Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ге́льмут фон Па́нвіц (нім. Helmuth von Pannwitz; 14 жовтня 1898 — 16 січня 1947) — німецький військовий діяч, кавалерист.
| Гельмут фон Панвіц | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| нім. Helmuth von Pannwitz | ||||||||||||||||
 Генерал Гельмут фон Панвіц третій зліва в передньому ряду | ||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | нім. Helmuth von Pannwitz | |||||||||||||||
| Народження | 14 жовтня 1898 Олесно, Німецька імперія | |||||||||||||||
| Смерть | 16 січня 1947 (48 років) СРСР Москваповішення | |||||||||||||||
| Країна | Німецька імперія  Веймарська республіка  Третій Рейх | |||||||||||||||
| Приналежність |  Вермахт  Ваффен-СС | |||||||||||||||
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини | |||||||||||||||
| Член | СА | |||||||||||||||
| Звання |  Генерал-лейтенант | |||||||||||||||
| Командування | 15-й козачий кавалерійський корпус СС | |||||||||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Друга світова війна | |||||||||||||||
| Нагороди |
 | |||||||||||||||
 Гельмут фон Панвіц у Вікісховищі | ||||||||||||||||
)
)
)
Брав участь у Першій та Другій світових війнах. Верховний Похідний Отаман Козачого Стану, генерал-лейтенант Вермахту. Группенфюрер СС і генерал-лейтенант Ваффен-СС. Лицар-іоанніт.
Біографія
Дитинство
Гельмут Панвіц народився 14 жовтня 1898 року у пруському королівському маєтку Боцановіц, Східна Силезія. Він був другою дитиною в сім'ї пруського лейтенанта у відставці Вільґельма Панвіца, який колись командував 14-им пруським гусарським полком, та його дружини Герти фон Панвіц (до одруження фон Ріттер). Вільґельм Панвіц вільно володів російською мовою та був прихильником укладання німецько-російського військового союзу. Рід Панвіців — старовинний офіцерський прусський рід, що володів маєтками у Бранденбурзі, Пруссії та в Силезії. Перша письмова згадка про Панвіців датується 1276 роком, в грамоті на право володіння земельною ділянкою, що була надана невеликому монастиреві в Саксонії від одного з фон Панвіців.
Як і більшість німецьких родів з Силезії (наприклад, фон Тірпіци чи фон Манштейни), Панвіци мали в собі велику частку слов'янської крові. Рід Панвіців постачав до пруської армії величезну кількість офіцерів, серед яких є й генерали. Крім чоловіків з роду Панвіців, жінки також були досить впливовими особами. Біля маєтку Панвіців у Силезії, де провів своє дитинство Гельмут, протікала ріка Лісварт, яка слугувала кордоном між Німецькою та Російською імперіями. На російському боці річки розташовувалася прикордонна застава, де служили козаки. Гельмут, разом із двома братами ходили до частини річки, де купали своїх коней козаки. Брати проводили в них багато часу, вчилися верховій їзді, стрільбі, полюванню та майстерності бою на шаблях. Окрім бойових навичок, козаки навчили малого Гельмута козацьких пісень, грі на народних інструментах. Гельмут проводив більше часу з козаками в казармах, ніж у себе в маєтку, тож не дивно що на нього життя козаків справило величезне враження. Упродовж усього свого подальшого життя, Гельмут фон Панвіц був так чи інакше пов'язаний із козаками.
Участь у Першій світовій війні
У 1910 році, коли Гельмутові фон Панвіцу було 12 років, його зарахували до Вальштатського кадетського корпусу в Нижній Силезії, а у 1914 році він був переведений до Головного кадетського корпусу в Берліні. Під час вихідних, Гельмут повертався додому, себто маєтку в Силезії. Він продовжував підтримувати дружбу з козаками. У березні 1915 році за особливі заслуги був підвищений у званні до лейтенанта. За проявлену хоробрість та відвагу у боях, 16 вересня 1915 року був приставлений до нагороди Залізним хрестом другого ступеня. За хоробрість у боях упродовж 1916–1917 років у Карпатах Гельмута фон Панвіца було нагороджено Залізним хрестом першого ступеня. Вилікувавшись після отриманих поранень, служив у штабі Фріца фон Белова.
