Колиндя́ни — село в Україні, Тернопільська область, Чортківський район, Колиндянська сільська громада. Центр Колиндянської сільської ради та громади. До села приєднано хутори Дубина, За Рікою, Кругляки.
село Колиндяни | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Тернопільська область | ||||
Район | Чортківський | ||||
Громада | Колиндянська сільська громада | ||||
Облікова картка | Колиндяни | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1444 | ||||
Населення | 1652 (на 1.01.2018) | ||||
Територія | 0.333 км² | ||||
Густота населення | 5282.28 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 48552 | ||||
Телефонний код | +380 3552 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | H G O | ||||
Водойми | Нічлава | ||||
Відстань до районного центру | 18 км | ||||
Найближча залізнична станція | Озеряни | ||||
Відстань до залізничної станції | 3 км | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | 48552, Тернопільська обл, Чортківський р-н, с. Колиндяни | ||||
Карта | |||||
Колиндяни | |||||
Колиндяни | |||||
Мапа | |||||
Колиндяни у Вікісховищі |
Географія
Розташування
Розташоване на берегах річки Нічлавки, басейн Дністра), за 18 км від районного центру і 3 км від найближчої залізничної станції Озеряни. Через село пролягли автошляхи Чортків–Борщів, Гусятин–Борщів.
Місцевості
- Дубина — хутір, приєднаний до с. Колиндяни. У 1952 р. на хуторі — 1 двір, 8 жителів.
- За рікою — хутір, розташований за 0,7 км від села. У 1952 р. на хуторі — 4 двори, 16 жителів.
- Кругляки — хутір, приєднаний до с. Колиндяни. У 1952 р. на хуторі — 1 двір, 6 жителів.
Історія
Відомий лінгвіст професор Костянтин Тищенко дійшов висновку, що подібні назви принесені місіонерами кельтської церкви, в пам'ять про святого Колумбана.
Поблизу збереглися 2 давньоруські городища — «Вали Великі» і «Вали Малі». Одне з них, за книгою «Земля Тернопільська», добре збереглося і може слугувати за приклад типового феодального замку на рівнинній місцевості.
Легенди, записані від старожилів, свідчать, що приблизно від XII століття через село пролягав «вольний шлях Київський» із Галича до Києва. У центрі було городище, оточене частоколом і земляним валом. Із тих далеких часів збереглась і назва вулиці — Завал.
Село відоме від 1444 року під назвою Райгород.
У XV столітті шляхтичі Стаменські спорудили замок, який у 1840 році перебудували на пізньокласичний палац, що складався з трьох з'єднаних між собою частин: головного житлового корпусу та двох значно змодернізованих давніх веж у кутах.
1661 року село згадано у складі Подільського воєводства, згодом отримало статус містечка.
У 1786 році частина Колиндян зафіксована як містечко Райгород.
Наприкінці XVIII століття Райгород втратив міський статус.
Відомо, що 1902 році велика земельна власність належала Людвикові Городиському[].
У селі в 1900 році — 1716 жителів, 1910—1872, 1921—1681, 1931—1776 жителів; у 1921 році — 312, 1931—329 дворів. За Австро-Угорщини функціонувала 2-класна школа з українською мовою навчання, за Польщі — 2-класна утраквістична (двомовна).
Під час німецько-радянської війни загинули або пропали безвісти у Червоній армії 64 мешканці села:
- Степан Барилюк (нар. 1912),
- Мар'ян Беренда (нар. 1909),
- Танас Білінський (нар. 1917),
- Амброзій Боднар (нар. 1906),
- Михайло Боднар (нар. 1902),
- Владислав Вишневський (нар. 1920),
- Микола Волощук (нар. 1909),
- Микола Гаврилюк (нар. 1925),
- Петро Гира (нар. 1915),
- Микола Гоцалюк (нар. 1911),
- Іван Григорчук (нар. 1922),
- Антон Гуменюк (нар. 1909),
- Іван Гуменюк (нар. 1911),
- Іван Дзингель (нар. 1926)
- Михайло Дзингель (нар. 1909),
- Михайло Забіяка (нар. 1903),
- Зенон Івашківський (нар. 1925).
В УПА воювали Григорій Грабець, Григорій Низкогуз, Антін Різник, Володимир Слободян («Гайдамака»), Дмитро Ткачук, Ольга Явна та інші жителі села.
