Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Генріх Кіркгайм (нім. Heinrich Kirchheim; нар. 6 квітня 1882, Шенебек, Саксонія — пом. 14 грудня 1973, Люденшайд, Північний Рейн-Вестфалія) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-лейтенант (1942) Вермахту. Кавалер Pour le Mérite (1918) та Лицарського хреста Залізного хреста (1941). Учасник Першої та Другої світових війн. Після провалу заколоту 20 липня був заступником голови «суду військової честі», військово-польового суду, який розглядав справи учасників невдалого перевороту для подальшого відправлення їх до .
| Генріх Кіркгайм | ||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Heinrich Kirchheim | ||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||
| Народження | 6 квітня 1882 Шенебек, Саксонія | |||||||||||||||||||||||
| Смерть | 14 грудня 1973 (91 рік) Люденшайд, Північний Рейн-Вестфалія | |||||||||||||||||||||||
| Країна | Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх | |||||||||||||||||||||||
| Приналежність |  Райхсгеер Рейхсвер Вермахт | |||||||||||||||||||||||
| Вид збройних сил |  Сухопутні війська | |||||||||||||||||||||||
| Рід військ | піхота, гірська піхота | |||||||||||||||||||||||
| Роки служби | 1899–1945 | |||||||||||||||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||||||||||||||||
| Командування | 169-та піхотна дивізія | |||||||||||||||||||||||
| Війни / битви | ||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| |||||||||||||||||||||||
)
)
Біографія
Генріх Кіркгайм народився 6 квітня 1882 року у передмісті Шенебека, Бад-Зальцмені в саксонській провінції. 1 травня 1899 поступив на військову службу фанен-юнкером до [de]. У жовтні отримав перше офіцерське звання лейтенант.
Військова кар'єра
1 жовтня 1904 року відправлений з іншими військовими до німецької колонії у Південно-Західній Африці для придушення повсталих племен гереро і нама. Спроба скинути німецьких експлуататорів була придушена з неймовірною жорстокістю. Колоніальними військами кайзерівської Німеччини було знищено близько 65 000 (до 80 %) людей з племені гереро () і 10 000 (50 %) осіб племені нама (готтентоти) в Німецькій Південно-Західній Африці на території сучасної Намібії в ході жорстокого придушення народного повстання.
10 березня 1914 року Г. Кіркгайм прибув для продовження служби до 4-го магдебурзького єгерського батальйону. Напередодні Першої світової війни, 1 серпня 1914, призначений командиром роти 10-го ганноверського єгерського батальйону. 24 серпня 1914 року під час боїв на Західному фронті при спробі захопити англійську батарею поблизу Камбре дістав поранення в шию. Після лікування повернувся на фронт і в травні 1915 року разом з батальйоном включений до складу новоствореного Альпійського корпусу та переведений до Тіролю. 27 червня 1915 року їх відвідав ерцгерцог Карл який вручив підрозділу знак едельвейсу. Згодом Г. Кіркгайм бився на чолі роти під Верденом. 15 серпня 1916 року був призначений командиром батальйону.
З 1916 по 1918 роки продовжував змагатися на Західному фронтові. У ході четвертої Іпрської битви 25 квітня 1918 Кіркгайм повів свій батальйон на штурм укріплень [en]. Тут він був поранений у голову у наслідок розриву артилерійського снаряду. 12 травня 1918 за визначну мужність та хоробрість у битві його представили на нагородження вищою військовою нагородою імперії — Pour le Mérite, але він її не отримав. Пізніше, в ході оборонної битви між Соммою та Уазою Кіркгайм знову відзначився, командуючи батальйоном, тому він був рекомендований його командиром полку вдруге до нагородження орденом.
Нарешті 13 жовтня 1918 року гауптмана Г.Кіркгайма удостоїли нагороди, ордена Pour le Mérite.
Останні тижні війни Кіркгайм зі своїм батальйоном бився на Балканах, брав участь у веденні ар'єргардних бойових дій у Сербії і Македонії, на Дунаї і Саві, прикриваючи відхід австро-угорських та німецьких військ до Угорщини.
