Філіпп Мюллер-Гебгард

Філіпп Мюррер-Гебгард (нім. Philipp Müller-Gebhard; 15 жовтня 1889, Гайдельберг — 2 липня 1970, Людвігсбург) — німецький воєначальник, генерал-лейтенант вермахту. Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста.

Філіпп Мюллер-Гебгард
нім. Philipp Müller-Gebhard
Народився	15 жовтня 1889(1889-10-15) Гайдельберг, Велике герцогство Баден, Німецька імперія
Помер	2 липня 1970(1970-07-02) (80 років) Людвігсбург, Штутгарт, Баден-Вюртемберг, ФРН
Країна	Німеччина
Діяльність	офіцер
Знання мов	німецька
Учасник	Перша світова війна
Військове звання	Генерал-лейтенант
Нагороди	Лицарський хрест Залізного хреста () Застібка до Залізного хреста 1-го класу () Застібка до Залізного хреста 2-го класу Золотий німецький хрест Залізний хрест 1-го класу Залізний хрест 2-го класу Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу Почесний хрест ветерана війни (для учасників бойових дій) Медаль «За Атлантичний вал» Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» () Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42» Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» Офіцер ордена Зірки Румунії Нарукавна стрічка «Африка» Кримський щит
Унтер-офіцер (18 грудня 1908) Фенріх (20 квітня 1909) Лейтенант (27 січня 1910) Оберлейтенант (27 січня 1915) Гауптман (18 квітня 1917) Оберстлейтенант (1 червня 1935) Оберст (20 квітня 1936) Генерал-майор (1 січня 1940) Генерал-лейтенант (1 січня 1942) Нагороди Залізний хрест 2-го класу (14 жовтня 1914) 1-го класу (6 червня 1915) Почесний хрест ветерана війни з мечами Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го, 3-го, 2-го і 1-го класу (25 років) (2 жовтня 1936) — отримав 4 медалі одночасно. Застібка до Залізного хреста 2-го класу (25 жовтня 1939) 1-го класу (19 травня 1942) Медаль «За Атлантичний вал» (28 лютого 1940) Медаль «За італо-німецьку кампанію в Африці» (Італія) (27 травня 1942) (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42») (5 серпня 1942) Кримський щит (23 серпня 1942) Лицарський хрест Залізного хреста (3 вересня 1942) Медаль «Хрестовий похід проти комунізму» (Румунія) (28 вересня 1942) Орден Зірки Румунії, офіцерський хрест з мечами і стрічкою за хоробрість (4 грудня 1942) Німецький хрест в золоті (10 лютого 1944) Нарукавна стрічка «Африка» (16 травня 1944) Література Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002 Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939—1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003, ISBN 1-874622-46-9 Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941—1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001, Wolfgang Keilig: Die Generale des Heeres. Podzun-Pallas-Verlag, Friedberg 1983, S. 234. Veit Scherzer: Ritterkreuzträger 1939—1945. Die Inhaber des Eisernen Kreuzes von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündete Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchivs. 2. Auflage. Scherzers Militaer-Verlag, Ranis/Jena 2007, ISBN 978-3-938845-17-2. Командування військовими формуваннями (установами) Третього Рейху Попередник: сформована командир 387-ї піхотної дивізії 28 листопада — 1 грудня 1939 Наступник: оберст Генріх Кіркгайм Попередник: генерал танкових військ Ервін Роммель командир корпусу «Африка» 1 — 15 вересня 1941 Наступник: генерал танкових військ Людвіг Крювель Попередник: генерал від інфантерії Франц Маттенклотт командир 72-ї піхотної дивізії 6 листопада 1941 — 10 липня 1942 Наступник: генерал-майор Курт Суше Попередник: генерал-майор Курт Суше командир 72-ї піхотної дивізії 24 листопада 1942 — 17 лютого 1943 Наступник: генерал-лейтенант граф Ральф фон Оріола Попередник: генерал-лейтенант граф Ральф фон Оріола командир 72-ї піхотної дивізії 3 травня — 1 листопада 1943 Наступник: генерал-лейтенант Ервін Менні