Міжвоєнний період
Після закінчення Першої світової війни захищав східні кордони Німеччини від більшовиків та поляків у рядах «добровольчих корпусів». 10 березня 1920 року був демобілізований через поранення. Після демобілізації, Гельмут фон Панвіц поїхав до Угорщини, але через рік повернувся в Силезію. Однак на той час вона була підконтрольна Польщі як її область Познань (нім. Posen, пол. Poznań), згідно з Версальським договором. Гельмут залишився в Польщі, де працював управителем маєтку княгині Радзивілл, який розташовувався поблизу Варшави. Робота в маєтку допомогла Гельмуту краще збагнути слов'ян, їхній менталітет, традиції та звичаї. На відміну від багатьох німецьких офіцерів, фон Панвіц не мав ненависті по відношенню до них, а крім того вивчив слов'янські мови, як-от польську (Панвіц володів нею на рівні з німецькою) та російську. Під час своєї роботи в маєтку Радзивіллів, фон Панвіц познайомився з багатьма білими офіцерами.
У 1920 році, за сприяння фон Секта розпочинаються контакти між вищими військовими діячами Веймарської республіки та Росії. Метою Секта було повалення влади комуністів у СРСР, а також спробою «розібратися з польським питанням». Точку зору Секта підкріплювали польські повстання в Силезії, у 1919, 1920 та 1921 роках. Вирішити польське питання тоді було неможливо, адже у Верхній Силезії стояли окупаційні англійські, французькі та італійські війська. Крім того, збройні сили переможеної Німеччини як за кількістю, так і за технічним оснащенням значно поступалися польським. За твердженням деяких учасників німецько-радянської війни, у 1925 році фон Панвіца було завербовано як агента НКВС.
У 1933 році, фон Панвіц повернувся до Німеччини, де до влади прийшов Адольф Гітлер зі своєю партією. Гельмут сподівався що знайде роботу за своєю спеціальністю — у збройних силах. 1 січня 1935 року, фон Панвіц вступив до 7-го кавалерійського полку у Бреслау (нім. Breslau, пол. Wrocław), де навчав резервістів. Одразу після вступу, Панвіца перевели до 2-го кавалерійського полку в Ангербурзі (Східна Пруссія), де він служив капітаном. , німецький офіцер згадував у своїх мемуарах фон Панвіца як «природженого лідера».
Друга світова війна
У 1938 році, фон Панвіца було підвищено до звання майора. Після аншлюсу, майора фон Панвціа було призначено командувачем 11-го кавалерійського ескадрону, що базувався в Штокерау, поблизу Відня. З початком Другої світової війни у 1939 році, кавалерійський ескадрон Панвіца було прикомандовано до моторизованого батальйону 45-ї піхотної дивізії Вермахту. За особливі заслуги під час Польської кампанії, фон Панвіц отримав репліки до Залізного хреста II (23 вересня 1939 року) та I ступеня (5 жовтня 1939 року).
На початку німецько-радянської війни, ескадрон фон Панвіца було відправлено на фронт. Ескадрон форсував річку Буг у Брест-Литовську, та супроводжував передові німецькі частини. Німецьке командування відзначило професіоналізм та хоробрість фон Панвіца, надавши йому Лицарський хрест Залізного Хреста та звання підполковника 4 вересня 1941 року. 8 липня, частини під командуванням Гельмута фон Панвіца зустрілися з гнітючими силами Червоної армії, однак майор зміг вивести ескадрон з оточення. У період з 22 червня до листопада 1941 року, кавалерійський ескадрон Панвіца втратив лише 22 людини вбитими. За вдале керування військами, фон Панвіца було приставлено до нагороди Дубовим листям до Залізного хреста. Незадовго до номінування, підрозділ фон Панвіца було переведено до складу 6-ї армії під командуванням Вальтера фон Райхенау. Штаб фон Райхенау, відзначаючи виняткові вміння фон Панвіца, розробив спеціальний план, де кінні частини мали б брати активну участь у бойових діях. Однак, перечитавши план, фон Панвіц попросив пояснити йому, яким чином відправка кавалерії на передову наблизить Німеччину до перемоги. Панвіц завжди керувався принципом «Максимальні здобутки за мінімальних утрат», тому відмовився взяти командування цією операцією. За клопотанням штабу 6-ї армії, фон Панвіца так і не було нагороджено Дубовим листям.
