Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Чанак'я (санскр. चाणक्य, Cāṇakya, нар.бл. 340—275 до н. е.) відомий також під іменами Каутілья, Вішнугупта і Ватсьяна — індійський брахман, який відіграв провідну роль у зведенні Чандрагупти на престол царства Магадха і в знищенні влади колишньої династії — Нанда. Брахман вирізнявся своєю хитрістю і тонким політичним розумом, і порівнюється істориками Індії з Макіавеллі. Перу Чанак'ї приписують трактат про політику і моральність, який відомий під назвою , а також трактат . Вважається, що з-під його пера вийшов трактат «Артхашастра» (у перекладі з санскриту — «Наука про користь»), що був створений протягом IV століття до нашої ери і вважається першою у світі книгою, в якій були сформульовані основні принципи діяльності спецслужб. Чанак'я є головною дійовою особою у відомій драмі Вішакхадатти — «Мудраракшаса».
| Чанак'я (चाणक्य) | |
|---|---|
 Чанак'я | |
| Ім'я при народженні | корн. Kauṭilya корн. Vishnu Gupta |
| Прізвисько | Indian Machiavelli |
| Псевдо |
|
| Народився | бл. 340 р. до н.е. Індія |
| Помер | 275 до н. е. Патна, Імперія Маур'їв |
| Діяльність | брахман, політик |
| Відомі учні | Чандрагупта Маур'я і Біндусара |
| Знання мов | санскрит[2] |
| Magnum opus | Артхашастра |
| Посада | професор |
| Конфесія | індуїзм |
| |
Дитинство, освіта
Деталі життя Чанак'я відомі здебільшого з легенд, які різняться між собою у представників різних релігійних течій. Батько Чанак'ї ріші Санак, будучи сам учителем, знав про важливість освіти. У дуже ранньому віці малий Чанак'я почав вивчати Веди, які запам'ятав в повному об'ємі. Вже з дитинства був проникливим і цікавився політикою. В той час Таксіла була одним зі світових центрів освіти, яка існувала за підтримки царів та можновладців. Університетські викладачі, які навчали синів правителів, були обізнані і викладали свої предмети з використанням набутих ними практичних знань. Студентами ставали із 16 років і навчались більше восьми років. В університеті вивчали юриспруденцію, медицину, військову справу, філософію, граматику різних мов, математику, економіку, астрологію та ін. науки. Крім того, навчали 18 мистецтвам, серед яких знання чотирьох Вед, стрільба з лука, полювання, слонознавство. Цей видатний навчальний заклад став місцем, де і здобув освіту Чанак'я, студіюючи основи політики. Відомий як майстерний політичний стратег, він знав, як заслати представника свого народу у протилежний табір і шпигувати за противником без його відома, перш ніж знищити його назавжди. Вивчивши основи політики та релігії, він звернув свою увагу на економіку, яка залишилась його захопленням на все життя. «Нітішастра», трактат про ідеальний образ життя показує його глибокий інтерес у вивченні індійського суспільства.
Діяльність в Таксіла
По закінченню навчання Чанак'я став навчати учнів у Таксілі, тогочасному індійському центрі знання. Це робило його, на перший погляд, далеким від подій в країні, але насправді він був здатним впливати на діяльність уряду. Учні вважали його ідеальним учителем, який міг надихнути своїм прикладом і дати знання. Вони також були готові захистити вчителя щохвилини. Двоє із них стали особистими шпигунами і збирали інформацію про ворогів. Таким чином Чанак'ї стало відомо про можливість іноземного вторгнення. Александр Македонський готував свої війська, щоб напасти на розрізнені та ослаблені частини Індії. Правитель Паталіпутри більше дбав про власні інтереси, ніж про інтереси країни. Тому Чанак'я залишає Таксілу і перебирається до столиці.
 | «Тепер настав час покинути університет. Безславні правителі країни повинні бути вигнані з тим, зміцнити країну політично і економічно. Мій борг, насамперед, в тому, щоб врятувати країну від іноземних загарбників». |  |
Діяльність в Паліпутрі
Паліпутра на той час була і дуже важливим політичним і стратегічним містом. Відомий китайський мандрівник Фа Сянь, який відвідав місто в 399 р. до н. е. описав його як процвітаючу столицю, яка володіє багатими природними ресурсами. Коли Чанак'я з'явився в місті, де був знаний і шанований, до нього на раду були запрошені вченні з усієї країни для того, щоб висунути нові ідеї розвитку держави. Країна потребувала змін, тому що Нанда, правитель Паліпутри був жорстоким і ненаситним. Він завжди був зайнятий збором грошей, яких йому було мало і не думав про наслідки, встановивши податки на шкури, податок на деревину та навіть на камінь. Кошти, які йшли до царської казни були великими і використовувались для вдоволення особистих потреб царя, і це викликало невдоволення населення. Чанак'я в цих умовах формує благодійні організації для потреб бідних людей, пізніше очолює їх. Однією з функцій організації був розподіл коштів, які виділяла казна для благодійності, тому Чанак'ї доводилось часто зустрічатись із царем.
