Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Вільям Джеймс Дюрант також Вільям Джеймс Дюран англ William James Durant 5 листопада 1885 7 листопада 1981 американський

Вільям Джеймс Дюрант

Вільям Джеймс Дюрант

Вільям Джеймс Дюрант, також Вільям Джеймс Дюран (англ. William James Durant; 5 листопада 1885 — 7 листопада 1981) — американський письменник, історик і філософ. Відомий насамперед як автор 11-томної « Історії цивілізації», яку він написав спільно зі своєю дружиною Аріель Дюрант, і яка була опублікована між 1935 і 1975 роками. Раніше був відомий своєю « Історією філософії», написаною 1926 р.; за словами Роджера Вілла, це була «новаторська праця, яка сприяла популяризації філософії».

Вільям Джеймс Дюрант
англ. Will Durant
image
Народження5 листопада 1885(1885-11-05)[1][2][…]
Норт-Адамс, Беркшир, Массачусетс, США
Смерть7 листопада 1981(1981-11-07)[1][2][…] (96 років)
Лос-Анджелес, Каліфорнія, США
ПохованняКладовище Вествуд
Громадянство (підданство)image США
Знання мов
  • англійська[1][4]
    • Діяльність
  • історик, письменник
    • Викладавd і d
    ЧленАмериканська академія мистецтв та літератури
    Alma materКолумбійський університет, d і d
    У шлюбі зАріель Дюран
    Нагороди
    image

    d (1968)

    image Вільям Джеймс Дюрант у Вікісховищі
    image  Висловлювання у Вікіцитатах

    Вільям та Аріель Дюрант були нагороджені Пулітцерівською премією за нехудожню літературу 1968 року, та Президентською медаллю свободи в 1977 році.

    Біографія

    image
    «Сучасна школа» в Нью-Йорку, в який з 1911 року викладав Вілл Дюрант

    Вільям (Вілл) Джеймс Дюрант народився в Норт-Адамсі, Массачусетс. Його батьки, Жозеф Дюран та Марі Олар були франко-канадського походження й належали до так званої Квебецької еміграції. Батьки готували його для духовної кар'єри.

    Вільям здобув початкову освіту в парафіяльній католицькій школі. 1900 року вступив до Школи св. Петра в Джерсі-Сіті (St. Peter's Preparatory School), пізніше — до Коледжа св. Петра (Saint Peter's College) у Джерсі-Сіті. Це був католицький навчальний заклад, керований орденом Єзуїтів.

    1903 року в публічній бібліотеці Джерсі-Сіті, він відкрив собі праці Ч. Дарвіна, Т. Гакслі, Р. Спенсера та Ернста Геккеля. Тож у віці 18 років Дюрант почав приходити до думки, що не може з чистим сумлінням прийняти обітницю священика.

    1905 року почалося його захоплення соціалістичною філософією. Він закінчив коледж у 1907 році та короткий час працював репортером у New York Evening Journal. З осені 1907 року почав викладати латину, французьку та англійську мови та геометрію в католицькому коледжі Сетон Голл (Seton Hall College) у Соут-Оранж (South Orange), Нью-Джерсі. Водночас він був бібліотекарем коледжу. 1909 року він вступив до духовної семінарії, яка була частиною коледжу, сподіваючись поєднувати соціалізм з духовною кар'єрою, але покинув семінарію в 1911 р. і переїхав до Нью-Йорка з 40 доларами в кишені та чотирма книгами. Це викликало багаторічний розрив із батьками.

    1911 року він став викладачем-директором Сучасної школи Феррера (Modern School). Цей навчальний заклад був анархістсько-лібертаріанським експериментом у галузі освіти. Головний спонсор школи Алден Фрімен подарував йому літню подорож до Європи для «розширення обріїв». Після повернення до Америки Дюрант закохався в одну зі своїх учениць — Гаю (Іду) Кауфман (пізніше вона почала використовувати ім'я Аріель). Щоб одружитися з нею, в 1913 р. Дюрант звільнився зі своєї посади й утримував родину читанням лекцій, отримуючи 5 — 10 доларів за виступ. Водночас він відвідував Колумбійський університет, готуючись до магістерського ступеня. За навчання платив Алден Фрімен. В університеті його вчителями були визначні науковці: з біології — Т. В. Морган (Thomas Hunt Morgan), з антропології — Дж. Мак-Грегор (JH McGregor), з психології — Р. Вудворт (Robert S. Woodworth) та А. Поффенбергер (Albert Th. Poffenberger), з філософії — Ф. Вудбрідж (Frederick James Eugene Woodbridge) та Джон Дьюї.