1960-ті—1999 — діяв мішаний народний хор «Нічлава».
З 29 липня 2015 року центр Колиндянської сільської громади.
Символіка
Затверджена 4 серпня 2017 р. рішенням № 355 шістнадцятої сесії сільської ради сьомого скликання.
Герб
Автор — Ольга Огоренко.
Основою герба є геральдичний щит французької форми закруглений нижньою частиною зеленого кольору — символу життя. Корона з зубцями з листя, староданій хрест посередині корони — символ християнської віри, золотий колір символізує такі чесноти: вірність, чистоту, справедливість та милосердя. Дубове листя символізує могутність та довговічність, червона калина — символ України. Колоски символізують багатство, а кількість відповідає числу населених пунктів у громаді. Фортечна вежа підкреслює приналежність громади до Тернопільської області, а також відображає місцеві історичні укріплення на шляху ворожих набігів (Колиндянський замок — палац), синя смужка символізує головну річку — Нічлаву.
Прапор
Автор — Ольга Огоренко.
Прапор є прямокутним полотнищем в пропорції 90:60, що складається з двох горизонтальних смуг — синьої в рівному співвідношенні та всередині жовта смуга.
Синій колір — символізує щирість, вірність, відданість, честь, благородство, духовність, чисте небо та воду, бездоганність, молодість, і життєвий ріст та ще вказує на те, що громада розкинулась на берегах річки Нічлава.
Жовтий символізує знатність, могутність, багатство, а також християнські чесноти — віру, справедливість, милосердність та смиренність і те що землі нашої громади щедрі на врожаї. В центрі прапора розміщений герб громади.
Логотип
Автор — Світлана Савків
Логотип громади вказує на назву нашої громади, та зображений ескіз Колиндянського замку-палацу.
Релігія
- церква святого Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця (ПЦУ; мурована; 1889),
- церква святого Миколая (УГКЦ; мурована; 2009),
- Католицький костел (поч. XX ст.).
- Каплички
- одна на місці будинку, де жив і працював Йосиф-Йосафат Білан.
- дві на честь Незалежності України (1994 р., муровані).
Пам'ятки
У лісовому урочищі «Коло дуба» ростуть дуби Трентовського, один з них — черещатий «Межовий» (понад 360 років), діаметром 185 см, висотою 24 м.
Пам'ятники
Насипано символічну Могилу українським січовим стрільцям, яка знаходиться на території цвинтаря. Споруджено:
- пам'ятник полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1971);
- пам'ятник мученикові за віру о. Йосифу-Йосафатові Білану (1999; скульптор В. Садовник);
- встановлено:
- 10 релігійних «фіґур»-хрестів;
- пам'ятний хрест Героям Небесної Сотні та всім борцям за вільну Україну (2016).
- Пам'ятний знак (хрест) на честь скасування панщини
Щойновиявлена пам'ятка історії. Розташований в центрі села.
Виготовлений із каменю (2007 р.).
Населення
Чисельність населення, чол. | |||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1900 | 1910 | 1921 | 1931 | 2014 | 2018 | ||||||||||||||
2497 | 2700 | 2407 | 2427 | 1245 | 1652 |
Соціальна сфера
Наприкінці XIX–на початку XX ст. в селі були створені патріотичні організації і філії товариств «Просвіта», «Сільський господар», «Рідна школа» та інших. 1934 р. в Колиндянах відбувся страйк сільськогосподарських робітників.
До 2005 працював міжшкільний навчально-виробничий комбінат. Зараз працює дитячий садочок «Дзвіночок» (завідувачка — О. А. Дуньчак), будинок культури, , амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, аптека, ветамбулаторія, ПАП «Нічлава», ТзОВ «Техпродпостач», яке володіє торговою маркою "Колиндянські продукти", ПТ «Юліта» та 7 торговельних закладів.
У пдпорядкуванні громади перебуває Колиндянська сільська бібліотека. До 2016 року бібліотека була філіалом Чортківської районної централізованої бібліотечної системи Чортківської районної ради. При бібліотеці працюють клуби за інтересами: клуб творчої молоді «Перші проби пера», інтернет клуб «П@вутинка», гурток «Книжкова лікарня».
