Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Ганс Бернд Ґізевіус (нім. Hans Bernd Gisevius; 14 липня 1904 — 23 лютого 1974) — німецький політик, державний службовець, розвідник та учасник німецького Руху Опору часів Третього Рейху.
| Ганс Бернд Ґізевіус | |
|---|---|
| нім. Hans Bernd Gisevius | |
 Ґізевіус у 1946 році | |
| Народився | 14 липня 1904[1][2] Арнсберг, Провінція Вестфалія, Королівство Пруссія, Німецька імперія[1] |
| Помер | 23 лютого 1974[1][2][3] (69 років) Мюлльгайм |
| Країна |  Німеччина Веймарська республіка Третій Райх Німецька імперія |
| Діяльність | військовослужбовець, письменник, дипломат, боєць опору, правник, Працівник Гестапо |
| Науковий ступінь | докторський ступінь[1] |
| Знання мов | німецька[4] |
| Заклад | Гестапо і Управління стратегічних служб |
| Учасник | Друга світова війна |
| Військове звання | солдат |
| Партія | Націонал-соціалістична робітнича партія Німеччини і Німецька національна народна партія |
| |
Життєпис
Ранні роки
Ґустав-Адольф Тімотеус Ганс Бернд Ґізевіус народився 14 липня 1904 року в Арнсберзі, Вестфалія, в сім'ї Ганса Ґізевіуса, старшого судді адміністративного суду, та його дружини Гєдвіґи. Після закінчення середньої школи в 1924 році Ґізевіус вивчав право в Марбурзі-ан-дер-Лані, Берліні та Мюнхені до 1928 року, потім почав свою юридичну роботу в Берліні та отримав ступінь доктора права в 1929 році. У студентські роки Ґізевіус критично ставився до деяких представників влади Веймарської республіки. Так, він називав Генріха Брюнінга, міністра закордонних справ та федерального канцлера Веймарської республіки, шушерою. З 1928 до 1933 року Ґізевіус був адвокатом-стажистом у Берліні та Дюссельдорфі.
Початок кар'єри
У 1929 році Ґізевіус став членом Німецької національної народної партії — націоналістичної консервативної партії. У травні 1930 року Ґізевіуса, як адвоката-стажера, перевели з Дюссельдорфу до Берліну, щоб він агітував за проведення референдуму проти Плану Юнга — другого плану репараційних виплат Німеччиною після Першої світової війни, а також, щоб він брав участь у судових процесах за позовами за наклеп проти, зокрема, Генріха Брюнінга. Ґізевіус швидко піднімався по кар'єрних сходах в Німецькій національній народній партії. Наприкінці 1931 року він був обраний до виконавчого комітету партії, ставши його наймолодшим членом. Восени 1931 року в Дюссельдорфі під керівництвом Ґізевіуса був сформований бойовий загін партії — «Німецький національний бойовий ринг» (нім. Deutschnationaler Kampfring), який він і очолив.
За твердженнями німецького правого політика , Ґізевіус замислював змову проти лідера Німецької національної народної партії Альфреда Гугенберга, можливо, від бажання підштовхнути партію до більш правого напрямку. Починаючи з червня 1933 року, Ґізевіус розхитував партію, агітуючи за приєднання «Бойового рингу» до нацистів. 11 червня 1933 року газета Völkischer Beobachter повідомила під заголовком «Розпад німецького національного фронту», що член Рейхстагу , який був членом Німецької національної народної партії, і голова «Німецького національного бойового рингу» Ґізевіус перейшли на бік Адольфа Гітлера.
Робота в Гестапо
Влітку 1933 року Ґізевіус почав службу в політичній поліції, Гестапо, в Берліні. Під час роботи у Гестапо Ґізевіус, зокрема, спостерігав за заключною фазою суду над обвинуваченими у підпалі Рейхстагу. Повернувшись із судового засідання, Ґізевіус написав доповідну записку, в якій висловив впевненість, що суд виправдає обвинувачених болгар та депутата-комуніста .
У Гестапо Ґізевіус запекло змагався за владу із першим керівником відомства Рудольфом Дільсом. Разом з головою виконавчого відділу прусської таємної державної поліції Артуром Небе Ґізевіус спочатку успішно інтригував проти Дільса, однак наприкінці 1933 року він зазнав поразки в боротьбі за владу. У жовтні 1933 був виписаний ордер на арешт Ґізевіуса на підставі того, що він збирав інформацію проти Гестапо. Однак ордер був скасований через зовнішнє втручання, ймовірно, з боку патрона патрона Ґізевіуса, статс-секретаря . 15 листопада Ґізевіус подав заяву на членство в нацистській партії НСДАП. У кінці грудня 1933 року Рудольф Дільс організував звільнення Ґізевіуса з Гестапо нібито за «критику заходів фюрера та уряду».
Робота в Міністерстві внутрішніх справ
У 1934 році Ґізевіус почав працювати у поліцейському департаменті Імперського Міністерства внутрішніх справ. У 1935 році Ґізевіус перейшов до відділу карного розшуку прусської поліції під керівництвом Артура Небе, з яким вони стали близькими друзями. Працюючи в Міністерстві внутрішніх справ, Ґізевіус завоював довіру Міністра внутрішніх справ Вільгельма Фріка, а також продовжував боротьбу проти Гестапо. Другий голова Гестапо Райнгард Гейдріх волів усунення Ґізевіуса з посади заступника голови берлінської поліції під час Олімпіади 1936 року, оскільки Ґізевіус створював труднощі для роботи Гестапо. Ґізевіус був усунений з поліції у 1936 році Генріхом Гіммлером, який очолив німецьку поліцію.
