Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Йозеф Каммгубер (нім. Josef Kammhuber; нар. 19 серпня 1896, Бургкірхен-ам-Вальд, Верхня Баварія, Німецька імперія — пом. 25 січня 1986, Мюнхен), німецький генерал авіації (1 січня 1943), організатор системи протиповітряної оборони Третього Рейху, відомої як «Лінія Каммгубера». Генерал оновленого Люфтваффе ФРН, заступник міністра оборони по авіації. Відіграв величезну роль у формуванні повоєнного Люфтваффе та Об'єднаних Повітряних сил НАТО «Центральна Європа».
| Йозеф Каммгубер | |||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Josef Kammhuber | |||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||
| Народження | 19 серпня 1896 Німецька імперія Бургкірхен-ам-Вальд, Верхня Баварія | ||||||||||||||||
| Смерть | 25 січня 1986 (89 років) Мюнхен | ||||||||||||||||
| Поховання | Вальдфрідгоф | ||||||||||||||||
| Країна | Німецька імперія Третій Рейх ФРН | ||||||||||||||||
| Приналежність |  Райхсгеер Рейхсвер Вермахт Бундесвер | ||||||||||||||||
| Вид збройних сил | Сухопутні війська Люфтваффе | ||||||||||||||||
| Роки служби | 1914—1945 1955—1962 | ||||||||||||||||
| Звання |  Генерал авіації генерал | ||||||||||||||||
| Командування | KG 51, NJG 1, 12-й авіаційний корпус, 5-й повітряний флот | ||||||||||||||||
| Війни / битви | |||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||
 Йозеф Каммгубер у Вікісховищі | |||||||||||||||||
)
)
Кавалер Лицарського хреста Залізного хреста (9 липня 1941) та Ордена «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина».
Ранні роки
Йозеф Каммгубер народився 19 серпня 1896 у громаді Бургкірхен-ам-Вальд, Німецька імперія, в родині фермера. Навчався у Мюнхені в Людвигській гімназії (нім. Ludwigsgymnasium).
Перша світова війна
Учасник Першої світової війни. 9 серпня 1914 пішов добровольцем на фронт, зарахований до 2-го баварського саперного батальйону, від 1915 — в піхоті. Брав участь у Верденський битві. У 1917 отримав звання лейтенанта; за бойові заслуги нагороджено Залізним хрестом 1-го та 2-го класів.
Між світовими війнами
Після демобілізації із армії залишився служити в Рейхсвері. Від 1 жовтня 1923 начальник штабу 1-го батальйону 19-го піхотного полку у Мюнхені. Відмовився, як і багато інших офіцерів його полку, виступити проти невдалої спроби Гітлера скоїти державний переворот, не в останню чергу, завдяки участі в ньому генерала Людендорфа. У 1926 закінчив секретні курси офіцерів Генерального штабу в Щтеттині та Берліні. Із 1926 служив у Військовому управлінні, одночасно пройшов підготовку льотчика.
Від початку травня по кінець вересня 1930 перебував у СРСР, де проходив секретну льотну підготовку у авіашколі в Липецьку, на т.з. «Об'єкті „Липецьк“». Від 1 жовтня 1930 по 1 вересня 1933 референт Військового управління. У 1933 переведений до Імперського міністерства авіації (RLM) начальником відділу Організаційного управління. Від 1936 командир винищувальної групи в Дортмунді. У 1937 начальник оперативного відділу штабу 2-го авіаційного округу. Від 1 листопада 1937 служив у Командному управлінні Імперського міністерства авіації, а потім у Генеральному штабі, де був начальником відділу. Від 1 лютого 1938 начальник Організаційного відділу Генерального штабу Верховного командування Люфтваффе (ОКЛ).
У 1938 Гітлер зажадав від Люфтваффе провести термінову модернізацію і збільшити їх потужність. 6 грудня 1938 Герінг довів цю вимогу до всіх начальників відділів RLM. Розрахунки показали, що програма Гітлера потребує 60 мільярдів рейхсмарок, великої кількості стратегічних матеріалів і металу протягом найкоротшого часу. Чиновники RLM вважали, що виконати цю програму до весни 1939 неможливо. Каммгубер же запропонував більш оптимальний план, який мав вартість 20 мільярдів рейхсмарок і який було можливо реально виконати. План отримав назву «Програма Каммгубера». У RLM відбулася спеціальна нарада, на який були присутні генеральний інспектор Люфтваффе і заступник Герінга генерал-оберст Ергард Мільх, начальник Генерального штабу Люфтваффе генерал Ганс-Юрген Штумпф, генерал Ганс Єшоннек, а також Каммгубер. Їх метою було обговорити обидві програми й ухвалити рішення про те, яку з них вибрати. Через 30 хвилин всі проблеми зняв Герінг. Він заявив, що так чи інакше, але програма Гітлера повинна бути виконана і що присутні повинні зробити для цього все в «максимально можливій мірі». Після цього, Каммгубер подав рапорт з проханням відправити його до бойової частини.
