Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ганс Сакс (5 листопада 1494, Нюрнберг — 19 січня 1576, там само) — німецький поет, драматург.
| Ганс Сакс | ||||
|---|---|---|---|---|
| нім. Hans Sachs | ||||
 | ||||
| Народився | 5 листопада 1494[1][2][…] Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія[4] | |||
| Помер | 19 січня 1576[1][…] (81 рік) Нюрнберг, Середня Франконія, Баварія[4] | |||
| Поховання | d | |||
| Країна |  Священна Римська імперія | |||
| Діяльність | поет, письменник, співак, драматург, актор, композитор | |||
| Alma mater | d | |||
| Мова творів | німецька | |||
| Конфесія | лютеранство | |||
| | ||||
 Ганс Сакс у Вікісховищі | ||||
Біографія і творчість
Ганс Сакс — майстерзинґер, автор фастнахтшпілів, один із найвідоміших представників міської (бюргерської) літератури XVI ст. Син кравця. З 1509 р. він навчався у Нюрнберзькій латинській школі, а з 1514 р. почав писати вірші, майстерзанги. Вирішивши стати майстром шевської справи, Сакс у 1511 р. подався у мандри, побував у багатьох містах Німеччини, вдосконалюючи свою фахову майстерність. Зокрема, він відвідав Регенсбурґ, , Зальцбург, Мюнхен, Вюрцбурґ, Франкфурт-на-Майні, Кельн, Аахен та інші міста, наймаючись підмайстром до вправних чоботарів. На дозвіллі ж Сакс опановував мистецтво майстерзангу. У 1516 р. він повернувся у рідний Нюрнберг неабияким знавцем свого ремесла і в 1519 р. став майстром шевського цеху. У 1517 p. Сакс вступив до школи майстерзангу. Його вчителем став . Під його керівництвом Сакс досконало вивчив правила гармонії і віршування, усталені у цьому жанрі музично-поетичного мистецтва, і навіть розвинув їх, збагативши майстерзанґ новими темами і метрами. У 1519 p. Сакс одружився. Його шлюб був вельми щасливим, а родинне життя стало постійним джерелом поетичного натхнення.
Тогочасна Німеччина стояла на порозі серйозних історичних подій. Як і всі німці, Сакс гостро переймався проблемами реформації церкви — либонь, саме тому з 1518 до 1523 р., у період розбрату і боротьби за реформи, пісень не писав. Лише у 1523 р. з'явився алегоричний вірш «Віттенберзький соловей» («Die Wittenbergisch Nachtigall») з присвятою М. Лютерові (Сакс був його завзятим прибічником). У цій поезії автор всіляко ганьбить римський клір і прославляє виступ М. Лютера, дзвінкий голос якого так само прекрасний, як і голос соловейка, що віщує весну, нові часи для Німеччини.
На захист реформи церкви Сакс написав чотири прозові діалоги, серед них особливо відомою є "Суперечка між каноніком і чоботарем " (1524). У цьому творі автор викриває невігластво католицьких священиків, згодом це призвело до погіршення стосунків Сакса з міськими можновладцями. Коли ж Сакс написав вірші до циклу антипапських гравюр («Чудесне пророцтво про папство», 1527), магістрат Нюрнберга рекомендував поетові надалі займатися лише чоботарюванням. Але, на щастя, Сакс відхилив цей припис.
У творчості Сакса аж до 1548 р. домінували біблійна тематика, критика кліру і сучасної моралі. (Майстерзанг, що склався як мистецька традиція ще у XIV ст., постійно розвивав лише біблійну тему. Розширення тематичної палітри відбулося вже за часів Сакса). З віршів цього періоду найвідомішими є алегорія «Корисливість — жахливий звір» (1527), «Похвальне слово місту Нюрнбергові» (1530), «Розмова про чвари у Священній Римській імперії» (1544) і славнозвісний «Край дармоїдів» («Das Schlaraffenland», 1530).
У період з 1548 по 1556 p. Сакс особливо захоплювався драматургією, створював дидактичні трагедії на біблійну або античну тематику («Про зруйнування могутнього міста Трої», 1545).