| | «Щастя простих людей це щастя царя. Цар ніколи не повинен думати про свої особисті інтереси або благополуччя, але повинен спробувати знайти свою радість в радості своїх підданих». | |
Під час зустрічей Чанак'я був спокійний, говорив лаконічно і це викликало презирство імператор, він усунув брахмана від обов'язків голови благодійних організацій. Переказ свідчить, що коли цар Нанда завдав Чанак'ї особистої образи, то останній поклявся, що його довга буде розв'язана до тих пір, поки цей безчинний цар і його сини — п'яниці не заберуться геть. Повертаючись із образою з палацу, Чанак'я зустрів молодого принца Чандрагупту. В його особі він зайшов справжнього вождя. Незважаючи на те, що Чандрагупта був сином служниці царя Магадхи Нанди, він був високоосвічений, хоробрий та фізично сильний. Чанак'я вважав, що низьке походження Чандрагупти не стане причиною відсутності прав на трон. Він бачив перед собою здібного правителя, який зійде на трон Магадхи і прожене чужоземних завойовників. Незабаром сталося так, що царя Нанду і його династію спіткала швидка смерть, і тільки після цього Чанак'я зміг знову зав'язати волосся. Після повалення Нанди люди відчули прихильність до нового царя, красивого юного героя Чандрагупти, і він швидко здобув популярність серед народу. Сусідні царі теж визнали його і зі свіжими силами їм вдалося впоратися з залишками македонців, яких очолював генерал Селесіус. Фактично, успіх був заслугою Чанак'ї, під керівництвом якого цар Чандрагупта правив 24 роки. Після зникнення з політичної арени Нанди та вигнання Александра Македонського, Чанак'я використовував усі свої здібності в політиці і дипломатії для того, щоб возз'єднати індійські землі. Умілі настанови прем'єр-міністра Чанак'ї дали можливість царю Чандрагупті Маур'ї завоювати землі від Ірану у північно-західній частині Індії до кордону штату на півдні. Завдяки цьому худому і хворобливому брахману велика імперія Індії знову здобула незалежність, ставши ще могутнішою. Таким чином, було захищено ведичну священну культуру, яка продовжувала існувати ще 120 років під управлінням Біндусари, сина Чандрагупти. За імператора Ашоки, онука Чандрагупти, в країні поширюється буддизм.
Трактати Чанак'ї
Авторство трактату «Артхашастра» достеменно не відоме, оскільки в самому трактаті автор називається Каутільєю або Вішнугуптою. Але більшість дослідників вважає, що «Артхашастра» була написана саме Чанак'єю (Каутільєю) у IV ст.. до н. е., деякі створення цього трактату відносять до більш пізнього часу. Про те, що брахман Каутілья скинув панування Нанди і звів Чандрагупту на трон, а також про те, що Вішнугуптою (він же Чанак'я, або Каутілья) складено керівництво з політики для Царя Маур'ї згадується у різних літературних пам'ятках: в , в («Компендіум політики») , який вважав себе учнем Каутільії, (XV ст.), в («Нектар з висловів з політики»), що належить перу джайнського автора Самадевасурі, сучасника царя Яшодхарі, в романі Дандіна (XVI ст.) («Пригоди десяти принців»), в («Океан з річок оповідань»), в («Печатка міністра Ракшаса»), драмі Вішакхадатті, в («Розповіді про Чанак'ю»), написаному , і в інших. З цього вченні роблять висновок, що Каутілья був першим міністром Чандрагупти і написав для нього керівництво з політики в період між 321 і 298 рр. до н. е.. Відносно самого Чандрагупти Маур'ї, який правив царством в ці роки, то це підтверджується і індійськими епіграфічних даними. «Артхашастра» являє собою нормативний трактат про правила та принципи управління державою. Характер опису в «Артхашастрі» дає підставу вважати, що пам'ятник стосується ранньофеодального суспільства, яке ще зберегло залишки рабовласництва. «Артхашастра» містить цінний матеріал для характеристики ідеології і філософської думки того часу та вирізняється раціоналізмом. Релігії в трактаті відводиться підпорядковане місце порівняно з економікою і політикою та доводиться, що тільки матеріальні блага, цінності (артха) забезпечують людське існування. Авторству Чанак'ї належить Ніітішхастра, яка також відома як Чанак'я Нііті. Ніітішхастра є трактатом про ідеальний спосіб життя та поглибленим дослідженням індійського способу життя. Чанак'я також розробив Нііті-Сутри (афоризми — змістовні пропозиції), складені у вигляді афоризмів, де він описує науку про політику і моральності, навчає людей правильно поводитись. З них добре відомі 455 сутр, 216 з яких розповідають, як не потрібно поводитись. Напевно ці сутри були складені з метою навчити царів правити народом, в тому числі і Чандрагупту:
Політико-правові вченняДруга половина I тисячоліття до н. е. була надзвичайно важливим етапом у розвитку політичної організації і державності стародавньої Індії. Цей період пов'язаний з утворенням першої з великих держав у долині Гангу, а потім і об'єднаної імперії. Розробляються принципи управління, теорії державної влади, з'являються політичні школи і політичні трактати. Найбільший інтерес становить трактат «Артхашастра», авторство якого індійська традиція приписує Каутільї — головному сановнику маурійського царя Чандрагупти. В цілому цей політичний твір, як вже зазначалося, склався на межі нашої ери. Викладені у ньому ідеї та принципи державної політики були відбиттям і маурійскої епохи. Найважливішим вважав Каутілья практичні інтереси. Виходячи з цього, він допускав навіть відхід від усталених норм брахманських Шастра. Якщо закон, на його думку, знаходиться в протиріччі з урядовими розпорядженнями, то перевагу слід віддати останнім. Каутілья радив цареві у важких фінансових ситуаціях забирати майно храмів та поповнювати таким чином свою скарбницю. Цікаво, що Каутілья розробив ряд методів, які міг застосовувати цар для того, аби, використовуючи марновірство народу, переконати його в магічній силі царя. У цей період детально розробляються різні методи взаємин між державами, способи ведення війни та мирних переговорів. Одними з найважливіших стають питання зовнішньої політики. «Артхашастра» обґрунтовує шість головних методів зовнішньої політики: мир, війну, вичікувальне становище, наступ, пошук засобів захисту і подвійна політика. Спеціальна увага приділяється діяльності послів, коло обов'язків яких було дуже широким. Поряд з дотриманням договорів і підтримкою престижу своєї держави Каутілья вважав обов'язком посла викликати суперечки союзників, здійснювати приховані переговори, таємне перевезення військ, діяти всілякими засобами. Докладно розроблялися методи боротьби з сусідами, які розглядалися звичайно як вороги. Говорячи про найбільш вигідну ситуацію для нападу, Каутілья радив брати до уваги фінансовий стан майбутнього супротивника і його взаємини з підданими: "Якщо піддані, — пише він, — порушено проти свого правителя, то вони можуть привести його до загибелі, навіть якщо він є могутнім. Тому варто виступати саме проти того правителя, чиї піддані відносяться до нього вороже ". Ряд політичних проблем піднято у трактаті «Артхашастра» («Книга про користі»). В цьому трактаті містяться поради цареві стосовно організації адміністрації та суду, законодавства й управління, зовнішньої та внутрішньої політики. Згідно з «Книгою Ману» і висловлюваннями Каутільї, державу визначає сім елементів: цар, міністри, територія, столиця, державна казна, військо і міжнародні союзники. Зародження державної організації пов'язується із занепадом моральності серед людей, оскільки існували часи, коли люди підлягали тільки законам і коли не було ніякої влади. І власне влада «запевняє мирне існування як філософії, так і святим Ведам, а також економічному життю. Оскільки там, де немає влади, сильний пожирає слабшого». В «Артхашастрі» підкреслено, що влада є найважливішим елементом, без якого суспільство не могло б існувати. «Влада оберігає сонного, панує над всіма істотами, охороняє їх, стоїть на сторожі загального порядку». Фактично доктрина доходить до самої суті державної влади і права: «Цар спирається на фінанси і примус; примус — на фінанси; на примус спирається право; врешті, на право спираються люди». СмертьЗгідно з текстами джайнів, Чанак'я прожив довге життя і помер близько 275 р. до н. е. Був кремований своїм учнем Радхагуптою. Індійські пророцтва«Шрімад-Бхагаватам», літературне втілення Бога Шрі Крішни, яке було складене за 2,5 тис. років до них передбачало:
У пуранах Вішну (Четверта Пісня, 24 глава), які трактував перекладач англійської версії Артхашастри д-р. Р. Шамашастрі, цитується пророцтво про появу Чанак'ї Пандіти. В пророцтві, яке було написано близько 5 тис. років тому, сказано:
Легенди про Чанак'юІсторик перераховує наступні елементи, загальні для різних варіантів легенд про Чанак'я:
