Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гейниці (чеськ. Hejnice, нім. Haindorf) — це містечко на півночі Чехії, у Ліберецькому краї, в окрузі Ліберець.
| Місто
Координати 50°52′38″ пн. ш. 15°10′54″ сх. д. / 50.8772548972547725° пн. ш. 15.18179063576877752° сх. д.Координати: 50°52′38″ пн. ш. 15°10′54″ сх. д. / 50.8772548972547725° пн. ш. 15.18179063576877752° сх. д.
 Гейниці у Вікісховищі | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Відоме місце паломництва християн-католиків.
Місто розташоване на висоті 370 м над рівнем моря, оточене Їзерськими горами. Через місто протікає ріка Смеда.
Історія
За легендою, в 1211 у лісі під липою була збудована каплиця після чудесного зцілення простого селянина. Він придбав і повісив на дереві, під яким зцілився, образ Богородиці.
Будівником каплиці Марії Благодатної був гер фон Біберштайн; каплицю значно розширили у 1242 та 1272.
Село Гайндорф було побудоване навколо святого місця і вперше згадується в 1381 в земельній книзі правління міста Фрідланд. Коли відбулися подальші чудесні зцілення, у 1352 було збудовано більшу каплицю Св. Івана, а в 1472 її розширено до готичного костелу. З 1558 по 1621 село, як і вся Богемія, перейшли на лютеранство, а римо-католицька церква була закрита.
Під час Тридцятилітньої війни чудотворний образ Діви Марії був відновлений і вшанований у костелі Св. Івана. У 1690 францисканський орден перебрав церкву під свою опіку.
У 1696 власник Фрідланда Франц Фердинанд фон Ґаллас збудував у монастирі родинну усипальницю. У 1693 був прокладений паломницький шлях з Фрідланда до Гайндорфа із 15 каплицями. Наплив паломників зробив село процвітаючим місцем. Наприклад, у 1721 було нараховано 64 000 прочан. У 1761 костел згорів, але чудотворний образ Діви Марії було врятовано. Храм був відбудований у 1722—1729 як вражаюча "Базиліка Благовіщення Марії" завдяки зусиллям місцевих жителів та пожертвам іноземців, по проекту празького архітектора Томаса Хафнекера.
Під час правління імператора Йосифа II відбулись реформи по обмеженню влади церкви. З 1780 по 1790 процесії були заборонені, а дорогоцінні дари освячення вилучені.
У 1810, після Наполеона Бонапарта, процесії паломників були відроджені. Статистика до Першої світової війни свідчила про щорічну відвідуваність від 60 000 до 70 000 прочан.
Після скасування кріпацтва та революції в Австрійській імперії у 1848 місто почало належати до округу Фрідланд.
Наприкінці XIX століття у Гайндорфі активно розвивається туризм, особливо у літні місяці. У 1917 імператор Карл I, який відпочивав тут, надав Гейниці статус міста.
Згідно з Мюнхенською угодою місто було приєднане до Німецького рейху і до 1945 входило до Судетської області. Після закінчення Другої світової війни німецьке населення Гейниці було виселене.
У 1968, під час Празької весни, місце паломництва знову було відроджено. Сьогодні місто є популярним місцем екскурсій, завдяки прочанам, а також пішохідному і велосипедному туризму.
Визначні пам'ятки
- Паломницький костел Благовіщення Марії, збудований у стилі бароко.
- Ікона благодаті Божої Матері, що називається Mater Formosa (благодатна), з початку XIV століття.
- Колишній монастир францисканців у стилі бароко.
- Місце народження Йозефа Ріделя (великого промисловця), "скляного короля гір Їзера"; будинок № 175.
- Меморіальна дошка, присвячена імператриці Єлизаветі Австро-Угорській (1837—1898).
Галерея
-
![image]()
Паломницький костел Благовіщення Діви Марії -
![image]()
Меморіальна дошка імператриці Єлизаветі -
![image]()
Монастир і костел -
![image]()
Хресна дорога
Населення
| На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особистості
- Франц Карл Ауерсперґ (1935–2008), політик
- Юрген Коцка (* 1941), соціальний історик
- Катаріна Мац (* 1930), актриса
- Мілош Рабан (1948–2011), католицький священик, педагог і богослов
- Йозеф Рідель (1816–1894), склопромисловець
- Вільгельм Кляйн (1850–1924), австрійський археолог
- Гуґо Франц Кірш (1873–1961), австрійський скульптор і кераміст
Література
- Oppitz: Fruchtbarer und schattenreicher Lindenbaum, Haindorf 1731.