Подальша кар'єра та приєднання до Руху Опору
З 1936 до 1939 року Ґізевіус працював у регіональній владі. Спочатку він працював у загальній адміністрації регіональної ради в Мюнстері під керівництвом , а пізніше — в регіональній раді в Потсдамі. Сюзан Штрессер пише, що завдяки своїй роботі в регіональних адміністраціях Ґізевіус набув зв'язків із критично налаштованими до режиму колами через своє знайомство, а згодом і дружбу з майбутнім генерал-майором Гансом Остером. Починаючи з 1938 року, Ґізевіус із ентузіазмом брав участь у планах перевороту.
У 1938 році, на тлі Судетської кризи, Ґізевіус брав участь у підготовці «Вересневої змови» — запланованого державного перевороту проти Адольфа Гітлера. Ще у 1937 році він пішов у неоплачувану відпустку та підтримував неофіційний контакт із Абвером, тобто розвідкою Верховного командування вермахту. Як поліцейський фахівець та експерт з внутрішньої безпеки він аналізував лояльні до системи сили для планування перевороту. Коли поступово сформувалась провідна група опору навколо генерал-полковника Людвіга Бека, члена, а згодом начальника генерального штаба сухопутних військ Франца Гальдера, та генерал-майора Ганса Остера, він зосередився на спостереженні за Гестапо та використовував свої тісні контакти з очільником берлінської поліції графом Вольф-Генріхом фон Гелльдорфом і керівником Управління кримінальної поліції Рейху Артуром Небе. Однак після Мюнхенської угоди від 29 вересня 1938 року план був скасований. Тим не менш, завдяки, зокрема, зусиллям Ґізевіуса, в Третьому Рейсі сформувалось коло Руху Опору. Так, встановились прямі зв'язки між Людвігом Беком, райхсміністром Ялмаром Шахтом, Ґізевіусом, очільником Абверу Вільгельмом Канарісом та Гансом Остером.
Дипломатична та розвідницька служба, налагодження міжнародних зв'язків
У 1939 році із початком Другої світової війни за вказівкою Вільгельма Канаріса Ґізевіус був призначений зондерфюрером в Абвері. У жовтні 1940 року, як офіційний віце-консул та представник розвідки, він вирушив до Швейцарії, щоб налагодити міжнародні контакти для антигітлерівської фронди. Неофіційно робота Ґізевіуса полягала у контррозвідці діяльності агентів СД та в захисті інших членів німецького підпілля, які мали зв'язки у Швейцарії та яким часто загрожувала небезпека викриття від агентів та СД, що діяли у Швейцарії. У Швейцарії Ґізевіус підтримував контакти з церковними колами та противниками війни.
Ґізевіус, певним чином, був учасником опозиційних дій, які проводилися через Швейцарію. Восени 1942 року з ініціативи , юриста, працівника Абверу та учасника Руху Опору і за підтримки Ганса Остера та Вільгельма Канаріса деяким берлінським євреям, яким загрожувала депортація, була дана можливість втекти до нейтральної Швейцарії. У зв'язку із цією операцією Ґізевіус вилучив гроші з секретного фонду, щоб внести депозити, які вимагала швейцарська влада.
Ґізевіус також був задіяний «місії» німецького лютеранського пастора Дітріха Бонгеффера до Швеції, в ході якої передав мирні пропозиції учасників антинацистського опору, адресовані представникам Великої Британії та США, та інші зусилля німецьких Євангельської і Конфесійної Церков та їхні екуменічні контакти. Він також брав участь у написанні листа преподобного в 1942 році, який став основою для «визнання провини» , проголошеної в Штутгарті в 1945 році.
Контакт та співпраця з розвідкою США
У перші роки війни Ґізевіус був відкритим для зв'язку із представниками британської розвідки, але через підозри британської розвідки в тому, що він був подвійним агентом, співпраця не склалась.
Для німецького Опору можливість встановити контакт із розвідкою США з'явилась наприкінці 1942 року, коли до Швейцарії прибув Аллен Даллес — розвідник Управління стратегічних служб США. Контакт був встановлений через колегу Даллеса, , який був німецького походження та дружив із Ґізевіусом. Даллес та Ґізевіус зустрічались доволі часто під час комендантської години в Берні або Цюріху. У лютому 1943 року Ґізевіус розкрив Даллесу деякі дані про програму виробництва ракет дальньої дії. Зокрема, він розповів, що такі ракети планувалось використовувати для атаки на Лондон, та, що вони виробляються десь у Померанії. Також у лютому 1943 року Ґізевіус повідомив Даллесу, що німецькій службі дешифрування вдалося зламати американський код.
Ґізевіус також інформував Даллеса про Рух Опору. З розвідданих, наданих Ґізевіусом, було ясно, що більшість німецької опозиції, але перш за все сили, об'єднані в активний рух опору, прагнули порозуміння з англійцями та американцями. Ґізевіус намагався переконати Даллеса, що Союзники мають виграти війну не тільки проти держав Осі, а й також проти більшовицької революції. Він був прибічником сепаратного миру між Німеччиною та Заходом після перевороту, в результаті якого планувалось усунути Гітлера від влади. Однак США не погодились на ці умови, вважаючи, що Рух Опору намагається розколоти Союзників.