Чанак'я був проникливим спостерігачем за природою. Одного разу воїнам Маур'їв довелося сховатися в печері, де не було ніякої їжі. Вийти з печери вони не могли, оскільки це загрожувало їх життю. Тоді Чанак'я побачив що мураха ніс рисове зернятко, хоча ніде поблизу не було ніякого рису. Крім того, зернятко було зварене. Чанак'я послав розвідати, і знайшли, що їхні вороги зійшлися обідати під печерою. Отримавши звістку про це, воїни вибралися з печери і бігли, таким чином врятувавшись. Образ Чанак'ї в літературіЧанак'я — герой історичної драми «Печатка міністра Ракшаса» (VIII ст.), яка написана мовою санскрит драматургом Вішакхадаттою, а також низки оповідних творів пізнішого часу, що стосуються того сюжету, що і згадана п'єса. Дія її розвивається в часи після провалу походу Александра Македонського і в період боротьби між династіями Нанда і за панування над Індією. В п'єсі розповідається про змагання двох міністрів — Чанак'ї і Ракшаса, в якому перемагає Чанак'я, реальний історичний діяч. Міністр прославився за мудру підтримку імператора Чандрагупти Маур'ї та написанням політико-економічного трактату «Артхашастра» («Наука про багатство»). Образ Чанак'ї у мас-медіа
Примітки
Посилання Вікіцитати містять висловлювання від або про: Чанак'я
Джерела
Література
|
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Chanak ya sanskr च णक य Caṇakya nar bl 340 275 do n e vidomij takozh pid imenami Kautilya Vishnugupta i Vatsyana indijskij brahman yakij vidigrav providnu rol u zvedenni Chandragupti na prestol carstva Magadha i v znishenni vladi kolishnoyi dinastiyi Nanda Brahman viriznyavsya svoyeyu hitristyu i tonkim politichnim rozumom i porivnyuyetsya istorikami Indiyi z Makiavelli Peru Chanak yi pripisuyut traktat pro politiku i moralnist yakij vidomij pid nazvoyu Chanak ya sutra a takozh traktat Chanak ya radzhanitishastra Vvazhayetsya sho z pid jogo pera vijshov traktat Arthashastra u perekladi z sanskritu Nauka pro korist sho buv stvorenij protyagom IV stolittya do nashoyi eri i vvazhayetsya pershoyu u sviti knigoyu v yakij buli sformulovani osnovni principi diyalnosti specsluzhb 3 Chanak ya ye golovnoyu dijovoyu osoboyu u vidomij drami Vishakhadatti Mudrarakshasa Chanak ya च णक य Chanak yaIm ya pri narodzhennikorn Kauṭilya korn Vishnu GuptaPrizviskoIndian MachiavelliPsevdoVishnugupta Vatsyana KautilyaNarodivsyabl 340 r do n e IndiyaPomer275 do n e 275 Patna Imperiya Maur yivDiyalnistbrahman politikVidomi uchniChandragupta Maur ya i BindusaraZnannya movsanskrit 1 2 Magnum opusArthashastraPosadaprofesorKonfesiyainduyizmVislovlyuvannya u Vikicitatah Mediafajli u Vikishovishi Zmist 1 Ditinstvo osvita 2 Diyalnist v Taksila 3 Diyalnist v Paliputri 4 Traktati Chanak yi 5 Politiko pravovi vchennya 6 Smert 7 Indijski proroctva 8 Legendi pro Chanak yu 9 Obraz Chanak yi v literaturi 10 Obraz Chanak yi u mas media 11 Primitki 12 Posilannya 13 Dzherela 14 LiteraturaDitinstvo osvitared Detali zhittya Chanak ya vidomi zdebilshogo z legend yaki riznyatsya mizh soboyu u predstavnikiv riznih religijnih techij Batko Chanak yi rishi Sanak buduchi sam uchitelem znav pro vazhlivist osviti U duzhe rannomu vici malij Chanak ya pochav vivchati Vedi yaki zapam yatav v povnomu ob yemi Vzhe z ditinstva buv proniklivim i cikavivsya politikoyu V toj chas Taksila bula odnim zi svitovih centriv osviti yaka isnuvala za pidtrimki cariv ta mozhnovladciv Universitetski vikladachi yaki navchali siniv praviteliv buli obiznani i vikladali svoyi predmeti z vikoristannyam nabutih nimi praktichnih znan Studentami stavali iz 16 rokiv i navchalis bilshe vosmi rokiv V universiteti vivchali yurisprudenciyu medicinu vijskovu spravu filosofiyu gramatiku riznih mov matematiku ekonomiku astrologiyu ta in nauki Krim togo navchali 18 mistectvam sered yakih znannya chotiroh Ved strilba z luka polyuvannya slonoznavstvo Cej vidatnij navchalnij zaklad stav miscem de i zdobuv osvitu Chanak ya studiyuyuchi osnovi politiki Vidomij yak majsternij politichnij strateg vin znav yak zaslati predstavnika svogo narodu u protilezhnij tabir i shpiguvati za protivnikom bez jogo vidoma persh nizh znishiti jogo nazavzhdi Vivchivshi osnovi politiki ta religiyi vin zvernuv svoyu uvagu na ekonomiku yaka zalishilas jogo zahoplennyam na vse zhittya Nitishastra traktat pro idealnij obraz zhittya pokazuye jogo glibokij interes u vivchenni indijskogo suspilstva 4 Diyalnist v Taksilared Po zakinchennyu navchannya Chanak ya stav navchati uchniv u Taksili togochasnomu indijskomu centri znannya Ce robilo jogo na pershij poglyad dalekim vid podij v krayini ale naspravdi vin buv zdatnim vplivati na diyalnist uryadu Uchni vvazhali jogo idealnim uchitelem yakij mig nadihnuti svoyim prikladom i dati znannya Voni takozh buli gotovi zahistiti vchitelya shohvilini Dvoye iz nih stali osobistimi shpigunami i zbirali informaciyu pro vorogiv Takim chinom Chanak