- Julis Helbig: Geschichte der Kirche in Haindorf. Friedland 1894.
- Josef Bennesch: Ortsgeschichte von Haindorf. Friedland in Böhmen 1924.
- Rudolf Sitka: Die Gnadenorte der Sudetenländer. Der Allerheiligsten Jungfrau Maria im Marianischen Jahr 1954 in frommer Ehrfurcht gewidmet, Heimatverlag M. Renner, Kempten im Allgäu, 1954, Seite 22 bis 25 mit 4 Fotos: Das Haindorfer Gnadenbild; Wallfahrtsort Haindorf inmitten einer herrlichen Berglandschaft; Die Wallfahrtsbasilika in Haindorf mit Franziskanerkloster und Hochaltar mit Gnadenbild in der Basilika Haindorf.
- Rudolf Anděl, Roman Karpaš: Frýdlantsko, Minulost a současnost kraje na upatí Jizerských hor. Liberec 2002.
- Milan Svoboda, Jan Heinzl: Die Grafen von Gallas, von Clam-Gallas und Haindorf: Der Wallfahrtsort und seine Schirmherren. Hejnice, Liberec 2015. .
Посилання
- Історія Гейниці [ 21 серпня 2016 у Wayback Machine.]
Примітки
- Czech location identification system — Czech Office of Surveying and Cadastre.
- Historický lexikon obcí České republiky 1869–2005: 1. díl / за ред. J. Růžková, J. Škrabal — ČSÚ, 2006. — 759 с. —
- Český statistický úřad Malý lexikon obcí České republiky – 2017 — Český statistický úřad, 2017.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2024 — Praha: ČSÚ, 2024.
- Register of territorial identification, addresses and real estates
- : Topographie des Königreichs Böhmen. Band 4: Bunzlauer Kreis, Prag 1786, S. 297–298, (Ziffer 30). [ 9 травня 2018 у Wayback Machine.]
- : Das Königreich Böhmen. Band 2: Bunzlauer Kreis, Prag 1834, S. 317, (Ziffer 32). [ 9 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Historický lexikon obcí České republiky – 1869–2011 — ČSÚ, 2015.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2014 — Praha: 2014.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2016 — Praha: 2016.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2017 — Praha: 2017. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2018 — Praha: ČSÚ, 2018. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2019 — Praha: ČSÚ, 2019. —
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2020 — Praha: ČSÚ, 2020.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1.1.2021 — Praha: ČSÚ, 2021.
- Český statistický úřad (unspecified title)
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích - k 1. 1. 2022 — Praha: ČSÚ, 2022.
- Český statistický úřad Počet obyvatel v obcích – k 1. 1. 2023 — Praha: ČSÚ, 2023.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gejnici chesk Hejnice nim Haindorf ce mistechko na pivnochi Chehiyi u Libereckomu krayi v okruzi Liberec Misto Gejnici chesk Hejnice Prapor Gerb Koordinati 50 52 38 pn sh 15 10 54 sh d 50 8772548972547725 pn sh 15 18179063576877752 sh d 50 8772548972547725 15 18179063576877752 Koordinati 50 52 38 pn sh 15 10 54 sh d 50 8772548972547725 pn sh 15 18179063576877752 sh d 50 8772548972547725 15 18179063576877752 Krayina Chehiya ChehiyaKraj Libereckij krajOkrug LiberecMezhuye z susidni nas punktid d d d Raspenava d d d d Vnutrishnij podil d 1 Q56417241 Persha zgadka 1381 2 Plosha 38 411447 km 3 Visota centru 375 mVodojma dNaselennya 2792 osib 1 sichnya 2024 4 Chasovij poyas UTC 1Poshtovij indeks 463 62 5 Avtomobilnij kod LBGeoNames 3075894OSM r439065 RKod LAU NUTS CZ564044Oficijnij sajt mestohejnice cz GejniciGejnici Chehiya GejniciGejnici Libereckij kraj Gejnici u Vikishovishi Vidome misce palomnictva hristiyan katolikiv Misto roztashovane na visoti 370 m nad rivnem morya otochene Yizerskimi gorami Cherez misto protikaye rika Smeda