Після капітуляції Німеччини залишився в армії, командував ганноверським єгерським батальйоном «Кіркгайм». З 2 серпня 1919 відряджений до Військового міністерства Пруссії, звідси до міністерства оборони рейху. З початком формування сухопутних військ Рейхсверу командир роти в 17-му піхотному полку. 1 травня 1923 призначений до штабу 1-ї кавалерійської дивізії у Франкфурті-на-Одері, з 15 травня 1926 року — командир батальйону в піхотному полку. З березня 1932 — у запасі, але з приходом до влади нацистів, вже 1 жовтня 1934 року відновився в лавах Збройних сил та отримав призначення на посаду командира навчального батальйону. З 7 березня 1936 — командир Кельнської військової зони, а з 1 червня 1938 — Віденської військової зони.
З початком Другої світової війни продовжував військову службу, 1 жовтня 1939 — командир 276-го піхотного полку 94-ї піхотної дивізії. З 1 грудня 1939 року по 31 січня 1941 — командир 169-ї піхотної дивізії, яка спочатку Французької кампанії перебувала в резерві, а з настанням другої фази битви — операції «Рот» — з червня 1940 року брала участь у розгромі французьких військ.
Після капітуляції французів, 169-та дивізія до кінця року залишалася у складі 1-ї армії генерал-полковника Е. фон Віцлебена для виконання окупаційних функцій в Лотарингії.
1 березня 1941 року генерала Г.Кіркгайма разом з іншими німецькими військовими-експертами по веденню війни в Африці ще з часів Першої світової, призначили до складу спеціальної штабної групи «Лівія», та делегували до італійської . Незабаром експедиційні війська прибули на африканський континент до Італійської Лівії. Невдовзі до Африки прибув генерал Е. Роммель, який не гаючи часу включив цю групу військових експертів до свого штабу, як посилення. У ході першого наступу в Киренаїці в березні-квітні 1941 року, генерал-майор Г. Кіркгайм вів північну групу військ у бій.
4 квітня війська Г. Кіркгайма досягли Бенгазі й поділивши їх на дві колони італійсько-німецькі ударні групи продовжували натиск та просування поздовж дороги Віа Бальбо. Під проводом Роммеля він продовжував битися на півночі Африки за опанування Тобруку, однак у цій битві німці та італійці не змогли опанувати місто та зазнавши втрату більше ніж 1 400 своїх солдатів загиблими, пораненими та зниклими безвісти, відступили. 30 травня 1941 розчарований Кіркгаймом Роммель відсторонив його від командування цією групою та призначив ще одного кавалера Pour le Mérite — генерала Й.фон Равенштайна.
15 червня 1941 генерала Кіркгайма призначили головою спеціальної штабної групи по веденню війни в тропічних умовах при Верховному командуванні сухопутних військ Вермахту. 1 липня 1942 підвищений до військового звання генерал-лейтенант. З 15 березня 1943 він на посаді начальника спеціального штабу в Головному командуванні «Резерв».
2 серпня 1944 року після провалу заколоту 20 липня за наказом генерал-фельдмаршала В. Кейтеля призначений одним з заступників голови «суду військової честі», військово-польового суду, який розглядав справи учасників невдалого перевороту для подальшого відправлення їх до .
З 15 жовтня 1944 до 31 березня 1945 він інспектор у Берліні. З 1 квітня 1945 — у резерві вищого командування. 12 квітня 1945 потрапив у полон до британців, де перебував до 6 жовтня 1947 року.
Нагороди
- Медаль «За кампанію в Південно-Західній Африці» в бронзі
- Орден Корони (Пруссія) 4-го класу з мечами
Перша світова війна
- Залізний хрест 2-го і 1-го класу
- Королівський орден дому Гогенцоллернів, лицарський хрест з мечами
- Орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу з мечами
- Хрест «За військові заслуги» (Мекленбург-Шверін) 2-го класу
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою
- Pour le Mérite (13 жовтня 1918)
- Нагрудний знак «За поранення» в чорному
Міжвоєнний період
- Хрест «За вислугу років» (Пруссія)
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років)
Друга світова війна
- Застібка до Залізного хреста 2-го і 1-го класу
- Лицарський хрест Залізного хреста (14 травня 1941)
- Срібна медаль «За військову доблесть» (Італія)
- Нарукавна стрічка «Африка»
Див. також
Література
- Bradley, Dermot (2002). Die Generale des Heeres 1921—1945 — Band 6; HO-KL (HOCHBAUM-KLUTMANN). Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag.
- Fellgiebel, Walther-Peer (2000). Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939—1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile. Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. .(нім.)
- Scherzer, Veit (2007). Ritterkreuzträger 1939—1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives. Jena, Germany: Scherzers Miltaer-Verlag. .(нім.)
