Гелікопріон (Helicoprion) — рід хрящових риб кам'яновугільної і пермської епох. Вперше описаний О. П. Карпінським в 1899 році. Основою для опису послужила так звана зубна спіраль, знайдена в Пермській губернії в 1897 році краєзнавцем О. Г. Безсоновим. На підставі будови зубів Карпінський відніс знайдений витвір до едестидів, акулоподібних (або хімероподібних) палеозойських риб.
Гелікопріон | |
---|---|
Helicoprion bessonovi | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Тварини (Animalia) |
Тип: | Хордові (Chordata) |
Клас: | Хрящові риби (Chondrichthyes) |
Ряд: | † |
Родина: | † |
Рід: | †Гелікопріон (Helicoprion) Karpinsky, 1899 |
Типовий вид | |
Helicoprion bessonowi Karpinsky, 1899 | |
Види | |
| |
Вікісховище: Helicoprion |
«Зубна спіраль»
«Зубна спіраль» виявилася зовсім загадковим утворенням. Карпінський припустив, що спіраль розташовувалася на носі риби. Ця думка зберігалася в літературі довгі роки (наприклад, така реконструкція представлена у фундаментальному виданні «Основи палеонтології», виданому в 1960-х роках).
Втім, ще в XIX ст. пропонувалися і альтернативні гіпотези — наприклад, спіраль могла знаходитися на передньому спинному або на хвостовому плавці. Існувало припущення, що спіраль могла бути рухомою (типу іграшки «тещин язик»).
Між тим, вже в 1930-х роках були описані рештки щелеп близькоспорідненої . У цієї риби з пермських відкладень Гренландії зубна спіраль перебувала на симфізі нижньої щелепи, в спеціальній порожнині. Логічно було припустити подібну будову і у гелікопріона. (Цікаво, що вже на одній з ілюстрацій початку XX століття гелікопріон представлений саме зі спіраллю на нижній щелепі, а в фундаментальному керівництві з палеонтології 1902 р. спіраль гелікопріона названо сімфізною.) Тим не менш, такі реконструкції стали загальновизнаними лише в 1970-х роках і пізніше.
Повні рештки гелікопріона досі не знайдені. Не цілком ясно, як саме росла спіраль. Спочатку вважалося, що найбільші зуби — найновіші і, відповідно, розташовувалися ближче до місця кріплення «спіралі» на щелепі (нижня щелепа могла бути загнута вниз). Академік Л. П. Татаринов вважав це малоймовірним — швидше за все, зуби росли від центру спіралі, і найдрібніші зуби — наймолодші. Це підтверджується напрямком «шпор» на зубах — у всіх споріднених видів вони спрямовані назад. У міру росту більш великі старі зуби виштовхувалися вперед і скидалися. Спіраль була «упакована» в сімфізну порожнину і зовні було видно лише великі «старі» зуби. Верхня щелепа мала звичайну будову, ростра могла бути досить довгою.
Остання за часом опублікування (2008) гіпотеза, висунута американським палеонтологом Р. Пруді, припускає розміщення спіралі в районі глотки. Пруді припустив, що спіраль являє собою глоткові зуби, при цьому зовні вона була не видна. Він обґрунтовує своє припущення відсутністю слідів зносу на зубах, а також міркуваннями гідродинаміки.
Будова тіла залишається невідомою. У близького роду фаденія немає анального та черевних плавців, хвостовий плавець півмісяцевий симетричний. Цікаво, що у багатьох (а до цієї групи відносять і едестидів, і гелікопріонід) крім зубної спіралі на сімфізі є і ряди давлячих зубів на щелепах. Таке поєднання форми тіла пелагічної риби і давлячих зубів здається досить дивним. Тому припущення, що гелікопріон «виорюючий» молюсків з морського дна може бути помилковим. Не виключено, що гелікопріон і споріднені йому форми харчувалися . У такому разі спіраль дозволяла, наприклад, обрізати щупальця, а щелепні зуби — розчавити раковини. Але, можливо, гелікопріони харчувалися рибою (спіраль завдавала жертві серйозні рани, а інші зуби дозволяли з'їсти товстолусчасту здобич). Спіралі на зубному сімфізі відомі у акантодів і , але в жодної іншої риби спіраль не є настільки розвиненою (2-3 обороти). Сучасні риби не дають нам ніякого прикладу подібного зубного оснащення.