У 1939 був призначений спочатку начальником школи сліпих польотів у Везендорфі, а потім начальником авіашколи в Кетені (нім. Kothen).
Друга світова війна
Від 1 жовтня 1939 по 19 січня 1939 начальник штабу 2-го повітряного флоту. Від 26 березня 1940 по 3 червня 1940 командир 51-го бомбардувальної ескадри «Едельвейс» (KG 51), на чолі якого здійснював бомбардування Франції. Був збитий над Парижем на Ju 88A, узятий в полон та ув'язнений до французької в'язниці. Після звільнення, 1 липня 1940 призначений командиром 1-ї дивізії нічних винищувачів (нім. Nachtjagdgeschwader 1, NJG 1). 1 серпня 1941 дивізія перетворена на 12-й авіаційний корпус на чолі з Каммгубером. Корпус складався з нічних винищувачів і його основним завданням було ППО Рейху. Одночасно Каммгубера призначено генерал-інспектором нічної винищувальної авіації.
15 вересня 1943 відсторонено від командування корпусом, а 15 листопада усунений з поста генерал-інспектора. Від 27 листопада 1943 по 16 вересня 1944 командувач 5-м повітряним флотом у Норвегії та Північній Фінляндії. У другій половині 1944 флот зазнав настільки великі втрати, що 10 жовтня 1944 його було розформовано, а Каммгубера переведено до ОКЛ для особливих доручень. Від 2 лютого 1945 особливий уповноважений по боротьбі з чотиримоторними літаками союзників, від 17 березня 1945 — генеральний уповноважений з реактивної авіації.
Організував єдину систему нічної протиповітряної оборони, що стала відомою як «Лінія Каммгубера» та включала в себе радіолокаційні станції, прожектора, зенітну артилерію, в тому числі на баштах ППО та нічні винищувачі.
9 липня 1941 нагороджено Лицарським хрестом Залізного хреста.
Повоєнний період
3 червня 1945 заарештований американськими військами. Успішно пройшов процес денацифікації та 10 квітня 1948 був звільнений. Розпочав кар'єру виноторгівця. Від 1948 до 1952 працював у Центрі військової історії армії США. Пізніше, на запрошення уряду Хуана Перона, навчав пілотів Аргентинських ВПС.
Служба у Бундесвері
6 червня 1956 присвоєно звання генерал-лейтенанта Бундесверу. При створенні ВПС ФРН у 1956 призначений начальником 6-го відділу Міністерства оборони. В подальшому стає інспектором Люфтваффе; на цій посаді він прослужив до виходу у відставку — 30 вересня 1962. У 1961 отримав звання повного генерала — найвище військове звання Бундесверу.
Є автором кількох книг, присвячених протистоянню німецьких сил ППО і авіації союзників.
Останні роки
За спогадами сучасників, Йозеф Каммгубер був дуже доброзичливою людиною і енергійним лідером.
Помер 25 січня 1986 в віці 89 років у Мюнхені. Поховано на місцевому Лісовому кладовищі (ділянка 451-Reihe 42-Grab 215).