    1917 року відповідно до вимоги до претендентів ступеня доктора філософії (Ph. D.), Дюрант опублікував свою першу книгу «Філософія та суспільні проблеми» (Philosophy and the Social Problem). Книга присвячена Алден Фрімен. Дюрант здобув докторський ступінь у 1917 р. і почав викладати в Колумбійському університеті, але Перша світова війна внесла сум'яття у викладання, і Дюрант був звільнений.

    Він почав читати лекції з історії, філософії, музики та наукових дисциплін у Храмі Праці, колишньому приміщенні пресвітеріанської церкви на розі 14-ї Стріт та 2-ї Авеню в Нью-Йорку. Лекції підготували його до пізнішого написання «Історії про філософію» (Story of Philosophy) та «Історії про цивілізацію» (Story of Civilization). Його аудиторією були дорослі, які вимагали ясного викладу та бажали зрозуміти зв'язок історії з сучасністю. У 1921 р. Дюран організував Школу Храму Праці для дорослих.

    Подружжя Дюрант мали дочку Етель. Вони також усиновили хлопчика.

    Вілл Дюрант помер 7 листопада 1981 року, невдовзі після смерті своєї дружини. Подружжя поховане на меморіальному цвинтарі Вествуд в Лос-Анджелесі, Каліфорнія.

    Історія філософії

    Емануїл Голдеман-Джуліус (E. Haldeman-Julius), видавець популярної просвітницької серії «Блакитні книжки», відвідавши лекцію Дюрана про Платона, запропонував йому написати текст цієї лекції у формі, що підходить для серії «Блакитні книжки». Після цієї брошури з'явилася книжка про Аристотель і ще дев'ять в цьому ж роді: Френсіс Бекон, Спіноза, Вольтер і французьке просвітництво, Іммануїл Кант і німецький ідеалізм, Шопенгауер, Герберт Спенсер, Фрідріх Ніцше, сучасні європейські філософи — Анрі Бергсон, Бенедетто Кроче, Бертран Рассел, сучасні американські філософи — Джордж Сантаяна, Вільям Джеймс, Джон Дьюї. Ці 11 брошур стали книгою «Історія про філософію». Назва книги — Story of Philosophy, а не History of Philosophy — мала дати зрозуміти, що книга призначена для читачів з не надто високим рівнем освіти. Це була скорше історія про філософів, ніж історія філософії. Книга мала великий успіх, за кілька років було продано 2 мільйони примірників; згодом вона була перекладена багатьма мовами.

    Цей фінансовий успіх дав можливість Дюранту взятися за проєкт, про який він мріяв: написати книгу на кшталт тієї, яку не встиг написати Р. Бокль — історію цивілізації. Він залишив викладання, але іноді відволікався від своєї головної роботи для публікації журнальних статей. Згодом багато з цих есеїв увійшли до книги «Палаци філософії» (The Mansions of Philosophy), яка вийшла 1929 р. і пізніше була перевидана під заголовком «Насолода філософією» (The Pleasure of Philosophy). Назва перегукується з назвою книги Боеція «Розрада філософією».

    Історія цивілізації

    image
    Одинадцятитомне видання «Історії цивілізації» Дюранта

    Спочатку Дюрант планував написати п'ять томів та витратити по п'ять років на кожен. Перший з них, «Наша східна спадщина» (Our Oriental Heritage), вийшов у 1935 році. Щоб написати цей том, обсягом понад тисячу сторінок повного формату, він двічі об'їхав навколо світу. Том містить опис розвитку цивілізації в Азії від найдавніших часів до Ганді та Чан Кай-ші. На написання тому пішло шість років.

    Другий том, «Життя Греції» (The Life of Greece) вийшов 1939 р. Він описує елліністичну культуру від найдавніших попередників на Криті й у Азії до поглинання Римом.