Діаметр спіралі типового виду гелікопріона досягав 25 см. Це передбачає довжину всієї риби близько 2-3 м. У літературі описані спіралі до 90 см в діаметрі. Довжина їх власника могла доходити до 9-12 м. Типовий вид — H. bessonovi з ранньої пермі (артнинського ярусу) Приуралля. Описано близько 6-7 видів, з ранньої — пізньої пермі Європи, Азії, Австралії та Північної Америки. До родини Agassizodontidae (Helicoprionidae) відносять приблизно 6 родів, поширених від раннього карбону до пізньої пермі усіх материків. Ці риби — не акули в сучасному сенсі слова, а представники примітивних хрящових, близьких до предків химер і акул.
Види Helicoprion
- H. ferrieri
- H. sierrensis
- H. nevadensis
- H. davish
- H. bessonovi
- H. ergasaminon
- H. mexicanus
Див. також
Література
- Татаринов Л. П. Очерки теории эволюции. — М.: Наука, 1987. — С. 52-55.
- Основы палеонтологии: бесчелюстные и рыбы / Отв. Ред. Д. В. Обручев. — М.: Наука, 1964. — С. 251–254.
Посилання
- Гелікопріон [ 24 лютого 2020 у Wayback Machine.]
- http://paleobiology.si.edu/helicoprion/index.html [ 13 грудня 2012 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gelikoprion Helicoprion rid hryashovih rib kam yanovugilnoyi i permskoyi epoh Vpershe opisanij O P Karpinskim v 1899 roci Osnovoyu dlya opisu posluzhila tak zvana zubna spiral znajdena v Permskij guberniyi v 1897 roci krayeznavcem O G Bezsonovim Na pidstavi budovi zubiv Karpinskij vidnis znajdenij vitvir do edestidiv akulopodibnih abo himeropodibnih paleozojskih rib Gelikoprion Period isnuvannya 290 270 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ NHelicoprion bessonoviBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Hryashovi ribi Chondrichthyes Ryad Rodina Rid Gelikoprion Helicoprion Karpinsky 1899Tipovij vidHelicoprion bessonowi Karpinsky 1899VidiH bessonowi Karpinsky 1899 H davisii Woodward 1886 H ergasaminon Bendix Almgreen 1966 H karpinskii Obruchev 1953 H mexicanus Mullerried 1945 H svalis Siedlecki 1970Vikishovishe Helicoprion Zubna spiral Zubna spiral Helicoprion bessonovi Zubna spiral viyavilasya zovsim zagadkovim utvorennyam Karpinskij pripustiv sho spiral roztashovuvalasya na nosi ribi Cya dumka zberigalasya v literaturi dovgi roki napriklad taka rekonstrukciya predstavlena u fundamentalnomu vidanni Osnovi paleontologiyi vidanomu v 1960 h rokah Vtim she v XIX st proponuvalisya i alternativni gipotezi napriklad spiral mogla znahoditisya na perednomu spinnomu abo na hvostovomu plavci Isnuvalo pripushennya sho spiral mogla buti ruhomoyu tipu igrashki teshin yazik Mizh tim vzhe v 1930 h rokah buli opisani reshtki shelep blizkosporidnenoyi U ciyeyi ribi z permskih vidkladen Grenlandiyi zubna spiral perebuvala na simfizi nizhnoyi shelepi v specialnij porozhnini Logichno bulo pripustiti podibnu budovu i u gelikopriona Cikavo sho vzhe na odnij z ilyustracij pochatku XX stolittya gelikoprion predstavlenij same zi spirallyu na nizhnij shelepi a v fundamentalnomu kerivnictvi z paleontologiyi 1902 r spiral gelikopriona nazvano simfiznoyu Tim ne mensh taki rekonstrukciyi stali zagalnoviznanimi lishe v 1970 h rokah i piznishe Povni reshtki