Облаштування дороги
У 2020 р. по центральних вулицях с. Колиндяни - через Церковну і Підлісну, встановили асфальт. Дорога веде до храму, кладовища і дитячого садка "Дзвіночок". Востаннє ремонтні роботи проводили 100 років тому. 1 листопада 2020 р. асфальтні роботи повністю завершили.
Відомі люди
Народилися
- Дмитро Білинський (1874—1941) — народний майстер художньої різьби по дереву.
- Йосиф Білан — священик УГКЦ, василіянин, багаторічний в'язень комуністичних таборів.
- Дмитро Білинський Джім Горман (справж. — С. Козак; ?—?) — спортсмен (силач).
- Володимир Ковальчук — громадський діяч, меценат у Франції.
- (нар. 1924) — громадсько- культурний діяч, кооператор.
- Андрій Романович (нар. 1972) — спортсмен (волейбол), тренер.
- (нар. 1949) — дириґент.
- (нар. 1950) — музикант, педагог.
- Борис Цепін (нар. 1956) — майстер спорту СРСР з важкої атлетики.
- Шемлей Йосип — український мовознавець.
- Марія Шемлей (нар. 1934) — робітниця, громадська діячка.
- Сильвестр Вінницький (або Винницький) — український громадський діяч, керівник Бучацького повітового комітету УНДО, голова Бучацького «Повітового союзу кооператив» (ПСК), голова Бучацьких повітових філій товариств «Сокіл», «Луг», директор Бучацької філії Українського банку (Українбанку), скарбник Бучацької повітової філії товариства «Просвіта»; репресований (на спецпоселенні в Комі АССР перебував до 1961 р.).
- — польський дипломат.
- — поет, журналіст.
- Віра Зелінська (1952—2012) — бандуристка, заслужена артистка України.
- — заслужений вчитель України.
- Тетяна Жовковська — директор коледжу Тернопільського національного економічного університету, кандидат економічних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін.
- — кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри фундаментальних дисциплін Чортківського інституту підприємництва і бізнесу Тернопільського національного економічного університету.
- Володимир Заліщук (нар. 1965) — український підприємець, громадський діяч, меценат, депутат.
- Світлана Олександрівна Дячок (нар.1982) — учитеть-методист української мови та літератури, зарубіжної літератури, трудового навчання. Нагороджена Почесною грамотою Верховної Ради України.
Дідичі
- Корнель Городиський — посол Галицького сейму
Примітки
- . Архів оригіналу за 23 серпня 2018. Процитовано 4 січня 2019.
- http://ukrssr.com.ua/ternop/chortkivskiy/kolindyani-chortkivskiy-rayon-ternopilska-oblast/ Історія міст і сіл Української РСР
- В. Уніят, М. Федечко. Колиндяни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 479. — .
- Тищенко, Костянтин (2008). Етномовна історія прадавньої України. Київ: Аквілон-Плюс. с. 294. ISBN .
- ВВРУ, 2019, № 1, стор. 36
- Рішення Колиндянської сільської ради від 4 серпня 2017 року № 355 «Про затвердження офіційної символіки територіальної об’єднаної громади Колиндянської сільської ради [ 9 січня 2021 у Wayback Machine.]»
- Об’єднавчий собор закріпив незалежність від керованої Росією церкви – Die Presse // Укрінформ. — 2018. — 17 грудня.
- Наказ управління культури Тернопільської ОДА від 27 січня 2010 року № 16.
- Блаженко А. Смакота по-колиндянськи все ж з нами / А. Блажеко // Голос народу. — 2016. — № 50 (9 груд.) [ 29 березня 2017 у Wayback Machine.] — С. 6. — (Новинар).
- . ternopil-future.com.ua (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2020. Процитовано 16 листопада 2020.
- Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 920.
- Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Збруч, 2008. — Кн. 1. — С. 584. — .
- Данилів Т. Організація молоді в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 282.
- Данилів Т. Організація молоді в Бучаччині… // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 284.
- Колцьо В. Праця і розвиток читалень т-ва «Просвіта» в Бучаччині // Бучач і Бучаччина. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Михайло Островерха та інші. — Ню Йорк — Лондон — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1972. — Т. XXVII. — С. 264.
Джерела
- Елькснін С., Уніят В. Колиндяни // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 137–138. — .