    Третій том, «Цезар і Христос» (Caesar and Christ) вийшов друком 1944 року. У ньому розповідається історія Риму від Ромула до імператора Костянтина.

    Четвертий том, «Століття віри» (The Age of Faith) вийшов у 1950 році. Цей том описує історію трьох цивілізацій, християнської, мусульманської та юдейської, за тисячу років: від імператора Костянтина до Данте, від 325 до 1321 року.

    П'ятий том, «Ренесанс», (The Renaissance) вийшов 1953 року. Цей том починається з Петрарки і Боккаччо в XIV ст., звертається до Флоренції за Медічі, згадує художників, поетів і гуманістів, які перетворили Флоренцію на нові Афіни, розповідає трагічну історію Савонароли, описує Мілан з Леонардо да Вінчі, Умбрію з П'єтро Перуджіно, Мантую з Мантенья та Ізабеллою д'Есте, Феррару з Аріосто, Венецію з Джорджоне, Белліні та Алдусом Манутіусом, Парму з Корреджо, в Урбіно з Кастільйоне, в Неаполь з Альфонсо Великодушним, Рим з великими покровителями Рафаеля та Мікеланджело, знову Венецію з Тіціаном, Аретіно, Тінторетто і Веронезе та знову Флоренцію з Челліні.

    Шостий том, «Реформація» (The Reformation) вийшов у 1957 році з підзаголовком: «Історія європейської цивілізації від Вікліфа до Кальвіна: 1300—1564 рр..» ".

    Сьомий том, «Початок Доби Розуму» (The Age of Reason Begins) вийшов 1961 року з підзаголовком: "Історія європейської цивілізації за часів Шекспіра, Бекона, Монтеня, Рембрандта, Галілея та Декарта: 1558—1648 рр. "

    Восьмий том, «Століття Людовіка XIV» (The Age of Louis XIV) вийшов у 1963 році з підзаголовком: "Історія європейської цивілізації за часів Паскаля, Мольєра, Кромвеля, Мільтона, Петра Великого, Ньютона та Спінози: 1648—1715 рр. Починаючи з цього тому ім'я Аріель Дюран з'являється на обкладинці поряд з ім'ям чоловіка.

    Дев'ятий том, «Століття Вольтера» (The Age of Voltaire) вийшов 1965 року. Підзаголовок: «Історія цивілізації у Європі від 1715 р. до 1756 р. з детальним описом конфлікту між релігією та філософією».

    Десятий том, «Руссо і Революція» (Rousseau and Revolution) вийшов 1967 року. Підзаголовок: "Історія цивілізації мови у Франції, Англії та Німеччини від 1756 р. до 1756 р. й у Європі від 1715 р. до 1789 р. ".

    Одинадцятий том, «Століття Наполеона» (The Age of Napoleon) вийшов 1975 року. Підзаголовок: "Історія європейської цивілізації від 1789 р. до 1815 р. "

    Праці про Індію

    1930 року Дюрант відвідав Індію з метою збору матеріалів для «Історії цивілізації». Він був настільки вражений страшною бідністю та голодом, які там побачив, що відволікся від заявленої мети і натомість взявся за написання книжки «Справа для Індії»..

    Праці про Росію

    1933 року Вільям Дюрант опублікував книжку Трагедія Росії: Враження від короткого візиту, а згодом опублікував ще одну працю «Урок Росії».

    Погляди та громадська діяльність

    У квітні 1944 року два лідери єврейської та християнської громадськості, Меєр Давид та Крістіан Річард, звернулися до Дюранта з проханням про співпрацю у справі організації руху з метою підвищення стандартів моралі. Дюрант відмовив їх від цтєї ідеї, а натомість запропонував розробити «Декларацію взаємозалежності». Утрьох вони розробили такий документ і оприлюднили його 22 березня 1945 року під час гала-вистави в Голлівуді. Головними ораторами, окрім Дюранта, були письменник Томас Манн та кіноактриса Бет Девіс. Рух досяг вищої точки, коли Декларація взаємозалежності була зареєстрована як офіційний документ Конгресу США.