Сакс вперше у німецькій літературі вжив терміни «трагедія» й «акт», але йому, одначе, не судилося створити жодної славетної трагедії — надто потужним був у них дидактичний нурт. Зате сучасникам Сакса дуже подобалися його фастнахтшпілі (святкові комедії, які ставилися вечорами під час м'ясниць) на теми з міського або селянського життя: «Школяр у раю» (1550), «Селянин і викрадач корови» (1550), "Фюнзінгенський конокрад "(1553). Чимало фастнахтшпілів присвячені висміюванню розбещеності церковників, зрадливих жінок, дурних селян, середньовічних схоластів («Вирізування дурнів», 1536; «Стара звідниця і піп», 1551). Сміховий світ фастнахтшпілів наповнений відомими фольклорними образами та художніми мотивами: буфонна простакуватість, неабияка кмітливість, винахідливість, хитрість; між персонажами комедії часто трапляються бійки та сварки, присмачені лайкою та кпинами. Дидактичність, звертання до глядача з повчальними напучуваннями, розповідь про події замість показу дії пов'язують фастнахтшпіль з традиціями середньовічного міського театру. Сюжет нерідко запозичувався із шванків та анекдотів. Хоча загалом сюжети творів Сакса свідчать про його ґрунтовну освіченість. Джерелами для письменника слугували Біблія, народні книги, лицарські романи, антична література, описи подорожей, хроніки, поезія та проза гуманістів, «Декамерон» Дж. Боккаччо.
У 1554 p. Сакс заснував Нюрнберзьку школу майстерзингерів і очолив цех майстерзанґу. Він написав понад 4000 майстерзангів у 275 строфічних формах, причому 13 із них Сакс винайшов сам. Він створив 73 пісні на духовні та світські сюжети, виразно забарвлені бюргерським дидактизмом; 85 фастнахтшпілів, 61 трагедію, 64 комедії, 1700 віршів у різних жанрах бюргерської літератури. Загалом його спадщина складається з 6048 творів.
На батьківщині письменника з 1558 до 1579 р. твори Сакса були видані 5-томним зібранням. У XVII—XVIII ст. його вже не перевидавали, і лише наприкінці XVIII ст. ім'я поета-майстерзингера повернулося із забуття. X. М. Віланд написав статтю «Ганс Сакс» (1776). А Й. В. Ґете у «Поезії та правді» назвав творчий метод Сакса дидактичним реалізмом і визнав, що цей поет найближче з-поміж усіх середньовічних ліриків відповідає духові нового часу. У вірші «Тлумачення старого деревориту, який відображає поетичне покликання Ганса Сакса» Ґете, своєрідно наслідуючи середньовічну традицію, змальовує мудрого, спокійного і дещо лукавого бюргера у мить поетичної творчості:
 | Тобі ж бо, — мовила до нього,— Призначено судити строго, |  |
Українського читача з поезією Сакса познайомили Ф. Скляр та П. Тимочко.
Опера «Ганс Сакс»
Німецький композитор Ґ. А. Горцінґ створив оперу «Ганс Сакс» (1840), сюжетним підґрунтям якої стала однойменна драма поета з прологом Ґете. У життєрадісній опері Р. Вагнера «Нюрнберзькі майстерзинґери» (1867) Сакс — геніальний поет, музикант і прекрасна людина, закохана у життя. Майстерзанґ же у вагнерівській інтерпретації — це поезія високих почуттів і краси.
«Похвальне слово місту Нюрнбергові»
«Похвальне слово місту Нюрнбергові» — типовий описовий вірш у модному на той час жанрі похвал містам. «Похвалу Нюрнбергові» створили кілька поетів, серед них гуманіст К. Цельтіс, котрий оспівав чимало німецьких міст. Жанр вимагав детального переліку пам'яток і видатних людей міста минулого і сьогодення. Ілюстраціями до таких творів були гравюри.
«Край дармоїдів»
«Край дармоїдів» («Шларафенланд») — дидактична сатира за мотивами народної казки про країну, де течуть молочні ріки, літають смажені качки, гуси та голуби, які падають ледарям просто до рота, де добре живеться дурням, а розумників проганяють геть, де королем обирають найбільшого неробу:
Та берегтися треба тим, Хто розумом живе своїм.
Там бій іде проти ума.
Розумним — просвітку нема.
На працю волею закону
Накладено там заборону.
А за порядність і знання
Засуджують до вигнання.
(Пер. Ф. Скляра)
Сатира рясніє дотепними висловами і карикатурними замальовками. Поет вірить у те, що показана ним картина викликатиме огиду до ганебних звичаїв, і радить німцям працювати так, щоби ледарів і дурнів у країні не було. Видатний тогочасний художник П. Брейґель відтворив «Край дармоїдів» на полотні.