- Погорецький В. Чортківщина. Історико-туристичний путівник. — Тернопіль: Астон, 2007. — С. 181. : іл. —
- Уніят В., Федечко М. Колиндяни // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 3 : М — Ш. — С. 478—479. — .
- Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 923.
- Kolendziany, wś, pow. czotrkowski // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 262. (пол.)
Посилання
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
Робоча поїздка у Чортківський район на YouTube // Прес-служба ТОДА. — 2016. — 11 липня. |
- http://www.castles.com.ua/kol.html [ 16 січня 2021 у Wayback Machine.]
- http://ukraine.kingdom.kiev.ua/region/19-1/kolyndyany.php [ 27 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- Україна Інкогніта. Колиндяни [ 18 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- КОЛИНДЯНИ. ЗАМОК-ПАЛАЦ. (XVII-1840 р.) (2011 р.) [ 1 листопада 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kolindya ni selo v Ukrayini Ternopilska oblast Chortkivskij rajon Kolindyanska silska gromada Centr Kolindyanskoyi silskoyi radi ta gromadi Do sela priyednano hutori Dubina Za Rikoyu Kruglyaki selo Kolindyani Gerb Kolindyan Prapor Kolindyan Krayina Ukrayina Oblast Ternopilska oblast Rajon Chortkivskij Gromada Kolindyanska silska gromada Oblikova kartka Kolindyani Osnovni dani Zasnovane 1444 Naselennya 1652 na 1 01 2018 Teritoriya 0 333 km Gustota naselennya 5282 28 osib km Poshtovij indeks 48552 Telefonnij kod 380 3552 Geografichni dani Geografichni koordinati 48 57 55 pn sh 25 56 54 sh d H G O Vodojmi Nichlava Vidstan do rajonnogo centru 18 km Najblizhcha zaliznichna stanciya Ozeryani Vidstan do zaliznichnoyi stanciyi 3 km Misceva vlada Adresa radi 48552 Ternopilska obl Chortkivskij r n s Kolindyani Karta Kolindyani Kolindyani Mapa Kolindyani u Vikishovishi Hresna Doroga selo Kolindyani Cerkva svyatogo Mikolaya Kolindyani Pam yatnij Hrest Nebesni Sotni KolindyaniGeografiyaRoztashuvannya Roztashovane na beregah richki Nichlavki basejn Dnistra za 18 km vid rajonnogo centru i 3 km vid najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Ozeryani Cherez selo prolyagli avtoshlyahi Chortkiv Borshiv Gusyatin Borshiv Miscevosti Kolindyanska silska gromadaDubina hutir priyednanij do s Kolindyani U 1952 r na hutori 1 dvir 8 zhiteliv Za rikoyu hutir roztashovanij za 0 7 km vid sela U 1952 r na hutori 4 dvori 16 zhiteliv Kruglyaki hutir priyednanij do s Kolindyani U 1952 r na hutori 1 dvir 6 zhiteliv IstoriyaVidomij lingvist profesor Kostyantin Tishenko dijshov visnovku sho podibni nazvi prineseni misionerami keltskoyi cerkvi v pam yat pro svyatogo Kolumbana Poblizu zbereglisya 2 davnoruski gorodisha Vali Veliki i Vali Mali Odne z nih za knigoyu Zemlya Ternopilska dobre zbereglosya i mozhe sluguvati za priklad tipovogo feodalnogo zamku na rivninnij miscevosti Legendi zapisani vid starozhiliv svidchat sho priblizno vid XII stolittya cherez selo prolyagav volnij shlyah Kiyivskij iz Galicha do Kiyeva U centri bulo gorodishe otochene chastokolom i zemlyanim valom Iz tih dalekih chasiv zbereglas i nazva vulici Zaval Selo vidome vid 1444 roku pid nazvoyu Rajgorod U XV stolitti shlyahtichi Stamenski sporudili zamok yakij u 1840 roci perebuduvali na piznoklasichnij palac sho skladavsya z troh z yednanih mizh soboyu chastin golovnogo zhitlovogo korpusu ta dvoh