Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Вірменська церква Святого Миколая, вірменський костел Святого Миколи — втрачена на сьогодні пам'ятка вірменської християнської сакральної архітектури, яка розташовувалася у вірменській дільниці Кам'янця-Подільського, при вулиці Вірменській. Утворювала єдиний комплекс споруд, оточений муром, з дзвіницею і торговими складами.
| Вірменська церква святого Миколая (Ніґола) | |
|---|---|
 Вірменська катедра. Чоловий фасад. Поштівка поч. 20 ст. | |
| 48°40′56″ пн. ш. 26°34′57″ сх. д. / 48.68222° пн. ш. 26.58250° сх. д.Координати: 48°40′56″ пн. ш. 26°34′57″ сх. д. / 48.68222° пн. ш. 26.58250° сх. д. | |
| Тип споруди | церква |
| Розташування | Україна, Кам'янець-Подільський |
| Засновник | вірменська громада |
| Початок будівництва | 1495 |
| Кінець будівництва | 1767 |
| Зруйновано | 1602, 1672, 1930-ті |
| Відбудовано | 1600-ті, 1756 |
| Стиль | готика |
| Належність | Вірменська апостольська церква, Вірменська католицька церква |
| Епонім | Миколай Чудотворець |
| Присвячення | Миколай Чудотворець |
  Вірменська церква святого Миколая (Кам'янець-Подільський) (Україна) | |
 Вірменська церква святого Миколая у Вікісховищі | |
До 3 лютого 1790 року виконувала роль катедрального храму, головного релігійного, культурного, соціального і організаційного центру кам'янецької вірменської громади.
Знищена комуністами в 1930-х роках.
Історія
Святиню ймовірно збудували в 1495 році вірмени, які прибули до Кам'янця в 1380-их роках. Початково була дерев'яною.
Наприкінці 15 століття в Кам'янці нараховувалося 4 вірменські храми: церква Успення Пресвятої Богородиці, церква Святого Миколая Чудотворця, церква Святого Стефана, церква Благовіщення Пресвятої Богородиці — катедра. Новозбудована церква Святого Миколая Чудотворця, п'ята за ліком, одразу перебрала на себе функції катедри, завдяки чому стала центром світського і релігійного життя кам'янецьких вірмен. В церкві зберігалися архів, зокрема королівські привілеї, печатка та хоругва громади.
З-перед 1565 року збудована дзвіниця.
В 1602 році пожежа знищила центральну частину міста, втім і церкву Святого Миколая Чудотворця.
Після пожежі вірменська громада поспішно взялася відбудовувати храм. Було розширено притвор і зведено кам'яний мур. Суддя Міхно у 1603 році оплатив реконструкцію однієї з церковних бань, яку вкрили «золотом». 25 квітня 1607 року 25 молодців (членів братства) замовили для церкви виготовлення дзвона. На той час церква мала вдосталь церковного начиння, корони ікон Пресвятої Богородиці та Ісуса Христа були декоровані перлами і дорогоцінними каменями. В 1612 році «в церкві Св. Миколая встановлені вікна з рамами та залізними ґратами». В 1613 головний вівтар упоряджено новими іконами Діянь Христа написаними майстром Шарим. Наприкінці 1614 року побілено склепіння, перед вівтарем встановлено кам'яний жертовник. Того ж року вірменський війт Лукаш подарував церкві новий срібний підсвічник.
В 1666 році зі Львова до Кам'янця прибули монахи оо. Театинів, на чолі з місіонером Піду, під їхнім впливом кам'янецькі вірмени навертаються до унії.
В 1672 році, під час штурму турками міста, храм майже вщент зруйнували.
Відбудовні роботи розпочалися в 1756 році на кошт вірменської громади. В 1767 році роботи завершені. 27 червня 1791 року костел освятив львівський вірменський архієпископ Туманович.
3 лютого 1790 року самоврядування кам'янецьких вірмен ліквідоване. Вірменська катедра перейшла на статус парафіяльного костелу.
В 1891 році з костелу Святого Миколи росіяни вивезли унікальну бібліотеку вірменських рукописів 16—17 століть. Серед них і подарований церкві Синаном Служебник татарською мовою 1349 року.