Наприкінці 1941 року, здоров'я підполковника фон Панвіца різко погіршилося через тривале перебування на холоді. Застуда, ускладнена пневмонією змусила Панвіца залишити командування своїми частинами. 1 грудня 1941 року, фон Панвіца було переведено до Головного штабу Вермахту, де він виконував обов'язки радника з питань командування мобільними військами. Під час своєї роботи в штабі, фон Панвіц за особистою ініціативою розробив план, за яким пропонувалось організувати військові частини з різних національностей СРСР. Гельмут відзначив, що німецькі війська активно використовували працю Хіві, як водіїв, вантажників, кухарів. Частини, які пропонував створити Панвіц мали б воювати з партизанами на окупованих Німеччиною територіях. На його думку, населення СРСР мало би брати активну участь у звільненні їхньої країни. Усю свою увагу Панвіц сконцентрував на козаках, які на той час розгорнули свою діяльність на теренах Кубані та Дону.
Оскільки Гельмут знав козаків особисто з раннього дитинства, він вважав що вони будуть ідеальними союзниками. Фон Панвіц був чудово обізнаний з історії, і знав, що після встановлення більшовицької влади, козацтво було репресоване та позбавлене своїх прав та привілеїв. Як уже зазначалося, Панвіц чудово знав слов'ян і знав польську та російську мови. Козаки справили враження на Адольфа Гітлера, заслуживши в його очах репутацію безстрашних воїнів. Мобілізація козаків до німецької армії була дозволена, після виходу наукового дослідження в Німеччині, де про козаків було сказано що «Вони не українці, і не росіяни. Козаки набагато старіший народ, який завжди був незалежним від слов'ян». Погляди Панвіца також розділяли (теж лицар-іоаніт), який на той час змінив Франца Гальдера на посаді Начальника штабу сухопутних сил Третього Рейху, фон Кляйст, генерал Кестрінґ та Шенк фон Штауффенберґ, організатор замаху на Адольфа Гітлера.
Восени 1942 року, фон Панвіц перебував на Кубані з візитом, аби розпочати підготовку для створення козацьких військових частин. Там він прийняв командування обороною на відтинку німецько-радянського фронту. В листопаді 1942 року частини під командуванням фон Панвіца знищили радянські 61-шу дивізію, 81-шу кавалерійську дивізію та радянську стрілецьку дивізію. За свої заслуги та вдале командування фон Панвіц отримав «Дубове листя» до Лицарського хреста (№ 167, 23 грудня 1942 року) та вищу румунську військову нагороду — орден Михая Хороброго.
У 1943 році фон Панвіц отримав звання генерал-майора. З жовтня 1943 року козачі частини під його проводом брали участь у боях у Хорватії проти партизанів Йосипа Тіто. У тому ж році фон Панвіц отримав хорватський орден «Звонімір» першого ступеня із зіркою. В грудні 1944 козацькі частини під проводом Панвіца формально перейшли під управління СС, однак в знак протесту, він і надалі продовжував носити козачу військову форму — черкеску з газирями.
У 1944 року фон Панвіцу надали звання генерал-лейтенанта. У грудні того ж року козаки фон Панвіца розгромили частини 10-го корпусу НВАЮ (Народно-визвольної армії Югославії). У 1945 році фон Панвіца було одноголосно обрано Верховним Похідним отаманом Козачого Стану. Він також усиновив російського хлопчика Бориса Набокова.
Наприкінці війни Корпус Панвіца нараховував до 20 тис. солдатів. Усвідомлюючи, що чекає козаків у випадку взяття їх до полону радянськими військами, фон Панвіц вирішує пробиватися до Каринтію (Австрія), британську окупаційну зону. Козаків було інтерновано, а фон Панвіца, як німецького офіцера відпустили. Панвіц увесь час відвідував своїх солдатів у таборах для інтернованих. 24 травня він отримав від англійців обіцянку не видавати їх владі СРСР. Однак, порушуючи домовленості, англійці видали козаків у Лієнці. Фон Панвіц оголосив про своє бажання розділити долю виданих. Страчений у ніч з 15 на 16 січня 1947 року в Москві.
Нагороди
Перша світова війна
- Залізний хрест
- 2-го класу (16 вересня 1916)
- 1-го класу (27 січня 1917)
- Чорний нагрудний знак «За поранення»
Міжвоєнний період
- Сілезький Орел
- 2-го ступеня (1920)
- 1-го ступеня (14 червня 1921)
- , почесний лицар
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (20 грудня 1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки) (2 жовтня 1936)
Друга світова війна
- Застібка до Залізного хреста
- 2-го класу (23 вересня 1939)
- 1-го класу (5 жовтня 1939)
- Нагрудний знак «За участь у загальних штурмових атаках» (18 липня 1941)
- Сертифікат Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ Вермахту (18 липня 1941)
- Відзнака для східних народів 2-го класу в сріблі
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Хрест (№467; 4 вересня 1941) — як оберст-лейтенант і командир розвідувального батальйону 45-ї піхотної дивізії.