znachno zmodernizovanih davnih vezh u kutah 1661 roku selo zgadano u skladi Podilskogo voyevodstva zgodom otrimalo status mistechka U 1786 roci chastina Kolindyan zafiksovana yak mistechko Rajgorod Naprikinci XVIII stolittya Rajgorod vtrativ miskij status Vidomo sho 1902 roci velika zemelna vlasnist nalezhala Lyudvikovi Gorodiskomu dzherelo U seli v 1900 roci 1716 zhiteliv 1910 1872 1921 1681 1931 1776 zhiteliv u 1921 roci 312 1931 329 dvoriv Za Avstro Ugorshini funkcionuvala 2 klasna shkola z ukrayinskoyu movoyu navchannya za Polshi 2 klasna utrakvistichna dvomovna Pid chas nimecko radyanskoyi vijni zaginuli abo propali bezvisti u Chervonij armiyi 64 meshkanci sela Stepan Barilyuk nar 1912 Mar yan Berenda nar 1909 Tanas Bilinskij nar 1917 Ambrozij Bodnar nar 1906 Mihajlo Bodnar nar 1902 Vladislav Vishnevskij nar 1920 Mikola Voloshuk nar 1909 Mikola Gavrilyuk nar 1925 Petro Gira nar 1915 Mikola Gocalyuk nar 1911 Ivan Grigorchuk nar 1922 Anton Gumenyuk nar 1909 Ivan Gumenyuk nar 1911 Ivan Dzingel nar 1926 Mihajlo Dzingel nar 1909 Mihajlo Zabiyaka nar 1903 Zenon Ivashkivskij nar 1925 V UPA voyuvali Grigorij Grabec Grigorij Nizkoguz Antin Riznik Volodimir Slobodyan Gajdamaka Dmitro Tkachuk Olga Yavna ta inshi zhiteli sela 1960 ti 1999 diyav mishanij narodnij hor Nichlava Z 29 lipnya 2015 roku centr Kolindyanskoyi silskoyi gromadi SimvolikaZatverdzhena 4 serpnya 2017 r rishennyam 355 shistnadcyatoyi sesiyi silskoyi radi somogo sklikannya Gerb Avtor Olga Ogorenko Osnovoyu gerba ye geraldichnij shit francuzkoyi formi zakruglenij nizhnoyu chastinoyu zelenogo koloru simvolu zhittya Korona z zubcyami z listya starodanij hrest poseredini koroni simvol hristiyanskoyi viri zolotij kolir simvolizuye taki chesnoti virnist chistotu spravedlivist ta miloserdya Dubove listya simvolizuye mogutnist ta dovgovichnist chervona kalina simvol Ukrayini Koloski simvolizuyut bagatstvo a kilkist vidpovidaye chislu naselenih punktiv u gromadi Fortechna vezha pidkreslyuye prinalezhnist gromadi do Ternopilskoyi oblasti a takozh vidobrazhaye miscevi istorichni ukriplennya na shlyahu vorozhih nabigiv Kolindyanskij zamok palac sinya smuzhka simvolizuye golovnu richku Nichlavu Prapor Avtor Olga Ogorenko Prapor ye pryamokutnim polotnishem v proporciyi 90 60 sho skladayetsya z dvoh gorizontalnih smug sinoyi v rivnomu spivvidnoshenni ta vseredini zhovta smuga Sinij kolir simvolizuye shirist virnist viddanist chest blagorodstvo duhovnist chiste nebo ta vodu bezdogannist molodist i zhittyevij rist ta she vkazuye na te sho gromada rozkinulas na beregah richki Nichlava Zhovtij simvolizuye znatnist mogutnist bagatstvo a takozh hristiyanski chesnoti viru spravedlivist miloserdnist ta smirennist i te sho zemli nashoyi gromadi shedri na vrozhayi V centri prapora rozmishenij gerb gromadi Logotip Logotip Kolindyan Avtor Svitlana Savkiv Logotip gromadi vkazuye na nazvu nashoyi gromadi ta zobrazhenij eskiz Kolindyanskogo zamku palacu Religiyacerkva svyatogo Mikolaya arhiyepiskopa Mir Likijskih chudotvorcya PCU murovana 1889 cerkva svyatogo Mikolaya UGKC murovana 2009 Katolickij kostel poch XX st Kaplichki odna na misci budinku de zhiv i pracyuvav Josif Josafat Bilan dvi na chest Nezalezhnosti Ukrayini 1994 r murovani Pam yatkiU lisovomu urochishi Kolo duba rostut dubi Trentovskogo odin z nih chereshatij Mezhovij