Нагороди
За роки служби Йозеф Каммгубер здобув наступні нагороди Німеччини, зокрема періоду Третього Рейху, а також іноземних країн:
| Країна | Назва отриманої нагороди | Вигляд | Дата нагородження | Військове звання |
|---|---|---|---|---|
| Залізний хрест 2-го класу 1914 |  | 1917 | лейтенант |
| Залізний хрест 1-го класу 1914 |  | 1917 | лейтенант |
 | Військовий орден «За заслуги» (Баварія) 4-го класу |  | лейтенант | |
| Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го ступеня |  | ||
| Згадування у щоденній доповіді Вермахтберіхт |  | 10 квітня 1941 | генерал-майор |
| Лицарський хрест Залізного хреста |  | 9 липня 1941 | генерал-майор |
| Планка бомбардувальника |  | ||
| Згадування у щоденній доповіді Вермахтберіхт | | 27 березня 1942 | генерал-лейтенант |
| Згадування у щоденній доповіді Вермахтберіхт | | 31 травня 1942 | генерал-лейтенант |
| Застібка до Залізного хреста 2-го класу 1914 |  | ||
| Застібка до Залізного хреста 1-го класу 1914 |  | ||
| Знак Пілота |  | ||
| Почесний хрест ветерана війни |  | ||
| Комбінований Знак Пілот-Спостерігач з діамантами | | ||
 | Великий офіцер Ордена За заслуги перед Італійською Республікою |  | 10 березня 1958 | генерал-лейтенант |
 | Легіон Заслуг (Командор) |  | 2 серпня 1961 | |
| Орден «За заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина» |  | 21 серпня 1962 | повний генерал |
Військові звання
| Країна | Дата присвоєння | Звання |
| 1917 | лейтенант |
| капітан | |
| 1936 | майор |
| грудень 1938 | оберст |
| 16 жовтня 1940 | генерал-майор |
| 1940 | генерал-лейтенант |
| 1 січня 1943 | генерал авіації |
| 6 червня 1956 | генерал-лейтенант Бундесверу |
| 1961 | повний генерал |
Див. також
Посилання
Виноски
- Доброволець — людина, що за власним бажанням, добровільно, стала до діючої армії або узявся за власною згодою за якусь справу. Близьке за змістом поняття — волонтер
 Зовнішні зображення | |
|---|---|
 | Каммгубер разом з Еріхом Гартманном |
| | Поруч з Ернстом Гайнкелем |
| | В автомобілі |
| | Пам'ятний конверт, присвячений 60-річчю першої міжнародної повітряної гонки на далекі відстані. Підписано: «Josef Kammhuber/General der Nachtjagd/1940—1943», «Hermann Mersmann», «Heiner Wittmer/Kdr 111-KG.55» і «Reinhard Graubner/KG 4» |
| | Генерал Люфтваффе Вермахту та Бундесверу |
| | На місті поховання |
Примітки
- . Архів оригіналу за 2 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- das-ritterkreuz
- Munzinger Archive
- . Архів оригіналу за 3 жовтня 2017. Процитовано 29 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 8 жовтня 2017. Процитовано 29 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 30 травня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 18 січня 2019. Процитовано 29 травня 2018.
- . Архів оригіналу за 16 червня 2018. Процитовано 29 травня 2018.
- Люди
- Deutsche Biographie
- . Архів оригіналу за 6 квітня 2016. Процитовано 29 травня 2018.
- Нагороди Йозефа Каммгубера
- Після 19 жовтня 1939
- . Архів оригіналу за 30 вересня 2007. Процитовано 29 травня 2018.
Джерела з інтернету та література
- Шпіґель, 9 травня 1962 [ 6 жовтня 2016 у Wayback Machine.]
- «Лінія Каммгубера» [ 28 травня 2018 у Wayback Machine.]