Участь в операції «Валькірія»
11 липня 1944 року Ґізевіус повернувся зі Швейцарії до Берліну після того, як йому повідомили, що на нього готувався замах. 12 липня він зустрівся із очільником поліції Берліна графом Вольфом-Генріхом фон Гелльдорфом, від якого дізнався, що полковник Клаус Шенк фон Штауффенберг узяв на себе повне керівництво переворотом з метою усунення Гітлера, а також, що він перешкоджав контактам між Гелльдорфом, генерал-полковником Людвігом Беком, генералом Фрідріхом Ольбріхтом та дипломатом Вернером фон дер Шуленбургом. Він також дізнався, що Гелльдорфу не надали план дії поліції. Того ж дня Ґізевіус також зустрівся з деякими іншими учасниками змови проти Гітлера, Людвігом Беком та колишнім мером Лейпцига Карлом Герделером. Герделер повідомив Ґізевіусу, що був повністю ізольований від Штауффенберга. Пізніше Ґізевіус зустрічався із Штауффенбергом та обговорював позицію США щодо капітуляції Німеччини.
У день замаху на Гітлера, 20 липня 1944 року, Ґізевіус знаходився разом з іншими учасниками змови у будівлі , в якій тоді розташовувалось Верховне командування Вермахту. Він намагався налагодити зв'язок між військовим міністерством і комендатурою поліції. Ґізевіус спочатку критично поставився до перших повідомлень, що Гітлер вижив після замаху. Деякий час він продовжував підбадьорювати змовників. Однак коли він прийшов до Гелльдорфа та Небе, то зрозумів, що переворот був провалений.
Після невдалого перевороту Ґізевіус майже півроку переховувався в Німеччині, допоки йому не вдалось втекти за допомогою Аллена Даллеса до Швейцарії 23 січня 1945 року.
Свідчення на Нюрнберзькому процесі
У квітні 1946 року адвокати колишнього Міністра внутрішніх справ Вільгельма Фріка та райхсміністра Ялмара Шахта викликали Ґізевіуса свідком на Нюрнберзькому процесі. Під час перехресного допиту Головним прокурором від США Робертом Джексоном, Ґізевіус дав наступні свідчення. По-перше, він стверджував, що саме за наказом віце-фюрера Третього Рейху Германа Ґерінга було вбито німецького політика та суперника Гітлера в НСДАП Грегора Штрассера. По-друге, він зазначив, що Ернст Кальтенбруннер був набагато небезпечнішим головою Головного управління імперської безпеки ніж Райнгард Гейдріх. По-третє, за твердженням Ґізевіуса, начальник штабу Верховного головнокомандування збройними силами Німеччини Вільгельм Кейтель був повністю обізнаний про існування таборів смерті на сході.
Крім того, Ґізевіус стверджував, що за підпалом Рейхстагу в 1933 році стояли нацисти. Зокрема, він свідчив, що «Геббельс розмовляв з лідером берлінського штурмового загону Карлом Ернстом і також детально розповів, як можна було здійснити підпал. Була підібрана певна суміш, яку знає кожен любитель феєрверків. Ви розпилюєте її, і через певний час вона спалахує. Щоб потрапити до Рейхстагу, потрібен був коридор, який вів із Президентського палацу до Рейхстагу. Була підготовлена колона з десяти надійних бійців штурмового загону, і тепер Герінг був поінформований про всі деталі плану. Очікувалося, що Герінг — і він це підтримав — проінструктує поліцію на першому поверсі, що їх вивели на хибний слід. З самого початку вони хотіли звинуватити в цьому злочині комуністів». На питання Роберта Джексона, що сталось із десятьма бійцями штурмового загону, які підпалили Рейхстаг, Ґізевіус відповів, що, наскільки йому було відомо, жоден з них не вижив: більшість з них була вбита 30 червня 1934 року під час «Ночі довгих ножів», а один з них спочатку служив у поліції, однак пізніше загинув на східному фронті.
Ґізевіус також дав свідчення щодо «Ночі довгих ножів». Відповідно до його свідчень, під час тих подій не було ніякого путчу з боку керівника штурмових загонів Ернста Рема, а, насправді, відбувся путч Герінга-Гімлера. За його словами існувало протистояння між штурмовими загонами і Ремом з одного боку, та Герінгом і Гімлером — з іншого боку. Ґізевіус стверджував, що за кілька днів до 30 червня 1934 року штурмовиків відправили у відпустку, а 30 червня 1934 року лідерів штурмовиків запросили на зустріч із Гітлером в Бад-Вісзее, а на вокзалі їх затримали і погнали на розстріл.
Подальше життя
У 1946 році Ґізевіус опублікував свої мемуари «До гіркого кінця» (нім. Bis zum bitteren Ende), в яких різко критикував офіцерів німецького Руху Опору і звинувачував Клауса Шенка фон Штауффенберга у схильності до соціалістичних поглядів та бажанні одностороннього припинення війни з Радянським Союзом. Однак ці мемуари не вважаються достовірним джерелом. З 1950 до 1955 року Ґізевіус проживав у Далласі, Техас, де працював у аналітичному центрі «Далласька рада зі світових справ» (англ. Dallas Council of World Affairs). Останні роки він проживав у західній Німеччині та Швейцарії. Ґізевіус помер 23 лютого 1974 року від серцевого нападу в Мюлльгаймі, Німеччина.