    Вибрані праці

    • 1917: Philosophy and the Social Problem New York: Macmillan.
    • 1924: A Guide to Spinoza [Little Blue Book, No. 520]. Girard, KA: Haldeman-Julius Company.
    • 1926: The Story of Philosophy. New York: Simon & Schuster.
    • 1927: Transition. New York: Simon & Schuster.
    • 1929: The Mansions of Philosophy. New York: Simon & Schuster. Later with slight revisions re-published as The Pleasures of Philosophy
    • 1930: The Case for India. New York: Simon & Schuster.
    • 1931: A Program for America: New York: Simon & Schuster.
    • 1931: Adventures in Genius. New York: Simon & Schuster.
    • 1931: Great Men of Literature, taken from Adventures in Genius. New York: Garden City Publishing Co.
    • 1933: The Tragedy of Russia: Impressions From a Brief Visit. New York: Simon & Schuster.
    • 1936: The Foundations of Civilisation. New York: Simon & Schuster.
    • 1953: The Pleasures of Philosophy. New York: Simon & Schuster.
    • 1968: (з Аріель Дюрант) The Lessons of History. New York: Simon & Schuster.
    • 1970: (з Аріель Дюрант) Interpretations of Life. New York: Simon & Schuster.
    • 1977: (з Аріель Дюрант) Will & Durant Durant: A Dual Biography|A Dual Autobiography. New York: Simon & Schuster.
    • 2001: Heroes of History: A Brief History of Civilization from Ancient Times to the Dawn of the Modern Age. New York: Simon & Schuster. Actually copyrighted by John Little and the Estate of Will Durant.
    • 2002: The Greatest Minds and Ideas of All Time. New York: Simon & Schuster.
    • 2003: An Invitation to Philosophy: Essays and Talks on the Love of Wisdom. Promethean Press.
    • 2008: Adventures in Philosophy. Promethean Press.
    • 2014: Fallen Leaves. Simon & Schuster.

    Історія цивілізації

    • 1935: Our Oriental Heritage. New York: Simon & Schuster.
    • 1939: The Life of Greece. New York: Simon & Schuster.
    • 1944: Caesar and Christ. New York: Simon & Schuster.
    • 1950: The Age of Faith. New York: Simon & Schuster.
    • 1953: The Renaissance. New York: Simon & Schuster.
    • 1957: The Reformation. New York: Simon & Schuster.
    • 1961: (з Аріель Дюрант) The Age of Reason Begins. New York: Simon & Schuster.
    • 1963: (з Аріель Дюрант) The Age of Louis XIV. New York: Simon & Schuster.
    • 1965: (з Аріель Дюрант) The Age of Voltaire. New York: Simon & Schuster.
    • 1967: (з Аріель Дюрант) Rousseau and Revolution. New York: Simon & Schuster.
    • 1975: (з Аріель Дюрантt) The Age of Napoleon. New York: Simon & Schuster.

    Переклади українською

    • Вілл Дюрант. Уроки історії. Збірка відомих есеїв з історії людства двох визначних мислителів нашого часу. – Київ: видавництво Vivat, 2021. – 176 с.

    Примітки

    1. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
      d:Track:Q19938912d:Track:Q54837d:Track:Q193563
    2. SNAC — 2010.
      d:Track:Q29861311
    3. Find a Grave — 1996.
      d:Track:Q63056
    4. CONOR.Sl
      d:Track:Q16744133
    5. datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
      d:Track:Q50358336
    6. Rogers, Will (1966). Steven K. Gragert. ed. The Papers of Will Rogers. University of Oklahoma Press. — P. 393.
    7. Tharoor, S. (2019). Inglorious empire: What the British did to India. Minneapolis, MN: Scribe Publications.page 1

