Osmanska imperiyaReligiya islamBatko Stefan Vukchich KosachaMati dDiti sini Ali bej Mustafa bej Mahmed bej donki Makdum zade Kamer shah dochka Ajni shah HyumaU Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Ahmed pasha BiografiyaPohodzhennya i ranni roki Majbutnij velikij vizir Osmanskoyi imperiyi narodivsya v hristiyanskij rodini i pershi roki zhittya jogo zvali Stefan Gercegovich Kosacha Vin buv molodshim tretim sinom Stefana Vukchicha Kosacha 1404 1466 4 go voyevodi Bosniyi 1435 1448 1 go gercoga Zahum ya i Pomor ya 1448 1449 i Svyatogo Savi 1449 1466 Jogo starshij brat Vladislav Gercegovich 1427 1489 ostannij gercog Sv Savi 1466 1483 jogo sestra druzhina Stepana Tomasha koroleva Katerina Bosnijska 1425 1478 Batko Stefana majbutnogo Ahmeda Stefan Vukchich Kosacha v 1448 roci stav vasalom imperatora Fridriha III vid yakogo otrimav nimeckij titul gercoga Vin buv pershim pravitelem na Balkanah yakij prijnyav cej titul do nogo praviteli cih zemel nosili zvannya voyevoda Za cim titulom i zemlya stala nazivatisya Gercegovina zemlya gercoga Stefan proviv ditinstvo v Herceg Novi osvitu zdobuv u Dubrovniku Ranishe vvazhalosya sho pislya viznannya Gercegovinoyu vasalnoyi zalezhnosti vid Osmanskoyi imperiyi Stefan buv vidpravlenij svoyim batkom v yakosti zaruchnika v Stambul do dvoru sultana Mehmeda Fatiha Odnak bosnijskij istorik Hazim Shabanovich pokazav sho Stefan abo ne buv brancem vzagali abo zh buv nezabarom zvilnenij U 1472 roci koli jomu bulo blizko 16 ti rokiv Stefan sam virishiv viyihati v Stambul i vstupiti na sluzhbu do sultana vnaslidok rozbizhnostej zi starshim bratom yakij vidmovivsya vidiliti jomu chastku spadshini Mizh 1472 i 1474 rokami Stefan Hercegovich Kosacha prijnyav islam i otrimav nove im ya Hersekzade Ahmed pasha Kar yera pri Mehmedi Fatihi U firmani Mehmeda Fatiha v 1477 roci Stefan zgadanij yak sluga moyeyi derzhavi Ahmet bej U nastupnomu 1478 roci pid chas albanskoyi kompaniyi i oblogi Shkodera Ahmet vzhe mav zvannya mir i alem praporonosec sultanskogo shtandarta tobto vin zajmav visokij pridvornij chin sho vhodiv do chisla tih komu dozvolyalosya jti poruch z konem sultana Odnogo razu pid chas pohodu Mehmed poskarzhivsya na vidsutnist vizira yakij znaye svoyu spravu dosit dobre shob dopomogti nam podolati problemi z yakimi mi stikayemosya Molodij Ahmed zastupivsya za Gedika Ahmeda pashu na toj moment sidiv u v yaznici skazavshi yakbi tilki vash sluga Gedik pasha buv z nami mi b ne zitknulisya z cimi problemami Ce vtruchannya prizvelo do zvilnennya kolishnogo velikogo vizira Taka smilivist novoyavlenogo dvadcyatidvorichnogo piddanogo sultana vsogo cherez 6 rokiv pislya priyizdu v Stambul govorit pro te sho vin koristuvavsya doviroyu i roztashuvannyam Mehmeda Fatiha U 1479 roci Ahmet stav sandzhakbeyem na teritoriyi kolishnogo bejlika Hamid v Anatoliyi Trichi velikij vizir za Bayazida II Z bereznya 1497 roku do 1498 roku Gersekli Ahmed pasha vpershe obijmav posadu velikogo vizira Osmanskoyi imperiyi Zminiv jogo Chandarli Ibragim pasha U 1500 1501 rokah Ahmed pasha obijmav posadu vizira i vdruge buv kapudan pashoyu a v listopadi 1502 roku vdruge obijnyav posadu velikogo vizira j u veresni 1506 roku dobrovilno zalishiv yiyi Yak diplomat vin grav vazhlivu rol u vidnosinah iz Veneciyeyu ta markizom Mantuyi Franchesko II Pidtrimuyuchi listuvannya ta druzhbu z venecijcyami vin buv odnim iz golovnih informatoriv sultana pro podiyi v Italiyi Ahmed doklav bagato zusil dlya ukladannya mirnogo dogovoru z Veneciyeyu v 1503 instruktuyuchi posla Andrea Gritti v yakomu klyuchi toj povinen provoditi besidi z inshimi viziryami U 1506 1511 rokah Admed pasha vtretye obijmav posadu kapudan pashi osmanskogo flotu ta sandzhak beya Gallipoli U lipni 1511 pislya zagibeli velikogo vizira Hadima Ali pashi pri pridushenni povstannya Shahkulu Hersekli Ahmed pasha protyagom dekilkoh misyaciv obijmav posadu velikogo vizira vtretye Toj chas buv periodom konfrontaciyi siniv Bayazida shehzade Selima i shehzade Ahmeda Bayazid vvazhav za krashe shehzade Ahmeda i Gersekli Ahmed pasha mabut tezh buv jogo prihilnikom do togo yak shehzade Ahmed vidkrito ne pishov proti Bayazida Ale yanichari ne hotili bachiti na troni tovstogo i nepovorotkogo shehzade