ponad 360 rokiv diametrom 185 sm visotoyu 24 m Pam yatnikiNasipano simvolichnu Mogilu ukrayinskim sichovim strilcyam yaka znahoditsya na teritoriyi cvintarya Sporudzheno pam yatnik poleglim u nimecko radyanskij vijni voyinam odnoselcyam 1971 pam yatnik muchenikovi za viru o Josifu Josafatovi Bilanu 1999 skulptor V Sadovnik vstanovleno 10 religijnih figur hrestiv pam yatnij hrest Geroyam Nebesnoyi Sotni ta vsim borcyam za vilnu Ukrayinu 2016 Pam yatnij znak hrest na chest skasuvannya panshini Shojnoviyavlena pam yatka istoriyi Roztashovanij v centri sela Vigotovlenij iz kamenyu 2007 r NaselennyaChiselnist naselennya chol 1900 1910 1921 1931 2014 2018 2497 2700 2407 2427 1245 1652Socialna sferaNaprikinci XIX na pochatku XX st v seli buli stvoreni patriotichni organizaciyi i filiyi tovaristv Prosvita Silskij gospodar Ridna shkola ta inshih 1934 r v Kolindyanah vidbuvsya strajk silskogospodarskih robitnikiv Do 2005 pracyuvav mizhshkilnij navchalno virobnichij kombinat Zaraz pracyuye dityachij sadochok Dzvinochok zaviduvachka O A Dunchak budinok kulturi ambulatoriya zagalnoyi praktiki ta simejnoyi medicini apteka vetambulatoriya PAP Nichlava TzOV Tehprodpostach yake volodiye torgovoyu markoyu Kolindyanski produkti PT Yulita ta 7 torgovelnih zakladiv U pdporyadkuvanni gromadi perebuvaye Kolindyanska silska biblioteka Do 2016 roku biblioteka bula filialom Chortkivskoyi rajonnoyi centralizovanoyi bibliotechnoyi sistemi Chortkivskoyi rajonnoyi radi Pri biblioteci pracyuyut klubi za interesami klub tvorchoyi molodi Pershi probi pera internet klub P vutinka gurtok Knizhkova likarnya Oblashtuvannya dorogiU 2020 r po centralnih vulicyah s Kolindyani cherez Cerkovnu i Pidlisnu vstanovili asfalt Doroga vede do hramu kladovisha i dityachogo sadka Dzvinochok Vostannye remontni roboti provodili 100 rokiv tomu 1 listopada 2020 r asfaltni roboti povnistyu zavershili Vidomi lyudiNarodilisya Dmitro Bilinskij 1874 1941 narodnij majster hudozhnoyi rizbi po derevu Josif Bilan svyashenik UGKC vasiliyanin bagatorichnij v yazen komunistichnih taboriv Dmitro Bilinskij Dzhim Gorman spravzh S Kozak sportsmen silach Volodimir Kovalchuk gromadskij diyach mecenat u Franciyi nar 1924 gromadsko kulturnij diyach kooperator Andrij Romanovich nar 1972 sportsmen volejbol trener nar 1949 dirigent nar 1950 muzikant pedagog Boris Cepin nar 1956 majster sportu SRSR z vazhkoyi atletiki Shemlej Josip ukrayinskij movoznavec Mariya Shemlej nar 1934 robitnicya gromadska diyachka Silvestr Vinnickij abo Vinnickij ukrayinskij gromadskij diyach kerivnik Buchackogo povitovogo komitetu UNDO golova Buchackogo Povitovogo soyuzu kooperativ PSK golova Buchackih povitovih filij tovaristv Sokil Lug direktor Buchackoyi filiyi Ukrayinskogo banku Ukrayinbanku skarbnik Buchackoyi povitovoyi filiyi tovaristva Prosvita represovanij na specposelenni v Komi ASSR perebuvav do 1961 r polskij diplomat poet zhurnalist Vira Zelinska 1952 2012 banduristka zasluzhena artistka Ukrayini zasluzhenij vchitel Ukrayini Tetyana Zhovkovska direktor koledzhu Ternopilskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu kandidat ekonomichnih nauk docent kafedri fundamentalnih disciplin kandidat fiziko matematichnih nauk docent kafedri fundamentalnih disciplin Chortkivskogo institutu pidpriyemnictva i biznesu Ternopilskogo nacionalnogo ekonomichnogo