    Посилання

    • Інтернет архів

    Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

    Vilyam Dzhejms Dyurant takozh Vilyam Dzhejms Dyuran angl William James Durant 5 listopada 1885 7 listopada 1981 amerikanskij pismennik istorik i filosof Vidomij nasampered yak avtor 11 tomnoyi Istoriyi civilizaciyi yaku vin napisav spilno zi svoyeyu druzhinoyu Ariel Dyurant i yaka bula opublikovana mizh 1935 i 1975 rokami Ranishe buv vidomij svoyeyu Istoriyeyu filosofiyi napisanoyu 1926 r za slovami Rodzhera Villa ce bula novatorska pracya yaka spriyala populyarizaciyi filosofiyi Vilyam Dzhejms Dyurantangl Will DurantNarodzhennya5 listopada 1885 1885 11 05 1 2 Nort Adams Berkshir Massachusets SShASmert7 listopada 1981 1981 11 07 1 2 96 rokiv Los Andzheles Kaliforniya SShAPohovannyaKladovishe VestvudGromadyanstvo piddanstvo SShAZnannya movanglijska 1 4 Diyalnististorik pismennikVikladavd i dChlenAmerikanska akademiya mistectv ta literaturiAlma materKolumbijskij universitet d i dU shlyubi zAriel DyuranNagorodid 1968 Vilyam Dzhejms Dyurant u Vikishovishi Vislovlyuvannya u Vikicitatah Vilyam ta Ariel Dyurant buli nagorodzheni Pulitcerivskoyu premiyeyu za nehudozhnyu literaturu 1968 roku ta Prezidentskoyu medallyu svobodi v 1977 roci Biografiya Suchasna shkola v Nyu Jorku v yakij z 1911 roku vikladav Vill Dyurant Vilyam Vill Dzhejms Dyurant narodivsya v Nort Adamsi Massachusets Jogo batki Zhozef Dyuran ta Mari Olar buli franko kanadskogo pohodzhennya j nalezhali do tak zvanoyi Kvebeckoyi emigraciyi Batki gotuvali jogo dlya duhovnoyi kar yeri Vilyam zdobuv pochatkovu osvitu v parafiyalnij katolickij shkoli 1900 roku vstupiv do Shkoli sv Petra v Dzhersi Siti St Peter s Preparatory School piznishe do Koledzha sv Petra Saint Peter s College u Dzhersi Siti Ce buv katolickij navchalnij zaklad kerovanij ordenom Yezuyitiv 1903 roku v publichnij biblioteci Dzhersi Siti vin vidkriv sobi praci Ch Darvina T Gaksli R Spensera ta Ernsta Gekkelya Tozh u vici 18 rokiv Dyurant pochav prihoditi do dumki sho ne mozhe z chistim sumlinnyam prijnyati obitnicyu svyashenika 1905 roku pochalosya jogo zahoplennya socialistichnoyu filosofiyeyu Vin zakinchiv koledzh u 1907 roci ta korotkij chas pracyuvav reporterom u New York Evening Journal Z oseni 1907 roku pochav vikladati latinu francuzku ta anglijsku movi ta geometriyu v katolickomu koledzhi Seton Goll Seton Hall College u Sout Oranzh South Orange Nyu Dzhersi Vodnochas vin buv bibliotekarem koledzhu 1909 roku vin vstupiv do duhovnoyi seminariyi yaka bula chastinoyu koledzhu spodivayuchis poyednuvati socializm z duhovnoyu kar yeroyu ale pokinuv seminariyu v 1911 r i pereyihav do Nyu Jorka z 40 dolarami v kisheni ta chotirma knigami Ce viklikalo bagatorichnij rozriv iz batkami 1911 roku vin stav vikladachem direktorom Suchasnoyi shkoli Ferrera Modern School Cej navchalnij zaklad buv anarhistsko libertarianskim eksperimentom u galuzi osviti Golovnij sponsor shkoli Alden Frimen podaruvav jomu litnyu podorozh do Yevropi dlya rozshirennya obriyiv Pislya povernennya do Ameriki Dyurant zakohavsya v odnu zi svoyih uchenic Gayu Idu Kaufman piznishe vona pochala vikoristovuvati im ya Ariel Shob odruzhitisya z neyu v 1913 r Dyurant zvilnivsya zi svoyeyi posadi j utrimuvav rodinu chitannyam lekcij otrimuyuchi 5 10 dolariv za vistup Vodnochas vin vidviduvav Kolumbijskij universitet