IstoriyaZa legendoyu v 1211 u lisi pid lipoyu bula zbudovana kaplicya pislya chudesnogo zcilennya prostogo selyanina Vin pridbav i povisiv na derevi pid yakim zcilivsya obraz Bogorodici Budivnikom kaplici Mariyi Blagodatnoyi buv ger fon Bibershtajn kaplicyu znachno rozshirili u 1242 ta 1272 Selo Gajndorf bulo pobudovane navkolo svyatogo miscya i vpershe zgaduyetsya v 1381 v zemelnij knizi pravlinnya mista Fridland Koli vidbulisya podalshi chudesni zcilennya u 1352 bulo zbudovano bilshu kaplicyu Sv Ivana a v 1472 yiyi rozshireno do gotichnogo kostelu Z 1558 po 1621 selo yak i vsya Bogemiya perejshli na lyuteranstvo a rimo katolicka cerkva bula zakrita Pid chas Tridcyatilitnoyi vijni chudotvornij obraz Divi Mariyi buv vidnovlenij i vshanovanij u kosteli Sv Ivana U 1690 franciskanskij orden perebrav cerkvu pid svoyu opiku U 1696 vlasnik Fridlanda Franc Ferdinand fon Gallas zbuduvav u monastiri rodinnu usipalnicyu U 1693 buv prokladenij palomnickij shlyah z Fridlanda do Gajndorfa iz 15 kaplicyami Napliv palomnikiv zrobiv selo procvitayuchim miscem Napriklad u 1721 bulo narahovano 64 000 prochan U 1761 kostel zgoriv ale chudotvornij obraz Divi Mariyi bulo vryatovano Hram buv vidbudovanij u 1722 1729 yak vrazhayucha Bazilika Blagovishennya Mariyi zavdyaki zusillyam miscevih zhiteliv ta pozhertvam inozemciv po proektu prazkogo arhitektora Tomasa Hafnekera Pid chas pravlinnya imperatora Josifa II vidbulis reformi po obmezhennyu vladi cerkvi Z 1780 po 1790 procesiyi buli zaboroneni a dorogocinni dari osvyachennya vilucheni U 1810 pislya Napoleona Bonaparta procesiyi palomnikiv buli vidrodzheni Statistika do Pershoyi svitovoyi vijni svidchila pro shorichnu vidviduvanist vid 60 000 do 70 000 prochan Pislya skasuvannya kripactva ta revolyuciyi v Avstrijskij imperiyi u 1848 misto pochalo nalezhati do okrugu Fridland Naprikinci XIX stolittya u Gajndorfi aktivno rozvivayetsya turizm osoblivo u litni misyaci U 1917 imperator Karl I yakij vidpochivav tut nadav Gejnici status mista Zgidno z Myunhenskoyu ugodoyu misto bulo priyednane do Nimeckogo rejhu i do 1945 vhodilo do Sudetskoyi oblasti Pislya zakinchennya Drugoyi svitovoyi vijni nimecke naselennya Gejnici bulo viselene U 1968 pid chas Prazkoyi vesni misce palomnictva znovu bulo vidrodzheno Sogodni misto ye populyarnim miscem ekskursij zavdyaki prochanam a takozh pishohidnomu i velosipednomu turizmu Viznachni pam yatkiPalomnickij kostel Blagovishennya Mariyi zbudovanij u stili baroko Ikona blagodati Bozhoyi Materi sho nazivayetsya Mater Formosa blagodatna z pochatku XIV stolittya Kolishnij monastir franciskanciv u stili baroko Misce narodzhennya Jozefa Ridelya velikogo promislovcya sklyanogo korolya gir Yizera budinok 175 Memorialna doshka prisvyachena imperatrici Yelizaveti Avstro Ugorskij 1837 1898 GalereyaPalomnickij kostel Blagovishennya Divi Mariyi Memorialna doshka imperatrici Yelizaveti Monastir i kostel Hresna dorogaNaselennyaNa comu misci maye vidobrazhatisya grafik chi diagrama odnak z tehnichnih prichin jogo vidobrazhennya narazi vimkneno Bud laska ne vidalyajte kod yakij viklikaye ce povidomlennya Rozrobniki vzhe pracyuyut dlya togo shobi vidnoviti shtatne funkcionuvannya cogo grafika abo diagrami Rik Chiselnist 1869 2497 8 1880 2992 8 1890 3310 8 1900 3491 8 1910 3402 8 1921 2966 8 Rik Chiselnist 1930 2831 8 1950 2005 8 1961 2256 8 1970 2057 8 1980 2549 8 1991 2537 8 Rik Chiselnist 2001 2704 8 2014 2740 9 2016 2730 10 2017 2724 11 2018 2738 12 2019 2721 13 Rik Chiselnist 2020 2736 14 2021 2730 15 2021 2634 2022 2680 