Після поразки Визвольних змагань 1917—1921 років костел зачинено комуністами. В 1922 році з костелу Святого Миколи реквізовано 60 кг срібного церковного начиння. Найцінніші предмети священикам вдалося заховати, за що їх заарештовано органами ГПУ як «ворогів голодних», що, за ти умов, фактично означало кару на горло. В 1930-х роках святиню висаджено в повітря.
У 1972 році розпочаті археологічні і архітектурні дослідження архітектурного комплексу Вірменської катедри. У 1973 році в них узяв участь вірменський дослідник Вартан Григорян. Стаціонарні археологічні дослідження проведені Кам'янець-Подільським державним педагогічним університетом протягом 1989-1996 років під керівництвом Миколи Петрова. В подальшому храмові фундаменти законсервовано.
2 липня 2005 року на румовищах Вірменської катедри встановлено пам'ятник-ханчкар «Пам'яті жертв Великого геноциду вірмен в 1915 році» роботи Армена Хачатряна.
Архітектура
| Цей розділ потребує доповнення. (січень 2013) |
Вежа-дзвіниця (Юнача)
Дзвіниця Вірменської катедри була зведена з-перед 1565 року зодчим Затіком Григором в стилі раннього Відродження. Дзвіниця отримала п'ять ярусів. Поверхові перекриття, крім першого ярусу, по балках. На першому ярусі вимурувано циліндричне склепіння з двома великими розхпалубками і з конхою в апсиді, що знаходиться в товщі східної стіни. Вхід обрамлений різьбленим кам'яним порталом. Вхід на другий ярус — по зовнішній дерев'яній або кам'яній внутрістінній драбинам. Комунікація з іншими ярусами — дерев'яними драбинами. Третій і п'ятий яруси мають бійниці з розширеними на обидві сторони щоками. П'ятий ярус узятий чотирма наріжними округлими вежками з невеликими баньками, на маленьких барабанах яких шатрове завершення. Кожна з вежок має по три ключоподібні бійниці. Вікно в апсиді першого ярусу зі стрільчатим завершенням і білокам'яним наличником, профілювання якого притаманне вірменській архітектурі. Завершена у вигляді втятого восьмигранного шатра увінченого барабаном з банькою. Фасади розчленовано різбленими кам'яними карнизами. Стіни потиньковані. Висота дзвіниці сягає 38 метрів. В проєкції споруда майже квадратна 11 на 10,7 метрів. Товщина стін в першому ярусі становить 2, 67 метра, у червертому — 2, 03 метра.
В 1633 році на першому поверсі дзвіниці влаштовано каплицю Святого Стефана.
Згідно з «Візитацією» 1856 року на двіниці знаходилися чотири дзвони.
В 1958 році споруду відреставровано.
В інтер'єрі першого ярусу — на стінах, консі і в віконних відкосах, збереглися фрески XVII—XVIII століть, виявлені під час досліджень 1978 року. У вівтарній ділянці виявлено зображення Ісуса Христа в оточенні янголів і серафимів, на північній стіні — сцени з життя Святого Стефана. У центральній ділянці, навпроти входу, зображено місто з мурами, вежами, двіницями і будинками. На тлі урбаністичного пейзажу міститься сюжет «Побиття Стефана камінням», тут же ж вміщено текст з закликом про помилування тих, хто не відає, що чинить. У верхній частині композиції зображено Всевишнього, який приймає душу померлого. Крім того, розписи багаті на орнаментальні мотиви. Персонажі жанрових сцен — міщани, духовні особи, воїни — мають типово вірменські риси обличчя. В 1982 році завершені роботи з розчищення і закріплення стінопису фахівцями з (архітектор А. Тюпич, художник ). Також дослідникам вдалося встановити подібність архітектурних елементів цієї будівлі з церквою Аменапркіч в Санаїні.
В 1985 році під кам'яним мощенням підлоги першого ярусу, на глибині 1,8 метра виявлено скарб. До складу скарбу входили найцінніші предмети церковного начиння заховані священиками в 1922 році. Список знайдених предметів нараховував 448 позицій. До найцікавіших знахідок слід віднести основу церковної чаші датовану 1581 роком і прикрашену вірменським текстом. Окремі речі зі скарбу нині можна оглянути в експозиції Кам'янець-Подільського державного історичного музею-заповіднику.
Ікона Пресвятої Богородиці Вірменської
Ікона Пресвятої Богородиці Вірменської — головна християнська святиня Кам'янця. Належить до типу «Одигітрій».
Вважається, що ікона кам'янецької Пересвятої Богородиці Вірменської належить до зразків візантійського мистецтва і була написана на кипарисовій дошці ще в X столітті. За переданнями, вона потрапила до Кам'янця в 1398 році разом з вірменами, які рятувалися від переслідувань мусульман в Севастополі. Після захоплення міста турками в 1672 році, черниці, що під ту пору замешкували при церкві, разом з іконою подалися на Схід, але були впіймані. Довший час після того ікона слугувала як дошка для замісу тіста в одній з турецьких родин в Македонії. Там її вірмени й розшукали та викупили. Повертаючись додому Чорним морем зазнали нападу турецьких галер. Багато кораблів були потоплені, однак судно на якому знаходилася ікона не зазнало ушкоджень. В подальшому ікону переховували у Созополі і Львові, а після відходу турків з Кам'янця повернули її на звичне місце.
Ікона Пресвятої Богородиці Вірменської вважалася чудодійною і служила об'єктом поклоніння як кам'янецьких міщан так і чисельних прочан, що навідувалися до храму. В 1920 роках була вилучена комуністами і вивезена до Харкова, а потім до Рівного. Нині знаходиться на зберіганні у фондах Національного музею мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків (інв. № 168). В 1995 році проводилася реставрація ікони в майстернях , проте її атрибуція так і не була встановлена.
У кам'янецькій Катедрі Святих Апостолів Петра і Павла зберігається копія ікони Пресвятої Богородиці Вірменської, яка, за переказами, виконана на підставі ікони Лисецької Пресвятої Богородиці, що нині зберігається в костелі Святої Трійці в Гливицях (Польща). Сама ікона Лисецької Пресвятої Богородиці нібито була скопійована священиком Колумбом з кам'янецької Ікони Пресвятої Богородиці Вірменської ще в XVI столітті. Проте навіть поверховий огляд дозволяє сказати, що усі три ікони мають схожість найзагальнішого характеру.
Див. також
Примітки
- Нині знаходиться в Російській національній бібліотеці імені Салтикоа-Щєдріна.
- Maria Kuczyńska. Kamieniec Podolski. Osobiste refleksje Potomka Komendanta Twierdzy [ 23 листопада 2010 у Wayback Machine.] (пол.) Зчитано 2-03-2011.
Бібліографія
- Брайчевский М. Архитектурные памятники армянской колонии в городе Каменце-Подольском // Историчиские связи и дружба украинского и армянского народов. Ереван 1971. Вып. 3. (рос.)
- Дашкевич Я. Кам'янець-Подільський у вірменських джерелах XIV—XV ст. // Архіви України. 1979. № 5.
- Гурський О., Задорожнюк А., Петров М. Вірменський храм св. Миколи XV—XVIII ст. у Кам'янці-Подільському: дослідження і відкриття // Хмельниччина: роки становлення і поступу. Матеріали Всеукраїнської наукової історико-краєзнавчої конференції 26 вересня 1997 р. Хмельницький 1997.
- Chrząszczewski J. Ormianskie swiatynie na Podolu. Kraków 1998. (пол.)
- Задорожнюк А. Знахідки з розкопів вірменського Миколаївського костелу в Кам'янці-Подільському // Пам'ятки України: історія та культура. 2000. № 3-4.
- Петров М. Б. Історико-топографічний розвиток вірменських кварталів Кам'янця-Подільського у XVII—XVIII ст. // Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Наукові записки Рівненського державного гуманітарного університету. Рівне 2001.
- Петров М. Б. Історико-топографічний розвиток вірменських кварталів Кам'янця-Подільського у XV—XVII ст. // Наукові праці Кам'янець-Подільського державного університету: Історичні науки. Кам'янець-Подільський 2005. Т. 15.
- Пламеницька О. Сакральна архітектура Кам'янця на Поділлі. Кам'янець-Подільський 2005.
- Задорожнюк А., Петров М. Вірменський храм св. Миколи XV—XVIII ст. у Кам'янці-Подільському. Кам'янець-Подільський 2009.
Посилання
- Комплекс церкви Св. Миколая на zamki-kreposti.com.ua [ 10 листопада 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Вечерський В. Вірменський костел Св. Миколая
- Світлини на вебсайті Національного природного парку «Подільські товтри» [ 30 травня 2008 у Wayback Machine.]
- Ormiańskie budowle Kamieńca Podolskiego [ 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Virmenska cerkva Svyatogo Mikolaya virmenskij kostel Svyatogo Mikoli vtrachena na sogodni pam yatka virmenskoyi hristiyanskoyi sakralnoyi arhitekturi yaka roztashovuvalasya u virmenskij dilnici Kam yancya Podilskogo pri vulici Virmenskij Utvoryuvala yedinij kompleks sporud otochenij murom z dzviniceyu i torgovimi skladami Virmenska cerkva svyatogo Mikolaya Nigola Virmenska katedra Cholovij fasad Poshtivka poch 20 st 48 40 56 pn sh 26 34 57 sh d 48 68222 pn sh 26 58250 sh d 48 68222 26 58250 Koordinati 48 40 56 pn sh 26 34 57 sh d 48 68222 pn sh 26 58250 sh d 48 68222 26 58250Tip sporudicerkvaRoztashuvannyaUkrayina Kam yanec PodilskijZasnovnikvirmenska gromadaPochatok budivnictva1495Kinec budivnictva1767Zrujnovano1602 1672 1930 tiVidbudovano1600 ti 1756StilgotikaNalezhnistVirmenska apostolska cerkva Virmenska katolicka cerkvaEponimMikolaj ChudotvorecPrisvyachennyaMikolaj ChudotvorecVirmenska cerkva svyatogo Mikolaya Kam yanec Podilskij Ukrayina Virmenska cerkva svyatogo Mikolaya u Vikishovishi Do 3 lyutogo 1790 roku vikonuvala rol katedralnogo hramu golovnogo religijnogo kulturnogo socialnogo i organizacijnogo centru kam yaneckoyi virmenskoyi gromadi Znishena komunistami v 1930 h rokah IstoriyaSvyatinyu jmovirno zbuduvali v 1495 roci virmeni yaki pribuli do Kam yancya v 1380 ih rokah Pochatkovo bula derev yanoyu Naprikinci 15 stolittya v Kam yanci narahovuvalosya 4 virmenski hrami cerkva Uspennya Presvyatoyi Bogorodici cerkva Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya cerkva Svyatogo Stefana cerkva Blagovishennya Presvyatoyi Bogorodici katedra Novozbudovana cerkva Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya p yata za likom odrazu perebrala na sebe funkciyi katedri zavdyaki chomu stala centrom svitskogo i religijnogo zhittya kam yaneckih virmen V cerkvi zberigalisya arhiv zokrema korolivski privileyi pechatka ta horugva gromadi Z pered 1565 roku zbudovana dzvinicya V 1602 roci pozhezha znishila centralnu chastinu mista vtim i cerkvu Svyatogo Mikolaya Chudotvorcya Kipriyan Tomashevich Kam yanec Podilskij Fragment planu mista iz zobrazhennyam Virmenskoyi katedri 1672 rik Pislya pozhezhi virmenska gromada pospishno vzyalasya vidbudovuvati hram Bulo rozshireno pritvor i zvedeno kam yanij mur Suddya Mihno u 1603 roci oplativ rekonstrukciyu odniyeyi z cerkovnih ban yaku vkrili zolotom 25 kvitnya 1607 roku 25 molodciv chleniv bratstva zamovili dlya cerkvi vigotovlennya dzvona Na toj chas cerkva mala vdostal cerkovnogo nachinnya koroni ikon Presvyatoyi Bogorodici ta Isusa Hrista buli dekorovani perlami i dorogocinnimi kamenyami V 1612 roci v cerkvi Sv Mikolaya vstanovleni vikna z ramami ta zaliznimi gratami V 1613 golovnij vivtar uporyadzheno novimi ikonami Diyan Hrista napisanimi majstrom Sharim Naprikinci 1614 roku pobileno sklepinnya pered vivtarem vstanovleno kam yanij zhertovnik Togo zh roku virmenskij vijt Lukash podaruvav cerkvi novij sribnij pidsvichnik V 1666 roci zi Lvova do Kam yancya pribuli monahi oo Teatiniv na choli z misionerom Pidu pid yihnim vplivom kam yanecki virmeni navertayutsya do uniyi Golovnij vivtar V 1672 roci pid chas shturmu turkami mista hram majzhe vshent zrujnuvali Vidbudovni roboti rozpochalisya v 1756 roci na kosht virmenskoyi gromadi V 1767 roci roboti zaversheni 27 chervnya 1791 roku kostel osvyativ lvivskij virmenskij arhiyepiskop Tumanovich 3 lyutogo 1790 roku samovryaduvannya kam yaneckih virmen likvidovane Virmenska katedra perejshla na status parafiyalnogo kostelu V 1891 roci z kostelu Svyatogo Mikoli rosiyani vivezli unikalnu biblioteku virmenskih rukopisiv 16 17 stolit Sered nih i podarovanij cerkvi Sinanom Sluzhebnik tatarskoyu movoyu 1349 roku Virmenskij kostel z dzviniceyu v panorami pivdennoyi dilnici starogo Kam yancya Pislya porazki Vizvolnih zmagan 1917 1921 rokiv kostel zachineno komunistami V 1922 roci z kostelu Svyatogo Mikoli rekvizovano 60 kg sribnogo cerkovnogo nachinnya Najcinnishi predmeti svyashenikam vdalosya zahovati za sho yih zaareshtovano organami GPU yak vorogiv golodnih sho za ti umov faktichno oznachalo karu na gorlo V 1930 h rokah svyatinyu visadzheno v povitrya U 1972 roci rozpochati arheologichni i arhitekturni doslidzhennya arhitekturnogo kompleksu Virmenskoyi katedri U 1973 roci v nih uzyav uchast virmenskij doslidnik Vartan Grigoryan Stacionarni arheologichni doslidzhennya provedeni Kam yanec Podilskim derzhavnim pedagogichnim universitetom protyagom 1989 1996 rokiv pid kerivnictvom Mikoli Petrova V podalshomu hramovi fundamenti zakonservovano 2 lipnya 2005 roku na rumovishah Virmenskoyi katedri vstanovleno pam yatnik hanchkar Pam yati zhertv Velikogo genocidu virmen v 1915 roci roboti Armena Hachatryana ArhitekturaCej rozdil potrebuye dopovnennya sichen 2013 Kostel Svyatogo Mikoli Poshtivka poch 20 st Vezha dzvinicya Yunacha Dzvinicya Dzvinicya Virmenskoyi katedri bula zvedena z pered 1565 roku zodchim Zatikom Grigorom v stili rannogo Vidrodzhennya Dzvinicya otrimala p yat yarusiv Poverhovi perekrittya krim pershogo yarusu po balkah Na pershomu yarusi vimuruvano cilindrichne sklepinnya z dvoma velikimi rozhpalubkami i z konhoyu v apsidi sho znahoditsya v tovshi shidnoyi stini Vhid obramlenij rizblenim kam yanim portalom Vhid na drugij yarus po zovnishnij derev yanij abo kam yanij vnutristinnij drabinam Komunikaciya z inshimi yarusami derev yanimi drabinami Tretij i p yatij yarusi mayut bijnici z rozshirenimi na obidvi storoni shokami P yatij yarus uzyatij chotirma narizhnimi okruglimi vezhkami z nevelikimi bankami na malenkih barabanah yakih shatrove zavershennya Kozhna z vezhok maye po tri klyuchopodibni bijnici Vikno v apsidi pershogo yarusu zi strilchatim zavershennyam i bilokam yanim nalichnikom profilyuvannya yakogo pritamanne virmenskij arhitekturi Zavershena u viglyadi vtyatogo vosmigrannogo shatra uvinchenogo barabanom z bankoyu Fasadi rozchlenovano rizblenimi kam yanimi karnizami Stini potinkovani Visota dzvinici syagaye 38 metriv V proyekciyi sporuda majzhe kvadratna 11 na 10 7 metriv Tovshina stin v pershomu yarusi stanovit 2 67 metra u chervertomu 2 03 metra V 1633 roci na pershomu poversi dzvinici vlashtovano kaplicyu Svyatogo Stefana Zgidno z Vizitaciyeyu 1856 roku na dvinici znahodilisya chotiri dzvoni V 1958 roci sporudu vidrestavrovano V inter yeri pershogo yarusu na stinah konsi i v vikonnih vidkosah zbereglisya freski XVII XVIII stolit viyavleni pid chas doslidzhen 1978 roku U vivtarnij dilyanci viyavleno zobrazhennya Isusa Hrista v otochenni yangoliv i serafimiv na pivnichnij stini sceni z zhittya Svyatogo Stefana U centralnij dilyanci navproti vhodu zobrazheno misto z murami vezhami dvinicyami i budinkami Na tli urbanistichnogo pejzazhu mistitsya syuzhet Pobittya Stefana kaminnyam tut zhe zh vmisheno tekst z zaklikom pro pomiluvannya tih hto ne vidaye sho chinit U verhnij chastini kompoziciyi zobrazheno Vsevishnogo yakij prijmaye dushu pomerlogo Krim togo rozpisi bagati na ornamentalni motivi Personazhi zhanrovih scen mishani duhovni osobi voyini mayut tipovo virmenski risi oblichchya V 1982 roci zaversheni roboti z rozchishennya i zakriplennya stinopisu fahivcyami z arhitektor A Tyupich hudozhnik Takozh doslidnikam vdalosya vstanoviti podibnist arhitekturnih elementiv ciyeyi budivli z cerkvoyu Amenaprkich v Sanayini V 1985 roci pid kam yanim moshennyam pidlogi pershogo yarusu na glibini 1 8 metra viyavleno skarb Do skladu skarbu vhodili najcinnishi predmeti cerkovnogo nachinnya zahovani svyashenikami v 1922 roci Spisok znajdenih predmetiv narahovuvav 448 pozicij Do najcikavishih znahidok slid vidnesti osnovu cerkovnoyi chashi datovanu 1581 rokom i prikrashenu virmenskim tekstom Okremi rechi zi skarbu nini mozhna oglyanuti v ekspoziciyi Kam yanec Podilskogo derzhavnogo istorichnogo muzeyu zapovidniku Ikona Presvyatoyi Bogorodici VirmenskoyiDokladnishe Ikona Presvyatoyi Bogorodici Virmenskoyi Ikona Presvyatoyi Bogorodici Virmenskoyi Bez okladu Obraz Materi Bozhoyi Rihvaldskoyi Pochatok XV stolittya Ikona Presvyatoyi Bogorodici Virmenskoyi golovna hristiyanska svyatinya Kam yancya Nalezhit do tipu Odigitrij Vvazhayetsya sho ikona kam yaneckoyi Peresvyatoyi Bogorodici Virmenskoyi nalezhit do zrazkiv vizantijskogo mistectva i bula napisana na kiparisovij doshci she v X stolitti Za peredannyami vona potrapila do Kam yancya v 1398 roci razom z virmenami yaki ryatuvalisya vid peresliduvan musulman v Sevastopoli Pislya zahoplennya mista turkami v 1672 roci chernici sho pid tu poru zameshkuvali pri cerkvi razom z ikonoyu podalisya na Shid ale buli vpijmani Dovshij chas pislya togo ikona sluguvala yak doshka dlya zamisu tista v odnij z tureckih rodin v Makedoniyi Tam yiyi virmeni j rozshukali ta vikupili Povertayuchis dodomu Chornim morem zaznali napadu tureckih galer Bagato korabliv buli potopleni odnak sudno na yakomu znahodilasya ikona ne zaznalo ushkodzhen V podalshomu ikonu perehovuvali u Sozopoli i Lvovi a pislya vidhodu turkiv z Kam yancya povernuli yiyi na zvichne misce Ikona Presvyatoyi Bogorodici Virmenskoyi vvazhalasya chudodijnoyu i sluzhila ob yektom pokloninnya yak kam yaneckih mishan tak i chiselnih prochan sho naviduvalisya do hramu V 1920 rokah bula viluchena komunistami i vivezena do Harkova a potim do Rivnogo Nini znahoditsya na zberiganni u fondah Nacionalnogo muzeyu mistectv imeni Bogdana ta Varvari Hanenkiv inv 168 V 1995 roci provodilasya restavraciya ikoni v majsternyah prote yiyi atribuciya tak i ne bula vstanovlena U kam yaneckij Katedri Svyatih Apostoliv Petra i Pavla zberigayetsya kopiya ikoni Presvyatoyi Bogorodici Virmenskoyi yaka za perekazami vikonana na pidstavi ikoni Liseckoyi Presvyatoyi Bogorodici sho nini zberigayetsya v kosteli Svyatoyi Trijci v Glivicyah Polsha Sama ikona Liseckoyi Presvyatoyi Bogorodici nibito bula skopijovana svyashenikom Kolumbom z kam yaneckoyi Ikoni Presvyatoyi Bogorodici Virmenskoyi she v XVI stolitti Prote navit poverhovij oglyad dozvolyaye skazati sho usi tri ikoni mayut shozhist najzagalnishogo harakteru Div takozhPrimitkiNini znahoditsya v Rosijskij nacionalnij biblioteci imeni Saltikoa Shyedrina Maria Kuczynska Kamieniec Podolski Osobiste refleksje Potomka Komendanta Twierdzy 23 listopada 2010 u Wayback Machine pol Zchitano 2 03 2011 BibliografiyaCerkva virmenska svyatogo Mikolaya u sestrinskih VikiproyektahPortal Mistectvo Portal Istoriya Cerkva virmenska svyatogo Mikolaya u Vikishovishi Brajchevskij M Arhitekturnye pamyatniki armyanskoj kolonii v gorode Kamence Podolskom Istorichiskie svyazi i druzhba ukrainskogo i armyanskogo narodov Erevan 1971 Vyp 3 ros Dashkevich Ya Kam yanec Podilskij u virmenskih dzherelah XIV XV st Arhivi Ukrayini 1979 5 Gurskij O Zadorozhnyuk A Petrov M Virmenskij hram sv Mikoli XV XVIII st u Kam yanci Podilskomu doslidzhennya i vidkrittya Hmelnichchina roki stanovlennya i postupu Materiali Vseukrayinskoyi naukovoyi istoriko krayeznavchoyi konferenciyi 26 veresnya 1997 r Hmelnickij 1997 Chrzaszczewski J Ormianskie swiatynie na Podolu Krakow 1998 pol Zadorozhnyuk A Znahidki z rozkopiv virmenskogo Mikolayivskogo kostelu v Kam yanci Podilskomu Pam yatki Ukrayini istoriya ta kultura 2000 3 4 Petrov M B Istoriko topografichnij rozvitok virmenskih kvartaliv Kam yancya Podilskogo u XVII XVIII st Aktualni problemi vitchiznyanoyi ta vsesvitnoyi istoriyi Naukovi zapiski Rivnenskogo derzhavnogo gumanitarnogo universitetu Rivne 2001 Petrov M B Istoriko topografichnij rozvitok virmenskih kvartaliv Kam yancya Podilskogo u XV XVII st Naukovi praci Kam yanec Podilskogo derzhavnogo universitetu Istorichni nauki Kam yanec Podilskij 2005 T 15 Plamenicka O Sakralna arhitektura Kam yancya na Podilli Kam yanec Podilskij 2005 Zadorozhnyuk A Petrov M Virmenskij hram sv Mikoli XV XVIII st u Kam yanci Podilskomu Kam yanec Podilskij 2009 PosilannyaKompleks cerkvi Sv Mikolaya na zamki kreposti com ua 10 listopada 2013 u Wayback Machine ros Vecherskij V Virmenskij kostel Sv Mikolaya Svitlini na vebsajti Nacionalnogo prirodnogo parku Podilski tovtri 30 travnya 2008 u Wayback Machine Ormianskie budowle Kamienca Podolskiego 4 bereznya 2016 u Wayback Machine pol