gotuyuchis do magisterskogo stupenya Za navchannya plativ Alden Frimen V universiteti jogo vchitelyami buli viznachni naukovci z biologiyi T V Morgan Thomas Hunt Morgan z antropologiyi Dzh Mak Gregor JH McGregor z psihologiyi R Vudvort Robert S Woodworth ta A Poffenberger Albert Th Poffenberger z filosofiyi F Vudbridzh Frederick James Eugene Woodbridge ta Dzhon Dyuyi 1917 roku vidpovidno do vimogi do pretendentiv stupenya doktora filosofiyi Ph D Dyurant opublikuvav svoyu pershu knigu Filosofiya ta suspilni problemi Philosophy and the Social Problem Kniga prisvyachena Alden Frimen Dyurant zdobuv doktorskij stupin u 1917 r i pochav vikladati v Kolumbijskomu universiteti ale Persha svitova vijna vnesla sum yattya u vikladannya i Dyurant buv zvilnenij Vin pochav chitati lekciyi z istoriyi filosofiyi muziki ta naukovih disciplin u Hrami Praci kolishnomu primishenni presviterianskoyi cerkvi na rozi 14 yi Strit ta 2 yi Avenyu v Nyu Jorku Lekciyi pidgotuvali jogo do piznishogo napisannya Istoriyi pro filosofiyu Story of Philosophy ta Istoriyi pro civilizaciyu Story of Civilization Jogo auditoriyeyu buli dorosli yaki vimagali yasnogo vikladu ta bazhali zrozumiti zv yazok istoriyi z suchasnistyu U 1921 r Dyuran organizuvav Shkolu Hramu Praci dlya doroslih Podruzhzhya Dyurant mali dochku Etel Voni takozh usinovili hlopchika Vill Dyurant pomer 7 listopada 1981 roku nevdovzi pislya smerti svoyeyi druzhini Podruzhzhya pohovane na memorialnomu cvintari Vestvud v Los Andzhelesi Kaliforniya Istoriya filosofiyi Emanuyil Goldeman Dzhulius E Haldeman Julius vidavec populyarnoyi prosvitnickoyi seriyi Blakitni knizhki vidvidavshi lekciyu Dyurana pro Platona zaproponuvav jomu napisati tekst ciyeyi lekciyi u formi sho pidhodit dlya seriyi Blakitni knizhki Pislya ciyeyi broshuri z yavilasya knizhka pro Aristotel i she dev yat v comu zh rodi Frensis Bekon Spinoza Volter i francuzke prosvitnictvo Immanuyil Kant i nimeckij idealizm Shopengauer Gerbert Spenser Fridrih Nicshe suchasni yevropejski filosofi Anri Bergson Benedetto Kroche Bertran Rassel suchasni amerikanski filosofi Dzhordzh Santayana Vilyam Dzhejms Dzhon Dyuyi Ci 11 broshur stali knigoyu Istoriya pro filosofiyu Nazva knigi Story of Philosophy a ne History of Philosophy mala dati zrozumiti sho kniga priznachena dlya chitachiv z ne nadto visokim rivnem osviti Ce bula skorshe istoriya pro filosofiv nizh istoriya filosofiyi Kniga mala velikij uspih za kilka rokiv bulo prodano 2 miljoni primirnikiv zgodom vona bula perekladena bagatma movami Cej finansovij uspih dav mozhlivist Dyurantu vzyatisya za proyekt pro yakij vin mriyav napisati knigu na kshtalt tiyeyi yaku ne vstig napisati R Bokl istoriyu civilizaciyi Vin zalishiv vikladannya ale inodi vidvolikavsya vid svoyeyi golovnoyi roboti dlya publikaciyi zhurnalnih statej Zgodom bagato z cih eseyiv uvijshli do knigi Palaci filosofiyi The Mansions of Philosophy yaka vijshla 1929 r i piznishe bula perevidana pid zagolovkom Nasoloda filosofiyeyu The Pleasure of Philosophy Nazva peregukuyetsya z nazvoyu knigi Boeciya Rozrada filosofiyeyu Istoriya civilizaciyi Odinadcyatitomne vidannya Istoriyi civilizaciyi Dyuranta Spochatku Dyurant planuvav napisati p yat tomiv ta vitratiti po p yat rokiv na kozhen Pershij z nih Nasha shidna spadshina Our Oriental Heritage vijshov u 1935 roci Shob napisati cej tom obsyagom ponad tisyachu