Особисте життя
Дружиною Ґізевіуса була Ґєрда Ґізевіус-Воґ (до шлюбу Ґєрда Бруґш).
Праці Ґізевіуса
- «До гіркого кінця», 1946 (нім. Bis zum bitteren Ende)
- «Адольф Гітлер. Біографія — спроба інтерпретації», 1963 (нім. Adolf Hitler. Eine Biographie – Versuch einer Deutung)
- «Де Небе? Спогади очільника гітлеровської кримінальної поліції», 1966 (нім. Wo ist Nebe? Erinnerungen an Hitlers Reichskriminaldirektor)
- «Початок кінця. Як це починалося з Вільгельма II», 1971 (нім. Der Anfang vom Ende. Wie es mit Wilhelm II. begann)
В популярній культурі
У німецькому телефільмі 1970 року «Операція „Валькірія“» (нім. Operation Walküre) Ґізевіуса зіграв актор Ганс-Дітер Аснер.
В американському мінісеріалі 1988—1989 рр. «Війна та пам'ять» (англ. War and Remembrance) Ґізевіуса зіграв австрійський актор Гайнц Маречек.
Посилання
- Deutsche Nationalbibliothek Record #123431603 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- SNAC — 2010.
- Munzinger Personen
- CONOR.Sl
- Strässer, Susanne (1996). Hans Bernd Gisevius – Ein Oppositioneller auf »Außenposten« [Ганс Бернд Ґізевіус – опозиціонер на «зовнішньому посту»]. У von Klemperer, Klemens (ред.). "Fur Deutschland": Die Manner Des 20. Juli [«За Німеччину»: Люди 20 липня] (нім.). Ullstein. ISBN .
- Gisevius, Hans Bernd [Ґізевіус, Ганс Бернд]. www.deutsche-biographie.de (нім.). Процитовано 22 червня 2024.
- Hett, Benjamin Carter (2014). Burning the Reichstag: an investigation into the Third Reich's enduring mystery [Підпал Рейхстагу: розслідування безсмертної таємниці Третього Рейху] (англ.). Oxford University Press. ISBN .
- Hoffmann, Peter (1979). Widerstand, Staatsstreich, Attentat – Der Kampf der Opposition gegen Hitler [Опір, переворот, замах - боротьба опозиції проти Гітлера] (нім.). Piper. ISBN .
- Hoffmann, Peter (1977). The history of the German resistance, 1933-1945 [Історія німецького опору, 1933-1945] (англ.). MIT Press. ISBN .
- Delattre, Lucas (2003). Fritz Kolbe: un espion au coeur du IIIe Reich [Фріц Колбе: шпигун у серці Третього рейху] (фр.). Denoël. ISBN .
- Hoffmann, Peter (1992). Claus Schenk Graf von Stauffenberg und seine Brüder [Клаус Шенк, Граф фон Штауффенберг і його брати] (нім.). Dt. Verl.-Anst. ISBN .
- Fest, Joachim C. (1994). Staatsstreich: der lange Weg zum 20. Juli [Державний переворот: довгий шлях до 20 липня] (нім.). Siedler. ISBN .
- Persico, Joseph E (1995). Nuremberg: infamy on trial [Нюрнберг: ганьба на суді] (англ.). New York: Penguin. ISBN .
- Heydecker, Joe J.; Leeb, Johannes (2003). Der Nürnberger Prozeß [Нюрнберзький процес] (нім.). Kiepenheuer und Witsch. ISBN .
- Hans Gisevius, 68, Anti-Nazi, is Dead [Ганс Ґізевіус, 68, антинацист, помер]. New York Times (англ.). 27 березня 1974. Процитовано 24 червня 2024.
- Operation Walküre. filmportal.de (нім.). Процитовано 24 червня 2024.
- Всі актори серіалу War and Remembrance (1988-1989). Kinobaza. Процитовано 23 червня 2024.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Bernd Gizevius nim Hans Bernd Gisevius 14 lipnya 1904 23 lyutogo 1974 nimeckij politik derzhavnij sluzhbovec rozvidnik ta uchasnik nimeckogo Ruhu Oporu chasiv Tretogo Rejhu Gans Bernd Gizeviusnim Hans Bernd GiseviusGizevius u 1946 rociNarodivsya14 lipnya 1904 1904 07 14 1 2 Arnsberg Provinciya Vestfaliya Korolivstvo Prussiya Nimecka imperiya 1 Pomer23 lyutogo 1974 1974 02 23 1 2 3 69 rokiv MyullgajmKrayina Nimechchina Vejmarska respublika Tretij Rajh Nimecka imperiyaDiyalnistvijskovosluzhbovec pismennik diplomat boyec oporu pravnik Pracivnik GestapoNaukovij stupindoktorskij stupin 1 Znannya movnimecka 4 ZakladGestapo i Upravlinnya strategichnih sluzhbUchasnikDruga svitova vijnaVijskove zvannyasoldatPartiyaNacional socialistichna robitnicha partiya Nimechchini i Nimecka nacionalna narodna partiya Mediafajli u VikishovishiZhittyepisRanni roki Gustav Adolf Timoteus Gans Bernd Gizevius narodivsya 14 lipnya 1904 roku v Arnsberzi Vestfaliya v sim yi Gansa Gizeviusa starshogo suddi administrativnogo sudu ta jogo druzhini Gyedvigi Pislya zakinchennya serednoyi shkoli v 1924 roci Gizevius vivchav pravo v Marburzi an der Lani Berlini ta