universitetu Volodimir Zalishuk nar 1965 ukrayinskij pidpriyemec gromadskij diyach mecenat deputat Svitlana Oleksandrivna Dyachok nar 1982 uchitet metodist ukrayinskoyi movi ta literaturi zarubizhnoyi literaturi trudovogo navchannya Nagorodzhena Pochesnoyu gramotoyu Verhovnoyi Radi Ukrayini Didichi Kornel Gorodiskij posol Galickogo sejmuPrimitki Arhiv originalu za 23 serpnya 2018 Procitovano 4 sichnya 2019 http ukrssr com ua ternop chortkivskiy kolindyani chortkivskiy rayon ternopilska oblast Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR V Uniyat M Fedechko Kolindyani Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 479 ISBN 978 966 457 246 7 Tishenko Kostyantin 2008 Etnomovna istoriya pradavnoyi Ukrayini Kiyiv Akvilon Plyus s 294 ISBN 978 966 2172 02 7 VVRU 2019 1 stor 36 Rishennya Kolindyanskoyi silskoyi radi vid 4 serpnya 2017 roku 355 Pro zatverdzhennya oficijnoyi simvoliki teritorialnoyi ob yednanoyi gromadi Kolindyanskoyi silskoyi radi 9 sichnya 2021 u Wayback Machine Ob yednavchij sobor zakripiv nezalezhnist vid kerovanoyi Rosiyeyu cerkvi Die Presse Ukrinform 2018 17 grudnya Nakaz upravlinnya kulturi Ternopilskoyi ODA vid 27 sichnya 2010 roku 16 Blazhenko A Smakota po kolindyanski vse zh z nami A Blazheko Golos narodu 2016 50 9 grud 29 bereznya 2017 u Wayback Machine S 6 Novinar ternopil future com ua ukr Arhiv originalu za 1 grudnya 2020 Procitovano 16 listopada 2020 Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 920 Reabilitovani istoriyeyu Ternopilska oblast u 5 kn O Bazhan Ye Gasaj P Gucal uporyadniki Ternopil Zbruch 2008 Kn 1 S 584 ISBN 978 966 528 297 6 Daniliv T Organizaciya molodi v Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 282 Daniliv T Organizaciya molodi v Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 284 Kolco V Pracya i rozvitok chitalen t va Prosvita v Buchachchini Buchach i Buchachchina Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya Mihajlo Ostroverha ta inshi Nyu Jork London Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1972 T XXVII S 264 DzherelaKolindyani u sestrinskih Vikiproyektah Portal Ternopilshina Temi u Vikidzherelah Kolindyani u Vikimandrah Kolindyani u Vikishovishi Elksnin S Uniyat V Kolindyani Ternopilskij enciklopedichnij slovnik u 4 t redkol G Yavorskij ta in Ternopil Vidavnicho poligrafichnij kombinat Zbruch 2005 T 2 K O S 137 138 ISBN 966 528 199 2 Pogoreckij V Chortkivshina Istoriko turistichnij putivnik Ternopil Aston 2007 S 181 il ISBN 978 966 308 206 0 Uniyat V Fedechko M Kolindyani Ternopilshina Istoriya mist i sil u 3 t Ternopil TzOV Terno graf 2014 T 3 M Sh S 478 479 ISBN 978 966 457 246 7 Chortkivska okruga Istorichno memuarnij zbirnik red kolegiya O Sonevickoyi ta inshi Parizh Sidnej Toronto NTSh Ukrayinskij arhiv 1974 T XXVII S 923 Kolendziany ws pow czotrkowski Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego Warszawa Druk Wieku 1883 T IV S 262 pol PosilannyaZovnishni videofajli Robocha poyizdka u Chortkivskij rajon na YouTube Pres sluzhba TODA 2016 11 lipnya http www castles com ua kol html 16 sichnya 2021 u Wayback Machine http ukraine kingdom kiev ua region 19 1 kolyndyany php 27 lyutogo 2020 u Wayback Machine Ukrayina Inkognita Kolindyani 18 lyutogo 2020 u Wayback Machine KOLINDYaNI ZAMOK PALAC XVII 1840 r 2011 r 1 listopada 2016 u Wayback Machine