Гвідо Граттон італ Guido Gratton нар 23 вересня 1932 Монфальконе пом 26 листопада 1996 Баньйо а Риполі італійський футбо

Гвідо Граттон (італ. Guido Gratton; нар. 23 вересня 1932, Монфальконе — пом. 26 листопада 1996, Баньйо-а-Риполі) — італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Гвідо Граттон

Особисті дані

Народження

23 вересня 1932

Монфальконе, ^d, Фріулі-Венеція-Джулія, Італія

Смерть

26 листопада 1996 (64 роки)

Баньйо-а-Риполі, Провінція Флоренція, Тоскана, Італія

Зріст

175 см

Громадянство

Італія

Позиція

півзахисник

Професіональні клуби*

Роки	Клуб	І (г)
1949–1950	«Парма»	5	(0)
1950–1952	«Віченца»	41	(10)
1952–1953	«Комо»	30	(3)
1953–1960	«Фіорентина»	193	(28)
1960–1961	«Наполі»	17	(1)
1961	«Інтернаціонале»	0	(0)
1961–1962	«Лаціо»	5	(1)

Національна збірна

Роки	Збірна	І (г)
1953–1959	Італія	11	(3)

Тренерська діяльність**

Роки	Команда	Посада
1969–1970	«Салернітана»
1970
?

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за «Фіорентину», з якою став чемпіоном Італії, а також національну збірну Італії, у складі якої взяв участь у чемпіонаті світу 1954 року.

Клубна кар'єра

Розпочав грати у футбол в нижчолігових клубах «Парма» та «Віченца», після чого перейшов у «Комо», за яке і дебютував у Серії А в сезоні 1952/53.

По завершенні сезону новий тренер «Фіорентини» Фульвіо Бернардіні, знайомий з Гвідо по спільній роботі в «Віченці», запросив гравця до «філок». Граттон відіграв за новий клуб наступні сім сезонів своєї ігрової кар'єри, утворивши атакувальну ланку з Жуліньйо, та Мігелем Монтуорі. Більшість часу, проведеного у складі «Фіорентини», був основним гравцем команди. За цей час виборов титул чемпіона Італії, чотири рази ставав віце-чемпіоном країни, а також виходив у фінал Кубка чемпіонів, де італійці поступились мадридському «Реалу».

У сезоні 1960/61 захищав кольори «Наполі», після чого перейшов у «Інтернаціонале», але виходив на поле лише у матчах Кубка Ярмарків і вже в листопаді перейшов у «Лаціо» з Серії Б, в якому і завершив професійну ігрову кар'єру по завершенні сезону.

Виступи за збірну

13 листопада 1953 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Італії в матчі відбору на чемпіонат світу 1954 року проти збірної Єгипту (2:1). В січні наступного року італійці без Граттона виграли і матч-відповідь та кваліфікувались на чемпіонат світу 1954 року у Швейцарії, куди поїхав і Гвідо, проте на поле так і не вийшов.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 7 років, провів у формі головної команди країни лише 11 матчів, забивши 3 голи.

Кар'єра тренера

Розпочав тренерську кар'єру, повернувшись до футболу після невеликої перерви, 1969 року, очоливши тренерський штаб клубу «Салернітана», з якою працював у сезоні 1969/70 в Серії С.

В 1970 році недовго очолював команду .

Останнім місцем тренерської роботи був клуб .

Вбивство

26 листопада 1996 року у віці 64 років Граттон був убитий грабіжниками, які таємно проникли в його будинок в Баньйо-а-Риполі. Понад п'ять тисяч осіб були присутні на його похоронах, що відбулася в базиліці Санта-Кроче в Флоренції, а «Фіорентина» наступний матч почала з хвилини мовчання та грала у траурних пов'язках.

Статистика виступів

Статистика виступів за збірну

Статистика матчів і голів за збірну — Італія

Дата	Місто	Господарі	Результат	Гості	Турнір	Голи	Примітки
13/11/1953	Каїр	Єгипет	1 – 2	Італія	Відбір до ЧС 1954	-
15/02/1956	Болонья	Італія	2 – 0	Франція	товариський матч	1
25/04/1956	Мілан	Італія	3 – 0	Бразилія	товариський матч	-
24/06/1956	Буенос-Айрес	Аргентина	1 – 0	Італія	товариський матч	-
01/07/1956	Ріо-де-Жанейро	Бразилія	2 – 0	Італія	товариський матч	-	60'
11/11/1956	Берн	Швейцарія	1 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи	-
25/04/1957	Рим	Італія	1 – 0	Північна Ірландія	Відбір до ЧС 1958	-
12/05/1957	Загреб	Югославія	6 – 1	Італія	Кубок Центральної Європи	-
04/12/1957	Белфаст	Північна Ірландія	2 – 2	Італія	товариський матч	-
22/12/1957	Мілан	Італія	3 – 0	Португалія	Відбір до ЧС 1958	2
06/05/1959	Лондон	Англія	2 – 2	Італія	товариський матч	-
Усього		Матчів	11		Голів	3

Титули і досягнення

Чемпіон Італії (1):

«Фіорентіна»: 1955–56

Примітки

Addio Gratton, gregario del primo scudetto viola [ 30 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Il Corriere della Sera, 27 novembre 1996, pag.40
. Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.
Acquisti e cessioni 1960—1970 [ 25 вересня 2011 у Wayback Machine.] Storiainter.com
Quella notte Gratton perse la partita della vita. Il campione viola fu selvaggiamente ucciso, probabilmente per rapina, nel suo circolo del tennis [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], L'Unità, 11 dicembre 2002
In cinquemila ai funerali di Gratton [ 25 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Il Corriere della Sera, 29 novembre 1996, pag.43
GRATTON, MORTE E MISTERO [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] repubblica.it

Посилання

Дані про гравця в «Енциклопедії футболу». [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (італ.)
(італ.)
Гвідо Граттон на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
Гвідо Граттон на сайті transfermarkt.com (англ.)

Це незавершена стаття про футболіста.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[corr-1] Addio Gratton, gregario del primo scudetto viola [ 30 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Il Corriere della Sera, 27 novembre 1996, pag.40

[2] . Архів оригіналу за 22 серпня 2016. Процитовано 7 серпня 2016.

[3] Acquisti e cessioni 1960—1970 [ 25 вересня 2011 у Wayback Machine.] Storiainter.com

[un-4] Quella notte Gratton perse la partita della vita. Il campione viola fu selvaggiamente ucciso, probabilmente per rapina, nel suo circolo del tennis [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.], L'Unità, 11 dicembre 2002

[5] In cinquemila ai funerali di Gratton [ 25 жовтня 2015 у Wayback Machine.], Il Corriere della Sera, 29 novembre 1996, pag.43

[6] GRATTON, MORTE E MISTERO [ 22 серпня 2016 у Wayback Machine.] repubblica.it