Myunheni do 1928 roku potim pochav svoyu yuridichnu robotu v Berlini ta otrimav stupin doktora prava v 1929 roci U studentski roki Gizevius kritichno stavivsya do deyakih predstavnikiv vladi Vejmarskoyi respubliki Tak vin nazivav Genriha Bryuninga ministra zakordonnih sprav ta federalnogo kanclera Vejmarskoyi respubliki shusheroyu Z 1928 do 1933 roku Gizevius buv advokatom stazhistom u Berlini ta Dyusseldorfi Pochatok kar yeri U 1929 roci Gizevius stav chlenom Nimeckoyi nacionalnoyi narodnoyi partiyi nacionalistichnoyi konservativnoyi partiyi U travni 1930 roku Gizeviusa yak advokata stazhera pereveli z Dyusseldorfu do Berlinu shob vin agituvav za provedennya referendumu proti Planu Yunga drugogo planu reparacijnih viplat Nimechchinoyu pislya Pershoyi svitovoyi vijni a takozh shob vin brav uchast u sudovih procesah za pozovami za naklep proti zokrema Genriha Bryuninga Gizevius shvidko pidnimavsya po kar yernih shodah v Nimeckij nacionalnij narodnij partiyi Naprikinci 1931 roku vin buv obranij do vikonavchogo komitetu partiyi stavshi jogo najmolodshim chlenom Voseni 1931 roku v Dyusseldorfi pid kerivnictvom Gizeviusa buv sformovanij bojovij zagin partiyi Nimeckij nacionalnij bojovij ring nim Deutschnationaler Kampfring yakij vin i ocholiv Za tverdzhennyami nimeckogo pravogo politika Gizevius zamislyuvav zmovu proti lidera Nimeckoyi nacionalnoyi narodnoyi partiyi Alfreda Gugenberga mozhlivo vid bazhannya pidshtovhnuti partiyu do bilsh pravogo napryamku Pochinayuchi z chervnya 1933 roku Gizevius rozhituvav partiyu agituyuchi za priyednannya Bojovogo ringu do nacistiv 11 chervnya 1933 roku gazeta Volkischer Beobachter povidomila pid zagolovkom Rozpad nimeckogo nacionalnogo frontu sho chlen Rejhstagu yakij buv chlenom Nimeckoyi nacionalnoyi narodnoyi partiyi i golova Nimeckogo nacionalnogo bojovogo ringu Gizevius perejshli na bik Adolfa Gitlera Robota v Gestapo Vlitku 1933 roku Gizevius pochav sluzhbu v politichnij policiyi Gestapo v Berlini Pid chas roboti u Gestapo Gizevius zokrema sposterigav za zaklyuchnoyu fazoyu sudu nad obvinuvachenimi u pidpali Rejhstagu Povernuvshis iz sudovogo zasidannya Gizevius napisav dopovidnu zapisku v yakij visloviv vpevnenist sho sud vipravdaye obvinuvachenih bolgar ta deputata komunista U Gestapo Gizevius zapeklo zmagavsya za vladu iz pershim kerivnikom vidomstva Rudolfom Dilsom Razom z golovoyu vikonavchogo viddilu prusskoyi tayemnoyi derzhavnoyi policiyi Arturom Nebe Gizevius spochatku uspishno intriguvav proti Dilsa odnak naprikinci 1933 roku vin zaznav porazki v borotbi za vladu U zhovtni 1933 buv vipisanij order na aresht Gizeviusa na pidstavi togo sho vin zbirav informaciyu proti Gestapo Odnak order buv skasovanij cherez zovnishnye vtruchannya jmovirno z boku patrona patrona Gizeviusa stats sekretarya 15 listopada Gizevius podav zayavu na chlenstvo v nacistskij partiyi NSDAP U kinci grudnya 1933 roku Rudolf Dils organizuvav zvilnennya Gizeviusa z Gestapo nibito za kritiku zahodiv fyurera ta uryadu Robota v Ministerstvi vnutrishnih sprav U 1934 roci Gizevius pochav pracyuvati u policejskomu departamenti Imperskogo Ministerstva vnutrishnih sprav U 1935 roci Gizevius perejshov do viddilu karnogo rozshuku prusskoyi policiyi pid kerivnictvom Artura Nebe z yakim voni stali blizkimi druzyami Pracyuyuchi v Ministerstvi vnutrishnih sprav Gizevius zavoyuvav doviru Ministra vnutrishnih sprav Vilgelma Frika a takozh prodovzhuvav borotbu proti Gestapo Drugij golova Gestapo Rajngard Gejdrih voliv usunennya Gizeviusa z posadi zastupnika golovi berlinskoyi policiyi pid chas Olimpiadi 1936 roku oskilki Gizevius stvoryuvav trudnoshi dlya roboti Gestapo Gizevius buv usunenij z policiyi u 1936 roci Genrihom Gimmlerom yakij ocholiv nimecku policiyu Podalsha kar yera ta priyednannya do Ruhu Oporu Z 1936 do 1939 roku Gizevius pracyuvav u regionalnij vladi Spochatku vin pracyuvav u zagalnij administraciyi regionalnoyi radi v Myunsteri pid kerivnictvom a piznishe v regionalnij radi v Potsdami Syuzan Shtresser pishe sho zavdyaki svoyij roboti v regionalnih administraciyah Gizevius nabuv zv yazkiv iz kritichno