- Створення нічної винищувальної авіації Люфтваффе [ 6 квітня 2018 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Jozef Kammguber nim Josef Kammhuber nar 19 serpnya 1896 Burgkirhen am Vald Verhnya Bavariya Nimecka imperiya pom 25 sichnya 1986 Myunhen nimeckij general aviaciyi 1 sichnya 1943 organizator sistemi protipovitryanoyi oboroni Tretogo Rejhu vidomoyi yak Liniya Kammgubera General onovlenogo Lyuftvaffe FRN zastupnik ministra oboroni po aviaciyi Vidigrav velicheznu rol u formuvanni povoyennogo Lyuftvaffe ta Ob yednanih Povitryanih sil NATO Centralna Yevropa Jozef KammguberJosef KammhuberNarodzhennya 19 serpnya 1896 1896 08 19 Nimecka imperiya Burgkirhen am Vald Verhnya BavariyaSmert 25 sichnya 1986 1986 01 25 89 rokiv MyunhenPohovannya ValdfridgofKrayina Nimecka imperiya Tretij Rejh FRNPrinalezhnist Rajhsgeer Rejhsver Vermaht BundesverVid zbrojnih sil Suhoputni vijska LyuftvaffeRoki sluzhbi 1914 1945 1955 1962Zvannya General aviaciyi generalKomanduvannya KG 51 NJG 1 12 j aviacijnij korpus 5 j povitryanij flotVijni bitvi Persha svitova vijna Zahidnij front Druga svitova vijna Francuzka kampaniya Okupaciya Norvegiyi Povitryana oborona Rejhu Holodna vijnaNagorodi Licarskij hrest Zaliznogo hresta Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu Zaliznij hrest 1 go klasu Zaliznij hrest 2 go klasu Orden Za vijskovi zaslugi 4 go klasu Bavariya Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 1 go klasu Medal Za vislugu rokiv u Vermahti Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 3 go klasu Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go klasu Pochesnij hrest veterana vijni dlya uchasnikiv bojovih dij Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu Legion Zaslug Komandor SShA Kavaler Velikogo Hresta 2 klasu ordena Za zaslugi pered FRN Kombinovanij Znak Pilot Sposterigach v zoloti z diamantami Jozef Kammguber u Vikishovishi Kavaler Licarskogo hresta Zaliznogo hresta 9 lipnya 1941 ta Ordena Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina Ranni rokiJozef Kammguber narodivsya 19 serpnya 1896 u gromadi Burgkirhen am Vald Nimecka imperiya v rodini fermera Navchavsya u Myunheni v Lyudvigskij gimnaziyi nim Ludwigsgymnasium Persha svitova vijnaUchasnik Pershoyi svitovoyi vijni 9 serpnya 1914 pishov dobrovolcem na front zarahovanij do 2 go bavarskogo sapernogo bataljonu vid 1915 v pihoti Brav uchast u Verdenskij bitvi U 1917 otrimav zvannya lejtenanta za bojovi zaslugi nagorodzheno Zaliznim hrestom 1 go ta 2 go klasiv Mizh svitovimi vijnamiPislya demobilizaciyi iz armiyi zalishivsya sluzhiti v Rejhsveri Vid 1 zhovtnya 1923 nachalnik shtabu 1 go bataljonu 19 go pihotnogo polku u Myunheni Vidmovivsya yak i bagato inshih oficeriv jogo polku vistupiti proti nevdaloyi sprobi Gitlera skoyiti derzhavnij perevorot ne v ostannyu chergu zavdyaki uchasti v nomu generala Lyudendorfa U 1926 zakinchiv sekretni kursi oficeriv Generalnogo shtabu v Shtettini ta Berlini Iz 1926 sluzhiv u Vijskovomu upravlinni odnochasno projshov pidgotovku lotchika Vid pochatku travnya po kinec veresnya 1930 perebuvav u SRSR de prohodiv sekretnu lotnu pidgotovku u aviashkoli v Lipecku na t z Ob yekti Lipeck Vid 1 zhovtnya 1930 po 1 veresnya 1933 referent Vijskovogo upravlinnya U 1933 perevedenij do Imperskogo ministerstva aviaciyi RLM nachalnikom viddilu Organizacijnogo upravlinnya Vid 1936 komandir vinishuvalnoyi grupi v Dortmundi U 1937 nachalnik operativnogo viddilu shtabu 2 go aviacijnogo okrugu Vid 1 listopada 1937 sluzhiv u Komandnomu upravlinni Imperskogo ministerstva aviaciyi a potim u Generalnomu shtabi de buv nachalnikom viddilu Vid 1 lyutogo 1938 