- Дубове листя (№167; 23 грудня 1942) — як оберст і командир бойової групи «фон Паннвіц».
- (Медаль «За зимову кампанію на Сході 1941/42»)
- Орден Корони короля Звоніміра з зіркою і мечами (Хорватія)
- Орден Михая Хороброго 3-го класу (Румунія) (7 травня 1943)
Примітки
- Merriam, Ray. Waffen-SS, Volume 7 de World War II Arsenal Series — Merriam Press, 1999, , — p. 3.
- Newland, p. 101
- Newland, p.102
- КТО ВЫ ГЕЛЬМУТ фон ПАННВИЦ? Тайны Стратегической разведки СССР
- Newland, p. 102
- Newland, p. 103
- Січ, Нова. . www.novasich.org.ua (рос.). Архів оригіналу за 23 березня 2016. Процитовано 9 березня 2017.
- Newland, p. 104
Література
- Samuel J. Newland. Cossacks in the German Army. — illustrated. — New York : Routledge, 2005. — .
- (2000) [1986]. Die Träger des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939–1945 — Die Inhaber der höchsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile [The Bearers of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939–1945 — The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches] (German) . Friedberg, Germany: Podzun-Pallas. ISBN .
- Newland, Samuel J. (1991). Cossacks in the German Wehrmacht, 1941-1945. London, England: Frank Cass. ISBN .
- Scherzer, Veit (2007). Die Ritterkreuzträger 1939–1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer, Luftwaffe, Kriegsmarine, Waffen-SS, Volkssturm sowie mit Deutschland verbündeter Streitkräfte nach den Unterlagen des Bundesarchives [The Knight's Cross Bearers 1939–1945 The Holders of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939 by Army, Air Force, Navy, Waffen-SS, Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives] (German) . Jena, Germany: Scherzers Militaer-Verlag. ISBN .
- Thomas, Franz (1998). Die Eichenlaubträger 1939–1945 Band 2: L–Z [The Oak Leaves Bearers 1939–1945 Volume 2: L–Z] (German) . Osnabrück, Germany: Biblio-Verlag. ISBN .
- Tomasevich, Jozo (2001). War and Revolution in Yugoslavia: 1941 – 1945, Occupation and Collaboration. Stanford, California: Stanford University Press. ISBN .
Посилання
- Pannwitz, von, Helmuth [ 17 травня 2009 у Wayback Machine.] — нагороди генерал-лейтенанта Панвіца (англ.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ge lmut fon Pa nvic nim Helmuth von Pannwitz 14 zhovtnya 1898 16 sichnya 1947 nimeckij vijskovij diyach kavalerist Gelmut fon Panvicnim Helmuth von PannwitzGeneral Gelmut fon Panvic tretij zliva v perednomu ryaduIm ya pri narodzhenninim Helmuth von PannwitzNarodzhennya14 zhovtnya 1898 1898 10 14 Olesno Nimecka imperiyaSmert16 sichnya 1947 1947 01 16 48 rokiv SRSR Moskva povishennyaKrayina Nimecka imperiya Vejmarska respublika Tretij RejhPrinalezhnist Vermaht Vaffen SSPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya NimechchiniChlenSAZvannya General lejtenantKomanduvannya15 j kozachij kavalerijskij korpus SSVijni bitviPersha svitova vijna Druga svitova vijnaNagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta z Dubovim listyam Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Za poranennya nagrudnij znak Silezkij Orel 1 go stupenya Silezkij Orel 2 go stupenya Pochesnij licar ordena Svyatogo Joanna Brandenburg Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Orden Koroni korolya Zvonimira Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Vidznaka dlya shidnih narodiv 2 go klasu v sribli Nagrudnij znak Za uchast u zagalnih shturmovih atakah Gelmut fon Panvic u Vikishovishi Brav uchast u Pershij