gelikopriona dosi ne znajdeni Ne cilkom yasno yak same rosla spiral Spochatku vvazhalosya sho najbilshi zubi najnovishi i vidpovidno roztashovuvalisya blizhche do miscya kriplennya spirali na shelepi nizhnya shelepa mogla buti zagnuta vniz Akademik L P Tatarinov vvazhav ce malojmovirnim shvidshe za vse zubi rosli vid centru spirali i najdribnishi zubi najmolodshi Ce pidtverdzhuyetsya napryamkom shpor na zubah u vsih sporidnenih vidiv voni spryamovani nazad U miru rostu bilsh veliki stari zubi vishtovhuvalisya vpered i skidalisya Spiral bula upakovana v simfiznu porozhninu i zovni bulo vidno lishe veliki stari zubi Verhnya shelepa mala zvichajnu budovu rostra mogla buti dosit dovgoyu Ostannya za chasom opublikuvannya 2008 gipoteza visunuta amerikanskim paleontologom R Prudi pripuskaye rozmishennya spirali v rajoni glotki Prudi pripustiv sho spiral yavlyaye soboyu glotkovi zubi pri comu zovni vona bula ne vidna Vin obgruntovuye svoye pripushennya vidsutnistyu slidiv znosu na zubah a takozh mirkuvannyami gidrodinamiki Budova tila zalishayetsya nevidomoyu U blizkogo rodu fadeniya nemaye analnogo ta cherevnih plavciv hvostovij plavec pivmisyacevij simetrichnij Cikavo sho u bagatoh a do ciyeyi grupi vidnosyat i edestidiv i gelikoprionid krim zubnoyi spirali na simfizi ye i ryadi davlyachih zubiv na shelepah Take poyednannya formi tila pelagichnoyi ribi i davlyachih zubiv zdayetsya dosit divnim Tomu pripushennya sho gelikoprion vioryuyuchij molyuskiv z morskogo dna mozhe buti pomilkovim Ne viklyucheno sho gelikoprion i sporidneni jomu formi harchuvalisya U takomu razi spiral dozvolyala napriklad obrizati shupalcya a shelepni zubi rozchaviti rakovini Ale mozhlivo gelikoprioni harchuvalisya riboyu spiral zavdavala zhertvi serjozni rani a inshi zubi dozvolyali z yisti tovstoluschastu zdobich Spirali na zubnomu simfizi vidomi u akantodiv i ale v zhodnoyi inshoyi ribi spiral ne ye nastilki rozvinenoyu 2 3 oboroti Suchasni ribi ne dayut nam niyakogo prikladu podibnogo zubnogo osnashennya Helicoprion ferreri z rannoyi permi SShA Rekonstrukciya u varianti z korotkoyu mordoyu Diametr spirali tipovogo vidu gelikopriona dosyagav 25 sm Ce peredbachaye dovzhinu vsiyeyi ribi blizko 2 3 m U literaturi opisani spirali do 90 sm v diametri Dovzhina yih vlasnika mogla dohoditi do 9 12 m Tipovij vid H bessonovi z rannoyi permi artninskogo yarusu Priurallya Opisano blizko 6 7 vidiv z rannoyi piznoyi permi Yevropi Aziyi Avstraliyi ta Pivnichnoyi Ameriki Do rodini Agassizodontidae Helicoprionidae vidnosyat priblizno 6 rodiv poshirenih vid rannogo karbonu do piznoyi permi usih materikiv Ci ribi ne akuli v suchasnomu sensi slova a predstavniki primitivnih hryashovih blizkih do predkiv himer i akul Vidi HelicoprionH ferrieri H sierrensis H nevadensis H davish H bessonovi H ergasaminon H mexicanusDiv takozhEdestusLiteraturaTatarinov L P Ocherki teorii evolyucii M Nauka 1987 S 52 55 Osnovy paleontologii beschelyustnye i ryby Otv Red D V Obruchev M Nauka 1964 S 251 254 PosilannyaGelikoprion 24 lyutogo 2020 u Wayback Machine http paleobiology si edu helicoprion index html 13 grudnya 2012 u Wayback Machine