yi stalo vidomo pro mozhlivist inozemnogo vtorgnennya Aleksandr Makedonskij gotuvav svoyi vijska shob napasti na rozrizneni ta oslableni chastini Indiyi Pravitel Pataliputri bilshe dbav pro vlasni interesi nizh pro interesi krayini Tomu Chanak ya zalishaye Taksilu i perebirayetsya do stolici 4 nbsp Teper nastav chas pokinuti universitet Bezslavni praviteli krayini povinni buti vignani z tim zmicniti krayinu politichno i ekonomichno Mij borg nasampered v tomu shob vryatuvati krayinu vid inozemnih zagarbnikiv 4 nbsp Diyalnist v Paliputrired nbsp Imperiya Nanda pid chas svogo najbilshogo rozshirennya za chasiv Dhana Nanda priblizno 323 r do n e nbsp Imperiya Chandragupti u ranni roki Paliputra na toj chas bula i duzhe vazhlivim politichnim i strategichnim mistom Vidomij kitajskij mandrivnik Fa Syan yakij vidvidav misto v 399 r do n e opisav jogo yak procvitayuchu stolicyu yaka volodiye bagatimi prirodnimi resursami Koli Chanak ya z yavivsya v misti de buv znanij i shanovanij do nogo na radu buli zaprosheni vchenni z usiyeyi krayini dlya togo shob visunuti novi ideyi rozvitku derzhavi Krayina potrebuvala zmin tomu sho Nanda pravitel Paliputri buv zhorstokim i nenasitnim Vin zavzhdi buv zajnyatij zborom groshej yakih jomu bulo malo i ne dumav pro naslidki vstanovivshi podatki na shkuri podatok na derevinu ta navit na kamin Koshti yaki jshli do carskoyi kazni buli velikimi i vikoristovuvalis dlya vdovolennya osobistih potreb carya i ce viklikalo nevdovolennya naselennya Chanak ya v cih umovah formuye blagodijni organizaciyi dlya potreb bidnih lyudej piznishe ocholyuye yih Odniyeyu z funkcij organizaciyi buv rozpodil koshtiv yaki vidilyala kazna dlya blagodijnosti tomu Chanak yi dovodilos chasto zustrichatis iz carem 4 nbsp Shastya prostih lyudej ce shastya carya Car nikoli ne povinen dumati pro svoyi osobisti interesi abo blagopoluchchya ale povinen sprobuvati znajti svoyu radist v radosti svoyih piddanih 4 nbsp Pid chas zustrichej Chanak ya buv spokijnij govoriv lakonichno i ce viklikalo prezirstvo imperator vin usunuv brahmana vid obov yazkiv golovi blagodijnih organizacij Perekaz svidchit sho koli car Nanda zavdav Chanak yi osobistoyi obrazi to ostannij poklyavsya sho jogo dovga shikha bude rozv yazana do tih pir poki cej bezchinnij car i jogo sini p yanici ne zaberutsya get Povertayuchis iz obrazoyu z palacu Chanak ya zustriv molodogo princa Chandraguptu 5 V jogo osobi vin zajshov spravzhnogo vozhdya Nezvazhayuchi na te sho Chandragupta buv sinom sluzhnici carya Magadhi Nandi vin buv visokoosvichenij horobrij ta fizichno silnij Chanak ya vvazhav sho nizke pohodzhennya Chandragupti ne stane prichinoyu vidsutnosti prav na tron Vin bachiv pered soboyu zdibnogo pravitelya yakij zijde na tron Magadhi i prozhene chuzhozemnih zavojovnikiv Nezabarom stalosya tak sho carya Nandu i jogo dinastiyu spitkala shvidka smert i tilki pislya cogo Chanak ya zmig znovu zav yazati volossya 5 Pislya povalennya Nandi lyudi vidchuli prihilnist do novogo carya krasivogo yunogo geroya Chandragupti i vin shvidko zdobuv populyarnist sered narodu Susidni cari tezh viznali jogo i zi svizhimi silami yim vdalosya vporatisya z zalishkami makedonciv yakih ocholyuvav general Selesius Faktichno uspih buv zaslugoyu Chanak yi pid kerivnictvom yakogo car Chandragupta praviv 24 roki Pislya zniknennya z politichnoyi areni Nandi ta vignannya Aleksandra Makedonskogo Chanak ya vikoristovuvav usi svoyi zdibnosti v politici i diplomatiyi dlya togo shob vozz yednati indijski zemli Umili nastanovi prem yer ministra Chanak yi dali mozhlivist caryu Chandragupti Maur yi zavoyuvati zemli vid Iranu u pivnichno zahidnij chastini Indiyi do kordonu shtatu Musori na pivdni Zavdyaki comu hudomu i hvoroblivomu brahmanu velika imperiya Indiyi znovu zdobula nezalezhnist stavshi she mogutnishoyu Takim chinom bulo zahisheno vedichnu svyashennu kulturu yaka prodovzhuvala isnuvati she 120 rokiv pid upravlinnyam Bindusari sina Chandragupti Za imperatora Ashoki onuka Chandragupti v krayini poshiryuyetsya buddizm 5 Traktati Chanak yired Avtorstvo traktatu Arthashastra dostemenno ne vidome oskilki v samomu traktati avtor nazivayetsya Kautilyeyu abo Vishnuguptoyu Ale bilshist doslidnikiv vvazhaye sho Arthashastra bula napisana same Chanak yeyu Kautilyeyu u IV st do n e deyaki stvorennya cogo traktatu vidnosyat do bilsh piznogo chasu Pro te sho brahman Kautilya skinuv panuvannya Nandi i zviv Chandraguptu na tron a takozh pro te sho Vishnuguptoyu vin zhe