ta Drugij svitovih vijnah Verhovnij Pohidnij Otaman Kozachogo Stanu general lejtenant Vermahtu Gruppenfyurer SS i general lejtenant Vaffen SS Licar ioannit BiografiyaRodinnij gerb fon Panviciv Ditinstvo Gelmut Panvic narodivsya 14 zhovtnya 1898 roku u pruskomu korolivskomu mayetku Bocanovic Shidna Sileziya Vin buv drugoyu ditinoyu v sim yi pruskogo lejtenanta u vidstavci Vilgelma Panvica yakij kolis komanduvav 14 im pruskim gusarskim polkom ta jogo druzhini Gerti fon Panvic do odruzhennya fon Ritter Vilgelm Panvic vilno volodiv rosijskoyu movoyu ta buv prihilnikom ukladannya nimecko rosijskogo vijskovogo soyuzu Rid Panviciv starovinnij oficerskij prusskij rid sho volodiv mayetkami u Brandenburzi Prussiyi ta v Sileziyi Persha pismova zgadka pro Panviciv datuyetsya 1276 rokom v gramoti na pravo volodinnya zemelnoyu dilyankoyu sho bula nadana nevelikomu monastirevi v Saksoniyi vid odnogo z fon Panviciv Yak i bilshist nimeckih rodiv z Sileziyi napriklad fon Tirpici chi fon Manshtejni Panvici mali v sobi veliku chastku slov yanskoyi krovi Rid Panviciv postachav do pruskoyi armiyi velicheznu kilkist oficeriv sered yakih ye j generali Krim cholovikiv z rodu Panviciv zhinki takozh buli dosit vplivovimi osobami Bilya mayetku Panviciv u Sileziyi de proviv svoye ditinstvo Gelmut protikala rika Lisvart yaka sluguvala kordonom mizh Nimeckoyu ta Rosijskoyu imperiyami Na rosijskomu boci richki roztashovuvalasya prikordonna zastava de sluzhili kozaki Gelmut razom iz dvoma bratami hodili do chastini richki de kupali svoyih konej kozaki Brati provodili v nih bagato chasu vchilisya verhovij yizdi strilbi polyuvannyu ta majsternosti boyu na shablyah Okrim bojovih navichok kozaki navchili malogo Gelmuta kozackih pisen gri na narodnih instrumentah Gelmut provodiv bilshe chasu z kozakami v kazarmah nizh u sebe v mayetku tozh ne divno sho na nogo zhittya kozakiv spravilo velichezne vrazhennya Uprodovzh usogo svogo podalshogo zhittya Gelmut fon Panvic buv tak chi inakshe pov yazanij iz kozakami Uchast u Pershij svitovij vijni U 1910 roci koli Gelmutovi fon Panvicu bulo 12 rokiv jogo zarahuvali do Valshtatskogo kadetskogo korpusu v Nizhnij Sileziyi a u 1914 roci vin buv perevedenij do Golovnogo kadetskogo korpusu v Berlini Pid chas vihidnih Gelmut povertavsya dodomu sebto mayetku v Sileziyi Vin prodovzhuvav pidtrimuvati druzhbu z kozakami U berezni 1915 roci za osoblivi zaslugi buv pidvishenij u zvanni do lejtenanta Za proyavlenu horobrist ta vidvagu u boyah 16 veresnya 1915 roku buv pristavlenij do nagorodi Zaliznim hrestom drugogo stupenya Za horobrist u boyah uprodovzh 1916 1917 rokiv u Karpatah Gelmuta fon Panvica bulo nagorodzheno Zaliznim hrestom pershogo stupenya Vilikuvavshis pislya otrimanih poranen sluzhiv u shtabi Frica fon Belova Mizhvoyennij period Pislya zakinchennya Pershoyi svitovoyi vijni zahishav shidni kordoni Nimechchini vid bilshovikiv ta polyakiv u ryadah dobrovolchih korpusiv 10 bereznya 1920 roku buv demobilizovanij cherez poranennya Pislya demobilizaciyi Gelmut fon Panvic poyihav do Ugorshini ale cherez rik povernuvsya v Sileziyu Odnak na toj chas vona bula pidkontrolna Polshi yak yiyi oblast Poznan nim Posen pol Poznan zgidno z Versalskim dogovorom Gelmut zalishivsya v Polshi de pracyuvav upravitelem mayetku knyagini Radzivill yakij roztashovuvavsya poblizu Varshavi Robota v mayetku dopomogla Gelmutu krashe zbagnuti slov yan yihnij mentalitet tradiciyi ta zvichayi Na vidminu vid bagatoh