storinok povnogo formatu vin dvichi ob yihav navkolo svitu Tom mistit opis rozvitku civilizaciyi v Aziyi vid najdavnishih chasiv do Gandi ta Chan Kaj shi Na napisannya tomu pishlo shist rokiv Drugij tom Zhittya Greciyi The Life of Greece vijshov 1939 r Vin opisuye ellinistichnu kulturu vid najdavnishih poperednikiv na Kriti j u Aziyi do poglinannya Rimom Tretij tom Cezar i Hristos Caesar and Christ vijshov drukom 1944 roku U nomu rozpovidayetsya istoriya Rimu vid Romula do imperatora Kostyantina Chetvertij tom Stolittya viri The Age of Faith vijshov u 1950 roci Cej tom opisuye istoriyu troh civilizacij hristiyanskoyi musulmanskoyi ta yudejskoyi za tisyachu rokiv vid imperatora Kostyantina do Dante vid 325 do 1321 roku P yatij tom Renesans The Renaissance vijshov 1953 roku Cej tom pochinayetsya z Petrarki i Bokkachcho v XIV st zvertayetsya do Florenciyi za Medichi zgaduye hudozhnikiv poetiv i gumanistiv yaki peretvorili Florenciyu na novi Afini rozpovidaye tragichnu istoriyu Savonaroli opisuye Milan z Leonardo da Vinchi Umbriyu z P yetro Perudzhino Mantuyu z Mantenya ta Izabelloyu d Este Ferraru z Ariosto Veneciyu z Dzhordzhone Bellini ta Aldusom Manutiusom Parmu z Korredzho v Urbino z Kastiljone v Neapol z Alfonso Velikodushnim Rim z velikimi pokrovitelyami Rafaelya ta Mikelandzhelo znovu Veneciyu z Ticianom Aretino Tintoretto i Veroneze ta znovu Florenciyu z Chellini Shostij tom Reformaciya The Reformation vijshov u 1957 roci z pidzagolovkom Istoriya yevropejskoyi civilizaciyi vid Viklifa do Kalvina 1300 1564 rr Somij tom Pochatok Dobi Rozumu The Age of Reason Begins vijshov 1961 roku z pidzagolovkom Istoriya yevropejskoyi civilizaciyi za chasiv Shekspira Bekona Montenya Rembrandta Galileya ta Dekarta 1558 1648 rr Vosmij tom Stolittya Lyudovika XIV The Age of Louis XIV vijshov u 1963 roci z pidzagolovkom Istoriya yevropejskoyi civilizaciyi za chasiv Paskalya Molyera Kromvelya Miltona Petra Velikogo Nyutona ta Spinozi 1648 1715 rr Pochinayuchi z cogo tomu im ya Ariel Dyuran z yavlyayetsya na obkladinci poryad z im yam cholovika Dev yatij tom Stolittya Voltera The Age of Voltaire vijshov 1965 roku Pidzagolovok Istoriya civilizaciyi u Yevropi vid 1715 r do 1756 r z detalnim opisom konfliktu mizh religiyeyu ta filosofiyeyu Desyatij tom Russo i Revolyuciya Rousseau and Revolution vijshov 1967 roku Pidzagolovok Istoriya civilizaciyi movi u Franciyi Angliyi ta Nimechchini vid 1756 r do 1756 r j u Yevropi vid 1715 r do 1789 r Odinadcyatij tom Stolittya Napoleona The Age of Napoleon vijshov 1975 roku Pidzagolovok Istoriya yevropejskoyi civilizaciyi vid 1789 r do 1815 r Praci pro Indiyu 1930 roku Dyurant vidvidav Indiyu z metoyu zboru materialiv dlya Istoriyi civilizaciyi Vin buv nastilki vrazhenij strashnoyu bidnistyu ta golodom yaki tam pobachiv sho vidvoliksya vid zayavlenoyi meti i natomist vzyavsya za napisannya knizhki Sprava dlya Indiyi Praci pro Rosiyu 1933 roku Vilyam Dyurant opublikuvav knizhku Tragediya Rosiyi Vrazhennya vid korotkogo vizitu a zgodom opublikuvav she odnu pracyu Urok Rosiyi Poglyadi ta gromadska diyalnist U kvitni 1944 roku dva lideri yevrejskoyi ta hristiyanskoyi gromadskosti Meyer David ta Kristian Richard zvernulisya do Dyuranta z prohannyam pro spivpracyu u spravi organizaciyi ruhu z metoyu pidvishennya standartiv morali Dyurant vidmoviv yih vid ctyeyi ideyi a natomist