Ahmeda bo na yihnyu dumku vin ne voyuvatime Navit groshovi podarunki poobicyani Bayazidom ne zmogli shiliti yih na bik Ahmeda ta zaspokoyiti Htos rozpustiv chutku sho Ahmeda privezut do Stambula i tajkom zvedut na tron sho viklikalo gniv yanichariv Voni napravili jogo proti viziriv prihilnikiv Ahmeda velikogo vizira Gersekli Ahmeda pashi ta Mustafi pashi Buntivniki popryamuvali do budinku Mustafi pashi yakij utik i shovavsya u Gersekli Ahmeda pashi Pislya rozgrabuvannya ta rujnuvannya budinku Mustafi pashi natovp popryamuvav do palacu velikogo vizira Jogo budinok tezh buv pograbovanij ale Ahmed pasha zberig holodnokrovnist i zaproponuvav sultanu dozvoliti buntivnikam viklasti svoyi vimogi sho voni i zrobili Shob rozryaditi obstanovku Bayazid znyav z posad vsih prihilnikiv shehzade Ahmeda zokrema i Gersekli Ahmeda pashu Toj pishov u vidstavku z posadi velikogo vizira i obijnyav posadu drugogo vizira BlagodijnistAhmed pasha sliduvav tradiciyi zgidno z yakoyu visokopostavleni chinovniki i chleni pravlyachoyi sim yi vkladali koshti v blagodijnist Na jogo koshti pobudovani dvi mecheti v mayetkah Ahmeda pashi Odna v Keshani v Rumeliyi v 1508 roci druga v seli Dil na berezi Marmurovogo morya yaka piznishe bula perejmenovana v Hersek Pohovannya Ahmeda pashi znahoditsya poruch z drugoyu z nih Pri mechetyah yim buli zasnovani imareti Takozh vin pobuduvav hamami v seli Urla i mistechku Bornova karavan saraj v Kyutahyi i magazini dakakin 500 shtuk Sim yaBatko i mati Hundi hatun Diti Sini Ali bej pom 1593 Mustafa bej pom pislya 1582 Mahmed bej pom pislya 1507 do 1511 Donki Makdum zade pom ok 1503 Kamer shah pom pislya 1523 Ajni shah pom pislya 1511 do 1523 Hyuma pom pislya 1551 roku Literatura ta dzherelaFinkel Kerolajn Istoriya Osmanskoyi imperiyi bachennya Osmana Moskva AST 2017 ISBN 978 5 17 043651 4 Acar Turkan Urla Hersekzade Ahmet Pasa hamami nin arastirma kazisi sonrasinda Rolove Restitusyon Restorasyon yaklasimi the history School 2012 XII P 129 153 tur Alderson Anthony Dolphin The Structure of the Ottoman Dynasty Oxford Clarendon Press 1956 186 p angl Boykov Grigor Mastering the conquered space resurrection of urban life in Ottoman upper Thrace 14th 17th C 2013 410 p angl Fisher Karl Heinrich The Foreign Relations Of Turkey 1481 1512 UIP 1948 125 p Illinois Studies ist the Social Sciences vol XXX 1 angl Hammer Purgstall Joseph von Hellert J J Histoire de l empire ottoman depuis son origine jusqu a nos jours Paris Bellizard Barthes Dufour amp Lowell 1836 476 p fr Circa 1492 Art in the Age of Exploration edited by Jay A Levenson 1991 P 198 Catalogue for a major quincentenary exhibition to be held at the National Gallery of Art Washington D C ISBN 0 300 05167 0 angl Lowry Heath W M Alper Ozturk Hersekzade Ahmed Pasa An Ottoman Statesman s Career amp Pious Endowments Besiktas Istanbul Bahcesehir University Press 2011 113 p ISBN 6055461129 Lowry Heath W Evliya Celebi nin Ayak Izlerinde Besiktas Istanbul Bahcesehir University Press 2012 89 p ISBN 978 605 5461 21 8 angl Menges Karl Heinrich The Waqfiyah of Ahmed Pasa Philadelphia 1942 224 p angl Pitcher Donald Edgar An Historical Geography of the Ottoman Empire 1968 P 91 171 p angl Reindl Kiel Hedda Some Notes on Hersekzade Ahmed Pasha his Family and his Books Journal of the Turkish Studies Harvard University 2013 T 40 P 315 326 angl Seyban Lutfi Yalova nin Altinova Ilcesindeki Osmanli Mezartaslari ve Kitabeleri Akademik Incelemeler Dergisi 2010 5 2 P 172 226 tur Sureyya Mehmed Sicill I Osmani 1996 P 211 212 338 p Shai Har El Struggle for Domination in the Middle East The Ottoman Mamluk War 1485 91 1995 P 141 142 238 p angl Spandouginos Theodōros Theodore Spandounes On the Origins of the Ottoman Emperors Cambridge University Press 1997 P 3 4 161 p ISBN 0521585104 angl Turan Serafettin Hersekzade Ahmet Pasa Islam Ansiklopedisi 1998 Vol 17 P 237 238 tur Uslu Recep ilk derlenen nefes antolojisinin turk muzikolojisindeki yeri Turk Kulturu ve Haci Bektas Veli Arastirma Dergisi 2014 69 P 101 117 tur Uzuncarsili Ismail Hakki Osmanli Tarihi Ankara Turk Tarih Kurumu 1988 3114 p tur Warner Nicholas The Monuments of Historic Cairo Cairo American Research Center in Egypt Inc 2005 250 maps p ISBN 977 424 841 4 angl