nachalnik Organizacijnogo viddilu Generalnogo shtabu Verhovnogo komanduvannya Lyuftvaffe OKL U 1938 Gitler zazhadav vid Lyuftvaffe provesti terminovu modernizaciyu i zbilshiti yih potuzhnist 6 grudnya 1938 Gering doviv cyu vimogu do vsih nachalnikiv viddiliv RLM Rozrahunki pokazali sho programa Gitlera potrebuye 60 milyardiv rejhsmarok velikoyi kilkosti strategichnih materialiv i metalu protyagom najkorotshogo chasu Chinovniki RLM vvazhali sho vikonati cyu programu do vesni 1939 nemozhlivo Kammguber zhe zaproponuvav bilsh optimalnij plan yakij mav vartist 20 milyardiv rejhsmarok i yakij bulo mozhlivo realno vikonati Plan otrimav nazvu Programa Kammgubera U RLM vidbulasya specialna narada na yakij buli prisutni generalnij inspektor Lyuftvaffe i zastupnik Geringa general oberst Ergard Milh nachalnik Generalnogo shtabu Lyuftvaffe general Gans Yurgen Shtumpf general Gans Yeshonnek a takozh Kammguber Yih metoyu bulo obgovoriti obidvi programi j uhvaliti rishennya pro te yaku z nih vibrati Cherez 30 hvilin vsi problemi znyav Gering Vin zayaviv sho tak chi inakshe ale programa Gitlera povinna buti vikonana i sho prisutni povinni zrobiti dlya cogo vse v maksimalno mozhlivij miri Pislya cogo Kammguber podav raport z prohannyam vidpraviti jogo do bojovoyi chastini U 1939 buv priznachenij spochatku nachalnikom shkoli slipih polotiv u Vezendorfi a potim nachalnikom aviashkoli v Keteni nim Kothen Druga svitova vijnaJozef Kammguber 15 chervnya 1941 Vid 1 zhovtnya 1939 po 19 sichnya 1939 nachalnik shtabu 2 go povitryanogo flotu Vid 26 bereznya 1940 po 3 chervnya 1940 komandir 51 go bombarduvalnoyi eskadri Edelvejs KG 51 na choli yakogo zdijsnyuvav bombarduvannya Franciyi Buv zbitij nad Parizhem na Ju 88A uzyatij v polon ta uv yaznenij do francuzkoyi v yaznici Pislya zvilnennya 1 lipnya 1940 priznachenij komandirom 1 yi diviziyi nichnih vinishuvachiv nim Nachtjagdgeschwader 1 NJG 1 1 serpnya 1941 diviziya peretvorena na 12 j aviacijnij korpus na choli z Kammguberom Korpus skladavsya z nichnih vinishuvachiv i jogo osnovnim zavdannyam bulo PPO Rejhu Odnochasno Kammgubera priznacheno general inspektorom nichnoyi vinishuvalnoyi aviaciyi 15 veresnya 1943 vidstoroneno vid komanduvannya korpusom a 15 listopada usunenij z posta general inspektora Vid 27 listopada 1943 po 16 veresnya 1944 komanduvach 5 m povitryanim flotom u Norvegiyi ta Pivnichnij Finlyandiyi U drugij polovini 1944 flot zaznav nastilki veliki vtrati sho 10 zhovtnya 1944 jogo bulo rozformovano a Kammgubera perevedeno do OKL dlya osoblivih doruchen Vid 2 lyutogo 1945 osoblivij upovnovazhenij po borotbi z chotirimotornimi litakami soyuznikiv vid 17 bereznya 1945 generalnij upovnovazhenij z reaktivnoyi aviaciyi Organizuvav yedinu sistemu nichnoyi protipovitryanoyi oboroni sho stala vidomoyu yak Liniya Kammgubera ta vklyuchala v sebe radiolokacijni stanciyi prozhektora zenitnu artileriyu v tomu chisli na bashtah PPO ta nichni vinishuvachi 9 lipnya 1941 nagorodzheno Licarskim hrestom Zaliznogo hresta Povoyennij period3 chervnya 1945 zaareshtovanij amerikanskimi vijskami Uspishno projshov proces denacifikaciyi ta 10 kvitnya 1948 buv zvilnenij Rozpochav kar yeru vinotorgivcya Vid 1948 do 1952 pracyuvav u Centri vijskovoyi istoriyi armiyi SShA Piznishe na zaproshennya uryadu Huana Perona navchav pilotiv Argentinskih VPS Sluzhba u BundesveriGeneral Jozef Kammguber ta marshal Korolivskih povitryanih sil ser angl Thomas Pike zhovten 1956 Zliva napravo kontr admiral Zenker general Kammguber general Shnez federalnij ministr oboroni Shtraus komanduvach ob yednanimi suhoputnimi silami NATO v Centralnij Yevropi general Shpajdel ta general