Генерал капітанство Філіппіни ісп Capitanía General de las Filipinas адміністративно територіальна одиниця Іспанської ім

	Королівство Тондо
	Конфедерація Маджа-ас
	Раджанат Себу
	Султанат Магунданао
	Султанат Сулу

Тагалозька республіка
Перша Філіппінська республіка
Німецька Нова Гвінея

Вікісховище має мультимедійні дані
за темою: Генерал-капітанство Філіппіни

Номінально генерал-капітанства входили до складу того чи іншого віце-королівства, але фактично підпорядковувалися безпосередньо метрополії. З 1822 року на посаду генерал-капітана почали обирати серед військових.

Історія

Перший іспанський король Філліп II під час якого відбулася колонізація. Робота художника Рубенса

Філіппінські жінки під час іспанської колонізації. Робота художника Ендрюса

У 1565 році після завоювання Філіппін іспанцями, архіпелаг Палау та низка інших іспанських островів у Тихому океані стали підпорядковуватися території генерал-капітанства Філіппін, створеного в 1574 році як частина іспанської Східної Індії зі столицею, розташованою в колоніальному центрі Маніли. У підпорядкуванні генерал-капітанства були не тільки Філіппінські острови, а й вся Іспанська Ост-Індія. Проте іспанці на острові з'явилися з початком проповідництва лише з кінця XVII ст., а фактично їхнє керування почалося з XVIII ст.

У ході реформ Бурбонів королівським декретом від 17 липня 1784 року в Манілі було утворено інтендантство, якому передали питання економіки й фінансів, а в наступні роки були створені додаткові інтендантства на багатьох островах колонії, проте в 1787 році вони були ліквідовані, а їхні функції повернуті у відання генерал-капітанства.

На початку всі генеральні капітани призначалися серед цивільних, але з 1822 року в зв'язку з повстаннями в іспанських колоніях вони почали обиратися серед військових. Протягом другої половини ХІХ ст. були створені на більшості островів були створені органи місцевого самоврядування та військові поселення.

Існування генерал-капітанства припинилося в 1898 році, коли філіппінськими повстанцями була проголошена Перша Філіппінська республіка. В результаті іспансько-американської війни 1898 року більшість тихоокеанських островів, що належали Іспанії перейшло під контроль США, а решта в 1899 році були продані Німецькій колоніальній імперії.

Іспансько-філіппінське песо

10 іспансько-філіппінських песо, 1896 рік

8 мексиканських реалів з надкарбованими китайськими ієрогліфами

До Маніли та до інших іспанських колоній до 1890-х років транспортувалися мексиканські срібні песо, де обмінювалися на китайські та філіппінські товари, тоді як срібло було єдиним товаром на який погоджувалися здійснювати обмін китайські купці. У торгівлі іспанські долари та мексиканські песо часто надкарбовувалися китайськими ієрогліфами, які підтверджували те, що монета була перевірена на справжність авторитетним торговцем. Також на великих срібних та золотих іспанських монетах та монетах Латинської Америки надкарбовувалися під короною ініціали іспанських монархів. Специфікації іспанського долара стали стандартом для торгівлі на Далекому Сході, згодом із західними державами, що випускають торгові долари, та прирівнювалися до колоніальних валют з британськими, португальськими та ін. Перші китайські юані колоніального періоду мали ту саму ж монетарну систему, що й іспанський долар. Нова назва юань китайською означала долар. В самому Китаї довгий час вагово-грошовою одиницею залишався таель. Водночас, починаючи з 1750-х років карбувалися дрібні спеціальні монети для генерал-капітанства. В період 1852-1898 році карбувалися срібні сентімо та песо для генерал-капітанства номіналами 10, 20, 50 центімо, 1 песо, та в золоті 2 та 4 песо.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою:
Іспанський колоніальний період у Філіппінах

Література

García-Gallo, Alfonso (1979). La Capitanía general como institución de gobierno político en España e Indias en el siglo XVIII. Memoria del Tercer Congreso Venezolano de Historia: 537—582.(ісп.)
Muro Orejón, ntonio (1989). Lecciones de Historia del Derecho hispano-indiano. . {{}}: Проігноровано |journal= ()(ісп.)
Sánchez Bella, Ismael; De la Hera, Alberto; y Díaz Rementería, Carlos (1992). Historia del Derecho Indiano. . {{}}: Проігноровано |journal= ()(ісп.)
Anes, Gonzalo (1975): El Antiguo Régimen: Los Borbones. Volume IV da Historia de España Alfaguara dirixida por Miguel Artola. Madrid: Alianza Editorial/Alfguara. , cap. 6, La orgnización política y administrativa, pp. 295–340, e cap. 8, La América española en el siglo XVIII, pp. 435–445.(ісп.)
Sánchez Bella, Ismael; De la Hera, Alberto e Díaz Rementería, Carlos (1992): Historia del Derecho Indiano. Madrid: Editorial MAPFRE S.A. (ісп.)
Cf. William Henry Scott, Cracks in the Parchment Curtain, Quezon City: 1998, p. 4. Also cf. Antonio Morga, Sucessos de las Islas Filipinas, 2nd ed., Paris: 1890, p. xxxiii(ісп.).
Cf. BLAIR, Emma Helen & ROBERTSON, James Alexander, eds. (1911). The Philippine Islands, 1493–1803. Volume 03 of 55 (1493-1803). Historical introduction and additional notes by Edward Gaylord BOURNE. Cleveland, Ohio: Arthur H. Clark Company. . OCLC 769945704(англ.).
Cf. BLAIR, Emma Helen & ROBERTSON, James Alexander, eds. (1911). "Explorations by early navigators, descriptions of the islands and their peoples, their history and records of the catholic missions, as related in contemporaneous books and manuscripts, showing the political, economic, commercial and religious conditions of those islands from their earliest relations with European nations to the beginning of the nineteenth century.", pp. 15 – 16(англ.).
Cf. BLAIR, Emma Helen & ROBERTSON, James Alexander, eds. (1911). The Philippine Islands, 1493–1803. Volume 03 of 55 (1493-1803). Historical introduction and additional notes by Edward Gaylord BOURNE. Cleveland, Ohio: Arthur H. Clark Company. . OCLC 769945704(англ.)
Enciclopedia GER Archived July 23, 2011, at the Wayback Machine(англ.).
Biblioteca de legislación ultramarina en forma de diccionario alfabético. Pág. 621. Compilado por: José María Zamora y Coronado. Editor: Impr. de J. M. Alegria, 1845(ісп.)
Memorias históricas y estadísticas de Filipinas y particularmente de la grande isla de Luzon. Author: Rafael Díaz Arenas. Publicado por Imprenta del Diario de Manila, 1830(ісп.)