Ганс-Еккегард Боб (нім. Hans-Ekkehard Bob) — німецький льотчик-винищувач, служив у Люфтваффе. Під час Другої світової війни Боб вилітав приблизно на 700 завдань і знищив 60 літаків; 37 з яких на Східному фронті.
Ганс-Еккегард Боб | |
---|---|
Hans-Ekkehard Bob | |
Народження | 24 січня 1917 Фрайбург, Брейсгау |
Смерть | 12 серпня 2013 (96 років) Фрайбург, Баден-Вюртемберг |
Країна | Німеччина |
Приналежність | Третій Рейх |
Вид збройних сил | Люфтваффе |
Роки служби | 1936–45 |
Звання | Майор |
Формування | Jg 54, Jg 51, Jg 3, , Jv 44 |
Командування | IV./Jg 51, II./Jg 3, II./ |
Війни / битви | Друга світова війна |
Відносини | Ельмар Боб (син) |
Інше | Засновник і голова Bohrmaschinen und Geräte GmbH (бурове обладнання) |
Нагороди |
Початок служби
Ганс вступив до лав до Люфтваффе в 1936 році, у званні Фанен-юнкер, і розпочав свою льотну підготовку 1 червня 1937 року.
Друга світова війна
У 1939 р. перед вторгненням в Польщу Боба перевели до новоствореного крила винищувачів 3./Jagdgeschwader 21 (JG 21) (пізніше відомий як «Диявольский ескадрон») який був переформований 6 червня 1940 р. у 9./Jagdgeschwader 54 (JG 54). Він керував винищувачем Bf 109, літаком, з яким Боб стане дуже знайомим протягом багатьох років — літавши на всіх моделях окрім, Kurfürst.
Під час французької кампанії 10 травня 1940 р. Боб заявив про свою першу перемогу, коли збив Gloster Gladiator над Тонгереном у Бельгії. Того ж серпня його підвищили до звання оберлейтенанта. 10 жовтня 1940 р. його на короткий термін призначили штафелькапітаном 7./JG 54; незабаром він був призначений штафелькапітаном від 9./GG 54.
Під час битви за Британію 9./JG 54 був активізований як підрозділ Джабо, націлений на судноплавні судна. До листопада 1940 року Еккегард знищив 19 літаків, а 7 березня 1941 р. Був нагороджений Лицарським хрестом Залізного хреста (Ritterkreuz des Eisernen Kreuzes) рейхсмаршаллом Германом Герінгом.
21 березня 1941 року Еккегард вижив, не зазнавши серйозних поранень, занурившись у гавань Шербуру зі своїм навчальним літаком Bü 131, у якого сталася несправність двигуна. Після битви за Британію він брав участь у балканській кампанії, де зафіксував свою 20 та 21 перемоги. JG 54 був переобладнаний на Bf 109 °F і передислокований на аеродроми в Пруссії, під час підготовки до операції «Барбаросса», вторгнення до СРСР.
23 червня 1941 року Ганс Еккегард отримав свою першу перемогу в повітряному просторі Росії — над бомбардувальником з двомоторними двигунами АНТ-40. Під час цього бою його Bf 109 F-2 потрапив під обстріл, що призвело до вимушеної посадки неподалік ворожих позицій. Він уникнув захоплення і через два дні повернувся до свого підрозділу. У період з 13 липня по 30 жовтня 1941 року Боб здійснив ще три аварійні посадки через бойові пошкодження літака біля ворожих позицій, але в кожному випадку повертався до свого підрозділу.
29 вересня 1942 року Боб здобув свою 50-ту перемогу, а згодом отримав звання Гауптмана. Політ над Східним фронтом закінчився для Ганса Еккегарда Боба та III./JG 54 у лютому 1943 року, після того як він отримав наказ від генерала Адольфа Галланда змінити позиції разом з JG 26. Він залишився на Західному фронті, відокремлений від решти «зелених», спочатку служив на півночі Німеччини разом з Jagdgeschwader 1.
17 квітня 1943 року Еккегард здобув свою 57 перемогу; протаранивши бомбардувальник США Boeing B-17 Flying Fortress біля Бремена. Ганс катапультувався та приземлився без значних травм. 1 серпня Бобу було присвоєно звання майора та призначено в Группенкоммандири IV./JG 54. Він повернувся на Східний фронт, де здобув ще дві перемоги.
В травні 1944 року Боб знову опинився на Західному фронті як Группенкомандир Jagdgeschwader 3, базувавшись в передньому коридорі під час вторгнення в Нормандію. У серпні його перевели в Erprobungskommando 262, де він навчився літати на Messerschmitt Me 262.