Посилання
- . на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 26 серпня 2016.(нім.)
- Kirchheim, Heinrich [ 5 вересня 2016 у Wayback Machine.] — нагороди генерала-лейтенанта Кіркгайма (англ.)
- Generalleutnant Heinrich Kirchheim [ 23 березня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Genrih Kirkgajm nim Heinrich Kirchheim nar 6 kvitnya 1882 Shenebek Saksoniya pom 14 grudnya 1973 Lyudenshajd Pivnichnij Rejn Vestfaliya nimeckij voyenachalnik chasiv Tretogo Rejhu general lejtenant 1942 Vermahtu Kavaler Pour le Merite 1918 ta Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 1941 Uchasnik Pershoyi ta Drugoyi svitovih vijn Pislya provalu zakolotu 20 lipnya buv zastupnikom golovi sudu vijskovoyi chesti vijskovo polovogo sudu yakij rozglyadav spravi uchasnikiv nevdalogo perevorotu dlya podalshogo vidpravlennya yih do Genrih KirkgajmHeinrich KirchheimNarodzhennya6 kvitnya 1882 1882 04 06 Shenebek SaksoniyaSmert14 grudnya 1973 1973 12 14 91 rik Lyudenshajd Pivnichnij Rejn VestfaliyaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver VermahtVid zbrojnih sil Suhoputni vijskaRid vijskpihota girska pihotaRoki sluzhbi1899 1945Zvannya General lejtenantKomanduvannya169 ta pihotna diviziyaVijni bitviPridushennya povstannya plemen gerero i nama Persha svitova vijna Zahidnij front Verdenska bitva Bitva na Sommi 1918 Balkanskij TVD Druga svitova vijna Zahidnij front Francuzka kampaniya Balkanska kampaniya Pivnichno Afrikanska kampaniya Kampaniya v Livijskij pusteli Operaciya Zonenblume Obloga TobrukaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Orden Pour le Merite Prussiya Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Medal Za kampaniyu v Pivdenno Zahidnij Africi Licarskij hrest ordena domu Gogencollerniv z mechami na vijskovij strichci Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin Hrest Za zaslugi u vijni Saksen Mejningen Orden Zaliznoyi Koroni 3 stupenya Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina Za poranennya nagrudnij znak Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Kavaler sribnoyi medali Za vijskovu doblest Italiya Narukavna strichka Afrika BiografiyaGenrih Kirkgajm narodivsya 6 kvitnya 1882 roku u peredmisti Shenebeka Bad Zalcmeni v saksonskij provinciyi 1 travnya 1899 postupiv na vijskovu sluzhbu fanen yunkerom do de U zhovtni otrimav pershe oficerske zvannya lejtenant Vijskova kar yera 1 travnya 1899 fanen yunker 27 sichnya 1900 fenrih 18 zhovtnya 1900 lejtenant 10 lyutogo 1910 oberlejtenant 15 veresnya 1914 gauptman 1 kvitnya 1923 major 1 listopada 1928 oberstlejtenant 11 kvitnya 1931 oberst 1 lipnya 1940 general major 1 lipnya 1942 general lejtenant 1 zhovtnya 1904 roku vidpravlenij z inshimi vijskovimi do nimeckoyi koloniyi u Pivdenno Zahidnij Africi dlya pridushennya povstalih plemen gerero i nama Sproba skinuti nimeckih ekspluatatoriv bula pridushena z nejmovirnoyu zhorstokistyu Kolonialnimi vijskami kajzerivskoyi Nimechchini bulo znisheno blizko 65 000 do 80 lyudej z plemeni gerero i 10 000 50 osib plemeni nama gottentoti v Nimeckij Pivdenno Zahidnij Africi na teritoriyi suchasnoyi Namibiyi v hodi zhorstokogo pridushennya narodnogo povstannya Nimecka kinnota u Nimeckij Pivdenno Zahidnij Africi na teritoriyi suchasnoyi Namibiyi v hodi zhorstokogo pridushennya narodnogo povstannya plemen gerero i nama 10 bereznya 1914 roku G Kirkgajm pribuv dlya prodovzhennya sluzhbi do 4 go magdeburzkogo yegerskogo bataljonu Naperedodni Pershoyi svitovoyi vijni 1 serpnya 1914 