Chanak ya abo Kautilya skladeno kerivnictvo z politiki dlya Carya Maur yi zgaduyetsya u riznih literaturnih pam yatkah v Vishnupurani v Nitisari Kompendium politiki Kamandaki yakij vvazhav sebe uchnem Kautiliyi XV st v Nitivakyamriti Nektar z visloviv z politiki sho nalezhit peru dzhajnskogo avtora Samadevasuri suchasnika carya Yashodhari v romani Dandina XVI st Dasha kumaracharita Prigodi desyati princiv v Kathasarit Sagari Okean z richok opovidan v Mudrarakshasi Pechatka ministra Rakshasa drami Vishakhadatti v Chanak yakatsi Rozpovidi pro Chanak yu napisanomu Ravinartakoyu i v inshih Z cogo vchenni roblyat visnovok sho Kautilya buv pershim ministrom Chandragupti i napisav dlya nogo kerivnictvo z politiki v period mizh 321 i 298 rr do n e Vidnosno samogo Chandragupti Maur yi yakij praviv carstvom v ci roki to ce pidtverdzhuyetsya i indijskimi epigrafichnih danimi 6 Arthashastra yavlyaye soboyu normativnij traktat pro pravila ta principi upravlinnya derzhavoyu Harakter opisu v Arthashastri daye pidstavu vvazhati sho pam yatnik stosuyetsya rannofeodalnogo suspilstva yake she zbereglo zalishki rabovlasnictva Arthashastra mistit cinnij material dlya harakteristiki ideologiyi i filosofskoyi dumki togo chasu ta viriznyayetsya racionalizmom Religiyi v traktati vidvoditsya pidporyadkovane misce porivnyano z ekonomikoyu i politikoyu ta dovoditsya sho tilki materialni blaga cinnosti artha zabezpechuyut lyudske isnuvannya 7 Avtorstvu Chanak yi nalezhit Niitishhastra yaka takozh vidoma yak Chanak ya Niiti Niitishhastra ye traktatom pro idealnij sposib zhittya ta pogliblenim doslidzhennyam indijskogo sposobu zhittya Chanak ya takozh rozrobiv Niiti Sutri aforizmi zmistovni propoziciyi skladeni u viglyadi aforizmiv de vin opisuye nauku pro politiku i moralnosti navchaye lyudej pravilno povoditis Z nih dobre vidomi 455 sutr 216 z yakih rozpovidayut yak ne potribno povoditis Napevno ci sutri buli skladeni z metoyu navchiti cariv praviti narodom v tomu chisli i Chandraguptu Bazhannya zbagachennya ne vvazhayetsya porokom Nabuttya bagatstva pov yazane z aktivnistyu Rozsudlivo obrana meta legkodosyazhna Toj hto nezdatnij kontrolyuvati sebe bude znishenij vlasnim gnivom Koli vtrachayetsya mozhlivist vinikayut pereshkodi Z durnim govorit na jogo movi 8 Politiko pravovi vchennyared Druga polovina I tisyacholittya do n e bula nadzvichajno vazhlivim etapom u rozvitku politichnoyi organizaciyi i derzhavnosti starodavnoyi Indiyi Cej period pov yazanij z utvorennyam pershoyi z velikih derzhav u dolini Gangu a potim i ob yednanoyi imperiyi Rozroblyayutsya principi upravlinnya teoriyi derzhavnoyi vladi z yavlyayutsya politichni shkoli i politichni traktati Najbilshij interes stanovit traktat Arthashastra avtorstvo yakogo indijska tradiciya pripisuye Kautilyi golovnomu sanovniku maurijskogo carya Chandragupti V cilomu cej politichnij tvir yak vzhe zaznachalosya sklavsya na mezhi nashoyi eri Vikladeni u nomu ideyi ta principi derzhavnoyi politiki buli vidbittyam i maurijskoyi epohi Najvazhlivishim vvazhav Kautilya praktichni interesi Vihodyachi z cogo vin dopuskav navit vidhid vid ustalenih norm brahmanskih Shastra Yaksho zakon na jogo dumku znahoditsya v protirichchi z uryadovimi rozporyadzhennyami to perevagu slid viddati ostannim Kautilya radiv carevi u vazhkih finansovih situaciyah zabirati majno hramiv ta popovnyuvati takim chinom svoyu skarbnicyu Cikavo sho Kautilya rozrobiv ryad metodiv yaki mig zastosovuvati car dlya togo abi vikoristovuyuchi marnovirstvo narodu perekonati jogo v magichnij sili carya U cej period detalno rozroblyayutsya rizni metodi vzayemin mizh derzhavami sposobi vedennya vijni ta mirnih peregovoriv Odnimi z najvazhlivishih stayut pitannya zovnishnoyi politiki Arthashastra obgruntovuye shist golovnih metodiv zovnishnoyi politiki mir vijnu vichikuvalne stanovishe nastup poshuk zasobiv zahistu i podvijna politika Specialna uvaga pridilyayetsya diyalnosti posliv kolo obov yazkiv yakih bulo duzhe shirokim Poryad z dotrimannyam dogovoriv i pidtrimkoyu prestizhu svoyeyi derzhavi Kautilya vvazhav obov yazkom posla viklikati superechki soyuznikiv zdijsnyuvati prihovani peregovori tayemne perevezennya vijsk diyati vsilyakimi zasobami Dokladno rozroblyalisya metodi borotbi z susidami yaki rozglyadalisya zvichajno yak vorogi Govoryachi pro najbilsh vigidnu situaciyu dlya napadu Kautilya radiv brati do uvagi finansovij stan majbutnogo suprotivnika i jogo vzayemini z piddanimi Yaksho piddani pishe