17 2023 2791 18 2024 2792 4 OsobistostiFranc Karl Auersperg 1935 2008 politik Yurgen Kocka 1941 socialnij istorik Katarina Mac 1930 aktrisa Milosh Raban 1948 2011 katolickij svyashenik pedagog i bogoslov Jozef Ridel 1816 1894 sklopromislovec Vilgelm Klyajn 1850 1924 avstrijskij arheolog Gugo Franc Kirsh 1873 1961 avstrijskij skulptor i keramistLiteraturaOppitz Fruchtbarer und schattenreicher Lindenbaum Haindorf 1731 Julis Helbig Geschichte der Kirche in Haindorf Friedland 1894 Josef Bennesch Ortsgeschichte von Haindorf Friedland in Bohmen 1924 Rudolf Sitka Die Gnadenorte der Sudetenlander Der Allerheiligsten Jungfrau Maria im Marianischen Jahr 1954 in frommer Ehrfurcht gewidmet Heimatverlag M Renner Kempten im Allgau 1954 Seite 22 bis 25 mit 4 Fotos Das Haindorfer Gnadenbild Wallfahrtsort Haindorf inmitten einer herrlichen Berglandschaft Die Wallfahrtsbasilika in Haindorf mit Franziskanerkloster und Hochaltar mit Gnadenbild in der Basilika Haindorf Rudolf Andel Roman Karpas Frydlantsko Minulost a soucasnost kraje na upati Jizerskych hor Liberec 2002 Milan Svoboda Jan Heinzl Die Grafen von Gallas von Clam Gallas und Haindorf Der Wallfahrtsort und seine Schirmherren Hejnice Liberec 2015 ISBN 978 80 85874 73 0 PosilannyaIstoriya Gejnici 21 serpnya 2016 u Wayback Machine PrimitkiCzech location identification system Czech Office of Surveying and Cadastre d Track Q11379528d Track Q24023889 Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2005 1 dil za red J Ruzkova J Skrabal CSU 2006 759 s ISBN 978 80 250 1310 6 d Track Q22696185d Track Q22696171d Track Q3504917d Track Q22696163 Cesky statisticky urad Maly lexikon obci Ceske republiky 2017 Cesky statisticky urad 2017 d Track Q3504917d Track Q56284482 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2024 Praha CSU 2024 d Track Q1085d Track Q125984191d Track Q3504917 Register of territorial identification addresses and real estates d Track Q12049125 Topographie des Konigreichs Bohmen Band 4 Bunzlauer Kreis Prag 1786 S 297 298 Ziffer 30 9 travnya 2018 u Wayback Machine Das Konigreich Bohmen Band 2 Bunzlauer Kreis Prag 1834 S 317 Ziffer 32 9 travnya 2018 u Wayback Machine Historicky lexikon obci Ceske republiky 1869 2011 CSU 2015 d Track Q28708818d Track Q3504917 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2014 Praha 2014 d Track Q1085d Track Q56259648d Track Q3504917 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2016 Praha 2016 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q24560797 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2017 Praha 2017 ISBN 978 80 250 2770 7 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q29678797 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2018 Praha CSU 2018 ISBN 978 80 250 2843 8 d Track Q52417047d Track Q3504917d Track Q1085 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2019 Praha CSU 2019 ISBN 978 80 250 2914 5 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q63450605 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2020 Praha CSU 2020 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q92748479 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2021 Praha CSU 2021 d Track Q106655495d Track Q3504917d Track Q1085 Cesky statisticky urad unspecified title d Track Q3504917d Track Q111647375 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2022 Praha CSU 2022 d Track Q1085d Track Q3504917d Track Q111804439 Cesky statisticky urad Pocet obyvatel v obcich k 1 1 2023 Praha CSU 2023 d Track Q1085d Track Q118612272d Track Q3504917