nalashtovanimi do rezhimu kolami cherez svoye znajomstvo a zgodom i druzhbu z majbutnim general majorom Gansom Osterom Pochinayuchi z 1938 roku Gizevius iz entuziazmom brav uchast u planah perevorotu U 1938 roci na tli Sudetskoyi krizi Gizevius brav uchast u pidgotovci Veresnevoyi zmovi zaplanovanogo derzhavnogo perevorotu proti Adolfa Gitlera She u 1937 roci vin pishov u neoplachuvanu vidpustku ta pidtrimuvav neoficijnij kontakt iz Abverom tobto rozvidkoyu Verhovnogo komanduvannya vermahtu Yak policejskij fahivec ta ekspert z vnutrishnoyi bezpeki vin analizuvav loyalni do sistemi sili dlya planuvannya perevorotu Koli postupovo sformuvalas providna grupa oporu navkolo general polkovnika Lyudviga Beka chlena a zgodom nachalnika generalnogo shtaba suhoputnih vijsk Franca Galdera ta general majora Gansa Ostera vin zoseredivsya na sposterezhenni za Gestapo ta vikoristovuvav svoyi tisni kontakti z ochilnikom berlinskoyi policiyi grafom Volf Genrihom fon Gelldorfom i kerivnikom Upravlinnya kriminalnoyi policiyi Rejhu Arturom Nebe Odnak pislya Myunhenskoyi ugodi vid 29 veresnya 1938 roku plan buv skasovanij Tim ne mensh zavdyaki zokrema zusillyam Gizeviusa v Tretomu Rejsi sformuvalos kolo Ruhu Oporu Tak vstanovilis pryami zv yazki mizh Lyudvigom Bekom rajhsministrom Yalmarom Shahtom Gizeviusom ochilnikom Abveru Vilgelmom Kanarisom ta Gansom Osterom Diplomatichna ta rozvidnicka sluzhba nalagodzhennya mizhnarodnih zv yazkiv U 1939 roci iz pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni za vkazivkoyu Vilgelma Kanarisa Gizevius buv priznachenij zonderfyurerom v Abveri U zhovtni 1940 roku yak oficijnij vice konsul ta predstavnik rozvidki vin virushiv do Shvejcariyi shob nalagoditi mizhnarodni kontakti dlya antigitlerivskoyi frondi Neoficijno robota Gizeviusa polyagala u kontrrozvidci diyalnosti agentiv SD ta v zahisti inshih chleniv nimeckogo pidpillya yaki mali zv yazki u Shvejcariyi ta yakim chasto zagrozhuvala nebezpeka vikrittya vid agentiv ta SD sho diyali u Shvejcariyi U Shvejcariyi Gizevius pidtrimuvav kontakti z cerkovnimi kolami ta protivnikami vijni Gizevius pevnim chinom buv uchasnikom opozicijnih dij yaki provodilisya cherez Shvejcariyu Voseni 1942 roku z iniciativi yurista pracivnika Abveru ta uchasnika Ruhu Oporu i za pidtrimki Gansa Ostera ta Vilgelma Kanarisa deyakim berlinskim yevreyam yakim zagrozhuvala deportaciya bula dana mozhlivist vtekti do nejtralnoyi Shvejcariyi U zv yazku iz ciyeyu operaciyeyu Gizevius viluchiv groshi z sekretnogo fondu shob vnesti depoziti yaki vimagala shvejcarska vlada Gizevius takozh buv zadiyanij misiyi nimeckogo lyuteranskogo pastora Ditriha Bongeffera do Shveciyi v hodi yakoyi peredav mirni propoziciyi uchasnikiv antinacistskogo oporu adresovani predstavnikam Velikoyi Britaniyi ta SShA ta inshi zusillya nimeckih Yevangelskoyi i Konfesijnoyi Cerkov ta yihni ekumenichni kontakti Vin takozh brav uchast u napisanni lista prepodobnogo v 1942 roci yakij stav osnovoyu dlya viznannya provini progoloshenoyi v Shtutgarti v 1945 roci Kontakt ta spivpracya z rozvidkoyu SShA U pershi roki vijni Gizevius buv vidkritim dlya zv yazku iz predstavnikami britanskoyi rozvidki ale cherez pidozri britanskoyi rozvidki v tomu sho vin buv podvijnim agentom spivpracya ne sklalas Dlya nimeckogo Oporu mozhlivist vstanoviti kontakt iz rozvidkoyu SShA z yavilas naprikinci 1942 roku koli do Shvejcariyi pribuv Allen Dalles rozvidnik Upravlinnya strategichnih sluzhb SShA Kontakt buv vstanovlenij cherez kolegu Dallesa yakij buv nimeckogo pohodzhennya ta druzhiv iz Gizeviusom Dalles ta Gizevius zustrichalis dovoli chasto pid chas komendantskoyi godini v Berni abo Cyurihu U lyutomu 1943 roku Gizevius rozkriv Dallesu deyaki dani pro programu virobnictva raket dalnoyi diyi Zokrema vin rozpoviv sho taki raketi planuvalos vikoristovuvati dlya ataki na London ta sho voni viroblyayutsya des u Pomeraniyi Takozh u lyutomu 1943 roku Gizevius povidomiv Dallesu sho nimeckij sluzhbi deshifruvannya vdalosya zlamati amerikanskij kod Gizevius takozh informuvav Dallesa pro Ruh Oporu Z rozviddanih nadanih Gizeviusom bulo yasno sho