vin porusheno proti svogo pravitelya to voni mozhut privesti jogo do zagibeli navit yaksho vin ye mogutnim Tomu varto vistupati same proti togo pravitelya chiyi piddani vidnosyatsya do nogo vorozhe 6 Ryad politichnih problem pidnyato u traktati Arthashastra Kniga pro koristi V comu traktati mistyatsya poradi carevi stosovno organizaciyi administraciyi ta sudu zakonodavstva j upravlinnya zovnishnoyi ta vnutrishnoyi politiki Zgidno z Knigoyu Manu i vislovlyuvannyami Kautilyi derzhavu viznachaye sim elementiv car ministri teritoriya stolicya derzhavna kazna vijsko i mizhnarodni soyuzniki Zarodzhennya derzhavnoyi organizaciyi pov yazuyetsya iz zanepadom moralnosti sered lyudej oskilki isnuvali chasi koli lyudi pidlyagali tilki zakonam i koli ne bulo niyakoyi vladi I vlasne vlada zapevnyaye mirne isnuvannya yak filosofiyi tak i svyatim Vedam a takozh ekonomichnomu zhittyu Oskilki tam de nemaye vladi silnij pozhiraye slabshogo V Arthashastri pidkresleno sho vlada ye najvazhlivishim elementom bez yakogo suspilstvo ne moglo b isnuvati Vlada oberigaye sonnogo panuye nad vsima istotami ohoronyaye yih stoyit na storozhi zagalnogo poryadku Faktichno doktrina dohodit do samoyi suti derzhavnoyi vladi i prava Car spirayetsya na finansi i primus primus na finansi na primus spirayetsya pravo vreshti na pravo spirayutsya lyudi Smertred Zgidno z tekstami dzhajniv Chanak ya prozhiv dovge zhittya i pomer blizko 275 r do n e Buv kremovanij svoyim uchnem Radhaguptoyu Indijski proroctvared Shrimad Bhagavatam literaturne vtilennya Boga Shri Krishni yake bulo skladene za 2 5 tis rokiv do nih peredbachalo nbsp Odin Brahman Chanak ya zminit carya Nandi i jogo visim siniv i pogubit yih dinastiyu Pislya nih v ce stolittya Kali praviti budut nashadki carya Maur yi Cej brahman zvede na tron carya Chandraguptu sina yakogo budut klikati Varisaroyu Bindusaroyu a jogo sinom stane Ashokavardhana imperator Ashoka 5 nbsp Hocha tut nemaye samogo imeni Chanak ya prote vajshnavski komentatori Shridhara Svami Vishvanath Chakravarti Thakur a v nash chas i Hridayananda das Gosvami stverdzhuyut sho ni pro kogo inshogo krim Chanak yu v comu virshi ne mozhe jti mova 5 U puranah Vishnu Chetverta Pisnya 24 glava yaki traktuvav perekladach anglijskoyi versiyi Arthashastri d r R Shamashastri cituyetsya proroctvo pro poyavu Chanak yi Panditi V proroctvi yake bulo napisano blizko 5 tis rokiv tomu skazano nbsp Spochatku Mahapadma a potim dev yatero jogo siniv budut praviti na Zemli sotni rokiv Brahman Kautilya vb ye cih Nando Pislya yih smerti Maur yi budut nasolodzhuvatisya carstvom Kautilya sam zvede na tron Chandraguptu Jogo sinom bude Bindushara a vnukom Ashokavardhana 5 nbsp Legendi pro Chanak yured Istorik Tomas Trautman pererahovuye nastupni elementi zagalni dlya riznih variantiv legend pro Chanak ya 9 Chanak ya narodivsya z povnim naborom zubiv na znak togo sho vin stane verhovnim pravitelem ale ce ne pasuvalo narodzhenomu v kasti braminiv Tomu jomu virvali zubi pislya chogo bulo spovisheno sho Chanak ya bude caryuvati za dopomogoyu inshogo Povalenij zgodom car z dinastiyi Nanda viklyuchiv Chanak ya z chisla svoyih nablizhenih sprovokuvavshi togo dati klyatvu pro pomstu Chanak ya shukaye gidnogo kandidata shob provoditi cherez nogo svoyu politiku Na comu shlyahu vin zustrichaye molodogo Chandragupta Mauro yakij navit buduchi ditinoyu proyavlyaye yakosti prirodzhenogo lidera Pervisna sproba Chanak ya do povalennya dinastiyi Nanda zaznaye nevdachi pislya chogo vin zustrichaye matir sho svarit svoyu ditinu kotra obpeklasya kasheyu zacherpnuti v seredini miski a ne z yiyi krayu de kasha ne taka garyacha Chanak ya rozumiye v chomu bula jogo pochatkova strategichna pomilka i zamist togo shob napadati na centralni chastini teritoriyi pidkontrolnij dinastiyi Nanda pochinaye postupovo vidrivati vid neyi okolici Chanak ya rozirvav soyuz z girskim carem Parvati cherez jogo vpertosti i nedotrimannya nim ugodi shodo spilnih dij dvoh soyuznickih storin Chanak ya vdayetsya do poslug fanatichnogo tkacha shob pozbutisya vid buntivnikiv Chanak ya dodaye otrutu v yizhu Chandragupti shob zrobiti togo nevrazlivim dlya otrujnikiv 10 Ne znayuchi pro ce Chandragupta podaye chastinu otruyenoyi yizhi carici yaka bula na 9 omu misyaci vagitnosti Dlya togo shob vryatuvati majbutnogo spadkoyemcya prestolu Chanak ya rozsikaye caricyu i vityaguye plid Carevicha narodzhenogo takim sposobom narikayut Bindusara 11 Politichne supernictvo Chanak ya z Subandhu