Вісенте Пальмаролі (ісп. Vicente Palmaroli 5 вересня 1834, (Сарсалехо) Мадрид — 25 січня 1896, Мадрид) — іспанський художник середини 19 ст. Створював портрети, брався за побутовий і батальний жанри. Працював в стилі академічного реалізму і того стилю, що був наближений до легковажного неорококо.
Вісенте Пальмаролі | ||||
---|---|---|---|---|
ісп. Vicente Palmaroli | ||||
При народженні | ісп. Vicente Palmaroli | |||
Народження | 5 вересня 1834 (Сарсалехо) Мадрид | |||
Смерть | 25 січня 1896 (61 рік) | |||
Мадрид, Іспанія | ||||
Поховання | d | |||
Національність | іспанець італійського походження | |||
Країна | Іспанія | |||
Жанр | пейзаж, побутовий жанр, історичний живопис, портрет | |||
Навчання | Королівська академія витончених мистецтв Сан-Фернандо | |||
Діяльність | художник | |||
Напрямок | академізм з помірними домішками імпресіонізму та неорококо, реалізм | |||
Роки творчості | 1854–1894 | |||
Відомі учні | d | |||
Твори | d | |||
Батько | d[1] | |||
Роботи в колекції | Музей Прадо, Ермітаж, Музей Кармен Тіссен і d | |||
| ||||
Вісенте Пальмаролі у Вікісховищі | ||||
Ранні роки
Походив з родини художника. Батько, Гаетано Пальмаролі, був італійським художником і літографом. Він же став першим вчителем для сина. Батько помер 1853 і син став чиновником-охоронцем в королівських колекціях.
Художня освіта і перебування в Італії
1857 року він взяв відпустку з метою створити подорож до Італії для стажування в мистецтві.
В Римі він прєднався до колонії іспанських художників. що прибули туди раніше за нього. Серед них були — Діоскоро Пуебла, Бенет Меркейд, Луїс Альварес Катала, Хосе Касадо дель Алісал, Маріано Фортуні, Алехо Вера, Едоардо Росалесом.
1862 року Вісенте Пальмаролі дав дві власні картини (створені в Італії) на Національну виставку в Мадриді, де виборов перший приз.
Пальмаролі повернувся до Рима 1863 року і перебував у Італії до 1866 року.
Залежність від салонного мистецтва і буржуазних смаків
Суттєве мистецтво Іспанії, його національні традиції ґрунтувались на суворому реалізмі і навіть натуралізмі. В 19 ст. Мистецтво Іспанії почало мінятисяу бік загальєвропейських процесів, в мистецтво, в живопис Іспанії прийшли як пейзажний жанр, так і легковажне неорококо. Якщо від запровадження пайзажу (і графіки як такої, що не мали поширення в монархічній країни) мистецтво Іспанії виграло, від запровадження неорококо посилилась лише декоративна його складова та запанували неглибокі і буржуазні смаки Паризького Салону.
Вісенте Пальмаролі, тісно пов'язаний з королівським двором Іспанії, починав як виученик академізму (малюнок«Христом миє ноги апостолам», антикізована картина «Приховане кохання», «Донька фараона знайшла немовля Мойсея» та інші). Він почав працювати в стилі, навіяному Паризьким Салоном і буржуазними митцями Франції на кшталт Ернеста Мейсоньє ( анекдотичні і безсюжетні ситуації з життя надзвичайно багатих верств населення, князів світських та церковникх, кардиналів, марнуючих життя на незначими дрібниці багатих жінок).
Згодом реалістична манера художника зміцніла лише в портретах. Він продовжив національну традицію подавати портретованих без ідеалізації, не приховуючи ні вад зовнішності, ні недоліків характерів («Автопортрет», «Міністр Антоніо Алькала Гальяно»). Поверхнево привабливими він залишив лише офіційні жіночі портрети («Портрет принцеси Ізабели де Бурбон», «Портрет Консепсьйон Мірамон», «Літні дні»).
Про мало реалізовані потенції власного обдарування свідчила картина «Розстріл іспанців вояками армії Наполеона 3 травня 1808 року в Мадриді», 1871 рік. Але цей напрямок не отримав суттєвого продовження.
Адміністративна кар'єра і пепебування в Парижі
- Вісенте Пальмаролі включили до складу іспанської делегації на Всесвітню виставку у Парижі. Там же відбулась зустріч з салонним мистецтвом Ернеста Мейсоньє, що мало вплив і на творчість іспанського митця.
- 1872 року він отримав від королівського уряду посаду професора Королівської академії витончених мистецтв Сан-Фернандо.
- 1873 року Пальмаролі оселився в Парижі, де створював невеликого розміру картинки з анекдотичними і легковажними сюжетами на потребу буржуазної і багатої публіки.
- 1883 року він перебрався у Рим, де отримав від короля Іспанії посаду директора Іспанської академії красних мистецтв.
- 1894 року Вісенте Пальмаролі повернули до Мадрида, де він отримав призначення на посаду директора Музею Прадо. Пальмаролі утримував посаду директора Королівського музею Прадо до власної смерті у 1896 році. Переніс інсульт, став інвалідом і помер від ускладнень хвороби.
Обрані твори (перелік)
- «Донька фараона знайшла немовля Мойсея»
- «Портрет скульптора Педро Колладо де Техада», 1858 р.
- «Створення тонзури» («В цирюльні»)
- «Хвороба кохання»
- «Приховане кохання»
- «Момент тиші»
- «У кравчині»
- «Захоплююча історія»
- «Художник Вентура Мьєра», 1866 р.
- «Портрет пані Консепсьйон Мірамон»
- «Шляхетна пані в блакитній сукні»
- «Балерина» («За лаштунками театра»)
- «Літні дні»
- «Баталія при Тетуані»
- «Міністр Антоніо Алькала Гальяно», 1870 р.
- «Порцелянова зала в Королівському палаці в Мадриді», 1870 р.
- «Розстріл іспанців вояками армії Наполеона 3 травня 1808 року в Мадриді», 1871 р.
- «Густаво Адольфо Бекьєр в труні», 1871 р.
- «Король Іспанії Амедео І», 1872 р.
- «Жіноча модель в майстерні художника», 1880 р.
- «Зізнання», 1883 р.
Обрані твори (галерея)
- Вісенте Пальмаролі. «Створення тонзури» (недатовано)
- Вісенте Пальмаролі. «Хвороба кохання»
- Вісенте Пальмаролі. «Літні дні»
Див. також
Примітки
- Manuel Ossorio y Bernard Galería biográfica de artistas españoles del siglo XI — Madrid: 1868. — Vol. 2. — P. 90–91.
Посилання
Джерела
- Diccionario de Arte, Pintores del siglo XIX, Editorial LIBSA, 2001. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej z takim im yam Visente Visente Palmaroli isp Vicente Palmaroli 5 veresnya 1834 Sarsaleho Madrid 25 sichnya 1896 Madrid ispanskij hudozhnik seredini 19 st Stvoryuvav portreti bravsya za pobutovij i batalnij zhanri Pracyuvav v stili akademichnogo realizmu i togo stilyu sho buv nablizhenij do legkovazhnogo neorokoko Visente Palmaroliisp Vicente PalmaroliPri narodzhenniisp Vicente PalmaroliNarodzhennya5 veresnya 1834 1834 09 05 Sarsaleho MadridSmert25 sichnya 1896 1896 01 25 61 rik Madrid IspaniyaPohovannyadNacionalnistispanec italijskogo pohodzhennyaKrayina IspaniyaZhanrpejzazh pobutovij zhanr istorichnij zhivopis portretNavchannyaKorolivska akademiya vitonchenih mistectv San FernandoDiyalnisthudozhnikNapryamokakademizm z pomirnimi domishkami impresionizmu ta neorokoko realizmRoki tvorchosti1854 1894Vidomi uchnidTvoridBatkod 1 Roboti v kolekciyiMuzej Prado Ermitazh Muzej Karmen Tissen i d Visente Palmaroli u VikishovishiRanni rokiPohodiv z rodini hudozhnika Batko Gaetano Palmaroli buv italijskim hudozhnikom i litografom Vin zhe stav pershim vchitelem dlya sina Batko pomer 1853 i sin stav chinovnikom ohoroncem v korolivskih kolekciyah Hudozhnya osvita i perebuvannya v Italiyi1857 roku vin vzyav vidpustku z metoyu stvoriti podorozh do Italiyi dlya stazhuvannya v mistectvi V Rimi vin pryednavsya do koloniyi ispanskih hudozhnikiv sho pribuli tudi ranishe za nogo Sered nih buli Dioskoro Puebla Benet Merkejd Luyis Alvares Katala Hose Kasado del Alisal Mariano Fortuni Aleho Vera Edoardo Rosalesom 1862 roku Visente Palmaroli dav dvi vlasni kartini stvoreni v Italiyi na Nacionalnu vistavku v Madridi de viborov pershij priz Palmaroli povernuvsya do Rima 1863 roku i perebuvav u Italiyi do 1866 roku Zalezhnist vid salonnogo mistectva i burzhuaznih smakivVisente Palmaroli Ministr Antonio Alkala Galyano bl 1870 r Visente Palmaroli Portret Konsepsjon Miramon 1889 r Suttyeve mistectvo Ispaniyi jogo nacionalni tradiciyi gruntuvalis na suvoromu realizmi i navit naturalizmi V 19 st Mistectvo Ispaniyi pochalo minyatisyau bik zagalyevropejskih procesiv v mistectvo v zhivopis Ispaniyi prijshli yak pejzazhnij zhanr tak i legkovazhne neorokoko Yaksho vid zaprovadzhennya pajzazhu i grafiki yak takoyi sho ne mali poshirennya v monarhichnij krayini mistectvo Ispaniyi vigralo vid zaprovadzhennya neorokoko posililas lishe dekorativna jogo skladova ta zapanuvali negliboki i burzhuazni smaki Parizkogo Salonu Visente Palmaroli tisno pov yazanij z korolivskim dvorom Ispaniyi pochinav yak viuchenik akademizmu malyunok Hristom miye nogi apostolam antikizovana kartina Prihovane kohannya Donka faraona znajshla nemovlya Mojseya ta inshi Vin pochav pracyuvati v stili naviyanomu Parizkim Salonom i burzhuaznimi mitcyami Franciyi na kshtalt Ernesta Mejsonye anekdotichni i bezsyuzhetni situaciyi z zhittya nadzvichajno bagatih verstv naselennya knyaziv svitskih ta cerkovnikh kardinaliv marnuyuchih zhittya na neznachimi dribnici bagatih zhinok Zgodom realistichna manera hudozhnika zmicnila lishe v portretah Vin prodovzhiv nacionalnu tradiciyu podavati portretovanih bez idealizaciyi ne prihovuyuchi ni vad zovnishnosti ni nedolikiv harakteriv Avtoportret Ministr Antonio Alkala Galyano Poverhnevo privablivimi vin zalishiv lishe oficijni zhinochi portreti Portret princesi Izabeli de Burbon Portret Konsepsjon Miramon Litni dni Pro malo realizovani potenciyi vlasnogo obdaruvannya svidchila kartina Rozstril ispanciv voyakami armiyi Napoleona 3 travnya 1808 roku v Madridi 1871 rik Ale cej napryamok ne otrimav suttyevogo prodovzhennya Administrativna kar yera i pepebuvannya v ParizhiVisente Palmaroli vklyuchili do skladu ispanskoyi delegaciyi na Vsesvitnyu vistavku u Parizhi Tam zhe vidbulas zustrich z salonnim mistectvom Ernesta Mejsonye sho malo vpliv i na tvorchist ispanskogo mitcya 1872 roku vin otrimav vid korolivskogo uryadu posadu profesora Korolivskoyi akademiyi vitonchenih mistectv San Fernando 1873 roku Palmaroli oselivsya v Parizhi de stvoryuvav nevelikogo rozmiru kartinki z anekdotichnimi i legkovazhnimi syuzhetami na potrebu burzhuaznoyi i bagatoyi publiki 1883 roku vin perebravsya u Rim de otrimav vid korolya Ispaniyi posadu direktora Ispanskoyi akademiyi krasnih mistectv 1894 roku Visente Palmaroli povernuli do Madrida de vin otrimav priznachennya na posadu direktora Muzeyu Prado Palmaroli utrimuvav posadu direktora Korolivskogo muzeyu Prado do vlasnoyi smerti u 1896 roci Perenis insult stav invalidom i pomer vid uskladnen hvorobi Obrani tvori perelik Donka faraona znajshla nemovlya Mojseya Portret skulptora Pedro Kollado de Tehada 1858 r Stvorennya tonzuri V ciryulni Hvoroba kohannya Prihovane kohannya Moment tishi U kravchini Zahoplyuyucha istoriya Hudozhnik Ventura Myera 1866 r Portret pani Konsepsjon Miramon Shlyahetna pani v blakitnij sukni Balerina Za lashtunkami teatra Litni dni Bataliya pri Tetuani Ministr Antonio Alkala Galyano 1870 r Porcelyanova zala v Korolivskomu palaci v Madridi 1870 r Rozstril ispanciv voyakami armiyi Napoleona 3 travnya 1808 roku v Madridi 1871 r Gustavo Adolfo Bekyer v truni 1871 r Korol Ispaniyi Amedeo I 1872 r Zhinocha model v majsterni hudozhnika 1880 r Ziznannya 1883 r Obrani tvori galereya Visente Palmaroli Rozstril ispanciv voyakami armiyi Napoleona 3 travnya 1808 roku v Madridi 1871 rik Visente Palmaroli Stvorennya tonzuri nedatovano Visente Palmaroli Hvoroba kohannya Visente Palmaroli Litni dni Div takozhMistectvo Ispaniyi Realizm Akademizm Neorokoko Portret Pobutovij zhanr Batalnij zhanr Visente March Antonio Munjos Degran Nacionalnij muzej PradoPrimitkiManuel Ossorio y Bernard Galeria biografica de artistas espanoles del siglo XI Madrid 1868 Vol 2 P 90 91 d Track Q2807d Track Q17502094d Track Q2882555PosilannyaPortal Mistectvo Portal Biografiyi Portal Zhivopis Portal Ispaniya DzherelaDiccionario de Arte Pintores del siglo XIX Editorial LIBSA 2001 ISBN 84 7630 842 6