nimeckih oficeriv fon Panvic ne mav nenavisti po vidnoshennyu do nih a krim togo vivchiv slov yanski movi yak ot polsku Panvic volodiv neyu na rivni z nimeckoyu ta rosijsku Pid chas svoyeyi roboti v mayetku Radzivilliv fon Panvic poznajomivsya z bagatma bilimi oficerami U 1920 roci za spriyannya fon Sekta rozpochinayutsya kontakti mizh vishimi vijskovimi diyachami Vejmarskoyi respubliki ta Rosiyi Metoyu Sekta bulo povalennya vladi komunistiv u SRSR a takozh sproboyu rozibratisya z polskim pitannyam Tochku zoru Sekta pidkriplyuvali polski povstannya v Sileziyi u 1919 1920 ta 1921 rokah Virishiti polske pitannya todi bulo nemozhlivo adzhe u Verhnij Sileziyi stoyali okupacijni anglijski francuzki ta italijski vijska Krim togo zbrojni sili peremozhenoyi Nimechchini yak za kilkistyu tak i za tehnichnim osnashennyam znachno postupalisya polskim Za tverdzhennyam deyakih uchasnikiv nimecko radyanskoyi vijni u 1925 roci fon Panvica bulo zaverbovano yak agenta NKVS U 1933 roci fon Panvic povernuvsya do Nimechchini de do vladi prijshov Adolf Gitler zi svoyeyu partiyeyu Gelmut spodivavsya sho znajde robotu za svoyeyu specialnistyu u zbrojnih silah 1 sichnya 1935 roku fon Panvic vstupiv do 7 go kavalerijskogo polku u Breslau nim Breslau pol Wroclaw de navchav rezervistiv Odrazu pislya vstupu Panvica pereveli do 2 go kavalerijskogo polku v Angerburzi Shidna Prussiya de vin sluzhiv kapitanom nimeckij oficer zgaduvav u svoyih memuarah fon Panvica yak prirodzhenogo lidera Druga svitova vijna U 1938 roci fon Panvica bulo pidvisheno do zvannya majora Pislya anshlyusu majora fon Panvcia bulo priznacheno komanduvachem 11 go kavalerijskogo eskadronu sho bazuvavsya v Shtokerau poblizu Vidnya Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni u 1939 roci kavalerijskij eskadron Panvica bulo prikomandovano do motorizovanogo bataljonu 45 yi pihotnoyi diviziyi Vermahtu Za osoblivi zaslugi pid chas Polskoyi kampaniyi fon Panvic otrimav repliki do Zaliznogo hresta II 23 veresnya 1939 roku ta I stupenya 5 zhovtnya 1939 roku Na pochatku nimecko radyanskoyi vijni eskadron fon Panvica bulo vidpravleno na front Eskadron forsuvav richku Bug u Brest Litovsku ta suprovodzhuvav peredovi nimecki chastini Nimecke komanduvannya vidznachilo profesionalizm ta horobrist fon Panvica nadavshi jomu Licarskij hrest Zaliznogo Hresta ta zvannya pidpolkovnika 4 veresnya 1941 roku 8 lipnya chastini pid komanduvannyam Gelmuta fon Panvica zustrilisya z gnityuchimi silami Chervonoyi armiyi odnak major zmig vivesti eskadron z otochennya U period z 22 chervnya do listopada 1941 roku kavalerijskij eskadron Panvica vtrativ lishe 22 lyudini vbitimi Za vdale keruvannya vijskami fon Panvica bulo pristavleno do nagorodi Dubovim listyam do Zaliznogo hresta Nezadovgo do nominuvannya pidrozdil fon Panvica bulo perevedeno do skladu 6 yi armiyi pid komanduvannyam Valtera fon Rajhenau Shtab fon Rajhenau vidznachayuchi vinyatkovi vminnya fon Panvica rozrobiv specialnij plan de kinni chastini mali b brati aktivnu uchast u bojovih diyah Odnak perechitavshi plan fon Panvic poprosiv poyasniti jomu yakim chinom vidpravka kavaleriyi na peredovu nablizit Nimechchinu do peremogi Panvic zavzhdi keruvavsya principom Maksimalni zdobutki za minimalnih utrat tomu vidmovivsya vzyati komanduvannya ciyeyu operaciyeyu Za klopotannyam shtabu 6 yi armiyi fon Panvica tak i ne bulo nagorodzheno Dubovim listyam Gelmut fon Panvic u nimeckij uniformi Naprikinci 1941 roku zdorov