«Розмова про чвари у Священній Римській імперії»
У «Розмові про чвари у Священній Римській імперії» Сакс порушив тему загибелі Німеччини через станову ворожнечу у суспільстві, через нехтування інтересами вітчизни. Поет вважав, що порятунок лише у єдності і злагоді, що князі та можновладці повинні пам'ятати про свій обов'язок перед батьківщиною й оберігати її, а не розривати на шматки.
Див. також
- 18360 Сакс — астероїд, названий на честь поета.
Примітки
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Сакс Ганс // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
- Браун Ф. А. Ганс Сакс // Энциклопедический словарь — СПб: Брокгауз — Ефрон, 1892. — Т. VIII. — С. 95–96.
- Goetze E. Sachs, Hans // Allgemeine Deutsche Biographie — L: 1890. — Vol. 30. — S. 113–127.
- Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ганс Сакс |
- Ганс Сакс [ 17 лютого 2020 у Wayback Machine.] на сайті «Український Центр»
Посилання
- Сакс Ганс // Зарубіжні письменники : енциклопедичний довідник : у 2 т. / за ред. Н. Михальської та Б. Щавурського. — Тернопіль : Навчальна книга — Богдан, 2006. — Т. 2 : Л — Я. — С. 471. — .
 | Це незавершена стаття про письменника. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Saks 5 listopada 1494 Nyurnberg 19 sichnya 1576 tam samo nimeckij poet dramaturg Gans Saksnim Hans SachsNarodivsya 5 listopada 1494 1 2 Nyurnberg Serednya Frankoniya Bavariya 4 Pomer 19 sichnya 1576 1 81 rik Nyurnberg Serednya Frankoniya Bavariya 4 Pohovannya dKrayina Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnist poet pismennik spivak dramaturg aktor kompozitorAlma mater dMova tvoriv nimeckaKonfesiya lyuteranstvo Gans Saks u VikishovishiBiografiya i tvorchistGans Saks majsterzinger avtor fastnahtshpiliv odin iz najvidomishih predstavnikiv miskoyi byurgerskoyi literaturi XVI st Sin kravcya Z 1509 r vin navchavsya u Nyurnberzkij latinskij shkoli a z 1514 r pochav pisati virshi majsterzangi Virishivshi stati majstrom shevskoyi spravi Saks u 1511 r podavsya u mandri pobuvav u bagatoh mistah Nimechchini vdoskonalyuyuchi svoyu fahovu majsternist Zokrema vin vidvidav Regensburg Zalcburg Myunhen Vyurcburg Frankfurt na Majni Keln Aahen ta inshi mista najmayuchis pidmajstrom do vpravnih chobotariv Na dozvilli zh Saks opanovuvav mistectvo majsterzangu U 1516 r vin povernuvsya u ridnij Nyurnberg neabiyakim znavcem svogo remesla i v 1519 r stav majstrom shevskogo cehu U 1517 p Saks vstupiv do shkoli majsterzangu Jogo vchitelem stav Pid jogo kerivnictvom Saks doskonalo vivchiv pravila garmoniyi i virshuvannya ustaleni u comu zhanri muzichno poetichnogo mistectva i navit rozvinuv yih zbagativshi majsterzang novimi temami i metrami U 1519 p Saks odruzhivsya Jogo shlyub buv velmi shaslivim a rodinne zhittya stalo postijnim dzherelom poetichnogo nathnennya Togochasna Nimechchina stoyala na porozi serjoznih istorichnih podij Yak i vsi nimci Saks gostro perejmavsya problemami reformaciyi cerkvi libon same tomu z 1518 do 1523 r u period rozbratu i borotbi za reformi pisen ne pisav Lishe u 1523 r z yavivsya alegorichnij virsh Vittenberzkij solovej Die Wittenbergisch Nachtigall z prisvyatoyu M Lyuterovi Saks buv jogo zavzyatim pribichnikom U cij poeziyi avtor vsilyako ganbit rimskij klir i proslavlyaye vistup M Lyutera dzvinkij golos yakogo tak samo prekrasnij yak i golos solovejka sho vishuye vesnu novi chasi dlya Nimechchini Na zahist reformi cerkvi Saks napisav chotiri prozovi dialogi sered nih osoblivo vidomoyu ye Superechka mizh kanonikom i chobotarem 1524 U comu tvori avtor vikrivaye