bilshist nimeckoyi opoziciyi ale persh za vse sili ob yednani v aktivnij ruh oporu pragnuli porozuminnya z anglijcyami ta amerikancyami Gizevius namagavsya perekonati Dallesa sho Soyuzniki mayut vigrati vijnu ne tilki proti derzhav Osi a j takozh proti bilshovickoyi revolyuciyi Vin buv pribichnikom separatnogo miru mizh Nimechchinoyu ta Zahodom pislya perevorotu v rezultati yakogo planuvalos usunuti Gitlera vid vladi Odnak SShA ne pogodilis na ci umovi vvazhayuchi sho Ruh Oporu namagayetsya rozkoloti Soyuznikiv Uchast v operaciyi Valkiriya Dokladnishe Operaciya Valkiriya 11 lipnya 1944 roku Gizevius povernuvsya zi Shvejcariyi do Berlinu pislya togo yak jomu povidomili sho na nogo gotuvavsya zamah 12 lipnya vin zustrivsya iz ochilnikom policiyi Berlina grafom Volfom Genrihom fon Gelldorfom vid yakogo diznavsya sho polkovnik Klaus Shenk fon Shtauffenberg uzyav na sebe povne kerivnictvo perevorotom z metoyu usunennya Gitlera a takozh sho vin pereshkodzhav kontaktam mizh Gelldorfom general polkovnikom Lyudvigom Bekom generalom Fridrihom Olbrihtom ta diplomatom Vernerom fon der Shulenburgom Vin takozh diznavsya sho Gelldorfu ne nadali plan diyi policiyi Togo zh dnya Gizevius takozh zustrivsya z deyakimi inshimi uchasnikami zmovi proti Gitlera Lyudvigom Bekom ta kolishnim merom Lejpciga Karlom Gerdelerom Gerdeler povidomiv Gizeviusu sho buv povnistyu izolovanij vid Shtauffenberga Piznishe Gizevius zustrichavsya iz Shtauffenbergom ta obgovoryuvav poziciyu SShA shodo kapitulyaciyi Nimechchini U den zamahu na Gitlera 20 lipnya 1944 roku Gizevius znahodivsya razom z inshimi uchasnikami zmovi u budivli v yakij todi roztashovuvalos Verhovne komanduvannya Vermahtu Vin namagavsya nalagoditi zv yazok mizh vijskovim ministerstvom i komendaturoyu policiyi Gizevius spochatku kritichno postavivsya do pershih povidomlen sho Gitler vizhiv pislya zamahu Deyakij chas vin prodovzhuvav pidbadoryuvati zmovnikiv Odnak koli vin prijshov do Gelldorfa ta Nebe to zrozumiv sho perevorot buv provalenij Pislya nevdalogo perevorotu Gizevius majzhe pivroku perehovuvavsya v Nimechchini dopoki jomu ne vdalos vtekti za dopomogoyu Allena Dallesa do Shvejcariyi 23 sichnya 1945 roku Svidchennya na Nyurnberzkomu procesi U kvitni 1946 roku advokati kolishnogo Ministra vnutrishnih sprav Vilgelma Frika ta rajhsministra Yalmara Shahta viklikali Gizeviusa svidkom na Nyurnberzkomu procesi Pid chas perehresnogo dopitu Golovnim prokurorom vid SShA Robertom Dzheksonom Gizevius dav nastupni svidchennya Po pershe vin stverdzhuvav sho same za nakazom vice fyurera Tretogo Rejhu Germana Geringa bulo vbito nimeckogo politika ta supernika Gitlera v NSDAP Gregora Shtrassera Po druge vin zaznachiv sho Ernst Kaltenbrunner buv nabagato nebezpechnishim golovoyu Golovnogo upravlinnya imperskoyi bezpeki nizh Rajngard Gejdrih Po tretye za tverdzhennyam Gizeviusa nachalnik shtabu Verhovnogo golovnokomanduvannya zbrojnimi silami Nimechchini Vilgelm Kejtel buv povnistyu obiznanij pro isnuvannya taboriv smerti na shodi Krim togo Gizevius stverdzhuvav sho za pidpalom Rejhstagu v 1933 roci stoyali nacisti Zokrema vin svidchiv sho Gebbels rozmovlyav z liderom berlinskogo shturmovogo zagonu Karlom Ernstom i takozh detalno rozpoviv yak mozhna bulo zdijsniti pidpal Bula pidibrana pevna sumish yaku znaye kozhen lyubitel feyerverkiv Vi rozpilyuyete yiyi i cherez pevnij chas vona spalahuye Shob potrapiti do Rejhstagu potriben buv koridor yakij viv iz Prezidentskogo palacu do Rejhstagu Bula pidgotovlena kolona z desyati nadijnih bijciv shturmovogo zagonu i teper Gering buv poinformovanij pro vsi detali planu Ochikuvalosya sho Gering i vin ce pidtrimav proinstruktuye policiyu na pershomu poversi sho yih viveli na hibnij slid Z samogo pochatku voni hotili zvinuvatiti v comu zlochini komunistiv Na pitannya Roberta Dzheksona sho stalos iz desyatma bijcyami shturmovogo zagonu yaki pidpalili Rejhstag Gizevius vidpoviv sho naskilki jomu bulo vidomo zhoden z nih ne vizhiv bilshist z nih bula vbita 30 chervnya 1934 roku pid chas Nochi dovgih nozhiv a odin z nih spochatku sluzhiv u policiyi odnak piznishe zaginuv