Гбарі

Немає цієї сторінки; ймовірно, її ще не перевіряли на відповідність правилам проекту.

Гба́рі, тж. гварі (самоназва Агбарі; гвалі, гоалі) — народ мовної підгрупи ква у центрі Нігерії.

Гбарі Gwari
Кількість	бл. 0,6 млн чол. (оцінка, 1990-і)
Ареал	Нігерія: столичний федерал. округ Абуджа штати Нігер, Кадуна
Близькі до
Мова	гбарі
Релігія	мусульмани—суніти традиційні культи

Територія проживання і чисельність

Гбарі живуть у верхів'ї річок Гбарі і Кадуна-Оква. Люди гбайя є основним населенням перенесеної віднедавна столиці до м. Абуджа і прилеглих територій столичного федерального округу; також проживають у нігерійських штатах Нігер і Кадуна.

Чисельність гбарі — бл. 600 тис. чол. (сер. 1990-х рр., оцінка).

Мова, діалекти і релігія

Мова гбарі належить до мовної підгрупи ква нігеро-конголезької групи конго-кордофанської мовної родини. Розпадається на ряд діалектів: матаї, кванге, ямма гайєгі, ямма паїко. Також поширені мови нупе і хауса.

Гбарі переважно мусульмани-суніти, також зберігаються традиційні вірування.

Історія і суспільство

За Середньовіччя люди гбарі часто потерпали від работоргівців з сусідніх еміратів народів хауса і фулані.

Один з генералів і колишніх президентів Нігерії Ібрагім Бабангіда був гбарі.. Саме за його президенства було здійснено перенесення столиці Нігерії у район компактного проживання народу — до міста Абуджа (12 грудня 1991 року), що мало значний вплив на розвиток гбарі.

Основу традиційної соціальної організації становить великосімейна сільська община. У минулому велику роль відігравали чоловічі союзи.

Господарство

Основні традиційні заняття гбарі — ручне землеробство (просо, сорго, ямс, бавовник) і скотарство.

Серед ремесел розвинуті гончарство і ткацтво.

Займаються торгівлею

Культура

Поселення гбарі кучові, хатини глинобитні, з конічними стріхами з трави.

За одяг править відріз матерії, обернутий навколо стегон.

Основу національної кухні складає рослинна їжа (каші, фуфу тощо).

Поширені культ предків, віра в верховне божество Шеко.

Виноски

1. Curtin, Philip D.; Lovejoy, Paul E. "Africans in bondage : studies in slavery and the slave trade : essays in honor of Philip D. Curtin on the occasion of the twenty-fifth anniversary of African Studies at the University of Wisconsin (1986)", p. 240
2. Helen Chapin Metz, ed. "The Babangida Government" [Архівовано 23 червня 2011 у Wayback Machine.], "Nigeria: A Country Study.", Washington: GPO for the Library of Congress, 1991. Accessed May 11, 2007.

Джерело

• Попов В.А. Гбари // Народы мира. Историко-этнографический справочник, М.: «Советская энциклопедия», 1988, стор. 132 (рос.)