Віро́нія (лат. Vironia) — історичний край на північному сході Естонії. Батьківщина (вірів), одного із середньовічних естонських племен. Розташований на території сучасних естонських повітів Східна Віронія і Західна Віронія. Історичні центри краю — Нарва, Тарванпе (нині Раквере) й Агелінде (нині Анту). У VIII—X ст. страждав від нападів вікінгів. У ХІІІ ст. став об'єктом Північних хрестових походів під проводом німецьких і данських лицарів. Тубільні мешканці сповідували фінське язичництво, але згодом прийняли християнство; вони неодноразово повставали через зловживання Ордену меченосців. Святий престол часто висилав своїх легатів для врегулювання конфліктів між тубільцями і хрестоносцями. 1238 року, згідно зі , весь край перейшов під контроль Данської корони, й був розділений на феоди між васалами данського короля. У ХІІІ ст. вірони брали участь у німецько-данських війнах проти Новгороду. У XIV ст. край перетворився на один із повітів Естонії (Естляндії), складовій Лівонської конфедерації. У Російській імперії увійшов до Естляндської губернії.
Назва
- Віро́нія (лат. Vironia) — історична латинська назва, що вживається в українській історіографії.
- Вірля́ндія (лат. Virlandia від нім. Wierland, давньоскан. Virland, «земля вірів») — альтернативна латинська назва, що походить від німецької і шведської мов.
- Вірумаа (ест. Virumaa, «Вірська земля») — сучасна естонська назва.
- Ві́рія (лат. Viria, Wiria) — альтернативна латинська назва.
- Віруй (ст.-укр. Вируй) — в руських літописах.
Від назви провінції походить назва вулиці Віру в Нарві.
Поділ
- Західна Віронія / Західна Вірляндія / Західна Вірумаа (нім. West-Wierland, ест. Lääne-Virumaa)
- Східна Віронія / Східна Вірляндія / Східна Вірумаа (нім. Ost-Wierland, ест. Ida-Virumaa)
Парафії
Поділялася на 16 парафій (кірхшпілів), або погостів
- Єве
- Вайварра
- Луггенгузен
- Магольм
- Везенберг
- Гальяль
- Трістер
- Якобі
- Мала Маріїнська
- Каткюль
Примітки
- Lexicum nominum geographicorum latinorum. Архів оригіналу за 14 липня 2012. Процитовано 31 жовтня 2020.
- Пріцак, О. Походження Русі: Стародавні скандинавські саги і Стара Скандинавія. 1997, С. 573, 583f.
- . Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 31 жовтня 2020.
Бібліографія
- Arbusov, L. Grundriss der Geschichte Liv-, Est- und Kurlands. Riga: Jonck und Poliewsky, 1918.
- Вирландия // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона. Санкт_Петербург, 1892, Т. 6, С. 517.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віронія
- Virumaa Entsüklopeedia [ 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Vironiya znachennya Viro niya lat Vironia istorichnij kraj na pivnichnomu shodi Estoniyi Batkivshina viriv odnogo iz serednovichnih estonskih plemen Roztashovanij na teritoriyi suchasnih estonskih povitiv Shidna Vironiya i Zahidna Vironiya Istorichni centri krayu Narva Tarvanpe nini Rakvere j Agelinde nini Antu U VIII X st strazhdav vid napadiv vikingiv U HIII st stav ob yektom Pivnichnih hrestovih pohodiv pid provodom nimeckih i danskih licariv Tubilni meshkanci spoviduvali finske yazichnictvo ale zgodom prijnyali hristiyanstvo voni neodnorazovo povstavali cherez zlovzhivannya Ordenu mechenosciv Svyatij prestol chasto visilav svoyih legativ dlya vregulyuvannya konfliktiv mizh tubilcyami i hrestonoscyami 1238 roku zgidno zi ves kraj perejshov pid kontrol Danskoyi koroni j buv rozdilenij na feodi mizh vasalami danskogo korolya U HIII st vironi brali uchast u nimecko danskih vijnah proti Novgorodu U XIV st kraj peretvorivsya na odin iz povitiv Estoniyi Estlyandiyi skladovij Livonskoyi konfederaciyi U Rosijskij imperiyi uvijshov do Estlyandskoyi guberniyi Vironiya na karti EstoniyiNazvaViro niya lat Vironia istorichna latinska nazva sho vzhivayetsya v ukrayinskij istoriografiyi Virlya ndiya lat Virlandia vid nim Wierland davnoskan Virland zemlya viriv alternativna latinska nazva sho pohodit vid nimeckoyi i shvedskoyi mov Virumaa est Virumaa Virska zemlya suchasna estonska nazva Vi riya lat Viria Wiria alternativna latinska nazva Viruj st ukr Viruj v ruskih litopisah Vid nazvi provinciyi pohodit nazva vulici Viru v Narvi PodilZahidna Vironiya Zahidna Virlyandiya Zahidna Virumaa nim West Wierland est Laane Virumaa Shidna Vironiya Shidna Virlyandiya Shidna Virumaa nim Ost Wierland est Ida Virumaa Zahidna Vironiya Shidna Vironiya Parafiyi Podilyalasya na 16 parafij kirhshpiliv abo pogostiv Yeve Vajvarra Luggenguzen Magolm Vezenberg Galyal Trister Yakobi Mala Mariyinska KatkyulPrimitkiLexicum nominum geographicorum latinorum Arhiv originalu za 14 lipnya 2012 Procitovano 31 zhovtnya 2020 Pricak O Pohodzhennya Rusi Starodavni skandinavski sagi i Stara Skandinaviya 1997 S 573 583f Arhiv originalu za 4 listopada 2020 Procitovano 31 zhovtnya 2020 BibliografiyaArbusov L Grundriss der Geschichte Liv Est und Kurlands Riga Jonck und Poliewsky 1918 Virlandiya Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona Sankt Peterburg 1892 T 6 S 517 PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Vironiya Virumaa Entsuklopeedia 24 zhovtnya 2020 u Wayback Machine