На початку 1945 року його досвід допоміг, йому стати членом кабінету Генерала авіації Йозефа Каммгубера. Боб відповідав за розподіл нових Ме 262 в оперативні підрозділи. Пізніше він взяв на себе командування над І. та II./EJG 2 і відповідав за практику та підготовку колишніх пілотів бомбардувальників до польоту на Ме 262.
Боб був одним з асів, обраних для польоту як член екіпажу реактивного винищувача JV 44, яким керував Адольф Галланд. В останні дні Другої світової війни Боб відповідав за будівництво довшої злітно-посадкової смуги на аеродромі Інсбруку для літаків Me 262. При капітуляції 8 травня 1945 року Боб перебував у Капплі, невеликому селещі біля Зальцбурга. Від Каппла він пройшов більше 790 км за шість тижнів, щоб повернутися додому в Целле.
Після війни
Боб повернувся до цивільного життя, займаючись фермерством. У 1946 році він заснував власну транспортну компанію. Приблизно в цей час він зустрів Вальдемара Вюбке, старого товариша в JV 44. Він більше ніколи не зустрічався з Вюбке, а Вюбке пізніше помер на початку 1950-х років в Аргентині внаслідок травм, отриманих внаслідок аварії авіалайнера.
У 1956 році Боб створив Літальний клуб «Целле».
З 30 вересня по 1 жовтня 2000 року Боб також був одним з історичних діячів на 60-й річниці битви за Британію в Санта-Моніці, Каліфорнія.
Боб був одружений зі своєю дружиною Крістою понад 50 років. У них було троє дітей: Роланд, Ельмар і Делія. У нього також було троє дітей від першої дружини.
Помер 12 серпня 2013 року.
Нагороди
- Золотий почесний знак Гітлер'югенду (1935)
- Нагрудний знак пілота
- Залізний Хрест (1939)
- 2-го класу (17 вересня 1939)
- 1-го класу
- Почесний Кубок Люфтваффе (28 вересня 1940)
- Лицарський хрест Залізного хреста (7 березня 1941) — за 19 перемог.
- Німецький хрест в золоті (24 грудня 1942)
- Авіаційна планка винищувача в золоті з підвіскою «700»
Бібліографія
- Die Grünherzjäger: Bildchronik des Jagdgeschwaders 54, (mit Johannes Trautloft und Werner Held). Flugzeug-Publ., Illertissen (1999), ISBN 3-927132-54-3.
- Grünherzjäger im Luftkampf 1940 - 1945, (mit Johannes Trautloft) VDM Nickel, Zweibrücken (2006), ISBN 3-86619-006-9.
- Verratener Idealismus, VDM Nickel, Zweibrücken 2007, ISBN 978-3-86619-016-0
- Jagdgeschwader 54 - Die Piloten mit den grünen Herzen, Helios Verlag, Aachen 2011, ISBN 978-3-86933-041-9
Література
- Fellgiebel W.P., Elite of the Third Reich, The recipients of the Knight's Cross of the Iron Cross 1939-1945: A Reference, Helion & Company Limited, Solihull, 2003,
- Patzwall K., Scherzer V., Das Deutsche Kreuz 1941-1945, Geschichte und Inhaber Band II, Verlag Klaus D. Patzwall, Norderstedt, 2001,
- Die Ordensträger der Deutschen Wehrmacht (CD), VMD-Verlag GmbH, Osnabrück, 2002
- , Oberleutnant Otto Kittel, Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54, Flechsig Verlag, Würzburg, 2007
- OBERMAIER, E., Die Ritterkreuzträger der Luftwaffe, Hoffmann, 1989.
Посилання
- Сайт, присвячений Бобу. [ 13 червня 2021 у Wayback Machine.]