priznachenij komandirom roti 10 go gannoverskogo yegerskogo bataljonu 24 serpnya 1914 roku pid chas boyiv na Zahidnomu fronti pri sprobi zahopiti anglijsku batareyu poblizu Kambre distav poranennya v shiyu Pislya likuvannya povernuvsya na front i v travni 1915 roku razom z bataljonom vklyuchenij do skladu novostvorenogo Alpijskogo korpusu ta perevedenij do Tirolyu 27 chervnya 1915 roku yih vidvidav ercgercog Karl yakij vruchiv pidrozdilu znak edelvejsu Zgodom G Kirkgajm bivsya na choli roti pid Verdenom 15 serpnya 1916 roku buv priznachenij komandirom bataljonu Osobovij sklad 10 go gannoverskogo yegerskogo bataljonu 27 serpnya 1914 Z 1916 po 1918 roki prodovzhuvav zmagatisya na Zahidnomu frontovi U hodi chetvertoyi Iprskoyi bitvi 25 kvitnya 1918 Kirkgajm poviv svij bataljon na shturm ukriplen en Tut vin buv poranenij u golovu u naslidok rozrivu artilerijskogo snaryadu 12 travnya 1918 za viznachnu muzhnist ta horobrist u bitvi jogo predstavili na nagorodzhennya vishoyu vijskovoyu nagorodoyu imperiyi Pour le Merite ale vin yiyi ne otrimav Piznishe v hodi oboronnoyi bitvi mizh Sommoyu ta Uazoyu Kirkgajm znovu vidznachivsya komanduyuchi bataljonom tomu vin buv rekomendovanij jogo komandirom polku vdruge do nagorodzhennya ordenom Nareshti 13 zhovtnya 1918 roku gauptmana G Kirkgajma udostoyili nagorodi ordena Pour le Merite Ostanni tizhni vijni Kirkgajm zi svoyim bataljonom bivsya na Balkanah brav uchast u vedenni ar yergardnih bojovih dij u Serbiyi i Makedoniyi na Dunayi i Savi prikrivayuchi vidhid avstro ugorskih ta nimeckih vijsk do Ugorshini Pislya kapitulyaciyi Nimechchini zalishivsya v armiyi komanduvav gannoverskim yegerskim bataljonom Kirkgajm Z 2 serpnya 1919 vidryadzhenij do Vijskovogo ministerstva Prussiyi zvidsi do ministerstva oboroni rejhu Z pochatkom formuvannya suhoputnih vijsk Rejhsveru komandir roti v 17 mu pihotnomu polku 1 travnya 1923 priznachenij do shtabu 1 yi kavalerijskoyi diviziyi u Frankfurti na Oderi z 15 travnya 1926 roku komandir bataljonu v pihotnomu polku Z bereznya 1932 u zapasi ale z prihodom do vladi nacistiv vzhe 1 zhovtnya 1934 roku vidnovivsya v lavah Zbrojnih sil ta otrimav priznachennya na posadu komandira navchalnogo bataljonu Z 7 bereznya 1936 komandir Kelnskoyi vijskovoyi zoni a z 1 chervnya 1938 Videnskoyi vijskovoyi zoni Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni prodovzhuvav vijskovu sluzhbu 1 zhovtnya 1939 komandir 276 go pihotnogo polku 94 yi pihotnoyi diviziyi Z 1 grudnya 1939 roku po 31 sichnya 1941 komandir 169 yi pihotnoyi diviziyi yaka spochatku Francuzkoyi kampaniyi perebuvala v rezervi a z nastannyam drugoyi fazi bitvi operaciyi Rot z chervnya 1940 roku brala uchast u rozgromi francuzkih vijsk Pislya kapitulyaciyi francuziv 169 ta diviziya do kincya roku zalishalasya u skladi 1 yi armiyi general polkovnika E fon Viclebena dlya vikonannya okupacijnih funkcij v Lotaringiyi 1 bereznya 1941 roku generala G Kirkgajma razom z inshimi nimeckimi vijskovimi ekspertami po vedennyu vijni v Africi she z chasiv Pershoyi svitovoyi priznachili do skladu specialnoyi shtabnoyi grupi Liviya ta deleguvali do italijskoyi Nezabarom ekspedicijni vijska pribuli na afrikanskij kontinent do Italijskoyi Liviyi Nevdovzi do Afriki pribuv general E Rommel yakij ne gayuchi chasu vklyuchiv cyu grupu vijskovih ekspertiv do svogo shtabu yak posilennya U hodi pershogo nastupu v Kirenayici v berezni kvitni 1941 roku general major G Kirkgajm viv pivnichnu grupu vijsk u bij 4 kvitnya vijska G