ya pidpolkovnika fon Panvica rizko pogirshilosya cherez trivale perebuvannya na holodi Zastuda uskladnena pnevmoniyeyu zmusila Panvica zalishiti komanduvannya svoyimi chastinami 1 grudnya 1941 roku fon Panvica bulo perevedeno do Golovnogo shtabu Vermahtu de vin vikonuvav obov yazki radnika z pitan komanduvannya mobilnimi vijskami Pid chas svoyeyi roboti v shtabi fon Panvic za osobistoyu iniciativoyu rozrobiv plan za yakim proponuvalos organizuvati vijskovi chastini z riznih nacionalnostej SRSR Gelmut vidznachiv sho nimecki vijska aktivno vikoristovuvali pracyu Hivi yak vodiyiv vantazhnikiv kuhariv Chastini yaki proponuvav stvoriti Panvic mali b voyuvati z partizanami na okupovanih Nimechchinoyu teritoriyah Na jogo dumku naselennya SRSR malo bi brati aktivnu uchast u zvilnenni yihnoyi krayini Usyu svoyu uvagu Panvic skoncentruvav na kozakah yaki na toj chas rozgornuli svoyu diyalnist na terenah Kubani ta Donu Oskilki Gelmut znav kozakiv osobisto z rannogo ditinstva vin vvazhav sho voni budut idealnimi soyuznikami Fon Panvic buv chudovo obiznanij z istoriyi i znav sho pislya vstanovlennya bilshovickoyi vladi kozactvo bulo represovane ta pozbavlene svoyih prav ta privileyiv Yak uzhe zaznachalosya Panvic chudovo znav slov yan i znav polsku ta rosijsku movi Kozaki spravili vrazhennya na Adolfa Gitlera zasluzhivshi v jogo ochah reputaciyu bezstrashnih voyiniv Mobilizaciya kozakiv do nimeckoyi armiyi bula dozvolena pislya vihodu naukovogo doslidzhennya v Nimechchini de pro kozakiv bulo skazano sho Voni ne ukrayinci i ne rosiyani Kozaki nabagato starishij narod yakij zavzhdi buv nezalezhnim vid slov yan Poglyadi Panvica takozh rozdilyali tezh licar ioanit yakij na toj chas zminiv Franca Galdera na posadi Nachalnika shtabu suhoputnih sil Tretogo Rejhu fon Klyajst general Kestring ta Shenk fon Shtauffenberg organizator zamahu na Adolfa Gitlera Voseni 1942 roku fon Panvic perebuvav na Kubani z vizitom abi rozpochati pidgotovku dlya stvorennya kozackih vijskovih chastin Tam vin prijnyav komanduvannya oboronoyu na vidtinku nimecko radyanskogo frontu V listopadi 1942 roku chastini pid komanduvannyam fon Panvica znishili radyanski 61 shu diviziyu 81 shu kavalerijsku diviziyu ta radyansku strilecku diviziyu Za svoyi zaslugi ta vdale komanduvannya fon Panvic otrimav Dubove listya do Licarskogo hresta 167 23 grudnya 1942 roku ta vishu rumunsku vijskovu nagorodu orden Mihaya Horobrogo Gelmut fon Panvic iz pravoslavnimi svyashenikami U 1943 roci fon Panvic otrimav zvannya general majora Z zhovtnya 1943 roku kozachi chastini pid jogo provodom brali uchast u boyah u Horvatiyi proti partizaniv Josipa Tito U tomu zh roci fon Panvic otrimav horvatskij orden Zvonimir pershogo stupenya iz zirkoyu V grudni 1944 kozacki chastini pid provodom Panvica formalno perejshli pid upravlinnya SS odnak v znak protestu vin i nadali prodovzhuvav nositi kozachu vijskovu formu cherkesku z gaziryami Gelmut fon Panvic iz Borisom Nabokovim U 1944 roku fon Panvicu nadali zvannya general lejtenanta U grudni togo zh roku kozaki fon Panvica rozgromili chastini 10 go korpusu NVAYu Narodno vizvolnoyi armiyi Yugoslaviyi U 1945 roci fon Panvica bulo odnogolosno obrano Verhovnim Pohidnim otamanom Kozachogo Stanu Vin takozh usinoviv rosijskogo hlopchika Borisa Nabokova Naprikinci vijni Korpus Panvica narahovuvav do 20 tis soldativ Usvidomlyuyuchi sho chekaye kozakiv u vipadku vzyattya yih do polonu radyanskimi vijskami fon Panvic virishuye