neviglastvo katolickih svyashenikiv zgodom ce prizvelo do pogirshennya stosunkiv Saksa z miskimi mozhnovladcyami Koli zh Saks napisav virshi do ciklu antipapskih gravyur Chudesne proroctvo pro papstvo 1527 magistrat Nyurnberga rekomenduvav poetovi nadali zajmatisya lishe chobotaryuvannyam Ale na shastya Saks vidhiliv cej pripis U tvorchosti Saksa azh do 1548 r dominuvali biblijna tematika kritika kliru i suchasnoyi morali Majsterzang sho sklavsya yak mistecka tradiciya she u XIV st postijno rozvivav lishe biblijnu temu Rozshirennya tematichnoyi palitri vidbulosya vzhe za chasiv Saksa Z virshiv cogo periodu najvidomishimi ye alegoriya Korislivist zhahlivij zvir 1527 Pohvalne slovo mistu Nyurnbergovi 1530 Rozmova pro chvari u Svyashennij Rimskij imperiyi 1544 i slavnozvisnij Kraj darmoyidiv Das Schlaraffenland 1530 U period z 1548 po 1556 p Saks osoblivo zahoplyuvavsya dramaturgiyeyu stvoryuvav didaktichni tragediyi na biblijnu abo antichnu tematiku Pro zrujnuvannya mogutnogo mista Troyi 1545 Gans Saks naprikinci zhittya Saks vpershe u nimeckij literaturi vzhiv termini tragediya j akt ale jomu odnache ne sudilosya stvoriti zhodnoyi slavetnoyi tragediyi nadto potuzhnim buv u nih didaktichnij nurt Zate suchasnikam Saksa duzhe podobalisya jogo fastnahtshpili svyatkovi komediyi yaki stavilisya vechorami pid chas m yasnic na temi z miskogo abo selyanskogo zhittya Shkolyar u rayu 1550 Selyanin i vikradach korovi 1550 Fyunzingenskij konokrad 1553 Chimalo fastnahtshpiliv prisvyacheni vismiyuvannyu rozbeshenosti cerkovnikiv zradlivih zhinok durnih selyan serednovichnih sholastiv Virizuvannya durniv 1536 Stara zvidnicya i pip 1551 Smihovij svit fastnahtshpiliv napovnenij vidomimi folklornimi obrazami ta hudozhnimi motivami bufonna prostakuvatist neabiyaka kmitlivist vinahidlivist hitrist mizh personazhami komediyi chasto traplyayutsya bijki ta svarki prismacheni lajkoyu ta kpinami Didaktichnist zvertannya do glyadacha z povchalnimi napuchuvannyami rozpovid pro podiyi zamist pokazu diyi pov yazuyut fastnahtshpil z tradiciyami serednovichnogo miskogo teatru Syuzhet neridko zapozichuvavsya iz shvankiv ta anekdotiv Hocha zagalom syuzheti tvoriv Saksa svidchat pro jogo gruntovnu osvichenist Dzherelami dlya pismennika sluguvali Bibliya narodni knigi licarski romani antichna literatura opisi podorozhej hroniki poeziya ta proza gumanistiv Dekameron Dzh Bokkachcho U 1554 p Saks zasnuvav Nyurnberzku shkolu majsterzingeriv i ocholiv ceh majsterzangu Vin napisav ponad 4000 majsterzangiv u 275 strofichnih formah prichomu 13 iz nih Saks vinajshov sam Vin stvoriv 73 pisni na duhovni ta svitski syuzheti virazno zabarvleni byurgerskim didaktizmom 85 fastnahtshpiliv 61 tragediyu 64 komediyi 1700 virshiv u riznih zhanrah byurgerskoyi literaturi Zagalom jogo spadshina skladayetsya z 6048 tvoriv Samtliche Fabeln und Schwanke 1 1893 Pam yatnik Saksu v Nyurnberzi Na batkivshini pismennika z 1558 do 1579 r tvori Saksa buli vidani 5 tomnim zibrannyam U XVII XVIII st jogo vzhe ne perevidavali i lishe naprikinci XVIII st im ya poeta majsterzingera povernulosya iz zabuttya X M Viland napisav stattyu Gans Saks 1776 A J V Gete u Poeziyi ta pravdi nazvav tvorchij metod Saksa didaktichnim realizmom i viznav sho cej poet najblizhche z pomizh usih serednovichnih lirikiv vidpovidaye duhovi novogo chasu U virshi Tlumachennya starogo derevoritu yakij vidobrazhaye poetichne poklikannya Gansa Saksa Gete svoyeridno nasliduyuchi serednovichnu tradiciyu zmalovuye mudrogo spokijnogo i desho lukavogo byurgera u mit poetichnoyi