prizvodit do jogo smerti Chanak ya buv proniklivim sposterigachem za prirodoyu Odnogo razu voyinam Maur yiv dovelosya shovatisya v pecheri de ne bulo niyakoyi yizhi Vijti z pecheri voni ne mogli oskilki ce zagrozhuvalo yih zhittyu Todi Chanak ya pobachiv sho muraha nis risove zernyatko hocha nide poblizu ne bulo niyakogo risu Krim togo zernyatko bulo zvarene Chanak ya poslav rozvidati i znajshli sho yihni vorogi zijshlisya obidati pid pecheroyu Otrimavshi zvistku pro ce voyini vibralisya z pecheri i bigli takim chinom vryatuvavshis Obraz Chanak yi v literaturired Chanak ya geroj istorichnoyi drami Pechatka ministra Rakshasa VIII st yaka napisana movoyu sanskrit dramaturgom Vishakhadattoyu a takozh nizki opovidnih tvoriv piznishogo chasu sho stosuyutsya togo syuzhetu sho i zgadana p yesa Diya yiyi rozvivayetsya v chasi pislya provalu pohodu Aleksandra Makedonskogo i v period borotbi mizh dinastiyami Nanda i Maur yiv za panuvannya nad Indiyeyu V p yesi rozpovidayetsya pro zmagannya dvoh ministriv Chanak yi i Rakshasa v yakomu peremagaye Chanak ya realnij istorichnij diyach Ministr proslavivsya za mudru pidtrimku imperatora Chandragupti Maur yi ta napisannyam politiko ekonomichnogo traktatu Arthashastra Nauka pro bagatstvo 12 Obraz Chanak yi u mas mediared Istoriya Chanak ya i Chandragupta bula pokazana u filmi movoyu telugu 1977 roku pid nazvoyu Chanakya Chandragupta Akkineni Nageswara Rao grav rol Chanak ya a N T Rama Rao grav rol Chanagupta 13 Televizijnij serial Chanakya rozpovidaye pro zhittya Chanak ya bazuyetsya na Mudra Rakshasa The Signet Ring of Rakshasa Primitkired Identifiants et Referentiels ABES 2011 d Track Q47757534d Track Q2826570 CONOR Sl d Track Q16744133 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 9 lipnya 2014 Procitovano 17 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Arhivovano 2014 07 09 u Wayback Machine a b v g d Chanakya Historical Background Arhiv originalu za 16 lipnya 2014 Procitovano 17 lyutogo 2012 a b v g d e Niti shastra Etiket Chanaki Pandita Arhiv originalu za 10 travnya 2012 Procitovano 17 lyutogo 2012 a b Arthashastra vazhnejshij pamyatnik indijskoj kultury Arhivovano 13 travnya 2012 u Wayback Machine Filosofskij slovar Arhiv originalu za 26 listopada 2012 Procitovano 18 lyutogo 2012 Arhivovana kopiya Arhiv originalu za 5 bereznya 2016 Procitovano 18 lyutogo 2012 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya Trautmann The Chaṇakya Chandragupt Katha 1971 Bibliotheca Indica Volume 96 Issue 5 Asiatic Society Calcutta India Baptist Mission Press 1891 Jainism in South India by P M Joseph International School of Dravidian Linguistics 1997 ISBN 978 81 85692 23 4 Serebryakov I D Narisi staroindijskoyi literaturi M 1971 S 155 164 Chanakya Chandragupta 1977 Telugu film at IMDb Arhiv originalu za 11 bereznya 2016 Procitovano 11 serpnya 2011 Posilannyared nbsp Vikicitati mistyat vislovlyuvannya vid abo pro Chanak ya Filosofiya Chanak yi ros Kauṭilya s Arthashastra full 1915 Shamasastry text divided into 15 books Kauṭilya the Arthshastra Chanakya s revered work Philosophy and Biography Arhivovano 11 kvitnya 2009 u Wayback Machine Chanakya TV Serial Online Arhivovano 18 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Chanakya Niti Malayalam translation as pdf Arhivovano 26 lipnya 2011 u Wayback Machine Chanakya Quotes in English and Hindi Arhivovano 11 serpnya 2011 u Wayback Machine Vedichni aforizmi Chanak yi Pandita ros Arhivovano 18 kvitnya 2009 u Wayback Machine Politichna etika Chanak yi ros Arhivovano 12 travnya 2008 u Wayback Machine Dzherelared Chanakya Historical Background Arhivovano 16 lipnya 2014 u Wayback Machine Niti shastra Etiket Chanaki Pandita Arhivovano 10 travnya 2012 u Wayback Machine Arthashastra vazhnejshij pamyatnik indijskoj kultury Arhivovano 13 travnya 2012 u Wayback Machine Literaturared Bongard Levin G M Indijskij brahman Chanakya v antichnoj tradicii Vestnik drevnej istorii 1982 1 S 13 26 Vigasin A A Ustav o rabah v Arthashastre Kautili Vestnik drevnej istorii 1976 4 S 3 19 Lelyuhin D N Gosudarstvo administraciya politika v Arthashastre Kautili Vestnik drevnej istorii 1993 2 S 4 25 Burrow T Canakya and Kautalya Annals Bhandarkar Oriental Research Institute Poona 1968 48 49 P 17 31 Goyal S R Kautiliya and Megasthenes Meerut 1985 Demidenko G G Istoriya vchen pro pravo i derzhavu Navchalnij posibnik Harkiv Konsum 2004 432 c Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Chanak 27ya amp oldid 43937944