Примітки
- Ries and Obermaier 1991
- . Архів оригіналу за 13 травня 2021. Процитовано 20 травня 2021.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gans Ekkegard Bob nim Hans Ekkehard Bob nimeckij lotchik vinishuvach sluzhiv u Lyuftvaffe Pid chas Drugoyi svitovoyi vijni Bob vilitav priblizno na 700 zavdan i znishiv 60 litakiv 37 z yakih na Shidnomu fronti Gans Ekkegard BobHans Ekkehard BobNarodzhennya24 sichnya 1917 1917 01 24 Frajburg BrejsgauSmert12 serpnya 2013 2013 08 12 96 rokiv Frajburg Baden VyurtembergKrayina NimechchinaPrinalezhnistTretij RejhVid zbrojnih silLyuftvaffeRoki sluzhbi1936 45ZvannyaMajorFormuvannyaJg 54 Jg 51 Jg 3 Jv 44KomanduvannyaIV Jg 51 II Jg 3 II Vijni bitviDruga svitova vijnaVidnosiniElmar Bob sin InsheZasnovnik i golova Bohrmaschinen und Gerate GmbH burove obladnannya NagorodiLicarskij hrest Zaliznogo hresta Zolotij nimeckij hrest Nagrudnij znak pilota Pochesnij Kubok LyuftvaffePochatok sluzhbiGans vstupiv do lav do Lyuftvaffe v 1936 roci u zvanni Fanen yunker i rozpochav svoyu lotnu pidgotovku 1 chervnya 1937 roku Druga svitova vijnaU 1939 r pered vtorgnennyam v Polshu Boba pereveli do novostvorenogo krila vinishuvachiv 3 Jagdgeschwader 21 JG 21 piznishe vidomij yak Diyavolskij eskadron yakij buv pereformovanij 6 chervnya 1940 r u 9 Jagdgeschwader 54 JG 54 Vin keruvav vinishuvachem Bf 109 litakom z yakim Bob stane duzhe znajomim protyagom bagatoh rokiv litavshi na vsih modelyah okrim Kurfurst Pid chas francuzkoyi kampaniyi 10 travnya 1940 r Bob zayaviv pro svoyu pershu peremogu koli zbiv Gloster Gladiator nad Tongerenom u Belgiyi Togo zh serpnya jogo pidvishili do zvannya oberlejtenanta 10 zhovtnya 1940 r jogo na korotkij termin priznachili shtafelkapitanom 7 JG 54 nezabarom vin buv priznachenij shtafelkapitanom vid 9 GG 54 Pid chas bitvi za Britaniyu 9 JG 54 buv aktivizovanij yak pidrozdil Dzhabo nacilenij na sudnoplavni sudna Do listopada 1940 roku Ekkegard znishiv 19 litakiv a 7 bereznya 1941 r Buv nagorodzhenij Licarskim hrestom Zaliznogo hresta Ritterkreuz des Eisernen Kreuzes rejhsmarshallom Germanom Geringom 21 bereznya 1941 roku Ekkegard vizhiv ne zaznavshi serjoznih poranen zanurivshis u gavan Sherburu zi svoyim navchalnim litakom Bu 131 u yakogo stalasya nespravnist dviguna Pislya bitvi za Britaniyu vin brav uchast u balkanskij kampaniyi de zafiksuvav svoyu 20 ta 21 peremogi JG 54 buv pereobladnanij na Bf 109 F i peredislokovanij na aerodromi v Prussiyi pid chas pidgotovki do operaciyi Barbarossa vtorgnennya do SRSR 23 chervnya 1941 roku Gans Ekkegard otrimav svoyu pershu peremogu v povitryanomu prostori Rosiyi nad bombarduvalnikom z dvomotornimi dvigunami ANT 40 Pid chas cogo boyu jogo Bf 109 F 2 potrapiv pid obstril sho prizvelo do vimushenoyi posadki nepodalik vorozhih pozicij Vin uniknuv zahoplennya i cherez dva dni povernuvsya do svogo pidrozdilu U period z 13 lipnya po 30 zhovtnya 1941 roku Bob zdijsniv she tri avarijni posadki cherez bojovi poshkodzhennya litaka bilya vorozhih pozicij ale v kozhnomu vipadku povertavsya do svogo pidrozdilu 29 veresnya 1942 roku Bob zdobuv svoyu 50 tu peremogu a zgodom otrimav zvannya Gauptmana Polit nad Shidnim frontom zakinchivsya dlya Gansa Ekkegarda Boba ta III JG 54 u lyutomu 1943 roku pislya togo yak vin otrimav nakaz vid generala Adolfa Gallanda zminiti poziciyi razom z JG 26 Vin zalishivsya na Zahidnomu fronti vidokremlenij vid reshti zelenih spochatku sluzhiv na pivnochi Nimechchini razom z Jagdgeschwader 1 17 kvitnya 1943 roku Ekkegard zdobuv svoyu 57 peremogu protaranivshi bombarduvalnik