tvorchosti Tobi zh bo movila do nogo Priznacheno suditi strogo Vismiyuvati na vsi boki Lyudske bezgluzdya i poroki Bo z voli Bozhoyi ti vpravi Viddatis cij pochesnij spravi Smirennist cnotu zlo proklyate Yih imenami mayesh zvati A lzheyu i dlya smihu znaj Svoyih tvorin ne prikrivaj Na svit navkolishnij divis Yak Albreht Dyurer vmiv kolis Bo sili stijkosti nemalo Jomu same zhittya davalo Per P Timochka Ukrayinskogo chitacha z poeziyeyu Saksa poznajomili F Sklyar ta P Timochko Opera Gans Saks Nimeckij kompozitor G A Gorcing stvoriv operu Gans Saks 1840 syuzhetnim pidgruntyam yakoyi stala odnojmenna drama poeta z prologom Gete U zhittyeradisnij operi R Vagnera Nyurnberzki majsterzingeri 1867 Saks genialnij poet muzikant i prekrasna lyudina zakohana u zhittya Majsterzang zhe u vagnerivskij interpretaciyi ce poeziya visokih pochuttiv i krasi Pohvalne slovo mistu Nyurnbergovi Pohvalne slovo mistu Nyurnbergovi tipovij opisovij virsh u modnomu na toj chas zhanri pohval mistam Pohvalu Nyurnbergovi stvorili kilka poetiv sered nih gumanist K Celtis kotrij ospivav chimalo nimeckih mist Zhanr vimagav detalnogo pereliku pam yatok i vidatnih lyudej mista minulogo i sogodennya Ilyustraciyami do takih tvoriv buli gravyuri Kraj darmoyidiv Kraj darmoyidiv Shlarafenland didaktichna satira za motivami narodnoyi kazki pro krayinu de techut molochni riki litayut smazheni kachki gusi ta golubi yaki padayut ledaryam prosto do rota de dobre zhivetsya durnyam a rozumnikiv proganyayut get de korolem obirayut najbilshogo nerobu Ta beregtisya treba tim Hto rozumom zhive svoyim Tam bij ide proti uma Rozumnim prosvitku nema Na pracyu voleyu zakonu Nakladeno tam zaboronu A za poryadnist i znannya Zasudzhuyut do vignannya Per F Sklyara Satira ryasniye dotepnimi vislovami i karikaturnimi zamalovkami Poet virit u te sho pokazana nim kartina viklikatime ogidu do ganebnih zvichayiv i radit nimcyam pracyuvati tak shobi ledariv i durniv u krayini ne bulo Vidatnij togochasnij hudozhnik P Brejgel vidtvoriv Kraj darmoyidiv na polotni Rozmova pro chvari u Svyashennij Rimskij imperiyi U Rozmovi pro chvari u Svyashennij Rimskij imperiyi Saks porushiv temu zagibeli Nimechchini cherez stanovu vorozhnechu u suspilstvi cherez nehtuvannya interesami vitchizni Poet vvazhav sho poryatunok lishe u yednosti i zlagodi sho knyazi ta mozhnovladci povinni pam yatati pro svij obov yazok pered batkivshinoyu j oberigati yiyi a ne rozrivati na shmatki Div takozh18360 Saks asteroyid nazvanij na chest poeta PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Bibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 Saks Gans Bolshaya sovetskaya enciklopediya v 30 t pod red A M Prohorov 3 e izd Moskva Sovetskaya enciklopediya 1969 d Track Q649d Track Q17378135 Braun F A Gans Saks Enciklopedicheskij slovar SPb Brokgauz Efron 1892 T VIII S 95 96 d Track Q22077309d Track Q656d Track Q602358d Track Q23892906d Track Q442232d Track Q19908137 Goetze E Sachs Hans Allgemeine Deutsche Biographie L 1890 Vol 30 S 113 127 d Track Q25907481d Track Q2079d Track Q22077314d Track Q17626700d Track Q590208 Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 DzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Gans Saks Gans Saks 17 lyutogo 2020 u Wayback Machine na sajti Ukrayinskij Centr PosilannyaSaks Gans Zarubizhni pismenniki enciklopedichnij dovidnik u 2 t za red N Mihalskoyi ta B Shavurskogo Ternopil Navchalna kniga Bogdan 2006 T 2 L Ya S 471 ISBN 966 692 744 6 Ce nezavershena stattya pro pismennika Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi