Маріано Фортуні ісп Mariano Fortuny нар 11 червня 1838 Реус Каталонія пом 21 листопада 1874 Рим Італія іспанський художн

Маріано Фортуні (ісп. Mariano Fortuny; нар. 11 червня, 1838, Реус, Каталонія — пом. 21 листопада, 1874, Рим, Італія) — іспанський художник та графік середини 19 ст., прихильник орієнталізму у живопису.

Маріано Фортуні
Mariano José María Bernardo Fortuny y Marsal

Автопортрет, 1856 р.
При народженні	Mariano José María Bernardo Fortuny y Marsal
Народження	11 червня 1838(1838-06-11) Реус, Каталонія, Іспанія
Смерть	21 листопада 1874(1874-11-21) (36 років)
	Рим, Італія
Поховання	Кампо Верано^[1]
Національність	іспанець
Країна	Іспанія
Жанр	побутовий жанр, портрет,
Навчання	Художня академія Сан-Хорхе, Барселона
Діяльність	художник, графік
Напрямок	реалізм
Роки творчості	1758-1873
Вплив	малюнки художника Гаварні
Вчитель	^d
Відомі учні	^d
Твори	побутовий жанр, портрет
У шлюбі з	^d
Діти	^d і ^d
Роботи в колекції	^d, Музей Прадо, Художній інститут Чикаго, ^d, Національна галерея мистецтв, Національна галерея Канади, Музей мистецтва Метрополітен, Музей витончених мистецтв, ^d, Національний музей мистецтва Каталонії, Національна галерея, ^d, ^d, Художній музей Волтерс, ^d, Музей мистецтв Філадельфії, Музей мистецтв округу Лос-Анжелес, Ермітаж, Національний музей образотворчого мистецтва, Баварські державні колекції картин, Галерея мистецтв Коркоран, Клівлендський музей мистецтв, ^d, Рінглінг музей, Бостонський музей образотворчих мистецтв, ^d, ^d, Смітсонівський музей американського мистецтва^[3], Гарвардський художній музей, Музей Кармен Тіссен, Художній музей Фогга^[d], ^d, ^d, Національний музей і ^d


Маріано Фортуні у Вікісховищі

Життєпис

Народився в невеликому містві Реус біля Таррагони ( Каталонія ). Походив з бідної родини.

Художню освіту почав опановувати у місті Барселона, в Художній академії Сан-Хорхе. 1857 року отримав премію у академії, котра давала право на подорож до Риму. Продовжив навчання у Римі. Багато малював з натури. У ранній період на художника-початківця помітно вплинули малюнки художника Гаварні. Відвідував приватну художню школу, котру утримував художник Кл. Лоренсалез, учень Овербека.

Перші відвідини Марокко

1860 року він отримав замову на створення картини з історії колоніального захоплення Іспанією Марокко. Художник мав супроводжувати військовий похід генерала Пріма у Марокко.

Художник із завданням не упорався і затребувану картину не створив. Але на нього мав помітний вплив побут арабської країни, він зробив чимало малюнків і ескізів, з котрими повернувся у Рим. З цього почалось його захоплення арабською тематикою, що сприяло розвитку його колористичних здібностей. В Римі в цей період він почав створювати перші офорти.

Паризький період і Адольф Гупіль

1865 року він відвідав Мадрид, де копіював у музеї Прадо картини Дієго Веласкеса, Хосе де Рібери, Франсіско Гойї. Потім відвідав Париж, де познайомився із тамтешніми модними художниками, серед котрих були Замакоіс, Жан-Леон Жером, та ін. Про іспанського художника прознав шукач талантів паризький артділер і володар художньої фірми Адольф Гупіль, котрий забезпечив йому декілька замов. Як і Мейсоньє, Маріано Фортуні почав створювати пікантні картини у костюмах 17 або 18 століття, серед них «Огляд нової натурниці паризькими академіками », «Шлюбний контракт в мадридській церкві », 1870, (Національий музей мистецтв Каталонії) тощо. Картини історичної тематики в добу еклектизму сподобались буржуазній публіці і салонному колу художників. У Парижі народилась євпопейська слава художника як чудового колориста, надто оригінального і майстерного. Почався ажиотаж і прихильники офіційно дозволеного живопису почали витрачати значні кошти на придбання навіть невеликих картин Фортуні, його ескізів, його графіки.

Технічно ефектний живопис Маріано Фортуні був побутового спрямування і не відрізнявся значними ідеями. Тим не менше його твори мали помітний вплив на смаки і сюжети картин як іспанських, так і низки салонних художників інших країн.

Подорож на південь Італії, хвороба і смерть

У 1870—1872 роках він створив подорож на південь Італії, відвідав Лондон і повернувся до Риму. Він захворів і напланував відвідати Неаполь для лікування. На початку листопада 1874 року він повернувся у Рим, де передчасно помер вд ускладнень малярії.

Маріано Фортуні-колекціонер

Фортуні походив з бідної родини і не мав розвиненого смаку. Коли фінансовий стан митця помітно покращився, він почав збирати старовинні речі, як то робила більшість швидко збагатившихся буржуа без значної освіти і культурних традицій — іспанські вишивки і килими, старовинний одяг і зброю, церковні ризи, стару кераміку, іспанські і мавританські кахлі, вироби з міді тощо. Серед раритетів колекції опинилась і мавританська крилата ваза із золотавим люстром.

Вся колекція старих речей, зібрана художником у Іспанії, була перевезена до Риму, куди перебралася на житло родина Маріано Фортуні. Несподівана смерть художника примусила родину провеси інвентаризацію майна, останніх картин художника і колекції старовини. Картини і речі, зібрані художником, були продані на аукціонах у місті Париж. Серед проданих була і мавританська крилата ваза, що походила з керамічних майсерень Альгамбри або Гранади. Її ціна становила п'ять тисяч франців, а сама ваза отримала ім'я за прізвищем художника.

Вибрані твори

«Діти художника в японському саду», 1874, Музей Прадо, Мадрид

«Автопортрет», 1856
«Святий Маріан»
«Проповідь апостола Павла»
«Святий Георгій-змієборець»
«Сад вілли Боргезе»
«Іспанський дворик»
«Прихильники гравюр»
«Огляд нової натурниці паризькими академіками»
«Шлюбний контракт»
«Мандрівники на відпочинку»
«Одаліска»
«Карнавальна сцена у 18 столітті»
«Бесіда у саду»
«Нічне поховання»
«Курець опіуму»
«Коваль у Марокко», 1870
«Шлюбний контракт в мадридській церкві», 1870, Національий музей мистецтв Каталонії
«Вояк з аркебузою», 1871
«Сад біля будинку Фортуні», 1872, Музей Прадо, Мадрид
«Сніданок товариства у Альгамбрі», 1872
«Задній двір у Альгамбрі», Фогг Музей, Гавардський центр мистецтв
«Арабський ватажок», 1874, Музей мистецтв Філадельфії
«Буденний пейзаж у Портічі», 1874
«Індійський прибркувач змій»
«Крамниця арабських килимів»
«Баталія при Тетуані»
«Діти художника в японському саду», 1874, Музей Прадо, Мадрид

Див. також

Джерела

Carlos González López, Monserrat Martí Ayxelà: Mariano Fortuny Marsal, Barcelona 1989, .
Rosa Vives i Piqué, Maria Luisa Cuenca Garcia: Mariano Fortuny Marsal, Mariano Fortuny Madrazo: grabados y dibujos, Madrid 1994, .
Mercè Doñate, Cristina Mendoza, Francesc M. Quílez i Corella: Fortuny, Barcelona 2003, .

Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056
RKDartists
d:Track:Q17299517
https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=1615

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q7094076_citetype_Q5535082_citetype_Q33270056_citetype_Q43229_citetype_Q107553922"_data-entity-id="Q63056">[http://www.findagrave.com/cgi-bin/fg.cgi?page=gr&GRid=7533043_Find_a_Grave]<span_class="wef_low_priority_links">_—_1996.</span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q63056]]</div>-1] Find a Grave — 1996.
d:Track:Q63056

[<span_class="wikidata_cite_citetype_Q36570165"_data-entity-id="Q17299517">[https://rkd.nl/explore/artists/28719_RKDartists]<span_class="wef_low_priority_links"></span></span><div_style="display:none">[[d:Track:Q17299517]]</div>-2] RKDartists
d:Track:Q17299517

[[https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=1615_https://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=1615]<span_class="wef_low_priority_links"></span><div_style="display:none"></div>-3] ttps://americanart.si.edu/collections/search/artist/?id=1615

[1]

[3]