SShA Boeing B 17 Flying Fortress bilya Bremena Gans katapultuvavsya ta prizemlivsya bez znachnih travm 1 serpnya Bobu bulo prisvoyeno zvannya majora ta priznacheno v Gruppenkommandiri IV JG 54 Vin povernuvsya na Shidnij front de zdobuv she dvi peremogi V travni 1944 roku Bob znovu opinivsya na Zahidnomu fronti yak Gruppenkomandir Jagdgeschwader 3 bazuvavshis v perednomu koridori pid chas vtorgnennya v Normandiyu U serpni jogo pereveli v Erprobungskommando 262 de vin navchivsya litati na Messerschmitt Me 262 Na pochatku 1945 roku jogo dosvid dopomig jomu stati chlenom kabinetu Generala aviaciyi Jozefa Kammgubera Bob vidpovidav za rozpodil novih Me 262 v operativni pidrozdili Piznishe vin vzyav na sebe komanduvannya nad I ta II EJG 2 i vidpovidav za praktiku ta pidgotovku kolishnih pilotiv bombarduvalnikiv do polotu na Me 262 Bob buv odnim z asiv obranih dlya polotu yak chlen ekipazhu reaktivnogo vinishuvacha JV 44 yakim keruvav Adolf Galland V ostanni dni Drugoyi svitovoyi vijni Bob vidpovidav za budivnictvo dovshoyi zlitno posadkovoyi smugi na aerodromi Insbruku dlya litakiv Me 262 Pri kapitulyaciyi 8 travnya 1945 roku Bob perebuvav u Kappli nevelikomu seleshi bilya Zalcburga Vid Kappla vin projshov bilshe 790 km za shist tizhniv shob povernutisya dodomu v Celle Pislya vijniBob povernuvsya do civilnogo zhittya zajmayuchis fermerstvom U 1946 roci vin zasnuvav vlasnu transportnu kompaniyu Priblizno v cej chas vin zustriv Valdemara Vyubke starogo tovarisha v JV 44 Vin bilshe nikoli ne zustrichavsya z Vyubke a Vyubke piznishe pomer na pochatku 1950 h rokiv v Argentini vnaslidok travm otrimanih vnaslidok avariyi avialajnera U 1956 roci Bob stvoriv Litalnij klub Celle Z 30 veresnya po 1 zhovtnya 2000 roku Bob takozh buv odnim z istorichnih diyachiv na 60 j richnici bitvi za Britaniyu v Santa Monici Kaliforniya Bob buv odruzhenij zi svoyeyu druzhinoyu Kristoyu ponad 50 rokiv U nih bulo troye ditej Roland Elmar i Deliya U nogo takozh bulo troye ditej vid pershoyi druzhini Pomer 12 serpnya 2013 roku NagorodiZolotij pochesnij znak Gitler yugendu 1935 Nagrudnij znak pilota Zaliznij Hrest 1939 2 go klasu 17 veresnya 1939 1 go klasu Pochesnij Kubok Lyuftvaffe 28 veresnya 1940 Licarskij hrest Zaliznogo hresta 7 bereznya 1941 za 19 peremog Nimeckij hrest v zoloti 24 grudnya 1942 Aviacijna planka vinishuvacha v zoloti z pidviskoyu 700 BibliografiyaDie Grunherzjager Bildchronik des Jagdgeschwaders 54 mit Johannes Trautloft und Werner Held Flugzeug Publ Illertissen 1999 ISBN 3 927132 54 3 Grunherzjager im Luftkampf 1940 1945 mit Johannes Trautloft VDM Nickel Zweibrucken 2006 ISBN 3 86619 006 9 Verratener Idealismus VDM Nickel Zweibrucken 2007 ISBN 978 3 86619 016 0 Jagdgeschwader 54 Die Piloten mit den grunen Herzen Helios Verlag Aachen 2011 ISBN 978 3 86933 041 9LiteraturaFellgiebel W P Elite of the Third Reich The recipients of the Knight s Cross of the Iron Cross 1939 1945 A Reference Helion amp Company Limited Solihull 2003 ISBN 1 874622 46 9 Patzwall K Scherzer V Das Deutsche Kreuz 1941 1945 Geschichte und Inhaber Band II Verlag Klaus D Patzwall Norderstedt 2001 ISBN 3 931533 45 X Die Ordenstrager der Deutschen Wehrmacht CD VMD Verlag GmbH Osnabruck 2002 Oberleutnant Otto Kittel Der erfolgreichste Jagdflieger des Jagdgeschwaders 54 Flechsig Verlag Wurzburg 2007 OBERMAIER E Die Ritterkreuztrager der Luftwaffe Hoffmann 1989 PosilannyaSajt prisvyachenij Bobu 13 chervnya 2021 u Wayback Machine PrimitkiRies and Obermaier 1991 Arhiv originalu za 13 travnya 2021 Procitovano 20 travnya 2021