Kirkgajma dosyagli Bengazi j podilivshi yih na dvi koloni italijsko nimecki udarni grupi prodovzhuvali natisk ta prosuvannya pozdovzh dorogi Via Balbo Pid provodom Rommelya vin prodovzhuvav bitisya na pivnochi Afriki za opanuvannya Tobruku odnak u cij bitvi nimci ta italijci ne zmogli opanuvati misto ta zaznavshi vtratu bilshe nizh 1 400 svoyih soldativ zagiblimi poranenimi ta zniklimi bezvisti vidstupili 30 travnya 1941 rozcharovanij Kirkgajmom Rommel vidstoroniv jogo vid komanduvannya ciyeyu grupoyu ta priznachiv she odnogo kavalera Pour le Merite generala J fon Ravenshtajna 15 chervnya 1941 generala Kirkgajma priznachili golovoyu specialnoyi shtabnoyi grupi po vedennyu vijni v tropichnih umovah pri Verhovnomu komanduvanni suhoputnih vijsk Vermahtu 1 lipnya 1942 pidvishenij do vijskovogo zvannya general lejtenant Z 15 bereznya 1943 vin na posadi nachalnika specialnogo shtabu v Golovnomu komanduvanni Rezerv 2 serpnya 1944 roku pislya provalu zakolotu 20 lipnya za nakazom general feldmarshala V Kejtelya priznachenij odnim z zastupnikiv golovi sudu vijskovoyi chesti vijskovo polovogo sudu yakij rozglyadav spravi uchasnikiv nevdalogo perevorotu dlya podalshogo vidpravlennya yih do Z 15 zhovtnya 1944 do 31 bereznya 1945 vin inspektor u Berlini Z 1 kvitnya 1945 u rezervi vishogo komanduvannya 12 kvitnya 1945 potrapiv u polon do britanciv de perebuvav do 6 zhovtnya 1947 roku NagorodiMedal Za kampaniyu v Pivdenno Zahidnij Africi v bronzi Orden Koroni Prussiya 4 go klasu z mechami Persha svitova vijna Zaliznij hrest 2 go i 1 go klasu Korolivskij orden domu Gogencollerniv licarskij hrest z mechami Orden Za zaslugi Bavariya 4 go klasu z mechami Hrest Za vijskovi zaslugi Meklenburg Shverin 2 go klasu Orden Zaliznoyi Koroni 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu Hrest Za vijskovi zaslugi Avstro Ugorshina 3 go klasu z vijskovoyu vidznakoyu Pour le Merite 13 zhovtnya 1918 Nagrudnij znak Za poranennya v chornomu Mizhvoyennij period Hrest Za vislugu rokiv Prussiya Pochesnij hrest veterana vijni z mechami Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go 3 go 2 go i 1 go klasu 25 rokiv Druga svitova vijna Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go i 1 go klasu Licarskij hrest Zaliznogo hresta 14 travnya 1941 Sribna medal Za vijskovu doblest Italiya Narukavna strichka Afrika Div takozhGans fon Shponek Gustav Anton fon Vitersgajm Gans fon Obstfelder Martin Vandel Giacint graf fon Shtrahvitc Alfred German RajngardtLiteraturaBradley Dermot 2002 Die Generale des Heeres 1921 1945 Band 6 HO KL HOCHBAUM KLUTMANN Osnabruck Germany Biblio Verlag Fellgiebel Walther Peer 2000 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Die Inhaber der hochsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile Friedberg Germany Podzun Pallas ISBN 978 3 7909 0284 6 nim Scherzer Veit 2007 Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives Jena Germany Scherzers Miltaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 nim Posilannya na lexikon der wehrmacht de Arhiv originalu za 8 bereznya 2016 Procitovano 26 serpnya 2016 nim Kirchheim Heinrich 5 veresnya 2016 u Wayback Machine nagorodi generala lejtenanta Kirkgajma angl Generalleutnant Heinrich Kirchheim 23 bereznya 2016 u Wayback Machine PrimitkiKomanduvannya vijskovimi formuvannyami ustanovami Tretogo Rejhu Poperednik general lejtenant Filipp Myuller Gebgard komandir 169 yi pihotnoyi diviziyi 1 grudnya 1939 1 lyutogo 1941 Nastupnik general lejtenant Kurt Dittmar