Foresh 6 chervnya 1956 prisvoyeno zvannya general lejtenanta Bundesveru Pri stvorenni VPS FRN u 1956 priznachenij nachalnikom 6 go viddilu Ministerstva oboroni V podalshomu staye inspektorom Lyuftvaffe na cij posadi vin prosluzhiv do vihodu u vidstavku 30 veresnya 1962 U 1961 otrimav zvannya povnogo generala najvishe vijskove zvannya Bundesveru Ye avtorom kilkoh knig prisvyachenih protistoyannyu nimeckih sil PPO i aviaciyi soyuznikiv Ostanni rokiZa spogadami suchasnikiv Jozef Kammguber buv duzhe dobrozichlivoyu lyudinoyu i energijnim liderom Pomer 25 sichnya 1986 v vici 89 rokiv u Myunheni Pohovano na miscevomu Lisovomu kladovishi dilyanka 451 Reihe 42 Grab 215 NagorodiZa roki sluzhbi Jozef Kammguber zdobuv nastupni nagorodi Nimechchini zokrema periodu Tretogo Rejhu a takozh inozemnih krayin Krayina Nazva otrimanoyi nagorodi Viglyad Data nagorodzhennya Vijskove zvannya Zaliznij hrest 2 go klasu 1914 1917 lejtenant Zaliznij hrest 1 go klasu 1914 1917 lejtenant Vijskovij orden Za zaslugi Bavariya 4 go klasu lejtenant Medal Za vislugu rokiv u Vermahti 4 go stupenya Zgaduvannya u shodennij dopovidi Vermahtberiht 10 kvitnya 1941 general major Licarskij hrest Zaliznogo hresta 9 lipnya 1941 general major Planka bombarduvalnika Zgaduvannya u shodennij dopovidi Vermahtberiht 27 bereznya 1942 general lejtenant Zgaduvannya u shodennij dopovidi Vermahtberiht 31 travnya 1942 general lejtenant Zastibka do Zaliznogo hresta 2 go klasu 1914 Zastibka do Zaliznogo hresta 1 go klasu 1914 Znak Pilota Pochesnij hrest veterana vijni Kombinovanij Znak Pilot Sposterigach z diamantami Velikij oficer Ordena Za zaslugi pered Italijskoyu Respublikoyu 10 bereznya 1958 general lejtenant Legion Zaslug Komandor 2 serpnya 1961 Orden Za zaslugi pered Federativnoyu Respublikoyu Nimechchina 21 serpnya 1962 povnij generalVijskovi zvannyaKrayina Data prisvoyennya Zvannya 1917 lejtenant kapitan 1936 major gruden 1938 oberst 16 zhovtnya 1940 general major 1940 general lejtenant 1 sichnya 1943 general aviaciyi 6 chervnya 1956 general lejtenant Bundesveru 1961 povnij generalDiv takozhNorvegiya u Drugij svitovij vijni Povitryana vijna Strategichni bombarduvannya pid chas Drugoyi svitovoyi vijniPosilannyaVinoski Dobrovolec lyudina sho za vlasnim bazhannyam dobrovilno stala do diyuchoyi armiyi abo uzyavsya za vlasnoyu zgodoyu za yakus spravu Blizke za zmistom ponyattya volonter Zovnishni zobrazhennya Kammguber razom zErihom Gartmannom Poruch zErnstom Gajnkelem V avtomobili Pam yatnij konvert prisvyachenij 60 richchyu pershoyi mizhnarodnoyi povitryanoyi gonki na daleki vidstani Pidpisano Josef Kammhuber General der Nachtjagd 1940 1943 Hermann Mersmann Heiner Wittmer Kdr 111 KG 55 i Reinhard Graubner KG 4 General Lyuftvaffe Vermahtu ta Bundesveru Na misti pohovannya Primitki Arhiv originalu za 2 travnya 2018 Procitovano 29 travnya 2018 das ritterkreuz Munzinger Archive Arhiv originalu za 3 zhovtnya 2017 Procitovano 29 travnya 2018 Arhiv originalu za 8 zhovtnya 2017 Procitovano 29 travnya 2018 Arhiv originalu za 30 travnya 2018 Procitovano 29 travnya 2018 Arhiv originalu za 18 sichnya 2019 Procitovano 29 travnya 2018 Arhiv originalu za 16 chervnya 2018 Procitovano 29 travnya 2018 Lyudi Deutsche Biographie Arhiv originalu za 6 kvitnya 2016 Procitovano 29 travnya 2018 Nagorodi Jozefa Kammgubera Pislya 19 zhovtnya 1939 Arhiv originalu za 30 veresnya 2007 Procitovano 29 travnya 2018 Dzherela z internetu ta literatura Shpigel 9 travnya 1962 6 zhovtnya 2016 u Wayback Machine Liniya Kammgubera 28 travnya 2018 u Wayback Machine Stvorennya nichnoyi vinishuvalnoyi aviaciyi Lyuftvaffe 6 kvitnya 2018 u Wayback Machine