na shidnomu fronti Gizevius takozh dav svidchennya shodo Nochi dovgih nozhiv Vidpovidno do jogo svidchen pid chas tih podij ne bulo niyakogo putchu z boku kerivnika shturmovih zagoniv Ernsta Rema a naspravdi vidbuvsya putch Geringa Gimlera Za jogo slovami isnuvalo protistoyannya mizh shturmovimi zagonami i Remom z odnogo boku ta Geringom i Gimlerom z inshogo boku Gizevius stverdzhuvav sho za kilka dniv do 30 chervnya 1934 roku shturmovikiv vidpravili u vidpustku a 30 chervnya 1934 roku lideriv shturmovikiv zaprosili na zustrich iz Gitlerom v Bad Viszee a na vokzali yih zatrimali i pognali na rozstril Podalshe zhittya U 1946 roci Gizevius opublikuvav svoyi memuari Do girkogo kincya nim Bis zum bitteren Ende v yakih rizko kritikuvav oficeriv nimeckogo Ruhu Oporu i zvinuvachuvav Klausa Shenka fon Shtauffenberga u shilnosti do socialistichnih poglyadiv ta bazhanni odnostoronnogo pripinennya vijni z Radyanskim Soyuzom Odnak ci memuari ne vvazhayutsya dostovirnim dzherelom Z 1950 do 1955 roku Gizevius prozhivav u Dallasi Tehas de pracyuvav u analitichnomu centri Dallaska rada zi svitovih sprav angl Dallas Council of World Affairs Ostanni roki vin prozhivav u zahidnij Nimechchini ta Shvejcariyi Gizevius pomer 23 lyutogo 1974 roku vid sercevogo napadu v Myullgajmi Nimechchina Osobiste zhittyaDruzhinoyu Gizeviusa bula Gyerda Gizevius Vog do shlyubu Gyerda Brugsh Praci Gizeviusa Do girkogo kincya 1946 nim Bis zum bitteren Ende Adolf Gitler Biografiya sproba interpretaciyi 1963 nim Adolf Hitler Eine Biographie Versuch einer Deutung De Nebe Spogadi ochilnika gitlerovskoyi kriminalnoyi policiyi 1966 nim Wo ist Nebe Erinnerungen an Hitlers Reichskriminaldirektor Pochatok kincya Yak ce pochinalosya z Vilgelma II 1971 nim Der Anfang vom Ende Wie es mit Wilhelm II begann V populyarnij kulturiU nimeckomu telefilmi 1970 roku Operaciya Valkiriya nim Operation Walkure Gizeviusa zigrav aktor Gans Diter Asner V amerikanskomu miniseriali 1988 1989 rr Vijna ta pam yat angl War and Remembrance Gizeviusa zigrav avstrijskij aktor Gajnc Marechek PosilannyaDeutsche Nationalbibliothek Record 123431603 Gemeinsame Normdatei 2012 2016 d Track Q27302d Track Q36578 SNAC 2010 d Track Q29861311 Munzinger Personen d Track Q107343683 CONOR Sl d Track Q16744133 Strasser Susanne 1996 Hans Bernd Gisevius Ein Oppositioneller auf Aussenposten Gans Bernd Gizevius opozicioner na zovnishnomu postu U von Klemperer Klemens red Fur Deutschland Die Manner Des 20 Juli Za Nimechchinu Lyudi 20 lipnya nim Ullstein ISBN 9783548332079 Gisevius Hans Bernd Gizevius Gans Bernd www deutsche biographie de nim Procitovano 22 chervnya 2024 Hett Benjamin Carter 2014 Burning the Reichstag an investigation into the Third Reich s enduring mystery Pidpal Rejhstagu rozsliduvannya bezsmertnoyi tayemnici Tretogo Rejhu angl Oxford University Press ISBN 9780199322329 Hoffmann Peter 1979 Widerstand Staatsstreich Attentat Der Kampf der Opposition gegen Hitler Opir perevorot zamah borotba opoziciyi proti Gitlera nim Piper ISBN 3492024599 Hoffmann Peter 1977 The history of the German resistance 1933 1945 Istoriya nimeckogo oporu 1933 1945 angl MIT Press ISBN 9780262080880 Delattre Lucas 2003 Fritz Kolbe un espion au coeur du IIIe Reich Fric Kolbe shpigun u serci Tretogo rejhu fr Denoel ISBN 2207253244 Hoffmann Peter 1992 Claus Schenk Graf von Stauffenberg und seine Bruder Klaus Shenk Graf fon Shtauffenberg i jogo brati nim Dt Verl Anst ISBN 9783421065339 Fest Joachim C 1994 Staatsstreich der lange Weg zum 20 Juli Derzhavnij perevorot dovgij shlyah do 20 lipnya nim Siedler ISBN 3886805395 Persico Joseph E 1995 Nuremberg infamy on trial Nyurnberg ganba na sudi angl New York Penguin ISBN 9780140166224 Heydecker Joe J Leeb Johannes 2003 Der Nurnberger Prozess Nyurnberzkij proces nim Kiepenheuer und Witsch ISBN 9783462032406 Hans Gisevius 68 Anti Nazi is Dead Gans Gizevius 68 antinacist pomer New York Times angl 27 bereznya 1974 Procitovano 24 chervnya 2024 Operation Walkure filmportal de nim Procitovano 24 chervnya 2024 Vsi aktori serialu War and Remembrance 1988 1989 Kinobaza Procitovano 23 chervnya 2024