zaproponuvav rozrobiti Deklaraciyu vzayemozalezhnosti Utroh voni rozrobili takij dokument i oprilyudnili jogo 22 bereznya 1945 roku pid chas gala vistavi v Gollivudi Golovnimi oratorami okrim Dyuranta buli pismennik Tomas Mann ta kinoaktrisa Bet Devis Ruh dosyag vishoyi tochki koli Deklaraciya vzayemozalezhnosti bula zareyestrovana yak oficijnij dokument Kongresu SShA Vibrani praci1917 Philosophy and the Social Problem New York Macmillan 1924 A Guide to Spinoza Little Blue Book No 520 Girard KA Haldeman Julius Company 1926 The Story of Philosophy New York Simon amp Schuster 1927 Transition New York Simon amp Schuster 1929 The Mansions of Philosophy New York Simon amp Schuster Later with slight revisions re published as The Pleasures of Philosophy 1930 The Case for India New York Simon amp Schuster 1931 A Program for America New York Simon amp Schuster 1931 Adventures in Genius New York Simon amp Schuster 1931 Great Men of Literature taken from Adventures in Genius New York Garden City Publishing Co 1933 The Tragedy of Russia Impressions From a Brief Visit New York Simon amp Schuster 1936 The Foundations of Civilisation New York Simon amp Schuster 1953 The Pleasures of Philosophy New York Simon amp Schuster 1968 z Ariel Dyurant The Lessons of History New York Simon amp Schuster 1970 z Ariel Dyurant Interpretations of Life New York Simon amp Schuster 1977 z Ariel Dyurant Will amp Durant Durant A Dual Biography A Dual Autobiography New York Simon amp Schuster 2001 Heroes of History A Brief History of Civilization from Ancient Times to the Dawn of the Modern Age New York Simon amp Schuster Actually copyrighted by John Little and the Estate of Will Durant 2002 The Greatest Minds and Ideas of All Time New York Simon amp Schuster 2003 An Invitation to Philosophy Essays and Talks on the Love of Wisdom Promethean Press 2008 Adventures in Philosophy Promethean Press 2014 Fallen Leaves Simon amp Schuster Istoriya civilizaciyi 1935 Our Oriental Heritage New York Simon amp Schuster 1939 The Life of Greece New York Simon amp Schuster 1944 Caesar and Christ New York Simon amp Schuster 1950 The Age of Faith New York Simon amp Schuster 1953 The Renaissance New York Simon amp Schuster 1957 The Reformation New York Simon amp Schuster 1961 z Ariel Dyurant The Age of Reason Begins New York Simon amp Schuster 1963 z Ariel Dyurant The Age of Louis XIV New York Simon amp Schuster 1965 z Ariel Dyurant The Age of Voltaire New York Simon amp Schuster 1967 z Ariel Dyurant Rousseau and Revolution New York Simon amp Schuster 1975 z Ariel Dyurantt The Age of Napoleon New York Simon amp Schuster Perekladi ukrayinskoyuVill Dyurant Uroki istoriyi Zbirka vidomih eseyiv z istoriyi lyudstva dvoh viznachnih misliteliv nashogo chasu Kiyiv vidavnictvo Vivat 2021 176 s PrimitkiBibliotheque nationale de France BNF platforma vidkritih danih 2011 d Track Q19938912d Track Q54837d Track Q193563 SNAC 2010 d Track Q29861311 Find a Grave 1996 d Track Q63056 CONOR Sl d Track Q16744133 datos bne es El portal de datos bibliograficos de la Biblioteca Nacional de Espana 2011 d Track Q50358336 Rogers Will 1966 Steven K Gragert ed The Papers of Will Rogers University of Oklahoma Press P 393 Tharoor S 2019 Inglorious empire What the British did to India Minneapolis MN Scribe Publications page 1PosilannyaInternet arhiv

    Дата публікації:
    Топ