probivatisya do Karintiyu Avstriya britansku okupacijnu zonu Kozakiv bulo internovano a fon Panvica yak nimeckogo oficera vidpustili Panvic uves chas vidviduvav svoyih soldativ u taborah dlya internovanih 24 travnya vin otrimav vid anglijciv obicyanku ne vidavati yih vladi SRSR Odnak porushuyuchi domovlenosti anglijci vidali kozakiv u Liyenci Fon Panvic ogolosiv pro svoye bazhannya rozdiliti dolyu vidanih Strachenij u nich z 15 na 16 sichnya 1947 roku v Moskvi NagorodiPersha svitova vijna Zaliznij hrest 2 go klasu 16 veresnya 1916 1 go klasu 27 sichnya 1917 Chornij nagrudnij znak Za poranennya Mizhvoyennij period Silezkij Orel 2 go stupenya 1920 1 go stupenya 14 chervnya 1921 pochesnij licar Pochesnij hrest veterana vijni z mechami 20 grudnya 1934 Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu 4 roki 2 zhovtnya 1936 Druga svitova vijna Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 23 veresnya 1939 1 go klasu 5 zhovtnya 1939 Nagrudnij znak Za uchast u zagalnih shturmovih atakah 18 lipnya 1941 Sertifikat Poshani Golovnokomanduvacha Suhoputnih vijsk Vermahtu 18 lipnya 1941 Vidznaka dlya shidnih narodiv 2 go klasu v sribli Licarskij hrest Zaliznogo hresta z dubovim listyam Hrest 467 4 veresnya 1941 yak oberst lejtenant i komandir rozviduvalnogo bataljonu 45 yi pihotnoyi diviziyi Dubove listya 167 23 grudnya 1942 yak oberst i komandir bojovoyi grupi fon Pannvic Medal Za zimovu kampaniyu na Shodi 1941 42 Orden Koroni korolya Zvonimira z zirkoyu i mechami Horvatiya Orden Mihaya Horobrogo 3 go klasu Rumuniya 7 travnya 1943 PrimitkiMerriam Ray Waffen SS Volume 7 de World War II Arsenal Series Merriam Press 1999 ISBN 1 57638 168 4 p 3 Newland p 101 Newland p 102 KTO VY GELMUT fon PANNVIC Tajny Strategicheskoj razvedki SSSR Newland p 102 Newland p 103 Sich Nova www novasich org ua ros Arhiv originalu za 23 bereznya 2016 Procitovano 9 bereznya 2017 Newland p 104LiteraturaSamuel J Newland Cossacks in the German Army illustrated New York Routledge 2005 ISBN 0 7146 3351 8 2000 1986 Die Trager des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 1945 Die Inhaber der hochsten Auszeichnung des Zweiten Weltkrieges aller Wehrmachtteile The Bearers of the Knight s Cross of the Iron Cross 1939 1945 The Owners of the Highest Award of the Second World War of all Wehrmacht Branches German Friedberg Germany Podzun Pallas ISBN 978 3 7909 0284 6 Newland Samuel J 1991 Cossacks in the German Wehrmacht 1941 1945 London England Frank Cass ISBN 0 7146 3351 8 Scherzer Veit 2007 Die Ritterkreuztrager 1939 1945 Die Inhaber des Ritterkreuzes des Eisernen Kreuzes 1939 von Heer Luftwaffe Kriegsmarine Waffen SS Volkssturm sowie mit Deutschland verbundeter Streitkrafte nach den Unterlagen des Bundesarchives The Knight s Cross Bearers 1939 1945 The Holders of the Knight s Cross of the Iron Cross 1939 by Army Air Force Navy Waffen SS Volkssturm and Allied Forces with Germany According to the Documents of the Federal Archives German Jena Germany Scherzers Militaer Verlag ISBN 978 3 938845 17 2 Thomas Franz 1998 Die Eichenlaubtrager 1939 1945 Band 2 L Z The Oak Leaves Bearers 1939 1945 Volume 2 L Z German Osnabruck Germany Biblio Verlag ISBN 978 3 7648 2300 9 Tomasevich Jozo 2001 War and Revolution in Yugoslavia 1941 1945 Occupation and Collaboration Stanford California Stanford University Press ISBN 978 0 8047 3615 2 PosilannyaPannwitz von Helmuth 17 travnya 2009 u Wayback Machine nagorodi general lejtenanta Panvica angl